Рішення від 23.06.2025 по справі 908/1096/25

номер провадження справи 6/60/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2025 Справа № 908/1096/25

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федько Олександри Анатоліївни, розглянув без виклику представників сторін в порядку спрощеного позовного провадження справу №908/1096/25

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІРНИЧОДОБУВНА КОМПАНІЯ «МІНЕРАЛ» (70600, Запорізька область, Пологівський район, м. Пологи, вул. Кар`єрна, буд. 28)

до відповідача: Акціонерного товариства «ДЕРЖАВНИЙ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИЙ БАНК УКРАЇНИ» (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 127)

про стягнення грошової суми.

Процесуальні дії по справі.

22.04.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вх. №1196/08-07/25 (документ сформований в системі «Електронний суд» 21.04.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІРНИЧОДОБУВНА КОМПАНІЯ «МІНЕРАЛ» до відповідача: Акціонерного товариства «ДЕРЖАВНИЙ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИЙ БАНК УКРАЇНИ» про стягнення суми 1929,52 грн, яка складається з: 1313,52 грн пені за порушення строків виконання платіжних операцій, 16,00 грн збитків у вигляді витрат на оплату, стягнуту за виконання платіжних операцій з порушенням установлених чинним законодавством строків, 600,00 грн збитків у вигляді витрат на оплату, стягнуту за обслуговування поточного рахунку за листопад 2024 року за договором з порушенням господарського зобов`язання або установленої вимоги щодо здійснення господарської діяльності.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 22.04.2025, здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1096/25 та визначено до розгляду судді Федько О.А.

Ухвалою суду від 24.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1096/25 в порядку спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 6/60/25. Постановлено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи. Розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі № 908/1096/25.

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.(ч. 7 ст. 6 ГПК України).

Згідно з положеннями п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі №908/1096/25 від 24.04.2025 була направлена учасникам справи до їхніх електронних кабінетів в підсистемі Електронний суд та отримана ними 24.04.2025 о 12 год. 44 хв., про що свідчать довідки про доставку електронних листів.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 23.05.2025 сплив тридцятиденний строк наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, а тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд визнав надані документи достатніми для всебічного та об`єктивного розгляду спору.

Ураховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує повне рішення без його проголошення 23.06.2025.

Оскільки розгляд справи здійснювався без виклику представників сторін, фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України не проводилось.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

В якості підстави для звернення з позовом позивач зазначив про порушення відповідачем п. 2.1 та п. 4.4.1 Договору про розрахункове обслуговування за допомогою системи іFOBS №126003000004345-980-322313 від 18.04.2019 щодо своєчасного надання послуг з розрахункового обслуговування електронних документів. Внаслідок зазначеного порушення договірних зобов`язань позивач вказує, що змушений був надати відповідачеві платіжні інструкції на перерахування залишку коштів в національній та іноземній валюті на власні рахунки, відкриті в іншому банку. Зазначене стало підставою для нарахування відповідачеві пені в розмірі 0,1 відсотка від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, що становить 1313,52 грн та збитків в загальному розмірі 616,00 грн у вигляді витрат на оплату, стягнуту за виконання платіжних операцій з порушенням установлених чинним законодавством строків та у вигляді витрат на оплату, стягнуту за обслуговування поточного рахунку за листопад 2024 року за договором з порушенням господарського зобов`язання або установленої вимоги щодо здійснення господарської діяльності.

12.05.2025 до суду від відповідача надійшов відзив (вх. №9619/08-08/25, сформований в підсистемі Електронний суд 09.05.2025), за змістом якого банк заперечив проти позову. Посилаючись на Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», рекомендації Національного банку України, Тимчасовий порядок контролю видаткових платіжних операцій в національній валюті клієнтів, реєстрацію / розташування виробничих (офісних) приміщень яких є території, на яких ведуться активні бойові дії або які є тимчасово окупованими Російською Федерацією територіями України, та щодо яких дата припинення бойових дій / тимчасової окупації не зазначена, затверджений рішенням Правління банку від 09.10.2024, протокол №96, зазначає про обґрунтоване та законне відхилення банком платіжних інструкцій, наданих позивачем, оскільки місцезнаходженням останнього є тимчасово окупована територія України. Крім того, оскільки платіжні інструкції на суму 3000,00 грн та 150000,00 грн були відкликані самостійно позивачем 07.11.2024 та 12.11.2024, вважає безпідставним твердження позивача про порушення банком строків виконання платіжних операцій. Відповідач не погоджується з розрахунком пені, здійсненим позивачем, у зв`язку з тим, що умовами укладеного між сторонами договору передбачений інший розмір пені 0,02% від несвоєчасно чи помилково списаних коштів або від несвоєчасно зарахованих коштів за кожний день з моменту вчинення банком дій до моменту повернення або зарахування коштів. Також відповідач вважає, що відсутні правові підстави для стягнення збитків, оскільки суми 16,00 грн та 600,00 грн відповідачем було нараховано позивачеві як оплату за обслуговування рахунка та плату за виконання платіжних операцій відповідно до умов укладеного договору. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Аналогічні доводи викладені відповідачем у запереченні (вх. 10338/08-08/25, документ сформований в підсистемі Електронний суд 19.05.2025).

Позивач у відповіді на відзив (вх. №9599/08-08/25, сформована в підсистемі Електронний суд 09.05.2025) не погодився з доводами відповідача. Щодо посилання на Тимчасовий порядок, затверджений рішенням Правління Банку від 09.10.2024 зазначає, що не ознайомлений з ним. Звертає увагу, що такий порядок регулює процес погодження можливості здійснення видаткових платіжних операцій підрозділами безпеки та ризиків, а не обмеження у їх здійсненні. Також позивач заперечує факт відкликання ним самостійно платіжних інструкцій.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГІРНИЧОДОБУВНА КОМПАНІЯ «МІНЕРАЛ» (позивач у справі) є юридичною особою, резидент України, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 00191253, дата державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі 20.10.1994.

Місцезнаходженням юридичної особи є: Україна, 70600, Запорізька область, Пологівський район, місто Пологи, вул. Кар`єрна, буд. 28.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГІРНИЧОДОБУВНА КОМПАНІЯ «МІНЕРАЛ» та Акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» (Відповідач) укладено Договір банківського рахунка № 5405 від 28.12.2010 року.

Згідно п. 1.1 договору, Банк відкриває Клієнту банківський рахунок, проводить операції, визначені положеннями чинного законодавства України та внутрішніми правилами Банку, та надає інші банківські послуги, а Клієнт зобов`язується оплачувати банківські послуги на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 1.3. Договору сторони передбачили, що обмеження прав Клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на рахунку, допускається лише у випадках, встановлених чинним законодавством України.

Праву Клієнта на подання до банку на виконання розрахункових документів (п. 2.1 договору) кореспондує обов`язок банку своєчасно здійснювати розрахункові операції за рахунком відповідно до вимог чинного законодавства України та умов цього договору (п. 2.4.1).

У разі невиконання розрахункових документів Клієнта, Банк повертає їх Клієнту не пізніше наступного банківського дня із зазначенням причини невиконання (п. 4.7 Договору).

Відповідно до п. 4.8 договору, клієнт може відкликати свої розрахункові документи лише у повній сумі і лише до моменту списання коштів з рахунку за такими розрахунковими документами шляхом подання до банку відповідного листа про відкликання.

Розділом 6 договору сторони передбачили відповідальність, зокрема у п. 6.2 зазначено, у разі, якщо з вини банку відбудеться несвоєчасне чи помилкове списання коштів з рахунка або несвоєчасне зарахування коштів, що належать клієнту, на рахунок, банк сплачує клієнту пеню у розмірі 0,02% від несвоєчасно чи помилково списаних коштів або від несвоєчасно зарахованих коштів за кожний день з моменту вчинення банком вказаних дій до моменту повернення або зарахування коштів.

Банк звільняється від відповідальності за часткове або повне невиконання будь-якого з положень цього договору у разі зміни чинного законодавства України, що призведе до зміни чи припинення відносин, регульованих цим договором. (п. 6.10).

Згідно з п. 9.1, 9.2 Договору, він укладений строком на 12 місяців. Строк дії цього Договору щоразу автоматично продовжується на 12 місяців у разі, якщо будь-яка зі Сторін не пізніше ніж за 20 календарних днів до закінчення строку дії Договору, не надішле іншій Стороні письмову заяву про припинення дії цього Договору.

Доказів припинення договору матеріали справи не містять.

18.04.2019 року між Позивачем та Відповідачем укладено Договір про розрахункове обслуговування за допомогою системи iFOBS №126003000004345-980-322313, за умовами якого Банк за допомогою системи iFOBS надає Позивачу послуги щодо його розрахункового обслуговування на підставі Електронних документів, створених і переданих Клієнтом до Банку (у тому числі в частині здійснення операцій з відкриття, зміни і закриття рахунків, операцій з документарного оформлення, проведення і підтвердження розрахунків, операцій, що забезпечують виконання розрахунків або є їх складовою, а також інших операцій і дій, які є можливими у рамках Системи), а Клієнт зобов`язується оплачувати послуги на умовах визначених цим Договором. Надання послуг здійснюється банком після прийняття банком відповідних електронних документів (п. 2.1 договору).

Відповідно до п. 4.1. Клієнт має право, зокрема, вимагати від Банка своєчасного надання Послуг за умови їх ініціювання з дотриманням вимог, встановлених чинним законодавством України, внутрішніми правилами (процедурами) Банка і цим Договором (п. 4.1.1); надсилати Банку за допомогою Системи Електронні документи, якими, зокрема, ініціювати перекази коштів з Рахунка, надання Клієнту виписок за Рахунком, а також вчинення інших дій, якщо це є можливим у рамках Системи (п. 4.1.2).

Банк, у свою чергу, відповідно до п. 4.3. має право, зокрема, надсилати Клієнту за допомогою Системи будь-яку інформацію, відомості, повідомлення тощо, які стосуються правовідносин Сторін, у тому числі у рамках цього Договору та інших договорів, укладених між ними. Відповідні інформація, відомості, повідомлення тощо вважаються такими, що отримані Клієнтом у день їх надіслання Банком за допомогою Системи (п. 4.3.5); мотивовано, із посиланням на підстави, передбачені чинним законодавством України та/або цим Договором, не приймати до виконання Електронні документи (п. 4.3.8).

Відповідно до п. 4.4. Договору Банк зобов`язується, зокрема, забезпечити надання Клієнту Послуг відповідно до вимог, встановлених чинним законодавством України, цим договором та Договором про відкриття Рахунка (п. 4.4.1).

Згідно з п. 11.1, 11.2 Договору, він укладений строком на 12 місяців. Строк дії цього Договору щоразу автоматично подовжується на 12 місяців у разі, якщо будь-яка зі Сторін не пізніше ніж за 20 календарних днів до закінчення строку дії Договору, не надішле іншій Стороні письмову заяву про припинення дії цього Договору.

Доказів припинення договору матеріали справи не містять.

06.11.2024 року Позивач за допомогою системи iFOBS надав Відповідачеві платіжні інструкції в національній валюті на загальну суму 171 118,08 суму:

- платіжна інструкція №26, призначення платежу «Судовий збір за позовом ТОВ «Гірничодобувна компанія «Мінерал», Господарський суд Запорізької області» на суму 18 118,08 грн;

- платіжна інструкція №27, призначення платежу «За послуги зі складання документів правового характеру згідно рахунку 76 від 05.11.2024р. Без ПДВ» на суму 3 000,00 грн;

- платіжна інструкція № 28, призначення платежу «За комплексний юридичний супровід процедури фіксації збитків Замовника, підготовка та подання судового позову щодо відшкодування нанесених збитків до відповідного суду в Україні, юридичний супровід процедури отримання компенсації перший етап, згідно рахунку 121 від 28.10.2024 Без ПДВ» на суму 150 000,00 грн.

Листом від 06.11.2024 вих. №0751900/30765-24 Відповідач повідомив позивача, що оскільки місцезнаходженням позивача є тимчасово окупована територія України, банком обмежуються видаткові операції ТОВ «Гірничодобувна компанія «Мінерал» до зміни місцезнаходження товариства на іншу територію України. Додатково банк повідомив про направлення запиту на погодження платіжних інструкцій, отриманих від ТОВ «Гірничодобувна компанія «Мінерал» 06 листопада 2024 р. до профільного підрозділу Головного банку АТ «Укрексімбанк» в м.Києві.

06.11.2024 відповідачем була утримана з рахунку позивача плата за розрахункове обслуговування поточного рахунку за листопад 2024 р. в сумі 600,00 грн.

07.11.2024 року Позивач за допомогою системи iFOBS надав Відповідачеві платіжні інструкції на перерахунок коштів в іноземній та національній валюті на власний рахунок, відкритий в іншому банку:

- платіжна інструкція №1 на суму 139800,10 дол.США;

- платіжна інструкція №29, призначення платежу «поповнення рахунку Без ПДВ», сума 231609,00 грн.

Відповідач виконав платіжну інструкцію №1 від 07.11.2024 на суму 139800,10 дол. США.

11.11.2024 року Позивач за допомогою системи iFOBS надав Відповідачу платіжні інструкції в національній валюті на загальну суму 171118,08 суму:

- платіжна інструкція №30, призначення платежу «Судовий збір за позовом ТОВ «Гірничодобувна компанія «Мінерал», Господарський суд Запорізької області» на суму: 18118,08 грн;

- платіжна інструкція № 31, призначення платежу «За послуги зі складання документів правового характеру згідно рахунку 76 від 05.1.2024р.» на суму: 3 000,00 грн;

- платіжна інструкція №32, призначення платежу «За комплексний юридичний супровід процедури фіксації збитків Замовника, підготовка та подання судового позову щодо відшкодування нанесених збитків до відповідного суду в Україні, юридичний супровід процедури отримання компенсації перший етап, згідно рахунку 121 від 28.10.2024 Без ПДВ» на суму 150 000,00 грн.

Відповідач виконав одну з наданих платіжних інструкцій № 30 на суму 18118,08 грн та утримав з рахунку позивача плату за переказ коштів в національній валюті у розмірі 3,50 грн.

12.11.2024 Позивач за допомогою системи iFOBS надав Відповідачеві платіжну інструкцію №36 на перерахування коштів в національній валюті в сумі 215955,06 грн на власний рахунок, відкритий в іншому банку. Відповідач виконав вказаний платіжний документ та утримав з рахунку позивача плату за переказ коштів в національній валюті в сумі 12,50 грн.

Згідно листа банку від 05.12.2024 вих. №0751900/33-173-24 залишок коштів на рахунку після виконання платіжної інструкції від 12.11.2024 відсутній.

Позивач звернувся до відповідача з претензією від 24.12.2024 вих. №1224, якою вимагав сплатити на його користь пеню за порушення строків виконання платіжних операцій в розмірі 1313,52 грн та відшкодувати витрати позивача в розмірі 600,00 грн, які були утримані банком за обслуговування рахунку за листопад 2024 року. У відповіді на претензію від 22.01.2025 вих. №0751900/2321-25 відповідач повідомив, що не вбачає правових підстав для її задоволення.

У відповіді на вимогу від 07.05.2025 №0751900/12595-25 відповідач повідомив позивачеві про часткове виконання платіжних інструкцій та правомірне відхилення інших.

Указані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача пені за порушення строків виконання платіжних операцій в розмірі 0,1 відсотка від суми простроченого платежу за кожен день прострочення в сумі 1313,52 грн, збитків у вигляді витрат на оплату, стягнутих за виконання платіжних операцій з порушенням установлених чинним законодавством строків в сумі 16,00 грн, збитків у вигляді витрат на оплату за обслуговування поточного рахунку за листопад 2024 року за договорами з порушенням господарського зобов`язання або установленої вимоги щодо здійснення господарської діяльності в сумі 600,00 грн.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1ст. 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Між сторонами склалися господарські правовідносини на підставі укладених між ними Договору банківського рахунка № 5405 від 28.12.2010 року та Договору про розрахункове обслуговування за допомогою системи iFOBS №126003000004345-980-322313 від 18.04.2019.

Статтею 1066 ЦК України визначено, що за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

За частиною 2, 4 ст. 1068 ЦК України банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунку грошові кошти в день надходження до банку відповідної платіжної інструкції, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунку або законом.

Клієнт зобов`язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором.

Аналогічні приписи містить стаття 43 Закону України «Про банки і банківську діяльність», за якою надавач платіжних послуг зобов`язаний прийняти до виконання надану ініціатором платіжну інструкцію, за умови що платіжна інструкція оформлена належним чином та немає законних підстав для відмови в її прийнятті.

Послуги з виконання платіжних операцій із власними коштами користувача віднесені законом України «Про платіжні послуги» до фінансових платіжних послуг.

Згідно частин 1-3 ст. 44 вказаного закону, надавач платіжних послуг має право відмовити ініціатору у прийнятті наданої платіжної інструкції лише за наявності законних підстав для відмови. Якщо надавач платіжних послуг відмовляє у прийнятті наданої ініціатором платіжної інструкції, він повинен негайно повідомити про це ініціатора із зазначенням причини відмови та обов`язковим посиланням на норми законодавства. У разі відмови надавача платіжних послуг у прийнятті наданої ініціатором платіжної інструкції з будь-яких причин така платіжна інструкція вважається неприйнятою до виконання.

Статтею 1073 ЦК України врегульовано, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно статті 1074 ЦК України, обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, замороження активів, що пов`язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, передбачених законом. Банк не має права встановлювати заборону на встановлення обтяження, але може встановлювати розумну винагороду.

Матеріалами справи підтверджено та не оспорюється сторонами, що позивач надав відповідачеві платіжні інструкції на перерахування грошових коштів, які не були виконані банком, а саме 06.11.2024 №26 на суму 18118,08 грн; №27 на суму 3000,00 грн, №28 на суму 150000,00 грн; 07.11.2024 №29 на суму 231 609,00 грн; 11.11.2024 №31 на суму 3000,00 грн; №32 на суму 150000,00 грн.

Відповідачем відмовлено у прийнятті вказаних платіжних інструкцій з посиланням на частину 2 ст. 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі закон №1207). При цьому відповідач зазначив, що оскільки місцезнаходженням позивача є тимчасово окупована територія України, банком обмежуються видаткові операції ТОВ «Гірничодобувна компанія «Мінерал» до зміни місцезнаходження товариства на іншу територію України.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який продовжено і триває до сьогодні.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 року, який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

20.03.2025 набрав чинності Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України №376 від 28.02.2025.

Так, з 03.03.2022 по теперішній час місто Пологи Пологівської міської територіальної громади є тимчасово окупованим.

За приписами ст. 2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі за текстом закон №1207) цей Закон визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.

Згідно з ст. 4 Закону України №1207 на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину адміністративної межі та лінії зіткнення між тимчасово окупованою територією та іншою територією України, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території. Правовий режим тимчасово окупованої території може бути визначено, змінено чи скасовано законами України. В умовах воєнного стану правовий режим тимчасово окупованої території, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, визначається, змінюється і скасовується Кабінетом Міністрів України.

У статті 13 цього Закону встановлені особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території.

Відповідно до ч. 2ст. 13 Закону України Закону №1207 здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами-підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України. Правочин, стороною якого є суб`єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абзацу другого частини другої статті 215 ЦК України.

Податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (п. 45.2 ст. 45 ПК України).

Як установлено судом за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як на момент надання відповідачеві платіжних інструкцій, так і на час розгляду судом даної справи, місцезнаходженням позивача є: Україна, 70600, Запорізька область, Пологівський район, місто Пологи, вул. Кар`єрна, буд. 28.

Отже, положення Закону №1207, зокрема особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території, визначені ст.13 вказаного Закону, розповсюджуються на ТОВ «Гірничодобувна компанія «Мінерал». Позивач як сторона договору банківського рахунка та договору про розрахункове обслуговування, укладених з відповідачем, отримує від відповідача банківські послуги.

Відповідно до ст. 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Учасниками відносин у сфері господарювання є суб`єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб`єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності (ст.2 Господарського кодексу України).

У ст. 13 Закону №1207, зокрема у частині 2, вживається термін саме господарська діяльність. Відтак, положення ч.2 ст.13 Закону №1207 поширюється на договори, які укладаються суб`єктом господарювання при здійсненні ним господарської діяльності, тобто у випадках, коли він реалізує продукцію, виконує роботи, надає послуги.

За договорами, укладеними між сторонами спору, позивач не надає послуги, а навпаки - отримує банківську послугу, яка тим не менш пов`язана зі здійсненням ним підприємницької (господарської) діяльності, бо саме для цього і було створене ТОВ «Гірничодобувна компанія «Мінерал». Отже, відповідач у справі надає банківські послуги позивачеві на тимчасово окуповану територію України, оскільки місцезнаходженням позивача є саме ця територія.

Відповідно до вимог закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» банк є суб`єктом первинного фінансового моніторингу (ст. 6), на якого вказаним законом покладаються завдання та обов`язки, спрямовані на захист прав та законних інтересів громадян, суспільства і держави, забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. При цьому на відповідача за порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії покладається відповідальність згідно з законом.

Позивач обґрунтовуючи порушення банком своїх зобов`язань зазначає, що зміна адреси місцезнаходження позивача є його суб`єктивним правом.

Водночас, оскільки місцезнаходженням позивача є тимчасово окупована територія України, останній мав бути достатньою мірою поінформованим про обмеження та заборони, визначені чинним законодавством, зокрема, законами України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», які застосовні до суб`єктів господарювання, місцезнаходженням яких є тимчасово окупована територія України. Обмеження на проведення розрахунків такими юридичними особами пов`язано з ризиками, які виникають у зв`язку з ускладненням здійснення належного контролю за діяльністю таких суб`єктів та можливим їх використанням для фінансування тероризму чи інших протиправних дій.

Матеріалами справи підтверджено, що не заперечується сторонами, що відповідач 06.11.2024 отримавши від позивача платіжні інструкції на перерахування грошових коштів, повідомив останнього про відмову виконати видаткові операції та зазначив про направлення запиту на погодження платіжних інструкцій, отриманих від ТОВ «Гірничодобувна компанія «Мінерал» 06 листопада 2024р. до профільного підрозділу Головного банку АТ «Укрексімбанк» в м.Києві.

Відповідач як суб`єкт фінансового моніторингу діяв відповідно до приписів чинного законодавства, оскільки зобов`язаний здійснювати посилений контроль за операціями юридичних осіб, місцезнаходженням яких є тимчасово окупована територія України, провести відповідну перевірку та отримати погодження на проведення видаткових операцій з рахунку позивача від профільного підрозділу банку. Відтак суд доходить висновку про наявність у відповідача законних підстав для відмови у здійсненні видаткових операцій за дорученням позивача, про що він повідомив останнього із зазначенням причини відмови та посиланням на норми законодавства.

Суд відхиляє посилання відповідача, зазначені у відзиві, на Тимчасовий порядок контролю видаткових платіжних операцій в національній валюті клієнтів, реєстрація / розташування виробничих (офісних) приміщень яких є території, на яких ведуться активні бойові дії або які є тимчасово окупованими Російською Федерацією територіями України, та щодо яких дата припинення бойових дій /тимчасової окупації не зазначена, який затверджено, як зазначає відповідач, рішенням Правління Банку від 09.10.2024 року, протокол №96, питання 14, оскільки такий порядок та вказане рішення правління банку не перебувають у відкритому доступі, вказані документи не додані відповідачем до відзиву, що позбавило суд можливості ознайомитись зі змістом указаних документів.

Також суд відхиляє як неналежний доказ виписку руху коштів по рахунку позивача та відповідно твердження відповідача про відкликання позивачем платіжних інструкцій. Виписка, надана відповідачем до матеріалів справи, не підписана уповноваженими особами відповідача. Крім того з вказаного документу не є можливим встановити, які саме платіжні інструкції (номер та дата) були відхилені відповідачем, та з яких підстав.

Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

На підставі викладеного, оскільки суд дійшов висновку про наявність у відповідача законних підстав для відмови у здійсненні видаткових операцій за дорученням позивача, відповідач не вчиняв правопорушення у сфері господарювання, відтак відсутні правові підстави для притягнення його до відповідальності у вигляді стягнення пені. З огляду на викладене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача пені в розмірі 1313,52 грн.

Щодо стягнення з відповідача збитків у вигляді витрат на оплату, стягнуту за виконання платіжних операцій з порушенням установлених чинним законодавством строків та за обслуговування поточного рахунку за листопад 2024 року в загальній сумі 616,00 грн, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

З аналізу ст. 1166 Цивільного кодексу України вбачається, що відшкодування шкоди можливе за таких умов: 1) завдано шкоди особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи; 2) дії або бездіяльність, якими завдана шкода, є неправомірними. 3) причинний зв`язок між протиправними діями правопорушника і шкодою, яка виникла; 4) вина особи, яка завдала шкоду.

Під час розгляду даної справи суд дійшов висновку про наявність у відповідача законних підстав для відмови у здійсненні видаткових операцій за дорученням позивача, дії відповідача у даному випадку є правомірними. Отже, у діях відповідача відсутній склад господарського правопорушення, відтак законні підстави для відшкодування збитків позивачеві внаслідок відмови відповідача у здійсненні видаткових операцій за дорученням позивача також відсутні.

Крім зазначеного суд ураховує, що витрати на оплату за виконання платіжних операцій в розмірі 16,00 грн були стягнуті відповідачем з рахунку позивача як плата, встановлена договором, за виконання доручення позивача на перерахування коштів. Так, Банком було правомірно нараховано позивачеві комісію за виконання платежів за платіжною інструкцією № 36 від 12.11.2024 на суму 215 955,06 грн в розмірі 12,50 грн., за платіжною інструкцією №30 від 11.11.2024 на суму 18 118,08 грн в розмірі 3,50 грн., що разом складає 16,00 грн. Відтак вказана сума 16,00 грн не є збитками, понесеними позивачем, а є оплатою за надану банком послугу.

Стосовно оплати позивачем на користь відповідача 600,00 грн, то вказана сума є комісією Банку за обслуговування рахунку. Так, Тарифами банку передбачена плата за розрахункове обслуговування за допомогою системи iFOBS: за обслуговування поточних рахунків клієнтів пунктом 1.3.1.5. Тарифів передбачена комісія в розмірі 300,00 грн, яка нараховується для поточних, розрахункових рахунків у національній валюті, за якими протягом поточного місяця виконувалися розрахункові операції; плата в сумі 300,00 грн згідно п.4.3.1 Тарифів Банку за розрахункове обслуговування за допомогою системи iFOBS утримується незалежно від наявності операцій. Отже, загальна сума складає 600,00 грн. Оскільки станом на час виникнення спірних правовідносин рахунок позивача не закрито, то відповідачем правомірно нараховано комісію та плату за розрахункове обслуговування позивачеві за листопад 2024 року в розмірі 600,00 грн згідно діючих Тарифів Банку та умовам укладеного договору. Отже, вказана сума 600,00 грн не є збитками, понесеними позивачем.

З огляду на викладене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача збитків у розмірі 616,00 грн.

Ураховуючи встановлені обставини у даній справі, предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову повністю.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства, віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на Позивача відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст.123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцятиднів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано 23.06.2025.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.А. Федько