Постанова від 17.06.2025 по справі 120/16893/24

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/16893/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Жданкіна Наталія Володимирівна

Суддя-доповідач - Капустинський М.М.

17 червня 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Капустинського М.М.

суддів: Сапальової Т.В. Шидловського В.Б. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Решкатюк Л.O.,

представника позивача: Бодачевської М.В.,

представників відповідача: Надбайло І.І., Костенко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Південного офісу Держаудитслужби на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом Ладижинської міської ради до Південного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: товариство з обмеженою відповідальністю "Агрошляхбуд" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

у грудні 2024 року Ладижинська міська рада (далі - позивач) звернулася до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Південного офісу Держаудитслужби (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: товариство з обмеженою відповідальністю "Агрошляхбуд" (далі - третя особа) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю висновку відповідача про результати моніторингу закупівлі за предметом закупівлі "Капітальний ремонт дорожнього покриття проїздів до будинків №60, 61 по вул. Ентузіастів в м. Ладижин, Вінницької області (аварійні, відновні роботи", оголошення UА-2024-09-26-012532-а, яка проведена Ладижинською міською радою селищною радою Гайсинського району Вінницької області.

З метою скасування вказаного висновку, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 26 березня 2025 року позов задовольнити.

Визнано протиправним та скасовано висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2024-09-26-012532, що складений Управлінням Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївські області від 06.12.2024.

Стягнуто на користь Ладижинської міської ради сплачений судовий збір в сумі 3028,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Південного офісу Держаудитслужби.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що під час проведення моніторингу процедури закупівлі проаналізовані умови тендерної документації, що затверджена рішенням уповноваженої особи Замовника від 27.09.2024 № 178 (далі тендерна документація), а також проаналізовані документи, надані у складі тендерної пропозиції ТОВ "Агрошляхбуд", на їх відповідність вимогам тендерної документації.

Представник відповідача зауважив, що замовник в тендерній документації встановив вимоги до учасників процедури закупівлі та визначив спосіб для їх документального підтвердження. Для документального підтвердження відповідності деяким вимогам тендерної документації Замовник визначив конкретні формати, за якими учасниками має бути подана інформація в тендерній пропозиції.

Згідно пункту 4 додатку 10 до тендерної документації учасник у складі тендерної пропозиції надає Інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, підготовлені у відповідності з вимогами п. 6 розділу 3 тендерної документації та Додатку 4 до тендерної документації, зокрема: документацію у складі: договірна ціна; зведений кошторисний розрахунок; орієнтовний графік виконання робіт (з урахуванням видів робіт, які необхідно виконати відповідно до вимог Додатку 4 Тендерної документації); Ціна тендерної пропозиції повинна бути розрахована відповідно до Кошторисних норм України у будівництві. Розрахунок ціни тендерної пропозиції у вигляді кошторисної документації, яка складається з договірної ціни та інших документів передбачених державними нормами подається у вигляді інформаційної моделі складеної у програмному комплексі АВК-5 та у форматі PDF чи JPEG з усіма відповідними розрахунками, передбаченими кошторисними нормами» (додатки до тендерної документації додаються).

Тобто, умовами тендерної документації позивача вимагалося подання документів щодо розрахунку ціни тендерної пропозиції у вигляді кошторисної документації, як у вигляді інформаційної моделі, складеної у програмному комплексі АВК-5, так і у форматі «PDF» чи «JPEG».

В ході проведення моніторингу процедури закупівлі встановлено, що учасник ТОВ "Агрошляхбуд" у складі тендерної пропозиції, окрім іншого, надав всю кошторисну документацію, складену в програмному комплексі АВК-5 (файл 30.5.3.ДЦ.imd). Даний файл містить, зокрема і зведений кошторисний розрахунок вартості об`єкта будівництва. Отже, зведений кошторисний розрахунок вартості об`єкта будівництва, в форматі PDF у складі тендерної пропозиції ТОВ "Агрошляхбуд" не надано.

Враховуючи вищевикладене, згідно з вимогами тендерної документації дана невідповідність підлягала усуненню протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення такої невідповідності у відповідності з вимогами пункту 43 Особливостей. Проте, Замовник не виявив вищезазначених невідповідностей та на порушення вимог пункту 43 Особливостей не розмістив в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей, визнав учасника ТОВ "Агрошляхбуд" переможцем відкритих торгів та уклав з ним договір підряду на капремонт від 07.11.2024 № 370.

Також, стороною відповідача вказано, що у пункті 4 додатку 10 до тендерної документації зазначено, що учасник повинен надати у складі тендерної пропозиції інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, підготовлені у відповідності з вимогами п. 6 розділу 3 тендерної документації та Додатку 4 до тендерної документації.

Згідно з підсумковою відомістю ресурсів до локального кошторису № 02-01-01, оприлюдненою у складі тендерної документації (стор. 46-49 додатків до тендерної документації), при виконанні робіт будуть використовуватися такі будівельні матеріали, вироби і комплекти, зокрема: гас для технічних цілей, марка КТ-1, КТ-2 (0,006132 т); поковки з квадратних заготовок, маса 1,8 кг (0,013578 т); бруски обрізні з хвойних порід, довжина 4-6,5 м, ширина 75-150 мм, товщина 40-75 мм, ІІІ сорт (0,3285 м3).

Учасником ТОВ "Агрошляхбуд" на підтвердження інформації про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі надано у складі тендерної пропозиції файл «30.5.2. Розрахунки до ДЦ.pdf», який на сторінці 27-30 містить підсумкову відомість ресурсів до локального кошторису № 02-01-01, в якій відсутні вищезазначені матеріали, вироби і комплекти.

В якості пояснень на запит Управління від 29.11.2024 щодо виявлених невідповідностей позивач 03.12.2024 оприлюднив пояснення в електронній системі закупівель.

Разом з цим, як виснував відповідач у спірному висновку та зазначив у відзиві на позовну заяву, у поясненнях Замовника, оприлюднених 03.12.2024 в електронній системі закупівель, відсутня інформація щодо заміни гасу для технічних цілей, марка КТ-1, КТ-2 (0,006132 т), поковок з квадратних заготовок, маса 1,8 кг (0,013578 т), брусків обрізних з хвойних порід, довжина 4-6,5 м, ширина 75-150 мм, товщина 40-75 мм, ІІІ сорт (0,3285 м3) на інші матеріальні ресурси. При цьому, Замовником не надано документального підтвердження, що не врахування гасу для технічних цілей, марка КТ-1, КТ-2 (0,006132 т), поковок з квадратних заготовок, маса 1,8 кг (0,013578 т), брусків обрізних з хвойних порід, довжина 4-6,5 м, ширина 75-150 мм, товщина 40-75 мм, ІІІ сорт (0,3285 м3) не призводить до зміни технології виконання робіт.

З огляду на виявлені недоліки, відповідач дійшов висновку, що на порушення вимог підпункту 2 пункту 44 Особливостей Замовник не відхилив пропозицію ТОВ "Агрошляхбуд" , як таку, що не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, натомість, визнав учасника ТОВ "Агрошляхбуд" переможцем процедури закупівлі та уклав з ним договір підряду на капремонт від 07.11.2024 № 370.

З огляду на встановлене порушення у сфері закупівель, яке є значущим, через необ`єктивне та упереджене визначення переможця процедури закупівлі керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі», Управління зобов`язало позивача здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі iз застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п`яти робочих з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Зауважує, що усунення порушення шляхом припинення зобов`язань за договором є варіантом правомірної поведінки замовника при усуненні порушень, що направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан, оскільки у paзi недотримання учасником процедури закупівлі ycix кваліфікаційних вимог, зазначених у тендерній документації замовника, останній на вимогу Закону України «Про публічні закупівлі» повинен відхилити тендерну пропозицію учасника та здійснити закупівлю, що робить укладання договору взагалі неможливим.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2025 року розгляд справи призначено в судовому засіданні.

В судовому засіданні представники відповідача підтримали доводи викладені у апеляційній скарзі та просили її задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, повноту встановлення обставин справи, застосування норм матеріального і процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Ладижинською міською радою 27.09.2024 на сайті уповноваженого органу за посиланням опубліковано оголошення про проведення процедури відкритих торгів з особливостями UA-2024-09-26-012532-a за предметом закупівлі "Капітальний ремонт дорожнього покриття проїздів до будинків №60, 61 по вул. Ентузіастів в м. Ладижин, Вінницької обл. (аварійні, відновні роботи). Коригування2" (далі - Закупівля).

Переможцем процедури відкритих торгів згідно предмету Закупівлі визначено товариство з обмеженою відповідальністю "Агрошляхбуд".

За результатами проведеної процедури закупівлі, 07.11.2024 між Ладижинською міською радою Гайсинського району Вінницької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрошляхбуд» укладено договір підряду на капремонт № 370 на проведення робіт на об`єкті "Капітальний ремонт дорожнього покриття проїздів до будинків №60, 61 по вул. Ентузіастів в м. Ладижин, Вінницької обл. (аварійні, відновні роботи). Коригування2" за кодом СРУ за ДК 021:2015-45233251-3 «Відновлення покриття».

У той же час Управлінням Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області проведено моніторинг процедури закупівлі "Капітальний ремонт дорожнього покриття проїздів до будинків №60, 61 по вул. Ентузіастів в м. Ладижин, Вінницької обл. (аварійні, відновні роботи). Коригування2".

За результатами проведеного моніторингу процедури закупівлі №UA-2024-09-26-012532-a відповідачем складений Висновок від 06.12.2024, у констатуючій частині якого вказано, що відповідно до п. 4 додатку 10 до Тендерної документації учасник у складі тендерної пропозиції надає: «Інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, підготовлені у відповідності з вимогами п.6 розділу З тендерної документації та Додатку 4 до тендерної документації, зокрема: документацію у складі: договірна ціна; зведений кошторисний розрахунок; орієнтовний графік виконання робіт (з урахуванням видів робіт, які необхідно виконати відповідно до вимог Додатку 4 Тендерної документації».

Крім того, пунктом 4 додатку 10 до Тендерної документації встановлено наступне: «Ціна тендерної пропозиції повинна бути розрахована відповідно до Кошторисних норм України у будівництві. Розрахунок ціни тендерної пропозиції у вигляді кошторисної документації, яка складається з договірної ціни та інших документів передбачених державними нормами подається у вигляді інформаційної моделі складеної у програмному комплексі АВК-5 та у форматі PDF чи JPEG з усіма відповідними розрахунками, передбаченими кошторисними нормами».

Учасником ТОВ "Агрошляхбуд" у складі тендерної пропозиції надано договірну ціну та розрахунки до неї (файли «30.5. ДЦ-pdf» та «30.5.2. Розрахунки до ДЦ.рсИ»), які не містять зведеного кошторисного розрахунку.

Також у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі від 06.12.2024 зазначено, що згідно з підсумковою відомістю ресурсів до локального кошторису № 02-01-01, оприлюдненою у складі тендерної документації, при виконанні робіт будуть використовуватися такі будівельні матеріали, вироби і комплекти, зокрема: гас для технічних цілей, марка КТ-1, КТ-2 (0,006132 т); поковки з квадратних заготовок, маса 1,8 кг (0,013578 т); бруски обрізні з хвойних порід, довжина 4-6,5 м, ширина 75-150 мм, товщина 40-75 мм, III сорт (0,3285 m3). Учасником ТОВ "Агрошляхбуд" на підтвердження інформації про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі надано у складі тендерної пропозиції підсумкову відомість ресурсів до локального кошторису № 02-01-01, в якій відсутні вищезазначені матеріали, вироби і комплекти. Пунктом 4 додатку 10 до Тендерної документації встановлено: «Ціна тендерної пропозиції повинна бути розрахована відповідно до Кошторисних норм України у будівництві». Відповідно до пункту 5.12 Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 якщо внаслідок об`єктивних причин виникає необхідність заміни будь-яких матеріальних ресурсів, передбачених кошторисними нормами України на інші матеріальні ресурси, і при такій заміні матеріальних ресурсів, технологія виконання робіт та показники цих норм не змінюються, вартість будівельних робіт визначається за тими самими КНУ РЕКН із заміненими матеріальними ресурсами.

З метою підтвердження або спростування встановленого порушення, органом державного фінансового контролю в ході моніторингу через електронну систему закупівель надано запит від 29.11.2024 про надання пояснення.

Замовником в електронній системі закупівель надано пояснення з приводу порушень, встановлених під час проведення моніторингу.

Отже, відповідно до висновку Управлінням було виявлено порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

За результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції ТОВ "Агрошляхбуд" встановлено порушення п. 43 та підпункту 2 пункту 44 «Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (далі - Особливості №1178).

За результатами аналізу питань дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю в електронній системі закупівель, відповідності умов тендерної документації вимогам Закону та Особливостей, своєчасності укладання договору про закупівлю, відповідності умов договору змісту тендерної пропозиції переможця, внесення змін до договору - порушень не встановлено.

Управлінням в пункті 3 розділу II висновку зазначено, що з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області зобов`язує здійснити заходи щодо розірвання договору підряду на капремонт від 07.11.2024 № 370, укладеним з ТОВ "Агрошляхбуд", з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення виявлених порушень, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Не погоджуючись із висновком Управління Південного офісу Держаудитслужби № UА-2024-09-26-012535-а від 06.12.2024 про результати моніторингу процедури закупівлі, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості вимог позивача, відтак і наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України від 26.01.1993 №2939-ХІІ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон №2939-XII).

Відповідно до частини першої статті 1 вказаного Закону здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 (зі змінами і доповненнями), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи (пункт 7 Положення).

Як визначено частиною першою статті 2 Закону №2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі (частина друга статті 2 Закону №2939-XII).

Контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування (ст.5 цього ж Закону).

Таким чином, Держаудитслужба здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом проведення моніторингу закупівлі через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи, зокрема Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області, яке є структурним підрозділом Південного офісу Держаудитслужби.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України від 25.12.2015 №922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі - Закон №922-VIII).

Як установлено частиною першою статті 8 Закону №922-VIII, моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

У пункті 14 частини першої статті 1 Закону №922-VIII наводиться визначення поняття «моніторинг процедури закупівлі». Ним є аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Положеннями пункту 4 частини другої статті 8 Закону №922-VIII визначено, що рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа), зокрема за наявності виявлених органом державного фінансового контролю ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.

Так, з матеріалів справи встановлено, що моніторинг процедури закупівлі ID: UA-2024-09-26-012532-a Управлінням Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області проведено на виконання доручення Держаудитслужби від 19.11.2024 № 003100-18/14401-2024 відповідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», підпунктів 2, 15 пункту 10 Положення про Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області, затвердженого наказом Південного офісу Держаудитслужби від 12.10.2016 № 8 (зі змінами).

Підстави та порядок проведення моніторингу закупівлі позивачем не оскаржуються.

Згідно з частинами шостою, сьомою статті 8 Закону №922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Згідно з частинами десятою - одинадцятою статті 8 Закону №922-VIII установлено, що у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.

Якщо замовник не усунув визначене у висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених цим Законом, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю після закінчення строку на оскарження до суду, визначеного у частині десятій цієї статті, за результатами моніторингу вчиняє дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

Наведене дає підстави для висновку, що вимоги, визначені у висновку органу державного фінансового контролю, є обов`язковими до виконання замовником. Невиконання цих вимог є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Проте у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, останній має право оскаржити його до суду.

Форму висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядок його заповнення затверджено наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 №552 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.10.2020 за №958/35241; далі Порядок №552).

У розділі ІІІ Порядку №552 встановлені вимоги до заповнення констатуючої частини форми висновку. Так у пункті 2 констатуючої частини висновку заповнюється висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися. У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 констатуючої частини висновку має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Так, у даній справі предметом оскарження є висновок Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2024-09-26-012532-a, яким за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції товариства з обмеженою відповідальністю "Агрошляхбуд" Ладижинською міською радою Гайсинського району Вінницької області, установлено порушення вимог пункту 43 та підпункту 2 пункту 44 Особливостей №1178.

Як визначено пунктом 3 Особливостей здійснення публічних закупівель, замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням цих особливостей.

Відповідно до пункту 43 Особливостей, якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим, ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.

Під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією, розуміється у тому числі відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або відсутності інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції). Невідповідністю в інформації та/або документах, які надаються учасником процедури закупівлі на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі, вважаються помилки, виправлення яких не призводить до зміни предмета закупівлі, запропонованого учасником процедури закупівлі у складі його тендерної пропозиції, найменування товару, марки, моделі тощо.

Замовник не може розміщувати щодо одного і того ж учасника процедури закупівлі більше ніж один раз повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, крім випадків, пов`язаних з виконанням рішення органу оскарження.

Відповідно до пп.2 п.44 Особливостей замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли тендерна пропозиція: не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до п.43 цих особливостей; є такою, строк дії якої закінчився; є такою, ціна якої перевищує очікувану вартість предмета закупівлі, визначену замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, якщо замовник у тендерній документації не зазначив про прийняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, та/або не зазначив прийнятний відсоток перевищення або відсоток перевищення є більшим, ніж зазначений замовником в тендерній документації; не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини 3 статті 22 Закону.

Щодо порушень, встановлених відповідачем в оскаржуваному висновку суд зазначає наступне.

Статтею 22 Закон №922-VIII встановлено, що тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав (частина 1).

У тендерній документації зазначаються такі відомості: інструкція з підготовки тендерних пропозицій; один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Для об`єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим ст.17 цього Закону; інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених ч.4 ст.5 цього Закону; інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби); кількість товару та місце його поставки; місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги; строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов; опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами; перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію.

У разі застосування критерію оцінки вартість життєвого циклу, методика оцінки тендерних пропозицій повинна містити опис усіх складових вартісних елементів та перелік документів і інформації, які повинні надати учасники для підтвердження вартості складових елементів життєвого циклу. Замовник у разі необхідності дисконтування витрат життєвого циклу майбутніх періодів може використовувати поточну облікову ставку Національного банку України. Вартість життєвого циклу може рахуватися як сума всіх витрат життєвого циклу або сума всіх витрат життєвого циклу, поділена на розрахункову одиницю експлуатації предмета закупівлі; строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій; валюта, у якій повинна бути зазначена ціна тендерної пропозиції; мова (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції; кінцевий строк подання тендерних пропозицій; розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати); розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати); прізвище, ім`я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками; вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг; опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки (частина 2).

Тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Тендерна документація може містити правила зазначення в договорі про закупівлю грошового еквівалента в національній чи іноземній валюті за офіційним курсом, установленим Національним банком України станом на дату проведення електронного аукціону (частина 3).

Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним (частина 4).

Замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог Закону України "Про електронні довірчі послуги"

У Висновку про результати моніторингу процедури закупівлі від 06.12.2024 за № UA-2024-09-26-012532-а вказано про те, що за результатами моніторингу процедури закупівлі встановлено, що ТОВ "Агрошляхбуд" у складі тендерної пропозиції надано договірну ціну та розрахунки до неї у вигляді окремого електронного файлу у форматі «pdf», які не містять зведеного кошторисного розрахунку.

Згідно з частиною 1 стаття 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В даному випадку під час розгляду справи представником позивача було наголошено на тому, що ТОВ "Агрошляхбуд" надано всю кошторисну документацію складену в програмному комплексі АВК - 5 (файл 30.5.3. ДЦ-imd). Даний файл містить зокрема і зведений кошторисний розрахунок вартості об`єкта закупівель. Документ доступний, читається, не захищений учасником ні паролем, ні іншим засобом захисту, підписаний КЕП, що читається також і також міститься у складі тендерної пропозиції переможця.

Відповідно до абзацу дванадцятого пункту 11 частини першої статті 9 Закону України «Про публічні закупівлі» Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15 квітня 2020 року за №710 затверджено Перелік формальних помилок, згідно пункту 12 якого, подання документа (документів) учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції в форматі, що відрізняється від формату, який вимагається замовником у тендерній документації, при цьому такий формат документа забезпечує можливість його перегляду відноситься Переліку формальних помилок.

Колегія суддів зазначає, що вимоги тендерної документації в частині надання кошторисної документації були виконані, документ у складі тендерної пропозиції присутній, забезпечено можливість його перегляду. При цьому, невірна (неідентична) назва документа при переформатуванні, що читається та має вільний доступ (перевірено у відповіді на запит моніторингу), з урахуванням вищенаведених положень чинного законодавства слід віднести до формальної помилки, а тому вона не може призвести до відхилення тендерної пропозиції.

Щодо відсутності матеріалів, виробів, і комплектів у підсумковій відомості ресурсів до локального кошторису №02-01-01, то суд враховує та погоджується з наведеними в позовній заяві доводам представника позивача, з огляду на таке.

Із висновку про результати моніторингу процедури закупівлі №ОА- 2024-09-26-012532- а вбачається, що встановлено наступне порушення: згідно з підсумковою відомістю ресурсів до локального кошторису №02-01-01, оприлюдненою у складі тендерної документації, при виконанні робіт будуть використовуватися такі будівельні матеріали, вироби і комплекти, зокрема: гас для технічних цілей, марка КТ-1, КТ-2 (0,006132 т); поковки з квадратних заготовок, маса 1,8 кг (0,013578 т); бруски обрізні з хвойних порід, довжина 4-6,5 м, ширина 75-150 мм, товщина 40-75 мм, III сорт (0,3285 мЗ).

Учасником ТОВ "Агрошляхбуд" на підтвердження інформації про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі надано у складі тендерної пропозиції підсумкову відомість ресурсів до локального кошторису №02-01-01, в якій відсутні вищезазначені матеріали, вироби і комплекти.

Відповідно до пункту 4 Додатку 10 до тендерної документації ціна тендерної пропозиції повинна бути розрахована відповідно до Кошторисних норм України у будівництві.

У пункті 5.12. розділу V «Визначення вартості об`єкта будівництва при складанні ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни)» Настанови з визначення вартості будівництва (Кошторисні норми України), затвердженої Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 01 листопада 2021 року №281 зазначено, що якщо внаслідок об`єктивних причин виникає необхідність заміни будь-яких матеріальних ресурсів, передбачених кошторисними нормами України на інші матеріальні ресурси, і при такій заміні матеріальних ресурсів, технологія виконання робіт та показники цих норм не змінюються, вартість будівельних робіт визначається за тими самими КНУ РЕКН із заміненими матеріальними ресурсами.

Відповідно не врахування в підсумкову відомість ресурсів матеріальних ресурсів (гас для технічних цілей, марка КТ-1, КТ-2 (0.006132 т); поковки з квадратних заготовок, маса 1,8 кг (0.013578 т); бруски обрізні з хвойних порід, довжина 4-6,5 м, ширина 75-150 мм, товщина 40-75 мм, III сорт (0,3285 м3); при складанні учасником ТОВ "Агрошляхбуд" ціни пропозиції, за відсутності інших недоліків, не може вважатись самостійною підставою для відхилення тендерної пропозиції, так як технологія виконання робіт та показники кошторисних норм при цьому не змінюються.

Як пояснила у судовому засіданні представник позивача, учасник ТОВ "Агрошляхбуд" не враховував в розрахунок ціни пропозиції вартість допоміжних матеріальних ресурсів таких, як гас для технічних цілей, поковки з квадратних заготовок та бруски обрізні з хвойних порід, так як вони не впливають на технологію виконання робіт. Пісок природній, збагачений та пісок природній, рядовий були замінені на матеріали із відсіву подрібнення осадових гірничих порід для будівельних робіт з дотриманням кошторисних норм.

В контексті наведеного представник позивач також звернула увагу на те, що Замовник відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" несе відповідальність не тільки за невідхилення тендерних пропозицій, які підлягали відхиленню, а й за безпідставне відхилення тендерних пропозицій.

З урахуванням зазначеного, наявність встановлених в оскаржуваному висновку порушень позивачем вимог пункту 43 та підпункту 2 пункту 44 Особливостей №1178 відповідачем не доведено, і в ході судового розгляду справи не підтверджено.

Вирішуючи спір стосовно вимоги відповідача про усунення виявлених під час моніторингу порушень, суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Верховний Суд неодноразово, зокрема, у постановах від 10.12.2019 у справі №160/9513/18, від 05.03.2020 в справі № 640/467/19, від 23.04.2020 у справі №160/5735/19, від 11.06.2020 в справі № 160/6502/19, від 12.08.2020 у справі № 160/11304/19, від 21.01.2021 у справі №400/4458/19, від 21.10.2021 у справі № 640/17797/20 від 30.11.2021 у справі № 420/5590/19, де вирішувалися подібні правовідносини, висловлював правову позицію, яка полягає у тому, що можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень. Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії.

Відповідач, висуваючи вимогу про усунення порушень, яка є обов`язковою до виконання позивачем, зобов`язав здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору, однак не конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність.

У постанові Верховного Суду від 04.05.2023 у справі №160/5890/22 висловлений висновок, що у контексті спірних правовідносин слід урахувати, що основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього визначено статтею 41 Закону №922-VIII, частиною першою якої передбачено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару (пункт 6 частини першої статті 1 Закону №922-VIII).

Визначений відповідачем спосіб усунення виявлених порушень (припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору) не вирішує питання обґрунтованості та вмотивованості спірного висновку як акта індивідуальної дії, оскільки, зокрема, главою 50 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено більше десяти способів припинення зобов`язання, серед яких, і припинення зобов`язання виконанням.

Статтею 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 188 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Так, у частині першій статті 203 ЦК України наведено вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Частина перша статті 215 ЦК України визначає підставою недійсності правочину недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, встановлених наведеними приписами статті 203 Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Системний аналіз наведених нормативних підстав недійсності правочинів та її наслідків дає можливість дійти висновку, що метою інституту недійсності правочину є повне скасування правочину як юридичного факту, а його застосування має приводити до відновлення стану, який існував до укладення правочину, який суперечить законодавству. Наслідком визнання правочину недійсним є недійсність зобов`язання, породженого таким правочином. У разі припинення договору з підстав, не пов`язаних з його недійсністю (виконання чи розірвання), припиняються зобов`язання за цим договором.

Згідно з частиною третьої статті 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 43 Закону №922-VIII договір про закупівлю є нікчемним у разі: 1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону; 2) укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону; 3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону; 4) укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п`ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.

Однак у вимірі з`ясованих обставин цієї справи колегія суддів констатує, що у спірному висновку не зазначено про встановлення порушень, які у розумінні ст. 43 Закону №922-VIII можуть свідчити про нікчемність договору.

Враховуючи, що вимога контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства повинна містити чіткі, конкретні і зрозумілі приписи на адресу підконтрольного суб`єкту, які є обов`язковими до виконання останнім, недотримання вказаних вимог спричинює юридичну невизначеність, що не є прийнятним.

Крім того, усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі недоліків в оформленні тендерної документації у запропонований в оскаржуваному висновку спосіб може призвести до порушення прав та інтересів переможця торгів - ТОВ "Агрошляхбуд", що є непропорційним у співвідношенні з виявленими недоліками.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 04.05.2023 у справі №160/5890/22.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21.01.2021 у справі №120/1297/20-а наголошувалося, що орган фінансового контролю повинен виходити із принципу пропорційності як одного з елементів верховенства права та враховувати співмірність між виявленим порушенням та засобами його усунення.

Колегія суддів зазначає, що у висновку про результати моніторингу закупівлі взагалі не йде мова про неефективне, незаконне, нецільове використання бюджетних коштів, що не узгоджується із вимогою Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області про припинення зобов`язань за договором, у тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору за результатами публічної закупівлі договору.

Згідно з пунктом 2 констатуючої частини висновку за результатами аналізу питання щодо визначення предмета закупівлі відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону та Особливостей №1178, своєчасності укладання договору про закупівлю, внесення змін до договору та їх оприлюднення, умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, своєчасності надання інформації у випадках, передбачених Законом - порушень не встановлено.

Враховуючи зазначене вище колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог шляхом ухвалення рішення про визнання протиправним та скасування висновку Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області від 06.12.2024 про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2024-09-26-012532-a.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Південного офісу Держаудитслужби залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 березня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Капустинський М.М. Судді Сапальова Т.В. Шидловський В.Б.