Рішення від 05.06.2025 по справі 914/3222/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.2025 Справа № 914/3222/24

За позовною заявою Фізичної особи-підприємця Кушнір Богдана Мироновича, смт.Олесько Львівської області

до відповідача : Заболотцівська сільська рада Золочівського району Львівської області, с.Заболотці Львівької області

про: визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі б/н від 20.02.2008 в редакції, що зазначена у прохальній частині позовної заяви, визнання незаконним та скасування рішення Заболотцівської сільської ради №1503 від 19.11.2024

Суддя Ділай У.І.

Секретар Ю.І.Кохановська

За участі представників:

Від позивача: Л.О.Яблокова - представник

Від відповідача: А.М.Сутковий - представник

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.12.2024, справу №914/3222/24 розподілено судді У.І.Ділай.

Ухвалою від 31.12.2024 прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 23.01.2025.

Ухвалою від 23.01.2025 підготовче засідання відкладено на 11.02.2025.

У судовому засіданні від 11.02.2025 оголошено перерву до 06.03.2025.

Ухвалою від 06.03.2025 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.03.2025.

У судовому засіданні від 27.03.2025 оголошено перерву до 08.04.2025.

Ухвалами від 08.04.2025 та від 05.05.2025 розгляд справи відкладено.

У судовому засіданні від 20.05.2025 оголошено перерву до 05.06.2025.

Представник позивача в судовому засіданні 05.06.2025 підтримав позов, з підстав наведених у позовній заяві та з посиланням на матеріали справи.

У судовому засіданні від 05.06.2025 представник відповідача заперечив проти позову, просив відмовити в його задоволенні.

В процесі розгляду матеріалів справи суд

встановив:

20 лютого 2008 року між Підгорецькою сільською радою (надалі - відповідач) та підприємцем Кушнір Богданом Мироновичем (надалі - позивач) було укладено договір оренди № б/н від 20.02.2008 на земельну ділянку, кадастровий номер: 4620384800:06:001:0001 площею 0,0100 га, строком на 15 років для, встановлення та обслуговування торгового кіоску, реєстраційний номер 040844800026 від 09 червня 2008 року

Пунктом 8 договору, передбачено, що договір укладено терміном на 15 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі, Орендар повинен не пізніше, ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Як зазначено в позові з дати державної реєстрації договору оренди почався відлік строку дії договору оренди, тобто з 09.06.2008, і закінчився 09.06.2023.

27.07.2022 позивач подав клопотання про продовження (поновлення) договору оренди № б/н від 20.02.2008 реєстраційний номер 040844800026 від 09 червня 2008 року.

Рішенням Заболотцівської сільської ради XIX другого пленарного засідання сесії VIII скликання.від 05.05.2023 за № 1180 «Про поновлення договору оренди», яким рада вирішила продовжити термін дії договору оренди № б/н від 20.02.2008 на земельну ділянку, кадастровий номер: 4620384800:06:001:0001 площею 0,0100 га (реєстраційний номер 040844800026 від 09 червня 2008 року) на 6 місяців

На виконання рішення Заболотцівської сільської ради XIX другого пленарного засідання сесії VIII скликання від 05.05.2023 за № 1180 «Про поновлення договору оренди» 12 травня 2023 року була укладена та підписана сторонами додаткова угода про продовження договору оренди № б/н від 20.02.2008 року на 6 місяців.

27.09.2023 позивач подав заяву разом з проектом додаткової угоди в порядку переважного права на укладення договору оренди на новий строк 15 років відповідно до ст. 33 Закону України «Про оренду землі».

Рішення Заболотцівської сільської ради XXII сесія VIII скликання від 20.10.2023 за № 1277 «Про поновлення договору оренди землі», яким рада вирішила продовжити термін дії договору оренди № б/н від 20.02.2008 на 6 місяців.

Як зазначив позивач додаткова угода про укладення договору оренди на новий строк 15 років (додана до заяви від 27.09.2023) станом на сьогоднішній день не підписана зі сторони Заболотцівської сільської ради. У зв`язку з чим, позивач повторно направив на адресу; Заболотцівської сільської ради на підписання додаткову угоду про укладення договору оренди на новий строк 15 років

Разом з тим, ФОП Кушнір Б.М. продовжував користуватись спірною земельною ділянкою.

28.10.2024 позивач подав заяву в порядку переважного права на укладення - договору оренди на новий строк 15 років, разом з проектом додаткової угоди

Рішенням Заболотцівської сільської ради XXXI сесія VIII скликання від 19.11.2024 за № 1503 «Про поновлення терміну дії договору оренди землі» відповідач відмовив гр. Кушніру Б. М. в поновленні терміну дії договору оренди № б/н від 20.02.2008.

У відповідь на адвокатський запит Заболотцівська сільська рада направила лист № 02-21-3/1196 від 05.12.2024, в якому надала пояснення причин не підписання додаткової угоди, а саме у зв`язку з тим, що матеріали на земельну ділянку з кадастровим номером 4620384800:06:001:0001 знаходились в Держгеокадастрі Львівської області на виправлення помилок і попередня додаткова угода не була зареєстрована.

За твердженням позивача Заболотцівська сільська рада визнає факт укладення додаткових угод від 12.05.2023 на виконання рішення Заболотцівської сільської ради XIX другого пленарного засідання сесії VIII скликання від 05.05.2023 за № 1180 «Про поновлення договору оренди» та додаткової угоди про укладення договору оренди на новий строк 15 років (додана до заяви від 27.09.2023).

Крім того, позивач вважає, що з огляду на норми ст. 764 ЦК України, ст. 33 Закону України «Про оренду землі» договір оренди № б/н від 20.02.2008 (реєстраційний номер 040844800026 від 09 червня 2008 року) було укладено договір на той самий строк і на тих самих умовах.

Покликаючись на своє переважне право наймача на укладення договору, позивач подав позов до Господарського суду Львівської області, відповідно до якого просить визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди № б/н від 20.02.2008, а також визнати незаконним та скасувати рішення від 19.11.2024 за №1503.

Відповідач заперечив проти позову, зазначивши таке.

Між Підгорецькою сільською радою та підприємцем Кушнір Богданом Мироновичем було укладено договір оренди землі №б/н від 20.02.2008, кадастровий номер 4620384800:06:001:0001, площею 0,0100 га, строком на 15 років для встановлення та обслуговування торгового кіоску, реєстраційний номер 040844800026 від 09.06.2008. Тобто, враховуючи положення ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду землі», дата закінчення дії договору 20.02.2023.

27.07.2022 ФОП Кушнір Б.М. звернувся з заявою про продовження (поновлення) договору оренди №б/н від 20.02.2008 без зазначення строку продовження/поновлення Договору.

Рішенням Заболотцівської сільської ради ХІХ другого пленарного засідання сесії VIII скликання від 05.05.2023 №1180 «Про поновлення договору оренди», яким рада вирішила продовжити термін дії спірного договору оренди строком на 6 місяців.

Як зазначив відповідач, таким чином строк дії договору був продовжений до 20.08.2023.

Питання поновлення договору оренди землі приписами ч. 2 ст. 126-1 Земельного кодексу України, в якій зазначено, що якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.

Тобто, за твердження відповідача, для реалізації права на поновлення договору позивач не мав звертатися до орендодавця, а скористатися приписами ст. 126-1 Земельного кодексу України. Однак, позивач проявив своє волевиявлення, подавши заяву. Орендодавець розглянув вказану заяву на пленарному засідання сесії та надав для підписання додаткову угоду, яка була підписана обома сторонами договору 12.05.2023. З моменту підписання додаткової угоди, строк договору становив саме 6 місяців, тобто з 12.05.2023 по 11.11.2023.

27.09.2023 позивач повторно подав заяву про використання переважного права на укладення договору оренди на новий строк тривалістю 15 років, додавши проєкт додаткової угоди.

Рішенням Заболотцівської сільської ради ХХІІ сесія VIII скликання від 20.10.2023 №12770 «Про поновлення договору оренди», рада вирішила продовжити термін дії договору оренди землі №б/н від 20.02.2008, кадастровий номер 4620384800:06:001:0001, строком на 6 місяців. Однак, до цього часу додаткова угода не підписана.

Відповідач звернув увагу, що позивач по даному позову наразі користується земельною ділянкою без належних правових підстав.

Щодо заяв позивача від 19.04.2024 та від 28.10.2024 та міркувань позивача стосовно наявності у нього переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк - відповідач вважає їх надуманими та такими, що не відповідають приписам законодавства України.

Також відповідач зазначив, що заява позивача від 27.09.2023 містить суперечливі та взаємовиключні побажання, а саме «прошу продовжити (поновити) договір оренди на новий строк з використанням переважного права». На думку відповідача позивач маніпулює двома різними правовими інститутами: 1) реалізацією переважного права орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк (ст. 33 3акону України «Про оренду землі») та 2) поновленням договору оренди (ст. 126-1 Земельного кодексу України).

За твердженням відповідача заяви позивача від 19.04.2024 та від 28.10.2024 про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк є безпідставними, так як відповідно до ст. 33 3акону України «Про оренду землі», орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі, тобто, протягом дії відповідного договору, а не у будь-який час за своїм бажанням.

Посилання позивача на приписи Цивільного кодексу України, які регулюють орендні відносини, відповідач вважаю недоречними, так як 3акон України «Про оренду землі» є спеціальним законом по відношенню до Цивільного кодексу України і, відповідно, застосуванню підлягають приписи 3акону України «Про оренду землі». При цьому позивач не навів доказів державної реєстрації: наявного у нього права оренди земельної ділянки кадастровий номер: 4620384800:06:001:0001 площею 0,0100 га відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»; додаткової угоди від 12.05.2023 до договору оренди про продовження договору оренди № б/н від 20.02.2008 на 6 місяців.

Крім того, відповідач повідомив, що необхідність у припиненні орендних відносин між сторонами в цій справі виникла у зв`язку з затвердженням генерального плану сіл Загірці та Підгірці (рішення Підгорецької сільської ради від 24.11.2016 № 116 та графічна частина генерального плану долучено до справи) та невідповідністю розташування МАФу, який є власністю позивача, містобудівній документації, що є порушенням, зокрема, ст. 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та приписів Закону України «Про благоустрій населених пунктів». При цьому відповідач звернув увагу, що в генеральному плані передбачено спеціально відведені місця для розташування МАФів павільйонів для здійснення підприємницької діяльності (у відповідності до експлікації - № 12). Таким чином, на думку відповідача, оскільки позивач є власником саме МАФу, а не капітальної споруди, то він має можливість та зобов`язаний перемістити належний йому павільйон у відповідності до приписів вказаного генерального плану.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до положень статті 16 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та статті 20 Господарського кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За приписами ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є, зокрема, забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Відповідно до ст. 8 Конституції в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Як зазначено в позові, позивач та відповідач уклали договір оренди землі №б/н від 20.02.2008, кадастровий номер 4620384800:06:001:0001, площею 0,0100 га, строком на 15 років, у зв`язку з чим набули взаємних прав і обов`язків.

При поданні позову ФОП Кушнір Б.М. покликається як на підставу для визнання укладеною додаткової угоди на новий строк у зв`язку із наявністю в нього переважного права на укладення договору. Позивач вважає, що його права та законні інтереси порушені внаслідок того, що відповідачем було відмовлено Б.М.Кушніру саме в поновленні терміну дії договору оренди землі, а не у заявленому позивачем клопотанні про переважне право орендаря на укладення договору оренди на новий строк 15 років в порядку ст. 33 Закону України «Про оренду землі». Відтак, позивач вважає відмову органу місцевого самоврядування незаконною.

Спір у справі стосується договірних правовідносин, на які поширюється дія загальних норм ЦК України, Земельного кодексу України (надалі ЗК України), та Закону України "Про оренду землі".

Частиною 1 статті 3 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 9 статті 93 Земельного кодексу України відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За змістом частини 2 статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Законом України "Про оренду землі" визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Правові підстави та порядок поновлення договору оренди землі врегульовано положеннями статті 33 Закону України "Про оренду землі".

16.01.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", яким статтю 33 Закону України "Про оренду землі", яка регламентувала порядок поновлення договорів оренди, було викладено у новій редакції. Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" врегульовано процедуру поновлення договору оренди землі на новий строк, шляхом реалізації переважного права орендаря перед іншими особами.

За умовами статті 33 Закону України "Про оренду землі" після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору.

При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 Земельного кодексу України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Слід зазначити, що статтею 33 Закону України "Про оренду землі" визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк та визначено певні правові запобіжники для захисту орендаря, як більш уразливої сторони в цих правовідносинах, від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря.

Виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про укладення договору оренди землі на новий строк або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проект додаткової угоди.

Тобто, реалізація переважного права на укладення договору оренди, передбачена у наведеній нормі, можлива лише за умови дотримання встановлених такою нормою процедури і строків.

Отже, для продовження договірних відносин необхідно волевиявлення на це сторін договору, досягнення ними згоди щодо продовження договору із застосуванням переважного права орендаря на продовження договору оренди, у тому числі на змінених умовах (частини 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

За обставинами цієї справи, 27.07.2022 ФОП Кушнір Б. М. звернувся до Заболотцівської сільської ради з клопотання про продовження (поновлення) договору оренди № б/н від 20.02.2008.

Рішенням Заболотцівської сільської ради №1180 від 05.05.2023 "Про поновлення договору оренди землі" було вирішено:

-продовжити термін договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 4620384800:06:001:0001 на 6 місяців;

- ФОП Кушніру Б.М. забезпечити внесення відповідних змін до договору оренди землі.

Позивач повторно звернувся до Заболотцівської сільської ради із заявою від 27.09.2023 про продовження (поновлення) договору оренди землі на новий строк з використанням переважного права орендаря.

Рішенням Заболотцівської сільської ради №1277 від 20.10.2023 "Про поновлення договору оренди землі" було вирішено:

-продовжити термін договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 4620384800:06:001:0001 на 6 місяців;

- ФОП Кушніру Б.М. забезпечити внесення відповідних змін до договору оренди землі.

19.04.2024 позивач повторно звернувся до Заболотцівської сільської ради із заявою про продовження (поновлення) договору оренди землі на новий строк з використанням переважного права орендаря.

Рішенням Заболотцівської сільської ради №1442 від 04.07.2024 "Про поновлення договору оренди землі" було вирішено:

-продовжити термін договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 4620384800:06:001:0001 на 6 місяців;

- ФОП Кушніру Б.М. забезпечити внесення відповідних змін до договору оренди землі.

28.10.2024 позивач повторно звернувся до Заболотцівської сільської ради із заявою про продовження договору оренди землі на новий строк з використанням переважного права орендаря.

Рішенням Заболотцівської сільської ради №1503 від 19.11.2024 "Про поновлення договору оренди землі" було вирішено - відмовити Б.М.Кушніру в поновленні терміну договору оренди землі у зв`язку з вилученням земельної ділянки для надання її в постійне користування Львівській національній галереї мистецтв імені Б.Г.Возницького для відновлення історичного ареалу комплексу Підгорецького замку, впорядкування території і визначення необхідної площі земельної ділянки для іншого історико-культурного призначення.

У постанові Верховного Суду від 21.09.2022 у справі N 926/2720/21 міститься такий правовий висновок: "Якщо орендар у строки встановлені договором або, за відсутності інших строків встановлених договором, у строки встановлені законом не звернувся до орендодавця взагалі або звернувся з їх порушенням та/або не надав проект договору, то суди повинні відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання договору укладеним незалежно від подальших дій орендодавця, оскільки саме орендарем в цьому випадку не дотримано вимоги договору та закону".

Як встановлено судом позивачу рішеннями Заболотцівської сільської ради №1180 від 05.05.2023, №1277 від 20.10.2023, №1442 від 04.07.2024 було продовжено строк дії договору оренди землі від 20.02.2008 кожного разу на 6 місяців.

Таким чином, позивач скористався правом на поновлення спірного договору оренди, а відповідний орган місцевого самоврядування прийняв рішення про продовження договору, що вказує на те, що сторони узгодили можливість саме продовження цього договору на певний строк 6 місяців. Проте, за позовними вимогами ФОП Кушнір Б.М. зазначає про строк 15 років.

Законом № 340-IX, який у відповідній частині набрав чинності 16.01.2020 (див. пункт 1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення»), частину першу статті 19 Закону України «Про оренду землі» № 161-XIV доповнено двома реченнями такого змісту: «Дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладення. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права».

Цим же Законом абзац третій частини першої статті 15 Закону № 161-XIV викладено в такій редакції: «дата укладення та строк дії договору оренди». Тобто із 16.01.2020, окрім строку дії договору оренди землі, до істотних умов цього правочину належить також дата його укладення.

Отже, слід зазначити, що абзац третій частини першої статті 15 та друге речення частини першої статті 19 Закону № 161-XIV у наведеній вище редакції імперативно встановлюють, що дата укладення договору оренди землі є істотною умовою цього правочину і саме з цієї дати починається перебіг строку його дії.

У постанові від 18.04.2023 у справі № 357/8277/19 Велика Палата Верховного Суду вже виснувала, що зазначені вимоги закону є чіткими і однозначними.

Тому сторони договору оренди землі не можуть врегулювати свої відносини (визначити взаємні права та обов`язки) у спосіб, який суперечить імперативним нормам абзацу третього частини першої статті 15 та другого речення частини першої статті 19 Закону № 161-XIV у редакції Закону № 340-IX, зокрема на власний розсуд встановити інші правила визначення дати початку перебігу строку дії цього правочину або не зазначати дати його укладення. У протилежному випадку умови договору оренди землі, що не відповідають вказаним вище імперативним нормам Закону № 161-XIV, не створюють для сторін такого правочину тих наслідків, на які вони спрямовувались.

Зважаючи на зазначене, суд відзначає, що 20 лютого 2023 року є датою закінчення дії договору оренди землі від 20.02.2008 й саме з цієї дати (20.02.2023) слід відраховувати шестимісячний строк продовження його дії, відповідно до рішень сільської ради №1180 від 05.05.2023, №1277 від 20.10.2023, №1442 від 04.07.2024.

Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону (ч. 5 ст. 6 Закону України «Про оренду землі»).

Однак, в Державному земельному кадастрі про спірну земельну ділянку відсутні відомості про укладення додаткових угод та про реєстрацію права оренди за ФОП Кушніром Б.М. відповідно до вищенаведених рішень органу місцевого самоврядування.

При цьому, суд звертає увагу, що згідно з зазначеними рішеннями сільської ради саме на ФОП Кушніра Б.М. було покладено обов`язок забезпечити внесення відповідних змін до договору оренди землі, проте вказаного не було зроблено та в Державному земельному кадастрі продовження дії договору не відображено.

Слід зазначити, що державна реєстрація правочину розуміється як офіційне визнання та підтвердження державою факту вчинення правочину. Якщо розглядати державну реєстрацію правочину як зовнішній адміністративний акт, то її значення полягає в "убезпеченні" предмета правочину (як правило, нерухомого майна) і прав та інтересів його сторін від посягань сторонніх осіб, до відома яких у спосіб державної реєстрації правочину буде доведено інформацію щодо правового режиму відповідного майна.

У випадку ж якщо державну реєстрацію правочину кваліфікувати як завершальний етап його укладення, який передує набранню договором чинності, то вона в цьому аспекті створює правові наслідки насамперед для його сторін, адже в разі, коли правочин підлягає державній реєстрації, права та обов`язки сторін виникають лише після її проведення.

Відповідно до ч. 2 ст. 640 ЦК України, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Нездійснення державної реєстрації додаткової угоди від 12 травня 2023 року до укладеного сторонами договору оренди землі свідчить, що вона не набрала чинності для сторін, у зв`язку із чим права і обов`язки за додатковою угодою не виникли. Договір оренди землі від 20.02.2008 і речове право оренди на земельну ділянку - припинені. Відтак, своє право оренди на новий строк шляхом реалізації переважного права позивач втратив та в суду правові підстави для скасування рішення Заболотцівської сільської ради №1503 від 19.11.2024, яким вирішено відмовити ОСОБА_1 в поновленні терміну договору оренди землі.

З огляду на встановлене, також суд відзначає, що завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням суду є контроль за легітимністю прийняття рішень. Суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу.

Отже, суд констатує, що позивач не надав доказів, якими порушується його право відповідачем Заболотцівською сільською радою, відтак є відсутнім порушення суб`єктивного права позивача, що підлягає судовому захисту у даному спорі.

Відповідно до п. 3.12 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18, підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Проаналізувавши все вищенаведене, Господарський суд Львівської області констатує, що позивачем не доведено належними, допустимими та достовірними доказами про дотримання вимог чинного законодавства для укладення договору оренди землі на новий строк, скориставшись правом переважного права орендаря. Відтак, суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні позову, оскільки є відсутнім порушення суб`єктивного права позивача, що підлягає судовому захисту у цьому спорі.

Судовий збір покладається на позивача.

Керуючись статтями 4, 7, 13, 14, 73, 74, 76-79, 120, 123, 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні позовних вимог відмовити.

2.Судовий збір покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.ст. 241, 256, 257 ГПК України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повне рішення складено 17.06.2025.

Суддя Уляна ДІЛАЙ