Постанова від 13.06.2025 по справі 926/2301/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2025 р. Справа №926/2301/24

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого суддіКравчук Н.М.

суддівМатущак О.І.

Скрипчук О.С.

розглянувшиу письмовому провадженні апеляційну скаргу Державного

підприємства спеціалізованого зв`язку від 27.03.2025 (вх. № ЗАГС

01-05/917/25 від 28.03.2025)

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 03.03.2025 (повний текст рішення складено та підписано 06.03.2025, суддя С.О. Миронюк)

у справі № 926/2301/24

за позовом: Управління комунальної власності Чернівецької міської ради, м.Чернівці

до відповідача:Державного підприємства спеціалізованого зв`язку, м. Київ

про:стягнення пені в сумі 36 701,12 грн.

ВСТАНОВИВ:

Управління комунальної власності Чернівецької міської ради звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом (з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) до Державного підприємства спеціалізованого зв`язку про стягнення пені в сумі 33 780,45 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано несвоєчасним внесенням відповідачем орендної плати за договором оренди нерухомого майна №374 від 10.12.2013 за період з 24.02.2023 по 30.06.2024.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 03.03.2025 у справі №926/2301/24 (суддя С.О. Миронюк) позов задоволено. Стягнуто з Державного підприємства спеціального зв`язку на користь Управління комунальної власності Чернівецької міської ради пені в сумі 33 780,45 грн. та судового збору в сумі 3 028,00 грн.

При ухваленні рішення суд виходив з того, що пунктом 5.4 укладеного між сторонами договору оренди нерухомого майна № 374 від 10.12.2013 (зі змінами) передбачено, що за несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки. Позивачем за несвоєчасне внесення відповідачем орендної плати нараховано пеню, яка становила за період з 01.03.2022 по 30.06.2024 77 880,65 грн., з яких зараховано 41 179, 52 грн., залишок заборгованості по пені становить 36 701,12 грн. (за період з 24.02.2023 по 30.06.2024). Суд врахував, що з 01.07.2024 по 10.01.2025 відповідачем погашено, а позивачем зараховано 2 920,67 грн. пені (заява про зменшення розміру позовних вимог). Перевіривши здійснений позивачем розрахунок, а також сплату відповідачем орендних платежів за грудень 2024 та січень 2025, суд дійшов висновку, що заборгованість по сплаті пені відповідача становить 33 780,45 грн. (за період з 24.02.2023 по 30.06.2024), яка підлягає задоволенню.

Не погоджуючись з даним рішенням, Державне підприємство спеціалізованого зв`язку звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене судове рішення та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Скаржник вважає оскаржуване рішення ухваленим при неправильному застосуванні норм матеріального права та порушенні норм процесуального права. Зокрема, скаржник не погоджується із наданим позивачем розрахунком, оскільки він виконаний арифметично не вірно. Розрахунок пені повинен бути здійснений відносно суми заборгованості за кожен місяць окремо. Натомість, позивач здійснив розрахунок на загальну суму заборгованості, щомісяця її збільшуючи. Звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що згідно з розрахунком позивача за період березень 2022 року - червень 2024 року нараховано пені на загальну суму 77 880,65 грн. З яких не погашеними залишилися 33 780,45 грн., які і є предметом позову. Водночас, згідно розрахунку здійсненого відповідачем, загальна сума пені за період березень 2022 року - червень 2024 року становить 61 187,29 грн. Крім того, нарахування позивачем пені за період березень 2022 року - червень 2024 року, а також подання позову про її стягнення суперечить його попередній поведінці, а саме: повідомлення листом № 14/01/495 від 24.03.2022, що нарахування пені за період воєнного стану не буде здійснюватися. Разом з тим, Державне підприємство спеціального зв`язку вживає всі можливі (доступні йому) заходи для відновлення повноцінної діяльності та покращення свого фінансового стану. Як наслідок, по мірі надходження грошових коштів за надані послуги та, враховуючи інші нагальні витрати, Державне підприємство спеціального зв`язку та його відокремлені підрозділи поступово погашають борги, які виникли у складний період 2022-2023 років. Стягнення за таких умов з відповідача надмірної суми пені за договором оренди нерухомого майна №374 від 10.12.2013 ще більше ускладнить його фінансове становище. На переконання скаржника, у суду першої інстанції були підстави для застосування ч. 3 ст. 551 ЦК України та зменшення розміру пені.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.03.2025 справа № 926/2301/24 розподілена судді-доповідачу Кравчук Н.М., склад колегії сформовано : головуючий-суддя Н.М. Кравчук, судді: О.С. Скрипчук, О.І. Матущак.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 02.04.2025 апеляційну скаргу Державного підприємства спеціалізованого зв`язку на рішення Господарського суду Чернівецької області від 03.03.2025 у справі № 926/2301/24 залишено без руху. Зобов`язано скаржника усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки. Скаржник вимоги ухвали суду від 02.04.2025 виконав, на адресу суду надіслав заяву про усунення недоліків апеляційної скарги (вх. № ЗАГС 01-04/2756/25 від 08.04.2025).

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 14.04.2025 відкрито апеляційне провадження у справі № 926/2301/24 та ухвалено здійснити перегляд рішення Господарського суду Чернівецької області від 03.03.2025 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи згідно з частиною 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України.

За вимогами частини тринадцятої статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Сторони у справі обізнані з порядком розгляду даної справи шляхом направлення ухвали суду від 14.04.2025 року про відкриття апеляційного провадження до електронного кабінету зареєстрованого в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

Позивач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу не погоджується з доводами скаржника, вважає їх необґрунтованими, а рішення суду першої інстанції ухваленим відповідно до норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права. Зокрема, звертає увагу, що ч. 6 ст. 232 ГК України, на яку покликається скаржник, визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Відповідно до п. 2.12 договору оренди нерухомого майна № 374 від 10.12.2013, починаючи з першого числа наступного місяця на суму недоїмки нараховується пеня за кожний день прострочення платежу, включаючи день оплати, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Про відповідальність за невчасне внесення орендної плати вказує і п.5.4 договору, а саме: за несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки. Схоже трактування міститься і в пункті 8.8 Положення щодо передачі в оренду майна, що належить до комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади (крім землі), затвердженого рішенням міської ради VIII скликання 27.07.2023 № 1345, а саме: за несвоєчасне внесення орендної плати, починаючи з першого числа наступного місяця на загальну суму заборгованості з орендної плати (з наростаючим підсумком) нараховується пеня за кожний день прострочення платежу, до моменту повного погашення суми заборгованості по орендній платі, включаючи день оплати, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. На думку позивача, відповідач приходить до помилкового висновку, що для визначення розміру пені позивачу необхідно було 61 187,29 грн. - 44 100,19 грн., що у підсумку дасть суму у розмірі 17 087,10 грн. Судом першої інстанції правильно констатовано, що загальна сума нарахованої пені з 24.02.2023 по 30.06.2024 становить 77 880,65 грн. та зараховано за вказаний період 41 179,53 грн. Саме тому ціна позову при поданні позовної заяви становила 36 701,12 грн. Крім того, враховуючи перерахування за період з 01.07.2024 по 10.01.2025, у сумі 2 920,67 грн. позивач клопотав про зменшення ціни позову до 33 780,45 грн. Щодо наявності форс-мажорних осбтавин суд першої інстанції правильно констатував, що представником відповідача не надано суду доказів звернення останнього до Торгово-промислової палати України та отримання на підставі такого звернення сертифікату про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) який би засвідчував наявність форс-мажорних обставин саме для відповідача, наявність якого могла б слугувати підставою для зменшення розміру неустойки. Позивач звертає увагу на те, що Управління комунальної власності не могло не нараховувати пеню і з огляду на те, що Чернівецька міська рада прийняла рішення № 945 від 24.11.2022 «Про звільнення від сплати орендної плати та надання орендних знижок за договорами оренди майна комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади у зв`язку із запровадженням воєнного стану», яким надала орендні знижки у розмірі 50% від встановленої договором місячної орендної плати, окрім орендарів, які використовують майно під надання послуг у сфері зв`язку (пункт 2.5 рішення). Просить рішення Господарського суду Чернівецької області від 03.03.2025 у даній справі залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Вивчивши апеляційну скаргу, здійснивши оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи, Західний апеляційний господарський суд встановив таке.

15.07.2024 Управління комунальної власності Чернівецької міської ради звернулося до Господарського суду Чернівецької області з заявою про видачу судового наказу про стягнення з Державного підприємства спеціального зв`язку (боржника) заборгованості по пені в сумі 36 701,12 грн.

18.07.2024 Господарським судом Чернівецької області видано судовий наказ №926/1838/24 про стягнення з Державного підприємства спеціального зв`язку на користь стягувача - Управління комунальної власності Чернівецької міської ради 36 701,12 грн. заборгованості та 302,80 грн. судового збору.

Ухвалою суду від 23.07.2024 вищевказаний судовий наказ було скасовано.

З врахуванням наведеного, позивач звернувся до суду першої інстанції з вимогою щодо стягнення пені в позовному провадженні.

10.12.2013 Департамент економіки Чернівецької міської ради (правонаступником якого є Управління комунальної власності Чернівецької міської ради) (Орендодавець) та Державне підприємство спеціального зв`язку (Орендар) уклали договір оренди нерухомого майна № 374, згідно з п. 1.1 якого Орендодавець на підставі рішення Виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 26.11.2013р. № 609/20 та заяви від 14.10.2013 №02/01-11-3725/0 передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежиле приміщення, загальною площею 134,8 кв.м, розташоване за адресою: м. Чернівці, проспект Незалежності, 129, на 1 поверсі будівлі, з метою використання його під офіс Чернівецького обласного вузла спеціального зв`язку Державного підприємства спеціального зв`язку.

Цей договір укладено строком на два роки й одинадцять місяців, що діє з 10 грудня 2013 року до 09 листопада 2016 року (включно) (п. 1.5 договору).

Відповідно до пункту 2.1 договору за користування об`єктом оренди Орендар сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Положення про порядок розрахунку плати за оренду майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Чернівці, затвердженого міською радою, та на дату укладення цього договору, місячний розмір якої згідно з розрахунком орендної плати, що є додатком до цього договору на дату його укладення з урахуванням ПДВ становить: 9 183,12 грн.

Згідно з пунктом 2.12, починаючи з першого числа наступного місяця, на суму недоїмки нараховується пеня за кожний день прострочення платежу, включаючи день оплати, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ що діяла у період, за який сплачується пеня.

За несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п. 5.4 договору).

Умови договору сторонами неодноразово було змінено, а саме:

- в частині уточнення орендованого майна та орендної плати додатковим договором № 2 від 13.12.2013;

- в частині продовження строків дії договору до 09.10.2019, зміни вартості об`єкта оренди, та в частині доповнення п. 2.4 (пунктом 2.4.1), п. 7.2 (абз. е), розділ 8 (п. 8.13) - додатковим договором №4;

- додатковим договором № 5 від 27.09.2019 в частині продовження строків дії договору до 09.09.2022; зміни вартості об`єкта оренди; зміни орендної плати; доповнення розділу 8 пунктом 8.14, яким передбачено, що відповідно до Положення про порядок розрахунку плати за оренду майна, що належить до комунальної власності територіальної громади Чернівців, при сплаті орендних платежів Орендарю встановлюється порядок черговості їх зарахування:

а)в першу чергу - сума боргу з орендної плати;

б)в другу чергу - нарахована пеня за несвоєчасну плату;

в)в третю чергу - поточна оплата;

-додатковим договором № б/н від 01.07.2021 в частині заміни сторони Орендодавця на Управління комунальної власності Чернівецької міської ради.

Після введення в дію правового режиму воєнного стану в Україні, листом від 28.02.2022 відповідач звернувся до позивача щодо неможливості сплати орендної плати.

Позивач листом від 24.03.2022 № 14/01/495 повідомив, що сплата оренди може відтермінуватись, проте обов`язок сплати залишається.

Надалі позивач листом від 26.07.2022 № 14/03/1096 відмовив відповідачу в перерахунку орендної плати.

Листом від 05.09.2022 № 14/03/1306 було проінформовано відповідача про продовження дії договору.

Листом від 28.07.2022 позивач повідомив відповідача про виникнення боргу в сумі 96 943,21 грн. та наполягав на його оплаті.

Управління комунальної власності Чернівецької міської ради надсилало Державному підприємству спеціалізованого зв`язку претензії від 26.01.2023 та 28.08.2023 на суму 168 886,03 грн. та 114 056,18 грн. Також, листом від 19.01.2024 за № 14/01-11/138 позивачем було надіслано попередження про припинення договору оренди нерухомого майна.

Претензією від 22.02.2024 за № 14/01-11/346 було повідомлено відповідача про наявність заборгованості в сумі 76 659, 65 грн.

Листом від 12.05.2023 №14/03-916 Управлінням комунальної власності запропоновано від орендарів, які неналежним чином виконують зобов`язання по договорах оренди, мотивуючи таке порушення обставинами, пов`язаними із військовою агресією, отримувати відповідний Сертифікат про форс-мажорні обставини, виданий в порядку встановленому регламентом торгово-промислової палати. Оскільки станом на 12.05.2023, жоден орендар комунального майна не надав вищезгаданий Сертифікат про форс-мажорні обставини, Управлінням здійснено нарахування пені з 24.02.2022 всім орендарям.

Чернівецька міська рада прийняла рішення № 945 від 24.11.2022 «Про звільнення від сплати орендної плати та надання орендних знижок», яким надала орендні знижки у розмірі 50 % від встановленої договором місячної орендної плати, окрім орендарів, які використовують майно під надання послуг у сфері зв`язку (п. 2.5 рішення).

Відповідно до пункту 8.3 Положення Щодо передачі в оренду майна, що належить до комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади (крім землі), затвердженого Рішенням міської ради VIII скликання 27.07.2023 № 1345, при сплаті орендних платежів встановлюється порядок черговості їх зарахування: 8.3.1 в першу чергу - сума боргу з орендної плати, 8.3.2 в другу чергу - нарахована пеня за несвоєчасну плату, 8.3.3 в третю чергу - поточна оплата.

Даний порядок зарахування орендної плати був погоджений сторонами додатковим договором № 5 від 27.09.2019.

Як зазначає позивач у позовній заяві (з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) заборгованість відповідача за несвоєчасне внесення орендної плати за договором оренди нерухомого майна №374 від 10.12.2013 за період з 24.02.2023 по 30.06.2024 становить 33 780,45 грн..

При ухваленні постанови суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

Згідно з частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

Між Департаментом економіки Чернівецької міської ради (правонаступником якого є Управління комунальної власності Чернівецької міської ради) (Орендодавець) та Державним підприємством спеціального зв`язку (Орендар) 10.12.2013 укладено договір оренди нерухомого майна № 374 (зі змінами). Відповідно до умов даного договору Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежиле приміщення, загальною площею 134,8 кв.м, розташоване за адресою: м. Чернівці, проспект Незалежності, 129, на 1 поверсі будівлі, з метою використання його під офіс Чернівецького обласного вузла спеціального зв`язку Державного підприємства спеціального зв`язку.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Тотожні норми права закріплені у ч.1 ст. 283 ГК України.

При цьому суд враховує, що орендні правовідносинами між сторонами у даному спорі регулюються спеціальним законодавством, а саме Законом України Про оренду державного та комунального майна.

Частиною 10 статті 1 Закону України Про оренду державного та комунального майна визначено, що оренда це речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов`язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 4 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна передбачено, що орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 пункту 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 3 ст. 18 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України).

Згідно зі статтею 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як зазначалось вище, пунктом 2.12 договору оренди нерухомого майна № 374 від 10.12.2013 сторони обумовили, що, починаючи з першого числа наступного місяця на суму недоїмки нараховується пеня за кожний день прострочення платежу, включаючи день оплати, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ що діяла у період, за який сплачується пеня.

Про відповідальність за невчасне внесення орендної плати вказує і п. 5.4 договору, а саме: за несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Також колегія суддів зауважує, що рішенням Чернівецької міської ради № 1345 від 27.07.2023 затверджено Положення щодо передачі в оренду майна, що належить до комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади (крім землі). Згідно з пунктом 8.8 даного Положення за несвоєчасне внесення орендної плати, починаючи з першого числа наступного місяця на загальну суму заборгованості з орендної плати (з наростаючим підсумком) нараховується пеня за кожний день прострочення платежу, до моменту повного погашення суми заборгованості по орендній платі, включаючи день оплати, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, як зазначалось вище, додатковим договором № 5 від 27.09.2019 до договору оренди нерухомого майна № 374 від 10.12.2013 доповнено договір оренди пунктом 8.14, яким передбачено, що відповідно до Положення про порядок розрахунку плати за оренду майна, що належить до комунальної власності територіальної громади Чернівців, при сплаті орендних платежів орендарю встановлюється порядок черговості їх зарахування: а) в першу чергу - сума боргу з орендної плати; б) в другу чергу - нарахована пеня за несвоєчасну плату; в) в третю чергу - поточна оплата.

Позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача пені за несвоєчасну сплату оренди, яка становила за період з 01.03.2022 по 30.06.2024 77 880, 65 грн., з яких зараховано 41 179, 52 грн., залишок заборгованості по пені становить 36 701,12 грн. (за період з 24.02.2023 по 30.06.2024).

Водночас, матеріалами даної господарської справи підтверджено, що відповідачем з 01.07.2024 по 10.01.2025 погашено, а позивачем зараховано 2 920,67 грн. пені (заява про зменшення розміру позовних вимог).

Місцевий господарський суд, перевіривши підстави, строки та правильність нарахування пені, констатував що загальна сума нарахованої пені з 24.02.2023 по 30.06.2024 року становить 77 880,65 грн. та зараховано за вказаний період 41 179,53 грн. Саме тому ціна позову при поданні позовної заяви становила 36 701,12 грн. Крім того, враховуючи перерахування за період з 01.07.2024 по 10.01.2025 у сумі 2 920,67 грн. позивач клопотав про зменшення ціни позову до 33 780,45 грн., відтак дійшов висновку що нарахування позивачем пені є обґрунтованим та законним, розрахунок здійснений вірно.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що правомірним та обґрунтованим є нарахування відповідачу пені за несвоєчасне внесення відповідачем орендної плати за договором оренди нерухомого майна №374 від 10.12.2013 за період з 24.02.2023 по 30.06.2024 в розмірі 33 780,45 грн.

Щодо тверджень скаржника про наявність підстав у суду першої інстанції для застосування ч. 3 ст. 551 ЦК України та зменшення розміру пені, колегія суддів враховує наступне.

У відповідності до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Водночас, норми чинного законодавства України не містять переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено пеню, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності та з дотриманням принципів розумності, справедливості та пропорційності.

За змістом зазначених норм, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є такий випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної суми таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Таким чином, аналіз зазначених норм права дозволяє дійти висновку, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми неустойки пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки поданим учасниками справи доказам та обставинам.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 справа № 913/785/17 викладено висновок, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціального характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Суд першої інстанції правильно констатував, що представником відповідача не надано суду доказів звернення останнього до Торгово-промислова палата України та отримання на підставі такого звернення сертифікату про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) який би засвідчував наявність форс-мажорні обставини саме для відповідача, наявність якого могли б слугувати підставою для зменшення розміру неустойки.

Наявність самих по собі форс-мажорних обставин не звільняє особу у наданні доказів, які б підтвердили неможливість вчасної сплати орендних платежів. Водночас, матеріали справи таких доказів не містять.

При цьому колегія суддів зауважує, що Чернівецькою міською радою було прийнято рішення № 945 від 24.11.2022 «Про звільнення від сплати орендної плати та надання орендних знижок», яким надано орендні знижки у розмірі 50 % від встановленої договором місячної орендної плати, окрім орендарів, які використовують майно під надання послуг у сфері зв`язку (п. 2.5 рішення).

Враховуючи наведене, Управління комунальної власності Чернівецької міської ради, нараховуючи пеню, діяло в межах власної компетенції, враховуючи положення договору оренди та рішення Чернівецької міської ради № 945 від 24.11.2022.

Підсумовуючи все вищевказане, колегія суддів зазначає, що доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують фактів, покладених в основу рішення Господарського суду Чернівецької області від 03.03.2025 у справі № 926/2301/24.

За приписами статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, у господарському процесі обов`язок сторін довести ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог чи заперечень, коригується (співвідноситься) з правом суду прийняти чи не прийняти докази в контексті їхнього значення для справи, що і є предметом оцінки господарського суду.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Згідно з ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

У даній справі суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись, ст.ст. 269, 270, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

у х в а л и в:

1.Апеляційну скаргу Державного підприємства спеціалізованого зв`язку залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Чернівецької області від 03.03.2025 у справі № 926/2301/24 залишити без змін.

3.Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.

4.Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку та в строки, передбаченні ст.ст. 287-288 ГПК України.

5.Справу повернути до Господарського суду Чернівецької області.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Головуючий суддяН.М. Кравчук

Судді О.І. Матущак

О.С. Скрипчук