Ухвала від 18.06.2025 по справі 380/24240/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/24240/23

У Х В А Л А

з питань відводу

18 червня 2025 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 від 12.06.2025 про відвід судді Гулкевич І.З. у справі № 380/24240/23 за позовом ОСОБА_1 до Личаківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Львівське міське комунальне підприємство «Львівводоканал», про визнання дій, рішень протиправними, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження 71984429 та відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

в с т а н о в и в:

На розгляді судді Львівського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Личаківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Львівське міське комунальне підприємство «Львівводоканал» про визнання дій, рішень протиправними, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження 71984429 та відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано для розгляду судді Гулкевич І.З.

12.06.2025 за вх.№48541 від позивачки - Лутчин Л.М. надійшла заява про відвід судді Гулкевич І.З. В обґрунтування поданої заяви, позивачка зазначила, що ухвалою від 05.06.2025 з питань постановлення окремої ухвали, справа №380/24240/23, винесеною суддею Гулкевич І.З. відмовлено у винесені окремої ухвали щодо відповідача - Личаківського ВДВС м. Львова, яким не виконано вимог ухвали від 05.02.2024, винесеною суддею Потабенко В.А. справа №380/24240/23, не надано суду матеріалів ВП №71982249. Вказане, на переконання, ОСОБА_1 свідчить про те, що суддя Гулкевич І.З. діє упереджено щодо позивачки, не здійснює якісного правосуддя, чим здійснює перепони в отриманні судового захисту та доступу до правосуддя. Оскільки, на думку позивачки, існують обґрунтовані сумніви в безсторонності та неупередженості судді Гулкевич І.З. при розгляді справи, створені перешкоди у доступі до правосуддя шляхом винесення ухвали від 05.06.2025, якою ускладнюється доступ до правосуддя, позивач вважає, що суддя підлягає відводу на підставі пункту 4 частини 1 статті 36 КАС України.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями таку заяву передано для розгляду судді Сподарик Н.І.

Відповідно до ч.8 ст.40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені ст.36 КАС України, згідно з ч.ч.1-3 якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

У відповідності до ч.4 ст.36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до ч.3 ст.39 КАС України відвід повинен бути вмотивованим.

Як на підставу відводу представник позивача вказує на обставини, які не передбачені ч. 4 ст. 36 КАС України та не підтвердженні жодними доказами.

Проаналізувавши викладені в заяві позивачки доводи суд приходить висновку, що такі стосуються процесуальних дій судді, носять оціночний характер і не можуть слугувати доказами упередженості судді при розгляді адміністративної справи №380/24240/23. Крім цього, вказана заява не містить посилання на обставини, які за суб`єктивними чи об`єктивними критеріями виключають участь судді Гулкевич І.З. у розгляді цієї справи відповідно до ст.36 КАС України.

При цьому незгода особи, яка бере участь у справі, з процесуальними діями судді під час судового розгляду справи є підставою для оскарження прийнятих за результатами розгляду справи рішень в апеляційному чи касаційному порядку. Оцінку процесуальним діям суду можуть надавати лише суди вищих інстанцій.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

При вирішенні питання про відвід судді суд враховує практику Європейського суду з прав людини.

Виходячи із загальних засад здійснення судочинства, визначених положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції» від 17.07.1997, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків або при висуненні проти неї будь-якого кримінального обвинувачення має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до п. п. 103, 104, 105 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013, «для того, щоб встановити, чи може суд вважатися «незалежним» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції, слід звернути увагу на спосіб призначення його членів і строк їхніх повноважень, існування гарантій проти тиску ззовні та на питання, чи створює орган видимість незалежного. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей п.1 ст.6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (1) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (2) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Проте, між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності.

Водночас, особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Веттштайн проти Швейцарії».

При вирішенні того, чи є у цій конкретній справі обґрунтовані причини побоюватися, що суддя може бути небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (п. 44 рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» та п. 58 рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» від 07.08.1996).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими".

Отже, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності такого судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 10.05.2018 в адміністративній справі №800/592/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 73903174).

З огляду на вказане, суддя вважає, що зазначені позивачем обставини в обґрунтування заяви про відвід не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами та не свідчать про наявність обґрунтованого сумніву щодо неупередженості та об`єктивності судді Гулкевич І.З. у вирішенні даної адміністративної справи. Вказані твердження позивачки зводяться лише до її не згоди з процесуальним рішенням суду - ухвалою, якою в задоволенні клопотання про постановлення окремої ухвали в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Личаківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Львівське міське комунальне підприємство "Львівводоканал", про визнання дій, рішень протиправними, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №71984429, відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовлено.

З огляду на наведене суд вважає, що заява позивачки про відвід судді Львівського окружного адміністративного суду Гулкевич І.З. від розгляду адміністративної справи №380/24240/23 є необґрунтованою, а тому в задоволенні такої слід відмовити.

Керуючись статтями ст.ст. 36-40, 248, 256, 293, 294 КАС України, суд -

у х в а л и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 від 12.06.2025 (вх.№48541) про відвід судді Гулкевич І.З. в адміністративній справі № 380/24240/23 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала в апеляційному порядку окремо не оскаржується, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги за наслідками розгляду справи по суті.

Суддя Сподарик Наталія Іванівна