Рішення від 18.06.2025 по справі 924/910/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" червня 2025 р. Справа № 924/910/24

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заярнюка І.В. за участю секретаря судового засідання Виноградова Б.С., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна 2001", Хмельницька область, смт. Теофіполь

до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" м. Хмельницький

про стягнення 286 738,47грн., з яких 229 306,91 грн. попередньої оплати, 34 319,42 грн. пені, 16 044,46 грн. 3% річних та 7 067,68 грн. інфляційних втрат

За участю представників сторін:

від позивача Лисюк О.Ю. згідно витягу з ЄДР

від відповідача не з`явився

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 18.06.2025р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

10.10.2024 року на адресу Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Україна 2001", Хмельницька область, смт. Теофіполь до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" м. Хмельницький про стягнення 286 738,47грн., з яких 229 306,91 грн. попередньої оплати, 34 319,42 грн. пені, 16 044,46 грн. 3% річних та 7 067,68 грн. інфляційних втрат

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.09.2024р. позовну заяву передано для розгляду судді Заярнюку І.В.

Ухвалою суду від 21.10.2024р. відкрито провадження у справі №924/910/24 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 10:30 год. 12.11.2024р.

У підготовчому засіданні 12.11.2024р. постановлено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання, про продовження строку підготовчого провадження у справі на 30 днів та оголошення перерви до 11:30 год. 10.12.2024р.

Повідомленням про неможливість проведення підготовчого засідання від 10.12.2024р. підтверджено, що у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Заярнюка І.В., підготовче засідання призначене на 11 год. 30 хв. 10 грудня 2024 р. по справі №924/910/24 не проводилось.

Ухвалою від 30.12.2024р. розгляд справи перепризначено на 11:30 28 січня 2025р.

Повідомленням про неможливість проведення підготовочого засідання від 28.01.2025р. підтверджено, що у зв`язку із оголошенням повітряної тривоги по м. Хмельницькому та Хмельницькій області, підготовче засідання призначене на 11 год. 30 хв. "28" січня 2025 р. по справі №924/910/24 не проводилось.

Ухвалою суду розгляд справи перепризначено. Повідомленням про неможливість проведення підготовчого засідання від 25.02.2025р. підтверджено, що у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Заярнюка І.В., підготовче засідання не проводилось.

У підготовчому засіданні 01.04.2025р. суд постановив ухвалу без оформлення окремого процесуального документу про закриття підготовчого засідання та призначення справи до слухання по суті на 11:00 год. 22.04.2025р.

У судовому засіданні 22.04.2025р. суд постановив ухвалу без оформлення окремого процесуального документу про оголошення перерви до 12:00 год. 14.05.2025р.

14.05.2025р. у судовому засіданні суд постановив ухвалу без оформлення окремого процесуального документу про оголошення перерви до 11:00 год. 28.05.2025р.

У судовому засіданні 28.05.2025р. суд постановив ухвалу без оформлення окремого процесуального документу про оголошення перерви до 10:00 год. 18.06.2025р.

Представник позивача в судовому засіданні просив суд задовольнити позовні вимоги з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, однак у попередніх засіданнях проти позовних вимог заперечував з підстав зазначених у поданому відзиві.

Судом враховується, що положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

При цьому, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема, "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи відповідно до ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

В свою чергу, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема, складність справи та поведінка заявників.

Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008р. у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Ст. 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи розумність строків розгляду судового спору, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст.165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

01.01.2016р. між ТОВ "Україна 2001" (Споживач) та ПАТ "Хмельницькгаз", правонаступником всіх прав та обов`язків якого є АТ "Оператор газорозподільчої системи "Хмельницькгаз"" (Оператор ГРМ) укладено Типовий договору розподілу природного газу №09420Z28PXFP016, шляхом підписання заяви приєднання від 01.01.2016 року.

Договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного Кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу.

Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору (п.4 глава 3 розділ VI Кодексу газорозподільних систем).

Фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу, (п.7 глава 3 розділ VI Кодексу газорозподільних систем).

Пунктом 1.1. Договору передбачено, що цей Типовий договір розподілу природного газу є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта Споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

Згідно умов Договору, Оператор ГРМ зобов`язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.

Згідно з п.6.6. Договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

28.09.2023р. на підставі Рахунку №63018483 від 14.09.2023р. ТОВ "Україна 2001" здійснило оплату послуги розподілу природного газу за жовтень 2023 року в розмірі 229 306,91 грн., що підтверджується Платіжною інструкцією №61000 від 28.09.2023р.

З 01.01.2023р. Договір було розірвано на підставі Додаткової угоди від 29.09.2023р. укладеної між Оператором ГРМ та Споживачем.

05.07.2024р. ТОВ ''Україна 2001'' направило на адресу АТ "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз"" вимогу про повернення переплати (зайво сплачених коштів) в розмірі 229 306,91 грн.

Оскільки відповідачем кошти не повернуто, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача у примусовому порядку 229 306,91 грн. попередньої оплати, 34 319,42 грн. пені, 16 044,46 грн. 3% річних та 7 067,68 грн. інфляційних втрат.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом враховується наступне.

Відповідно до ч.2 ст.175 ГК України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно до ст.174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно ст. 907 ЦК України Договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

Відповідно до ч.4 ст.653 ЦК України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно до ч. 2 ст. 570 ЦК України якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Касаційний господарського суду у складі Верховного Суду у своїй постанові від 21.02.2018 по справі №910/12382/17 за позовом про стягнення грошових коштів за неналежне виконання договірних зобов`язань вказав, що згідно положень чинного в Україні законодавства, аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося.

Згідно Додаткової угоди від 29.09.2023 зобов`язання сторін в частині розподілу природного газу за цим договором припиняється з 01.10.2023, а в частині проведення розрахунків діють до їх повного виконання.

ТОВ "Україна 2001" в повній мірі виконало договірні зобов`язання щодо оплати послуг розподілу природного газу до моменту розірвання договору, а АТ "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз"" не виконало своїх зобов`язань по поверненню коштів за ненадані послуги.

Оскільки, відповідач зобов`язання щодо повернення коштів попередньої оплати, у строк встановлений законом, не виконав, він вважається боржником, що прострочив виконання грошового зобов`язання.

Тому, вимога позивача про стягнення з відповідача 229 306,91 грн. - попередньої оплати за товар є обґрунтованою, підтвердженою належними у справі доказами та підлягає задоволенню.

Невиконання зобов`язання з повернення коштів є порушенням виконання грошового зобов`язання і передбачає застосування правових наслідків порушення зобов`язання та настання відповідальності за порушення грошового зобов`язання, зокрема, згідно з приписами статей 611, 625 Цивільного кодексу України.

Так, позивач просить стягнути з відповідача 34 319,42 грн. пені, 16 044,46 грн. 3% річних та 7 067,68 грн. інфляційних втрат згідно з поданим розрахунком.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, постанови Верховного Суду від 04.10.2019 у справі №915/880/18, від 26.09.19 у справі №912/48/19, від 18.09.2019 у справі №908/1379/17 тощо).

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (постанова Верховного Суду від 05.07.2019р. у справі № 905/600/18).

Пунктом п. 8.1. Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність згідно з цим Договором та чинним законодавством України.

Суд, перевіривши правильність нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат у вище вказаних сумах, дійшов висновку, що вказані нарахування здійсненні вірно та підлягають задоволенню.

Статтею 2 ГПК України унормовано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1. ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частиною 1 ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Враховуючи вищевказане, наведені вище положення ГПК України, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз"" (29019, Хмельницька область, м. Хмельницький, проспект Миру, 41, код ЄДРПОУ 05395598) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ''Україна 2001'' (Хмельницька область, смт. Теофіполь, вул. Леніна, 37В; код 35080933) - 229 306,91 грн. (двісті двадцять дев`ять тисяч триста шість гривень 91 коп.) попередньої оплати, 34 319,42 грн. (тридцять чотири тисячі триста дев`ятнадцять гривень 42 коп.) пені, 16 044,46 грн. (шістнадцять тисяч сорок чотири гривні 46 коп. ) 3% річних, 7 067,68 грн. (сім тисяч шістдесят сім гривень 68 коп.) інфляційних втрат та 3 440,86 грн. (три тисячі чотириста сорок гривень 86 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складений та підписаний 19.06.2025р.

Рішення надіслати сторонам за допомогою підсистем ЄСІТС в електронні кабінети.

СуддяІ.В. Заярнюк