Рішення від 16.06.2025 по справі 921/238/25

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 червня 2025 року м. ТернопільСправа № 921/238/25

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Охотницької Н.В.

за участі секретаря судового засідання Коляски І.І.

розглянув матеріали справи

за позовом Керівника Бережанської окружної прокуратури, вул. Пирогова, 5а, м.Бережани, Тернопільська область, 47501, в інтересах держави в особі

1. Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, вул. Шашкевича, 3, м.Тернопіль, 46008;

2. Нараївської сільської ради, вул. Центральна, 6, с. Нараїв, Тернопільського району, Тернопільської області, 47513

до відповідача: Бережанського районного державного агропромислового підприємства "Бережанирайагроліс", вул. Франка, 2 м. Бережани, Тернопільського району Тернопільської області, 47501

про стягнення 701 355,25 грн шкоди, заподіяної внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища

За участі представників:

прокурора: Куліковська Л.Б;

позивача 1: Слив`юк Д.В.;

позивача 2: не прибув;

відповідача: Гупало П.М. (в режимі відеоконференції)

В порядку ст. ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.

Суть справи: Керівник Бережанської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області та Нараївської сільської ради до відповідача - Бережанського районного державного агропромислового підприємства "Бережанирайагроліс", про стягнення 701 355,25 грн шкоди, заподіяної внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на порушення Бережанським районним державним агропромисловим підприємством "Бережанирайагроліс" вимог законодавства у сфері охорони, захисту та використання лісів при веденні лісового господарства, а саме: не здійснення комплексних заходів, спрямованих на збереження лісів, запобігання незаконних порубок, зокрема допущення незаконної рубки невстановленими особами у кварталі 1 виділ 11 лісових насаджень ДП "Бережанирайагроліс" без будь-яких дозвільних документів 80 дерев породи дуб червоний різних діаметрів, внаслідок чого заподіяно шкоду інтересам держави в розмірі 701 355,25 грн.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 17 квітня 2025 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання у цій справі на 12 травня 2025 року о 10:00 год. Крім того, суд встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Ухвалою суду від 29.04.2025 задоволено заяву представника Бережанського районного державного агропромислового підприємства "Бережанирайагроліс"- адвоката Гупала Петра Михайловича б/н від 24.04.2025 (вх. № 2978) про вступ у справу як представника.

Ухвалою суду від 30 квітня 2025 року задоволено заяву представника відповідача адвоката Гупала Петра Михайловича б/н від 29.04.2025 (вх. №3128 від 30.04.2025) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Також, 30.04.2025 до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 29.04.2025 (вх. №3124 від 30.04.2025) у якому Бережанське районне державне агропромислове підприємство "Бережанирайагроліс" наводить свої обґрунтування щодо відсутності повноважень прокурора на подання позову, неналежність позивачів 1 та 2 та щодо відсутності вини відповідача для відшкодування шкоди, а також просить суд залишити позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України без розгляду.

В обґрунтування наведеного, посилаючись на норми чинного законодавства та правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду, зауважує, що прокурор має право вступати у справу лише у випадках, коли орган державної влади неналежно здійснює захист інтересів держави або взагалі не здійснює його. Вважає, що відсутність коштів для сплати судового збору чи фінансові труднощі органу державної влади не є підставою для звернення прокурора до суду. У разі звернення до суду прокурор повинен обґрунтувати необхідність свого втручання в процес і довести, що відповідний орган влади не виконує свої функції належним чином. На його думку, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, відповідно це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим можна якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано.

Просить врахувати те, що прокурор 18.02.2025 звернувся до Державної екологічної інспекції Тернопільської області з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави із зазначених у позові відшкодування збитків та запропонував самостійно вжити заходів для захисту інтересів держави шляхом подання відповідного позову. Однак, інспекція 25.02.2025 повідомила про обмежене фінансування коштів для сплати судового збору, а тому не заперечувала щодо розгляду органами прокуратури питання вжиття заходів представницького характеру. Вважає, що інспекція повідомила лише про відсутність належного фінансування, але прокурор не навів і не надав жодного доказу, що інспекція протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, і вже 16.04.2025 самостійно заявив позов не навівши жодної підстави неналежних заходів щодо судового захисту порушених інтересів. Також, просить врахувати, що прокурор не навів жодного доказу про неможливість або бездіяльність Нараївської сільської ради самостійно звернутися до суду для захисту своїх інтересів і доказів з цього приводу не надав. Стверджує, що недостатнє фінансування органу державної влади чи відсутність коштів для сплати судового збору не є підставою для прокурора звертатися до суду від імені держави, а відповідно виключним випадком є нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави відповідним органом, що підтверджується неналежним виконанням функцій органом державної влади. Вважає, що орган влади має усі повноваження реалізувати своє право на захист своїх інтересів в суді, а прокурор не надав обґрунтування необхідності свого втручання у справу, що є обов`язковою умовою для представництва інтересів держави, а лише обмежився наведенням нормативних актів, що дають йому таке право.

Крім того, відповідач посилається на те, що прокурор не надав доказів того, що ДП "Бережанирайагроліс" є користувачем лісів, на підставі яких документів чи правових актів ліси є такими, що розташовані на землях Нараївської сільської ради Бережанського району і вони є постійними користувачами, власниками тощо, щоб відшкодувати завдані збитки саме власнику.

Вказує, що ДП "Бережанирайагроліс" здійснило відповідні заходи щодо повідомлення про злочин для встановлення осіб, які незаконно здійснили порубку дерев. Разом з тим, у даному кримінальному провадженні саме прокурор Бережанської окружної прокуратури здійснює процесуальне керівництво, і не дивлячись на такий тривалий строк досудового розслідування не вжив заходів для встановлення винних осіб, які вчинили самовільну порубку дерев, але вирішив перекласти матеріальну відповідальність на ДП "Бережанирайагроліс". Прокурор у позовній заяві не вказав, які саме дії чи бездіяльність ДП "Бережанирайагроліс", що визначені Статутом підприємства чи іншими нормативними актами, призвели до заподіяної шкоди саме з вини ДП "Бережанирайагроліс", а також не надано до позовної заяви жодного доказу, що могло б стверджувати вину підприємства у заподіянні матеріальної шкоди невідомими особами, які не є працівниками цього підприємства.

05.05.2025 до суду через систему "Електронний суд" від Бережанської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив б/н від 02.05.2025 (вх. №3250 від 05.05.2025) у якій прокурор наводить свої заперечення на твердження відповідача, які викладені ним у відзиві на позов, вважає доводи відповідача необґрунтованими і такими, що не спростовують обставин, наведених у позовній заяві.

06.05.2025 до суду через систему "Електронний суд" від Державної екологічної інспекції у Тернопільській області надійшла відповідь на відзив №8-11-1413 від 05.05.2025 (вх. №3306 від 06.05.2025) у якій позивач наводить свої заперечення на доводи відповідача, які викладені у відзиві та просить суд позовні вимоги прокурора задоволити в повному обсязі.

12.05.2025 до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача адвоката Гупала Петра Михайловича надійшло клопотання про витребування доказів б/н від 10.05.2025 (вх. № 3444) відповідно до якого останній, керуючись ст. 81 ГПК України, просив суд витребувати:

- від Державної екологічної інспекції у Тернопільській області докази проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів враховуючи приписи Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" за результатами яких встановлено заподіяння Державним підприємством "Бережанирайагроліс" 701 355 грн 25 коп. шкоди навколишньому природному середовищу в наслідок незаконного зрізання різних порід дерев, зокрема проведення планової (позапланової) перевірки, в т. ч. в рамках кримінального провадження на підставі постанови слідчого; на підставі акта обстеження місцевості від 04.05.2022 року та належним чином завірені копії вказаних документів;

- від прокуратури Бережанської окружної прокуратури відомості про наявність чи відсутність в матеріалах досудового розслідування відомостей про причетність ОСОБА_1 до незаконної порубки дерев, і якщо є, то які саме відомості та чи прийнято рішення відносно останнього.

У підготовчому засіданні 12.05.2025, суд враховуючи усне клопотання прокурора, представниці позивача 1 та неявку позивача 2 у підготовче засідання, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави та надання сторонам, передбаченого ст. ст. 7, 13 ГПК України, рівного права на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів, та відповідно належного виконання завдань підготовчого провадження, відклав підготовче засідання на 22 травня 2025 року о 09:30 год., без постановлення окремого процесуального документа із зазначенням про це у протоколі судового засідання, відповідно до пункту 7 частини 2 статті 223 ГПК України про що прокурора та представницю позивача 1 повідомлено під розписку, відповідача в режимі відео конференції, а позивача 2 відповідною ухвалою суду.

16.05.2025 від Нараївської сільської ради надійшла заява (вх.№3574), у якій остання просить проводити подальший розгляд справи без участі представника сільської ради, зазначивши, що повністю підтримує позовні вимоги Бережанської окружної прокуратури.

20.05.2025 до суду через систему "Електронний суд" від Тернопільської обласної прокурати надійшли заперечення на клопотання відповідача б/н від 20.05.2025 (вх. №3678) відповідно до якого Тернопільська обласна прокуратура просить суд відмовити у задоволенні клопотань про залишення позову прокурора без розгляду та про витребування доказів.

Ухвалами Господарського суду Тернопільської області від 22.05.2025 у задоволенні клопотань Бережанського районного державного агропромислового підприємства "Бережанирайагроліс" про залишення позовної заяви без розгляду, викладене у відзиві на позовну заяву (вх.№3124 від 30.04.2025), та про витребування доказів (вх.№3444 від 12.05.2025) відмовлено.

При цьому, суд дійшов висновку про те, що відповідачем не доведено наявності підстав для застосування вимог п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України. Також судом зазначено про те, що клопотання Бережанського районного державного агропромислового підприємства "Бережанирайагроліс" (вх.№3444 від 12.05.2025) про витребування доказів подане з порушенням наведених вище вимог процесуального законодавства. Зокрема, всупереч вимог ст. 81 ГПК України, заявник не визначив, що докази які просить витребувати відповідач, знаходяться у причинно-наслідковому зв`язку із обставинами даної справи, клопотання не містить належного обґрунтування обставин, які можуть підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати з огляду на предмет та підстави заявленого позову, заявником не зазначено про вжиті ним заходи для отримання визначених у клопотанні доказів самостійно; не надано доказів на підтвердження вжиття таких заходів, як і не наведено причин неможливості самостійного отримання відповідних доказів.

Враховуючи, що сторонам забезпечено можливість подати заяви по суті справи, визначені ст. 161 ГПК України, які вони мали намір подати, відсутність інших заяв чи клопотань в присутніх у підготовчому засіданні представників сторін, відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання, визначених ч. 2 ст. 183 ГПК України, а також з метою дотримання строків проведення підготовчого провадження, передбачених ч. 3 ст. 177 ГПК України, суд у підготовчому засіданні 22 травня 2025 року, у відповідності до ст. 185 ГПК України, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 16 червня 2025 року о 10:30 год. без постановлення окремого процесуального документа із зазначенням про це у протоколі судового засідання, відповідно до пункту 7 частини 2 статті 223 ГПК України, про що прокурора та представників позивача 1, відповідача повідомлено під розписку, позивачу 2 надіслано відповідну ухвалу.

10.06.2025 від представника відповідача адвоката Гупала П.М., через систему "Електронний суд" надійшла промова (заключне слово) (вх.№4212), у якій останній виклав свою позицію у справі, посилаючись на судову практику.

В судове засідання 16.06.2025 прибула прокурор та повністю підтримала заявлені вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив (вх.№3250 від 05.05.2025) та посилаючись на долучені до матеріалів справи докази.

Присутня в судовому засіданні представниця позивача 1 також повністю підтримала заявлені Бережанською окружною прокуратурою позовні вимоги та позицію Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, викладену у відповіді на відзив (вх.№3306 від 06.05.2025), просить позов задоволити.

Представник позивача 2 в судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Поряд з цим, відповідно до заяви (вх.№3574 від 16.05.2025) просить проводити розгляд справи без участі представника Нараївської сільської ради, зазначивши, що повністю підтримує позовні вимоги Бережанської окружної прокуратури.

Представник відповідача взяв участь в судовому засіданні 16.06.2025 в режимі відеоконференції та проти позову заперечив, з підстав, викладених зокрема у відзиві на позов (вх.№3124 від 30.04.2025). Просить у задоволенні позову відмовити.

Додатково в судовому засіданні просить врахувати, що в матеріалах справи відсутні докази в підтвердження того, що Бережанському районному державному агропромисловому підприємству "Бережанирайагроліс" передано в користування певну ділянку лісу, на якій виявлено порушення, у користування, і що відповідач відповідав за таку ділянку лісу, як і відсутні докази, що саме з вини, бездіяльності останнього заподіяно збитки. Зазначає, що внесені відомості про кримінальне правопорушення за заявою відповідача в ЄРДР лише підтверджують добросовісність підприємства, яким виявлено такі обставини, однак не можуть підтверджувати належність таких лісонасаджень відповідачу. Також вважає, що прокурором долучені окремі неналежним чином засвідчені копії документів, без зазначення інформації де знаходяться оригінали таких доказів.

Щодо додатково наведених представником відповідача заперечень, прокурор вважає такі безпідставними і просить врахувати, що безпосередньо відповідачем листом від 14.07.2022 було надано план-схему кварталу виділу лісу, де було встановлено незаконну рубку дерев, що відноситься до планово-картографічних матеріалів, і підтверджує в сукупності з іншими доказами обставину користування відповідачем вказаною ділянкою лісу. Окрім того, в матеріалах справи містяться інші докази, зокрема Акт обстеження від 04.05.2022, Протокол огляду місця події від 16.05.2022, і відповідачем зазначених у вказаних документах відомостей не спростовано, дії екологічної інспекції в судовому порядку не оскаржувались, як і не було встановлено їх протиправність чи незаконність.

Під час розгляду справи судом заслухано позиції представників прокуратури, позивача 1 та відповідача, а також досліджено письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

16 червня 2025 року справу розглянуто по суті та у відповідності до вимог ч. 6 ст. 233 ГПК України проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи прокурора, представника позивача 1 та заперечення представника відповідача, судом встановлено наступне.

Як вказується у позовній заяві, Бережанською окружною прокуратурою Тернопільської області в ході реалізації представницьких повноважень в порядку ст. 131-1 Конституції України та ст. ст. 23, 24 Закону України "Про прокуратуру" за результатами опрацювання матеріалів кримінального провадження №12022211050000056 від 13.05.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, виявлено порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Згідно з постановою прокурора у кримінальному провадженні прокурора Бережанської окружної прокуратури Лаби М.О. від 18.02.2025 надано дозвіл органам Бережанської окружної прокуратури та Тернопільської обласної прокуратури на розголошення даних досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022211050000056 від 13.05.2022.

При цьому, до матеріалів справи долучено копії документів з матеріалів кримінального провадження, які належним чином засвідчені прокурором Лаба М.О. і до того ж такі подані Бережанською окружною прокуратурою до господарського суду через систему "Електронний суд".

Суд також враховує, що надсилання документів в електронному вигляді через систему "Електронний суд" відбувається з попередньою реєстрацією особою електронного кабінету та з обов`язковим використанням власного електронного підпису. Тому усі документи, що надійшли до суду саме через зазначений сервіс, вважаються такими, що подані з використанням власного електронного підпису.

З матеріалів справи слідує, що Бережанське районне державне агропромислове підприємство "Бережанирайагроліс" звернулося до начальника відділу поліції №1 м.Бережани з листом №20 від 12 квітня 2022 року, у якому повідомило про те, що 11 квітня 2022 в адміністрацію підприємства від лісника обходу №1 Арєхова М.І. поступив рапорт щодо виявлення ним у кварталі 1 виділу 11 фактів незаконної порубки деревини дуба червоного в кількості 80 дерев. На його думку, дану порубку дерев систематично здійснює житель с.Нараїв, якого він неодноразово зустрічав на власному тракторі з причепом в лісових насадженням ДП "Бережанирайагроліс", у зв`язку з чим підприємство просить вжити заходів для реагування згідно вимог чинного законодавства.

Зазначене повідомлення від директора ДП "Бережанирайагроліс" ОСОБА_2 надійшло до ВП №1 (м. Бережани) Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області 13.05.2022.

За вказаним ним фактом, 13.05.2022 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування кримінального провадження №12022211050000056 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.

Надалі, згідно постанови про зміну кримінально-правової кваліфікації у кримінальному провадженні від 10.04.2023, змінено кримінально-правову кваліфікацію злочину у кримінальному провадженні №12022211050000056 від 13 травня 2022 року з ч. 1 ст. 246 КК України на ч. 4 ст. 246 КК України.

15.05.2022 Відділ Поліції №1 (м. Бережани) Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області звернувся до Державної екологічної інспекції з листом №3285/101/01-2021 щодо забезпечення участі спеціаліста (працівника Державної екологічної інспекції в Тернопільської області) з метою проведення огляду місця вчинення кримінального правопорушення та нарахування шкоди унаслідок незаконної порубки вищевказаних дерев.

16.05.2022 слідчим СВ ВП №1 (м. Бережани) за участю лісника ОСОБА_3 та державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Дуди В.І., проведено огляд місця події, а саме земельної ділянки, яка розташована на території Нараївської селищної ради Тернопільського району Тернопільської області, площею близько 80*120 м в 11 виділі 1 кварталі лісових насаджень Бережанського районного державного агропромислового підприємства "Бережанирайагроліс", та встановлено, що на даній земельній ділянці без будь-яких дозвільних документів здійснено порубку 80 дерев породи дуб червоний різних діаметрів, а саме: 1 шт. 16 см, 4 шт. 20 см, 1 шт. 22 см, 1 шт. - 24 см, 3 шт. 26 см, 5 шт. 28 см, 12 шт. 30 см, 3 шт. - 32 см, 9 шт. 34 см, 11 шт. 36 см, 1 шт. 38 см, 3 шт. 40 см, 1 шт. 42 см, 6 шт. 44 см, 3 шт. 46 см, 1 шт. 48 см, 11 шт. 50 см, 2 шт. 52 см, 2 шт. - 56 см, про що складено Протокол огляду місця події від 16.05.2022. Також в Протоколі огляду зазначено, що поруч даних пнів виявлені залишки від різання дерев (тирса), будь-якої техніки, інструментів чи паливно-мастильних матеріалів на даній земельній ділянці не виявлено.

Вказаний протокол підписано без зауважень особами, що брали участь в огляді місця події 16.05.2022, в тому числі і представником ДП "Бережанирайагроліс" лісником - ОСОБА_3 .

Окрім того, на підставі інформації, наданої Бережанським районним державним агропромисловим підприємством "Бережанирайагроліс", 04.05.2022 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Дудою В.І. в присутності головного лісничого ДП "Бережанирайагроліс" ОСОБА_4 та лісника обходу №1 ДП "Бережанирайагроліс" ОСОБА_3 проведено обстеження кварталу 1 виділ 11 лісових насаджень Бережанського районного державного агропромислового підприємства "Бережанирайагроліс", де виявлено 80 пнів дерев породи дуб червоний різних діаметрів без клейма контролю та відводу.

Результати проведеного обстеження відображено у акті, розміри пнів зафіксовано у Польовій переліковій відомості.

В Акті обстеження від 04.05.2022 зазначено, що з інформації Бережанського районного державного агропромислового підприємства "Бережанирайагроліс" лісорубний квиток на порубку вищевказаних дерев не видавався.

Надалі, на підставі додатку 1 Порядку проведення індексації такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №665 від 23.07.2008, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Дудою В.І. проведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної порубки дерев у кварталі 1 виділі 11 лісових насаджень Бережанського районного державного агропромислового підприємства "Бережанирайагроліс" на території Нараївської сільської ради (ТГ), з якого вбачається, що розмір заподіяної шкоди становить 701 355,25 гривень.

19.05.2022 Державною екологічною інспекцію в Тернопільської області на адресу Відділу Поліції №1 (м. Бережани) Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області направлено лист № 1/1-1-05-1081 із долученням матеріалів для вжиття ними заходів передбачених ст.214 КПК України, зокрема екологічною інспекцією долучено Акт обстеження від 04.05.2022, Польову перелікову відомість пнів зрізаних дерев, розрахунок розміру шкоди, копії листів Бережанського РДАП "Бережанирайагроліс" від 03.05.2022 №22 та від 12.04.2022 №30.

Листом №30 від 15.06.2022 Бережанське районне державне агропромислове підприємство "Бережанирайагроліс" повідомило слідчого СВ ВП №1 (м. Бережани) Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області про те, що квартал 1 виділ 11 ДП "Бережанирайагроліс" лісових насаджень Бережанського районного державного агропромислового підприємства "Бережанирайагроліс" не належить до об`єктів природно-заповідного фонду.

Також в матеріалах справи міститься копія листа Бережанського районного державного агропромислового підприємства "Бережанирайагроліс" №36 від 14.07.2022 на запит СВ ВП №1 (м. Бережани) №4900/101/01-2022 від 07.07.2022, у якому повідомлено про те, що: - по факту самовільної рубки не було підстав для проведення службового розслідування, тому що лісник в своїй роботі, яка регламентується посадовою інструкцією, особисто виявив незаконну самовільну порубку дерев та направив на ім`я директора рапорт про дане лісопорушення; - обхід №1 закріплено за лісником ОСОБА_3 наказом по підприємству №34 від 27.12.2019; - від лісника обходу №1 ОСОБА_3 інших рапортів не надходило, через відсутність інших самовільних рубок, на території його обслуговування.

До вказаного вище листа Бережанським районним державним агропромисловим підприємством "Бережанирайагроліс" долучено копії таких документів: статуту БРДАП "Бережанирайагроліс", рапорта лісника обходу №1 ОСОБА_3 від 11.04.2022, схему квадрату (виділу) лісу, де було виявлено незаконну самовільну порубку дерев, посадову інструкцію лісника, наказ директора про прийняття на посаду лісника ОСОБА_3 , наказ по підприємству №34 від 27 грудня 2019 року "Про поділ лісів ДП "Бережанирайагроліс" на обходи, договір про повну матеріальну відповідальність, характеристика на лісника ОСОБА_3 .

Як зазначає прокурор у позовній заяві, територія у межах кварталу 1 виділу 11 лісових насаджень ДП "Бережанирайагроліс" перебуває у адміністративно-територіальних межах Нараївської сільської ради, що зокрема підтверджується схемою кварталу (виділу лісу), де було виявлено незаконну порубку.

Внаслідок бездіяльності постійного лісокористувача - Бережанського районного державного агропромислового підприємства "Бережанирайагроліс", а саме незабезпечення ефективного комплексу всіх заходів, спрямованих на збереження лісів, незадовільного стану здійснення контролю за охороною та захистом лісів, невжиття заходів із боротьби з незаконними рубками, та порушення лісового законодавства з боку постійного лісокористувача, що є порушенням ст.ст. 89, 90 Лісового кодексу України (надалі ЛК України), оскільки відповідач як постійний лісокористувач не виконав покладених на нього обов`язків, зокрема, із забезпечення охорони і збереження лісів на підвідомчій йому території, розташованій в межах кварталу 1 виділ 11 на території Нараївської сільської ради, допущено самовільну порубку 80 дерев породи дуб червоний, чим спричинено матеріальну шкоду лісовому фонду України, що перебуває під охороною держави.

Відтак, оскільки особу, яка здійснила незаконну порубку дерев під час досудового розслідування кримінального провадження не встановлено, постійний лісокористувач має понести відповідальність у вигляді відшкодування збитків, завданих інтересам держави.

Оскільки шкода, заподіяна навколишньому природному середовищу залишається невідшкодованою, прокурор просить стягнути таку з відповідача в сумі 701 355,25 грн.

При цьому, також зазначає, що розмір шкоди, заподіяної внаслідок незаконної порубки дерев на території кварталу 1 виділ 11 лісових насаджень Бережанського районного державного агропромислового підприємства "Бережанирайагроліс" визначено на підставі Розрахунку, складеного державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Дудою В.І., а також підтверджується Висновком експерта Тернопільського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 17.01.2023 №СЕ-19/120-23/445-ЕЛ, складеним за результатами проведення інженерно-екологічної експертизи у кримінальному провадженні №12022211050000056 від 13.05.2022.

Щодо підстав представництва інтересів держави прокурором в даній справі.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Повноваження прокурора з виконання покладених на нього функцій щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді регулюється ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", частиною 3 якої передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч.4 цієї статті.

Частиною 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Відповідно до ч.4 ст.53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У постанові Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №910/3486/18 суд дійшов висновку, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.04.2019 у справі №906/506/18, від 11.04.2019 у справі №904/583/18, від 13.02.2019 у справі №914/225/18, від 21.05.2019 у справі №921/31/18.

Згідно висновку Верховного Суду, нездійснення захисту полягає у тому, що уповноважений суб`єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся. Така поведінка (бездіяльність) уповноваженого державного органу може вчинятися з умислом чи з необережності; бути наслідком об`єктивних (відсутність коштів на сплату судового збору, тривале не заповнення вакантної посади юриста) чи суб`єктивних (вчинення дій на користь можливого відповідача, інших корупційних або кримінально караних дій) причин.

Прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема: повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також іншими документами, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.

У ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зазначено, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності українського народу від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами (ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Природні ресурси, які перебувають у власності територіальних громад, є складовою частиною матеріальної і фінансової основи місцевого самоврядування (ст. 142 Конституції України). Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема на землю та природні ресурси (ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Статтею 15 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що місцеві ради в межах своєї компетенції здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 29 ч. 3 п. 7 та ст. 69-1 ч. 1 п. 4 Бюджетного кодексу України, збитки, завдані внаслідок незаконної порубки лісових ресурсів, підлягають стягненню та зарахуванню до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища відповідних сільських рад, на території яких вчинено правопорушення, для подальшого перерозподілу у автоматичному режимі між бюджетами відповідних рівнів.

Як встановлено Бережанською окружною прокуратурою, територія кварталу 1 виділ 11 лісових насаджень Бережанського районного державного агропромислового підприємства "Бережанирайагроліс" (у межах якого виявлено факт незаконної порубки дерев) перебуває у адміністративно-територіальних межах Нараївської сільської ради.

До позовної заяви прокурором долучені докази листування з Нараївською сільською радою з приводу отримання інформації стосовно вжиття заходів щодо стягнення збитків, завданих внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, а також з метою вирішення питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави (листи №52/1-841ВИХ-22 від 18.02.2025, №52/1523ВИХ-25 від 11.04.2025).

У відповідь на звернення прокуратури Нараївська сільська рада листом №06-07/295 від 14.03.2025 повідомила про те, що Бережанським районним державним агропромисловим підприємством "Бережанирайагроліс" шкоду завдану порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок незаконної порубки дерев в розмірі 701 355,25 грн не відшкодовано. Також Нараївська сільська рада повідомила, що нею не вживалися заходи представницького характеру щодо стягнення шкоди, оскільки сільська рада не володіла інформацією про розмір заподіяної шкоди. Враховуючи складне фінансове становище в умовах воєнного стану, сільська рада просила органи прокуратури вжити заходів представницького характеру, спрямовані на стягнення вказаної шкоди, а також надала реквізити для перерахунку коштів за заподіяні збитки.

Отже, Нараївська сільська рада є уповноваженим органом на звернення до суду з позовом про стягнення шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, оскільки на території Нараївської сільської територіальної громади вчинено правопорушення, про наявність цього порушення її повідомлено прокурором, однак нею до цього часу не вжито заходів щодо звернення до суду із відповідним позовом з метою захисту порушених інтересів територіальної громади.

Також, відповідно до ст. 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно з п.п. 1, 7 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №275 від 19.04.2017, Держекоінспекція України є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Державна екологічна інспекція у Тернопільській області, відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію в Тернопільській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 01.03.2023 №44 (надалі Положення), є територіальним органом Державної екологічної інспекції України (Держекоінспекція України) та їй підпорядковується.

Пунктом 5 частини 2 розділу 2 Положення визначено, що Державна екологічна інспекція у Тернопільській області здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону, захист, використання га відтворення лісів, зокрема щодо пошкодження дерев і чагарників, знищення або ушкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розплідниках і на плантаціях, природного підросту та самосіву на землях, призначених піл відновлення лісу, законності вирубування; здійснення комплексу необхідних заходів для забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу, застосування пестицидів і агрохімікатів у лісовому господарстві, тощо.

Як вбачається із матеріалів справи Державній екологічній інспекції у Тернопільській області з 03.05.2022 (часу проведення обстеження кварталу 1 виділ 11 лісових насаджень БРДАП "Бережанирайагроліс") стало відомо про наявність порушень вимог лісового законодавства при проведенні невстановленими особами незаконної рубки.

До позовної заяви прокурором долучені докази листування з Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області, лист № 52-840ВИХ-25 від 18.02.2025, з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави до Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, у якому зазначено про наявність підстав для вжиття заходів відносно БРДАП "Бережанирайагроліс" та запропоновано самостійно вжити заходів для захисту інтересів держави шляхом подання відповідного позову.

У відповідь на звернення прокуратури, Державна екологічна інспекція Тернопільської області листом №8-05-691 від 25.02.2025 повідомила, що, зважаючи на обмежене фінансування коштів для сплати судового збору, Інспекція не заперечує щодо розгляду органами прокуратури питання вжиття заходів представницького характеру.

Відтак, Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області не вжито заходів щодо звернення до суду із позовною заявою з метою стягнення з відповідача збитків в розмірі 701 355,25 гривень, допущених внаслідок порушення вимог лісового законодавства до відповідного бюджету, які можуть бути залучені державою чи органами місцевого самоврядування для реалізації загальнодержавних та місцевих програм, в тому числі, щодо охорони навколишнього природного середовища, що призвело до порушення інтересів держави.

Повідомленнями №52-1524ВИХ-25 від 11.04.2025 та №52/1523ВИХ-25 від 11.04.2025 Бережанська окружна прокуратура повідомила Нараївську сільську раду та Державну екологічну інспекцію у Тернопільській області про вжиття заходів представницького характеру шляхом подання до Господарського суду Тернопільської області позовної заяви про відшкодування шкоди у розмірі 701 355,25 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає достатньо обґрунтованою зі сторони прокурора наявність підстав для представництва в суді інтересів держави відповідно до ст.23 Закону України "Про прокуратуру" шляхом звернення до суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області та Нараївської сільської ради з позовною заявою про стягнення з Бережанського районного державного агропромислового підприємства "Бережанирайагроліс" 701 355,29 грн шкоди, заподіяної внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Наведені відповідачем заперечення з цього приводу не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.

Щодо вимоги про стягнення збитків.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Статтею 13 Конституції України визначено, що природні ресурси, що знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу й повинні використовуватися відповідно до закону.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають навколишнє природне середовище як сукупність природних і природносоціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Статтею 1 Лісового кодексу України визначено, що ліс це тип природних комплексів (екосистема), у якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними ґрунтами, трав`яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що взаємопов`язані у своєму розвитку, впливають один на одного і на навколишнє природне середовище.

Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи (ч. 1 ст. 17 ЛК України).

Бережанське районне державне агропромислове підприємство "Бережанирайагроліс" (код ЄДРПОУ 36349896) є юридичною особою, державну реєстрацію якої здійснено 13.01.2009, що підтверджується долученим до матеріалів справи Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно з п.2.1 Статуту Бережанського районного державного агропромислового підприємства "Бережанирайагроліс", затвердженого розпорядженням голови Тернопільської районної державної адміністрації № 24 від 05.02.2021 (надалі Статут), підприємство утворене з метою ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів; охорони, відтворення та раціонального використання державного мисливського фонду на території мисливських угідь, наданих у користування Підприємству.

Відповідно до п.2.2 Статуту, предметом діяльності Підприємства, зокрема, є:

- проведення заходів з відновлення лісів, підвищення їх продуктивності, створення насаджень із швидкоростучих і технічно цінних порід;

- здійснення заходів із заміни малоцінних низькопродуктивних насаджень на високопродуктивні, заліснення малопродуктивних земель;

- організація лісонасіннєвої справи і лісових розсадників;

- збереження та посилення захисних властивостей лісів, що виконують захисні, водоохоронні санітарно-гігієнічні, оздоровчі та рекреаційні функції;

- поліпшення стану і підвищення продуктивності лісів;

- охорона лісів і захисних лісонасаджень від незаконних порубок, пошкоджень, самовільного сінокосіння, випасання худоби в заборонених місцях та інших лісопорушень, притягнення до адміністративної відповідальності лісопорушників та стягнення з них збитків відповідно до чинного законодавства.

Згідно з п.2.3 Статуту, основними завданнями Підприємства, зокрема, є:

- забезпечення реалізації державної політики у сфері ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів;

- реалізація основних завдань з питань охорони, відтворення та раціонального використання державного мисливського фонду на території мисливських угідь, наданих у користування Підприємству.

Статтею 63 Лісового кодексу України встановлено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

У відповідності до ст. 19 ЛК України постійні лісокористувачі зобов`язані забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів, відповідно до законодавства, на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створювати сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.

Статтею 89 ЛК України визначено, що охорону і захист лісів на території України здійснює, зокрема, лісова охорона інших постійних лісокористувачів і власників лісів.

До основних завдань державної лісової охорони, як зазначено в ст. 90 ЛК України, входить здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства та забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 86 та ст. 90 ЛК України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на органи виконавчої влади з питань лісового господарства та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу. Основними завданнями державної лісової охорони є здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства; забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.

Статтями 93, 90 ЛК України передбачені завдання контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів. Зокрема, такими завданнями є запобігання порушенням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення.

Згідно з п.5 ч.2 ст. 105 ЛК України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів (у тому числі через бездіяльність).

Враховуючи вищезазначені норми законодавства, слід зазначити, що забезпечення охорони та захисту лісів, що передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів, а в даному випадку Бережанське районне державне агропромислове підприємство "Бережанирайагроліс".

Щодо тверджень відповідача про недоведеність прокурором обставини знаходження у постійному користуванні ділянки, на якій встановлено порушення, суд вважає за необхідне зазначити, що вказана обставина належність кварталу 1 виділу 11, у якому виявлено незаконну порубку дерев, до лісових насаджень Бережанського районного державного агропромислового підприємства "Бережанирайагроліс", неодноразово вказувалась в документах, що містяться в матеріалах досудового розслідування, зокрема в Акті обстеження від 04.05.2022, Протоколі огляду місця події від 16.05.2022, а також підтверджувалась відповідачем та його працівником (лісником ОСОБА_3 ), зокрема у листах та у долученій схемі кварталу (виділу лісу), де було виявлено незаконну порубку.

При цьому, саме відповідач володіє достовірною і повною інформацією щодо територій, переданих йому у користування. Водночас відповідач не надав жодного доказу в підтвердження відсутності в його користуванні такої земельної ділянки.

Відповідно до статей 16, 17 Лісового кодексу України ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються у постійне користування спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Суд враховує, що відповідно до п.5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України до здійснення державної реєстрації, але не пізніше 1 січня 2027 року, державними та комунальними лісогосподарськими підприємствами, іншими державними і комунальними підприємствами та установами права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення, які надані їм у постійне користування до набрання чинності Земельним кодексом України, таке право підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.

Відтак, обставина, що Бережанське районне державне агропромислове підприємство "Бережанирайагроліс" є постійним лісокористувачем ділянки, на якій виявлено порушення природоохоронного законодавства вбачається із наявних в матеріалах справи доказів і відповідачем не спростована.

Обов`язок щодо збереження лісових насаджень передбачений також установчими документами Бережанського районного державного агропромислового підприємства "Бережанирайагроліс".

Так, у відповідності до положень Статуту підприємство зобов`язане, зокрема, виконувати норми і вимоги щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки (п. 6.2 Статуту).

Відповідно до ст. 89 ЛК України охорону і захист лісів на території України здійснюють державна лісова охорона, яка діє у складі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань лісового господарства та підприємств, установ і організацій, що належать до сфери їх управління, лісова охорона інших постійних лісокористувачів і власників лісів. Державна лісова охорона має статус правоохоронного органу.

Наказом директора БРДАП "Бережанирайагроліс" №4 від 23.05.2019 ОСОБА_3 прийнято на роботу на посаду лісника.

Відповідно до наказу директора ДП "Бережанирайагроліс" №4 від 23.05.2019 "Про поділ лісів ДП "Бережанирайагроліс" лісника ОСОБА_3 закріплено за обходом №1 та кварталами 1, 2, 55, 3.

Згідно з п.п. 1-3 розділу ІІ Посадової інструкції лісника, затвердженої директором БРДАП "Бережанирайагроліс" 24.05.2019 лісник зобов`язаний вести охорону лісів і матеріальних цінностей закріплених за обходом і вживати заходів щодо порушень пожежної безпеки, незаконній порубці лісу, випасу худоби, різного роду крадіжок і інших порушень користування лісом і землями держлісфонду; вести контроль за станом, охороною і захистом лісу в межах знаходження обходу, за виконанням термінів і правил полювання, збереженням телефонних ліній, мостів, шлагбаумів, граничних знаків, квартальних стовпів; складати протоколи (акти) на виявлені порушення, затримувати в установленому порядку осіб, винних в лісопорушеннях, вилучати в лісопорушників незаконно придбану лісопродукцію.

Розділом ІІ вказаної Посадової інструкції також визначено, що лісник проводить, зокрема, профілактичні заходи по охороні лісів від самовільних рубок, пожеж та інших лісопорушень; складає акти про лісопорушення та накладення штрафів в установленому порядку та своєчасно направляє їх адміністрації підприємства.

Згідно п. 2.5 Інструкції у разі якщо виявлено факт порушення лісового законодавства, однак особу порушника встановити неможливо (порушник вчинив правопорушення і зник з місця події), посадовою особою органу лісового господарства складається акт огляду місця вчинення порушення лісового законодавства. Складений акт протягом трьох днів з моменту виявлення правопорушення направляється до органу внутрішніх справ за місцем вчинення правопорушення для встановлення особи порушника. Виявлені при цьому незаконно добуті лісові ресурси вилучаються, про що зазначається в акті.

Поряд з цим, акт огляду місця вчинення порушення лісового законодавства в матеріалах справи відсутній. А встановлений факт незаконної порубки 80 дерев породи дуб червоний в кварталі 1 виділ 11 лісових насаджень ДП "Бережанирайагроліс" свідчить, про те що відповідний комплекс заходів щодо збереження таких дерев постійним лісокористувачем не здійснено (здійснено не належним чином).

Відповідно до ст. 107 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Згідно з пунктом "е" ч. 1 ст. 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Частиною 1 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України (ч. 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Суд зазначає, що відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто є деліктною відповідальністю.

Частинами 1, 2 статті 1166 ЦК України, яка регулює загальні підстави відповідальності за завдану шкоду, передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, загальними підставами для покладення відповідальності на особу, яка заподіяла шкоду, за змістом ст. 1166 ЦК України є: протиправна поведінка особи, що заподіяла шкоду, шкідливий результат такої поведінки, тобто настання, наявність самої шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою і настанням шкоди та вина особи у заподіянні шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

В свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника (висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 17.03.2020 у справі №912/823/18, від 03.11.2021 у справі №922/1705/20, від 18.12.2020 у справі №922/3414/19, від 02.06.2022 у справі №920/821/18).

Правовий аналіз наведених вище приписів чинного законодавства свідчить про те, що організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів.

Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.

Обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев.

Таким чином, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.08.2018 у справі №909/976/17, постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №909/1111/16, від 20.08.2018 у справі №920/1293/16, від 23.08.2018 у справі №917/1261/17, 19.09.2018 у справі №925/382/17, 09.12.2019 у справі №906/133/18, 20.02.2020 у справі № 920/1106/17 та підтримано Верховним Судом у справі №914/669/22 від 18.05.2023.

У п. 88 постанови від 13.05.2020 у справі №9901/93/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що виходячи з вимог частини другої статті 19, статей 63 і 86 Лісового кодексу України, з урахуванням правової позиції, викладеної в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09 серпня та 19 вересня 2018 року у справах №№909/976/17, 925/382/17, лісокористувач є не потерпілою, а навпаки, відповідальною особою за шкоду, завдану внаслідок незаконної порубки лісу, перед державою як власником лісових ресурсів. Адже в цьому випадку вина лісокористувача полягає у протиправній бездіяльності щодо невжиття належних заходів захисту й охорони лісових насаджень. Таким чином, право на відшкодування шкоди, завданої самовільним вирубуванням лісу, має держава, цивільно-правову відповідальність перед якою несуть безпосередні винуватці порубки нарівні з лісокористувачами

Згідно зі статтею 1172 Цивільного кодексу України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння особи, яка завдала шкоду (цивільне правопорушення). Винне діяння - це усвідомлений, вольовий вчинок людини, зовні виражений у формі дії (активного поводження) або бездіяльності (пасивного поводження). У даному випадку бездіяльність відповідача полягає невжитті всіх можливих і достатніх заходів з охорони лісу, оскільки факт незаконної порубки третіми особами не заперечується та не спростовано.

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. У даному випадку відповідачем не дотримано вимоги ЛК України щодо забезпечення охорони лісу від незаконних порубок, внаслідок чого завдано збитки навколишньому природному середовищу, та державі, як власнику лісових ресурсів.

Бездіяльність - це пасивна форма поведінки особи, що полягає у невчиненні нею конкретної дії (дій), які вона повинна була і могла вчинити в даних конкретних умовах. Бездіяльність тотожна дії за своїми соціальними та юридичними властивостями, тобто вона суспільно небезпечна і протиправна, є свідомим і вольовим актом поведінки людини.

Бездіяльність відрізняється від дії зовнішньою, фізичною стороною. При бездіяльності особа не робить певної дії, яку вона за даних конкретних умов повинна була і могла вчинити для запобігання заподіянню шкоди охоронюваним законом суспільним відносинам.

Наявність реальної можливості діяти певним чином полягає в тому, що особа в даній конкретній ситуації мала реальну можливість діяти, тобто виконати активні дії і запобігти тим самим злочинним наслідкам. При оцінці можливості (чи неможливості) виконати покладені на особу обов`язки слід враховувати конкретну обстановку, умови місця і часу, зміст обов`язків, покладених на особу. Враховуються і її суб`єктивні можливості щодо виконання необхідних дій.

В даному випадку порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища виявлено у лісових насадженнях, користування якими здійснювало Бережанським районним державним агропромисловим підприємством "Бережанирайагроліс".

Факт незаконної порубки 80 дерев породи дуб червоний різних діаметрів, а саме різних діаметрів, а саме: 1 шт. 16 см., 4 шт. 20 см., 1 шт. 22 см., 1 шт. - 24 см., 3 шт. 26 см., 5 шт. 28 см., 12 шт. 30 см., 3 шт. - 32 см., 9 шт. 34 см., 11 шт. 36 см., 1 шт. 38 см., 3 шт. 40 см., 1 шт. 42 см., 6 шт. 44 см., 3 шт. 46 см., 1 шт. 48 см., 11 шт. 50 см., 2 шт. 52 см., 2 шт. - 56 см свідчить, що відповідачем відповідний комплекс заходів щодо збереження таких дерев здійснено не належним чином.

Факт незаконної рубки лісу та наявність у Бережанського районного державного агропромислового підприємства "Бережанирайагроліс" обов`язків щодо його охорони (лісу), про що відмічено раніше, свідчить про неналежне виконання останнім, як лісокористувачем таких обов`язків. Неналежні/недостатні заходи щодо охорони лісу (свідченням чого є наявність зрубаних дерев) свідчать також і про бездіяльність відповідача (наявність вини), внаслідок чого скоєно незаконне вирубування лісу.

Достатність відповідних заходів була б досягнута при відсутності факту незаконної порубки.

Звернення Бережанського районного державного агропромислового підприємства "Бережанирайагроліс" до правоохоронних органів вже по факту здійснених незаконних дій свідчить про намагання підприємства встановити обставини незаконної діяльності за допомогою правоохоронних органів, в той час як обов`язок лісокористувача - не допустити такої незаконної діяльності.

За таких обставин, Бережанське районне державне агропромислове підприємство "Бережанирайагроліс" як постійним лісокористувачем та особою, що має здійснювати лісову охорону, на виконання вимог лісового та природоохоронного законодавства не забезпечено охорону і збереження лісів, внаслідок чого допущено незаконну рубку на підвідомчій території, а тому саме відповідач має відшкодувати шкоду, заподіяну лісу (навколишньому природному середовищу) внаслідок порушення лісового та природоохоронного законодавства.

Вищенаведене свідчить про наявність складу цивільного правопорушення та наявність підстав для відшкодування Бережанським районним державним агропромисловим підприємством "Бережанирайагроліс" шкоди, завданої діяннями осіб, які вчинили незаконну порубку лісу.

Доводи відповідача про те, що в матеріалах справи відсутні докази проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" у зв`язку з чим акт обстеження є неналежним доказом встановлення факту правопорушення, судом відхиляються з огляду на те, що такий доказ як акт перевірки Державної екологічної інспекції сам по собі не може бути єдиним чи вичерпним доказом підтвердження правопорушення природоохоронного законодавства. Подані сторонами докази, на підтвердження своїх вимог та заперечень, мають бути оцінені судами як окремо кожен так і в їх сукупності. При цьому, суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 18.05.2023 у справі №914/669/22.

Здійснення заходів державного нагляду (контролю) органами Державної екологічної інспекції України не виключають можливості виявляти та фіксувати вказані обставини в ході розслідування кримінальних справ відповідно до приписів КПК України.

В свою чергу, відповідач не надав суду доказів, які б спростували зазначені обставини щодо бездіяльності Бережанського районного державного агропромисловим підприємством "Бережанирайагроліс". Між бездіяльністю підприємства та завданою шкодою існує причинний зв`язок, відсутності вини останнього суду не доведено.

Не можуть свідчити про відсутність вини дії, вчинені Бережанським районним державним агропромисловим підприємством "Бережанирайагроліс" внаслідок виявлення незаконної порубки дерев, оскільки законом покладено на лісокористувача, в тому числі, і обов`язок вжиття заходів для недопущення/охорони лісу від незаконної вирубки, проте не лише вчинення усіх можливих дій з метою виявлення правопорушника.

Суд враховує, що уповноваженими особами Державної екологічної інспекції у Тернопільській області відповідно до положень додатку 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу", проведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної порубки дерев у кварталі 1 виділі 11 лісових насаджень Бережанського районного державного агропромислового підприємства "Бережанирайагроліс" на території Нараївської сільської ради (ТГ), з якого вбачається, що розмір заподіяної шкоди становить 701 355,25 гривень.

Доказів на спростування даних, вказаних у розрахунках, відповідачем не надано.

Додатково, в підтвердження вказаної суми шкоди, до позовної заяви долучено Висновок експерта Тернопільського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 17.01.2023 №СЕ-19/120-23/445-ЕЛ, складеним за результатами проведення інженерно-екологічної експертизи у кримінальному провадженні №12022211050000056 від 13.05.2022.

Так, згідно з нормами Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (ст. 1).

Судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом (ст. 7 Закону України "Про судову експертизу").

Стаття 98 ГПК України встановлює вимоги до висновку експерта. Так, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

При цьому, висновок експерта від 17.01.2023 №СЕ-19/120-23/445-ЕЛ складений у межах кримінального провадження атестованим судовим експертом, який був попереджений про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а самі висновки відповідають положенням 98 ГПК України, що не спростовано відповідачем у встановленому законом порядку.

Верховний Суд у постанові від 10.07.2019 у справі № 686/23256/16-ц виклав висновок, що отриманий відповідно до вимог закону висновок експерта у кримінальній справі, є письмовим доказом у цивільній справі.

Також, Верховним Судом у постанові від 25.03.2021 у справі №752/21411/17 вказано, що суд враховує допустимість висновку експерта як доказу, оскільки експертиза проведена у кримінальному провадженні містила інформацію щодо предмета доказування у цивільному провадженні, незважаючи на те, що на момент розгляду справи вирок у кримінальній справі не ухвалений.

Отриманий відповідно до вимог закону висновок експерта у кримінальній справі, є письмовим доказом у цивільній справі (висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18 грудня 2019 року у справі №522/1029/18), а можливість використання при розгляді іншої справи в якості одного з доказів виконаних у кримінальному провадженні висновків експерта підтверджено Верховним Судом (постанови від 17 жовтня 2019 року у справі № 678/364/15-ц; від 05 лютого 2020 року у справі № 461/3675/17 та від 10 березня 2020 року у справі № 9901/740/18).

Відтак, висновок експерта від 17.01.2023 №СЕ-19/120-23/445-ЕЛ є належним та допустимим доказом, яким підтверджено розмір екологічного збитку (шкоди, завданої довкіллю) внаслідок незаконної вирубки дерев породи дуб червоний у кварталі 1 виділі 11 лісових насаджень Бережанського районного державного агропромислового підприємства "Бережанирайагроліс", на території Нараївської сільської ради (ТГ) в сумі 701 335,39 грн.

Частиною 1 ст. 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст.74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Статтею 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).

Верховний Суд неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Обставина, про яку стверджує сторона, підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 08.11.2023 у справі №16/137б/83б/22б (910/12422/20)).

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в сукупності, суд вважає, що Бережанське районне державне агропромислове підприємство "Бережанирайагроліс", як лісокористувач, не забезпечив належним чином охорону і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, допустивши факт незаконної порубки лісу 80 дерев породи дуб червоний у кварталі 1 виділі 11 лісових насаджень Бережанського районного державного агропромислового підприємства "Бережанирайагроліс", та заподіявши цим самим шкоду лісовому фонду України в розмірі 701 355, 25 грн.

При цьому, за змістом наведених норм природоохоронного законодавства, за порушення лісового законодавства цивільно-правову відповідальність несуть не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів, а й постійні лісокористувачі, які допустили протиправну бездіяльність щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних порубок (вказана позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 20.02.2020 у справі № 920/1106/17).

Слід також зауважити, що законодавством про охорону навколишнього природного середовища передбачено дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність за порушення лісового законодавства, які мають різні підстави застосування до особи правопорушника. Підставою позову у даній справі є наявність складу цивільного правопорушення у діях (бездіяльності) Бережанського районного державного агропромислового підприємства "Бережанирайагроліс", яке, як лісокористувач, не забезпечило охорону і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території та допустило самовільну вирубку дерев.

Наявними у справі матеріалами підтверджено факт вчинення незаконної порубки невстановленими особами в лісових насадженнях Бережанського районного державного агропромислового підприємства "Бережанирайагроліс" та розмір заподіяних збитків. Долучені до матеріалів справи докази є достатніми, належними та допустимими і в сукупності свідчать про наявність причинного зв`язку між протиправною бездіяльністю та заподіяною шкодою, оскільки внаслідок неналежного виконання встановлених ЛК України обов`язків щодо охорони лісу стала можлива така порубка і навколишньому природному середовищу заподіяна шкода.

Водночас, в матеріалах справи відсутні будь-які інші докази, подані відповідачем, які б спростовували вказані у позовній заяві обставини.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для покладення на відповідача відповідальності у вигляді відшкодування збитків, завданих інтересам держави, а тому позовні вимоги Бережанської окружної прокуратури про стягнення з Бережанського районного державного агропромислового підприємства "Бережанирайагроліс" 701 355,25 грн шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, суд задовольняє в повному обсязі.

При цьому, суд враховує висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Зважаючи на викладене, всі інші доводи та міркування учасників справи взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

Судові витрати.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору 8416,27 грн, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 13, 20, 53, 73, 74, 79, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Бережанського районного державного агропромислового підприємства "Бережанирайагроліс" (вул. Франка, 2, м. Бережани, Тернопільська область, 47501, код ЄДРПОУ 36349896) 701 355 (сімсот одну тисячу триста п`ятдесят п`ять) грн 25 коп. шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, на користь спеціального фонду місцевого бюджету Нараївської сільської ради (вул. Центральна, 6, с. Нараїв, Тернопільський район, Тернопільська область, 47513, код ЄДРПОУ 04395047): отримувач Головне управління казначейства у Тернопільській області/тг с.Нараїв, розрахунковий рахунок НОМЕР_1 , код доходу 24062100, призначення платежу - "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності", з подальшим перерозподілом до бюджетів відповідних рівнів.

3. Стягнути з Бережанського районного державного агропромислового підприємства "Бережанирайагроліс" (вул. Франка, 2, м. Бережани, Тернопільська область, 47501, код ЄДРПОУ 36349896) на користь Тернопільської обласної прокуратури (вул. Листопадова, 4, м.Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ 02910098) судовий збір, сплачений за подання до суду позовної заяви в сумі 8416 (вісім тисяч чотириста шістнадцять) грн 27 коп., який перерахувати на р/р UA498201720343190002000004091 в ДКСУ в м. Київ, МФО 820172, ідентифікаційний код одержувача 02910098, код економічної класифікації видатків бюджету 2800.

4. Відповідні накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Копію рішення направити сторонам у справі відповідно до положень ч.5 ст. 6 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч.1 ст. 241 ГПК України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст.ст. 256-257 ГПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 20.06.2025.

Суддя Н.В. Охотницька