Постанова від 17.06.2025 по справі 400/9281/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/9281/24Перша інстанція: суддя Дерев`янко Л.Л.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого:Градовського Ю.М.

суддів:Бітова А.І.,

Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Закладу професійної (професійно-технічної) освіти «Новоодеський професійний коледж» на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 січня 2025р. по справі за адміністративним позовом Закладу професійної (професійно-технічної) освіти «Новоодеський професійний коледж» до Південного офісу Держаудитслужби в особі Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕСТЕКВІП», про визнання протиправним та скасування висновку,

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2024р. Заклад професійної (професійно-технічної) освіти «Новоодеський професійний коледж» звернувся до суду з адміністративним позовом до Південного офісу Держаудитслужби в особі Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області, третя особа: ТОВ «РЕСТЕКВІП», в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати Висновок Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області за №UA-2024-08-08-000820-a від 18.09.2024р..

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Держаудитсжбою за результатами моніторингу процедури закупівлі на електронному майданчику Prozorro було опубліковано висновок, яким зобов`язано позивача здійснити заходи щодо усунення виявленого під час моніторингу порушення шляхом розірвання договору, укладеного між позивачем і ТОВ «РЕСТЕКВІП». Висновок вмотивовано тим, що учасник закупівлі ТОВ «РЕСТЕКВІП» не надав в складі тендерної пропозиції всіх необхідних документів, а саме сертифікатів відповідності на обладнання, відтак, така пропозиція підлягала відхиленню позивачем, чого зроблено не було.

Позивач вважає зазначений висновок протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на те, що, як індивідуальний акт, він не відповідає критерію обґрунтованості, оскільки прийнятий без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Позивач вважає такими обставинами, зокрема, те, що позивач встановив відсутність документів про якість вже після завершення торгів, така відсутність була наслідком технічного збою, в подальшому, ще до укладання договору, документи на підтвердження якості були надані постачальником позивачу.

Також позивач стверджує, що оскаржуваний висновок не узгоджується і з критерієм пропорційності, так як принципи державних закупівель порушено не було, натомість задоволення вимоги розірвати договір від 3.09.2024р. за №000820-а між позивачем і третьою особою матиме негативні наслідки для репутації позивача та призведе до значних втрат сторін договору.

На думку позивача, такі наслідки є не співмірними з виявленими недоліками. Крім того, позивач, посилаючись на норми Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, зазначає про відсутність правових підстав для розірвання договору.

Посилаючись на вказане просив позов задовольнити.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 січня 2025р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із даним рішенням суду, Заклад професійної (професійно-технічної) освіти «Новоодеський професійний коледж» подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення та зміни рішення суду першої інстанції в мотивувальній частині, з наступних підстав.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний висновок Держаудитслужби є правомірним та таким, що прийнятий у відповідності до чинних норм законодавства, оскільки в складі тендерної пропозиції третьої особи всупереч вимогам, які визначені замовником до складу цієї документації, дійсно були відсутні оригінали або копій сертифікатів відповідності на дві позиції обладнання, а саме: на м`ясорубку APACH ATS 12 1Ф та тістомісильну машину спіральну АРАСН ASM22R 1Ф.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, однак дійшов помилкового висновку в частині визначення мотивів прийняття даного рішення.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що 8.08.2024р. на електронному майданчику Prozorro за посиланням https://proz.orro.gov.iia/tencier/UA-2024-08-08-000820-a позивачем як замовником закупівлі було опубліковано оголошення про проведення публічної закупівлі (відкриті торги з особливостями) №UA-2024-08-08-000820- а ДК 021:2015 39310000-8 Обладнання для закладів громадського харчування». Кінцевим строком подання тендерних пропозицій визначено 16.08.2024р..

Тендерна документація містить вимогу до учасників закупівлі надати в складі тендерної пропозиції документи, які підтверджують відповідність тендерної пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі. Зокрема, відповідно до пп.2.1 пункту 2 «Інші умови» додатку 2 «Інформація про технічні, якісні, кількісні та інші характеристики предмета закупівлі» до тендерної документації учасники процедури закупівлі повинні надати технічну специфікацію на товар у вигляді порівняльної таблиці де обов`язково зазначається найменування виробника та/або торгової марки, моделі (за наявності) та країна походження товару по кожній номенклатурній позиції предмета закупівлі.

Пунктом 2.2 пункту 2 «Інші умови» додатку 2 «Інформація про технічні, якісні, кількісні та інші характеристики предмета закупівлі» до тендерної документації передбачено, що учасники процедури закупівлі повинні надати «оригінали або копії висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи або декларацій, або сертифікатів відповідності на запропоноване обладнання чинних на дату розкриття тендерних пропозицій, на наступні позиції: пароконвектомат, тістоміс, шафа холодильна, овочерізка, м`ясорубка».

У процедурі закупівлі №UA-2024-08-08-000820-а тендерну пропозицію було подано двома учасниками: Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕСТЕКВІП».

За результатами проведення процедури закупівлі тендерну пропозицію ФОН Іванкевич Р.Р. було відхилене по причині відсутності у складі тендерної пропозиції учасника інформації про найменування виробника та/або торгової марки, моделі (за наявності) та країну походження товару по кожній номенклатурній позиції предмета закупівлі для можливості перевірки запропонованого обладнання технічним вимогам замовника.

Переможцем процедури закупівлі 21.08.2024р. було визнано ТОВ «РЕСТЕКВІП». Повідомлення про намір укласти договір на електронній площадці було опубліковано 21.08.2024р..

В матеріалах справи наявний лист ТОВ «РЕСТЕКВІП» до позивача від 29.08.2024р., до якого додані копії Висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи №12.2-18-3/27470 від 8.12.2020р., №12.2-18-3/14283 від 26.06.2020р.. Зі змісту листа вбачається, що ці висновки стосуються позицій закупівлі: м`ясорубка торгової марки АРАСН та тістомісильна машина спіральна торгової марки АРАСН і не були завантажені на електронний майданчик в складі тендерної документації.

3.09.2024р. між позивачем та ТОВ «РЕСТЕКВІП» було укладено Договір за №000820-а, яким встановлено, що строк поставки товару складає 10 робочих днів з моменту отримання заявки від покупця.

Відповідно до Наказу начальника відділу контролю у сфері закупівель Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області від 9.09.2024р. за №66-3 було розпочато процедуру моніторингу процедур закупівель за закупівлею №UA-2024-08-08-000820- а «ДК 021:2015 - 39310000-8 Обладнання для закладів громадського харчування», замовником якої виступив позивач.

За результатами вказаного моніторингу Держаудитслужбою прийнято Висновок №UA- 2024-08-08-000820-а від 18.09.2024р., який оприлюднено на сайті - https://prozorro.gov.ua/ 18.09.2024р. (надалі Висновок від 18.09.2024р.).

Оскаржуваним висновком було встановлено відсутність порушень при відхиленні тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_1 .

В той же час, відповідно до Висновку від 18.09.2024р., за результатами аналізу відповідачем питання розгляду позивачем тендерної пропозиції ТОВ «РЕСТЕКВІП», встановлено порушення пп.2 п.44 «Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затверджених Постановою КМУ від 12.10.2022р. №1178, яке полягало в ненаданні в тендерній документації оригіналів або копій сертифікатів відповідності на запропоноване обладнання в позиціях №13 та №21, а саме: на м`ясорубку APACH ATS12 1Ф та тістомісильну машину спіральну АРАСН ASM22R 1Ф. Проте, як зазначив відповідач в оскаржуваному висновку, замовник на порушення пп.2 п.44 Особливостей не відхилив тендерну пропозицію ТОВ «РЕСТЕКВІП», визнав цього учасника переможцем процедури закупівлі та уклав з ним договір про закупівлю.

На підставі вказаного, Держаудитслужба в оскаржуваному висновку зобов`язала позивача здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення шляхом розірвання договору від 3.09.2024р. за №000820-а з дотриманням положень ГК України та ЦК України та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.

Не погоджуючись із оскаржуваним висновком, позивач у визначений ЗУ «Про публічні закупівлі» №922-VIII строк надав свої заперечення, які було оприлюднено на електронному майданчику - 23.09.2024р..

Однак, за результатами розгляду заперечень позивача Держаудитслужба свій висновок не скасував.

Виконання договору про закупівлю від 3.09.2024р. №000820-а в частині постачання товару відбувалось 25.09.2024р. за актами №1, №2 та 31.10.2024р. за актом №7.

27.09.2024р. між позивачем і третьою особою укладено додаткову угоду №1 до договору про закупівлю від 3.09.2024р. за №000820-а, якою подовжено строк поставки товару, п.2.8. договору викладено у наступній редакції: «Строк поставки товару: з моменту укладання договору до 11.11.2024».

27.09.2024р. позивач звернувся до суду із даним позовом про визнання протиправним і скасування висновку №UA- 2024-08-08-000820-а від 18.09.2024р., прийнятого Південним офісом Держаудитслужби в особі Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області.

Перевіряючи правомірність прийняття оскаржуваного висновку Держаудитслужби, з урахуванням підстав, за якими позивач пов`язує його протиправність та скасування, судова колегія виходить з наступного.

Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні визначено Законом України від 26 січня 1993р. №2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (надалі - Закон №2939-XII).

Відповідно до частини першої статті 1 вказаного Закону здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Згідно з п.1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого Постановою КМУ від 3.02.2016р. за №43 (зі змінами і доповненнями), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи (пункт 7 Положення).

Приписами ч.1 ст.2 Закону №2939-XII визначено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі (ч.2 ст.2 Закону №2939-XII).

Контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування (стаття 5 цього ж Закону).

Отже, Держаудитслужба здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом проведення моніторингу закупівлі через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи, зокрема Управління Південного офісу Держаудитслужби у Миколаївській області.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає ЗУ «Про публічні закупівлі» (надалі - Закон №922-VIII).

Положеннями ч.1 ст.8 Закону №922-VIII встановлено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

У п.14 ч.1 ст.1 Закону №922-VIII наводиться визначення поняття «моніторинг процедури закупівлі». Ним є аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Враховуючи вищевказані приписи законодавства та з урахуванням матеріалів справи, судова колегія вважає, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель проведено відповідачем як уповноваженим органом і у межах наданих йому повноважень.

Відповідно ч.2 ст.8 Закону №922-VIII, рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав, зокрема у разі виявлення органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель (пункт 4).

Відповідно до ч.6,7 ст.8 Закону №922-VIII, за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Положеннями ч.8,11 ст.8 Закону №922-VIII встановлено, що протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

У разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника та/або уповноважена особа замовника не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку.

У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.

Якщо замовник не усунув визначене у висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених цим Законом, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю після закінчення строку на оскарження до суду, визначеного у частині десятій цієї статті, за результатами моніторингу вчиняє дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

Наведене дає підстави для висновку, що вимоги, визначені у висновку органу державного фінансового контролю, є обов`язковими до виконання замовником. Невиконання цих вимог є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Проте у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, останній має право оскаржити його до суду.

Форму висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядок його заповнення, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 8 вересня 2020р. за №552 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 жовтня 2020р. за №958/35241; надалі - Порядок №552).

Так, у розділі ІІІ Порядку №552 визначено, що у пункті 2 констатуючої частини висновку заповнюється висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися. У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 констатуючої частини висновку має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акту, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Аналізуючи вищевказане судова колегія вважає, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за дотриманням законодавства у сфері публічних закупівель шляхом їх моніторингу, за результатами здійснення якого посадовою особою складається висновок про результати моніторингу закупівлі. При виявленні порушень законодавства у сфері публічних закупівель орган державного фінансового контролю у висновку здійснює його опис та зазначає про спосіб його усунення. Отже, з метою усунення виявленого під час моніторингу порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель у висновку міститься вимога зобов`язального характеру, яка є обов`язковою для виконання.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 5.05.2021р. у справі №160/4421/20.

За своїм змістом висновок органу державного фінансового контролю є індивідуально-правовим актом, який повинен відповідати вимогам, встановленим ст.2 КАС України. Можливість оскарження такого висновку в судовому порядку передбачена ч.10 ст.8 ЗУ «Про публічні закупівлі».

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 30.06.2020р. у справі №320/733/19.

Так, досліджуючи матеріали справи, з урахуванням вищевказаних приписів, судова колегія зазначає, що Держаудитслужба, здійснюючи моніторинг процедур закупівель за закупівлею №UA-2024-08-08-000820-а «ДК 021:2015 - 39310000-8 Обладнання для закладів громадського харчування» діяв в межах та у спосіб, визначений законодавством України.

Надаючи оцінку змісту Висновку від 18.09.2024р. в частині встановлення порушень при здійснені закупівлі № UA-2024-08-08-000820- а, судова колегія враховує те, що порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених ЗУ «Про публічні закупівлі» із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування визначені Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених ЗУ «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими Постановою КМУ від 12 жовтня 2022р. №1178 (надалі - Особливості №1178).

Приписами п.28 Особливостей №1178 визначено, що тендерна документація формується замовником відповідно до вимог ст.22 Закону №922-VIII з урахуванням Особливостей.

Відповідно до норм і положень Закону №922-VIII, з урахуванням Особливостей №1178 в редакції, що діяла на дату оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів, позивачем була розроблена тендерна документація.

Відповідно до пп.2 п. 41 Особливостей №1178 замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель, зокрема, у разі, коли: тендерна пропозиція не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону.

Положеннями абз.1 ч.3 ст.22 Закону №922-VIII встановлено, що тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Дослідивши матеріали справи, судовою колегією встановлено, що у додатку 2 до Тендерної документації позивача «Інформація про технічні, якісні, кількісні та інші характеристики предмета закупівлі» міститься вимога до учасників закупівлі подати в складі тендерної документації оригінали або копії висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи або декларацій, або сертифікатів відповідності на запропоноване обладнання чинних на дату розкриття тендерних пропозицій, на наступні позиції: пароконвектомат, тістоміс, шафа холодильна, овочерізка, м`ясорубка.

При цьому, судова колегія зазначає, що між сторонами не є спірним те, що у складі тендерної пропозиції третьої особи всупереч вимогам, які визначені замовником до складу цієї документації, були відсутні оригінали або копій сертифікатів відповідності на дві позиції обладнання, а саме: на м`ясорубку APACH ATS 12 1Ф та тістомісильну машину спіральну АРАСН ASM22R 1Ф.

Позивач зазначив, що не завантаження зазначених документів учасником закупівлі відбулось в зв`язку з технічним збоєм.

Однак, в матеріалах справи відсутні відповідні та належні докази про наявність технічних проблем, які призвели до того, що оригінали або копії сертифікатів відповідності на зазначений товар не були подані в складі тендерної пропозиції.

Приписами ч.1 ст.26 Закону №922-VІІІ визначено, що тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.

Аналогічна норма міститься у п.31 Особливостей №1178.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає необґрунтованим аргумент апелянта про те, що направлення учасником закупівлі на адресу замовника висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи №12.2-18-3/27470 від 8.12.2020р., №12.2-18-3/14283 від 26.06.2020р. після проведення торгів і визначення їх переможця є належним підтвердженням виконання учасником закупівлі вимог тендерної документації.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що надання документів, передбачених тендерною документацією, за межами тендерної пропозиції і після оголошення результатів закупівлі, не спростовує той факт, що тендерна пропозиція третьої особи не відповідала умовам закупівлі з огляду на її неповноту.

Судова колегія зазначає, що п.44 Особливостей №1178 імперативно визначені наступні умови та зобов`язання: якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих особливостей, замовник відхиляє тендерну пропозицію.

Аналізуючи зміст цієї норми судова колегія вважає, що вона встановлює обов`язок, а не право замовника відхилити тендерну пропозицію, яка не відповідає умовам технічної документації.

Отже, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що наслідком відсутності у складі тендерної пропозиції ТОВ «РЕСТИКВІП» документів, наявність яких визначена тендерною документацією замовника як обов`язкова, повинно було стати відхилення тендерної пропозиції.

Що стосується правомірності оскаржуваного Висновку від 18.09.2024р. в частині визначення способу усунення порушення, зокрема, щодо відповідності висновку в цій частині критерію пропорційності, то судова колегія зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, що оскаржуваним висновком Держаудитслужба зобов`язала позивача здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення шляхом розірвання договору від 3.09.2024р. №000820-а з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.

Приписами ч.8 ст.8 Закону №922-VIII визначено, що протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

При цьому, ч.8 ст.8 Закону №922-VIII визначено порядок дій замовника публічної закупівлі, у разі виявлення за наслідками проведення моніторингу порушень чинного законодавства при здійсненні публічної закупівлі.

Законодавцем диспозитивно визначено варіанти правомірної поведінки замовника при усунені порушень, зазначених у висновку, зокрема, шляхом оприлюднення через електронну систему закупівель інформації та/або документів, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументованих заперечень до висновку, або інформації про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Отже, виходячи із структури та змісту ч.8 ст.8 Закону №922-VIII, саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки.

Враховуючи вищевикладене, Законом №922-VIII на відповідача покладений обов`язок зазначити три варіанти правомірної поведінки, а замовнику надано право вибору.

Зокрема, в оскаржуваному висновку відповідач зобов`язав замовника здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору.

На думку судової колегії, такий варіант усунення порушення направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан.

У разі не дотримання учасником процедури закупівлі усіх кваліфікаційних вимог зазначених у тендерній документації замовника, останній на вимогу Закону №922-VIII повинен відхилити тендерну пропозицію учасника та відмінити закупівлю, що робить укладання договору взагалі неможливим.

Отже, у разі дотримання вимог Закону №922-VIII відносини між переможцем закупівлі та замовником взагалі б не виникли та договір про закупівлю не було б укладено.

Верховним Судом у постановах від 2 березня 2023р. у справі №160/4436/21 та від 26 жовтня 2022р. у справі №420/693/21 досліджувалося питання щодо зобов`язання усунення виявлених під час проведення моніторингу недоліків в оформленні тендерної документації у запропонований в оскаржуваному висновку про результати моніторингу закупівлі спосіб шляхом розірвання договору.

Апеляційний суд зазначає, що у вказаних постановах зазначено, що відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 08 вересня 2020 року № 552 у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акту, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Відповідно до ч.1 ст.41 Закону №922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Положеннями ст.203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч.2 ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Згідно з ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою статті 203 цього Кодексу.

Отже, укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, а тому не відхилення пропозиції учасника та, як наслідок, укладення договору, є підставою для розірвання такого договору.

Тобто вимоги, зазначені у спірному висновку про результати моніторингу процедури закупівлі шляхом розірвання договору, підлягають виконанню.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у справах №420/693/21 (постанова від 26 жовтня 2022р.), №200/100092/20 (постанова від 10 листопада 2022р.), №280/8475/20 (постанова від 24 січня 2023р.), №260/2993/21 (постанова від 31 січня 2023р.), №520/6848/21 (постанова від 9 лютого 2023р.), №160/18075/22 (постанова від 22 лютого 2024р.).

Окрім того, Верховний Суд у постанові від 22 лютого 2024р. у справі №160/18075/22 наголошує на тому, що проведення публічних закупівель, в першу чергу, направлене на забезпечення потреб держави, територіальних громад або об`єднаних територіальних громад. Отже, укладаючи договір за результатами проведення публічної закупівлі, держава фактично має право контролю за проведенням закупівлі, враховуючи і етап укладення та виконання договору.

Відповідно до приписів Закону №2939-XII вказаний контроль держава здійснює через органи державного фінансового контролю шляхом проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Приписами п.7,8,10 Закону №2939-XII визначено, зокрема, право органу державного фінансового контролю:

- пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства;

- порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства;

- у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства;

- звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів;

- звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Аналізуючи вищенаведене, судова колегія зазначає, що орган фінансового контролю має право як висувати замовникам обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення порушень шляхом припинення зобов`язань за укладеним договором, так і право на ініціювання питання про визнання договору недійсним. У свою чергу, статтею 43 Закону №922 регламентовано вичерпний перелік підстав для автоматичного визнання договору закупівлі нікчемним. Також орган фінансового контролю має право звертатися до суду лише у визначених випадках: у разі невиконання підконтрольною установою висунутих вимог, або у випадку не здійснення повернення коштів у дохід держави.

Отже, чинним законодавством встановлено дискрецію органу державного фінансового контролю щодо визначення форми усунення встановлених порушень в залежності від виду цих порушень. Окрім того, враховуючи, що при укладенні договорів за результатами публічних закупівель використовуються саме бюджетні кошти, то лише держава через свій відповідний орган має повноваження щодо обрання форми припинення нецільового використання цих коштів.

Враховуючи сталу практику Верховного Суду у цій категорії справ, судова колегія звертає увагу на те, що Держаудитслужба мала повноваження щодо визначення одного із варіантів усунення встановлених порушень як розірвання договору.

Відповідач конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, встановив спосіб усунення виявлених під час моніторингу, що свідчить про його чіткість та визначеність. Отже, вимоги, зазначені в оскаржуваному висновку про усунення порушень шляхом розірвання договору, підлягали виконанню.

Натомість, позивач, не зважив на позицію відповідача, викладену у Висновку від 18.09.2024р., не здійснив заходів щодо розірвання договору від 3.09.2024р. №000820-а і продовжив його виконання.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що на час винесення спірного висновку взаємні обов`язки сторін за договором від 3.09.2024р. за №000820-а щодо постачання і оплати товару не були виконані.

Постачання першої партії товару за цим договором відбулось - 25.09.2024р., тобто, після винесення спірного рішення. Після цього, а саме 27.09.2024р., сторонами договору від 3.09.2024р. №000820-а було узгоджено внесення змін до нього, яким продовжено строк постачання товару до 11.11.2024р..

Судова колегія зауважує, що своєчасним виконання вимог спірного висновку позивач міг мінімізувати негативні наслідки, пов`язані з розірванням договору від 3.09.2024р. за №000820-а.

Отже, судова колегія вважає необґрунтованими посилання позивача і третьої особи щодо порушення Держаудитслужбою вимог пропорційності при прийнятті спірного рішення, а саме невідповідності між встановленим незначним порушенням і наслідками для сторін договору від 3.09.2024р. за №000820-а у вигляді значних втрат. При цьому, судова колегія наголошує, що розмір цих втрат певною мірою перебував у межах контролю сторін договору.

Враховуючи вищевказане, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні адміністративного позову Заклад професійної (професійно-технічної) освіти «Новоодеський професійний коледж», оскільки оскаржуваний висновок Держаудитслужби є правомірним та таким, що прийнятий у відповідності до чинних норм законодавства.

У контексті оцінки доводів апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246, 315, 316 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Закладу професійної (професійно-технічної) освіти «Новоодеський професійний коледж» залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 січня 2025р. - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: А.І. Бітов

О.А. Шевчук