Ухвала від 18.06.2025 по справі 477/511/25

ВІТОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/511/25

Провадження №1-кс/477/734/25

УХВАЛА

про відмову в задоволенні клопотання

18 червня 2025 року місто Миколаїв

Слідчий суддя Вітовського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах третьої особи, щодо майна якої вирішено питання про накладення арешту ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12024150000000014 від 04 січня 2024 року,

ВСТАНОВИВ:

17 червня 2025 року адвокат ОСОБА_3 , діючи в інтересах ОСОБА_4 звернулася до слідчого судді Вітовського районного суду Миколаївської області в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12024150000000014 від 04 січня 2024 року із клопотанням про скасування арешту майна, який накладено ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 15 квітня 2025 року в частині що стосується арешту мобільного телефону, належного останньому.

Клопотання мотивовано тим, що 08 квітня 2025 року під час обшуку приміщення комунального підприємства «Госпрозрахункова дільниця механізації будівництва» за адресою: місто Миколаїв, вул. 2-га Слобідська, 140 було виявлено та вилучено речі, належні зокрема і ОСОБА_4 , на які ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 15 квітня 2025 року накладено арешт, у подальшому застосуванні якого на даний час відпала потреба.

У судове засідання адвокат ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , будучи повідомленими про час та місце розгляду справи не з`явилися. Захисником подано заяву про розгляд клопотання про скасування арешту майна без її участі, просила клопотання задовольнити.

Прокурор групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_5 в судове засіданні по розгляду клопотання не з`явився, надіславши заяву про розгляд клопотання без його участі. У вказаній заяві заперечував проти задоволення клопотання, вказуючи, що вилучений телефон є речовим доказом та містить відомості про спілкування ОСОБА_4 , який перевіряється органом досудового розслідування на предмет причетності до вчинення цього кримінального правопорушення з іншим підозрюваним у цьому кримінальному провадженні, та є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, що потребує його збереження.

Згідно з положенням частини четвертої статті 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Дослідивши клопотання про скасування арешту майна та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 15 квітня 2025 року накладено арешт на майно, зокрема, і на мобільний телефон, ОСОБА_4 моделі Poco X6 Pro 5G, імей1: НОМЕР_1 , імей2: НОМЕР_2 з сім картою мобільного оператора «Лайфселл» номер телефону НОМЕР_3 , який було вилучено 08 квітня 2025 року під час обшуку приміщення комунального підприємства «Госпрозрахункова дільниця механізації будівництва» із встановленням заборони будь-яким особам користуватися та розпоряджатися цим майном.

Арешт накладено в межах кримінального провадження №12024150000000014 від 04 січня 2024 року за правовою кваліфікацією, кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 191 КК України, за фактом ймовірного привласнення та розтрати бюджетних коштів, вчинених службовими особами комунального підприємства «Госпрозрахункова дільниця механізації будівництва», шляхом зловживання своїм службовим становищем, за попередньою змовою зі службовими особами приватного товариства, в умовах воєнного стану, яке перебуває у провадженні СУ ГУНП в Миколаївській області.

За змістом частини першої статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Обґрунтованість арешту визначається: наявністю підстав для накладення арешту; дотриманням законодавчих приписів при вирішенні питання про арешт; відповідністю майна, на яке накладено арешт, його меті; зв`язком майна з обставинами, що розслідуються (крім конфіскації та відшкодування шкоди) - обґрунтованістю належності майна певній особі (особливо після обшуку); належним мотивуванням застосованого заходу забезпечення кримінального провадження в ухвалі слідчого судді про накладенні арешту; розумністю і співмірністю арешту.

Зазначеним вище обставинам, що визначають обґрунтованість арешту надана оцінка при його накладенні, що вбачається з ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 15 квітня 2025 року, та накладено арешт на вилучене майно з метою збереження речових доказів, зокрема, на мобільний телефон, ОСОБА_4 моделі Poco X6 Pro 5G, імей1: НОМЕР_1 , імей2: НОМЕР_2 з сім картою мобільного оператора «Лайфселл» номер телефону НОМЕР_3 , який було вилучено під час обшуку приміщення комунального підприємства «Госпрозрахункова дільниця механізації будівництва».

Звертаючись до слідчого судді з цим клопотанням, заявник не наводить нових обставин, які дозволяли б по іншому оцінити доводи сторони обвинувачення про необхідність накладення арешту на вилучене під час обушку майно.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

При накладенні арешту слідчий суддя вказував на достатність підстав вважати, що майно, відповідає критеріям, визначеним статтею 98 КПК України, та з метою збереження речових доказів, наявні підстави для накладення арешту на майно.

Статтею 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку статей 170-174 КПК України, та згідно частини другої, третьої статті 170 КПК України, слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в частині першій статті 98 КПК України.

З огляду на положення частини другої, третьої статті 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Зі змісту ухвали слідчого судді від 15 квітня 2025 року вбачається, що вирішуючи питання з приводу необхідності накладення арешту, слідчий суддя виходив серед іншого і з того, що інформація, яка міститься у мобільному телефоні ОСОБА_4 , який був вилучений під час обшуку, може мати суттєве значення для встановлення обставин кримінального провадження, що розслідується (встановлення кола осіб, які можуть бути причетні до вчинення злочину, дані про номери мобільних телефонів, використані під час вчинення злочину, зв`язки між особами, причетними до вчинення злочину, тощо).

Указане серед іншого підтверджується тим, що під час попереднього огляду вилученого телефону виявлено контакти осіб, причетність яких до вчинення цього правопорушення встановлюється органом досудового розслідування, а також виявлено фотознімки та листування з іншими особами, щодо організації та проведення закупівель, з приводу яких внесено відомості до ЄРДР.

Як вбачається з пояснень прокурора, що викладені ним у поданій слідчому судді заяві, на даний час триває досудове розслідування та встановлюються особи, що причетні до вчинення дій, пов`язаних із привласненням та розтратою бюджетних коштів комунального підприємства «Госпрозрахункова дільниця механізації будівництва», тому і необхідність арешту вилученого у нього майна підтверджується тим, що вилучений телефон може містити контакти осіб, причетність яких до вчинення цього правопорушення встановлюється органом досудового розслідування, щодо організації та вчинення кримінального правопорушення.

За вказаного доводи заявника щодо відсутності у вилученого майна ознак речового доказу не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання та на даному етапі досудового розслідування існує потреба у збереженні цього майна.

З урахуванням наведеного слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту, оскільки він накладений обґрунтовано з метою забезпечення збереження речових доказів, а відомостей, що в органу досудового розслідування відпала потреба у накладеному арешті, слідчим суддею не встановлено.

На думку слідчого судді, у даному випадку, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, та такий відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.

За такого, слідчий суддя приходить до переконання, що існує необхідність арешту майна на даний час з метою забезпечення збереження речових доказів, а тому клопотання про скасування арешту майна є передчасним та в його задоволенні слід відмовити.

Керуючись статтями 98, 170, 174, 372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах третьої особи, щодо майна якої вирішено питання про накладення арешту ОСОБА_4 про скасування арешту майна - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_1