Ухвала від 17.06.2025 по справі 420/15742/24

УХВАЛА

17 червня 2025 року

Київ

справа № 420/15742/24

адміністративне провадження № К/990/24106/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АКОНСТРАКШН» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду 06.05.2025 у справі №420/15742/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АКОНСТРАКШН» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

05.06.2025 до суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «АКОНСТРАКШН» на судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, предметом спору у якій було визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.04.2024 № 14515/15-32-07-07-23, яким позивачу нараховано пеню на підставі пунктів 1, 3, 5 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» на суму 144685,65 грн.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою, суд виходить з такого.

Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 КАС України (в редакції, чинній до 19.07.2024) для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 6 частини шостої статті 12 КАС України (в редакції, чинній з 19.07.2024) для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує для юридичних осіб - ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, зміни до КАС України, які набрали чинності 19.07.2024, не змінили правового регулювання віднесення справ до категорії справ незначної складності, позивачами у яких є юридичні особи.

Суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.

З огляду на обставини, встановлені судовими рішеннями, предметом спору у цій справі є визнання протиправним та скасування рішення контролюючого органу, на підставі якого може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (144685,65 грн

Отже, ця адміністративна справа підпадає під критерій, встановлений пунктом 6 частини шостої статті 12 КАС України, для визначення справи незначної складності.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що вищезгадану касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

У касаційній скарзі міститься посилання на наявність винятків, передбачених підпунктами "а" і "в" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Так, на переконання позивача, ця касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики. Доводить, що до правовідносин, що мають місце конкретно у цій справі, підлягає застосуванню мораторій на нарахування пені, встановлений абзацом 11 пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, який є спеціальною нормою. Позивач вважає, що суди попередніх інстанцій, як і Верховний Суд не надали жодного обґрунтування для висновку, що Закон України «Про валюту і валютні операції» є спеціальним законом, який регулює не сферу справляння податків і зборів, а сферу здійснення валютних операцій, валютного контролю та валютного нагляду, і при цьому якщо положення інших законів суперечать положенням Закону України «Про валюту і валютні операції», застосовуються положення саме цього закону.

Крім того, ця справа становить значний суспільний інтерес, оскільки велика кількість підприємств, які також керувалися положеннями абзацу 11 пункту 52-1, пункту 69.9 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України та актуальною на той час практикою судів, яка з боку держави гарантувала не нарахування пені або списання нарахованої, при вирішені питання про звернення до суду про стягнення грошових коштів в строк до 365 днів. Виняткове значення цієї справи для позивача полягає в необхідності сплати незаконно нарахованої пені у розмірі 144685,65 грн, що є надмірним тягарем для підприємства.

Проаналізувавши такі доводи, колегія суддів вважає, що вони мають загальний характер, притаманні кожній аналогічній справі. Доводи скаржника здебільшого зводяться до необхідності здійснення касаційного перегляду саме цієї справи, оскільки суди в задоволені позовних вимог відмовили, з чим категорично не погоджується скаржник.

При цьому обґрунтування фундаментального значення цієї справи для формування правозастосовчої практики зводиться до незгоди з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 23.04.2024 у справі №240/25642/22. Така незгода наводиться здебільшого з точки зору незастосовності цих висновків до правовідносин, що виникли у цій справі, адже позивач мав легітимні очікування у правомірності своєї поведінки, яка відповідала попереднім висновкам Верховного Суду. Такі доводи не узгоджуються з правовим змістом підпункту "а" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Питання права, яке має фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики означає, що скаржник у своїй касаційній скарзі має поставити на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження Верховним Судом, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі підхід до вирішення актуальної правової проблеми. Слово "фундаментальне" несе змістовне навантаження особливо складного і важливого питання у правозастосуванні. Питання права, які мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, можуть охоплювати правові явища, що є найбільш істотними для такої практики та формування її однаковості. За змістом підпункту "а" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, не ставиться у залежність від наявності висновку Верховного Суду з цього питання.

У касаційній скарзі відсутнє посилання на наявність в судах першої та/або апеляційної інстанцій значної кількості справ з подібним предметом спору, які вирішені судами по-різному в тому числі після ухвалення Верховний Судом постанови від 23.04.2024 у справі № 240/25642/22. Відповідно, відсутні підстави вважати наявною правову проблему у застосуванні норм права, яку міг би вирішити суд касаційної інстанції, переглянувши конкретно цю справу. Сама собою незгода позивача з висновками Верховного Суду не свідчить про те, що ця справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики.

Посилання позивача на наявність обставин, передбачених підпунктом "в" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України також мають загальний характер, а отже, не можуть сприйматись судом як виключний випадок.

Інші обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 12, 257, 328, 333, 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «АКОНСТРАКШН» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду 06.05.2025 у справі № 420/15742/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АКОНСТРАКШН» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Копію цієї ухвали суду надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон І.А. Васильєва В.П. Юрченко