Рішення від 12.06.2025 по справі 274/6530/20

Справа № 274/6530/20

Провадження № 2/0274/45/25

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"12" червня 2025 р. м. Бердичів

БЕРДИЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

в складі: головуючого судді Хуторної І. Ю.,

за участю секретаря судового засідання Дерманської О. В.,

учасники справи, присутні в судовому засіданні:

позивачка ОСОБА_1 , її представник адвокат Качковська М. О.,

представник відповідача 1 Сліпчук П. П.,

відповідач 2 ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу «Бердичівський педагогічний фаховий коледж Житомирської обласної ради», ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

Короткий виклад доводів позовної заяви

25.09.2020 ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом у якому просить:

- визнати недостовірною та такою, що порушує права ОСОБА_1 на повагу до її гідності, честі та недоторканість ділової репутації, інформацію, розповсюджену ОСОБА_2 31 травня 2018 року на засіданні профспілкового комітету працівників Бердичівського педагогічного коледжу: «у відношеннях із колегами викладач ОСОБА_1 створює конфліктні ситуації. За час роботи в ОСОБА_3 багаторазово провокувала до психологічної нестабільності колективу, безпідставними звинуваченнями колег»;

- стягнути із Комунального закладу «Бердичівський педагогічний фаховий коледж» Житомирської обласної ради» на її користь моральну шкоду за розповсюдження недостовірної інформації в розмірі 140000 гривень.

На обґрунтування позову ОСОБА_1 вказала, що вона з 1987 по 2018 рік безперервно працювала на посаді старшого викладача фортепіано вищої категорії на музичному відділі в КЗ «Бердичівський педагогічний коледж»

31.08.2018 за наказом Відповідача № 58 від 23.08.2018 її було звільнено з посади за п. 2 ст. 36 КЗпП, у зв`язку із закінченням строку контракту.

Вважаючи своє звільнення незаконним, вона 11.12.2018 звернулася з позовом до Бердичівського міськрайонного суду про визнання наказу № 58 незаконним, поновленням на роботі та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Під час даного судового розгляду Відповідачем 1 були надані до суду сфальшовані, на її переконання, документи що змусило її звернутися до Бердичівського ВП із заявою про вчинення злочину, передбаченого ч. 1, ст. 358 КК України по факту підробки офіційних, документів - наказів про прийняття на роботу та звільнення. На даний час слідчим відділом Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області здійсняється кримінальне провадження, відомості про яке внесені за моєю заявою до ЄРДР за № 12019060050000857 від 01.08.2019 року з правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 358 КК України.

Під час ознайомлення із матеріалами кримінального провадження вона виявила протокол № 6 спільного засідання профспілкового комітету та адміністрації закладу від 28.02.2018 з приводу звернення студентки ОСОБА_4 щодо її некоректної поведінки; звернення ініціативної групи викладачів до директора коледжу з проханням не переукладати із нею контракт на новий строк, без номеру та дати (вхідний № 59 від 25.05.2018 року); протокол № 12 засідання профспілкового комітету працівників Бердичівського педагогічного коледжу від 31.05.2018 р. про підтримку звернення викладачів про неукладання із нею контракту.

Зі змісту вказаних документів вона дізналася, що ОСОБА_5 , яка діяла від імені КЗ «Бердичівський педагогічний коледж» та при виконанні посадових (службових) обов`язків, для організації її майбутнього звільнення з мотивів помсти, зловживаючи службовим становищем, розповсюдила щодо неї недостовірні відомості, основані на наклепах та брехні.

Такими неправомірними діями Відповідача 1 була принижена її честь та гідність, ділова репутація, а також заподіяно моральну шкоду, яка виразилася в моральних стражданнях та переживаннях.

Крім того, інформація про те, що нібито вже багато років студенти коледжу висловлюють незадоволення нею як викладачем внаслідок некоректної поведінки, крику, образливих звернень, неадекватної оцінки здібностей, та те, що, начебто її поведінка, направлена на дестабілізацію взаємодії між викладачами та студентами коледжу, стала відомою всьому педагогічному колективу та студентам була поширена на засіданні профспілкового комітету 31.05.2018 року.

Поширенням Відповідачем 1 недостовірної, таємно від неї зібраної інформації, з доведенням її до відому на початку навчального 2018 року у публічному виступі на загальних зборах трудового, педагогічного колективу, у якому вона працювала, є недостовірно, та очевидним приховуванням існуючого між нами конфлікту та помстою.

01.09.2018 роботодавець із нею одною із педагогічного колективу музичного відділення не поновила контракт, звільнивши з роботи виключно із особистісного відношення, саме, із-за конфлікту з мотиву помсти, який виник у період моїх трудових відносин, а саме з 14 грудня 2017 року.

У той час вона виступала проти директора коледжу - ОСОБА_5 на захист колеги ОСОБА_6 , яка змушена була за власним бажанням розірвати контракт.

Також вона висловила свою думку з приводу «радянсько-бюрократичної» системи керівництва кадрами, що полягала у несправедливому розподілі педагогічного навантаження.

Натомість, замість того, щоб зробити для себе певні висновки, ОСОБА_5 вирішила за допомогою колег помститися і наказати її. Скориставшись своїм службовим становищем, дала вказівку викладачам дискредитувати її в очах колективу.

У період її тимчасової непрацездатності, під час перебування на стаціонарному лікуванні у Військово-медичному клінічному центрі Центрального регіону м. Вінниці перед операцією на колінному суглобі їй зателефонувала методист музичного відділу ОСОБА_7 , яка звичайно діяла за вказівкою директора закладу, яка повідомила про зменшення її педагогічних годин, що суттєво б вплинуло на зменшення коштів та відпускних.

Оскільки її гнітила така неетична поведінка директора, неправомірне щодо неї відношення, особливо у такий складний період, пов`язаний із погіршенням стану здоров`я, вона, перебуваючи на амбулаторному лікуванні, змушена була зателефонувати на «гарячу урядову» лінію. Години їй повернули.

Також її обурював постійний збір коштів про витрати яких не звітували. На музичному відділі у грудні 2018 року збиралися гроші з викладачів студентському хору колядників на «бензин» та викладачам сім`ї ОСОБА_8 на дорогу у Крим. Павленки відкрито виступали проти України, з чим вона не була згідна і протестувала. Про це вона проінформувала працівника СБУ, який повідомив, що передасть матеріали до поліції.

Однак, прикриваючи директора, поліція не внесла інформацію з приводу зловживання службовим становищем, що полягає у незаконному збиранні та привласненні коштів з колективу до ЄРДР та не відкрила кримінальне провадження. Натомість, в порядку перевірки її звернення після виходу з лікарняного її допитали, а також відібрали пояснення ще у шістьох осіб, які дали брехливі свідчення, що кошти не збиралися.

Згодом вона отримала відповідь, що в діях директора коледжу ознак злочину не виявлено, що стало ще одним фактором для посилення агресії та озлоблення щодо неї з боку директора.

Оскільки відновлення стану її здоров`я потребувало певного часу і, їй не можна було рухатися після операції, вона висловила побажання, щоб студенти за програмою приходили займатися до неї додому, адже я живу поряд з музичним відділом коледжу, у мене є інструмент, на якому я могла би ілюструвати фортепіанні твори. Окрім того, свій журнал-індивідуальних занять вона удома заповнила відповідними записами.

Однак, директор КЗ «Бердичівський педагогічний коледж» висловила своє агресивне незадоволення з приводу її лікування та категорично заборонила таку тимчасову форму навчання.

Перемагаючи больовий післяопераційний синдром у нозі та будучи не зовсім здоровою, пересуваючись за допомогою тростини, вона вимушена була вийти на роботу вже через місяць, значно раніше строку, закривши раніше лікарняний за її наполяганням.

Їй не надали копії звернення студентки ОСОБА_9 . Тому вона 28.02.2018 року змушена була написала заяву на ім`я директора, коледжу з проханням, розібратися у ситуації, що склалася, яку зачитала на спільному засіданні адміністрації закладу та профспілкового комітету у той же день, перебуваючи на роботі, куди її запросили.

Разом з тим, на засіданні, замість справедливого розгляду наклепу, моральної та психологічної підтримки, враховуючи її хворобливий фізичний стан після операції, вона відчула психологічне та, емоційне насилля, розправу, приниження моєї людської гідності, честі, дискримінацію своїх трудових, соціальних прав та свобод, що було виражено у шквалі неправдоподібних на її адресу звинувачень з боку адміністрації, окремих колег, у проявах ненависті та агресії, від чого у неї почалися головні болі та запаморочення.

Коли вона зачитувала заяву, то відчула від нервового потрясіння сухість у роті, від почутого - боялася втратити свідомість і трималася до останнього. Вона відчула жорстокість, травлю, шок, емоційну втому, душевні муки. Ніхто із присутніх не сказав про неї жодного доброго слова у захист, ніхто не згадав, що вона пережила операційний та післяопераційний стрес та мій шок у зв`язку з перебуванням сина на війні та його важке поранення, підрив психологічного здоров`я, посттравматичний синдром.

Натомість, директором ОСОБА_5 було наголошено, що з 15.01.2018 тобто початком навчання у II семестрі, повинна була бути на роботі (знаючи, що вона перебувала на лікарняному), а заступник ОСОБА_10 заявила, щоб вона шукала інше місце роботи.

Крім того, частина цього дійства відбувалося у присутності студентки II курсу ОСОБА_11 , що є недопустимим, антигуманним, антипедагогічним явищем у колективі.

До того ж її приголомшила позиція профспілкового комітету, членом якої вона була та постійно протягом усіх років трудової діяльності сплачувала внески, так як той, зобов`язаний захищати своїх членів організації, а не гнобити у неправдивій інформації.

Тому, таємно, без її відому, нею було зібрано підписи 52 працівників коледжу (у протоколі № 12 вказано 51 особу, що не відповідає дійсності), які у спільному зверненні начебто ініціативної групи викладачів без номеру та дати (вхідний № 59 від 25.05.2018 року) висловили прохання не переукладати із нею контракт на новий строк задля «убезпечення студентів від психологічного тиску, мати можливість іншим викладачам надавати якісні послуги у навчанні, бути захищеними від емоційної нестабільності, яку вона спричинює».

Даний факт є дивним, оскільки у КЗ «Бердичівський педагогічний коледж» є три відділи, де навчаються студенти: «Дошкільна освіта», «Соціальна робота», «Музичне мистецтво», які нараховують біля 90 педагогічних працівників. Ініціативна група ж зібрала підписи від 52 викладачів, серед яких на засіданні 28.02.2018 всі присутніми не були, так як там насправді було 18 чоловік адміністрації, ПК та голови предметно-циклових комісій відповідно до протоколу № 6, тому інші, не вникаючи у суть достовірності, ставили підписи таємно від неї із-за солідарності та бажання догодити директору. Серед прізвищ викладачів, які ставили свої підписи під зверненням, є такі, яких вона не знає, так як вони не працювали із нею на музичному відділі, і підписи ставили із-за кількості більшості.

Усі студентські наклепи, які додаються до протоколів (№ 6 та № 12) мають практично один і той же текст, як і у наклепі ОСОБА_11 щодо того, що вона погрожує поганими оцінками, б`є по пальцях, дратується до дрібниць, не дає висловлюватися, доводить до сліз, ображає інших викладачів, особисто принижує, з кимось порівнює, проводить заняття на неналежному рівні і написані під диктовку окремих викладачів. Це все зведення із нею рахунків.

Дітей викладачі заставили написати образливі та принизливі щодо неї слова, які не можуть бути доказами та підтверджувати її дії, яких вона не здійснювала, лише із-за того, що так хотіла відповідач по причині безпосередньої залежності студентів у навчанні від адміністрації,

Учні у такому віці, зокрема, неповнолітні, мало свідомі, психологічно-нестійкі, без досвіду професійних знань з педагогіки та психології, легко піддаються на навіювання думок та поглядів тими викладачами, які впливові, тому у написанні наклепів практично не можуть відмовити.

Звертає увагу, що наклепи посипалися від студентів та викладачів саме після заявленої нею інформації щодо зловживання директором службовим становищем, пов`язаного з незаконним збором коштів, який співпав із її хворобою, проходженням лікування та встановленням їй ІІІ групи інвалідності.

Акцентує увагу, що до своїх посадових обов`язків протягом усього трудового періоду роботи завжди відносилася серйозно та відповідально.

Перебуваючи на стаціонарному реабілітаційному лікуванні у травматологічному відділенні міської лікарні з 11.05.2018 до 16.05.2018 вона, враховуючи терор та психологічний тиск на неї, не дивлячись на больовий синдром, відпрошуватися у завідуючого начебто до дому, а насправді, для того, щоб прийти та допомогти студентам скласти іспити.

Навіть на ім`я директора нею була написана заява по бажанню студентів, складати достроково екзамени у зв`язку з її лікуванням.

31.05.2018 року на засіданні профспілкового комітету працівників Бердичівського педагогічного коледжу, за її відсутності, під час перебування її на лікарняному у період реабілітації, було розглянуто питання «Про конфлікт викладача ОСОБА_1 із колективом коледжу», під час обговорення якого окремими працівниками коледжу була публічно повідомлена щодо неї недостовірна інформація.

Зокрема, член профспілкового комітету ОСОБА_2 сказав, що «у відношеннях з колегами викладач створює конфліктні ситуації. За час роботи в коледжі ОСОБА_12 багаторазово провокувала до психологічної нестабільності колективу, безпідставними звинуваченнями колег».

Проте вона наголошує, що в неї конфлікт виник не з колективом, а безпосередньо з директором, яка використала групу «своїх людей», насамперед посадових осіб - голів комісій, окремих викладачів, які зацікавлені у цькуванні проти неї.

Поширення окресленої інформації порушує її немайнові права на честь, гідність та ділову репутацію.

Вона старший викладач фортепіано вищої категорії, з більш як 30-тирічним стажем роботи та досвідом багаторічної трудової діяльності на одному місці та посаді, кожних п`ять років проходячи атестацію, підвищувала свою кваліфікацію. Вона має нагороди та грамоти, за сумлінну працю, за наукову діяльність, за виступи на Міжнародних, Всеукраїнських, Регіональних конференціях та видані рецензовані наукові публікації відповідно до мого фаху.

Безпосередньо у своїй педагогічно-науковій діяльності залучала студентів музичного відділу до написання наукових статей у сфері музичного виконавства та їхньої участі у науково-практичних конференціях.

Вона підготувала студентку П курсу музичного відділу Овсяннікову Анастасію до участі у Міжнародній науково-практичній конференції молодих учених і студентів у м. Вінниці. П посприяла у написанні студенткою наукової статті «Мистецько-педагогічний аспект слухання музики в дошкільному навчальному закладі», яка увійшла до збірника наукових статей науково- практичної конференції викладачів і студентів ВДПУ «Актуальні проблеми музичної освіти та виховання» та виступі зі статтею.

Також вона підготувала до регіональної III студентсько-учнівської науково-практичної конференції, у лютому 2018 року студента ПІ курсу музичного відділу ОСОБА_13 із роботою «Зіркова історія рок-гурту ОСОБА_14 - символ нескореності українців».

Вона є ініціативною, активною та патріотично налаштованою громадянкою, приймає участь у громадському житті країни, у волонтерській діяльності для допомоги захисникам.

Також має нагороди за сприяння патріотичному вихованню молоді у погонах - майбутніх захисників України, перебуваючи з 2013 року під час навчання сина на громадських засадах на посаді Голови Ради курсантських матерів безпосередньо у своїй фаховій музично-педагогічній діяльності у проведенні відповідних виховних заходів та концертів.

Самотужки виховала захисника України, є матір`ю бойового офіцера-десантника - особи з II групою інвалідності, отриманої на сході країни під час захисту Батьківщини, котрий захищаючи свободу та незалежність України, державу, народ, жертвує і нині найдорожчим - своїм життям.

Вона має 3 групу інвалідності, яку отримала після перенесення важкої операції на колінному суглобі, і саме в цей період, зазнала неправомірних, антигуманних, антипедагогічних дій з боку адміністрації коледжу, спрямованих на виживання її з роботи.

Не дивлячись на всі її творчі здобутки, професійні навики у роботі, на стрес, який пережила через перебування єдиного сина на війні, на душевний біль та страждання під час його важкого мінно-вибухового 27 осколкового поранення у зоні бойових дій, його посттравматичний больовий синдром та 13 операцій за півроку, а згодом і через власну хворобу під час проходження лікування - зазнала після повернення на роботу - наклепи, цькування, образи.

Поширення неправдивої інформації свідчить про принизливе, підле, неетичне, антигуманне, антипедагогічне ставлення Відповідача до неї, що в свою чергу впливає на зниження цінності моєї особи, професійних якостей, ділової компетентності.

Також, поширенням вказаної інформації відповідачі створили негативну соціальну оцінку її особи в очах оточуючих, порушивши її честь, оскільки своїй улюбленій професії викладача фортепіано, освіту якої здобувала протягом багатьох років, навчаючись у музичній школі, середньому та вищому навчальних закладах, я присвятила своє життя.

Враховуючи вищевикладене, вважає, що поширенням недостовірної інформації щодо неї завдано шкоди моїм немайновим інтересам, оскільки порушена її гідність, честь та ділова репутація.

Вищезазначеними неправомірними діями Відповідачів їй завдано моральну шкоду, яка виразилася в моральних стражданнях та переживаннях, порушенні душевної рівноваги, в зв`язку з тим, що я була ображена та принижена в присутності колег та примушена виправдовуватись перед ними.

Крім того, внаслідок пережитого емоційного насилля в період її тимчасової непрацездатності та процесі реабілітації та відновлення стану здоров`я, її самопочуття значно погіршилося, а фізична біль у суглобах додалася, так як постійні стресові напруги, нервово - емоційний стан мають безпосередній зв`язок із організмом та негативно вплинули на здоров`я суглобів, що виразилося в утрудненні рухів, запальному процесі, провокує розвиток хвороби - артрозу.

Постійне фізичне виснаження, втома, поганий сон, часті спазми головного мозку, провокують розвиток її хвороби - гоноартрозу та ускладнюють повноцінне лікування, що може призвести до дегенеративних змін не тільки суглобів, а й інших органів життєдіяльності.

Також, погіршилося її супутнє захворювання - патологія серця: дифузний кардіосклероз, що виявляється у больових симптомах у серці, змінах ритму серця, прискоренні серцебиття, що може привести до фатальних наслідків, якщо не лікуватися.

Окрім того, після вчинення над нею «судилища», вона відчула з боку колег психологічний тиск, оскільки за вказівкою директора коледжу, вони почали її ігнорувати та уникати у спілкуванні, проводити маніпуляції із студентами, через що її душевний стан погіршувався, так як зобов`язував її триматися та не реагувати, не піддаватися, щоб не злягти.

При згадуванні цих подій, вона постійно відчуваю нервозність, головний біль, зокрема тремтіння рук, сухість у горлі.

ОСОБА_2 працює керівником фізичного виховання Комунального закладу «Бердичівський педагогічний Фаховий коледж» Житомирської обласної ради» та є членом профспілкового комітету і поширив недостовірну інформацію щодо неї як посадова особа при виконання своїх посадових обов`язків.

Також, у п. 8 Постанови № 4 наголошується на тому, що за моральну шкоду, заподіяну працівнику під час виконання трудових обов`язків відповідальність несе організація, з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею у порядку регресу ( ст.ст.130, 132 - 134 КЗпП).

Короткий виклад заперечень відповідачів

У відзивіна позовпредставник Відповідача-1 директор Педагогічного фахового коледжу Житомирської обласної ради Лейчук А. (а.с. 171174, том. й) просила відмовити у задоволенні позову.

Заперечення проти позову обґрунтовані тим, що висловлювання ОСОБА_2 , зроблене на засіданні профспілкового комітету 31.05.2018 року, а саме: «у відносинах з колегами викладач ОСОБА_1 створює конфліктні ситуації. За час роботи в коледжі Валентина Іванівна багаторазово провокувала психологічну нестабільність у колективі безпідставними звинуваченнями колег», є оціночним судженням, яке ґрунтується на фактах, підтверджених доказами.

Упродовж 2018 року студенти, зокрема ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , неодноразово зверталися до директора коледжу з проханням перевести їх від викладача ОСОБА_1 до інших викладачів у зв`язку з неналежною поведінкою останньої.

На ці звернення були змушені реагувати викладачі керівники навчальних груп зазначених студентів. Вони проводили бесіди зі студентами, з`ясовували позицію самої ОСОБА_21 , яка, своєю чергою, вступала в конфлікти з викладачами, до яких було переведено студентів. Указані обставини спричиняли конфлікти не лише зі студентами, а й із колегами.

У доповідній записці завідувача музичного відділення ОСОБА_22 (від 19.03.2018 р.), поясненнях методиста ОСОБА_7 (від 19.02.2018 р.), викладачів ОСОБА_23 (20.02.2018 р.), ОСОБА_24 (19.02.2018 р.) та ОСОБА_25 (22.02.2018 р.) йдеться про неналежну поведінку ОСОБА_1 щодо студентів та колег.

Крім того, керівник групи М ІІ курсу ОСОБА_23 у своїй заяві від 16.12.2018 р. також просила директора вжити дієвих заходів щодо ОСОБА_1 у зв`язку з її неналежною поведінкою по відношенню до студентки ОСОБА_26 зазначила, що неодноразові бесіди з ОСОБА_27 щодо неприпустимості грубості до студентів не дали позитивного результату.

Заступник директора ОСОБА_10 була змушена доповісти директору про рішення адміністративної ради щодо задоволення прохання студентки ОСОБА_11 про переведення до іншого викладача через неналежну поведінку ОСОБА_21 .

Дії позивачки призвели до того, що 52 викладачі звернулися до директора з проханням, а подекуди й вимогою, не укладати з нею контракту на новий строк у зв`язку з постійним провокуванням психологічної нестабільності в колективі. Замість забезпечення якісного навчального процесу викладачі були змушені відволікатися на врегулювання конфліктів, що виникали через дії ОСОБА_21 , та вислуховувати її безпідставні звинувачення.

Усі ці обставини слугували підставою для висловленого ОСОБА_2 судження на засіданні профспілкового комітету щодо багаторазового провокування Султанбагомаєвою конфліктів у колективі та безпідставного звинувачення колег.

Відповідач діяв, виходячи з обставин, які були йому відомі на момент висловлення думки. Він висловив власну оцінку ситуації, що не суперечить праву на свободу вираження поглядів.

Європейський суд з прав людини у справі «Лінгенс проти Австрії» (рішення від 08.07.1986 р.) наголосив, що слід розрізняти факти та оціночні судження. Існування фактів підлягає доказуванню, тоді як справедливість критичного оціночного судження ні.

Також зазначається, що викладач ОСОБА_2 виступав не як представник адміністрації, а як член профспілкового комітету.

У відзиві на позов відповідач 2 ОСОБА_2 (а.с. 217-219, том 1) просив відмовити у задоволенні позову.

Вказав, що на засіданні профкому він, як один із його членів лише висловив свою думку щодо поведінки викладачки ОСОБА_1 в колективі.

Його думка гуртувалася на усних та письмових поясненнях викладачів ОСОБА_7 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_28 , які висловлювалися щодо неналежної поведінки ОСОБА_1 . При цьому остання навіть на його щирі зауваження не реагувала, хоча він мав намір улагодити недоречності в колективі. Його вислови більше направлялися на виховання позивачки, а не на її приниження.

Він не розповсюджував недостовірну інформацію. Те, що позивачка створювала конфліктні ситуації підтверджують звернення 52 викладачів до директора із проханням про недопустимість укладення контракту із ОСОБА_1 на новий строк у зв`язку із провокуванням до психологічної нестабільності в колективі.

Викладачі замість того, щоб надавати якісні освітні послуги студентам, змушені відволікатися на вирішення конфліктних ситуацій, які виникали по вині ОСОБА_1 , постійно вислуховувати її безпідставні звинувачення, все це призводило до психологічного стресу.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Корбута В.В. від 30.09.2020 задоволено заяву про його самовідвід від вирішення цієї справи.

Ухвалою судді Большакової Т.Б. від 05.10.2020 позовну заяву залишено без руху.

Недоліки позову усунуто 19.10.2020.

Ухвалою судді від 22.10.2020 ОСОБА_1 звільнено від сплати судового збору, відрито спрощене позовне провадження.

Ухвалою суду від 26.11.2020 розгляд справи продовжено за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 26.11.2020 розгляд справи продовжено за правилами загального позовного провадження.

Ухвалами суду від 02.02.2021, від 09.04.2021, від 30.04.2021 та від 28.05.2021 підготовче засідання відкладалося за клопотанням учасників справи.

Ухвалою суду від 08.06.2021 заяву про відвід судді Большакової Т. Б. задоволено.

Ухвалою від 10.06.2021 справу прийнято до провадження суддею Вдовиченко Т.М.

Протокольною ухвалою від 26.08.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду (том 2 а.с. 134-136).

Ухвалою від 21.09.2021задоволено заяву позивачки про відвід судді Вдовиченко Т.М. та справу передано для повторного розподілу між суддями.

Ухвалою від 23.09.2021 справу прийнято до провадження суддею Хуторною І.Ю.

Протокольною ухвалою суду від 10.11.2021 суд повернувся до стадії підготовчого провадження.

Ухвалою суду від 10.11.2021 задоволено клопотання позивачки, у справі призначено семантико-текстуальну експертизу. Провадження у справі зупинено.

Ухвалою суду від 14.06.2024 провадження у справі поновлено після находження експертизи, призначено підготовче засідання.

Протокольною ухвалою суду від 18.10.2018 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні позивачка та її представник адвокат Качковська М.О. підтримали позов.

Позивачка наполягає, що вона не конфліктувала із викладачами коледжу. Вона висловлювала свою позицію, зокрема щодо збору коштів для ОСОБА_8 , коли ті від повістки тікали до Криму, щодо неправомірного збору коштів на пальне для колядників, щодо несправедливого розподілу голин навантаження. Наполягає, що заяви студенти писали під диктовку, після того як у неї виник конфлікт із директором.

Представник відповідача 1 Сліпчук П.П. просив відмовити у задоволенні позову із підстав, наведених у відзиві.

Відповідач ОСОБА_2 просив відмовити у задоволенні позову. Пояснив, що він повідомив на засіданні профкому те, що знав із приводу конфліктів ОСОБА_1 .

Фактичні обставини, встановлені судом, докази на їх підтвердження

Суд встановив, що відповідно до протоколу засідання профспілкового комітету Бердичівського педагогічного фахового коледжу № 12 від 31.05.2018, на якому були присутні: голова Будаківська А.Й., члени ПК: Антонюк В.В., ОСОБА_29 , ОСОБА_7 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 слухали, серед інших, члена ПК ОСОБА_2 , який повідомив, що у відношеннях із колегами викладач ОСОБА_1 створює конфліктні ситуації. За час роботи в коледжі ОСОБА_12 багаторазово провокувала до психологічної нестабільності колективу, безпідставними звинуваченнями колег (а.с. 12, том 1).

Відповідно до висновку лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи № 35232/21-36 від 05.06.2024 (а.с. 186-190, том 3) у висловлюваннях: «у відношеннях із колегами викладач

ОСОБА_1 створює конфліктні ситуації. За час роботи в коледжі ОСОБА_12 багаторазово провокувала до психологічної нестабільності колективу, безпідставними звинуваченнями колег» міститься негативна інформація стосовно ОСОБА_1 , викладена у формі фактичних тверджень (а.с. 186-190, том 3).

На обґрунтування своїх позовних вимог позивачка долучила такі докази:

- протокол № 6 засідання ПК та адміністрації КЗ «Бердичівський педагогічний коледж» Житомирської обласної ради від 28.02.2018, на якому розглядалася заява ОСОБА_1 . ОСОБА_32 пояснила причину написання заяви, заступник директора ОСОБА_10 ознайомила присутніх із заявами студентів з проханням перевести їх до інших викладачів, методистка ОСОБА_7 підтвердила правдивість заяв, викладач ОСОБА_25 , яка надала пояснення стосовно проведення «Різдвяних колядок» студентами в позаурочний час та зробила аналіз грошових витрат, викладав ОСОБА_28 , який підтвердив виступи колег та те, що незадоволення студентами ОСОБА_1 триває багато років, ОСОБА_1 намагається вирішити дані суперечки конфліктним шляхом, викладач ОСОБА_33 зробила аналіз педагогічного навантаження ОСОБА_1 , завідувач дошкільним відділом ОСОБА_34 відмітила, що директор володіє діловими якостями, вміє ввійти в положення кожного члена колективу. Кожен член колективу має свою думку. Ухвалили, що цей лист винести на обговорення колективу та прийняти колективне рішення (а.с. 11, том 1).

- звернення від 25.05.2018 ініціативної групи викладачів, у якому вони просили адміністрацію навчального закладу втрутитися в ситуацію, яка спостерігається останнім часом у колективі. Викладач ОСОБА_1 перебуває на своїй посаді 30 років. За час роботи колега багаторазово провокувала до психологічної нестабільності у колективі. Як наслідок цього: викладачі замість того, щоб надавати якісні послуги студентам, змушені відволікатися на вирішення конфліктних ситуацій; постійно вислуховують безпідставні звинувачення з боку ОСОБА_1 : перебувають у стані психологічного стресу, який викликаний поведінкою колеги (документи додаються); студенти хочуть змінити викладача індивідуальних занять (у даному випадку ОСОБА_1 ) або ж не виключають можливості переведення до іншого навчального закладу: пропускають індивідуальні заняття з нею, готуючись до державних іспитів з іншими викладачами; постійно знаходяться у тривожному стані, що перешкоджає отриманню ними якісних знань. Щоб убезпечити студентів від психологічного тиску, мати можливість іншим викладачам надавати якісні послуги у навчанні, бути захищеними від емоційної нестабільності, яку спричинює вищевказаний викладач, просили не укладати контракт з ОСОБА_1 на новий термін (а.с. 13, том 1).

- протокол обстеження від 23.12.2017, відповідно до якого у ОСОБА_1 діагностовано розрив заднього рога медіального меніска (а.с. 15, том1).

- виписний епікриз № НОМЕР_1 , із якового вбачається, що 16.01.2018 ОСОБА_1 проведено операцію ортоскопію правого колінного суглобу, резекцію заднього рогу медіального меніску, на лікування перебувала із 15.01.2018 до 18.01.2018, продовжує хворіти (а.с. 17-а, том 1);

- листки непрацездатності, відповідно до яких ОСОБА_1 хворіла із 15.01.2018 до 12.02.2018 (а.с. 18-19, том 1);

- виписку із медичної карти стаціонарного хворого, відповідно до якої ОСОБА_1 із 11.05.2018 до 16.05.2018 перебувала на стаціонарному лікуванні із діагнозом: післятравматичний вторинний деформуючий гонартроз правого колінного суглоба. (третього) ст., НДС і больовий синдром; контрактура правого колінного суглоба; стан після артроскопічної резекції заднього рогу медіального меніска (16.01.18 р.);

- висновок ЛКК, що ОСОБА_1 потребує лікування в реабілітаційному відділенні (а.с. 22, том1);

- листок непрацездатності, відповідно до якого ОСОБА_1 хворіла із 17.05.2018 до 10.06.2018 (а.с. 23, том 1);

- листок непрацездатності, відповідно до якого ОСОБА_1 хворіла із 20.06.2018 до 29. 06.2018 (а.с. 25, том 1);

- копії записів із медичної карти ОСОБА_1 , відповідно до яких вона скаржилася на біль в правому колінному суглобі (а.с. 27-31);

- довідку до акта огляду МСЕК, від 23.11.2018, відповідно до якої ОСОБА_1 до 01.12.2021 було встановлено 3 групу інвалідності (а.с. 32, том 1);

- довідку до акта огляду МСЕК, відповідно до якої ОСОБА_1 із 01.12.2021 та безтерміново встановлено 3 групу інвалідності (а.с. 15, том 3);

- виписний епікриз ОСОБА_35 , відповідно до якого він перебував на лікуванні із 26.01.2015 із діагнозом: вогнестрільне мінно-вибухове поранення грудної клітки, правої та лівої кінцівки, правої нижньої кінцівки, проникаюче поранення грудної клітки справа, посттравматичний пневмоторакс справа, вогнестрільні осколкові переломи с/з лівої ліктьової кисті, 2-3 плюсневої кісті, середньої фаланги 2-3 пальців зі зміщенням відломків в дефектом кісткової тканини з декомпенсивним порушенням периферичного кровопостачання 2 ст., посттравматичною ампутацією правого пальця, множинні рвані рани лівого передпліччя і кисті, правого плеча, правого ліктьового суглобу, правої кисті, правого колінного суглобу и голені, вогнепальний осколковий перелом правого наколінника зі зміщенням відломків, вогнепальний осколковий перелом мищилків правого плеча, головки правої променевої кісті, ліктьового відростка правої ліктьової кісті зі зміщенням відломків, травматичний шок 2-3 ст. (а.с. 33, том 1);

- із 01.06.2020 року ОСОБА_36 встановлено 2 групу інвалідності безтерміново (а.с. 34, том1);

- довідку та посвідчення, відповідно до якого ОСОБА_37 є учасником бойових дій (а.с. 35, 36, том 1);

- атестаційний лист від березня 2017 року, відповідно до якого ОСОБА_1 відповідає займаній посаді, відповідає раніше присвоєній кваліфікації категорії «спеціаліст вищої категорії» та педагогічному званню «старший викладач» (а.с. 42-43, том 1);

- характеристику діяльності ОСОБА_1 (без дати), відповідно до якої директор Бердичівського педагогічного коледжу ОСОБА_5 позитивно охарактеризувала ОСОБА_1 .. У характеристиці вказано про проведені заходи та діяльність за період із 2012 до 2017 років (а.с. 44, том 1);

- довідку від 04.09.2018, відповідно до якої ОСОБА_1 із 01.09.2015 до 31.05.2015 та із 08.09.2016 до 31.05.2017 працювала на 0,25 ставки у ДНЗ № 26 «Веселка» (а.с. 45, том1);

- характеристику від 12.09.2018 завідувача ДНЗ № 26, відповідно до якої ОСОБА_1 за час роботи показала гарні теоретичні знання педагогічки та медичного музичного виховання в дошкільному закладі, доречно використовувала їх в щоденній практичній діяльності з дітьми (а.с. 46, том1);

- свідоцтво про підвищення кваліфікації, відповідно до якого із 06.02.2017 до 17.02.2017 ОСОБА_1 проходила підвищення кваліфікації у ДВНЗ «Університет менеджменту освіти»;

- лист-подяку від 23.10.2012 ОСОБА_1 від начальника академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного за активну діяльність на посаді голови ради курсантських матерів (а.с. 50, том 1);

- копії статті із газети «Офіцер України» № 5, 2015 у якій опублікована стаття ОСОБА_1 про діяльність ради курсантських матерів академії сухопутних військ (а.с. 58-60, том 1);

- сертифікат, відповідно до якого ОСОБА_1 24-25.11.2026 брала участь у роботі всеукраїнської науково-практичної конференції «Мистецька освіта: проблеми в перспективи розвитку в контексті європейської інтеграції» (а.с .63, том 1);

- подяку від 2018 року директора педагогічного коледжу ОСОБА_5 ОСОБА_1 за підготовку учасника ІІІ студентсько-учнівської науково-практичної конференції «Музичне мистецтво України: історія, реалії та перспективи розвитку» (а.с. 64, том 1);

- сертифікат учасника круглого столу «Мистецька освіта України: досягнення та перспективи П`ятої Міжнародної науково-практичної конференції молодих учених та студентів «Слов`янське музичне мистецтво в контексті європейської культури» 19-21.11.2012 (а.с. 65, том1);

- подяки, грамоти ОСОБА_1 датовані 2005, 2006, 2009, 2012, 2014 та 2019 за різні досягнення, в тому числі патріотизм, громадянську позицію ( а.с. 66-76, том 1);

- заяву ОСОБА_1 від 14.12.2017, адресовану директору Бердичівського педагогічного коледжу Лейчук А.О. із проханням надати їй можливість викладати предмет «Співи, музична грамота» (а.с. 79-80, том 1);

- заяву ОСОБА_1 від 28.02.2018, адресовану директору Бердичівського педагогічного коледжу ОСОБА_5 із проханням, серед іншого, провести службове розслідування та виявити викладачів, які посприяли у написанні студенткою ОСОБА_9 заяви, повідомити підстави зняття із неї робочих годин, повідомити чому існує збір коштів з працівників з чітко встановленими сумами, незалежно від навантаження та статків, чому на музичний відділ не виділяють коштів (а.с. 81-82, том 1);

- відповідь директора коледжу на звернення ОСОБА_1 від 28.02.2018, у якій вказано про збільшення педагогічного навантаження ОСОБА_1 , її розмір заробітної плати, успішність та відвідування студенткою ОСОБА_11 та того, що фінансування в коледжі здійснюється відповідно до фонду заробітної плати та встановленого кошторису (а.с. 83, том 1);

- копії скарг ОСОБА_1 до Міністра освіти і науки України від 16.01.2019, (а.с. 84-88, том1);

- відповідь на це звернення від керуючого справами виконкому Бердичівської міської ради, що питання, підняті у зверненні стосовно трудових відносин не відносять до компетенції Бердичівської міської ради (а.с. 89, том 1);

- звернення ОСОБА_1 до голови Житомирської обласної від 17.10.2018 щодо здовження службовим становищем директором Лейчук, поновлення її на роботі, покарання винних у її дискримінації, преміювання, тощо, зобов`язання ОСОБА_28 викладати на державній мові, тощо (а.с. 90-99, том 1);

- відповідь в.о. начальника управління освіти в науки від 12.11.2018 у якому вказано, що порушень у коледжі не виявлено, підстави для поновлення на роботі ОСОБА_1 відсутні (а.с. 101, 102 том 1);

- довідку директора КЗ «Бердичівський педагогічний коледж», що ОСОБА_1 працювала викладачем Бердичівського педагогічного коледжу із 15.08.19887 року до 3108.2018 р (а.с. 103, том1);

- наказ від 23.08.2018, № 58, відповідно до якого ОСОБА_1 звільнено з роботи у зв`язку із закінченням строкового трудового договору згідно п. 2 ст. 36 КзПП України із 31.08.2018 (а.с. 104, том 1);

- план-конспект відкритого заняття з навчальних дисциплін циклової (предметної) комісії викладачів гри на фортепіано від 14.11.2016, розклад індивідуальних занять старшого викладача ОСОБА_1 на 1 півріччя 2016-2017 рр (а.с. 107-108), карта педагогічного навантаження викладача ОСОБА_1 на 2017-2018 рр (а.с. 112),

- копію заяви від 02.03.2012 ОСОБА_38 , у якій вона просила залишити її у викладача ОСОБА_1 (а.с. 115, том1);

- витяг із ЄРДР у кримінальному провадженні № 12019060050000875 від 01.08.2019 за ч. 1 ст. 358 КК України щодо підробки невідомими особами наказів про прийняття на роботу та звільнення ОСОБА_1 із КЗ «Бердичівський педагогічний коледж» (а.с. 116, том1);

- повідомлення Бердичівського міського відділу СБУ від 31.01.2018, відповідно до якого ОСОБА_1 повідомлено, що її заяву віл 31.01.2018 направлено на розгляд до Бердичівського РВП (а.с. 120, том 1).

На обґрунтування заперечень проти позову відповідачі надали копії таких доказів:

-заяву від 21.02.2018 студентки ОСОБА_20 , із проханням перевести її від викладача ОСОБА_1 до ОСОБА_39 у зв`язку із психологічною несумісністю;

-пояснювальну записку ОСОБА_40 (яка не містить дати), в якій вона повідомила директора про образи її ОСОБА_1 , негативні емоції, які викликає остання, доведення до сліз, порівняння із іншими студентами, те, що б`є по пальцях ( а.с. 184, том1);

-заяву від 21.02.2018 студентки ОСОБА_41 , із проханням перевести її від викладача ОСОБА_1 до іншого викладача у зв`язку із психічною несумісністю;

-пояснювальну записку ОСОБА_19 (яка не містить дати), в якій вона повідомила директора про образи її ОСОБА_1 , доведення до сліз, порівняння із іншими студентами, те, що б`є по пальцях, погрожувала, що відмовиться від неї ( а.с. 186, том 1);

-заяву від 19.02.2018 студента ОСОБА_17 із проханням перевести його від викладача ОСОБА_1 до іншого викладача у зв`язку із психологічною несумісністю (а.с. 188, том 1);

-пояснювальну записку ОСОБА_17 , яка не містить дати, в якій він повідомив директора, що ОСОБА_1 часто говорить на підвищеному тоні, що не давало змоги йому зосередитись, коли не виходило зіграти, вона била в спинку стільця, на якому він сидів, або його рукою по клавішах (а.с. 189, том 1);

-заяву від 21.05.2018 студентки ОСОБА_42 , із проханням перевести її від викладача ОСОБА_1 до іншого викладача так як протягом семестру заняття не були проведені на належному рівні, і до державного іспиту вона не готова (а.с. 187, том 1);

-заяву від 27.03.2018 студентки ОСОБА_16 , із проханням перевести її від викладача ОСОБА_1 до іншого викладача у зв`язку із особистими причинами, висвітленими у пояснювальній записці;

-пояснювальну записку ОСОБА_16 від 27.03.2018, в якій вона повідомила директора, що не хоче надалі відвідувати заняття у викладача ОСОБА_1 , тому що під час заняття та розповідає про особисті проблеми, наокучає дзвінками, не враховує її думки при виборі програми, підібрана програма до державного іспиту не відповідає вимогам, як з`ясувалося під час прослуховування, затягує її в конфлікти із іншими викладачами та студентами, підвищує голос на заняттях, не пояснює техніку виконання, що важливо для неї як студентки без медичної освіти, принижувала її релігійні переконання ( а.с. 193, том 1);

-заяву від 11.01.2018 студентки ОСОБА_15 , із проханням перевести її від викладача ОСОБА_1 до викладача ОСОБА_43 у зв`язку із невідповідним рівнем викладання ( а.с. 194, том 1);

-пояснювальну записку ОСОБА_15 , яка не містить дати, в якій вона повідомила директора, що ОСОБА_1 під час занять залякувала її поганими оцінками, підвищувала голос, надокучала дзвінками завжди із кимось порівнювала, дратувалася через дрібниці, залякувала та погрожувала ( а.с. 195, том 1);

-доповідну записку від 19.03.2018 ОСОБА_28 на ім`я директора Бердичівського педагогічного коледжу, викладену на російській мові, яка судом не досліджена через ненадання перекладу (а.с. 196-197, том 1);

-доповідну записку викладача ОСОБА_44 , без дати, у якій остання повідомила директора коледжу, що ОСОБА_45 неодноразово була присутня на її занятті із постановки голосу у подавленому психологічному стані, після заняття у викладача ОСОБА_1 . В індивідуальній розмові студентка жалілася на неврівноваженість викладача ОСОБА_1 (а.с. 198, том 1);

-доповідну записку викладача ОСОБА_44 , без дати, у якій остання повідомила директора коледжу про перенесення іспиту студентам на 14.05.2018 та неявку ОСОБА_21 на іспит 18.05.2018 (а.с. 199, том 1);

-заяву ОСОБА_23 від 16.02.2018 у якій остання повідомила, директора про надокучання ОСОБА_1 мамі студенці ОСОБА_11 після написання тою заяви на переведення, та просила прийняти міри (а.с. 200, том 1);

-пояснювальну записку викладача ОСОБА_25 від 31.10.2018, у якій вона повідомила, що вона є організатором професійних заходів, однак кошти на такі заходи не з викладачів не збиратися, вона не має відношення до конфлікту між ОСОБА_1 та студенткою ОСОБА_11 (а.с. 201, том 1);

-пояснювальну записку керівника 3 курсу групи М ОСОБА_23 від 31.10.2018, у якій вона повідомила директора коледжу, що студентка ОСОБА_45 протягом півтора роки навчання неодноразово зверталася із проханням перевести її до іншого викладача від ОСОБА_21 та скаржилася на викладача. Вона вмовляла студентку порозумітися, наголошувала на професійності викладача, вирішити конфлікт не владо ся, студентка написала заяву на переведення (а.с. 201, том 1);

-доповідну записку методиста ОСОБА_7 у якій вона повідомила директора коледжу, що студенти ОСОБА_46 та ОСОБА_47 не готові до державного іспиту, а їх викладач ОСОБА_1 перебуває на лікарняному, чим знімає із себе відповідальність (а.с. 203, том 1);

-доповідну записку заступника директора ОСОБА_10 , у якій вона повідомила директора коледжу, заяву ОСОБА_11 про переведення її від ОСОБА_1 до іншого викладача задоволено (а.с. 204, том 1);

-доповідну записку заступника директора з навчальної роботи ОСОБА_10 , у якій вона просила дозволу директора коледжу дати можливість викладачам Сватулі та ОСОБА_48 провести додаткові заняття із студентами ОСОБА_47 та ОСОБА_46 , оскільки останні не готові до державного іспиту через неналежну їх підготовку викладачем ОСОБА_1 (а.с. 206, том 1);

-пояснювальної записки ОСОБА_7 від 19.02.2018, у якій вона повідомила директора, що ОСОБА_1 зводить на неї наклеп, звинувачує у маніпуляціях, брехні, поширенні пліток та підбурюванні студентів до написання заяв на переведення від ОСОБА_1 .. ОСОБА_1 принижує її гідність та гідність її сім`ї. У стосунках із ОСОБА_21 вона діяла в межах своїх обов`язків, також надавалася допомога студентам ОСОБА_49 щодо підготовки до іспитів, колектив збирав кошти на допомогу на лікування ОСОБА_1 та її сина (а.с. 209, том 1);

-пояснення методистки музичного виховання ОСОБА_23 від 20.02.2018 у якій остання повідомила директора коледжу, що вона була втягнута в конфлікт із ОСОБА_1 та студенткою її групи ОСОБА_50 (а.с. 210, том 1);

-пояснення методистки музичного виховання ОСОБА_23 від 20.02.2018 у якій остання повідомила директора коледжу, що вона була втягнута в конфлікт із ОСОБА_1 та студенткою її групи ОСОБА_50 (а.с. 210, том 1);

-пояснення викладача ОСОБА_25 від 22.02.2018, в якій остання повідомила директора коледжу, що ОСОБА_1 провокувала її на конфлікт із приводу того чому вона так довгого проводить репетиції та студенти не йдуть на уроки. Часто ОСОБА_1 голосно кричить. Вона не велася на провокації, оскільки могла себе опанувати, але остання продовжувала виясняти відносини, придумуючи різні ситуації, щоб її стан дестабілізувати. Вона працює із 2010 року та у них чудовий колектив (а.с. 211, том 1);

-пояснення викладача ОСОБА_51 від 19.02.2018, у яких вона вказала, що ОСОБА_1 провокує конфлікти у їх колективі. Як приклад навела ситуацію, яка відбулася з нею коли вона обізвала та принизила її на заняттях хору викладачів в присутності всіх колег (а.с. 212, том 1).

Крім того, за клопотанням позивачки Комунальний заклад «Бердичівський педагогічний фаховий коледж Житомирської обласної ради» надав суду атестаційні листи, починаючи із 1991 року, відповідно до яких атестаційна комісія періодично атестовувала ОСОБА_1 , встановлювала їй відповідну кваліфікаційну категорію.

У атестаційних листах вказано про достатній професіоналізм ОСОБА_1 , те, що вона працелюбна, принципова, вимоглива, активна, енергійна тощо.

У атестаційному листі від 2012 року вказано, серед іншого, що у подальшій роботі викладачу слід більше уваги звертати на гуманізацію навчального процесу та індивідуальний підхід до студентів, враховуючи їх психологічні особливості і рівень попередньої професійної підготовки, здійснювати компетентнісний підхід при складані індивідуальних програм студентів свого кладу. Останній атестаційний лист, який підтверджено кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії» та педагогічне звання «старший викладав» підписаний 30.03.2017 без зауважень (а.с. 39-62, том 3).

Комунальний заклад «Бердичівський педагогічний фаховий коледж Житомирської обласної ради» повідомив суд, що журнали реєстрації вхідної та вихідної кореспонденції за 2018 рік знищено ( а.с. 93, том 3).

Свідок ОСОБА_52 пояснила, що вона вчитель мистецтв у ліцеї № 4 та із лютого до травня 2018 року ОСОБА_1 була у неї на пасивній практиці. ОСОБА_53 погано ходила на той час. Крім того у 1999 2000 роках по п`ятницях вона викладала в коледжі. Коли працювала, та не чула про конфлікти із ОСОБА_21 . Не приймала участі в засіданнях. У неї не було конфлікту із ОСОБА_21 .

Свідок ОСОБА_7 пояснила, що позивачка її колега та у них нормальні робочі стосунки. З позивачкою працювала протягом 20 років. До 2012 року не було проблем. Із 2017 року вона працює методистом. Були поодинокі скарги студентів про переведення до іншого викладача. Заяви були систематичного характеру. Позивачка була з гарними організаційними здібностями, амбіційна, любить бути в центрі уваги. Вона має своє суб`єктивне бачення вирішення проблеми, що не відповідає дійсності. Із нею намагалася провести конструктивний діалог, проте безрезультатно. Щодо викладачів, то були напружені моменти із Зеленянською та Святулою. Був конфлікт із ОСОБА_54 та ОСОБА_55 . Ці конфлікти виникли після 2010 року. Хто ініціював конфлікти не знає. Коли її призначили головою циклової комісії на неї були скарги. ОСОБА_56 називала сепаратисткою. 28.02.2018 під час засідання зборів не було психологічного тиску. На неї ОСОБА_1 також зводила наклепи, писала її прізвище із малої букви.

Свідок ОСОБА_57 пояснила, що і з позивачкою немає неприязних відносин, вона була викладачем, працювали разом. Коли виникали конфлікти, то намагалися їх залагодити. Знає про конфлікт на хорі ОСОБА_55 та позивачки, вона була очевидцем конфлікту. Щодо виклику на засідання профкому, то вона цим не займається. Їй відомо про лікарняний ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_28 пояснив, що він із 2008 до 2017 року працював на посаді завідувача музикальним відділом. Студенти жалітися на Султанбагомаєву. Раніше зверталася ОСОБА_47 зі скаргою. Також із проханням перевести до іншого викладача зверталася ОСОБА_9 . Знає про конфлікти ОСОБА_21 із викладачами.

Свідок ОСОБА_25 пояснила, що з 2010 чи 2011 року працює із позивачко. Вона була свідком конфлікту, як ОСОБА_1 звинувачувала ОСОБА_58 за те, що та збирала кошти підтримати колег ОСОБА_8 , які виїжджали додому до Криму у 2014 році. Також на Султанбагомаєву жалілися студенти. У 2018 році було засідання профкому. До ОСОБА_21 були претензії, був конфлікт із ОСОБА_50 . ОСОБА_1 звинувачувала, що ніби під диктовку писалися заяви. Також вона звинувачувала у зборі коштів, хоча кошти на паливо для колядників не збиралися. Її викликав слідчий, та після того вона написала пояснення. Щодо звернення до директора, - то це колектив попросив директора не продовжувати контракт. Хтось підготував текст та колектив підписував.

Свідок ОСОБА_23 пояснила, що вона викладач фізкультури. У профспілці вона із 2015 року. У неї добрі відносини із ОСОБА_21 . Вона чула скарги на останню, що та била дітей, що були конфлікти. Діти жалілися та не хотіли йти до неї на пари. Був конфлікт з приводу переведення ОСОБА_4 .

Свідок ОСОБА_59 пояснила, що вона в.о голови профкому. Вона була свідком конфлікту ОСОБА_60 та ОСОБА_21 до 2014 року. У 2017-1018 році було засідання профкому із цього приводу. Також були звернення студентів щодо їх переведень та із цього приводу було засідання профкому. Також знає про конфлікт із ОСОБА_55 під час хору. Також було засідання щодо ОСОБА_61 за те, що остання збирала кошти для ОСОБА_8 , які виїздили в Крим. Всі конфлікти врегулювали.

Свідок ОСОБА_62 пояснила, що вона пенсіонерка та ОСОБА_1 знає із 1988 року. Характеризує її як працьовиту та чесну, лише позитивно її характеризує. Вона завжди із студентами поводилася коректно, підбирала їм індивідуальну програму. Не було підвищення голосу до студентів. Вона не чула, щоб був конфлікт із Зеленянською. Голосні розмови то їх робочий процес. Не було такого, щоб Зеленянська плакала. Фактично ОСОБА_63 спровокувала суперечку. ОСОБА_64 поступила неправильно, збираючи кошти ОСОБА_8 , які виїжджаючи в Крим та казали жахливі речі. Зі ОСОБА_65 не було конфлікту. Щодо конфлікту із ОСОБА_66 , та про такий не чула. Щодо навчання, то це складний процес, який передбачає тактильний контакт викладача до пальців студента. Студенти, мають право перейти до інших викладачів і це звичайна практика. Коли була операція у позивачки, її студентів розподілили. ОСОБА_1 вболівала за студентів, запрошувала йти до неї додому готуватися безкоштовно. ОСОБА_67 не била студентів по пальцях. Все це видумки. Листа-звернення вона не бачила. Його не всі підписували. Про такий лист вона дізналася пізніше. Не було зборів колективу, де б розбирали поведінку ОСОБА_68 . ОСОБА_69 звільнили після тривалого лікування та колектив поступив неправильно. Підтверджує, що у коледжі щомісячно збирають кошти по 100 грн.

Застосовані норми права, аналіз доводів сторін, висновки суду

Дослідивши докази, з`ясувавши обставини справи, суд доходить висновку про часткове задоволення позову із таких підстав.

Стаття 28 Конституції Українигарантує кожній особі право на повагу до її гідності, а за частиною четвертою статті 32 основного Закону кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Тож право на захист честі, гідності і ділової репутації - один з основних способів захисту Конституційних прав людини на недоторканність особистого життя. Кожен має право захищати честь, гідність і ділову репутацію в суді, крім тогоКонституція Українипередбачає судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе або членів своєї сім`ї.

Відповідно достатті 68 Конституції Україникожен зобов`язаний неухильно додержуватисяКонституціїта законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб.

Здійснення передбаченихстаттею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(зокрема, свободи дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів), пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.

Тобто, праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію, а також інформацію, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Відповідно достатті 297Цивільного кодексу України(далі -ЦК України)кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло.

За змістом частини першоїстатті 277 ЦК Українифізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді (стаття 1 Закону України «Про інформацію»).

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання порадіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням, чи критикою та чи є вона такою, що виходить за межі допустимої критики за встановлених судами фактичних обставин справи.

Відповідно до частини другоїстатті 30 Закону України «Про інформацію»оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та їх правдивість не доводиться.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співвжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 904/4494/18 зроблено правовий висновок про те, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, що не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Згідно з частиною першоюстатті 23 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до пунктом 4 частини другоїстатті 23 ЦК Україниморальна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

У частині першійстатті 1167 ЦК Українивизначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно з частинами першою-четвертою статті12, частинами першою п`ятою, шостою статті81 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно достатті 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Розглядаючи питаннянеобхідності такогообмеження удемократичному суспільствів інтересах«захисту репутаціїта правінших осіб»,від судуможе вимагатисяперевірити,чи дотриманосправедливий баланспід часзахисту двох цінностей, гарантованих Конвенцією, які у певних випадках можуть конфліктувати між собою, зокрема, з одного боку, свободи вираження поглядів, захищеної статтею 10 Конвенції, а з іншого - права на повагу до приватного життя, гарантованого статтею 8 Конвенції (рішення у справі «Бедат проти Швейцарії» (Bedat v. Switzerland), пункт 74).

Проте для того, щоб стаття 8 Конвенції підлягала застосуванню, посягання на репутацію особи має досягнути певного рівня серйозності та бути таким, що завдає шкоди здійсненню особою свого права на повагу до приватного життя (рішення у справах «А. проти Норвегії» (A. v. Norway), заява № 28070/06, пункт 64, від 09 квітня 2009 року та «Аксель Шпрінгер АГ проти Німеччини» [ВП] (Axel Springer AG v. Germany) [GC], заява № 39954/08, пункт 83, від 07 лютого 2012 року).

У своїй практиці ЄСПЛ визначив низку відповідних критеріїв, за допомогою яких урівноважуються права на свободу вираження поглядів та на повагу до приватного життя, зокрема: чи вплинула оскаржувана публікація на обговорення, яке становило суспільний інтерес; чи добросовісно діяла особа, яка висловила твердження; наскільки відомою є особа, якої стосується публікація, та що є предметом публікації; контекст, в якому були висловлені оскаржувані твердження; зміст, форма та наслідки публікації; попередня поведінка відповідної особи; метод отримання інформації та її достовірність; а також характер і тяжкість накладеного покарання (рішення у справі «Аксель Шпрінгер АГ проти Німеччини» (Axel Springer AG v. Germany), пункти 89-95, та рішення у справі «Фон Ганновер проти Німеччини (№ 2)» [ВП] (Von Hannover v. Germany (no. 2) [GC], заяви №40660/08 і № 60641/08, пункти 108-113, ЄСПЛ, 2012).

ЄСПЛ наголошував, щодля того, аби втручання в право на свободу вираження поглядів було пропорційним законній меті захисту репутації інших осіб, необхідним елементом є існування об`єктивного зв`язку між оскаржуваним твердженням та особою, яка подала позов про захист честі та гідності. Простих особистих припущень чи суб`єктивного сприйняття публікації як наклепу недостатньо, аби встановити, що відповідна особа безпосередньо постраждала від публікації. В обставинах конкретної справи має існувати щось, аби змусити пересічного читача відчути, що твердження безпосередньо стосується конкретного позивача, або що він або вона були піддані критиці (рішення у справі «Куніцина проти Росії» (Kunitsyna v. Russia), заява № 9406/05, пункти 42 і 43, від 13 грудня 2016 року).

У цій справі судом було встановлено, що у спірних висловлюваннях, які були поширені

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 на засіданні профспілкового комітету працівників Бердичівського педагогічного коледжу було розповсюджено інформацію наступного змісту «у відношеннях із колегами викладач ОСОБА_1 створює конфліктні ситуації. За час роботи в коледжі ОСОБА_12 багаторазово провокувала до психологічної нестабільності колективу, безпідставними звинуваченнями колег». Тобто, інформація доведена до відома більше однієї особи.

Ця інформація, відповідно до висновку експерта, є фактичним твердженням, вона є інформацією негативного характеру.

Позивачка довела доказами, що така інформація порочить її честь, гідність та ділову репутацію, оскільки з дуже великою ймовірністю може створити у стороннього об`єктивного спостерігача негативний образ позивачки.

Доводи відповідачів, що спірні висловлювання мають характер оціночних суджень, суд вважає безпідставними, оскільки стосуються конкретних подій, конкретної особи (позивачки) та подаються як установлений факт.

Вирішуючи питання щодо того чи є повідомлена ОСОБА_2 інформація є достовірною, суд виходить із таких міркувань.

Відповідно до наявних у справі доказів позивача періодично проходила атестацію та востаннє у 2017 році, маючи від адміністрації позитивні характеристики, у який не було вказано про провокування нею конфліктів або її непрофесіоналізм. Позивачка постійно підвищувала свій професійний рівень, організовувала різні заходи, була нагороджена грамотами, мала подяки, була головою курсантських матерів при Академії сухопутній військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.

Позивачка твердить, що вона не провокувала конфлікти, а висловлювала свою позицію, зокрема громадянську, доводила свою правоту, її стан був викликаний важким пораненням сина, тривалою його реабілітацією, а також її хворобою колінного суглобу, оперативним втручанням та її тривалим лікуванням.

Оцінюючи наданісторонами докази,суд невстановив,що єправдивою інформація, поширена ОСОБА_2 ,що у відношеннях із колегами коледжу викладач ОСОБА_1 створювала конфліктні ситуації та за час роботи в коледжі багаторазово провокувала до психологічної нестабільності колективу, безпідставними звинуваченнями колег.

Зокрема, стороною відповідача суду не надано доказів у зв`язку із чим були написані доповідні та пояснювальні записки викладачів коледжу щодо дій ОСОБА_1 , що були зареєстровані такі заяви за вхідною кореспонденцією, чи були ініційовані та проведені адміністрацією коледжу відповідні службові розслідування, за наслідками яких були реагування дирекції на такі звернення, чи мав місце факт притягнення до будь-якого виду юридичної відповідальності ОСОБА_1 , чи було прийнято рішення зборів колективу щодо поведінки ОСОБА_1 , про яке вказано у проколі № 6 від 28.02.2018.

Суд не встановив, що мав місце факт порушення трудової дисципліни ОСОБА_1 або педагогічної етики, зокрема висновки атестаційних комісій про професійну непридатність; дисциплінарні стягнення; докази конфліктів, які б підтверджували провину саме позивачки.

Суд не може вважати достовірними та достатніми доказами лише доповідні та пояснювальні записки щодо поведінки ОСОБА_1 , оскільки вони не перевірялися об`єктивною комісією, а також не містять рішень відповідних органів із прийнятими рішеннями. Такі твердження залишаються на рівні суб`єктивних оцінок.

Показання свідків - працівниківколеджу,у якихвони вказувалина конфлікти ОСОБА_1 із викладачами ОСОБА_55 , ОСОБА_70 , Святулою та ОСОБА_54 також не свідчать, що Султанбагомаєва провоювала ці конфлікти, що у розв`язанні їх винна саме вона, та що то були дійсно конфлікти, а не вирішення робочих та поточних питань, або що цепризвело допсихологічної нестабільностіпедагогічного колективу.

Також суду не надано доказів, що адміністрація коледжу, відповідно до чинного законодавства, відреагувала на звинувачення студентів про неетичну поведінку ОСОБА_1 , можливе нанесення фізичного насильства та що внаслідок написання таких заяв виникли конфлікти в колективі, або ж це призвело до психологічної нестабільності колективу.

Окрім того, лише студентку ОСОБА_15 було переведено до іншого викладача. Суду не надано доказів того, як були вирішені заяви інших студентів, чи були перевірені їх доводи.

На неодноразові виклики до суду в якості свідків колишніх студентів: ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , ОСОБА_16 , ОСОБА_42 , ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , останні до суду не прибули, не забажали надати показання щодо їх заяв.

Також суду не надано доказів, що ОСОБА_1 безпідставно звинувачувала колег та це призвело до психологічної нестабільності в колективі.

Суд вважає, що спірні висловлювання містять недостовірну інформацію, є негативними по відношенню до позивачки, оскільки створюють у стороннього об`єктивного спостерігача її негативний образ як особи, яка вчиняє конфлікти, провокує до психологічної нестабільності, безпідставно звинувачує колег.

Оскільки поширив недостовірну інформацію, яка призвела до порушення права позивачки на повагу до її честі, гідності та ділової репутації - ОСОБА_71 , який діяв як член профкому, суд позовну вимогу, пред`явлену до нього, задовольняє.

Суд визнає недостовірною та такою, що порушує права ОСОБА_1 на повагу до її гідності, честі та ділової репутації, наступну інформацію, розповсюджену ОСОБА_2 31 травня 2018 року на засіданні профспілкового комітету працівників Бердичівського педагогічного коледжу: «у відношеннях із колегами викладач ОСОБА_1 створює конфліктні ситуації. За час роботи в коледжі ОСОБА_12 багаторазово провокувала до психологічної нестабільності колективу, безпідставними звинуваченнями колег».

Між тим, пред`являючи позов про відшкодування моральної шкоди до Комунального закладу«Бердичівський педагогічнийфаховий коледжЖитомирської обласноїради» позивачка послалася на те, що інформація поширена ОСОБА_2 , як посадовою особою коледжу, та коледж має нести відповідальність за дії свого працівника.

У частині четвертій статті 277 ЦК України дійсно передбачено, що спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа під час виконання своїх посадових (службових) обов`язків, вважається юридична особа, у якій вона працює.

Проте, суду не надано доказів, що ОСОБА_2 , поширюючи недостовірну інформацію, виступав від імені юридичної - Комунального закладу «Бердичівський педагогічний фаховий коледж Житомирської обласної ради» під час виконання посадових (службових) обов`язків.

Суд встановив, що ОСОБА_2 виступав на засіданні профспілкового комітету Бердичівського педагогічного фахового коледжу.

Відповідно до статті 12 Закону «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» професійні спілки, їх об`єднання у своїй діяльності незалежні від державних органів та органів місцевого самоврядування, роботодавців, інших громадських організацій, політичних партій, їм не підзвітні і не підконтрольні.

Профспілки самостійно організовують свою діяльність, проводять збори, конференції, з`їзди, засідання утворених ними органів, інші заходи, які не суперечать законодавству.

Тому, оскільки позивачка на надала суду доказів, що Комунальний заклад «Бердичівський педагогічний фаховий коледж Житомирської обласної ради» має нести відповідальність за дії члена профспілкового комітету, у задоволенні позову в частині відшкодування моральної шкоди суд відмовляє.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 та ч. 2ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ч. 3ст. 133 ЦПК Українидо витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи.

Оскільки позивачка від сплати судового збору звільнена та позов задоволено частково, із відповідача ОСОБА_2 на користь держави слід стягнути 840 грн 80 копійок судового збору (одна вимога немайнового характеру станом на 2020 рік).

Понесення позивачкою витрат за проведення лінгвістичної експертизи в сумі 4530 48 копійок, підтверджені актом здачі-приймання та квитанцією, долученими до справи.

Оскільки суд із двох заявлених позовних вимог - задовольнив одну, із відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки слід стягнути половину витрат на проведення експертизи, що складає 2265 гривень 24 копійки.

Решта судових витрат позивачкою не обґрунтована. Із наданих чеків на пересилку поштових відправлень неможливо достовірно підтвердити, що такі витрати пов`язані із розглядом цієї справи.

Керуючись статтями 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати недостовірною та такою, що порушує права ОСОБА_1 на повагу до її гідності, честі та ділової репутації, наступну інформацію, розповсюджену ОСОБА_2 31 травня 2018 року на засіданні профспілкового комітету працівників Бердичівського педагогічного коледжу: «у відношеннях із колегами викладач ОСОБА_1 створює конфліктні ситуації. За час роботи в коледжі ОСОБА_12 багаторазово провокувала до психологічної нестабільності колективу, безпідставними звинуваченнями колег».

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального закладу«Бердичівський педагогічнийфаховий коледж Житомирськоїобласної ради» про стягнення грошових коштів у відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 840 гривень 80 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 2265 гривень 24 копійки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивачка ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

Відповідач 1 Комунальний заклад «Бердичівський педагогічний фаховий коледж Житомирської обласної ради», місцезнаходження за адресою: м. Бердичів, вул. Європейська, 53/1, ЄДРПОУ 02135862;

Відповідач 2 ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складено 23.06.2025.

Суддя І. Ю. Хуторна