Рішення від 19.06.2025 по справі 914/3222/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2025 Справа № 914/3222/24

За позовною заявою Фізичної особи-підприємця Кушнір Богдана Мироновича, смт.Олесько Львівської області

до відповідача : Заболотцівська сільська рада Золочівського району Львівської області, с.Заболотці Львівської області

про: визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі б/н від 20.02.2008 в редакції, що зазначена у прохальній частині позовної заяви, визнання незаконним та скасування рішення Заболотцівської сільської ради №1503 від 19.11.2024.

Суддя Ділай У.І.

Секретар Ю.І.Кохановська

За участі представників:

Від позивача: Яблокова Л.О. адвокат (в режимі ВКЗ);

Від відповідача: Сутковий А.М. адвокат.

05.06.2025 господарським судом Львівської області винесено рішення у справі №914/3222/24, відповідно до якого у задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця Кушніра Богдана Мироновича відмовлено, судовий збір покладено на позивача.

10.06.2025 від Заболотцівської сільської ради Золочівського району Львівської області надійшло клопотання (вх.№2534/25 від 10.06.2025) про ухвалення додаткового рішення про стягнення з Фізичної особи-підприємця Кушніра Богдана Мироновича на користь Заболотцівської сільської ради судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 71000,00 грн.

Ухвалою від 11.06.2025 судом прийнято заяву та призначено до розгляду в судовому засіданні на 19.06.2025 о 14:00 год.

09.06.2025 від Фізичної особи-підприємця Кушніра Богдана Мироновича надійшло клопотання (вх.№15240/25) про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.

17.06.2025 від Фізичної особи-підприємця Кушніра Богдана Мироновича надійшло клопотання(вх.№16036/25) про зменшення витрат на професійну правничу допомогу (уточнення).

В судове засідання 19.06.2025 представник Заболотцівської сільської ради з`явився, надав пояснення щодо поданої заяви про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.

Представник Фізичної особи-підприємця Кушніра Богдана Мироновича проти задоволення заяви про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 71000,00 грн заперечила.

Розглянувши подану заяву та матеріали справи, суд

встановив:

Як вбачається відзиву на позовну заяву(вх.№1435/25 від 20.01.2025), попередній розмір витрат відповідача на професійну правничу допомогу за розгляд справи у господарському суді першої інстанції складає 30000,00 грн.(фіксований гонорар). Також відповідач зазначав, що вартість участі представника в судовому засіданні становить 3 000,00 грн, докази на підтвердження розміру фактично понесених витрат будуть подані у строк, встановлений законом.

В заяві про стягнення судових витрат на правову допомогу відповідач зазначає, що у відповідності до пп.3,1-3,2 договору про надання правової (правничої) допомоги №01/01/25 від 07.01.2025 ним понесено витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 71000,00 грн, перелік яких наводиться в Акті №2 від 06.06.2025 до договору про надання правової (правничої) допомоги №07/01/2025 від 07.01.2025.

На підтвердження надання послуг професійної правничої допомоги заявником(відповідачем) надано: договір про надання про надання послуг з адвокатської діяльності № 06/01/25 від 06.01.2025; Акт № 1 від 28.01.2025 до договору про надання правової (правничої) допомоги № 07/01/2025 від 07.01.2025; Акт № 2 від 06.06.2025 року до договору про надання правової (правничої) допомоги №07/01/2025 від 07.01.2025; платіжна інструкція № 29/01/2025 від 31.01.2025 на суму 50000,00 грн (де як призначення платежу вказано: 0110150;2240;Оплата послуг сторонніх фахівців(надання послуг з адвокатської діяльності); згідно акту наданих послуг №1 від 28.01.2025.,дог.07/01/2025 від 09.01.2025; без ПДВ); ордер на надання правничої допомоги №1571660 від 17.01.2025, виданий Заболотцівською сільською радою Золочівського району Львівської області адвокату Сутковому Андрію Миколайовичу на підставі договору про надання правничої допомоги №07/01/2025 від 07.01.2025.

У клопотаннях (вх№15240/25 від 09.06.2025 та №16036/25 від 17.06.2025) про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу представник позивача не погоджується з заявленою відповідачем сумою витрат на професійну правничу допомогу , зазначає що її розмір є неспівмірним із складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та часом затраченим на їх надання, послуги надані адвокатом не відповідають критерію неминучості. Крім того, представник відповідача не зазначає, скільки фактично часу ним було витрачено на надання правової допомоги, кошти сплачені згідно наданої відповідачем платіжної інструкції за іншим договором про надання правової допомоги, ніж той, який вказано в ордері та актах про надання правової допомоги, а самі акти про надання правової допомоги укладені до договору №07/01/2025 від 07.01.2025 тоді як до клопотання про прийняття додаткового рішення та стягнення судових витрат долучено інший договір, а саме договір №06/01/2025 про надання послуг з адвокатської діяльності від 06.07.2025.

При прийнятті рішення суд виходив із такого.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення (ч. 2 ст. 244 ГПК України).

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (ст. 126 ГПК України).

За приписами ч. 3 - 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як зазначалось вище, частиною 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відшкодування витрат позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій (п. 6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України).

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У відзиві на позов відповідач зазначав, що попередній розмір витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи у господарському суді першої інстанції складає 30000,00 грн.(фіксований гонорар), вартість участі представника в судовому засіданні становить 3 000,00 грн, докази на підтвердження розміру фактично понесених витрат будуть подані у строк, встановлений законом.

Після винесення рішення господарським судом на підтвердження понесених витрат на правову допомогу відповідач долучив наступні документи:

1.договір про надання про надання послуг з адвокатської діяльності № 06/01/25 від 06.01.2025;

2.Акт № 1 від 28.01.2025 до договору про надання правової (правничої) допомоги № 07/01/2025 від 07.01.2025 та Акт № 2 від 06.06.2025 до договору про надання правової (правничої) допомоги №07/01/2025 від 07.01.2025;

3. платіжна інструкція № 29/01/2025 від 31.01.2025 на суму 50000,00 грн (де як призначення платежу вказано: 0110150;2240;Оплата послуг сторонніх фахівців(надання послуг з адвокатської діяльності); згідно акту наданих послуг №1 від 28.01.2025., дог.07/01/2025 від 09.01.2025; без ПДВ);

4.ордер на надання правничої допомоги №1571660 від 17.01.2025, виданий Заболотцівською сільською радою Золочівського району Львівської області адвокату Сутковому Андрію Миколайовичу на підставі договору про надання правничої допомоги №07/01/2025 від 07.01.2025.

З наведеного вбачається, що акти про надані адвокатом послуги (Акт № 1 від 28.01.2025 та Акт № 2 від 06.06.2025 року) складені сторонами до договору про надання правової (правничої) допомоги №07/01/2025 від 07.01.2025, який в матеріалах справи відсутній. Ордер виданий Заболотцівською сільською радою Золочівського району Львівської області адвокату Сутковому Андрію Миколайовичу також на підставі договору про надання правничої допомоги №07/01/2025 від 07.01.2025.

Натомість до заяви про стягнення витрат на правову допомогу відповідач долучив договір про надання про надання послуг з адвокатської діяльності № 06/01/25 від 06.01.2025, який не містить всіх аркушів, де зокрема адвокат та клієнт узгодили умови оплати правової допомоги.

Крім того, в платіжній інструкції №29/01/2025 від 31.01.2025, якою Заболотцівська сільська рада оплатила Сутковому А.М. авокатські послуги на суму 50000,00 грн, вказано про оплату послуг на підставі «…акту наданих послуг №1 від 28.01.2025., дог.07/01/2025 від 09.01.2025…».

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому суд має оцінювати щодо відповідності зазначеним критеріям поведінку/дії/бездіяльність обох сторін.

Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Частиною 4 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України). При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такі висновки, зокрема, викладено у додатковій постанові ВП ВС від 07.07.2021 у справі №910/12876/19 (провадження №12-94гс20).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі №908/2702/21 від 12.01.2023 викладено висновок, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд може з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у частинах п`ятій-сьомій статті 129 ГПК України.

Так, за приписами ч.5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Ознайомившись із долученими відповідачем (заявником) доказами на підтвердження понесених витрат на правову допомогу, врахувавши доводи та заперечення сторін, озвучені в судовому засіданні, суд констатує що відповідачем не надано належних доказів на їх підтвердження, зокрема договору на підставі якого надавалась правова допомога.

Як вбачається з позиції Верховного Суду в постанові від 20.07.2021р. у справі №922/2604/20, судом зауважено, що відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акта прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом, тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності (п.31 постанови).

З врахуванням наведеного, заява про стягнення з позивача витрат понесених відповідачем на професійну правничу допомогу не підлягає до задоволення.

Керуючись 126, 129, 221, 231, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні заяви Заболотцівської сільської ради Золочівського району Львівської області (вх.№2534/25 від 10.06.2025) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку відповідно до розділу 4 Господарського процесуального кодексу України. Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повний тект рішення складено 30.06.2025.

Суддя Уляна ДІЛАЙ