Ухвала від 20.06.2025 по справі 420/31263/24

УХВАЛА

20 червня 2025 року

м. Київ

справа № 420/31263/24

адміністративне провадження № К/990/23815/25

Суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Мацедонська В. Е.,

перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1

на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 січня 2025 року

та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2025 року

у справі № 420/31263/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, в якій просив:

- визнати протиправною відмову Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України у здійсненні перерахунку ОСОБА_1 вислуги років з урахуванням періодів служби на пільгових умовах;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України здійснити обчислення ОСОБА_1 вислуги років з урахуванням періодів служби на пільгових умовах та видати ОСОБА_1 документ на підтвердження здійсненого перерахунку вислуги років.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 січня 2025 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2025 року, позов задоволено.

Визнано протиправними дії НОМЕР_2 загону морської охорони Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) щодо відмову ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку вислуги років з урахуванням періодів служби на пільгових умовах.

Зобов`язано НОМЕР_2 загін морської охорони Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) зарахувати до вислуги років ОСОБА_1 період проходження служби у НОМЕР_3 загоні морської охорони Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_4 ) з 24.02.2022 по 08.02.2023 роки в календарному обчисленні, а в пільговому обчисленні період участі в бойових діях та час безперервного перебування на лікуванні в лікувальних закладах унаслідок поранень, контузій, каліцтв або захворювань, одержаних військовослужбовцями у військових частинах, штабах та установах, які входили до складу діючої армії з розрахунку один місяць за три.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Військова частина НОМЕР_1 подала касаційну скаргу до Верховного Суду.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

З матеріалів касаційної скарги встановлено, що вони оформлені без дотримання вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України в касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у якості підстави касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Так скаржник вказує про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах та зазначає, що при розрахунку вислуги років позивача Військова частина НОМЕР_1 діяла виключно на підставі чинного законодавства. Натомість суд в оскаржуваній постанові даний факт до уваги не взяв. Однак, посилаючись на п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС, України скаржником не вказано норму права, щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права (пункт, частина, стаття) судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

Варто зауважити, що при поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначена скаржником норма права, щодо правильного застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову (наприклад, з точки зору порушення її відповідачем), але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку скаржника, неправильно.

Також скаржник посилається на п. 4 ч. 4 ст. 328 КАС України, а саме на п. 3 ч. 2 ст. 353 КАС України. Отже, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Проте, Суд відхиляє зазначене посилання, оскільки скаржником не зазначено яке саме клопотання (заяву) щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, судами попередніх інстанцій було необґрунтовано відхилено.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 січня 2025 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2025 року у справі № 420/31263/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії - повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя В. Е. Мацедонська