Рішення від 18.06.2025 по справі 583/850/25

Справа № 583/850/25

2/583/544/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2025 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого - судді Ярошенко Т.О.

з участю секретаря судового засідання Алєксєєнко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду в місті Охтирка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Бакумової Алли Валентинівни, третя особа ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

26.02.2025 року представник позивачки звернувся до суду з вказаним позовом, яким мотивує тим, що позивачка ОСОБА_1 є громадянкою Російської Федерації та проживає в м.Сочі. У матері позивачки ОСОБА_4 була рідна сестра ОСОБА_5 , яка постійно проживала у АДРЕСА_1 . За життя тітка ОСОБА_5 склала заповіт на користь позивачки, яким заповіла квартиру за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_1 . Оригінал заповіту знаходиться в позивачки. З 2013 року позивачка не мала можливості приїжджати до м.Охтирка, але постійно підтримувала контакти з рідною тіткою, іноді допомагала грошима. У 2017 року ОСОБА_5 повідомила, що їй допомагає сусідка ОСОБА_3 . До 2022 року позивачка постійно спілкувалася з ОСОБА_5 та ОСОБА_3 . Після лютого 2022 року спілкування припинилося. На початку лютого 2025 року адвокат повідомив позивачку, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , похованням займалася ОСОБА_3 , квартирою також опікується ОСОБА_3 . Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 10.05.2024 року № 583/5558/23 (2/583/291/24), залишеного без змін поставною Сумського апеляційного суду від 4.02.2025р. № 583/5558/23 (22-ц/816/264/25), відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Бакумова А.В. про встановлення факту, що має юридичне значення проживання однією сім`єю ОСОБА_3 зі спадкодавцем ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з жовтня 2017 року до часу відкриття спадщини, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті ОСОБА_5 ОСОБА_2 звернулася до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Бакумової А.В. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 . Зазначив, що відсутність інформації та достовірних даних про смерть ОСОБА_5 є однією з поважних причин для позивача у пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини у взаємозв`язку про неповідомлення про смерть, не залучення до судового провадження, наявність триваючого воєнного стану в Україні. На підставі вищевикладеного просить визначити ОСОБА_1 додатковий строк протягом шести місяців з дня набрання рішенням суду законної сили, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Охтирка Охтирського району Сумської області.

Процесуальні дії в справі та аргументи сторін.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 27.02.2025 року позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.

03.03.2025 року від представника позивачки надійшла заява на виконання вищевказаної ухвали суду.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 03.03.2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, витребувано від приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Бакумової А.В. копію спадкової справи, яка заведена після смерті ОСОБА_5

18.03.2025 року на виконання вищевказаної ухвали суду приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бакумовою А.В. надано суду копію спадкової справи (а.с.82-110, т.с.1).

18.03.2025 року від відповідачки ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що позивачкою без поважних причин пропущено встановлений законодавством строк для подання заяви на прийняття спадщини, брак інформації про смерть спадкодавця, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини не можуть визнаватися поважними причинами. Такої позиції дотримується у своїй сталій практиці Верховний Суд. Твердження позивачка про неможливість безперешкодного в`їзду на території України для подання заяви про прийняття спадщини є необґрунтованими, оскільки вона могла виїхати до іншої країни, з якої направити заяву про прийняття спадщини до нотаріуса поштою. Віддаленість місця проживання позивачки та не можливістю у зв`язку з цим вчасно подати заяву про прийняття спадщини не є поважними причинами пропуску встановленого законом строку. Виходячи із сталої судової практики, проживання за кордоном не свідчить про наявність об`єктивних, непереборних перешкод для звернення із заявою через досить тривалий проміжок часу про прийняття спадщини. На підставі вищевикладеного просить в задоволення позовних вимог відмовити в повному обсязі (а.с.172-190).

08.04.2025 року від представника позивачки надійшло клопотання про витребування доказів.

Протокольною ухвалою Охтирського міськрайонного суду від 09.04.2025 року витребувано від Сумського обласного державного нотаріального архіву належним чином завірену копію заповіту ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного на користь ОСОБА_1 , який посвідчений державним нотаріусом Охтирського міського нотаріального округу Сумської області Ковальчуком С.П. від 11.01.1996 року, зареєстрований у реєстрі за № 2-25, а також від приватного нотаріусу Харківського міського нотаріального округу Бакумової Алли Валентинівни ( АДРЕСА_2 (адреса АДРЕСА_3 ) ІНФОРМАЦІЯ_3 ) повну інформацію щодо повідомлення приватним нотаріусом після отримання інформації про відкриття спадщини інших спадкоємців як за законом, так і за заповітом, місце проживання або роботи яких відоме, в тому числі ОСОБА_1 , про відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Охтирка,Сумської області, виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

11.04.2025 року ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду.

21.04.2025 року від Сумського обласного державного нотаріального архіву надійшла копія вищевказаного заповіту, а також інформаційна довідка зі Спадкового реєстру (а.с.22-24, т.с.2).

25.04.2025 року від приватного нотаріусу Харківського міського нотаріального округу Бакумової А.В. надійшов лист в якому зазначила, що 14.03.2025 року на адресу Охтирського міськрайонного суду була направлена копія спадкової справи, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5 , інформація про інших спадкоємців, крім осіб, заяви яких долучені до спадкової справи, відсутня (а.с.26, т.с.2).

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду від 12.06.2025 року в задоволенні заяви представника позивачки - адвоката Цуркана В.І. про відвід судді Ярошенко Т.О. відмовлено.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду від 13.06.2025 року заяву представника позивачки - адвоката Цуркана В.І. про відвід судді Ярошенко Т.О. залишено без розгляду.

Представник позивачки адвокат Цуркан В.І. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, в подальшому надав заяву про розгляд справи у його відсутність.

ОСОБА_2 та її представник - адвокат Панасенко П.П., в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували, в подальшому надили заяви про розгляд справи у їх відсутність.

Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Бакумова А.В., будучи належним чином повідомленою про розгляд справи, в судове засідання не з`явилася, будь яких заяв від неї не надійшло.

ОСОБА_3 , будучи повідомленою про розгляд справи в установленому законом порядку, в судове засідання не прибула, надала заяву, в якій просить справу слухати в її відсутність, а також зазначила, що вимоги ОСОБА_1 вона підтримує (т.с.2 а.с.123-126).

Суд, проаналізував матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, дійшов такого висновку.

Фактичні обставини справи, встановлені судом та мотиви суду.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 , яка народилася в м. Кіселевськ, Кемеровської області, є громадянкою Російської Федерації та проживає в м.Сочі, що підтверджується копією паспорту позивачки (а.с.32, т.с.1, зворотній бік).

11.01.1996 року ОСОБА_5 , яка є рідною тіткою позивачки, склала заповіт, в якому належну їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с.30, т.с.1) двохкімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_1 заповіла ОСОБА_6 (а.с.29, т.с.1), заповіт посвідчений державним нотаріусом Охтирської державної нотаріальної контори Ковальчук С.П. та зареєстрований в реєстрі за № 2-25.

ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від (а.с.28, т.с.1).

Після її смерті відкрилася спадщина на спадкове майно, а саме квартиру за адресою АДРЕСА_1 .

28.09.2023 року до приватного нотаріуса Харківського нотаріального округу Харківської області Бакумової А.В. звернулася із заявою про прийняття спадщини ОСОБА_2 , що підтверджується копією спадкової справи (а.с.83, т.с.1). ОСОБА_2 є двоюрідною племінницею ОСОБА_5 .

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 10.05.2024 року № 583/5558/23 (2/583/291/24), залишеного без змін постановою Сумського апеляційного суду від 4.02.2025р. № 583/5558/23 (22-ц/816/264/25), відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Бакумова А.В. про встановлення факту, що має юридичне значення проживання однією сім`єю ОСОБА_3 зі спадкодавцем ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з жовтня 2017 року до часу відкриття спадщини, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 20-27, т.с.1).

Вирішуючи вказаний позов, суд керується слідуючим.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (стаття 1233 ЦК України).

За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (частина третя статті 1268 ЦК України).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Згідно з частинами першою, другою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, а часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (частина перша статті 1272 ЦК України).

Частиною третьою статті 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 26 вересня 2012 року у справі № 6-85цс12, від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15 і підтримана Верховним Судом, зокрема у постановах від 28 лютого 2018 року в справі № 318/1037/15-ц (провадження № 61-4630св18), від 21 жовтня 2019 року в справі № 662/1724/18 (провадження № 61-9300св19), від 24 січня 2020 року в справі № 192/1663/17 (провадження № 61-7193св19).

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, визначеного статтею 1270 ЦК України, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку, з урахуванням встановлених судом фактичних обставин справи.

Відповідно до роз`яснень, викладених в п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Верховний Суд у постанові від 13 березня 2020 року у справі № 314/2550/17 визначив, коли строк прийняття спадщини буде вважатися пропущеним з поважних причин. Згідно з цим судовим рішенням поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

При цьому, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Подібна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі № 381/4482/16-ц.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У постановах Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20 від 13 грудня 2018 року у справі № 459/295/16-ц, від 11 липня 2018 року у справі № 381/4482/16-ц, від 18 січня 2018 року у справі № 1989/476/16-ц висловлена правова позиція, що за відсутності у спадкоємця перешкод для подання заяви, якщо він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Таким чином, незнання про смерть спадкодавця як причина пропуску строку для прийняття спадщини не може бути визнана поважною, оскільки сама по собі ця обставина без встановлення інших об`єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини не свідчать про поважність причин пропуску зазначеного строку.

Верховний Суд в постанові від 26 жовтня 2022 року у справі № 522/17925/16 зазначив, що «вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропоску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, першорядно, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або суду».

Слід також зауважити, що процедура подання заяви про прийняття спадщини визначена пунктом 3 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2021 року № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595.

Главою 10 Порядку визначено, що спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини, у тому числі на підставі поданої ( або такої, що надійшла поштою) першої заяви ( повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини ( пункт 2.1). Заява, в якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином, або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини ( пункт 3.5).

Тобто, для прийняття спадщини ОСОБА_1 достатньо було наявність власноруч у довільній формі написати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, підписати її та без завірення підпису поштою надіслати до нотаріальної контори.

Доказів, які б свідчили про наявність перешкод для подання такої заяви, позивачем не надано.

Причини, як проживання спадкоємця за межами України, в іншій державі, на великій відстані від місця проживання спадкодавця досліджувались в постановах Верховного Суду у подібних справах в постанові від 27 червня 2022 року у справі № 2023/1188/19, в постанові від 15 лютого 2021 року у справі № 569/12599/18, у постанові від 12 квітня 2021 року де Верховний Суд прийшов до висновку, що «позивач не була позбавлена можливості звернутися із відповідною заявою про прийняття спадщини до Посольства України в Російській Федерації, яке виконує консульські функції, або подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини через засоби поштового зв`язку, що узгоджується із висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року в справі № 332/3796/19. Доказів, які б свідчили про наявність перешкод для подання такої заяви, позивачем не надано».

Правозастосовна практика Верховного Суду у подібних правовідносина є усталеною.

Тобто проживання ОСОБА_1 за межами України не є об`єктивними та непереборними труднощами для подання відповідної заяви.

У частині четвертій статті 263 ЦПК України вказано, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна (ч.1,2 ст. 1221 ЦК України).

Звертаючись до суду ОСОБА_1 зазначала про те, що проживає за межами України та є громадянкою Російської Федерації, бажає прийняти спадщину після смерті своєї тітки ОСОБА_5 , що складається з двокімнатної квартири за адресою АДРЕСА_1 .

Іноземний елемент у спадкуванні може виражатися в одній з таких трьох ознак: 1) спадкодавець або спадкоємець є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; 2) спадщина знаходиться на території іноземної держави; 3) юридичний факт, який створює, змінює чи припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави (наприклад, смерть спадкодавця на території іншої держави чи народження дитини, спадкові права якої захищалися до її народження в іншій державі, тощо).

За наявності хоча б однієї із вказаних ознак, до відносин спадкування будуть застосовуватися положення Закону України «Про міжнародне приватне право».

Відповідно до ст. 71 Закону України «Про міжнародне приватне право» спадкування нерухомого майна регулюється правом держави, на території якої знаходиться це майно, а майна, яке підлягає державній реєстрації в Україні, - правом України.

Крім норм Закону України «Про міжнародне приватне право», спадкування з іноземним елементом може регулюватись нормами міжнародних договорів.Таким міжнародним договором є Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, підписана від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікована Законом України від 10 листопада 1994 року № 240/94-ВР .

Згідно зі статтею 44 Конвенції громадяни кожної із Договірних сторін можуть спадкувати на територіях інших Договірних сторін майно чи права за законом чи за заповітом на рівних умовах і в тому ж об`ємі, як і громадяни даної Договірної сторони.

Відповідно до статті 45 цієї Конвенції право спадкування майна, крім випадків, передбачених пунктом 2 вказаної статті, визначається по законодавству тієї Договірної Сторони, на території якої спадкодавець мав останнє місце проживання.

У пункті 2 статті 45 Конвенції визначено, що право спадкування нерухомого майна визначається за законодавством Договірної Сторони, на території якої знаходиться це майно.

У статті 48 Конвенції передбачено, що провадження в справах про спадкування рухомого майна компетентні вести установи Договірних Сторін, на території яких спадкодавець мав останнє місце проживання на час своєї смерті. Провадження в справах про спадкування нерухомого майна компетентні вести установи Договірних Сторін, на території яких знаходиться нерухоме майно.

Спадкування нерухомого майна регулюється правом держави, на території якої знаходиться майно, а майна, яке підлягає державній реєстрації в Україні, - правом України, тобто спадкування нерухомого майна здійснюється за матеріальним правом держави, на території якого це майно знаходиться (стаття 71 Закону України «Про міжнародне приватне право»).

Неообхідно зауважити, що 01 грудня 2022 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 2783-IX «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року».

Отже, оскільки ОСОБА_1 є громадянкою Російської Федерації, тобто іноземним елементом у спадкуванні, то до відносин спадкування будуть застосовуватися положення Закону України «Про міжнародне приватне право» та норми ЦК України.

Виходячи з норм права, які регулюють спірні відносин ОСОБА_1 повинна була звернутись до ноторіальної контори за місцем знаходження нерухомого майна в шестимісячний термін, тобто до 29 листопада 2023 року.

Заява про прийняття спадщини як за законом, так і за заповітом може бути подана двома способами: особисто спадкоємцем до нотаріуса; надіслана поштовим відправленням на адресу нотаріуса. У такому випадку справжність підпису спадкоємця на такій заяві має бути нотаріально засвідченою.

Подання заяви про прийняття спадщини представником за довіреністю не допускається.

Якщо ж спадкоємець знаходиться за кордоном і не має можливості приїхати в Україну для подання заяви для прийняття спадщини у відведений для цього законодавством строк, але бажає прийняти спадщину, то йому потрібно виконати наступні дії:

- звернутися до будь-якого нотаріуса тієї країни, де він знаходиться, або звернутися до консульської установи України для оформлення заяви про прийняття спадщини;

- надіслати належним чином оформлену заяву про прийняття спадщини нотаріусу в Україні, на підставі якої буде заведено спадкову справу.

Вказаних вимог діючого законодавства позивачкою в шестимісячний строк після смерті спадкодавця не було дотримано, належних доказів у обґрунтування позову позивачкою суду не надано.

Суд зауважує, що представником позивачки Цурканом В.І. 17.06.2025 року надіслано до суду через електронний суд заяву ОСОБА_1 , якою повідомляється нотаріус Харківського міського нотаріального округу про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_5 від 10.06.2025 року з роздруківкою з електронної пошти її представника, з копією паспорта, заяви, однак, вказані докази не приймаються судом до уваги у розумінні ст. 83 ЦПК України, оскільки подані поза межами строків та не обґрунтовано неможливість їх подання у вказаний строк, позивачка звернулася до суду з позовом 26.02.2025 року, а додає заяву до нотаріуса від 10.06.2025 року, тоді як підготовче засідання закрито в справі 09.04.2025 року.

З огляду на зазначене, слід дійти висновку, що наведені позивачкою причини не є об`єктивними, непереборними та істотними труднощами, які згідно з ч.3 ст.1272 ЦК України можуть визнаватися поважними для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до Постанови Великої Палати Верховного суду від 26.06.2024 року у справі № 686/5757/23 безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правосуддя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину.

Твердження представника позивачки про те, що приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бакумовою А.В. не повідомлено ОСОБА_1 про відкриття спадщини, як це передбачено ст. 63 Закону України «Про нотаріат», не заслуговують на увагу суду, оскільки в умовах воєнного стану з країною агресором розірвано дипломатичні зв`язки, при цьому посилання представника позивачки на відповідні висновки Верховного Суду (2016-2019 р.р.) є некоректним у даному випадку та не застосовуються до вказаної справи, однак, з урахуванням конкретних обставин справи, вказані твердження Цуркана В.І. не можуть бути прийняті судом до уваги.

Інші доводи сторони позивача не заслуговують на увагу суду, а посилання представника позивачки в позові на зазначені ним правові позиції Верховного Суду є некоректним, вони не можуть бути застосовані в даному випадку з вищевикладених підстав.

Висновок суду.

Таким чином, аналізуючи приведені докази, даючи їм оцінку в їх сукупності, з урахуванням вищевказаних обставин, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінюючи у справі докази в цілому, так і кожний доказ, який міститься у справі, з урахуванням принципів розумності, пропорційності, виваженості, справедливості, балансу інтересів сторін, меж дозволеного втручання, вирішуючи справу в межах заявлених вимог, з урахуванням наданих доказів, суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для задоволення позову.

Понесені судові витрати залишити за позивачкою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 141, 158, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Бакумової Алли Валентинівни, третя особа ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини залишити без задоволення.

Заходи забезпечення позову, вжиті за ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 21.02.2025 року у справі №583/718/25, провадження 2-з/583/3/25, у вигляді заборони приватному нотаріусу Харківського міського нотаріального округу Харківської області Бакумовій Аллі Валентинівні видавати свідоцтво про право на спадщину за законом на користь ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка відкрилася після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено 18.06.2025 року.

Суддя Охтирського

міськрайонного суду Т.О. Ярошенко