Рішення від 18.06.2025 по справі 640/19213/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2025 рокуСправа №640/19213/21Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши у письмовому провадженні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ інструменту Україна» про ухвалення додаткового рішення у справі №640/19213/21,-

УСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала справа №640/19213/21 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ інструменту Україна» до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ інструменту Україна» (код ЄДРПОУ 37311013) до Київської митниці (код ЄДРПОУ 43997555) про визнання протиправним та скасування рішення задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів Київської митниці від 20.01.2021 року №UA100310/2021/000006/2.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (код ЄДРПОУ 43997555) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ інструменту Україна» (код ЄДРПОУ 37311013) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.

На адресу суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ інструменту Україна» надійшла заява, в якій позивач просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТ ІНСТРУМЕНТУ УКРАЇНА» судові витрати, пов`язані із залученням перекладачів в загальній сумі 42365,00 грн.

Подана заява обґрунтована тим, що між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Адвокатська агенція «Де Юре» було укладено договір № 16 від 20.05.2025 р. Відповідно до п. 1.1. якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується виконувати роботи із перекладу з англійської мови на українську мову документів, а саме: комерційний інвойс (16 стор.), специфікація до інвойсу (17 стор.), контракт (8 стор.), морський коносамент (1 стор.). Згідно з п. 2.2. Договору вартість робіт за Договором складає 24 065,00 (двадцять чотири тисячі шістдесят п`ять) гривень 00 копійок. На виконання договору та на підставі рахунку № 16/03 від 20.03.2025 р., позивачем було оплачено вартість перекладу, що підтверджується платіжним дорученням № 2145 від 20.03.2025 р. Відповідно до листа ТОВ «АА «Де Юре» вих. № 8/03 від 15.04.2025 р., на виконання договору від 20.03.2025 р. № 16, укладеного між ТОВ «АА «Де Юре» та ТОВ «Світ інструменту Україна» було здійснено переклад тексту англійською мовою перекладачем ОСОБА_1 . Після виконання послуг по договору ТОВ «Світ інструменту Україна» звернулось з проханням посвідчити підпис перекладача нотаріально. Оскільки на момент звернення Бондарчук В.С. був відсутній, то інший перекладач Тютюнник Ю.О. здійснила переклад, та її підпис був посвідчений нотаріально. Отже, для здійснення офіційного перекладу документів згідно ухвали суду від 18.03.2025 р. позивач поніс судові витрати на суму 24 065,00 грн. В клопотанні про долучення доказів від 14.05.2025 р. позивач вказав, що між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Адвокатська агенція «Де Юре» було укладено договір № 28 від 05.05.2025 р. Відповідно до п. 1.1. якого Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується виконувати роботи із перекладу з російської мови на українську мову документу, договір перевезення вантажів (6 стор.), з китайської мови на українську мову документів: експортна митна декларація (9 стор.), експортна митна декларація (3 стор.). Переклади здійснюються з нотаріальним посвідченням підпису перекладача. Згідно з п. 2.2. Договору вартість робіт за Договором складає 18300,00 грн. На виконання договору та на підставі рахунку № 28/05 від 05.05.2025 р., позивачем було оплачено вартість перекладу, що підтверджується платіжною інструкцією № 2163 від 06.05.2025 р. Таким чином, на виконання ухвали про витребування доказів від 01.05.2025 р. позивачем були понесені судові витрати у розмірі 18300,00 грн. Всього на виконання перекладів витрачено 24065,00 + 18300,00 = 42365,00 грн. Всі докази були подані до ухвалення рішення та наявні в матеріалах справи.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 3 ст. 252 КАС України передбачено, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Ухвалою суду від 10.06.2025 року призначено заяву до розгляду без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

13.06.2025 року судом зареєстровані заперечення, які надійшли до суду від представника митниці, в якій відповідач просить відмовити у задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з Київської митниці витрат пов`язаних з залученням позивачем перекладачів на суму 42365,00 грн.

Так, у запереченнях відповідач зазначив, що вимоги представника позивача щодо компенсації за рахунок бюджету Державного органу суми 42365,00 грн. є завищеною, так як тарифи на переклад значно перевищують звичайні ринкові тарифи, без належного обґрунтування такої ціни. Великою Палатою Верховного Суду неодноразово наголошувалося, що процесуальні документи мають подаватися до суду лише державною мовою (справа № 9901/12/20, провадження №11-56заі20, справа №826/7329/17, провадження № 11-28заі21). Також Верховний суд в Постанові від 04 лютого 2025 року по справі № 420/9715/24 виснував враховуючи вищенаведене Суд вказує на те, що при зверненні до суду із позовною заявою або ж поданні відзиву, письмових пояснень, інших процесуальних документів, разом із документами, які виготовлені на іноземній мові, повинні бути подані належним чином засвідчені переклади на державну мову. Отже на думку Київської митниці у представника позивача був обов`язок передбачений процесуальним законом, надати до суду документи лише державною мовою в силу зазначених висновків норм права Великою Палатою.

Розглянувши подану заяву та матеріали справи, суд зазначає наступне.

Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Частиною 1 статті 247 КАС України передбачено можливість вирішення судом питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Згідно із частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пунктом 3 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу та пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

За змістом частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з`ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів.

Принцип всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи закріплений частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначений принцип передбачає, зокрема, всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень на позов.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України).

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків (стаття 72 Кодексу адміністративного судочинства України).

Для повного, об`єктивного та всебічного з`ясування обставин справи суду необхідно дослідити докази, надати належну правову оцінку як кожному окремому доказу та сукупності доказів, які міститься в матеріалах справи або витребовуються, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

У силу частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини четвертої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частин третьої, шостої-восьмої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.

Відповідно до частини першої та другої статті 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25 квітня 2019 року № 2704-VIII у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

У відповідності до частини першої статті 15 Кодексу адміністративного судочинства України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.

Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють (частина третя статті 15 Кодексу адміністративного судочинства України).

За приписами частини четвертої статті 15 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.

В той же час, згідно з частиною шостою статті 13 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.

Враховуючи вищенаведене суд вказує на те, що при зверненні до суду із позовною заявою або ж поданні відзиву, письмових пояснень, інших процесуальних документів, разом із документами, які виготовлені на іноземній мові, повинні бути подані належним чином засвідчені переклади на державну мову.

Так, при вивченні та дослідженні матеріалів цієї справи, судом було встановлено, що документи, які надавались позивачем до Окружного адміністративного суду м. Києва в якості доказів на підтвердження своєї правової позиції та до митниці були викладені на іноземній мові.

Верховний Суд у постанові від 04.02.2025 року у справі №420/9715/24 дійшов висновку, що при зверненні до суду із позовною заявою або ж поданні відзиву, письмових пояснень, інших процесуальних документів, разом із документами, які виготовлені на іноземній мові, повинні бути подані належним чином засвідчені переклади на державну мову.

Оскільки офіційного перекладу на українську мову документів до суду надано не було, судом були постановлені ухвали від 18.03.2025 року, 07.04.2025 року, 01.05.2025 року, 13.05.2025 року.

На думку суду витрати пов`язані із залученням перекладача не підлягають відшкодуванню, оскільки такі витрати позивача пов`язані із приведенням позовної заяви, доданих письмових доказів у відповідність до вимог процесуального закону.

За наведених обставин, суд вважає, що заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №640/19213/21слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 132-143, 241-243, 246, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ інструменту Україна» про ухвалення додаткового рішення у справі №640/19213/21,- залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повний текст ухвали складено та підписано 18.06.2025 р.

Суддя О.М. Неклеса