Рішення від 19.06.2025 по справі 600/77/25-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/77/25-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнір В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом КП "Дирекція з обслуговування майна спільної власності територіальних громад" Чернівецької обласної ради до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, треті особи - Чернівецька обласна державна адміністрація (Чернівецька обласна військова адміністрація), Чернівецька обласна рада про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Поляк М.В. звернулась з позовом до суду в інтересах КП "Дирекція з обслуговування майна спільної власності територіальних громад" Чернівецької обласної ради, в якому просить (з урахуванням уточненої позовної заяви):

- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства культури та стратегічних комунікацій України щодо відмови в наданні дозволу Приватному підприємству «Спеціалізована ремонтно-будівельна компанія «ПОРТАЛ» на реставраційні роботи з пристосуванням для маломобільної групи населення пам`ятки архітектури національного значення - Палац юстиції, 1906 р., що розташований за адресою: м. Чернівці, вул. Михайла Грушевського, 1, відповідно до Постанови Ради Міністрів УРСР від 06.09.1979р. №442, охоронний №1740 (реставраційні роботи з пристосуванням), реєстраційний номер науково-проектної документації - PD01:4117-6091-2551-2593 Зміни №2 №02-08/2023 від 2023-07-07 (видав ОСОБА_1 ), оформлену листом Міністерства культури та стратегічних комунікацій України №11/13/1629 від 06.11.2024р.

- зобов`язати Міністерство культури та стратегічних комунікацій України надати дозвіл Приватному підприємству «Спеціалізована ремонтно-будівельна компанія «ПОРТАЛ» на реставраційні роботи з пристосуванням для маломобільної групи населення пам`ятки архітектури національного значення - Палац юстиції, 1906 р., що розташований за адресою: м.Чернівці, вул. Михайла Грушевського, 1, відповідно до Постанови Ради Міністрів УРСР від 06.09.1979 р. №442, охоронний №1740 (реставраційні роботи з пристосуванням), реєстраційний номер науково-проектної документації - PD01:4117-6091-2551-2593 Зміни №2 №02-08/2023 від 2023-07-07 (видав ОСОБА_1 ).

1.АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

1.1. ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що з метою забезпечення фізичного доступу для маломобільних груп населення до адмінбудівлі Чернівецької обласної ради та Чернівецької обласної державної адміністрації (обласної військової адміністрації), що знаходиться за адресою: вул.Грушевського, 1, м.Чернівці, була розроблена науково-проектна документація на ремонтно-реставраційні роботи з пристосування будівлі (встановлення зовнішнього ліфта) по вул.Грушевського,1 в м.Чернівці (пам`ятки архітектури національного значення, охороний №1740. За результатами розгляду документації та матеріалів «Оцінка впливу на видатну універсальну цінність об`єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО при виконанні ремонтно-реставраційних робіт з пристосування будівлі для доступності маломобільних груп населення (встановлення зовнішнього ліфта) по вул. М. Грушевського, 1 в м. Чернівці (пам`ятка архітектури національного значення, охоронний № 1740)» Міністерство культури та інформаційної політики України зробило висновок, що проектовані містобудівні та архітектурні перетворення не будуть мати негативного впливу на видатну універсальну цінність об`єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Резиденція митрополитів Буковини та Далмації». Враховуючи наведене вище Міністерство культури та інформаційної політики України не заперечувало щодо реалізації проєкту: «Ремонтно-реставраційні роботи з пристосування будівлі для доступності маломобільних груп населення (встановлення зовнішнього ліфта) по вул. М.Грушевського, 1 в м. Чернівці (пам`ятка архітектури національного значення, охоронний № 1740)».

08 жовтня 2024 року КП «Дирекція з ОМСВТГ» звернулась до Міністерства культури та інформаційної політики України через портал Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва з заявою №CW01:4276-6424-8910-8231 (вх. МКІП від 08.10.2024 № 1271/11-24) про видачу дозволу на проведення робіт на пам`ятках Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Листом №11/13/1629-24 від 06.11.2024р. Міністерство культури та стратегічних комунікацій України відмовило у наданні дозволу Приватному підприємству «Спеціалізована ремонтно-будівельна компанія «ПОРТАЛ» на реставраційні роботи з пристосуванням для маломобільної групи населення пам`ятки архітектури національного значення - Палац юстиції, 1906 р., що розташований за адресою: м.Чернівці, вул. Михайла Грушевського, 1, відповідно до Постанови Ради Міністрів УРСР від 06.09.1979 р. №442, охоронний №1740.

Позивач вважає, що оскаржуване рішення не містить обґрунтованих підстав відмови в наданні дозволу та не містить посилань на невідповідність науково-проєктної документації, що, на думку позивача, може бути єдиною підставою для відмови в наданні дозволу.

1.2 ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.

У встановлений законом строк відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції вказує, що Міністерство культури та стратегічних комунікацій (далі - МКСК) як центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, було прийнято рішення щодо недоцільності проведення реставраційних робіт пам`ятки архітектури національного значення - Палац юстиції, 1906 р., що розташований за адресою: м. Чернівці, вул. Михайла Грушевського, 1, через можливі негативні наслідки для збереження об`єкта культурної спадщини. Звертає увагу, що надання дозволу є дискреційними повноваженнями МКСК, а отже суд не може втручатись в такі повноваження та зобов`язувати МКСК реалізувати надані законом повноваження. Зауважує, що суд є правозастосовним органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, відмінне від того, яке визнається протиправним, або давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень (дискреційні повноваження). З огляду на зазначене, вважає, що відповідач у спірних правовідносинах діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

1.3. ВІДПОВІДЬ НА ВІДЗИВ ПОЗИВАЧА.

Представник позивача подав відповідь на відзив, в якій підтримав обґрунтування викладене у позовній заяві.

1.4. ПОЗИЦІЯ ТРЕТІХ ОСІБ.

Від представника третьої особи Чернівецької обласної державної адміністрації до суду надійшли пояснення на позовну заяву. Зазначає, що зведення нерухомості повинно відбуватися з дотриманням правил, передбачених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", а побудовані будівлі необхідно привести у відповідність з ними. Крім цього, зазначає, що існують будівельні норми, що забезпечують доступність будівлі для маломобільних груп населення: ДБН 2006 "Доступність будівель і споруд для маломобільних груп населення". З огляду на вказане, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Представник третьої особи Чернівецької обласної ради позицію щодо позову не висловив, відповідну заяву до суду не подавав.

2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

Ухвалою суду від 13.01.2025 позовну заяву залишено без руху та надано строк позивачу для усунення недоліків позовної заяви.

На виконання ухвали суду 17.01.2025 представником позивача подано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 20.01.2025 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 10.03.2025 відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача Поляк М.В. про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

3. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН.

Рішенням IV сесії обласної ради VI скликання від 29.03.2011 №21-4/11 «Про реорганізації автобази Чернівецької обласної ради та обласної державної адміністрації шляхом перетворення у комунальне підприємство «Дирекція з обслуговування майна спільної власності територіальних громад» вирішено, зокрема, реорганізувати автобазу Чернівецької обласної ради та обласної державної адміністрації шляхом перетворення у комунальне підприємство «Дирекція з обслуговування майна спільної власності територіальних громад» та встановити, що комунальне підприємство «Дирекція з обслуговування майна спільної власності територіальних громад» є правонаступником усіх прав та обов`язків автобази Чернівецької обласної ради та обласної державної адміністрації.

Відповідно до акту приймання-передачі від 15.07.2011року адміністративна будівля за адресою м.Чернівці, вул.Грушевського, 1, яка належить Чернівецькій обласній раді та перебуває на балансі Чернівецької обласної державної адміністрації передана комунальному підприємству "Дирекція з обслуговування майна спільної власності територіальних громад" (далі - Дирекція ОМСВТГ).

15.03.2024 року Міністерство культури та інформаційної політики України у відповідь на лист позивача за вх.МКІП від 22.02.2024 №5158/06-24 щодо надання висновку до проєкту "Ремонтно-реставраційні роботи з пристосування будівлі для доступності маломобільних груп населення (встановлення зовнішнього ліфта) по вул.Грушевського, 1 в м.Чернівці (Пам`ятка архітектури національного значення, охоронний №1740)", яка розроблена ФОП " ОСОБА_1 " під керівництвом ГАПа Кордуняна Олександра Павловича надало висновок, що проектовані містобудівні та архітектурні перетворення не будуть мати негативного впливу на видатну універсальну цінність об`єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО "Резиденція митрополитів Буковини та Далмації". Враховуючи викладене, не заперечує щодо реалізації проєкту "Ремонтно-реставраційні роботи з пристосування будівлі для доступності маломобільних груп населення (встановлення зовнішнього ліфта) по вул.Грушевського, 1 в м.Чернівці (Пам`ятка архітектури національного значення, охоронний №1740)".

27.05.2024 Міністерство культури та інформаційної політики України, за результатами розгляду заяви №AW01:0766-7266-3860-1910, скеровану через Єдину державну електронну систему у сфері будівництва, погодило наукову-проєктну документацію на об`єкт "Ремонтно-реставраційні роботи з пристосування будівлі для доступності маломобільних груп населення (встановлення зовнішнього ліфта) по вул.Грушевського, 1 в м.Чернівці (Пам`ятка архітектури національного значення, охоронний №1740)".

08 жовтня 2024 року КП «Дирекція з ОМСВТГ» звернулась до Міністерства культури та інформаційної політики України через портал Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва з заявою №CW01:4276-6424-8910-8231 (вх. МКІП від 08.10.2024 № 1271/11-24) про видачу дозволу на проведення робіт на пам`ятках Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

За результатами розгляду вищевказаної заяви 06 листопада 2024 року листом №11/13/1629-24 від 06.11.2024р. Міністерство культури та стратегічних комунікацій України відмовило у наданні дозволу Приватному підприємству «Спеціалізована ремонтно-будівельна компанія «ПОРТАЛ» на реставраційні роботи з пристосуванням для маломобільної групи населення пам`ятки архітектури національного значення - Палац юстиції, 1906р., що розташований за адресою: м. Чернівці, вул. Михайла Грушевського, 1, відповідно до Постанови Ради Міністрів УРСР від 06.09.1979 р. №442, охоронний №1740.

Вважаючи дане рішення необґрунтованим в частині відмови на проведення реставраційних робіт, позивач звернувся до суду із даним позовом.

4. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

Відповідно до преамбули Закону України Про охорону культурної спадщини від 08.06.2000 №1805-III (далі Закон №1805-III) цей Закон регулює правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь. Об`єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, у межах її територіального моря та прилеглої зони, охороняються державою. Охорона об`єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Відтак, під час здійснення охорони культурної спадщини уповноважені органи державної влади керуються у своїй діяльності приписами спеціального закону, а саме - Закону України Про охорону культурної спадщини, зокрема, якщо предметом охоронних заходів є забезпечення збереження характерних властивостей об`єкта культурної спадщини.

Статтею1 Закону №1805-ІІІ визначено, що об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність; охорона культурної спадщини - це система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини; консервація - сукупність науково обґрунтованих заходів, які дозволяють захистити об`єкти культурної спадщини від подальших руйнувань і забезпечують збереження їхньої автентичності з мінімальним втручанням у їхній існуючий вигляд.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону №1805-ІІІ до спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини належить, зокрема, обласна державна адміністрація.

Частиною першою статті 6 Закону №1805-ІІІ визначено, що до повноважень органів охорони культурної спадщини обласних державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить, зокрема затвердження науково-проектної (науково-дослідної) документації з визначення режиму використання пам`яток місцевого значення; забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження; призначення відповідних охоронних заходів щодо пам`яток місцевого значення та їхніх територій у разі виникнення загрози їх руйнування або пошкодження внаслідок дії природних факторів або проведення будь-яких робіт; надання дозволів на проведення робіт на пам`ятках місцевого значення (крім пам`яток археології); укладення охоронних договорів на пам`ятку; здійснення інших повноважень відповідно до закону.

Органи охорони культурної спадщини зобов`язані заборонити будь-яку діяльність юридичних або фізичних осіб, що створює загрозу пам`ятці або порушує законодавство, державні стандарти, норми і правила у сфері охорони культурної спадщини (стаття 30 вказаного Закону).

Згідно зі ст.9 Закону №1805-ІІІ право безумовного доступу до об`єктів культурної спадщини з метою їхнього обстеження, ознайомлення зі станом зберігання, характером та способом використання, ведення реставраційних робіт, одержання відповідних даних, наукового вивчення мають особи, уповноважені на це органами охорони культурної спадщини.

Власник об`єкта культурної спадщини або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, виконавець реставраційних робіт зобов`язані допускати уповноважених органами охорони культурної спадщини осіб для виконання ними своїх обов`язків до об`єктів культурної спадщини та на їхню територію.

Статтею 23 Закону №1805-ІІІ передбачено, що усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.

При передачі пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини у володіння, користування чи управління іншій особі істотною умовою договору про таку передачу є забезпечення особою, якій передається пам`ятка, щойно виявлений об`єкт культурної спадщини чи її (його) частина, збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини відповідно до вимог цього Закону та умов охоронного договору, укладеного власником або уповноваженим ним органом (особою) з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов`язків, що випливають із цього Закону.

Відповідно до ч.1-5 ст.24 Закону №1805-ІІІ власник або уповноважений ним орган, користувач зобов`язані утримувати пам`ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору.

Використання пам`ятки має здійснюватися відповідно до визначених або встановлених режимів використання, у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам`ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо.

Режими використання пам`ятки визначаються науково-проектною (науково-дослідною) документацією, що складається за результатами проведених досліджень.

Рішення про затвердження науково-проектної (науково-дослідної) документації з визначення режимів використання пам`ятки приймається:

центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, - щодо пам`яток національного значення;

органом охорони культурної спадщини Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями - щодо пам`яток місцевого значення.

Порядок визначення режимів використання пам`яток та затвердження науково-проектної (науково-дослідної) документації встановлюється Кабінетом Міністрів України.

До визначення у встановленому порядку режиму використання пам`ятки відповідно до частини другої цієї статті режим використання пам`ятки встановлюється відповідно до режимів використання, рекомендованих в обліковій документації або в охоронному договорі.

У разі невизначення режиму використання пам`ятки в обліковій документації, охоронному договорі на пам`ятці допускаються лише консервація, реставрація, музеєфікація, ремонт, пристосування.

Відомості про режими використання пам`ятки (у тому числі режими, встановлені відповідно до абзаців першого і другого цієї частини) вносяться до Державного земельного кадастру, містобудівного кадастру як обмеження у використанні земель.

Забороняється змінювати призначення пам`ятки, її частин та елементів, робити написи, позначки на ній, на її території та в її охоронній зоні без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.

У разі виникнення загрози для збереженості пам`ятки її власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, зобов`язані негайно повідомити про це орган охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій та орган місцевого самоврядування, на території якого розташована пам`ятка.

З огляду на положення ст.6 Закону №1805-ІІІ, рішення (розпорядження, дозволи, приписи, постанови) органів охорони культурної спадщини, прийняті в межах їхньої компетенції, є обов`язковими для виконання юридичними і фізичними особами.

Положеннями статей 25-26 Закону № 1805-ІІІ передбачено, що надання об`єктів культурної спадщини, що є пам`ятками, в користування юридичним та фізичним особам з науковою, культурно-освітньою, туристичною та іншою метою здійснюється з дотриманням встановлених цим Законом вимог. Юридичні та фізичні особи, у користуванні яких перебувають пам`ятки, відповідають за їхню збереженість і зобов`язані дотримувати вимог органів охорони культурної спадщини. Юридичні та фізичні особи зобов`язані забезпечити збереженість пам`яток на землях, якими вони користуються, та укладати з органами охорони культурної спадщини охоронні договори.

Консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт, пристосування пам`яток місцевого значення здійснюються за наявності письмового дозволу органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції, на підставі погодженої з ними науково-проектної документації.

Консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт, пристосування пам`яток місцевого значення здійснюються за наявності письмового дозволу органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції, на підставі погодженої з ними науково-проектної документації.

Розробленню проектів консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту, пристосування пам`яток передує проведення необхідних науково-дослідних робіт, у тому числі археологічних і геологічних.

У складі організаційно-функціональної структури підприємства - виконавця робіт з консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту, пристосування пам`яток мають передбачатися підрозділи та/або фахівці, які забезпечують виконання відповідних виробничо-технічних, виробничих функцій.

Головний архітектор проекту, керівники та виконавці робіт повинні мати освітні та освітньо-кваліфікаційні рівні для проведення відповідних робіт.

Роботи із збереження об`єктів культурної спадщини проводяться згідно з реставраційними нормами та правилами, погодженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Будівельні норми та правила застосовуються у разі проведення робіт із збереження об`єкта культурної спадщини лише у випадках, що не суперечать інтересам збереження цього об`єкта.

Статтею 27 Закону №1805-ІІІ передбачено, що у разі, коли пам`ятці загрожує небезпека пошкодження, руйнування чи знищення, власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, зобов`язані привести цю пам`ятку до належного стану (змінити вид або спосіб її використання, провести роботи з її консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту та пристосування).

Якщо власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, самостійно не здійснюють заходів, передбачених у частині першій цієї статті, то відповідний орган охорони культурної спадщини може зобов`язати їх здійснити ці заходи, видавши відповідне розпорядження.

Якщо власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, самостійно не здійснюють заходів, передбачених у частині першій цієї статті, то відповідний орган охорони культурної спадщини може зобов`язати їх здійснити ці заходи, видавши відповідне розпорядження.

У разі, коли власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, не в змозі виконати розпорядження органу охорони культурної спадщини щодо охорони пам`ятки, орган охорони культурної спадщини може вжити необхідних заходів самостійно (повністю або частково), профінансувавши їх за рахунок спеціальних коштів на фінансування охорони культурної спадщини.

Також, статтею 29 Закон №1805-ІІІ визначено, що на фізичну або юридичну особу, діяльність якої негативно позначається на стані пам`ятки (створює загрозу знищення, руйнування, пошкодження, спотворення пам`ятки), покладається обов`язок вжити заходів, погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини, для запобігання такій загрозі та підтримання пам`ятки в належному стані за власні кошти.

Так, 15 липня 2011 року комісією, утвореною відповідно до розпорядження Чернівецької обласної державної адміністрації від 15.07.2011 № 466-р «Про створення комісії з приймання-передачі приміщення адміністративної будівлі та майна за адресою м. Чернівці, вул. Грушевського, 1» на виконання рішення IV сесії обласної ради VI скликання від 29.03.2011 №21-4/11 «Про реорганізації автобази Чернівецької обласної ради та обласної державної адміністрації шляхом перетворення у комунальне підприємство «Дирекція з обслуговування майна спільної власності територіальних громад», за відповідним актом приймання-передачі було передано на баланс КП «Дирекція з ОМСВТГ» приміщення адміністративної будівлі за адресою м. Чернівці, вул. Грушевського, 1.

Відповідно до пункту 2 Статуту КП «Дирекція з ОМСВТГ» Дирекція є балансоутримувачем приміщення адмінбудинку обласної ради та обласної державної адміністрації (в Державному реєстрі Національного культурного надбання пам`яток містобудування та архітектури України будівля значиться як Палац Юстиції (архітектор Сковроні 1904-1906 р. р.) за порядковим номером 3277), за адресою: вул. Грушевського,1, м.Чернівці (адмінбудинок).

Як вбачається з позовних вимог, позивачем з метою забезпечення фізичного доступу для маломобільних груп населення до адмінбудівлі Чернівецької обласної ради та Чернівецької обласної державної адміністрації (обласної військової адміністрації), що знаходиться за адресою: вул.Грушевського, 1, м.Чернівці, була розроблена науково-проектна документація на ремонтно-реставраційні роботи з пристосування будівлі (встановлення зовнішнього ліфта) по вул.Грушевського,1 в м.Чернівці (пам`ятки архітектури національного значення, охоронний №1740).

Міністерством культури та інформаційної політики України листом №11/15/1039-24 від 27.05.2024 погоджено наукову-проєктну документацію на об`єкт "Ремонтно-реставраційні роботи з пристосування будівлі для доступності маломобільних груп населення (встановлення зовнішнього ліфта) по вул.Грушевського, 1 в м.Чернівці (Пам`ятка архітектури національного значення, охоронний №1740)".

При цьому, у вищевказаному листі зазначено, що частиною третьою статті 37-2 визначено, що проведенню містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на об`єкті всесвітньої спадщини, його території, в буферній зоні передує інформування Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Інформування Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО щодо проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на об`єкті всесвітньої спадщини, його території, в буферній зоні здійснюється відповідно до Порядку інформування Міжурядового комітету з охорони всесвітньої культурної і природної спадщини про наміри здійснити містобудівні перетворення на території об`єкта культурної спадщини, включеного до Списку всесвітньої спадщини, та/або в межах його буферної зони, затвердженому наказом Міністерства культури України від 20.04.2018 №345 зареєстрованому в Міністерстві юстиції України від 06 липня 2018 року за №786/32238.

Дозвіл на виконання робіт на пам`ятці національного значення вказано отримати у встановленому законодавством порядку в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини (Міністерстві культури та інформаційної політики України).

У відповідь на заяву позивача №CW01:4276-6424-8910-8231 (вх.МКІП від 08.10.2024 №1271/11-24), на видачу дозволу на проведення робіт на пам`ятках Міністерство культури та стратегічних комунікацій листом №11/13/1629-24 від 06.11.2024 відмовило Приватному підприємству "Портал" на проведення реставраційних робіт з пристосування для маломобільної групи населення пам`ятки архітектури національного значення - Палац юстиції, 1906р., що розташований за адресою: м.Чернівці, вул.Михайла Грушевського, 1, відповідно до Постанови Ради Міністрів УРСР від 06.09.1979р. №422, охоронний №1740 (реставраційні роботи з пристосуванням), реєстраційний номер науково-проектної документації - PD01:4117-6091-2551-2593 Зміни №2 №02-08/2023 від 2023-07-07 (видав ОСОБА_1 ).

Так, відповідно до підпункту 98-2 пункту 4 Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2019 р. №885 Міністерство культури та стратегічних комунікацій (далі - МКСК) видає дозволи на:

- переміщення (перенесення) пам`яток місцевого значення;

- проведення робіт на пам`ятках національного значення;

- проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт у межах території пам`яток та в зонах їх охорони, на охоронюваній археологічній території, в історичних ареалах населених місць, а також дослідження решток життєдіяльності людини, що містяться під земною поверхнею, під водою;

- відновлення земляних робіт.

Даним Положенням встановлено, що МКСК, є центральнии органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, а саме збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.

З аналізу вищевказаного Положення суд висновує, що надання дозволу на проведення реставраційних робіт, що є предметом даного спору, є дискреційними повноваженнями МКСК, а отже суд не може втручатись в такі повноваження та зобов`язувати МКСК реалізувати надані законом повноваження.

Зокрема, поняття дискреційних повноважень наведене в Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за таких обставин.

Пунктами 1.6, 2.4 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 №1380/5, передбачено, що дискреційні повноваження - сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Дискреційні повноваження можуть закріплюватися в нормативно-правових актах, проектах нормативно-правових актів такими способами:

1)за допомогою оціночних понять, наприклад: «за наявності поважних причин орган вправі надати...», «у виключних випадках особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може дозволити...», «рішення може бути прийнято, якщо це не суперечить суспільним інтересам...» тощо;

2)шляхом перерахування видів рішень, що приймаються органом (особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), не вказуючи підстав для прийняття того чи іншого рішення або шляхом часткового визначення таких підстав;

3)шляхом надання права органу (особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) при виявленні певних обставин (настанні конкретних юридичних фактів) приймати чи не приймати управлінське рішення залежно від власної оцінки цих фактів;

4) за допомогою нормативних приписів, що містять лише окремі елементи гіпотези чи диспозиції правової норми, що не дозволяють зробити однозначний висновок про умови застосування нормативного припису або правові наслідки застосування такого припису.

Отже, адміністративний суд у справах щодо оскарження рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) передбаченим КАС України критеріям, не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за такими критеріями.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше, яке б відповідало закону, та вирішувати питання, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

Так, відповідно до наказу Міністерства культури та інформаційної політики України від 25.10.2022 №401 " Про внесення змін до деяких наказів МКІП щодо надання адміністративних послуг у сфері охорони культурної спадщини", підставами для відмови у наданні відповідної адміністративної послуги є: 1) подання заявником неповного пакета документів; 2) виявлення в документах, поданих заявником, недостовірних відомостей; 3) невідповідність запропонованих проектних рішень спеціальним режимам використання пам`ятки культурної спадщини; 4)загроза руйнування чи пошкодження характерних властивостей пам`ятки, що становить її історико-культурну цінність, за наслідками реалізації передбачених проектних рішень; 5)відсутність укладеного охоронного договору на пам`ятку культурної спадщини.

Як вбачається з доводів відзиву на позовну заяву, відповідач, приймаючи оскаржуване рішення ґрунтувався на необхідності збереження об`єкта культурної спадщини, традиційного характеру середовища, згідно з ст.41, ч.ч.4, 5 ст. 54, ст.66 Конституції України.

Відтак, суд погоджується з доводами відповідача, що посилання сторони позивача на Конвенцію ООН про права осіб з інвалідністю не є доцільним в межах даних правовідносин, оскільки питання безбар`єрності не є предметом регулювання Закону України "Про охорону культурної спадщини".

Враховуючи наведене, суд висновує, що Міністерство культури та стратегічних комунікацій України приймаючи рішення щодо відмови в наданні дозволу Приватному підприємству «Спеціалізована ремонтно-будівельна компанія «ПОРТАЛ» на реставраційні роботи з пристосуванням для маломобільної групи населення пам`ятки архітектури національного значення - Палац юстиції, 1906р., що розташований за адресою: м. Чернівці, вул. Михайла Грушевського, 1, діяло в межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

5.ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, виконано процесуальний обов`язок щодо доведення правомірності прийняття оскаржуваного наказу та відповідності його критеріям визначеним ч. 2 ст.2 КАС України.

Відтак, оскаржуване рішення є правомірним та таким, що не підлягає скасуванню.

Таким чином, за сукупністю наведених обставин та враховуючи наявність письмових доказів, що підтверджують наведені позивачем доводи у позовній заяві та виходячи з системного аналізу вищезазначених норм чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

6. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Оскільки судом відмовлено у задоволенні позову, суд не вирішує питання про розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - КП "Дирекція з обслуговування майна спільної власності територіальних громад" Чернівецької обласної ради (вул. Луцька, 6, м. Чернівці, 58029 ЄДРПОУ 05398504);

Відповідач - Міністерство культури та стратегічних комунікацій України (вул.І.Франка, 19, м.Київ, 01601 ЄДРПОУ 43220275).

Третя особа - Чернівецька обласна державна адміністрація (вул.М.Грушевського, 1, м.Чернівці, 58700, ЄДРПОУ 00022680).

Третя особа - Чернівецька обласна рада (вул.М.Грушевського, 1, м.Чернівці, 58700, ЄДРПОУ 25081241).

Суддя В.О. Кушнір