Постанова від 20.06.2025 по справі 140/106/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2025 рокуЛьвівСправа № 140/106/25 пров. № А/857/15820/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.

суддів: Затолочного В.С., Судової-Хомюк Н.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Західного міжрегіонального головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19 березня 2025 року, ухвалене суддею Стециком Н.В. у порядку письмового провадженняза правилами спрощеного позовного провадженняу справі № 140/106/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 доЗахідного міжрегіонального головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоніпро визнанняпротиправними та скасування висновку та наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

06 січня 2025 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Західного міжрегіонального головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні, у якому просив:

-визнати протиправним та скасувати висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності у 2024 році державних службовців Західного міжрегіонального головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні, які займають посади державної служби категорії «Б» у частині оцінювання результатів службової діяльності начальника відділу прикордонного інспекційного контролю «Луцьк» управління державного контролю на кордоні Західного міжрегіонального головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні ОСОБА_1 , який затверджено наказом Західного міжрегіонального головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні № 715-к від 04.12.2024;

-визнати протиправним та скасувати наказ Західного міжрегіонального головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні №715-к від 04.12.2024 «Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Західного міжрегіонального головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні, які займають посади державної служби категорій «Б» та «В» у 2024 році» у частині затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності начальника відділу прикордонного інспекційного контролю «Луцьк» управління державного контролю на кордоні Західного міжрегіонального головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні ОСОБА_1 ;

-визнати протиправним та скасувати наказ Західного міжрегіонального головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні №727-к від 10.12.2024 «Про звільнення ОСОБА_1 »;

-визнати протиправним та скасувати наказ Західного міжрегіонального головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні №746-к «Про внесення змін до наказу від 10.12.2024 №727-к «Про звільнення ОСОБА_1 » від 10.12.2024;

-визнати протиправним та скасувати наказ Західного міжрегіонального головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні №61-к «Про звільнення ОСОБА_1 » від 03.02.2025;

-поновити на посаді начальника відділу прикордонного інспекційного контролю «Луцьк» управління державного контролю на кордоні Західного міжрегіонального головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні з одночасним поновленням на державній службі;

-стягнути із Західного міжрегіонального головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні середній заробіток за час вимушеного прогулу.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що висновок та накази відповідача, якими затверджено висновок оціювання результатів службової діяльності та позивача звільнено із займаної посади у зв`язку з отриманням ним негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу», є протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Стверджує, що завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» на 2024 рік, ним виконані, що підтверджується поданим письмовим звітом. Також позивач покликається на допущення ряду процедурних порушень, зокрема вказує на не ознайомлення його з результатами оцінювання протягом трьох календарних днів після завершення оцінювання та на відсутність обґрунтувань негативної оцінки з посиланням на конкретні факти, неврахування відповідачем під час оцінювання поданого звіту про виконання завдань, ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності, підготовленого позивачем, та індивідуальної програми професійного розвитку позивача як державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» на 2024 рік, наявної у розпорядженні відповідача.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 19 березня 2025 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Виходячи з приписів п.3 ч.1 ст. 311, ст.263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та відзиву на неї, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, встановлюєЗакон України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII.

В розумінні частин першої, другоїстатті 1 Закону №889-VIIIдержавна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави; державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Відповідно до пункту 3 частини першоїстатті 87 Закону №889-VIIІпідставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності.

За правиламистатті 44 Закону №889-VIIІрезультати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри.

Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, виконання індивідуальної програми професійного розвитку, а також показників, визначених у контракті про проходження державної служби (у разі укладення).

Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної службикатегорій "Б" і "В", здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", здійснюється суб`єктом призначення.

Державного службовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом трьох календарних днів після проведення оцінювання.

Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення.

За результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням.

У разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3частини першоїстатті 87 цього Законута з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення).

Висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеномустаттею 11 цього Закону.

Державний службовець має право висловити зауваження щодо оцінювання результатів його службової діяльності, які долучаються до його особової справи.

Державні службовці, які отримали відмінні оцінки за результатами оцінювання службової діяльності, підлягають преміюванню відповідно до цьогоЗакону.

Порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців затверджується Кабінетом Міністрів України.

Керівник державної служби в апараті органу законодавчої та судової влади може проводити оцінювання результатів службової діяльності державних службовців з урахуванням особливостей проходження державної служби в апараті таких органів.

Відповідно до пункту 7 частини другої статті 63 Закону №889-VIII з метою забезпечення належного рівня службової дисципліни керівник державної служби зобов`язаний, зокрема, забезпечувати прозорість та об`єктивність під час оцінювання результатів службової діяльності державних службовців.

Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що наказом начальника Західного міжрегіонального головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні №586-к від 31.05.2021 ОСОБА_1 з 01.06.2021 призначено на посаду начальника відділу прикордонного інспекційного контролю «Луцьк» Управління державного контролю на кордоні Західного міжрегіонального головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні (а.с.23)

Посада, яку обіймав позивач, відноситься до посади державної служби категорії «Б».

На 2024 рік позивачу сформовано завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В».

Наказом від 08.10.2024 «Про визначення результатів виконання завдань державними службовцями, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В» у 2024 році» вирішено провести у жовтні-грудні 2024 визначення результатів виконання завдань державних службовців Західного міжрегіонального головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В»; затверджено список державних службовців Західного міжрегіонального головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», визначення результатів виконання завдань яких проводиться у 2024 році та графік визначення результатів виконання завдань державними службовцями, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», серед яких зазначено також і позивача (а.с.24-29)

07.11.2024 начальником Управління державного контролю на кордоні підписані результати виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» і «В», за 2024 рік ОСОБА_1 (начальником відділу прикордонного інспекційного контролю «Луцьк» Управління державного контролю на кордоні), згідно яких останній отримав негативну оцінку: середній бал - 2,33 (перше завдання - «3» бали, друге завдання - «3» бали, третє завдання - «1» бал). В обґрунтування такої оцінки вказано, що позивач не забезпечив належної взаємодії з операторами ринку, чим допустив заборгованість до Державного бюджету України (а.с.92зворот-93).

Наказом Західного міжрегіонального головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні від 04.12.2024 №715-к затверджено висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності у 2024 році державних службовців Західного міжрегіонального головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні, які займають посади державної служби категорії «Б» (а.с.40-43).

06.12.2024 ОСОБА_1 подано зауваження щодо результатів оцінювання службової діяльності (а.с.44-45).

У період з 10.12.2024 по 31.01.2025 ОСОБА_1 перебував на лікарняному, що підтверджується відповідними листками непрацездатності (а.с.94зворот-96).

Наказом в.о. начальника Західного міжрегіонального головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні №727-К від 10.12.2024 «Про звільнення ОСОБА_1 » позивача 11.12.2024 звільнено з посади начальника відділу прикордонного інспекційного контролю «Луцьк» управління державного контролю на кордоні Західного міжрегіонального головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні (а.с.48-49).

Наказом №746-к від 10.12.2024 «Про внесення змін до наказу від 10.12.2024 №727-к від 10.12.2024 «Про звільнення ОСОБА_1 » пункт 1 наказу від 10.12.2024 №727-к від 10.12.2024 «Про звільнення ОСОБА_1 » викладено в наступній редакції: «Звільнити ОСОБА_1 начальника відділу прикордонного інспекційного контролю «Луцьк» управління державного контролю на кордоні Західного міжрегіонального головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні із займаної посади, в перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності у зв`язку із отриманням негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності, відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» (а.с.141).

Згідно із наказом відповідача №61-к від 03.02.2025, враховуючи те, що 03.02.2025 є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності позивача, визначено вважати ОСОБА_1 таким, що звільнений з посади начальника відділу прикордонного інспекційного контролю «Луцьк» управління державного контролю на кордоні Західного міжрегіонального головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні 03.02.2025 (а.с.140).

Не погоджуючись із висновком відповідача щодо негативної оцінки за результатами оцінювання за 2024 рік, його звільненням з посади, ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з недотримання відповідачем при проведенні оцінки службової діяльності позивача визначених у п. 3 Порядку № 460 принципів об`єктивності, та, як наслідок, про необґрунтованість, невмотивованість та протиправність затвердженого відповідачем висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної службикатегорій "Б" або "В", на 2024 рік. Суд виснував, що відповідачем не доведена й наявність правових підстав для звільнення ОСОБА_1 із займаної посади на підставі п. 3 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу».

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, враховуючи межі перегляду, передбаченіст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Враховуючи вимоги частини 2статті 19 Конституції Українита частини 2статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 № 640(в редакціїпостанови Кабінету Міністрів України від 10.07.2019 № 591; далі - Порядок № 640).

Згідно з пунктом 2 Порядку №640 Метою оцінювання є визначення якості виконання державним службовцем поставлених завдань, а також прийняття рішення щодо його преміювання, планування службової кар`єри.

Оцінювання проводиться з дотриманням принципів об`єктивності, достовірності, доступності та прозорості, взаємодії та поваги до гідності державного службовця (пункт 3 Порядку №640).

За правилами пункту 7 Порядку №640 оцінювання проводиться на підставі ключових показників, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним загальних правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції.

Пунктом 9 Порядку №640 передбачено, що оцінювання проводиться поетапно: визначення завдань і ключових показників; визначення результатів виконання завдань; затвердження висновку (крім випадків, коли жодне із визначених завдань не підлягає оцінюванню).

Згідно з пунктом 10 Порядку №640 завдання і ключові показники повинні зосереджуватись на досягненні завдань, установлених для відповідного державного органу, та відображати кінцевий результат, на досягнення якого спрямована службова діяльність державного службовця, вимірюватися в кількісному та/або якісному вираженні.

Відповідно до пункту 13 Порядку №640 (у редакції, чинній на час визначення результатів) визначення результатів виконання завдань проводиться у жовтні - грудні за період з 1 січня поточного року або з дати визначення завдань і ключових показників до дати прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань.

За пунктом 16 Порядку №640 висновок затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення у грудні звітного року.

Служба управління персоналом державного органу, в якому працює державний службовець, ознайомлює відповідного державного службовця із затвердженим висновком у порядку, визначеномуЗаконом №889-VIII.

Згідно пунктів 33, 37, 39 цього Порядку № 640 завдання і ключові показники державних службовців, які займають посади державної службикатегорій БіВ, визначаються за формою згідно здодатком 7з урахуванням стратегічних документів державного та/або регіонального рівня, річного плану роботи державного органу, завдань, функцій та обов`язків, визначених у положенні про державний орган, положенні про відповідний структурний підрозділ, посадовій інструкції.

Для визначення результатів виконання завдань безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) проводить з державним службовцем, який займає посаду державної службикатегорії БабоВ, оціночну співбесіду.

У разі тимчасової відсутності державного службовця, який займає посаду державної службикатегорії БабоВ, або його повторної неявки для проходження оціночної співбесіди у визначені безпосереднім керівником строки визначення результатів виконання завдань проводиться безпосереднім керівником та керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) без оціночної співбесіди в установлений строк. У разі тимчасової відсутності у зв`язку з відрядженням або відпусткою такого державного службовця за його заявою до безпосереднього керівника оціночна співбесіда та визначення результатів виконання завдань проводяться раніше.

Перед проведенням оціночної співбесіди державний службовець, який займає посаду державної службикатегорії БабоВ, заповнює форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії Б або В, за відповідний рік згідно здодатком 9у частині відомостей щодо себе та займаної посади, опису досягнутих результатів у розрізі кожного визначеного завдання та строку його фактичного виконання. Державний службовець заповнює зазначену форму у відповідній частині і передає її безпосередньому керівникові в електронній формі.

У разі тимчасової відсутності державного службовця або ненадання ним зазначеної форми, заповненої у відповідній частині, такі відомості зазначаються безпосереднім керівником.

Оціночна співбесіда проводиться на основі усних пояснень державного службовця, який займає посаду державної службикатегорії БабоВ, про виконання завдань і ключових показників та його письмового звіту, що подається у довільній формі відповідно доабзацу першогопункту 9-1цього Порядку (у разі його подання державним службовцем). Під час оціночної співбесіди також розглядаються пропозиції щодо завдань і ключових показників на наступний період та визначаються потреби у професійному навчанні (крім випадку, коли державному службовцю виставлено негативну оцінку). Потреби у професійному навчанні визначаються у вигляді професійних компетентностей, які необхідно набути або вдосконалити державному службовцю.

Після проведення оціночної співбесіди безпосереднім керівником заповнюється форма щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної службикатегорії БабоВ, за відповідний рік згідно здодатком 9у частині виставлення балів, визначення оцінки та їх обґрунтування. Безпосередній керівник разом з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) виставляє державному службовцю негативну, позитивну або відмінну оцінку (крім випадків, коли жодне із завдань не підлягає оцінюванню) з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього бала за виконання кожного визначеного завдання (з урахуванням досягнення ключових показників) за критеріями визначення балів згідно здодатком 5.

Безпосередній керівник забезпечує ознайомлення державного службовця з результатами виконання завдань.

Відповідно до пункту 41 Порядку №640 висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", в якому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка, за формою згідно з додатком 6 затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення.

Пунктами 47 та 49 названого Порядку передбачено, що разі отримання державним службовцем негативної оцінки відповідний висновок може бути оскаржений таким державним службовцем.

Висновок скасовується суб`єктом призначення або судом у частині оцінювання результатів службової діяльності конкретного державного службовця. Зазначений висновок не підлягає скасуванню, якщо допущені процедурні порушення, які не впливають на результати оцінювання.

Додатком 5 до Порядку №640 визначено "Критерії виставлення балів", яким передбачено таке:

бал «не підлягає оцінюванню» виставляється у разі, якщо завдання не могло бути виконано через обставини, які об`єктивно унеможливили його виконання і щодо яких державний службовець не міг впливати чи пропонувати інший спосіб виконання завдання, зокрема через тимчасову непрацездатність, відсторонення від виконання посадових обов`язків (повноважень), простій, тимчасову відсутність державного службовця з інших причин;

бал « 0» - завдання не виконано або під час його виконання порушено вимоги законодавства у сфері запобігання корупції;

бал « 1» - завдання виконано частково, результати не можуть бути використані через необхідність суттєвого доопрацювання, до виконання завдання державний службовець підійшов формально, чим нівелював практичну цінність отриманого результату, або завдання виконане з демонстрацією неспроможності одночасного забезпечення на належному рівні і своєчасного виконання посадових обов`язків, або під час виконання такого завдання порушено вимоги правил етичної поведінки, або процес досягнення результату чи сам результат мав негативний відгук з боку користувачів, споживачів, співвиконавців, керівництва тощо;

бал « 2» - завдання виконано, але з порушенням строку виконання та/або із залученням до виконання завдання інших осіб (під час виконання роботи державний службовець потребував надання зразків документів, допомоги у виробленні алгоритму роботи, аналізі нормативно-правових актів, суттєвому коригуванні проектів документів, проявляв низьку самостійність, недостатність знань нормативно-правових актів, вимог до підготовки службових документів, потребував нагадувань і високої міри контролю з боку керівника тощо);

бал « 3» - завдання виконано своєчасно, результат якого повною мірою можна використати в роботі. Робота проводилась ефективно з дотриманням правил етичної поведінки;

бал « 4» - завдання виконано своєчасно (завчасно), результат високої якості, його досягнуто з високим ступенем самостійності (за необхідності командної роботи), ініціативності, робота проводилась ефективно, з дотриманням правил етичної поведінки. Під час виконання завдання державним службовцем вносилися пропозиції щодо інших документів, процесів, процедур, заходів або їх удосконалення. Пройдено професійне навчання відповідно до індивідуальної програми підвищення рівня професійної компетентності/індивідуальної програми професійного розвитку, за результатами якого нараховано не менше ніж 0,4 кредиту Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (ЄКТС).

Суд першої інстанції виснував, відповідач не надав суду переконливих доказів в обґрунтування негативної оцінки. Суд зазначив, що висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців у 2024 році Західного міжрегіонального головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні, які займають посади державної служби категорії «Б», у частині оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 не можна вважати обґрунтованим, оскільки відповідач застосував формальний підхід щодо наведення обґрунтування виставлених позивачу балів без належного мотивування у чому полягають недоліки виконаного завдання. Окрім того, під час розгляду справи, недоліки про які зазначав представник відповідача в обґрунтування виставлених ОСОБА_1 під час оцінювання балів, не знайшли свого підтвердження та спростовані позивачем.

Суд першої інстанції, не заперечує того, що проведення оцінювання є дискреційним повноваженням відповідача, однак, що обсяг цієї дискреції не може бути необмеженим і повинен підлягати зовнішньому/публічному контролю, в тому числі судовому. Процес та результат оцінювання повинен бути зрозумілим. Належна мотивація рішення (як форма зовнішнього вираження дискреційних повноважень) дає можливість перевірити, як саме (за якими ознаками) відбувалася процедура оцінювання і чи була дотримана процедура його прийняття.

Водночас, відсутність доказів в обґрунтування негативної оцінки, посилань на конкретні обставини і підстави, які слугували і стали підставою для дискреційного висновку відповідача, за якого визнано діяльність позивача на посаді з оцінкою негативна, є достатньою підставою для визнання спірного висновку протиправним та його скасування.

З приводу наведеного, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Суд першої інстанцій цілком ґрунтовно зазначив, що судовий контроль при оцінці актів та дій органів державної влади під час виконання ними дискреційних повноважень є обмеженим.

Обмеженість судового контролю у розглядуваному випадку зумовлена тим, що відповідальність за ефективність виконання державним органом покладених на нього функцій і завдань лежить на керівництві (керівникові) цього органу. Із цього випливає потреба підбору кваліфікованого персоналу, здатного виконувати визначені завдання на належному рівні протягом установленого строку. У цьому вимірі проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців є інструментом, за допомогою якого керівник має змогу визначити якість виконання державним службовцем поставлених завдань, а також прийняти рішення щодо його преміювання, планування службової кар`єри. Тож, питання виставлення того чи іншого балу за виконання конкретного завдання та оцінки загалом лежить у площині його дискреційних повноважень, де він, діючи відповідно до визначених правил проведення оцінювання, послуговується власним розсудом. Керівник має самостійно визначити оцінку службової діяльності того чи іншого працівника на підставі встановлених критеріїв, перелік яких є орієнтовним і невичерпним, і які визначено насамперед для суб`єкта оцінювання, а не суду. Водночас він не може робити це свавільно, тобто межі розсуду керівника не повинні протирічити здоровому глузду, а рішення і поведінка - виходити за межі нормативно визначених правил проведення оцінювання. Саме ці аспекти підлягають судовій оцінці.

За загальним правилом національні суди повинні утримуватися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки суб`єкта владних повноважень щодо обставин у справі довільними та нераціональними, не підтвердженими доказами або ж помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору.

У постанові від 21 квітня 2021 року у справі №480/4987/19 Верховний Суд сформулював правову позицію, яка полягає у тому, що допущення учасниками процедури оцінювання порушень, які можуть полягати у застосуванні формального підходу до визначення завдань, порушенні встановлених термінів проведення оцінювання, неналежному заповненні форм, виставлені балів та оцінок, що не відповідають встановленим критеріям, та затвердженні висновку який містить таку оцінку, є підставою для скасування висновку щодо результатів службової діяльності державного службовця у встановленому порядку.

Подібна правова позиція відображена в постановах Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року у справі № 640/31884/20, від 26 січня 2023 року у справі №140/318/21.

У постанові від 07 серпня 2023 року у справі №540/3929/20 Верховний Суд зазначив, що виставлення балів є дискреційними повноваженнями керівника позивача, однак це не означає, що суд позбавлений можливості перевірити правомірність та обґрунтованість використання відповідачем таких дискреційних повноважень у спірних правовідносинах.

У постановах від 17 листопада 2021 року у справі №320/425/21 та від 14 липня 2022 року у справі №440/99/21 Верховний Суд висловлював позицію щодо дискреційності меж суб`єкта оцінювання, яка полягає у тому, що суд не може втручатися у дискреційні повноваження відповідача в частині надання оцінки виставлених суб`єктом оцінювання балів та перебирати на себе дискреційні повноваження суб`єкта оцінювання щодо застосування критеріїв виставлення балів та обґрунтування виставленої оцінки, оскільки судом надається виключно юридична оцінка відповідності проведеної процедури оцінювання та її результатів вимогам Порядку №640.

Тобто, суд не може на власний розсуд визначати бали, які мав отримати державний службовець за виконання того чи іншого завдання, а також наводити власне обґрунтування виставленим балам.

Водночас, адміністративний суд відповідно до приписів частини другої статті 2 КАС України повинен перевірити та надати юридичну оцінку відповідності проведеної процедури оцінювання та результатів оцінювання з критеріями оцінювання.

Аналогічний правовий підхід наведений у постановах Верховного Суду від 30 березня 2021 року у справі № 280/6429/19, від 07 серпня 2023 року справа № 540/3929/20, від 20 листопада 2023 року у справі № 640/31884/20.

З урахуванням наведених висновків щодо меж судового контролю за дискреційними повноваженнями керівника при здійсненні оцінювання державного службовця, оцінюючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм права у світлі висновків про обґрунтованість результатів оцінювання, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Як вже зазначалось, за змістом пункту 39 Порядку №640 після проведення оціночної співбесіди безпосереднім керівником заповнюється форма щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за відповідний рік згідно з додатком 9 у частині виставлення балів, визначення оцінки та їх обґрунтування. Безпосередній керівник разом з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) виставляє державному службовцю негативну, позитивну або відмінну оцінку (крім випадків, коли жодне із завдань не підлягає оцінюванню) з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього бала за виконання кожного визначеного завдання (з урахуванням досягнення ключових показників) за критеріями визначення балів згідно з додатком 5.

Отже, негативна, позитивна або відмінна оцінка за результатами оцінювання має бути обґрунтована.

Аналогічні висновки висловлені Верховним Судом у постанові від 18 травня 2023року у справі №360/5292/19.

Поряд з указаним, у постанові від 30 вересня 2020 року у справі №560/1764/19 Верховний Суд, аналізуючи положеннястатті 44 Закону України "Про державну службу", у взаємозв`язку з пунктом 39 Порядку №640, дійшов висновку, що негативні оцінки із виставленням балу "0", "2" мають бути обґрунтовані в розрізі поставлених завдань і ключових показників. Виставлення відповідних балів без такого обґрунтування окремо по завданнях не може свідчити про об`єктивність оцінки роботи державного службовця. За відсутності відповідних обґрунтувань неможливо встановити достовірність виставлення середнього балу.

Розвиваючи цю правову позицію в частині змісту та обсягу відповідного обґрунтування, Верховний Суд у постанові від 26 січня 2023 року у справі №140/318/21 зазначив, що обґрунтування балів за виконані завдання не може зводитися до цитування повністю чи частково критеріїв їхнього визначення, установлених додатком 5 до Порядку №640.

Критерії оцінювання не можуть підміняти обов`язок суб`єкта оцінювання навести відповідні обґрунтування щодо виставлених державному службовцю балів, адже не є тотожними поняттями. Так, критерії - це загальні норми та вимоги, за наявності яких завдання уважається виконаним/частково виконаним/не виконаним, а обґрунтування балів - це фактичні обставини, які суб`єкт оцінювання повинен навести на підтвердження виставлення конкретного балу.

Необхідність належного обґрунтування виставлених державному службовцю балів за результатами оцінювання службової діяльності передбачена наслідками, які може потягнути за собою недостатня їхня кількість.

Таким чином, у вимірі вказаних висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 30 вересня 2020 року у справі №560/1764/19, від 21 квітня 2021 року у справі №480/4987/19, від 26 січня 2023 року у справі №140/318/21 та від 18 травня 2023 року у справі №360/5292/19, висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця не може вважатися обґрунтованим у разі застосування формального підходу щодо наведення обґрунтування виставлених особі балів по кожному із завдань, обмежуючись лише цитуванням критеріїв, визначених додатком 5 до Порядку №640.

Суд апеляційної інстанції, здійснивши перевірку рішень суб`єкта владних повноважень щодо відповідності визначеним ч.2 ст.2 КАС України критеріям, вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст. 90 КАС України).

Так, на 2024 рік позивачу сформовано наступні завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В»:

Завдання 1: Контроль за застосуванням видів перевірки відповідно допостанови Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 №537 «Деякі питання проведення заходів державного контролю за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин, державного ветеринарно-санітарного контролю і ввезення вантажів на митну територію України у період воєнного стану»;

Завдання 2: Контроль та здійснення державного контролю на державному кордоні України за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин, вантажів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України;

Завдання 3: участь в організації взаємодії з митними органами, іншими державними органами, установами та організаціями, уповноваженими на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України та іншими зацікавленими особами під час проведення державного контролю вантажів з продуктами, що ввозяться на митну територію України (у тому числі з метою транзиту) (а.с.30-31).

За результатами оцінювання службової діяльності ОСОБА_1 за 2024 рік його середній бал становив «2,33», що відповідає оцінці - «негативна».

Зокрема, згідно з результатами виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» за 2024 рік щодо кожного з трьох завдань позивача зазначено наступне:

щодо завдання №1 досягнуто такий результат: до усіх вантажів, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України проконтрольовано застосування державними ветеринарними інспекторами відділу відповідних видів контролю, а саме: 933 виключно документальних перевірок; 2308 документальних перевірок та перевірок відповідності; документальних перевірок, перевірок відповідності та фізичних перевірок не проводилось; зразків для проведення лабораторних досліджень (випробувань) вантажів надіслано 5. За виконання вказаного завдання позивачу виставлено бал«3»;

щодо завдання №2 досягнуто такий результат: при надходженні справ до єдиного веб-порталу «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» державними ветеринарними інспекторами відділу прийнято 3313 рішень щодо здійснення державного контролю вантажів, що становить 100% від усіх розглянутих справ. Мовчазні згоди відсутні. До Єдиної електронної телекомунікаційної системи контролю вантажів на державному кордоні «Вентконтроль» державними ветеринарними інспекторами відділу внесено 3524 карток вантажу. Здійснено контроль за видачею 369 ветеринарно-санітарних сертифікатів та свідоцтв у ЄДРВД державними ветеринарними інспекторами відділу, з них: 83 шляхом створення відповідних документів у ЄДРВД; 286 шляхом сканування вже виданого погодженого сертифіката для некомерційного переміщення собак чи котів в ЄДРВД. За виконання вказаного завдання позивачу виставлено бал«3»;

щодо завдання №3 досягнуто такий результат: забезпечено перманентну взаємодію з державними органами, установами та організаціями різ них форм власності та приватними особами. За виконання даного завдання позивачем отримано бал «1» (а.с.92зворот-93).

Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності ОСОБА_1 у 2024 році затверджено наказом Західного міжрегіонального головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні №715-к від 04.12.2024 (а.с.40-43).

Доводи позовної заяви в цій частині загалом зводяться до незгоди позивача з виставленими балами, посилань на їх необґрунтованість, невідповідність фактично досягнутим результатам, а також визначеним у Додатку 5 до Порядку №640 критеріям визначення балів.

Дослідивши результати виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» за 2024 рік суд першої інстанції дійшов висновку, що така оцінка виставлена позивачу без належного її обґрунтування.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції вважає помилковими такі висновків суду, з огляду на те, що суб`єкт оцінювання конкретизував підстави для застосування тієї чи іншої оцінки, навів смислові значення на обґрунтування свого рішення (які саме завдання не виконано, в чому полягало невиконання, неналежне виконання, неповне виконання, неякісне виконання, в чому вони проявилися).

Так, у випадку якщо державному службовцю виставлена негативна оцінка суб`єкт призначення вивчає матеріали оцінювання і в разі необхідності заслуховує пояснення відповідного державного службовця та/або його безпосереднього керівника, і лише після цього вирішує чи є виставлена негативна оцінка обґрунтованою. Тобто, законодавець не покладає на суб`єкта призначення імперативного обов`язку щодо затвердження результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», суб`єкт призначення наділений певною свободою розсуду при вирішенні вказаного питання.

Разом з тим, за обставинами розглядуваного спору, позивач був ознайомлений із завданнями, встановленими для оцінювання на початку звітного періоду. Завдання були сформульовані відповідно до Методичних рекомендацій і враховували функціональні обов`язки позивача.

Так, однією із фундаментальних складових принципу верховенства права є право особи брати участь у процесі прийняття рішення щодо неї.Право бути вислуханим є одним із фундаментальних принципів справедливої процедури й означає забезпечення особі можливості надавати адміністративному органу факти й аргументи у справі. Таке право особи має бути забезпечене насамперед у справах, де передбачається прийняття «несприятливих» адміністративних актів, тобто таких, які негативно впливають на права, свободи та законні інтереси відповідної особи.

За обставинами справи, оцінювальна співбесіда проведена в строк, передбачений Порядком №640.

Результати оцінювання зафіксовані в установлені формі (додаток №9 до Порядку №640) із зазначенням індивідуальних оцінок а кожним завданням, коротким змістовним обгрунтуванням та виведенням середнього балу (2,33).

Судом першої інстанції надано належну правову оцінку та відхилено доводи позивача про неознайоммення його із результатами оцінювання його службової діяльності за 2024 рік, оскільки надана суду копія результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» і «В», за 2024 рік ОСОБА_1 , містить підпис позивача та дату ознайомлення із даними результатами (07.12.2024). Належних доказів щодо факту проставлення підпису на незаповненому примірнику результатів та дописування балів після проведення оцінювання позивачем суду не надано.

Також судом першої інстанції обгрунтовано не враховано покликань позивача на те, що наказ відповідача №727-к від 10.02.2024 не був доведений до його відома та не підписаний ЕЦП відповідача. Суд констатував, що з матеріалів справи слідує, що оскаржуваний наказ за №727-к від 10.02.2024 був доведений до відома позивача засобами електронного документообігу Держпродслужби «Мегаполіс» листом Західного МГУ ДПСС на державному кордоні №203 від 10.12.2024, а також надісланий на електрону пошту позивача, про що свідчать відповідні скріншоти з системи документообігу Держпродслужби «Мегаполіс» (а.с.97) та електронної пошти (а.с.97 зворот). Дані документообігу Держпродслужби «Мегаполіс» містять дані про дату та час створення, реєстрації, підписання та відправлення листа №203 від 10.12.2024. В свою чергу, надані витяги електронних листів непрацездатності ОСОБА_1 не дають можливості суду встановити факт відкриття позивачем лікарняного до моменту видання наказу №727-к від 10.02.2024.

Суд апеляційної інстанції вважає слушними обґрунтування скаржника, наведені в підтвердження правомірності висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності позивача: жодних доказів про фальсифікацію, викривлення або незаконну зміну результатів оцінювання після його оформлення не надано. Натомість, висновок був затверджений керівником відповідно до вимог Порядк та оформлений наказом в межах строків, встановлених нормативно-правовими актами. Судом апеляційної інстанції не встановлено порушення відповідачем процедурних норм: порушення строків, неврахування позиції оцінюваного, наведення належних обгрунтувань оцінки, упередженість оцінювачів тощо.

Судом апеляційної інстанції також враховані доводи скаржника про те, що суд першої інстанції, аналізуючи законність висновку про результати оцінювання службової діяльності ОСОБА_1 , застосував формальний підхід, зосередившись переважно на порівнянні з попередньою оцінкою та суб`єктивним припущенням про однаковий рівень виконання завдань у різні періоди. При цьому суд повністю проігнорував зміну динаміки показників службової діяльності та реальні наслідки, що мали місце у 2024 році. Зокрема, суд не врахував, що у 2024 році було зафіксовано суттєве зниження ефективності взаємодії з операторами ринку, що прямо вплинуло на результати виконання завдань, передбачених посадовими обов`язками позивача. Саме погіршення якості комунікації та контролю спричинило виникнення ризиків недоотримання бюджетних надходжень, оскільки відповідальність за координацію дій із суб`єктами господарювання, зокрема щодо усунення простроченої заборгованості, покладалася безпосередньо на ОСОБА_1 . Натомість суд, оцінивши завдання №3 як аналогічне до попереднього року (2023), не врахував, що кожне оцінювання, згідно з Методичними рекомендаціями до Порядку №640, є самостійним процесом, який не має автоматичного зв`язку з результатами минулих років. Методичні рекомендації прямо передбачають, що результати оцінювання формуються в контексті конкретного звітного періоду, з урахуванням: змін у навантаженні чи структурі завдань; особливостей організації роботи у звітному році; об`єктивних результатів виконання завдань; поведінкових компетенцій працівника.

Суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими покликання скаржника на те, що суд першої інстанції у своєму рішенні помилково використав результати оцінювання службової діяльності ОСОБА_1 за 2023 рік як орієнтир для аналізу правомірності оцінки за 2024 рік, вказуючи на нібито ідентичність окремих завдань та їх оцінювання. Такий підхід є методологічно хибним та суперечить логіці і принципам системи оцінювання, визначеним Порядком проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2017 № 640, а також Методичними рекомендаціями, розробленими НАДС.

Слід зазначити, що Порядок №640 та Методичні рекомендації чітко визначають щорічний характер оцінювання, що означає, що кожне оцінювання є самостійним управлінським процесом, який базується на: індивідуальному плані державного службовця на поточний рік; змісті конкретних завдань та ключових показників, які формуються виходячи з пріоритетів, цілей і умов функціонування державного органу в конкретному періоді; оцінці реальних досягнень та поведінкових компетенцій державного службовця за звітний рік. Таким чином, оцінювання 2024 року не може автоматично ототожнюватися з оцінкою, виставленою у 2023 році, навіть якщо назви деяких завдань є подібними. За змістом, структурою, рівнем складності, масштабом відповідальності та умовами реалізації ці завдання могли суттєво відрізнятися.

Кожне річне оцінювання передбачає нове погодження завдань із безпосереднім керівником, що підтверджується підписом державного службовця, а отже, набуває самостійного значення та юридичної сили. Оцінювання за 2024 рік стосується виключно виконання завдань у межах конкретного періоду (2024 року) з урахуванням наявних ресурсів, фактичної ситуації та результатів діяльності. Будь-яке порівняння з попередніми періодами є допустимим лише як додатковий контекст, але не може бути вирішальним чинником при визнанні оцінювання обґрунтованим чи необґрунтованим.

Методичні рекомендації прямо передбачають, що порівняння з результатами попереднього року не є критерієм правомірності або неправомірності оцінювання. Керівник має право знижувати оцінку, якщо динаміка результативності є негативною або якщо завдання не було виконано у повному обсязі, незалежно від попередніх оцінок. Результати 2023 року могли відображати одну управлінську ситуацію, тоді як у 2024 році виникли нові ризики і нові обставини, на які державний службовець мав реагувати належним чином.

Зниження оцінки в 2024 році є законним наслідком зміни ефективності та контексту службової діяльності, що підтверджується документами, долученими до матеріалів оцінювання. Саме погіршення результатів у частині запобігання заборгованості, організації взаємодії з операторами ринку, і недостатня ініціативність у вирішенні проблемних питань і були підставою для відповідної оцінки.

Таким чином, зменшення результативності діяльності в 2024 році є законною підставою для надання нижчої оцінки, навіть якщо аналогічне завдання в попередньому році оцінювалося вище. Оцінювання не має бути шаблонним чи заснованим на формальному повторенні минулих результатів. Ігнорування цього аспекту свідчить про недостатню глибину аналізу судом конкретних управлінських обставин та неврахування суті методології оцінювання в державній службі.

При здійсненні оцінювання відповідачем насамперед підлягав аналізу причинно-наслідковий зв`язок між результатами діяльності позивача та негативними наслідками для відповідача, зокрема у вигляді: повторної появи заборгованостей; зниження оперативності реагування на порушення законодавства; недоотримання платежів до бюджету.

Таким чином, усі дії відповідача були спрямовані на реалізацію закріпленого законом механізму щорічного оцінювання результатів службової діяльності державних службовців.

Як наслідок, накази відповідача, що стосувались звільнення державного службовця ОСОБА_1 , винесені на підставі об`єктивних, належним чином оформлених результатів оцінювання його службової діяльності.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що до правовідносин щодо визначення результатів виконання завдань позивачем застосовуванню підлягала стаття 44 Закону № 889-VIII (у редакції Закону №117-ІХ), відповідно до якої державний службовець, який отримав негативну оцінку за результатами оцінювання, звільняється зі служби, що вказує на відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог цій частині.

Щодо вимоги про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, то зазначені вимоги є похідними від попередніх вимог, які у свою чергу не підлягають задоволенню як необґрунтовані, а тому також не підлягають задоволенню судом.

Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції не виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин не правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає скасуванню.

Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 139, 242, 308, 309, 311, 315, 317, 321, 322, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Західного міжрегіонального головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні задовольнити.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19 березня 2025 року у справі № 140/106/25 скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1 доЗахідного міжрегіонального головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоніпро визнанняпротиправними та скасування висновку та наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулувідмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. В. Глушко судді В. С. Затолочний Н. М. Судова-Хомюк