Ухвала від 18.06.2025 по справі 918/1038/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"18" червня 2025 р. м. Рівне Справа № 918/1038/23

Господарський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бережнюк В.В., дослідивши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (вул. Богдана Хмельницького, 43, с. Крупець, Славутський район, Хмельницька область, 30068, код ЄДРПОУ 34863309)

до відповідача Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" (вул. Шкільна, 50, с. Ярославичі, Рівненська обл., Дубенський р-н, 35112, код ЄДРПОУ 30132761)

про стягнення 143 516 475 грн 87 коп.

Секретар судового засідання Мамчур А.Ю.

Представники:

від позивача - Стельмах Ю.М., Нечитайло Т.В. (в режимі ВКЗ)

від відповідача - не з`явився

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом до Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" про стягнення 161 677 528 грн 35 коп., з яких: 18 161 062,48 грн боргу, штраф в сумі 2724159,37 грн, інфляційні збитки в сумі 55 187 436,15 грн, пеню в сумі 64 284 177,18 грн, а також 21 320 693,17 грн 12 % відсотків річних. Поряд з цим, позивач просив відповідно до ч.10 ст. 238 ГПК України при прийнятті рішення зазначити в рішенні суду про нарахування 12% річних на суму боргу, яка буде існувати в період з 27.09.2023 до моменту виконання судового рішення з урахуванням приписів законодавства України. Органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення суду здійснювати нарахування 12% річних за порушення строків оплати за договором поставки №1300030793 від 19.11.2019 за поставлений товар, з визначенням граничного строку нарахування відсотків до моменту виконання судового рішення в частині стягнення простроченої заборгованості, яка буде існувати в цей період з урахуванням приписів законодавства України, починаючи з 27.09.2023 за формулою: сума боргу помножити на 12% річних поділити на 100 поділити на 365 помножити на кількість днів прострочення дорівнює сума відсотків.

04 грудня 2023 року від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог та вирішення питання щодо повернення частини суми сплаченого судового збору.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 05.12.2023 заяву б/н від 04.12.2023 ТОВ "Суффле Агро Україна" про зменшення розміру позовних вимог та вирішення питання щодо повернення частини суми сплаченого судового збору прийнято до розгляду та задоволено. Постановлено зменшити розмір позовних вимог в частині стягнення основного боргу на 1 000 000,00 грн. Подальший розгляд справи здійснювати в межах позовних вимог про стягнення 160 677 528,40 грн (з яких: 17 161 062,48 грн - основний борг, 2 724 159,37 грн - штраф, 55 187 436,15 грн - інфляційні втрати, 64 284 177,18 - пеня та 21 320 693,17 грн - 12% річних). Повернути ТОВ "Суффле Агро Україна" з Державного бюджету України суму судового збору у розмірі 5 810 грн 33 коп., сплаченого при поданні позову згідно платіжної інструкції №192327 від 02.10.2023, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи.

15 жовтня 2024 року до суду першої інстанції від ТОВ "Суффле Агро Україна" надійшла заява, у якій просить суд поновити провадження у справі, подав заяву про зменшення розміру позовних вимог в частині основного боргу до 1 грн, в частині 1 грн подає відмову від позову та просить у цій частині закрити провадження у справі, підтримував позов у іншій частині вимог.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 11.12.2024 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" про зменшення розміру позовних вимог на суму стягнення з Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" 17161061,48 грн. Закрито провадження у справі в частині стягнення з Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" 1,00 грн основного боргу. Залишено без розгляду позовну вимогу Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна", відображену у п.3 прохальної частини позовної заяви щодо застосування ч.10 ст.238 ГПК України при прийнятті рішення суду про нарахування 12% річних на суму боргу. Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" з Державного бюджету України - 257 415 грн. 92 коп. судового збору, сплаченого за подання позовної заяви згідно платіжної інструкції №192327 від 02.10.2023 року.

Таким чином, подальший розгляд справи здійснювався з урахуванням вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" до відповідача Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" про стягнення 143 516 475 грн 87 коп., з яких: 55 187 436 грн 15 коп. - інфляційні втрати, 21 320 693 грн 17 коп. - 12 % річних, 64 284 177 грн 18 коп. - пеня, 2 724 169 грн 37 коп. - штраф.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 24.01.2025 у справі №918/1038/23 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" до Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" про стягнення 143 516 475 грн 87 коп. задоволено частково. Стягнуто з Приватного підприємства "Агро - Експрес - Сервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" - 28 559 128 грн 21 коп. - інфляційних втрат, 500 000 грн 00 коп - пені, 500 000 грн 00 коп - штрафу, 1 000 000 грн 00 коп - 12% річних, 514 011 (п`ятсот чотирнадцять тисяч одинадцять) грн 38 коп. судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням в частині відмови в задоволенні позову про стягнення 26 628 307,94 грн інфляційних втрат, 8 713 066,58 грн пені та 4 330 173,30 грн відсотків річних ТОВ "Суффле Агро Україна" звернулось до суду з апеляційною скаргою в якій просив рішення Господарського суду Рівненської області від 24 січня 2025 року у справі №918/1038/23 скасувати в частині відмови в задоволенні позову ТОВ «Суффле Агро Україна» до ПП «Агро-Експрес-Сервіс» про стягнення 26 628 307,94 грн інфляційних втрат, 8 713 066,58 грн пені та 4 330 173,30 грн відсотків річних. Ухвалити у скасованій частині нове рішення, яким позов у цій частині задовольнити та стягнути з Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс " на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" 26 628 307,94 грн інфляційних втрат, 8 713 066,58 грн пені та 4 330 173,30 грн відсотків річних. Викласти резолютивну частину рішення в новій редакції: «Стягнути з Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс", (код 30132761) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна", (код 34863309) інфляційні збитки в сумі 55 187 436,15 грн, пеню в сумі 9 213 066,58 грн, 5 330 173,30 грн 12 % відсотків річних, штраф в сумі 500 000,00 грн та 676 173,75 грн судового збору.». Здійснити відповідний перерахунок судових витрат.

Постановою від 21.05.2025 Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" на рішення Господарського суду Рівненської області від 24.01.2025 у справі №918/1038/23, задоволено частково. Рішення Господарського суду Рівненської області від 24.01.2025 у справі №918/1038/23 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 26 628 307,94 грн. інфляційних втрат залишено без змін. Мотивувальну частину рішення Господарського суду Рівненської області від 24.01.2025 у справі №918/1038/23 в цій частині викладено в редакції цієї постанови. Рішення Господарського суду Рівненської області від 24.01.2025 у справі №918/1038/23 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 8 713 066,58 грн. пені скасовано та ухвалено в цій частині рішення про задоволення позову. Рішення Господарського суду Рівненської області від 24.01.2025 у справі №918/1038/23 в частині стягнення судового збору, змінено. В решті рішення Господарського суду Рівненської області від 24.01.2025 у справі №918/1038/23 залишено без змін. Резолютивну частину рішення Господарського суду Рівненської області від 24.01.2025 у справі №918/1038/23 викладено в наступній редакції:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" до Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" про стягнення 143 516 475 грн 87 коп задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Агро - Експрес - Сервіс" (35112, Рівненська область, Дубенський район, с. Ярославичі, вул. Шкільна, 50, ідентифікаційний код 30132761) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (вул. Богдана Хмельницького,43, с.Крупець, Славутський район, Хмельницька область, 30068, ідентифікаційний код 34863309) 28 559 128 грн 21 коп. - інфляційних втрат, 9 213 066 грн 58 коп. - пені, 500 000 грн 00 коп. - штрафу, 1 000 000 грн 00 коп. - 12% річних, 681 984 грн 08 коп. судового збору.

3. У задоволенні позовних вимог про стягнення 26 628 307 грн 94 коп. - інфляційних втрат, 55 071 110 грн 60 коп. - пені, 2 224 169 грн 37 коп. штрафу, 20 320 693 грн 17 коп. 12% річних, відмовити.

Стягнуто з Приватного підприємства "Агро - Експрес - Сервіс" (35112, Рівненська область, Дубенський район, с. Ярославичі, вул. Шкільна, 50, ідентифікаційний код 30132761) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (вул. Богдана Хмельницького,43, с.Крупець, Славутський район, Хмельницька область, 30068, ідентифікаційний код 34863309) - 636 144 грн 74 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

26 травня 2025 року від представника Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" надійшла заява про розстрочку виконання судового рішення, у якій просить суд розстрочити виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 24.01.2025 року, змінене постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.05.2025 року у справі № 918/1038/23.

Справа №918/1038/23 повернулася до Господарського суду Рівненської області із суду апеляційної інстанції 05 червня 2026 року.

Ухвалою від 10.06.2025 прийнято заяву відповідача Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" про розстрочення виконання судового рішення у справі №918/1038/23 до розгляду та призначено судове засідання на 18 червня 2025 р. на 10:00 год.

16 червня 2025 року від представника Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" надійшла заява про уточнення та зміну прохальної частини заяви, поданої у порядку ст. 331 ГПК України від 26.05.2025 року. Згідно цієї заяви відповідач вважає необхідним уточнити та змінити прохальну частину заяви, поданої у порядку ст. 331 ГПКУ від 26.05.2025 року та призначеної до розгляду на 18.06.2025 року на 10:00 год. А саме, просить не розстрочити, а відстрочити виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 24.01.2025 року у справі № 918/1038/23, змінене/скасоване постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.05.2025 року - до 13.12.2025 року.

16 червня 2025 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" надійшли письмові заперечення щодо відстрочення виконання рішення суду.

17 червня 2025 року від представника Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" надійшла заява про розгляд заяви про відстрочку виконання рішення без його участі.

У судове засідання 18.06.2025 представник заявника не прибув. Суд враховує заяву про розгляд заяви про відстрочення виконання судового рішення без участі представника відповідача.

Представники позивача у засіданні 18.06.2025 надали пояснення, згідно яких заперечили щодо відстрочення виконання судового рішення.

Розглянувши заяву Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" про відстрочення виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 24.01.2025 року у справі № 918/1038/23, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви. При цьому суд керувався наступним.

Заява серед іншого обгрунтована тим, що після введення воєнного стану в країні, всі постачальники, від яких залежить робота підприємства відповідача, перестали працювати з відстроченням оплати, як було в попередні роки, а це поставка товарів для посівної кампанії (насіння, засоби захисту рослин, добрива) та вирощування с/г культур. У зв`язку з цим, Приватне підприємство "Агро-Експрес-Сервіс" втратило можливості стабільного поповнення обігових коштів, залучення додаткового кредитування.

Оскільки ПП "Агро-Експрес-Сервіс" є сільськогосподарським підприємством, надходження грошових коштів чітко залежить від сезонності збору урожаю та сезону роботи цукрового заводу. Сезон роботи цукрового заводу триває в середньому з кінця вересня до кінця грудня. На даний момент ПП "Агро-Експрес-Сервіс" вживає всіх дій для погашення заборгованості перед контрагентами, в тому числі перед ТОВ "Суффле Агро Україна". Проте підприємство змушене акумулювати кошти саме на вирощування сільськогосподарських культур, в тому числі цукрового буряку задля отримання врожаю необхідного для здійснення його переробки на цукровому заводі в сезоні цукроваріння 2025 року. Лише при встановленні відносної стабільності цукрового ринку України, ПП "Агро-Експрес-Сервіс" зможе першочергово здійснювати погашення заборгованості за рахунок продажу цукру, оскільки інших джерел надходження коштів на сьогодні немає.

Іншою основною посіяною ПП "Агро-Експрес-Сервіс" сільськогосподарською культурою, урожай якої очікується в 2025 році, є гречка. Згідно з технологією вирощування та збирання гречки, дозрівання і збір урожаю переважно припадає на вересень-початок жовтня. Враховуючи сорт, терміни посівів та специфіку агрономії, ПП "Агро-Експрес-Сервіс" планує розпочати збір урожаю гречки в серпні 2025 року. Таке сприятливо вплине на розрахункові можливості підприємства і можливість виконання тих чи інших грошових зобов`язань.

Також відповідач вказує, що за даними фінансових результатів за 2023 рік, які містяться у вільному доступі в аналітичній системі Ліга, ПП "Агро-Експрес-Сервіс" понесло збитків на більше ніж 400 млн гривень. При цьому, за даними цієї ж аналітичної системи Ліга, ТОВ "Суффле Агро Україна" лише за період з вересня 2024 року збільшило свій статутний фонд більше ніж на 600 млн гривень. На переконання відповідача, таке свідчить про відсутність будь-яких збиткових процесів у позивача та необхідності отримання надмірних, порівняно з заявленим розміром боргу, додаткових нарахувань як компенсаційних платежів.

На підтвердження відомостей, вказаних ПП "Агро-Експрес-Сервіс" у заяві про відстрочку виконання судового рішення, відповідач надає : Копії звітів про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2025 року з квитанціями про подання до органів статистики, з яких вбачається що ПП "Агро-Експрес-Сервіс" очікує отримати урожай з цукрових буряків, які переробляються на цукровому заводі відповідача в цукор білий кристалічний, та гречки від реалізації яких в першу чергу погашатимуться кошти. Копії звітів про фінансовий стан ПП "Агро-Експрес-Сервіс" за 2024 рік, з якого вбачається значний розмір понесених збитків у 2024 році, що зумовило затримки в погашенні заборгованості та акумулюванні грошових коштів для своєчасного проведення посівної кампанії під урожай 2025 року; Копія звіту із праці у квітні 2025 року та у жовтні 2024 року про кількість працівників ПП "Агро-Експрес-Сервіс", станом на жовтень 2024 року коли функціонує завод і здійснюється переробка цукрового буряка в цукор" Копія відомостей з аналітичної системи Ліга, яка свідчить про відсутність будь-яких збиткових процесів у позивача, та одночасно про понесені збитки відповідачем. ПП "Агро-Експрес-Сервіс" не має наміру ухилятися від виконання судового рішення, про що свідчить його позиція, викладена у заяві та докази, додані на її обґрунтування. Також відповідачем частково сплачено суму коштів за рішенням суду, що підтверджується платіжною інструкцією № 71010 від 11.06.2025 року, на суму 500 000,00 грн.

У свою чергу ТОВ "Суффле Агро Україна" заперечує проти надання відстрочки виконання судового рішення. Серед іншого пояснює, що відповідачем не надано доказів наявності обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Натомість, доданими до даної заяви доказами підтверджено, що Відповідач володіє достатньою кількістю рухомого та нерухомого майна для погашення боргу. Крім того, Відповідач стверджує, що має у власності цукровий завод та здійснює обробіток 20 000 га землі. Позивач звертає увагу на те, що Відповідач має у власності 103 об`єкти нерухомості та 315 одиниць сільгосп. техніки, при цьому 69 одиниць з якої - 2020 та 2021 року випуску, що свідчить про те, що як мінімум ці 69 одиниць техніки вартістю 151 176 200,00 гривень Відповідач придбав в період прострочення боргу. Крім того, Відповідач має у власності 111 транспортних засобів. Відповідно до відповіді ДП "Держреєстри України" від 12.06.2025 року Відповідач має у власності 575 500 кілограм гречки 3 класу. Орієнтовна вартість однієї тони гречки 15 000,00 гривень. Однак, з листопада 2024 року Відповідач не вчинив жодних дій з продажу вказаного майна для погашення боргу. Відповідачем не наведено обґрунтувань щодо відсутності вини Відповідача у виникненні спору. Відповідач не надає доказів неможливості погашення боргу протягом цього періоду. Відповідач вже отримав відстрочку виконання своїх зобов`язань внаслідок тривалого розгляду справи судом. Справа розглядається з жовтня 2023 року. Умовами договору вже була передбачена відстрочка оплати вартості товару на період якої не нараховувалась неустойка, інфляційні збитки та відсотки річні.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України, також визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з частиною другою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ст. 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ч.1 ст.239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Поряд з тим, відповідно до ч.ч.1,2 ст.331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Згідно з ч.ч.3,4,5 ст.331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Водночас господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

При вирішенні питання щодо надання відстрочки виконання рішення, суд враховує, що в цьому випадку відповідач, посилаючись на скрутне фінансове становище, не ухиляється від виконання судового рішення, а лише вказує про неможливість погашення наявної заборгованості за судовим рішенням перед позивачем саме одним разовим платежем, при цьому, інтерес відповідача полягає у погашенні наявних сум боргу при збереженні сталої роботи підприємства, зважаючи на можливість оплатити наявний борг з відстроченням.

Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв`язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови. Відстрочення або розстрочення виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Отже, підставою для відстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Питання про відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи та заперечення як позивача, так і відповідача.

Таким чином, для надання відстрочки виконання судового рішення, суд встановлює у кожному конкретному випадку чи є у наявності обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі.

За практикою Європейського Суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення п. 1 ст. 6 Конвенції (див. "Корнілов та інші проти України", заява №36575/02, ухвала від 07.10.2003; тривалість виконання - вісім місяців). І навіть, два роки та сім місяців, не визнавались надмірними і не розглядалися, як такі, що суперечить вимогам розумного строку, передбаченого ст. 6 Конвенції (див. ухвалу від 17.09.2002 у справі "Крапивницький та інші проти України", заява №60858/00). Отже, для з`ясування обставин чи є період виконання рішення надмірно тривалим, варто звернути увагу на особливі обставини кожної справи.

Вирішуючи питання про відстрочення виконання судового рішення суд повинен враховувати, що:

1. виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 року №18-рп/2012);

2. невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 року №11-рп/2012);

3. відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишилося невиконаним на шкоду будь-якій із сторін (рішення у справі «Горнсбі проти Греції (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року, п.40, Reports of Judgments and Decisions 1997-ІІ);

4. за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (рішення у справі "Іммобільяре Саффі проти Італіїї, №22774/93, п.74, ECHR 1999-V).

Враховуючи, що існування заборгованості підтверджене обов`язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь вони були винесені "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні ст.1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03 квітня 2008 року), то з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити:

1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами;

2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми;

3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як "потерпілої сторони";

4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.

Тобто, у цьому контексті для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів. Обов`язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення.

Водночас, оскільки п. 1 ст. 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції", у справі "Бурдов проти Росії", у справі "Ясюнієне проти Литви").

Заявник надав докази, що наразі неспроможний виконати рішення суду шляхом сплати всієї суми коштів одночасно, однак планує виконати його у майбутньому у добровільному порядку, із відстроченням платежу.

Водночас, дії відповідача на думку суду є добросовісними, оскільки останній добровільно сплатив основний борг. При цьому, реалізація права на подачу заяви про відстрочення/розстрочення виконання судового рішення в порядку ст. 331 ГПК України, не є ознакою ухилення від виконання судового рішення. Разом з тим, такі дії відповідача свідчать про наміри останнього врегулювати існуючу заборгованість у встановленому законом порядку, у зв`язку обставинами, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Отже, суд, який прийняв рішення, має широкі дискреційні повноваження щодо підстав та строку для надання розстрочки виконання рішення, і у кожному конкретному випадку за своїм внутрішнім переконанням оцінює наявні у справі докази і вирішує питання про наявність чи відсутність обставин для вчинення таких процесуальних дій.

Суд при розгляді заяви враховує поведінку відповідача щодо сплати всієї суми основної заборгованості під час розгляду справи у суді першої інстанціїї до винесення рішення, також судом встановлено, що відповідачем частково сплачено суму коштів за рішенням суду, що підтверджується платіжною інструкцією № 71010 від 11.06.2025 року, на суму 500 000,00 грн.

Слід звернути увагу, що під час розгляду даної справи відповідач погасив суму основного боргу в розмірі 17 161 062,48 грн. повністю. Згідно постанови від 21.05.2025 Північно-західного апеляційного господарського суду належить до стягнення з Приватного підприємства "Агро - Експрес - Сервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" 28 559 128 грн 21 коп. - інфляційних втрат, 9 213 066 грн 58 коп. - пені, 500 000 грн 00 коп. - штрафу, 1 000 000 грн 00 коп. - 12% річних.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання, однак є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відтак у разі сплати боржником основної суми боргу кредитор перестає нести матеріальні втрати (збитки) від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів.

В той же час боржник, якому присуджено до стягнення інфляційні втрати та річні залишається і надалі зобов`язаним перед кредитором і таке зобов`язання може нести непосильний тягар для боржника.

Суд нагадує, що лише сума інфляційних втрат, які задоволені судом у розмірі 28 559 128 грн 21 коп. - на 11 398 065 грн 73 коп перебільшує сплачену суму основного боргу (17 161 062 грн 48 коп).

З матеріалів справи вбачається, що позивач, отримавши від відповідача основну суму боргу, скористався своїм правом на звернення до приватного виконавця задля примусового виконання рішення суду, щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат, відсотків річних, штрафу та пені.

Позивачем не доведено понесення збитків, пов`язаних з несвоєчасним виконанням відповідачем зобов`язання за договором. Поряд з цим, суд зазначає, що пеня та штраф є лише санкцією за невиконання зобов`язання, а не основним боргом.

У даному випадку як виняткові обставини для відстрочення виконання рішень у справі №918/1038/23 приймається те, що відповідач є сільськогосподарським підприєсмтвом та здійснює обробіток близько 20 000 га землі у Рівненській та Волинській областях, та сплачує орендну плату понад шістьом тисячам людей. Основними видами діяльності підприємства є вирощування зернових культур та виробництво цукру.

У власності підприємства є цукровий завод, який знаходиться у Волинській області та здійснює переробку самостійно вирощених цукрових буряків аграрним підприємством, що веде свою діяльність в умовах воєнної агресії проти України.

Збереження врожаю посівів сільськогосподарських культур є особливо важливим для забезпечення продовольчої безпеки України в умовах воєнного стану.

Суд, давши оцінку дотримання принципу пропорційності, тобто встановлення справедливого балансу між інтересами суспільства в цілому та вимогою захисту основних прав стягувача і можливістю тимчасового обмеження його права на законне сподівання отримати кошти, дійшов висновку, що наведені боржником обставини є такими, що істотно ускладнюють негайне виконання рішення про стягнення грошових коштів на користь стягувача наразі та будуть усунуті в майбутньому.

Суд, всебічно, повно і об`єктивно розглянувши в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, належним чином проаналізувавши докази в обґрунтування заяви, зважаючи на необхідність задоволення інтересів обох сторін, враховуючи їх фінансовий стан та інфляційні процеси в економіці держави, вважає, що відстрочення виконання рішення до 13 грудня 2025 року, сприятиме нормальному функціонуванню підприємства стягувача та боржника, а головне реальній можливості виконання рішення суду.

При цьому, у рішенні від 29 червня 2004 року Європейський суд з прав людини у справі "Півень проти України" дійшов висновку, що державний орган або інша юридична особа не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням. У такому випадку не можна прийняти аргументи боржника, який визначив такі підстави для розстрочення як відсутність грошових коштів на рахунках та те, що дохід боржника за 2021-2022 роки недостатній "виняткові обставини".

Статтею 33 Закону України "Про виконавче провадження" також передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Суд вважає, що відстрочення виконання рішення суду надасть відповідачу як аграрному підприємству можливість належним чином розрахуватися з позивачем, оскільки арешт банківських рахунків відповідача саме в даний період в умовах воєнного стану може привести до невідворотних наслідків для боржника. Також відстрочення надасть змогу надалі виконувати свої зобов`язання перед позивачем та іншими контрагентами.

При цьому, негайне звернення стягнення на кошти і майно боржника у виконавчому провадженні хоча й може забезпечити виконання цього рішення, однак з великою вірогідністю не буде сприяти ефективному відновленню та може критично вплинути на діяльність відповідача. Адже існують ризики позбавлення підприємства відповідача можливості зібрати вирощений врожай, господарство буде позбавлено можливості проводити розрахунки з контрагентами, проводити закупівлю паливно-мастильних матеріалів для проведення посіву с/г культур, осіннього обробітку землі, існуючих посівів, проводити підготовку та провести осінні польові роботи, що суттєво вплине в майбутньому на отримання врожаю 2025 року, а внаслідок цього і поставить під сумнів отримання позитивного фінансового результату від господарської діяльності, а також виконання інших зобов`язань перед своїми партнерами, в тому числі й перед позивачем.

Зібрані у справі докази вказують на те, що боржник має намір виконувати рішення суду в добровільному порядку, відтак суд приймаючи до уваги можливий строк відстрочки встановлений ст. 331 ГПК України, враховуючи матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема запроваджений воєнний стан в Україні, та умови за яких відбувається діяльність аграрних підприємств під час війни, дійшов висновку про задоволення заяви, та відстрочення виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 24.01.2025 року у справі № 918/1038/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" до Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" про стягнення боргу, змінене/скасоване постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.05.2025 року - до 13.12.2025 року.

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю (ч.7 ст.331 ГПК України).

Керуючись статтями 233, 234, 331 ГПК України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" про відстрочення виконання судового рішення у справі №918/1038/23 - задовольнити.

2. Відстрочити виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 24.01.2025 року у справі № 918/1038/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" до Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" про стягнення боргу, змінене/скасоване постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.05.2025 року - до 13.12.2025 року.

Ухвала набирає законної сили 18 червня 2025 року в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 235 ГПК України негайно після її оголошення та може бути оскаржена у порядку та строки передбачені розділом IV Господарського процесуального кодексу України з урахуванням п. 17.5 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Суддя Бережнюк В.В.