Рішення від 16.06.2025 по справі 916/188/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" червня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/188/25

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання: Задорожному А.О.;

за участю представників:

прокурор: Щербань Г.Д.;

від позивача 1: Степко Е.В.;

від позивача 2: не з?явився;

від позивача 3: не з?явився;

від відповідача 1: Хомич Р.В.;

від відповідача 2: Бурдега Р.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Заступника керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області (66302, м. Подільськ, пр-т. Шевченко, буд. 10) в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (65078, м. Одеса, вул.Космонавтів, буд. 36; код ЄДРПОУ 39765871), Подільського міської ради Подільського району Одеської області (66300, Одеська обл., місто Подільськ, просп. Шевченка , буд. 2; код ЄДРПОУ 33909986) та Міністерства освіти і науки України (01135, м. Київ, пр.Берестейський, буд. 10; код ЄДРПОУ 38621185);

до відповідачів: 1.Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "НИВА+" (66352, Одеська обл., Подільський р-н, село Липецьке, вул. Одеська, буд. 67-Д1; код ЄДРПОУ 38443027);

2.Державного навчального закладу "ПОДІЛЬСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙ" (66302, Одеська обл., Подільський р-н, місто Подільськ, вул.Короленка, буд. 1; код ЄДРПОУ 02546571);

про визнання недійсним договору та зобов`язання звільнити земельні ділянки, -

1. Суть спору.

21.01.2025 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява (вх.№200/24) Заступника керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області Подільського міської ради Подільського району Одеської області та Міністерства освіти і науки України до відповідачів Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "НИВА+" та Державного навчального закладу "ПОДІЛЬСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙ", в якій позивач просить суд:

- визнати недійсним договір №01/03-2024 про спільне вирощування сільськогосподарських культур від 01.03.2024, укладений між ДНЗ «Подільський професійний ліцей» та СТОВ Агрофірма «Нива +»;

- визнати недійсною додаткову угоду від 11.03.2024 за № 01 до договору №01/03-2024 від 01.03.2024 про спільне вирощування сільськогосподарських культур, укладений між ДНЗ «Подільський професійний ліцей» та СТОВ Агрофірма «Нива +»;

- зобов`язати СТОВ Агрофірма «Нива +» повернути за актом прийому-передачі постійному користувачу ДНЗ «Подільський професійний ліцей» земельні ділянки загальною площею 129,9135 га, з них: земельна ділянка 17,4125 га кадастровий номер 5122984600:01:002:0159, земельна ділянка площею 18,5329 га кадастровий номер 5122984600:01:002:0074 та 93,9681 га, кадастровий номер 5111200000:02:020:0209.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що укладений між відповідачами Договір №01/03-2024 про спільне вирощування сільськогосподарських культур від 01.03.2024 суперечить вимогам законодавства України, є прихованим договором оренди землі, зміст такого Договору№01/03-2024 суперечить вимогам ЦК України, ЗК України, Закону України «Про оренду землі» та він не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а тому підлягає визнанню недійсним.

2. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії по справі.

Ухвалою суду від 27.01.2025 провадження у справі було відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 03.03.2025.

07.02.2025 до суду від Міністерства освіти та науки України надійшли пояснення (вх.№4346/25).

24.02.2025 до суду від представника відповідача-1 надійшов відзив (вх.№6170/25) та клопотання про залучення документів (вх.№6198/25).

28.02.2025 до суду від представника відповідача-2 надійшла заява про вступ у справу в якості представника (вх.№6760/25).

03.03.2025 до суду від Головного управління Держгеокадастру в Одеській області надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№6856/25) та від представника відповідача-1 клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№6904/25).

У судовому засіданні 03.03.2025, суд без оформлення окремого документа постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 31.03.2025 о 14:00.

10.03.2025 від представника прокуратури надійшла відповідь на відзив (вх.№7718/25).

19.03.2025 від Головного управління Держгеокадастру в Одеській області надійшли пояснення (вх.№8934/25).

31.03.2025 до суду надійшли пояснення відповідача-2 (вх.№10285/25).

У судовому засіданні 31.03.2025, суд без оформлення окремого документа постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 28.04.2025 о 14:00.

04.04.2025 до суду від прокуратури надійшло клопотання про зміну предмету позову (вх.№10904/25).

22.04.2025 до суду від відповідача-1 надійшло клопотання про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції. (вх.№12800/25).

У судовому засіданні 28.04.2025, суд без оформлення окремого постанов ухвалу про задоволення клопотання представника відповідача-1, а також відклав підготовче засідання на 26.05.2025 об 11:30.

01.05.2025 до суду від відповідача-2 надійшла заява про вступ представника у справу (вх.№13919/25).

12.05.2025 до суду від відповідача-2 надійшли пояснення (вх.№15038/25).

19.05.2025 до суду від відповідача-1 надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх.№15834/25).

26.05.2025 до суду від відповідача-1 надійшли заперечення (вх.№16619/25).

У судовому засіданні 26.05.2025 суд, без оформлення окремого документа, постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 16.06.2025 о 14:30.

У судовому засіданні 16.06.2025 за участі прокурора, представника позивача та представників відповідачів, суд проголосив скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду та відклав складення повного рішення на строк до 23.06.2025.

3. Аргументи учасників справи.

3.1. Аргументи Заступника керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області.

У якості обґрунтування своїх вимог прокурор зазначає, що за результатами вивчення стану законності щодо використання земель державної власності загальноосвітніми навчальними закладами встановлено факт незаконного користування Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Нива +», (далі СТОВ Агрофірма «Нива +») земельними ділянками загальною площею 129,9135 га, та встановлено факт порушення інтересів держави в особі Міністерства освіти і науки України, Подільської міської ради та головного управління Держгеокадастру в Одеській області.

Так прокурор вказує, що у договорі про спільне вирощування сільськогосподарських культур №01/03-2024 від 01.03.2024 та додатковій угоді до нього не визначено обов`язки ДНЗ «Подільський професійний ліцей», виконання яких призведе до досягнення спільної мети; не визначено грошову оцінку вкладів учасників за домовленістю сторін; не покладено на одну із сторін ведення бухгалтерського обліку; не визначено обов`язки учасників щодо утримання спільного майна, обов`язку солідарного відшкодування збитків за результатами спільних зобов`язань.

Таким чином прокурор вважає зазначений договір про сумісну діяльність удаваним та таким, що містить ознаки іншого правочину договору оренди земельної ділянки.

Прокурор зазначає, що передавши СТОВ Агрофірма «Нива+» земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, ДНЗ «Подільський професійний ліцей» відхилився від права самостійного господарювання на земельній ділянці та надав право її обробки та збору врожаю іншому суб`єкту господарювання.

Водночас як вказує прокурор, ДНЗ «Подільський професійний ліцей» не наділений повноваженнями на надання земельної ділянки в оренду. Таким чином Договір про спільне вирощування сільськогосподарських культур №01/03-2024 від 01.03.2024 та додаткова угода до нього не відповідають вимогам ст.ст. 92, 93 ЗК України.

Відтак прокурор стверджує, що договір про спільне вирощування сільськогосподарських культур №01/03-2024 від 01.03.2024 та додаткова угода №1 від 11.03.2024 укладені між сторонами з порушенням вимог ст. ст. 3,15 16, 21, 22 Закону України «Про оренду землі», ст. ст. 80, 81 Закону України «Про освіту», що має наслідком необхідність визнання такого договору недійсним.

3.2. Аргументи Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (Позивач-1).

На думку ГУ Держгеокадастру в Одеській області, СТОВ Агрофірма «Нива +» згідно умов Договору та додаткової угоди фактично надано право самостійно господарювати на землі, використовувати земельні ділянки для вирощування сільськогосподарської продукції, тобто передано земельні ділянки у платне користування, при цьому договір оренди земельних ділянок відповідно до вимог Земельного кодексу України та Закону України «Про оренду землі» не укладено.

Водночас Головне управління наголошує на відсутності прав у ДНЗ «Подільський професійний ліцей» щодо розпорядження земельними ділянками з кадастровими номерами: 5122984600:01:002:0074; 5111200000:02:020:0209; 5122984600:01:002:0159.

Таким чином позивач-1 стверджує, що саме ДНЗ «Подільський професійний ліцей» на праві постійного користування має право самостійно господарювати на земельних ділянках, без права передачі вказаних земельних ділянок в користування іншій особі. Втім вказані земельні ділянки, з огляду на умови Договору та додаткової угоди, фактично використовуються СТОВ Агрофірма «Нива +».

Враховуючи викладене ГУ Держгеокадастру в Одеській області вважає, що договір та додаткова угода про спільну діяльність містять ознаки договору оренди. Це фактично підтверджує передачу земельних ділянок в користування, а не співпрацю за принципами спільної діяльності (статті 1130-1131 ЦК України).

У зв`язку з викладеним позивач-1 просив позовні вимоги Заступника керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області задовольнити у повному обсязі.

3.3. Аргументи Міністерства освіти і науки України.

У своїх поясненнях Міністерство освіти і науки України зазначає, що внаслідок аналізу положень зазначеного договору, спірний договір не є договором про спільну діяльність, а є прихованим договором оренди землі. Його зміст суперечить вимогам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України «Про оренду землі». Спірний договір не спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлені ним.

Так, на думку Міністерства, є підстави для визнання недійсним спірного договору - через його удаваність та укладення з метою, що суперечить інтересам держави. Тому земельна ділянка, яка перебуває в постійному користуванні ДНЗ "ПОДІЛЬСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙ" підлягає звільненню СГ ТОВ Агрофірма "НИВА+".

3.4. Аргументи Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "НИВА+" (Відповідач-1).

У відзиві на позовну заяву СТОВ Агрофірма «Нива+» вважає доводи та обґрунтування позивача безпідставними.

Відповідач 1 зазначає, що необхідність укладання вказаного договору була обумовлена відсутністю у навчального закладу достатньої матеріальної бази, яка б надавала можливість забезпечити надання теоретичних знань та практичних навиків учням «Ліцею» у сфері сільського господарства.

Вказані земельні ділянки використовується в інтересах спільної діяльності, речові права на них у спільну діяльність не передаються, землі залишається у постійному користуванні Ліцею.

СТОВ Агрофірма «Нива+» стверджує, що з аналізу предмету, укладеного між відповідачами договору та и?ого умов, оспорювании? договір за своєю правовою природою є змішаним договором, якии? вбирає в себе положення, як договору про надання послуг (надання СТОВ «НИВА+» власноі? сільськогосподарськоі? техніки для проведення виробничого навчання та виробничоі? практики учнями Ліцею), так і договору про спільну діяльність (об`єднання власних коштів, маи?на та робочоі? сили з метою досягнення спільноі? мети - вирощування сільськогосподарських культур (повнии? комплекс сільськогосподарських робіт з посіву, вирощуванню та збору, проведення повного комплексу сільськогосподарських робіт з посіву, вирощуванню та збору врожаю).

СТОВ Агрофірма «Нива+» вважає, що умови оспорюваного договору містять в собі ознаки договору про спільну діяльність, а саме: визначено майно яке передається сторонами для ведення спільної діяльності: Ліцей надає право користування земельною ділянкою, а СТОВ Агрофірма «НИВА+» зі свого боку, надає належну йому сільськогосподарську техніку, паливо, витратні матеріали, насіння, тощо. Також сторонами оспорюваного договору було досягнуто згоди щодо покриття витрат та збитків учасників від провадження спільної діяльності.

СТОВ Агрофірма «Нива+» зазначає, що прокурором не надано жодного доказу який би підтверджував передачу земельної ділянки у володіння і користування даного відповідача, метою спільної діяльності сторін за договором є ведення товарного сільськогосподарського виробництва з проведенням виробничого навчання учнів. Надавши право доступу до земельної ділянки для сільськогосподарського обробітку землі, Ліцей продовжував володіти та користуватись земельними ділянками.

Враховуючи вищевикладене СТОВ Агрофірма «НИВА+» вважає позовні вимоги про визнання недійсним договору №01/03-2024 про спільне вирощування сільськогосподарських культур від 01.03.2024 та додаткової угоди від 11.03.2024 за №1 до договору №01/03-2024 від 01.03.2024, які укладено між ДНЗ «Подільський професійний ліцей» та СТОВ АГРОФІРМА «НИВА+», є безпідставними та не можуть бути задоволені.

3.5. Аргументи Державного навчального закладу "ПОДІЛЬСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙ" (Відповідач-2).

У якості заперечень позовних вимог ДНЗ "ПОДІЛЬСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙ" зазначає, що Керівництвом ліцею прийнято рішення про складання договору про надання послуг у навчально-виробничому процесі з вирощування сільськогосподарських культур, з СТОВ АГРОФІРМА «НИВА+» для того, щоб створити умови для навчання учнів з професії: «Тракторист-машиніст с/г виробництва; слюсар з ремонту с/г техніки; водій автотранспортних засобів» на новій сучасній сільськогосподарській техніці. Учні разом з майстрами виробничого навчання під час виробничого навчання та виробничої практики, відпрацьовують вміння і навички на сучасній с/г техніці СТОВ АГРОФІРМА «НИВА+».

Також відповідач-2 зазначає, що розширення профілю професії тракториста, використання нової складної техніки, збільшення робочих швидкостей спричинили зміни і ускладнення в його професійній діяльності, збільшення вимог, що ставляться до особистості працівника. Сучасна сільськогосподарська техніка, трактор, комбайн дуже складні. У їх конструкціях поєднані досягнення багатьох галузей знань механіки, гідравліки, матеріалознавства, теплотехніки, а також знань і навичок, пов`язаних з експлуатацією різних марок тракторів та іншої сільськогосподарської техніки, Висококваліфікований тракторист має добре знати техніку, вміти легко і швидко усунути чи попередити несправності, уникнути втрати часу в гарячу пору жнив.

У зв`язку з чим, керівництвом ліцею прийнято рішення про складання договору про надання послуг у навчально-виробничому процесі сільськогосподарських культур, з СТОВ АГРОФІРМА «НИВА+».

4. Фактичні обставини справи встановлені судом.

З матеріалів справи вбачається, що Котовська міська рада Одеської області рішенням №541-V від 26.05.2010 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок» надала дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в постійне користування ДНЗ «Котовський професійний ліцей» загальною площею 120 га за адресою: м. Подільськ, пров. Жуковського для навчально- дослідницьких цілей (т.1, а.81).

Рішенням Подільської міської ради Одеської області №194-VII від 26.10.2016 затверджено Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 97,4288 га в постійне користування Державному навчальному закладу «Котовський професійний ліцей» для дослідних і навчальних цілей, яка розташована за адресою: пров. Жуковського, м. Подільськ, Одеська область. Також передано в постійне користування земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення, загальною площею 97,4288 га, яка розташована за адресою: пров. Жуковського, м. Подільськ, Одеської області (кадастровий номер 5111200000:02:020:0209) Державному навчальному закладу «Котовський професійний ліцей» для дослідних і навчальних цілей (т.1, а.с.80)

Рішенням Куяльницької ради Подільського району Одеської області №1612-VІІ від 14.02.2019 затверджено проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в постійне користування для дослідницьких і навчальних цілей та надано Державному навчальному закладу «Подільський професійний ліцей» у постійне користування земельні ділянки площею 18,5329 га, (кадастровий номер 5122984600:01:002:0074), 17,4125 rа (кадастровий номер 5122984600:01:002:0159) із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності без зміни цільового призначення для дослідницьких і навчальних цілей, яка розташована на території Любомирської сільської ради, Подільського району, Одеської області (за межами населених пунктів) (т.1, а.с.83).

Наказом Міністра освіти і науки України №122 від 02.02.2024 (т.1, а.с.49) затверджено Статут Державного навчального закладу «Подільський професійний ліцей» (нова редакція), погодженого на загальних зборах колективу 28.06.2023. Також даним наказом доповнено види діяльності Державного навчального закладу «Подільський професійний ліцей» за видами економічної діяльності, а саме:

01.11. Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур;

01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів;

01.47 Розведення свійської птиці;

45.20 технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів;

46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном насінням і кормами для тварин.

Так, відповідно до п. 1.1. чинної редакції Статуту Державного навчального закладу «Подільський професійний ліцей» (далі - Ліцей) (т.1, а.с.50-73), Ліцей здійснює первинну професійну підготовку кваліфікованих робітників, з числа випускників закладів загальної середньої освіти на основі базової чи профільної середньої освіти, загальноосвітню підготовку, професійне (професійно-технічне) навчання, перепідготовку та підвищення кваліфікації працюючих робітників і незайнятого населення.

Ліцей може здійснювати допрофесійну підготовку учнів закладів загальної середньої освіти, впроваджувати діяльність щодо розвитку здібностей молоді та поглиблення знань з окремих навчальних предметів професійного спрямування Ліцей є підпорядкованим Міністерству освіти та науки України державним навчальним закладом другого (базового) рівня професійної (професійно-технічної) освіти, що забезпечує реалізацію права громадян на здобуття робітничих кваліфікацій та профільної середньої освіти.

Пунктом 1.5. Статуту визначено, що основними повноваженнями і напрямами діяльності Ліцею є:

1.5. Основними повноваженнями і напрямами діяльності Ліцею є:

- організація освітнього процесу, вибір форм та методів здобуття освіти;

- освітня, методична, фінансово-господарська та виробничо-комерційна діяльність;

- розробка освітніх програм (навчальних планів) з професій на основі освітніх стандартів (типових освітніх програм), визначення регіонального компоненту змісту професійної (професійно-технічної) освіти, затверджуються в установленому порядку; які

- розробка правил прийому здобувачів освіти до Ліцею на основі типових правил прийому;

- формування разом з державним органом, до сфери управління якого належить професійний ліцей, планів прийому здобувачів освіти з урахуванням державного замовлення та/або регіонального замовлення, потреб ринку праці та потреб громадян у професійній (професійно-технічній) освіті і замовлень підприємств, установ, організацій;

- атестація педагогічних працівників;

- організація стажування педагогічних працівників на підприємствах, в установах, організаціях;

- здійснення професійного (професійно-технічного) навчання, перепідготовки та підвищення кваліфікації працюючих робітників та незайнятого населення;

- організація виробничого навчання здобувачів освіти на підприємствах, в установах, організаціях;

- забезпечення заходів з охорони праці та безпеки життєдіяльності здобувачів освіти, працівників.

За пунктом 1.6. Статуту, Ліцей надає платні освітні та інші послуги, визначені Ліцеєм відповідно до Переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р. № 796, та пов`язані з його основною статутною діяльністю, у тому числі за видами економічної діяльності згідно з Національним класифікатором України ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності», а саме:

85.32 Професійно-технічна освіта

85.31 Загальна середня освіта

01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур;

01.13 Вирощування овочів і баштанних культур;

01.47 Розведення свійської птиці;

45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів;

46.21 Оптова торгівля зерном.

Ліцей має землю у постійному користуванні та може використовувати спільне вирощування сільськогосподарських культур з потужними агрофірмами які мають сучасну сільськогосподарську техніку з метою забезпечення необхідних умов, для проведення виробничого навчання та виробничої практики здобувачів освіти з професії: тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва, слюсар-ремонтник.

Відповідно до п. 1.7. Статуту визначено, що Ліцей у своїй діяльності керується Конституцією України, Указами Президента України, Законами України «Про освіту», «Про професійно- технічну освіту», «Про загальну середню освіту», Положеннями про професійно- технічний навчальний заклад, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1998 року №1240, Положенням про ступеневу професійно- технічну освіту, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 456, Порядком надання робочих місць для проходження учнями, слухачами професійно-технічних навчальних закладів виробничого навчання та виробничої практики, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 7 червня 1999 року № 992, Положенням про організацію навчально- виробничого процесу у професійно- технічних навчальних закладах, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 30.05.2006 № 419, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15 червня 2006 року за № 711/12585, іншими нормативно-правовими актами України, цим статутом.

Відповідно до п.2.1. Статуту встановлено, що цивільні права та обов`язки Ліцею виникають з моменту його створення і припиняються з дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису Його припинення.

Згідно п. 2.2. Статуту, Ліцей є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства та установах банку, штамп, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

Пунктом 2.3. Статуту визначено, що Ліцей несе відповідальність перед особою, державою, суспільством за виконання функцій і завдань, що покладені на нього, життя і здоров`я здобувачів освіти, працівників Ліцею під час освітнього процесу, за порушення їх прав та інше, що передбачене законодавством України.

За пунктом 4.4. Статуту, здобувачі освіти Ліцею мають право, зокрема на оплату праці під час виробничого навчання і виробничої практики згідно із законодавством.

Пунктом 6.1. Статуту визначено, що Ліцей належить до сфери управління Міністерства освіти і науки України, місцевого органу управління освітою відповідно до повноважень, визначених нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 7.1 Статуту, Ліцей є неприбутковим закладом та користується податковими, митними та іншими пільгами згідно із законодавством України.

Доходи (прибутки) Ліцею використовуються виключно для фінансування видатків на утримання Ліцею, реалізації мети (цілей, завдань) та основних повноважень і напрямів діяльності Ліцею, визначених цим Статутом.

Як визначено п. 7.4. Статуту, додатковими джерелами фінансування є:

- кошти, одержані за первинну професійну підготовку кваліфікованих робітників понад державне замовлення та/або регіональне замовлення, професійне (професійно-технічне) навчання, перепідготовку та підвищення кваліфікації робітників відповідно до укладених договорів з юридичними та фізичними особами в межах ліцензованих обсягів, у тому числі підготовку і перепідготовку робітників та за замовленнями служби зайнятості населення;

- плата за надання додаткових освітніх послуг;

- доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, цехів та надання інших послуг населенню;

- доходи від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання в установленому законодавством порядку;

- кошти, що отримані Ліцеєм за надання платних послуг (платних послуг, зазначених у підпунктах а, б, в, г пункту 7.4 цього Статуту), визначених Переліком платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 року № 796 (зі змінами).

Згідно п. 7.9. Статуту, майно Ліцею, у тому числі: навчально- виробничі, побутові, культурно- освітні, оздоровчі, спортивні будівлі та споруди, комунікації, обладнання, засоби навчання, транспортні засоби та інші об`єкти є об`єктами державної власності, що закріплюються за ліцеєм на праві оперативного управління.

Функції управління майном, яке закріплюється за професійним ліцеєм, здійснює Міністерство освіти і науки України.

Майно та земельні ділянки, що закріплюються за професійним ліцеєм, не можуть бути предметом застави, а також не підлягають перепрофілюванню, використанню не за цільовим призначенням, вилученню або передачі у власність, оренду юридичним і фізичним особам без згоди Міністерства освіти і науки України, крім передбачених законодавством випадків.

Згідно п.7.11. Статуту, Ліцей несе відповідальність перед Міністерством освіти і науки України за збереження та використання за призначенням закріпленого за ним майна.

Згідно п.7.12. Статуту, Ліцей має право отримувати безкоштовно від суб`єктів господарювання техніку, обладнання, матеріали, транспортні засоби, інші матеріальні цінності, а також фінансові ресурси, у порядку, визначеному законодавством.

01.03.2024 між ДНЗ «Подільський професійний ліцей» (Ліцей) та СТОВ Агрофірма «Нива +», укладено Договір про спільне вирощування - сільськогосподарських культур №01/03-2024 (далі Договір) (т.1, а.с.41-42), відповідно до умов якого, сторони зобов`язуються шляхом об`єднання своїх зусиль та майна яке належить їм на законних підставах, співвпрацювати задля досягнення спільної мети:

- забезпечення надання теоретичних знань та практичних навиків учням Ліцею у сфері сільського господарства;

- забезпечення необхідних умов, для проведення виробничого навчання та виробничої практики учнів Ліцею з професії: тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва, слюсар- ремонтник;

- забезпечення надання теоретичних знань та практичних навиків учням Ліцею щодо виконання робочих навчальних планів і програм на основі високої культури землеробства, застосування досягнень науки і передової практики сільськогосподарського виробництва;

- забезпечення надання теоретичних знань та практичних навиків учням «Ліцею» щодо отримання високих стійких врожаїв с/г культур, вдосконалення форм і методів ведення сучасного господарства та раціонального використання земельних ресурсів з дотриманням сучасних заходів по охороні навколишнього середовища;

- забезпечення надання теоретичних знань та практичних навиків учням Ліцею щодо збереження та підвищення якісних характеристик земельних ділянок: запобігання забур`яненню, деградації, ерозії земельних ділянок, підвищення врожайності на них тощо. Спільне вирощування за цим Договором задля досягнення мети Договору здійснюватиметься на земельних ділянках загальною площею 123,3699 га, що перебувають у постійному користуванні Ліцею і використовується в навчальних цілях, у тому числі земельні ділянки (поля) сільськогосподарського призначення за переліком полів загальною площею 123,3699 га, у тому числі земельна ділянка 17,4125 га кадастровий номер 5122984600:01:002:0159, земельна ділянка 18,5329 га кадастровий номер 5122984600:01:002:0074, земельна ділянка 87,4245 га кадастровий номер 5111200000:02:020:0209.

Відповідно до п. 1.2. Договору, учасники зобов`язуються вчиняти необхідні дії за спільною згодою до моменту досягнення мети, указаної в п. 1.1 Договору, але не довше ніж до 31.06.2025р., що є строком дії Договору. У випадку, якщо момент досягнення мети Договору або настання строку визначеного цим пунктом настає раніше ніж закінчення польових робіт збору урожаю, його реалізації та розподілу доходів, то строк дії Договору продовжується до повного збору урожаю, його реалізації та розподілу доходів відповідно до умов цього Договору. Сторонами погоджено, що дія договору може бути продовжена шляхом укладання відповідної додаткової угоди.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що кожна зі сторін Договору зобов`язана протягом розумного строку з моменту укладання цього Договору зробити внесок у спільне вирощування сільськогосподарських культур за цим Договором задля досягнення мети цього Договору.

Відповідно п.2.2. Договору, внесок Ліцею у спільне вирощування сільськогосподарських культур задля досягнення мети цього договору виражається в наданні права доступу та оброблення земельної ділянки загальною площею 123,3699 га, що перебуває в постійному користуванні Ліцею і використовується в навчальних цілях, B тому числі земельні ділянки (поля) сільськогосподарського призначення за переліком полів загальною площею 123,3699 га, в тому числі земельна ділянка 17,4125 га кадастровий номер 5122984600:01:002:0159, земельна ділянка 18,5329 га кадастровий номер 5122984600:01:002:0074, земельна ділянка 87,4245 га кадастровий номер 5111200000:02:020:0209, а також може бути власна праця, навички та вміння з вирощування, переробки та реалізації сільгоспкультур за новими прогресивними технологіями в сільському господарстві.

Вказані земельні ділянки використовується в інтересах спільної діяльності, речові права на них у спільну діяльність не передаються, землі залишається у постійному користуванні Ліцею Учасниками погоджено, що на момент укладання цього Договору вартість внеску Ліцею становить 10% від загальної вартості часток Учасників.

Водночас згідно п. 2.3. Договору, внесок Товариства у спільну діяльність за Договором включає: сільськогосподарську техніку, що належить йому на праві власності, матеріали для утримання такої техніки, посіви сільгоспкультур, знання та навички, трудові ресурси (працівники). Учасниками погоджено, що на момент укладання цього Договору вартість внеску Товариства становить 90% від загальної вартості часток Учасників.

Також пунктами 2.4. та 2.5. визначено, що Учасниками погоджено, що в ході провадження спільної діяльності кожен з Учасників за погодженням із іншим Учасником, має право вносити додаткові внески у спільну діяльність та відповідно збільшувати розмір та частку свого внеску.

Відповідно до внесків, зазначених у п. 2.2 та 2.3 Договору, частки учасників у спільній діяльності не є рівнозначними.

Згідно з п.5.1. Договору, майно, що передане учасниками як внесок до спільної діяльності та використовується для досягнення поставленої мети, залишається власністю учасників, але відображається в окремому балансі учасника, відповідального за ведення спільних справ у цій спільній діяльності (п. 4.1, 4.2 Договору).

За пунктом 5.2. Договору, сільськогосподарська продукція, яка створене у процесі спільної діяльності, належить учасникам на праві спільної часткової власності. Учасниками погоджено, що сільськогосподарська продукція отримана за результатом виконання цього договору може бути реалізоване Товариством з метою відшкодування витрат, здійснених учасниками у процесі виконання Договору.

Пунктом 6.1. Договору, визначено, що доходи отримані внаслідок реалізації сільськогосподарської продукції отриманої за результатом виконання цього договору, розподіляються між учасниками пропорційно до їх часток у спільній діяльності (п. 2.2., 2.3., 2.4. Договору). Насамперед доходи направляються на відшкодування витрат, здійснених учасниками у процесі виконання Договору.

Відповідно до п. 8.1. Договору, після досягнення учасниками мети або закінчення строку дії Договору (п. 1.2) спільна діяльність вважається припиненою.

Додатковою угодою №1 від 11.03.2024 (т.1, а.с.43) до Договору сторонами Договору погоджено зокрема наступне:

1. Учасниками погоджено, що з метою покриття витрат Ліцею понесених для досягнення мети Договору та й якості виконання положень Договору щодо розподілу доходів, отриманих внаслідок реалізації сільськогосподарської продукції, отриманої за результатом виконання цього договору, товариство перераховує на рахунок Ліцею кошти в розмірі 3000 грн. за 1 га землі, до якої надано доступ для досягнення мети Договору. Дані розрахунки проводяться у таких розмірах та строки:

- 30% від загальної розрахункової суми, а саме: 111 032,91 грн. до 01 серпня 2024 року;

- 70% від загальної розрахункової сум, а саме: 259076,79 грн. до 31 грудня 2024.

2. Учасниками погоджено, що після оплати товариством на користь Ліцею коштів у розмірі, який визначено п.1 цієї Додаткової угоди, умови Договору щодо порядку поділу результатів спільної діяльності, а саме розподілу доходів, отриманих внаслідок реалізації сільськогосподарської продукції на користь Ліцею, вважаються виконаними належним чином та у повному обсязі. Сільськогосподарська продукція, яка створена у процесі спільної діяльності, набувається у власність Товариством. Товариство має право самостійно розпоряджатись сільськогосподарською продукцією, яка буде створена у процесі спільної діяльності, у тому числі здійснювати її продаж, а 100% доходу отриманого від її реалізації належать Товариству та не підлягають подальшому розподілу між Учасниками.

3. Учасниками погоджено, що у випадку не повного виконання Товариством п.1 цієї Додаткової угоди, умови Договору щодо порядку поділу результатів спільної діяльності, а саме розподілу доходів, отриманих внаслідок реалізації сільськогосподарської продукції на користь Ліцею застосовуються пропорційно до розміру невиконання товариством п.1 цієї додаткової угоди.

4. Всі інші умови Договору, в які не вносять зміни цією додатковою угодою залишаються без змін та учасники підтверджують свої зобов`язання за ними.

ДНЗ «Подільський професійний ліцей» в листах за вих. № 139 від 23.09.2024 (т.1, а.с.45-48) та №180 від 07.11.2024 (т.1, а.с.44), підтверджено факт передачі по договору про спільне вирощування сільськогосподарських культур № 01/03-2024 від 01.03.2024 СТОВ Агрофірма «Нива +» 123,3699 га земель сільськогосподарського призначення, з них: 35,9454 га (земельна ділянка 17, 4125 га кадастровий номер 5122984600:01:002:0159, земельна ділянка площею 18,5329 га кадастровий номер 5122984600:01:002:0074) землі, що розташовані на території Любомирської с/р Подільського району та 87,4245 га, кадастровий номер 5111200000:02:020:0209 - землі, що розташовані на території м. Подільськ біля пров. Жуковського.

Також листом за №139 від 23.09.2024 ДНЗ «Подільський професійний ліцей» повідомило прокуратуру про те що Договір укладений з метою забезпечення навчального процесу та надання можливості учням ліцею опановувати практичні навички роботи з сучасною технікою, яка на теперішній час використовується аграріями. Також повідомлено про транспортні засоби та техніку ДНЗ «Подільський професійний ліцей» яка використовується для обробки земель. Крім того, зазначено, що Тракторист- машиніст с/г виробництва; слюсар з ремонту с/г техніки; водій автотранспортних засобів» не залучались для виконання польових робіт щодо обробки землі та збору урожаю. Учні разом з майстрами виробничого навчання згідно розкладу уроків виробничого навчання та виробничої практики, відпрацьовують вміння і навички на сучасній с/г техніці СТОВ АГРОФІРМА «НИВА+».

Також зазначено, що заборгованість по виплатам згідно договору відсутня.

Як вбачається з матеріалів справи земельна ділянка площею 17, 4125 га (кадастровий номер 5122984600:01:002:0159), сільськогосподарського призначення та земельна ділянка площею 18,5329 га (кадастровий номер 5122984600:01:002:0074), сільськогосподарського призначення перебувають в постійному користуванні ДНЗ «Подільський професійний ліцей»,

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру №HB-0700014242024 від 12.11.2024 (т.1, а.с.108-113) власником земельної ділянки загальною площею 93,9681 га, кадастровий номер 5111200000:02:020:0209, яка передана в постійне користування Державному навчальному закладу «Подільський професійний ліцей» для дослідних і навчальних цілей, яка розташована за адресою: пров. Жуковського, м. Подільськ, Одеської області є територіальна громада м. Подільськ в особі Подільської міської ради Одеської області.

Також судом встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22.08.2024 у справі №420/14243/24, позов заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області та Міністерства освіти і науки України до Подільської міської ради Подільського району Одеської області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ДНЗ «Подільський професійний ліцей», задоволено повністю:

- визнано протиправною бездіяльність Подільської міської ради Подільського району Одеської області щодо невжиття заходів, спрямованих на оформлення документів про передачу земельної ділянки комунальної власності площею 97,4288 га кадастровий номер 5111200000:02:020:0209, яка перебуває у постійному користуванні Державного навчального закладу «Подільський професійний ліцей», у державну власність в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області;

- зобов`язано Подільську міську раду Одеської області вчинити дії відповідно до вимог законодавства, спрямовані на передачу земельної ділянки комунальної власності площею 97,4288 га кадастровий номер 5111200000:02:020:0209, яка перебуває у постійному користуванні Державного навчального закладу «Подільський професійний ліцей» (вул. Короленко (Механізаторів), 1 м. Подільськ, Подільський район, Одеська область, 66300, код ЄДРПОУ: 02546571) у державну власність в особі Головного управління Держтеокадастру в Одеській області.

Водночас доказів державної реєстрації права власності земельною ділянкою площею 97,4288 га кадастровий номер 5111200000:02:020:0209 за державою в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області матеріали даної справи не містять.

З відповіді Подільської міської ради Одеської області від 12.06.2024 та від 29.11.2024 вбачається, що жодних заходів до усунення порушень, в тому числі шляхом подачі позову про визнання договору про сумісну діяльність недійсним, Подільською міською радою дотепер не вжито.

З відповідей Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 08.08.2024 за вих. № 10-15-0.31-4878/2-24 (т.1, а.с.125-126), від 26.12.2024 за вих. №10-15- 0.6-7721/2-24 (т.1, а.с.131-132) та від 26.12.2024 за вих. №10-15-0.6-7716/2-24 (т.1, а.с.133-134) вбачається, що вони володіють інформацією щодо використання спірних земельних ділянок СТОВ Агрофірма «Нива +». При цьому жодних заходів до усунення порушень, в тому числі шляхом подачі позову про визнання договору про сумісну діяльність недійсним, не вжито.

Листом Подільської міської ради Одеської області № 02-18/1072 від 18.04.2024, № 07-14-392/1749 від 12.06.2024, № 07-14-1164 від 21.11.2024 підтверджується відсутність позовної роботи в частині визнання недійсним договору про спільне вирощування сільськогосподарських культур №01/03- 2024 від 01.03.2024 та додаткової угоди до нього № 01 ід 11.03.2024 i зобов`язання повернути земельну ділянку, також вбачається, що претензійна робота взагалі не проводилась.

Подільською окружною прокуратурою на адресу МОН за вих. № 61-6538 ВИХ-24 від 23.08.2024 та за вих. № 61-8624-24 від 22.11.2024 направлено лист про вжиті заходи в межах повноважень, у тому числі шляхом внесення позовної заяви про визнання недійсним договору про спільне вирощування сільськогосподарських культур № 01/03-2024 від 01.03.2024 та додаткової угоди до нього від 11.03.2024 та зобов`язання повернути земельну ділянку (т.1, а.с.96-99).

Листом МОН України № 1/13429-24 від 29.07.2024 (т.1, а.с.92-95) (адресованим Офісу Генерального прокурора) та №1/21601-24 від 19.11.2024 (т.1, а.с. 100-103) повідомило про відсутність позовної роботи в частині визнання недійсним договору про надання послуг y навчально- виробничому процесі з вирощування сільськогосподарських культур від 01.03.2024, додаткової угоди №01 від 11.03.2024 та зобов`язання повернути земельну ділянку.

Листом №61-8624-24 від 22.11.2024 (т.1, а.с.104-107), Подільська окружна прокуратура звернулося до МОН України, в якому вказала, що керуючись ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, просить повідомити чи вживались Міністерством освіти та науки заходи представницького характеру з метою скасування зазначеного договору в судовому порядку (направлялись листи, претензії, позовні заяви), якщо не вживались, зазначити чи будуть вживатись найближчим часом.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», листом від 03.01.2025 №61-35ВИХ-25 (т.1, а.с.156) проінформовано Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, листом від 03.01.2025 №61-37ВИХ-25 (т.1, а.с.158) - поінформовано Подільську міську раду Одеської області, листом від 03.01.2025 №61-36ВИХ-25 (т.1, а.с.160) поінформовано Міністерство освіти та науки України та зазначено, що позовна заява буде скерована до суду для розгляду по суті.

5. Позиція суду щодо встановлених обставин справи.

Щодо підстав звернення прокурора з позовом до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначене конституційне положення встановлює обов`язок органам державної влади, органам місцевого самоврядування та їх посадовим особам дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень.

Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 01.04.2008 року №4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Відповідно до п. 3 ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про прокуратуру", прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

На прокуратуру покладаються такі функції: зокрема, у випадках, визначених Законом, представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом, та гл. 12 розд. III Цивільного процесуального кодексу України (п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону).

Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини 4 цієї статті, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абз. 1, 2 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абз. 1-3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").

Конституційний Суд України у рішенні від 08.04.1999 року №3-рп/99, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" дійшов висновку, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (ч. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).

Так, здійснивши аналіз абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», Велика Палата Верховного Суду в п. 37 постанови від 26.06.2019 року у справі № 587/430/16-ц дійшла висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

У пункті 76 постанови від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду підтримала вищевказаний висновок та зазначила, що відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. При цьому поняття «компетентний орган» у цій постанові вживається в значенні органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

За висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в п. 69 постанови від 26.06.2019 року у справі № 587/430/16-ц, пп. 8.19 постанови від 06.07.2021 року у справі № 911/2169/20 та п. 40 постанови від 18.01.2023 року у справі № 488/2807/17, оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Як зазначено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18 (12-72гс19), сам факт незвернення до суду обраного прокурором позивача з відповідним позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що зазначений орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку з чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

У постанові від 26.07.2018 по справі №926/1111/15 Верховний Суд зазначив, що прокурор, встановивши не усунуті порушення інтересів держави, має не тільки законне право, а й обов`язок здійснити захист таких інтересів, обравши при цьому один із способів захисту.

З матеріалів справи судом встановлено, що Подільською окружною прокуратурою Одеської області було повідомлено Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, Подільську міську раду Одеської області та Міністерство освіти і науки України про обставини укладення між ДНЗ «ПОДІЛЬСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙ» та СТОВ Агрофірма «Нива +» Договору про спільне вирощування сільськогосподарських культур та щодо використання спірних земельних ділянок СТОВ Агрофірма «Нива +».

При цьому, прокурором було доведено що жодних заходів щодо усунення викладених ним порушень, в тому числі шляхом подачі позову про визнання договору про сумісну діяльність недійсним, позивачами вжито не було.

У зв`язку з викладеним, у відповідності до п. 2 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» листами від 03.01.2025 №61-35ВИХ-25 (т.1, а.с.156), №61-37ВИХ-25 (т.1, а.с.158), №61-36ВИХ-25 (т.1, а.с.160) Подільська окружна прокуратура Одеської області проінформовала Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, Подільську міську раду Одеської області та Міністерство освіти і науки України про підготовку позовної заяви в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, Подільської міської ради Одеської області та Міністерства освіти та науки України до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма «Нива +» та ДНЗ «Подільський професійний ліцей» про визнання недійсним договору № 01/03-2024 від 01.03.2024 про спільне вирощування сільськогосподарських культур та додаткової угоди №01 від 11.03.2024, а також вказано, що позовна заява буде направлена до Господарського суду Одеської області.

Таким чином, прокурор, у відповідності з вимогами ст.131-1 Конституції України, ст.53 Господарського процесуального кодексу України, має всі правові підстави для звернення до суду з даним позовом з метою забезпечення належного та своєчасного захисту порушених інтересів держави.

Щодо заявлених позовних вимог прокурора по суті спору.

Статтею 11 ЦК України, визначено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України, згідно з чинним законодавством, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 215 ЦК України, визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу, згідно з якою, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (таку правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №905/1227/17).

Правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на його зміст, тому при оцінці відповідності волі сторін та укладеного договору фактичним правовідносинам суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов`язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків.

Подібна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 02.02.2022 у справі № 927/1099/22, від 23.01.2019 у справі № 522/14890/16-ц, від 15.06.2018 у справі № 916/933/17, від 15.05.2018 у справі № 906/854/17, постанові Верховного Суду України від 07.09.2016 у справі № 6-1026цс16.

За удаваним правочином сторони умисно оформлюють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. У такій ситуації існують два правочини: один - удаваний, а інший - той, який сторони дійсно мали на увазі. Тобто, удаваний правочин своєю формою приховує реальний правочин.

Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховання іншого правочину, суд на підставі положень ст. 235 ЦК України, має визнати, що сторони вчинили саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, які регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.

Так судом було встановлено, що на підставі рішень органу місцевого самоврядування у постійне користування Державного навчального закладу «Подільський професійний ліцей» передано земельні ділянки сільськогосподарського призначення, загальною площею 97,4288 га, (кадастровий номер 5111200000:02:020:0209), земельні ділянки площею 18,5329 га, (кадастровий номер 5122984600:01:002:0074), 17,4125 га (кадастровий номер 5122984600:01:002:0159) для дослідницьких і навчальних цілей. (т.1, а.с.80,83).

Наказом Міністра освіти і науки України №122 від 02.02.2024 (т.1, а.с.49) затверджено Статут Державного навчального закладу «Подільський професійний ліцей» (нова редакція), погодженого на загальних зборах колективу 28.06.2023. Також даним наказом доповнено види діяльності Державного навчального закладу «Подільський професійний ліцей» за видами економічної діяльності, а саме:

01.11. Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур;

01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів;

01.47 Розведення свійської птиці;

45.20 технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів;

46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном насінням і кормами для тварин.

Відповідно до п.1.6. Статуту, Ліцей має землю у постійному користуванні та може використовувати спільне вирощування сільськогосподарських культур з потужними агрофірмами які мають сучасну сільськогосподарську техніку з метою забезпечення необхідних умов, для проведення виробничого навчання та виробничої практики здобувачів освіти з професії: тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва, слюсар-ремонтник.

01.03.2024 між ДНЗ «Подільський професійний ліцей» (Ліцей) та СТОВ Агрофірма «Нива +», укладено Договір про спільне вирощування - сільськогосподарських культур №01/03-2024 (далі- Договір) (т.1, а.с.41-42), відповідно до умов якого, сторони зобов`язалися шляхом об`єднання своїх зусиль та майна яке належить їм на законних підставах, співпрацювати задля досягнення спільної мети, зокрема, забезпечення надання теоретичних знань та практичних навиків учням Ліцею у сфері сільського господарства, забезпечення необхідних умов, для проведення виробничого навчання та виробничої практики учнів Ліцею з професії: тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва, слюсар- ремонтник, забезпечення надання теоретичних знань та практичних навиків учням Ліцею щодо виконання робочих навчальних планів і програм на основі високої культури землеробства, застосування досягнень науки і передової практики сільськогосподарського виробництва, забезпечення надання теоретичних знань та практичних навиків учням Ліцею щодо отримання високих стійких врожаїв с/г культур, вдосконалення форм і методів ведення сучасного господарства та раціонального використання земельних ресурсів з дотриманням сучасних заходів по охороні навколишнього середовища, забезпечення надання теоретичних знань та практичних навиків учням Ліцею щодо збереження та підвищення якісних характеристик земельних ділянок: запобігання забур`яненню, деградації, ерозії земельних ділянок, підвищення врожайності на них тощо.

Також сторонами визначено, що у спільному використанні перебувають саме спірні земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що були передані у постійне користування ДНЗ «Подільський професійний ліцей» для дослідницьких і навчальних цілей.

За п.2.2.-2.3. Договору визначено, що внесок ДНЗ «Подільський професійний ліцей» виражається в наданні права доступу та оброблення земельної ділянки загальною площею 123,3699 га, що перебуває в постійному користуванні Ліцею і використовується в навчальних цілях, а також може бути власна праця, навички та вміння з вирощування, переробки та реалізації сільгоспкультур за новими прогресивними технологіями в сільському господарстві.

Водночас внесок СТОВ Агрофірма «Нива +» у спільну діяльність за Договором включає: сільськогосподарську техніку, що належить йому на праві власності, матеріали для утримання такої техніки, посіви сільгоспкультур, знання та навички, трудові ресурси (працівники).

За договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об`єднання вкладів учасників (ст. 1130 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 1131 Цивільного кодексу України, договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Відповідно до ст. 1132 Цивільного кодексу України, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) беруть зобов`язання об`єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.

Крім того, Додатковою угодою №1 від 11.03.2024 (т.1, а.с.43) сторонами погоджено розподіл доходів за Договором, отриманих внаслідок реалізації сільськогосподарської продукції та визначено, що товариство перераховує на рахунок Ліцею 30% від загальної розрахункової суми, а саме: 111 032,91 грн. до 01 серпня 2024 року та 70% від загальної розрахункової сум, а саме: 259076,79 грн. до 31 грудня 2024.

Відповідно до ч. 1 ст. 1139 ЦК України, прибуток, одержаний учасниками договору простого товариства в результаті їх спільної діяльності, розподіляється пропорційно вартості вкладів учасників у спільне майно, якщо інше не встановлено договором простого товариства або іншою домовленістю учасників.

Також, як вбачається за наявних в матеріалах справи листів, ДНЗ «ПОДІЛСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙ» зазначило, що більша частина транспортних засобів і техніки, яка є в останнього, перебуває в неналежному технічному стані та не може бути використана для обробітку земельних ділянок. Прокурором та позивачами цього спростовано не було.

З аналізу змісту Договору та Статуту Ліцею, суд доходить висновку, що мета укладеного Договору відповідає меті діяльності ДНЗ «ПОДІЛСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙ», а саме проведення виробничого навчання та виробничої практики здобувачів освіти Ліцею з професії: тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва, слюсар-ремонтник, яка є однією з основних цілей діяльності Ліцею.

Господарський суд зазначає, що спільний обробіток земельних ділянок сторонами не змінює їхнього цільового використання, які були передані Ліцею в постійне користування для дослідних і навчальних цілей.

У постанові Верховного суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 14.01.2025 по справі №917/43/23, Верховний Суд дійшов зокрема такого висновку: «… укладаючи договір про спільну діяльність сторони зобов`язались спільно діяти для досягнення певної мети, а саме - обробка землі та вирощування на ній сільськогосподарської продукції, а також організація проведення виробничого навчання та практики учнів училища. Тобто, спільну мету та інтерес мають обидві сторони правочину, оскільки учні, які пройшли виробничу практику, виробниче навчання та здобули професію у вищому професійному аграрному училищі, у майбутньому можуть застосувати свої навички та вміння на підприємствах.»

Таким чином суд доходить висновку, що всі укладені документи між сторонами договору про спільну діяльність відповідають приписам ст. ст. 1130, 1131, параграфу 2 Глави 77 ЦК України та не суперечать ст. 1139 ЦК України.

Щодо тверджень прокурора стосовно того, що оскаржуваний договір за своєю природою є договором оренди суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Проте в даному випадку прокурором не доведено, що умовами договору про спільну діяльність №01/03-2024 від 01.03.2024 було передбачено передачу земельної ділянки чи то у володіння, чи за плату за її використання.

Акту приймання-передачі спірних земельних ділянок між сторонами укладено не було, що підтверджує і сам прокурор у заяві про зміну предмету позову.

Крім того оспорюваний договір не містить істотних умов договору оренди землі, передбачених статтею 15 Закону України «Про оренду землі», а саме відомостей про об`єкт оренди, оренду плату із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Враховуючи викладене суд вказує, що правовідносини які склалися між ДНЗ «ПОДІЛСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙ» та СТОВ Агрофірма «Нива +» за Договором про спільне вирощування сільськогосподарських культур №01/03-2024 від 01.03.2024 не містять ознак оренди, у зв`язку з чим відсутні підстави вважати оспорюваний договір удаваним.

З наведеного суд вбачає, що у ДНЗ «ПОДІЛСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙ» не було підстав отримувати дозвіл на укладення спірного договору у Міністерства освіти і науки України, у відповідності до п. 7.9. Статуту.

Також суд зазначає, що землі, передані навчальному закладу у постійне користування, у відповідності до ст. ст. 80, 81 Закону України «Про освіту», не були передані Ліцеєм в оренду іншим особам, та використовуються для діяльності пов`язаної з навчально-виховним процесом. Вказане спростовує твердження прокурора стосовно порушення норм законодавства про освіту викладені у позовній заяві.

Також в матеріалах справи відсутні докази вжиття будь-яких заходів власника Головного управління Держгеокадастру в Одеській області земельної ділянки загальною площею 97,4288 га, (кадастровий номер 5111200000:02:020:0209), земельної ділянки площею 18,5329 га, (кадастровий номер 5122984600:01:002:0074), 17,4125 га (кадастровий номер 5122984600:01:002:0159) із постійного користування ДНЗ «ПОДІЛСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙ».

Відповідно до вимог статті 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом, вказаного висновку дійшов КГС ВС у постанові від 25.10.2023 у справі №902/567/21.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Верховний Суд у постанові 25.06.2020 по справі №924/233/18, дійшов висновку, що згідно положень статті 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Отже на суд покладений обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. При цьому обставини, на які учасник справи як на підставу своїх вимог або заперечень підлягають доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

До того ж, Верховний Суд наголошує, що стандарт доказування "вірогідність доказів", на відмінну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Зміст цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

Вказану правову позицію також було застосовано в постанові КГС ВС від 17.04.2024 року по справі № 910/18677/23, постанові КГС ВС від 13.03.2024 по справі № 906/91/20, постанові КГС ВС від 24.07.2024 року по справі 910/1869/23, постанові КГС ВС 03.09.2024 року по справі 910/2127/24.

Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заявленого Заступником керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області Подільського міської ради Подільського району Одеської області та Міністерства освіти і науки України до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "НИВА+" та Державного навчального закладу "ПОДІЛЬСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙ" про визнання недійсним договору про спільне вирощування сільськогосподарських культур і додаткової угоди до зазначеного Договору та про зобов`язання СТОВ Агрофірма «Нива +» звільнити займані ним земельні ділянки на підставі даного Договору, позову в повному обсязі, з підстав його необґрунтованості та безпідставності.

Приймаючи до уваги відмову судом у позові у повному обсязі, судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України, відшкодуванню не підлягають та покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

2.Судові витрати понесені позивачем відшкодуванню не підлягають та покладаються на позивача.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Повне рішення складене 23 червня 2025 р.

Суддя Ю.М. Невінгловська