Постанова від 17.06.2025 по справі 520/8873/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2025 р. Справа № 520/8873/25Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Калиновського В.А. , Бегунца А.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2025, (головуючий суддя І інстанції: Сагайдак В.В.) по справі № 520/8873/25

за позовом ОСОБА_1

до Височанської селищної ради

про визнання рішення нечинними,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати нечинним рішення «Про внесення змін та доповнень до Програми соціально-економічного та культурного розвитку Височанської селищної ради на 2025 рік» прийнятого на LII сесії Височанської селищної ради VIII скликання від 02.04.2025 року;

- визнати нечинним рішення «Про внесення змін до рішення XLIX сесії Височанської селищної ради VIII скликання від 20.12.2024 року «Про бюджет Височанської селищної територіальної громади на 2025 рік» та додатків до нього (зі змінами) (2053200000) прийнятого на LII сесії Височанської селищної ради VIII скликання від 02.04.2025 року.

Також у позовній заяві позивач заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2025 відмовлено у звільненні від сплати судового збору, позов залишено без руху з підстав відсутності доказів сплати судового збору, не надання копії паспорта та довідки про реєстраційний номер облікової картки платника податків. Позивачу надано 5 денний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду платіжного документа про сплату судового збору в розмірі 1 211,20 грн.

29.04.2025 року позивач отримав копію вказаної ухвали, що підтверджується відміткою в повідомленні про вручення поштового відправлення.

12.05.2024 досуду надійшла заява позивача в якій зазначив, що нормами КАС України не передбачено обв`язок позивача надавати особисті данні, а саме копія паспорту та РНОКПП.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2025 позовну заяву повернуто позивачу.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що відсутність паспорту та ідентифікаційного коду унеможливлює встановлення судом особи позивача. До того ж, позивачем не оплачено судовий збір. Також, на стадії розгляду питання про відкриття провадження, суд першої інстанції перевірив сайти Височанської селищної ради та встановив що спірні рішення опубліковані на сайті "Височанська громада", рішення, винесені на LII сесії Височанської селищної ради від 02.04.2025 року, опубліковані на вищевказаному сайті 07.04.2025 року, тобто в строк передбачений законодавством.

Не погоджуючись із ухвалою суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не вірне встановлення обставин справи, просив ухвалу суду скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судовий збір за даний позов ( 2 немайнові вимоги) становить 2411,40 грн.. Позивачем до суду надано клопотання про звільнення від сплати судового збору з підстав важкого майнового стану, відсутність доходу, в підтвердження чого надав належні довідки пенсійного та податкового органів.

Проте, суд першої інстанції, розглядаючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, встановив, що за подання позовної заяви позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн, як за одну вимогу немайнового характеру, тоді як позовна заява позивача містила 2 основні вимоги. Також суд безпідставно відмовив в звільненні від сплати судового збору, пославшись, що пенсія позивача є його доходом.

Зазначає, що суд першої інстанції безпідставно, всупереч вимог законодавства вимагав надання копії паспорту та ідентифікаційного коду.

Височанська селищна рада правом на подання відзиву не скористалась.

Відповідно до ч. 2 ст. 312 КАС України апеляційна скарга розглянута судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

За приписами ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Отже, чинним законодавством передбачено повернення позовної заяви, якщо у встановлений судом строк позивачем не виконано вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху. Повернення позовної заяви - це процесуальна дія, яка припиняє розгляд конкретної позовної заяви на стадії відкриття провадження без вирішення спору по суті, у випадку неможливості її розгляду з підстав, які можуть бути усунуті особою, яка звернулася до суду.

При цьому в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху суд повинен чітко зазначити недоліки такої позовної заяви та встановити спосіб і строк їх усунення.

Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

У разі подання позивачем клопотання про звільнення від сплати судового збору суд повинен надати йому оцінку з урахуванням поданих заявником доказів на його обґрунтування та вирішити його шляхом задоволення/відмови із наведенням відповідних підстав.

При зверненні до суду ОСОБА_1 заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв`язку із скрутним матеріальним становищем.

В обґрунтування якого зазначив, що отримує лише пенсію, доходів не має, на підтвердження чого надав суду довідку ГУ ПФУ в Харківській області про доходи за 2024 рік та відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків за 2024 року. Також, позивач зазначив, що сума сплати судового збору за подання позовної заяви перевищує 5 відсотків його річного доходу за попередній календарний рік.

Відмовляючи в задоволені клопотання ухвалою від 21.04. 2025 року суд першої інстанції з посиланням на положення ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» встановив, що позивач перебуває на пенсійному обліку та отримує пенсію за віком, розмір якої за 2024 рік склав 47 358,70 грн., інформація щодо джерел/сум нарахованого (виплаченого) доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків за 2024 щодо позивача відсутня.

Застосовуючи положення п.1 ч.1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд першої інстанції встановив, що 5 % річного доходу позивача становить 2367,93 грн (47358,70 грн (сума, яка була отримана позивачем за 2024 рік згідно наданої довідки) х 0,05).

При цьому суд першої інстанції розрахував, що за подання даного позову позивачу необхідно було сплатити 1211,20 грн за одну позовну вимогу немайнового характеру.

Враховуючи це, суд першої інстанції констатував, що розмір судового збору за подачу даного позову (1211,20 грн.) не перевищує 5% розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік (пенсійні виплати 47358,70 грн.) та дійшов висновку, що клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору не є необґрунтованим, не підтверджено достатнім доказами та не підлягає задоволенню.

Залишаючи без руху позов суд першої інстанції надав позивачу строк для усунення недоліків, шляхом надання до суду платіжного документа про сплату судового збору в розмірі 1 211,20 грн., копії паспорта та ідентифікаційного коду.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2025 позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу з підстав не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає його помилковим з огляду на таке.

Умови, за яких суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору або відстрочити його сплату та перелік суб`єктів, до яких таке звільнення (відстрочення) застосовується, обумовлені статтею 8 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі Закон № 3674-VI).

Відповідно до ст.ст. 1 та 2 Закону України «Про судовий збір» судовий збір збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Так, ч. 2 зазначеної статті передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, суд наділений повноваженням зменшити тягар несення судових витрат для особи, яка до нього звертається. Водночас наведені правові норми дають підстави для висновку про те, що зменшення тягаря несення судових витрат є не безумовним обов`язком суду.

Особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому навести обставини щодо її майнового стану та за наявності обставини, з якими закон пов`язує можливість реалізації судом права зменшити тягар несення судових витрат у частині сплати судового збору. Такі обставини повинні бути підтверджені належними і допустимими доказами.

Колегія суддів зауважує, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

При цьому саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору.

В ухвалі від 10.05.2019 року у справі № 9901/166/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що належним доказом, який може слугувати підставою для вирішення судом питання про звільнення від сплати судового збору, є довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік або довідка органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік.

Так, на підтвердження наявності підстав для звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 надав довідку про доходи ГУ ПФУ в Харківській області № 40 від 06.01.2025, згідно якої розмір його пенсії за 2024 рік склав 47358,70 грн та відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за 2024 щодо відсутності доходів.

Подані документи доводять, що доходи ОСОБА_1 за 2024 рік склали 47358,70 грн, а отже 5 % розміру річного доходу скаржника за попередній рік становлять 2367,93 грн.

З матеріалів справи убачається, що позивач звернувся з позовною заявою до Харківського окружного адміністративного суду 14.04. 2025 року з вимогами:

- визнати нечинним рішення «Про внесення змін та доповнень до Програми соціально-економічного та культурного розвитку Височанської селищної ради на 2025 рік» прийнятого на LII сесії Височанської селищної ради VIII скликання від 02.04.2025 року;

- визнати нечинним рішення «Про внесення змін до рішення XLIX сесії Височанської селищної ради VIII скликання від 20.12.2024 року «Про бюджет Височанської селищної територіальної громади на 2025 рік» » та додатків до нього (зі змінами) (2053200000) прийнятого на LII сесії Височанської селищної ради VIII скликання від 02.04.2025 року.

Відповідно до ч.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

З наведеного висновується, що ОСОБА_1 при зверненні до суду заявив дві позовні вимоги немайнового характеру (про визнання не чинними двох актів Височанської селищної ради).

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Згідно зі ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року - 3 028,00 грн.

Таким чином, під час звернення до суду позивачеві належало сплатити судовий збір у розмірі 2422,40 грн. (3028 грн х 0,4 х 2).

Наведене свідчить, що розмір судового збору за подання позовної заяви (2422,40 грн) перевищував 5 % розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік (2367,93 грн), що відповідно до п.1 ч.2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» є підставою для звільнення позивача від сплати судового збору.

Водночас суд першої інстанції на наведене уваги не звернув, помилково встановив, що позивач заявив одну вимогу немайнового характеру, в той час як з позовної заяви убачається, що позивач заявив дві вимоги немайнового характеру.

Зазначене призвело до неправильного розрахунку судом першої інстанції співвідношення розміру судового збору, що підлягав сплаті за подання позову та 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік та як наслідок

Як наслідок, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору.

Щодо висновків суду про не надання позивачем копії паспорту та РНОКПП , колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Отже, вказана норма містить обов`язок позивача зазначити паспортні дані , місце проживання та номери ідентифікаційного коду, платника податку тощо.

Вимог, щодо надання копії паспорту та ідентифікаційного коду зазначена норма ст. 160 КАС України не містить, а отже зазначена вимога суду першої інстанції є необґрунтованою.

Згідно вимог п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зокрема зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу).

З аналізу зазначеної норми законодавець надає позивачу (фізичній особі) альтернативу щодо зазначення реєстраційного номеру облікової картки платника податків або номеру і серії паспорту.

Колегією суддів встановлено з матеріалів справи, що, до позовної заяви ОСОБА_1 додано копію відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору в яких міститься реєстраційний номер облікової карти платника податків позивача.

Отже, наявні у матеріалах справи документи давали об`єктивну змогу встановити реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що посилання суду щодо невиконання позивачем вимог п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в частині не надання паспорту та ідентифікаційного коду є безпідставними .

На підставі вищенаведеного в сукупності, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції помилково та передчасно повернув позовну заяву ОСОБА_1 .

За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги стосовно наявності підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Згідно з п.4 ч.1, ч.2 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

За приписами ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позову, у зв`язку з чим ухвала суду на підставі ст.320 КАС України підлягає скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 312, 315, 317, 320, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2025 по справі № 520/8873/25 - скасувати.

Адміністративну справу № 520/8873/25 направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді В.А. Калиновський А.О. Бегунц