Герб України

Постанова від 19.06.2025 по справі 320/37366/23

Касаційний адміністративний суд верховного суду

Новинка

ШІ-аналіз судового документа

Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.

Реєстрація

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2025 року

м. Київ

справа №320/37366/23

адміністративне провадження № К/990/19796/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Чиркіна С.М.,

суддів: Єзерова А.А., Берназюка Я.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства юстиції України на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 (головуючий суддя: Балаклицький А.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суд від 16.04.2024 (головуючий суддя: Аліменко В.О., судді Безименна Н.В., Кучма А.Ю.) у справі №320/37366/23 за позовом Фермерського господарства «Агро Мета», Товариства з обмеженою відповідальністю «Жуківці Агро», Фермерського господарства «Княжі Мужі», Фермерського господарства «Агроперспектива-РС» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрородина КД» до Міністерства юстиції України, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Трипілля Агро Плюс» про визнання протиправним та скасування наказу,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

У 2023 році Фермерське господарство «Агро Мета», Товариство з обмеженою відповідальністю «Жуківці Агро», Фермерське господарство «Княжі Мужі», Фермерське господарство «Агроперспектива-РС» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрородина КД» звернулися до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач), в якому просили визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 04.10.2023 № 3536/5.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 відкрито провадження у справі та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Трипілля Агро Плюс».

30.10.2023 позивачі подали до Київського окружного адміністративного суду заяву про забезпечення позову, в якій просили суд зупинити дію наказу відповідача від 04.10.2023 №3536/5 до набрання законної сили рішенням суду у справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.10.2023, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суд від 16.04.2024, заяву про забезпечення позову задоволено. Зупинено дію наказу Міністерства юстиції України від 04.10.2023 №3536/5 - до набрання рішенням суду у цій справі законної сили.

21.05.2024 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача, надіслана 20.05.2024, у якій скаржник просить скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суд від 16.04.2024. У задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Верховного Суду від 24 червня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 18 червня 2025 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Оскаржувані рішення мотивовані тим, що невжиття заходів забезпечення позову в даному випадку не просто створить реальну загрозу обмеження прав позивачів, а неминуче їх обмежить, оскільки в протилежному випадку настануть правові наслідки у вигляді поновлення права оренди первісного орендаря ТОВ «Трипілля Агро Плюс», яке використовуватиме земельні ділянки у своїй діяльності, що унеможливить їх використання позивачами та істотно ускладнить своєчасне їх повернення в користування позивачів.

Вжиття заходу забезпечення позову має на меті не допустити виникнення перешкод, які обмежували б позивачів у користуванні ними об`єктами оренди та здійсненні сільськогосподарської діяльності з використанням орендованих земельних ділянок з одного боку, а з іншого - гарантувати виконання рішення суду у майбутньому.

В протилежному випадку, ухвалення рішення судом (якщо воно буде ухвалене на користь позивачів) не призведе до автоматичного відновлення їхніх порушених прав, оскільки для повернення належних їм земельних ділянок доведеться вчиняти додаткові дії щодо звільнення земельних ділянок та приведення їх до стану, придатного до використання.

Отже, виконання спірного рішення фактично призведе до припинення права оренди позивачів на спірні земельні ділянки, які вони використовують на підставі договорів, укладених із фізичними особами, тобто унеможливить реалізацію позивачами свого земельного права, враховуючи, що обставини прийняття Міністерством юстиції України наказу від 04.10.2023 №3536/5 є спірними.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що обрання позивачами саме такого способу забезпечення позову, як зупинення дії спірного рішення повністю узгоджується з приписами частини другої статті 151 КАС України, є співмірним із заявленими позовними вимогами і відповідає меті інституту забезпечення адміністративного позову.

VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

Касаційна скарга позивача обґрунтована тим, що у цьому випадку наявність ознак протиправності оскаржуваного нормативно-правового акту може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності. Застосування заходів забезпечення позову в цьому випадку фактично вирішує справу по суті предмету спору.

Скаржник зазначає, що висновки судів попередніх інстанцій є помилковими, оскільки не з`ясовано належними чином обставини у справі, що є порушенням норм процесуального права і призвело до постановлення незаконних і необґрунтованих рішень. Суд, який не вирішує справу по суті, не можу застосувати такий захід забезпечення позову, який за змістом є тотожним задоволенню заявлених позовних вимог.

VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Колегія суддів Верховного Суду, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, у відповідності до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.

Згідно із частиною другою статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Водночас підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно із Рекомендаціями №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься, у постанові Верховного Суду від 01 червня 2022 року по справі № 580/5656/21 та 19 листопада 2024 року у справі № 280/5449/24.

Водночас, колегія суддів КАС ВС зазначає, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Втім, під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Також вирішуючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суди повинні враховувати специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.

Отже, обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що оскаржуваним наказом Міністерства юстиції України від 04 жовтня 2023 року №3536/5, визнано прийнятими з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анульовані рішення від 15.03.2023 №66784269, від 21.03.2023 №66864578, №66862495, від 22.03.2023 №66882512, №66879008, №66880308, №66873251, від 23.03.2023 №66906886, №66905721, від 24.03.2023 №66916839, №66915376, від 03.04.2023 №67044143, від 17.04.2023 №67230336 державного реєстратора Виконавчого комітету Васильківської міської ради Садикової Ірини Ігорівни, від 27.03.2023 №66945852, №66946535, №66945201, №66947101, №66944574, від 28.03.2023 №66959112, №66958057, №66964962, №66962331, №66966585, №66959563, №66956380, від 29.03.2023 №66975275, від 31.03.2023 №67013758, №67014313, №67014753, від 03.04.2023 №67041032, №67039871, від 07.04.2023 №67113823, №67113264, від 10.04.2023 №67134910, від 11.04.2023 №67155870, від 17.04.2023 №67235319 приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Заставенко Анни Вікторівни, від 22.03.2023 №66886736, від 23.03.2023 №66904691, №66903437, №66904376, №66903437, від 27.03.2023 №66950056, №66941936, №66949906, №66947416, №66949149, №66948883, №66949695, №66949502, №66950209, №66946751, №66944084, №66943004, №66943769, №66943338, №66944407, №66950126, №66949823, від 28.03.2023 №66966205, №66965622, №66965939, від 29.03.2023 №66978759, №66972849, №66973478, №66978569, №66979072, №66978919, №66975450, від 30.03.2023 №67005143, №67004528, №67004778, №67005447, №67005667, від 31.03.2023 №670145100, №67016012, №67015380, від 07.04.2023 №67117189, №67111662, №67117673, №67111073, від 21.04.2023 №67293160, №67294289, №67294575 приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Гринько Ангеліни Павлівни, від 23.01.2023 №66167855, від 08.02.2023 №66337022, від 06.04.2023 №67098795, від 11.04.2023 №67164957, №67164292, від 12.04.2023 №67174138, №67169257, №67173210, від 13.04.2023 №67202382, від 14.04.2023 №67208573, №67214863, №67210178, від 17.04.2023 №67227212, №67230050, №67229333, від 18.04.2023 №67240008 державного реєстратора Виконавчого комітету Обухівської міської ради Заболотної Людмили Анатоліївни, від 15.04.2023 №66411812 державного реєстратора Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області Касянчук Інни Олександрівни, про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок за позивачами.

В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову позивачі зазначали, що анулювання рішень державних реєстраторів про реєстрацію права оренди земельних ділянок за ФГ «Агро Мета», ТОВ «Жуківці Агро», ФГ «Княжі Мужі», ФГ «Агроперспектива-РС» та ТОВ «Агрородина КД», яке виникло та було зареєстроване на законних підставах, перешкоджає позивачам використовувати орендовані земельні ділянки у своїй діяльності, а тому існує необхідність вжиття заходів забезпечення позову у справі шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу. Ухвалення судом рішення на користь позивачів не призведе до автоматичного відновлення їхніх прав, за захистом яких вони звернулися до суду, оскільки вимагатиме вжиття додаткових заходів та тривалого часу, необхідного для їх відновлення.

Ухвалюючи оскаржувані рішення, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, невжиття заходів забезпечення позову створить реальну загрозу обмеження прав позивачів, оскільки в протилежному випадку настануть правові наслідки у вигляді поновлення права оренди первісного орендаря - ТОВ «Трипілля Агро Плюс», яке використовуватиме земельні ділянки у своїй діяльності, що унеможливить їх використання позивачами та істотно ускладнить своєчасне повернення в їх користування.

Колегія суддів КАС ВС зазначає, що у цій справі позивачами не доведено, а судами попередніх інстанцій не встановлено і не підтверджено у передбаченому процесуальним законом порядку наявність підстав для застосування заходів забезпечення позову.

Рішення судів попередніх інстанцій не містять обставин та мотивів, з яких суди дійшли висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивачів до ухвалення рішення у справі, а також не вказано, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення їх прав, складність вчинення цих дій, не встановлено, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Можливе припинення права оренди земельних ділянок за позивачами не свідчить про неможливість або ускладнення поновлення такого права у подальшому.

Щодо ймовірності понесення позивачами певних матеріальних збитків, то Верховний Суд в питанні вжиття заходів забезпечення позову, зокрема, у постановах від 20 березня 2019 року у справі №826/14951/18 та від 30 вересня 2021 року у справі № 160/7358/21 дійшов таких висновків:

«Щодо ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту чи поновлення порушених прав та інтересів, Суд звертає увагу, що підприємницька діяльність передбачає ведення господарської діяльності на власний ризик, який включає в себе можливі втрати інвестицій, виникнення додаткових витрат та інше.

Відповідно до статті 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте Суд звертає увагу, що відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі».

Отже, доводи касаційної скарги знайшли своє підтвердження під час розгляду справи у касаційній інстанції відповідно рішення судів попередніх інстанцій не грунтуються на правильному розумінні закону.

З огляду на зазначене, касаційна скарга підлягає задоволенню, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі слід скасувати з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до частини першої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Міністерства юстиції України задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суд від 16 квітня 2024 року в адміністративній справі №320/37366/23 скасувати.

Відмовити Фермерському господарству «Агро Мета», Товариству з обмеженою відповідальністю «Жуківці Агро», Фермерському господарству «Княжі Мужі», Фермерському господарству «Агроперспектива-РС» та Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрородина КД» у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін

Я. О. Берназюк

А.А. Єзеров

СудКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення19.06.2025
Оприлюднено23.06.2025
Номер документу128263243
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у тому числі прав на земельні ділянки)

Судовий реєстр по справі —320/37366/23

Постанова від 19.06.2025

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Чиркін С.М.

Ухвала від 18.06.2025

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Чиркін С.М.

Ухвала від 10.07.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Коротких Андрій Юрійович

Постанова від 08.07.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Коротких Андрій Юрійович

Ухвала від 08.07.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Коротких Андрій Юрійович

Ухвала від 08.07.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Коротких Андрій Юрійович

Ухвала від 24.06.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Чиркін С.М.

Ухвала від 10.06.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Чиркін С.М.

Ухвала від 03.06.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Коротких Андрій Юрійович

Ухвала від 03.06.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Коротких Андрій Юрійович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні