Постанова від 18.06.2025 по справі 260/3434/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2025 рокуЛьвівСправа № 260/3434/24 пров. № А/857/27367/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Ільчишин Н.В., Бруновської Н.В.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,

на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року (суддя Плеханова З.Б., час ухвалення - не зазначено, місце ухвалення - м. Ужгород, дата складання повного рішення не зазначена),

в адміністративній справі №260/3434/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області,

про визнання протиправними дій, скасування рішення і зобов`язання вчинити дії,

встановив:

У травні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із адміністративним позовом до відповідачів Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просила: 1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у переведенні позивача з пенсії за віком призначену відповідно до ЗУ "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" на пенсію державного службовця по інвалідності, державного службовця відповідно до ЗУ "Про державну службу"; 2) скасувати рішення № 921060813354 від 09.04.2024 року Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та зобов`язати призначити та здійснити нарахування і виплату позивачу з 02 квітня 2024 року пенсію по інвалідності державного службовця, державного службовця відповідно до ст.37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ "Про державну службу" у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідці від 02.04.2024 року № 11-19/194/2024.

Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області позовних вимог не визнав, в суді першої інстанції подав відзив на позовну заяву. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року в задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовлено повністю.

З цим рішенням суду першої інстанції не погодилася позивач та оскаржила його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що судом першої інстанції ухвалено рішення з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, не відповідністю обставинам справи і з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що стаж роботи позивача на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, на день набрання чинності Закону України «Про державну службу» - 01.05.2016 становив більше 10 років, що дає їй право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу». Таким чином, законодавець зберіг за такою категорією осіб, як позивач, право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ, а тому відсутні перешкоди для переходу за бажанням самового позивача, з пенсії по інвалідності, яку позивач отримує на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ. Вказує, що орган пенсійного фонду, як субєкт владних повноважень, трактує норми Закону на свій розсуд, і віддає перевагу найменш сприятливому для позивача тлумаченню законодавства України.

За результатами апеляційного розгляду просить позивач рішення суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги повністю.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Судом встановлено такі фактичні обставини справи.

Позивач ОСОБА_1 02 січня 2014 року звернулася до Ужгородського міського управління ПФУ із заявою про призначення пенсії по інвалідності із зазначенням, що продовжує працювати.

09 січня 2014 року Ужгородським міським управлінням ПФУ згідно Протоколу № 12 від 09.01.2014 року ОСОБА_1 призначено пенсію "По інвалідності" (загальне захворювання, група 3), загальний стаж 38 років 28 днів (а.с. 9).

28 квітня 2014 року Наказом ДФІ в Закарпатській області ОСОБА_1 звільнена з посади у зв`язку з виявленою невідповідністю займаній посаді за станом здоров`я, яке перешкоджає виконувати роботу на даній посаді, п.2 ст.40 КЗпП України та достроковим виходом на пенсію державного службовця відповідно до ст. 21 ЗУ "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" (а.с. 8-зв.).

08 травня 2014 року Ужгородським МУ ПФУ прийнято Розпорядження 813354: - вид пенсії: за віком; - умови призначення: держслужбовці; - вид перерахунку: перехід з виду на вид; - зарахований стаж: держслужбовці 18 років 5 місяців 28 днів.

11 червня 2019 року позивач звернулася до Ужгородського обєднаного управління ПФУ із заявою про перерахунок пенсії у звязку із працевлаштуванням /звільненням з роботи, до якою додано трудову книжку із останнім записом про звільнення з роботи у червні 2019 року.

Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 у Державні фіскальній інспекції (код ЄДРПОУ 22110491) вона працювала включно до квітня 2014 року, а з серпня 2016 року по червень 2019 року - працювала в комунальній установі "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради (код ЄДРПОУ 33165909).

02 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ в Закарпатській області із заявою про перерахунок пенсії, вид перерахунку - перехід на пенсію за іншим Законом (державного службовця) (а.с. 33).

До заяви додала довідку про складові зарплати для призначення пенсії державного службовця), копію трудової книжки НОМЕР_1 .

Згідно Довідки від 02.04.2024 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, яка видана ОСОБА_1 , вона працювала в Державній фінансовій інспекції в Закарпатській області, де її заробітна плата по прирівняній посаді станом на квітень 2024 року становить 30703,20 грн. (а.с. 35).

Рішення про відмову у призначенні позивачці пенсії за віком від 09.04.2024 за її заявою від 02.04.2024 року винесено за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ у Львівській області, яке мотивовано тим, що станом на 01.05.2016 року позивачка не мала 20 років стажу державної служби та не перебувала на посадах, передбачених ст.25 Закону № 3723 (а.с. 32).

Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції, з врахуванням наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.

Згідно з ч.1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

На час виникнення спірних відносин, принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначалися Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII(даліЗакон №889-VIII).

Разом з цим, відповідно до пункту 2 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII з 01.05.2016 втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII (даліЗакон №3723-XII), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Відповідно до частини першої статті 37 Закону №3723-ХІІ, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV), за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом 1 частини першої статті 28 Закону №1058-IV, у тому числі, стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Отже, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-XII, у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Крім того, для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-XII після 01.05.2016 обов`язковою умовою є дотримання сукупності вимог, визначених ч.1 ст.37 Закону №3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу та стажу державної служби.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, визначені Законом України«Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»від 09 липня 2003 року №1058-IV, який набрав чинності з 01 січня 2004 року (далі - Закон №1058-IV).

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 8 цього Закону, право на отримання пенсії та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку, чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідно виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Статтею 9 Закону №1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 10 Закону №1058-IV встановлено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один з цих видів пенсії за вибором.

Відповідно до частини третьої статті 45 Закону №1058-IV, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

За змістом статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.

У розглядуваній справі суд встановив, що 02.04.2024 позивач звернулася до ГУ ПФУ в Закарпатській області із заявою про переведення на пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу».

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, позивачка на день набрання чинності вищевказаним Законом не працювала на посаді державної служби, оскільки звільнилася у квітні 2014 року і станом на квітень місяць 2014 року мала стаж державної служби 18 років 05 місяців 24 дні, що стверджується довідкою Держфініспекцієї в Закарпатській області від 28.04.2014 року де працювала позивачка перед звільненням, та Наказом № 71-о від 28.04.2014 року про звільнення.

Як встановлено судом, після цього позивача не працювала на посадах державної служби.

Тобто у позивачки відсутні підстави для призначення їй пенсії державного службовця, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону N889-VIII на умовах згідно ст. 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року.

Приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи та норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги позивача висновків суду першої інстанції не спростовують і підстав для скасування рішення суду немає.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції всебічно з`ясовано обставини справи, рішення суду першої інстанції винесено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому немає підстав для його скасування.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи, та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року в адміністративній справі №260/3434/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, скасування рішення і зобов`язання вчинити дії залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. В. Гуляк судді Н. В. Бруновська Н. В. Ільчишин