Рішення від 23.06.2025 по справі 521/14236/23

Справа №521/14236/23

Провадження №2/521/182/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2025 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Тополевої Ю.В.,

за участю секретаря Онуфрієнко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи: Органу опіки та піклування Ясківської сільської ради Одеського району Одеської області про позбавлення батьківських прав, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участі третьої особи: Органу опіки та піклування Ясківської сільської ради Одеського району Одеської області про визначення способу участі у вихованні дитини та усуненні перешкод у спілкуванні з нею, -

ВСТАНОВИВ:

05 червня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , за участі третьої особи: Органу опіки та піклування Ясківської сільської ради Одеського району Одеської області про позбавлення батьківських прав, в якому просив позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов обґрунтований наступними обставинами.

Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась дитина - ОСОБА_3 . 04 грудня 2017 року рішенням Малиновського районного суду м. Одеси шлюб між сторонами розірвано. 3 червня 2019 року відповідач не цікавиться життям дитини, участі і матеріальному забезпеченні не приймає, проживає окремо від дитини, що свідчить про ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини. 14 серпня 2020 року Біляївським районним судом Одеської області з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Станом на 01 травня 2023 рік розмір заборгованості ОСОБА_2 із сплати аліментів становить 100 222, 85 грн., що, на думку позивача, підтверджує факт ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків. Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 06 грудня 2021 року визначено місце проживання дитини, ОСОБА_3 разом із батьком. На час звернення із позовом ОСОБА_1 виховує дитину разом із ОСОБА_5 , з якою проживає разом без реєстрації шлюбу, та забезпечують дитині повний гармонійний фізичний, розумовий, духовний, моральний і соціальний розвиток, а також рівень життя, необхідний для такого розвитку. Позивач зазначає, що виконує обов`язки як батька, так і матері, опікується дитиною та матеріально забезпечує, в свою чергу, відповідач свідомо ухиляється від виконання своїх обов`язків та не приймає участі в житті та вихованні дитини. Наразі позивач разом з дитиною проживають за адресою: АДРЕСА_1 , у будинку, який належить сину ОСОБА_6 - ОСОБА_7 , який відповідно до гарантійного листа від 22 травня 2023 року гарантує безперешкодне користування (проживання) вказаним будинком ОСОБА_1 та його дитині, ОСОБА_3 на невизначений строк. За місцем проживання позивач характеризується з позитивного боку, є власником та керівником ТОВ «ЛЕГАТТА-СТАЛЬ» та має матеріальну можливість утримувати дитину та забезпечувати їй найкращий можливий розвиток.

25 жовтня 2023 року відповідачем було надано відзив на позовну заяву, в якому вона просила відмовити в задоволенні позову. Обґрунтовуючи свої заперечення відповідач зазначила, що з червня 2019 року позбавлена позивачем можливості бачитись та спілкуватись із дитиною після того, як ОСОБА_1 за домовленістю з відповідачем забрав дитину на вихідні на море та не повернув за її постійним місцем проживання та реєстрації. З цього приводу відповідач зверталась до правоохоронних органів, а також до служби у справах дітей. Під час розгляду цивільної справи за позовом позивача про визначення місця проживання дитини відповідач була протиправно позбавлена єдиного джерела існування у вигляді заробітної плати, в зв`язку із чим зверталась до Господарського суду Одеської області із позовом про поновлення на роботі. Спір вирішено на користь відповідача 11 квітня 2023 року. У відповідача добрі стосунки із старшою дочкою, яка вже є повнолітньою, і місце проживання якої також було визначено із позивачем, однак, яка, попри налаштування батька проти матері налагодила відносини із матір`ю. Відповідач зауважує на тому, що питання про позбавлення батьківських прав ініційовано позивачем після того, як відповідач звернулась до органу опіки та піклування Ясківської сільської ради з заявою про визначення порядку її участі у вихованні дитини та з метою вчинення перешкод у реальному виконанні рішення органу опіки та піклування, яким було визначено порядок участі матері у вихованні дитини. Щодо заборгованості по аліментах, відповідач зазначає, що дізналась про судовий наказ Біляївського районного суду Одеської області від 14 серпня 2020 року лише після її звернення до органу опіки та піклування щодо визначення участі у вихованні дитини. Відповідач зазначає, що її актуальний психічний стан не має жодних відхилень, вона не зловживає алкогольними та наркотичними засобами, позитивно характеризується за місцем роботи, сильно переживає розлуку з дитиною та неможливість виконувати в повному обсязі свої батьківськи обов`язки через вчинення позивачем перешкод у спілкуванні з дитиною, а також невиконання ним рішення органу опіки та піклування.

25 жовтня 2023 року ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічним позовом, в якому, після уточнення, просила зобов`язати ОСОБА_1 не чинити перешкод ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визначити способи участі ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом зобов`язання ОСОБА_1 забезпечити можливість безперешкодного спілкування ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ОСОБА_2 в телефонному режимі у вечірній час (у період після 17 год. 00 хв. та до 21 год. 00 хв.), а також встановлення систематичних побачень за наступним графіком: першу та четверту суботу місяця за місцем проживання дитини - АДРЕСА_1 в присутності батька ОСОБА_1 до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 дванадцятирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 , а в подальшому кожну неділю з 17 години 00 хв. п`ятниці до 17 години 00 хв. неділі за місцем проживання ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2 без присутності батька ОСОБА_1 із покладенням на ОСОБА_2 обов`язку забезпечити пересування дитини з місця проживання батька до місця проживання матері та назад.

Зустрічний позов обґрунтованими наступними обставинами. 3 червня 2019 року відповідач позбавлена можливості бачити та спілкуватися із власною малолітньою дочкою ОСОБА_3 , що зумовлено вчиненням позивачем ОСОБА_1 перешкод у спілкуванні з дитиною, що почались з червня 2019 року, коли ОСОБА_1 за домовленістю з відповідачем забрав дитину на вихідні, після чого не просто не повернув її за місцем постійного проживання та реєстрації, а повністю обмежив можливість відповідача спілкуватися з дитиною. ОСОБА_2 намагалася добитися зустрічей з дитиною та повернення її за місцем постійного проживання шляхом звернення до правоохоронних органів, що не дало жодного результату. Також ОСОБА_2 зверталася до служби у справах дітей Одеської міської ради. В подальшому відповідач дізналась про факт подання ОСОБА_1 11 листопада 2019 року позовної заяви про визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком, припинення стягнення аліментів та стягнення аліментів. Зрозумівши, що можливості для досудового врегулювання спору вичерпані, ОСОБА_2 звернулась за правовою допомогою та сподівалась, що дитина буде повернута за постійним місцем проживання, що співпадає з місцем реєстрації ОСОБА_2 , де дитина зареєстрована і досі. Проте рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 06.12.2021 року по справі № 521/18664/19 визначено місце проживання ОСОБА_3 разом з батьком ОСОБА_1 , припинено стягнення аліментів з позивача на користь відповідача на утримання дітей, відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні вимог про стягнення з ОСОБА_2 аліментів за минулий час. ОСОБА_2 продовжувала намагатися знайти шляхи побачити свою дочку та поспілкуватися з нею, самостійно, через знайомих передати хоч якийсь подарунок, щоб дочка не думала, що мати про неї забула, відвідати дитину в школі, проте до шкоди її не пустили, зазначивши, що батько заборонив надавати матері можливість зустрічатися з дитиною.

У квітні 2023 року ОСОБА_2 звернулась до Органу опіки та піклування Яськівської сільської ради із заявою про визначення порядку та графіку зустрічей з її малолітньою дочкою, запропонувавши наступний графік зустрічей: кожні вихідні з п`ятниці 17:00 до неділі до 17:00 та в канікулярний період порівну. Орган опіки та піклування Яськівської сільської ради направив запит до служби у справах дітей за місцем проживання відповідача та 30.05.2023 року головними спеціалістами Служби у справах дітей у Малиновському районі складено акт обстеження умов проживання відповідача, яким визначено умови проживання як задовільні. У червні 2023 року Яськівською сільською радою було запрошено ОСОБА_2 на розгляд її заяви на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Яськівської сільської ради, в ході якої був присутній позивач, що заявив, що має намір позбавити відповідача батьківських прав та вже вчинив якісь дії з цього приводу, що стало підставою для оголошення перерви у розгляді заяви відповідача щодо встановлення графіку зустрічей з дитиною. Рішенням Виконавчого комітету Яськівської сільської ради Одеського району Одеської області «Про визначення способу участі у вихованні дитини» № 80/2023 від 26 липня 2023 року вирішено вважати за доцільне визначити час та місце спілкування ОСОБА_2 з малолітньою дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , першу та четверту суботу місяця за місцем проживання дитини в присутності батька.

У визначені органом опіки та піклування дні ОСОБА_2 намагалася побачити дитину, проте позивач не виконує рішення органу опіки та піклування, у зв?язку із чим ОСОБА_2 була вимушена звернутися до правоохоронних органів з питання такого невиконання, на що отримала відповідь, що зазначене питання перебуває поза компетенцією Національної поліції України та має вирішуватися в судовому порядку. Спроби ОСОБА_2 побачити дитину та поспілкуватись з нею завжди викликали агресивний супротив з боку ОСОБА_1 , що вдавався і до погроз, і до спроб застосування фізичної сили. Зазначені обставини свідчать про те, що ОСОБА_2 була позбавлена можливості приймати участь у вихованні та житті своєї дочки в цілому через протиправні дії позивача, якими порушуються права як дитини на спілкування із матір`ю, так і матері, яка має право на участь у вихованні дитини незалежно від перебування із позивачем у шлюбі та визначення місця проживання.

Відповідно до консультації психолога КНП «Одеський обласний центр психічного здоров`я» від 23 жовтня 2023 року, ОСОБА_2 всебічно орієнтована, охоче йде на контакт. Розуміє мету та завдання даного дослідження За результатами психологічного дослідження встановлено, жодних відхилень у психічному здоров`ї ОСОБА_2 не виявлено. Отже, актуальний психічний стан ОСОБА_2 не має жодних відхилень, алкогольними або наркотичними засобами вона не зловживає, проте дійсно сильно переживає розлуку з дитиною, несправедливість в контексті неспроможності добитися можливості реалізовувати батьківські права та виконувати обов`язки в повному обсязі через вчинення ОСОБА_1 перешкод у спілкуванні з дитиною, а також невиконання ним рішення органу опіки та піклування Яськівської сільської ради. ОСОБА_2 працевлаштована, за період трудової діяльності характеризується з позитивного боку. ОСОБА_2 наразі позбавлена можливості налагодити контакт з дитиною, хоча щиро цього бажає та вчиняла залежні від неї дії для отримання такої можливості. Відповідач зазначає, що ОСОБА_1 , вважає, що визначення місця проживання дитини з ним рішенням суду надає йому право позбавити в першу чергу дитину можливості спілкуватися із матір`ю, таким чином, порушуються в першу чергу права дитини шляхом повного обмеження спілкування ОСОБА_3 з матір`ю ОСОБА_2 . 3 огляду на вищенаведене, ОСОБА_2 вважає, що забезпеченню найкращих інтересів дитини відповідає відновлення безперешкодного спілкування із матір`ю та забезпечення реальної можливості ОСОБА_2 приймати участь у вихованні та піклуванні про дитину, чого вона позбавлена наразі через дії ОСОБА_1 .

05 листопада 2023 року ОСОБА_1 подав відзив на зустрічний позов із запереченнями проти нього, які обгрунтовані тим, що обставини, викладені в зустрічному позові ОСОБА_2 були вже предметом дослідження у справі № 521/18664/19 при визначенні місця проживання дочки ОСОБА_3 . Зокрема, вищевказаним рішенням суду було встановлено, що позиція ОСОБА_2 така, що вона може суттєво завдати шкоди психічному розвитку дитини. Також цим рішенням було визначено, що мати упродовж тривалого часу не цікавилась вихованням, розвитком та навчанням дитини та не виявляла наполегливості і бажання у налагодженні стосунків із своєю дитиною, а також отримуючи аліменти на утримання дочки, участі її у матеріальному забезпеченні не приймала. На відміну від матері дитини, в сім`ї батька створені умови для комфортного проживання дитини, її виховання та розвитку в дусі любові та взаємоповаги. Також позивач зауважив на істеро-нестійких рисах ОСОБА_2 та її негативний вплив на розвиток та психічний стан дитини, що відображено у висновку експерта № 5-20 «судово-психологічної експертизи підекспертної ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 за матеріалами цивільної справи № 521/18664/19. Окрім того, відповідно до консультативного висновку за результатами психологічного обстеження дитини № 05/23-к від 21.06.2023 року ОСОБА_3 з урахуванням її вікових особливостей, емоційного стану, індивідуально психологічних властивостей, рівня розумового розвитку та умов мікросоціального середовища спроможна надавати оцінку ставленню кожного з батьків до неї та спроможна виявляти прихильність до когось з батьків. ОСОБА_3 має прихильність до батька ОСОБА_1 та до ОСОБА_5 , яку дитина сприймає люблячою матір`ю. Оцінка сімейної ситуації дитиною немає залежності від свідомого впливу з боку батьків (пана ОСОБА_9 та пані ОСОБА_5 ) та інших можливих дорослих. Ставлення дитини до матері ( ОСОБА_2 ) на цей час є суперечливим. Дитина не готова до спілкування з пані ОСОБА_2 , розглядає взаємодію з нею тільки якщо це буде вимушено. Дівчинка не відчуває любові матері до себе, вказує на страх того, що вона її забере від батька, транслює, що боїться взаємодії з матір`ю. ОСОБА_3 не відчуває потреби в спілкуванні з матір`ю. При діагностичній бесіді на питання психолога до дитини, чи бажає вона бачитись або спілкуватись з матір`ю, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 відповіла, що ні, навіть по телефону. При цьому, психолог в рамках дослідження виключив можливість впливу батька на дитину, адже було з`ясовано, що ОСОБА_1 навпаки запитував дитину чи хоче вона спілкуватися з біологічною мамою, водночас сама дівчинка цього не бажає.

20 листопада 2023 року ОСОБА_2 подала відповідь на відзив, в якому зазначила, що у відзиві на зустрічний позов ОСОБА_1 посилається на рішення у справі № 521/18664/19 та складений в рамках цієї справи висновок експерта № 5-20 «судової психологічної експертизи підекспертної ОСОБА_2 від 10.04.2020 року», звертаючи увагу суду на певні тези, викладені у висновку експерта, та опускаючи інші тези, зокрема: «…підекспертній не спадає на думку, що, не дивлячись на те, яке рішення прийме суд у відношенні до визначення місця проживання ОСОБА_3 , вони з колишнім чоловіком мають перебудувати свій контакт, домовитися про певні уступки один одному, про необхідні зустрічі ОСОБА_3 з одним із батьків, саме з тим, з ким постійно дитина не проживає, щоб їх донька не була позбавлена віри в те, що вона їм потрібна, важлива, що її люблять найважливіші для неї люди і не тільки на словах. На теперішній час позиція ОСОБА_2 в ситуації, що досліджується у справі, така, що вона може суттєво завадити психічному розвитку ОСОБА_3 . Досліджуваний у справі сімейний конфлікт між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - це зіткнення різноспрямованих сил (цінностей, інтересів, поглядів, цілей, позицій) суб`єктів взаємодії. Тип конфлікту між колишнім подружжям - сімейний конфлікт, з дисгармонічною негативною взаємодією, наростанням психологічної напруги та виникненням постійного занепокоєння у дітей». З викладеного слідує наступне:- судова експертиза була проведена в рамках іншої справи та станом на 2020 рік, отже з того періоду пройшла значна кількість часу;- людська психіка, поведінка, переконання, ставлення до певної ситуації з часом змінюються під впливом обставин, оточення та інших чинників, що свідчить про безпідставність тверджень про встановлення в рамках справи № 521/18664/19 преюдиційних фактів щодо особистості ОСОБА_2 та можливість їх прийняття без доказування. У самому висновку експерта визначено потребу у перебудові контактів між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , встановлення порядку зустрічей ОСОБА_3 з тим із батьків, з яким дитина не проживає. ОСОБА_2 продемонструвала свою готовність до врегулювання спору щодо її участі у вихованні дочки, в тому числі і шляхом подання заяви про врегулювання спору за участі судді, натомість, ОСОБА_1 , з огляду на зазначені у відзиві аргументи, не готовий до такого врегулювання та вважає за можливе і в подальшому чинити ОСОБА_2 перешкоди у спілкуванні з дитиною. Також ОСОБА_2 зверталась за психологічною допомогою, що підтверджується консультацією психолога від 23.10.2023 року, в якій, зокрема, зазначено про те, що ОСОБА_2 «зосереджена на своїх емоційних переживаннях пов`язаних із розлукою з дитиною», що свідчить про неактуальність емоційних переживань щодо конфлікту із ОСОБА_1 та готовність до діалогу.

Твердження ОСОБА_1 , що ОСОБА_2 не вчинялись спроби спілкування з дочкою, наявність перешкод в спілкуванні протягом останніх трьох років не відповідають дійсності, та спростовується наданим ОСОБА_1 консультативним висновком за результатами психологічного обстеження дитини № 05/23-к від 21.06.2023 року, який відображає ситуацію, за якої на протязі тривалого часу у ОСОБА_3 формувалось негативне ставлення до матері та страхи, пов`язані із зустріччю з нею. Діалог був проаналізований психологом та здійснено висновок, що «ставлення дитини до матері ( ОСОБА_2 ) на цей час є суперечливим. Враховуючи, що вже протягом чотирьох років ОСОБА_2 не має можливості спілкуватися з дитиною, цілком зрозуміло, що емоційний зв`язок між ними є порушеним та потребує поступового відновлення та старань, саме тому ОСОБА_2 погоджується на запропонований органами опіки та піклування Яськівської сільської ради Одеського району Одеської області графік зустрічей з дитиною та на присутність батька під час таких зустрічей з метою створення найбільш комфортних для ОСОБА_3 умов для відновлення спілкування з матір`ю та поступового налагодження довірливих відносин.

У відкритому судовому засіданні ОСОБА_1 та його представники первісний позов підтримали, просили його задовольнити, проти зустрічного позову заперечували.

У відкритому судовому засіданні ОСОБА_2 та її представник проти первісного позову заперечували, зустрічні позовні вимоги просили задовольнити.

Представник третьої особи Органу опіки та піклування Ясківської сільської ради Одеського району Одеської області у відкрите судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у відсутність представника третьої особи.

Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, вивчивши заяви по суті справи, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, вивчивши нормативно-правові акти, які регулюють спірні правовідносини, проаналізувавши і оцінивши докази в їх сукупності дійшов до наступних висновків.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд вважає, що вони виникли у зв`язку із захистом особистих немайнових прав і обов`язків батьків та дітей, а тому регулюються Главами 1 та 13 СК України.

Судом встановлено, та підтверджено матеріалами справи наступні фактичні обставини.

З 30 вересня 2000 року сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який заочним рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 04 грудня 2017 року розірвано (т. 1 а. с. 12-13).

В період шлюбу у сторін народилась дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1 а. с. 11).

Рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 06 грудня 2021 року визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з батьком - ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 (т. 1 а. с. 23-34).

Судовим наказом Біляївського районного суду Одеської області стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання, в тому числі, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1 а. с. 14-15).

Станом на 01 грудня 2023 року заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів становила 122 902,85 грн. (т. 2 а. с. 58-60).

Із матеріалів справи, а саме, із довідки № 01-26/184 від 22 травня 2023 року Троїцького ліцею Яськівської сільської ради Одеського району Одеської області вбачається, що малолітня ОСОБА_3 є ученицею Троїцького ліцею, батько дитини регулярно відвідує шкільні збори, бере активну участь у навчанні і вихованні дочки. Мати дитини жодного разу не зверталась до ліцею, батьківські збори не відвідувала, не цікавилась навчанням і вихованням своєї дитини, витрати на шкільне приладдя здійснює батько (т. 1 а. с. 51).

Із копії декларації № 0001-4НК8-Р600 про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу пацієнтці ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вбачається, що декларація укладалась батьком дитини - ОСОБА_1 (т. 1 а. с. 48).

Відповідно до довідки № 7-133/418 від 24 травня 2023 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відвідує танцювальний та музичний гуртки Троїцького сільського клубу Яськівської сільської ради. Батько дитини спілкується з керівниками гуртків, завжди цікавиться позашкільним життям дитини, завжди приводить і забирає дитину із занять, відвідує всі виступи дитини та відкритті заняття, які проходять у Троїцькому сільському клубі або за його межами (т. 1 а. с. 53).

Звертаючись до суду із позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо малолітньої ОСОБА_3 , позивач ОСОБА_1 , в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач не цікавиться життям дитини, проживає окремо від дитини, участі у вихованні і матеріальному забезпеченні дитини не приймає. З серпня 2020 року заборгованість зі сплати аліментів ОСОБА_2 зростає, в свою чергу відповідач не вживає жодних заходів та спроб щодо її погашення, що підтверджує факт ухилення ОСОБА_2 від виконання своїх батьківських обов`язків.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім`ї (ч. 1 ст. 5 СК України).

Дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає (стаття 3 СК України).

Відповідно до ч. 7 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У відповідності до ст. 150 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Частиною першою статті 164 Сімейного Кодексу України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

З аналізу вказаної статті, суд вважає, що зазначені підстави є вичерпними та позбавлення батьківських прав є правом, а не обов`язком суду.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні одним із батьків обов`язків по вихованню, а також встановити, що батько чи мати ухиляється від їх виконання свідомо, тобто, що він систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки.

Позивач ОСОБА_1 в підтвердження позовних вимог про позбавлення батьківських прав, посилався на те, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків, пов`язаних з вихованням дитини, а саме: не цікавиться дитиною, не піклується про неї, не приймає участь у її вихованні та утриманні.

Умовою по ухиленню від обов`язків по вихованню дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, передбачена п. 2. ч. 1 ст. 164 СК України, може бути лише винна поведінка особи, свідоме нехтування нею своїми батьківськими обов`язками. Відповідні докази умисного ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідача відносно своєї дитини в матеріалах справи відсутні.

В ході розгляду справи судом було допитано в якості свідка відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 , яка показала, що після припинення шлюбних відносин між сторонами дочка ОСОБА_3 залишилась проживати із нею. Однак, влітку 2019 року, зі згоди матері, батько дитини ОСОБА_1 приїхав та забрав дитину із собою на море на вихідні дня, після чого дитину матері вже не повернув. Всі спроби повернути дитину або побачитись із нею були марними зважаючи на поведінку батька, який вчиняв перешкоди у спілкуванні матері та дитини, та змінив місце проживання дитини з м. Одеса на с. Троїцьке.

Вказані обставини у відкритому судовому засіданні були підтверджені свідками ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 . Свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_16 показали також, що мати дитини - ОСОБА_2 разом із ними прибула до с. Троїцьке на день святкування села, щоб побачитись із дочкою, однак дитина перебувала на вулиці із старшою сестрою та незнайомим чоловіком, які, побачивши ОСОБА_2 наказали дитині убігати від матері.

Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують , та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Пунктом 18 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України передбачено право суду, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось з батьків з урахуванням характеру, особи батька, а також конкретних обставин справи, відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність зміни ставлення до виховання дітей, поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Відповідно до ч. ч. 4-5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

28 серпня 2023 року органом опіки та піклування Яськівської сільської ради Одеського району Одеської області складено висновок про не доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1 а. с. 112-115).

Позивачем ОСОБА_1 в ході розгляду справи не доведено, що поведінка відповідача відносно дочки ОСОБА_3 є свідомим нехтуванням нею своїми батьківськими обов`язками, не доведено та не надано суду достатніх доказів, в чому полягає захист інтересів дитини шляхом саме позбавлення матері батьківських прав та доказів, які б безспірно свідчили про умисне ухилення відповідачем від виконання батьківських обов`язків відносно дитини.

Беззаперечні докази винної поведінки та свідомого нехтування своїми обов`язками відповідачем, які б свідчили про злісне ухилення нею від виховання своєї дитини і як наслідок необхідність застосування крайнього заходу у вигляді позбавлення батьківських прав, у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Держави-учасниці зобов`язуються поважати право дитини на збереження індивідуальності, включаючи громадянство, ім`я та сімейні зв`язки, як передбачається законом, не допускаючи протизаконного втручання. Якщо дитина протизаконно позбавляється частини або всіх елементів своєї індивідуальності, Держави-учасниці забезпечують їй необхідну допомогу і захист для найшвидшого відновлення її індивідуальності (ст. 8 Конвенції).

Європейський суд з прав людини в справі «Хант проти України» зазначив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині позбавлення батьківських прав належить залишити без задоволення, оскільки позивачем ОСОБА_1 не доведено належними та допустимими доказами умисного ухилення ОСОБА_2 від виконання батьківських обов`язків відносно малолітньої дочки, а позбавлення батьківських прав матері відносно малолітньої дитини не забезпечуватиме найкращих інтересів самої дитини.

Що стосується зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 про визначення способу участі у вихованні дитини та усуненні перешкод у спілкуванні з нею, суд вважає, що вказані позовні вимоги належить задовольнити.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

Згідно із статтею 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

У статті 157 СК України встановлено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до статті 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та її вихованні, зокрема, він ухиляється від виконання рішення органу опіки і піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням віку, стану здоров`я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Під час розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_1 перешкоджає ОСОБА_2 у спілкуванні з дочкою, що знайшло своє підтвердження дослідженими під час розгляду справи доказами, а саме, доказами звернення ОСОБА_2 до органів поліції (т. 1 а. с. 137-138, т. 2 а. с. 30-34, ,121, 122, 126), показаннями свідків, матеріалами розгляду органами опіки та піклування заяви ОСОБА_2 щодо визначення часу та місця зустрічі із дочкою (т. 1 а. с. 150-164), матеріалами переписки сторін (т. 2 а. с. 122-125).

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Із консультаційного висновку № 05/23-к від 21 червня 2023 року вбачається, що ОСОБА_3 має прихильність до батька ( ОСОБА_1 ) та до ОСОБА_5 , яку дитина сприймає матір`ю. Ставлення дитини до матері на час складення висновку є суперечливим, дитина не готова до спілкування з нею, розглядає взаємодію з нею тільки якщо це буде вимушено. Дівчинка не відчуває любові матері до себе, вказує на страх того, що вона її забере від батька, транслює, що боїться взаємодії з матір`ю. ОСОБА_3 не відчуває потреби в спілкуванні з матір`ю. Доросла не є для дівчинки значущою людиною, емоційний зв`язок між ними відсутній.

Аналіз вказаного консультаційного висновку у сукупності із іншими наявними в матеріалах справи доказами дають суду підстави дійти висновку про те, що у малолітньої ОСОБА_3 , враховуючи її ранній вік на час початку її проживання із батьком та повна ізоляція з боку батька дитини від матері створено негативний образ матері, із почуттям страху, враховуючи комфортну сімейну ситуацію дитини в сім`ї батька, та обговорення батьком питання про можливе викрадення дитини матір`ю.

Відповідно до рішення Органу опіки та піклування Яськівської сільської ради Одеського району Одеської області № 80/2023 від 26 липня 2023 року, визначено час та місце спілкування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з малолітньою дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , першу та четверту суботу місяця за місцем проживання дитини: АДРЕСА_1 , в присутності батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Визначальним принципом регулювання сімейних відносин за участю дитини є максимально можливе урахування інтересів дитини (частина восьма статті 7 СК України, стаття 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до частини другої статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Крім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов`язки щодо батьків (стаття 142 СК України), у тому числі й на рівне виховання батьками.

У параграфі 54 рішення ЄСПЛ «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, заява № 31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

Отже, визначаючи спосіб участі матері у вихованні дитини, спілкуванні з нею, суд має враховувати принцип рівності прав батьків у вихованні дитини та принцип забезпечення найважливіших інтересів дитини.

Суд при встановленні способу спілкування має дотримуватися розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.

У справах зі спорів щодо участі батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною узагальнений та формальний підхід є неприпустимим, оскільки сама наявність спору з цього приводу є суттєвим інструментом впливу, особливо у відносинах між колишнім (фактичним) подружжям, який може використовуватися не в інтересах дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, у тому числі її думки, якщо вона відповідно до віку здатна сформулювати власні погляди.

Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постановах Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 196/1202/19 (провадження № 61-5501св22), від 26 червня 2023 року у справі № 753/5374/22 (провадження № 61-2097св23), від 31 січня 2024 року у справі № 276/1741/22 (провадження № 61-14795св23), від 27 лютого 2024 року у справі № 295/12894/20 (провадження № 61-1143св24), від 14 травня 2024 року у справі № 756/3852/22 (провадження № 61-3152св24).

Отже, при ухваленні рішення суд приймає до уваги тільки найвищі інтереси дитини, які переважають над інтересами батьків.

Як встановлено судом, мати дитини прагне більше уваги приділяти дитині, бажає приймати участь у їх вихованні.

При цьому суд звертає увагу на те, що право матері на спілкування з дитиною та участь у її вихованні є її незаперечним правом, а спілкування дитини з матір`ю відповідає її інтересам. Мати, яка проживає окремо від своєї дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а батько не має права перешкоджати матері спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини. Встановлення стосунків та емоційного контакту малолітньої дитини з її матір`ю повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити дитину від спілкування з матір`ю.

Таким чином, суд вважає, що зустрічі матері з дитиною повинні відбуватись обов`язково задля зміцнення родинних зв`язків та збереження сімейного оточення та індивідуальності дитини.

Разом із цим, проведення зустрічей матері з дитиною без присутності батька на початковому етапі може негативно вплинути на психоемоційний стан дитини, оскільки між матір`ю та дитиною відсутній сталий психологічний зв`язок та дитина, враховуючи її вік та тривале проживання з батьком та іншою жінкою, повноцінно не сприймає ОСОБА_2 як мати. Для налагодження довірливих відносин між матір`ю і дитиною необхідний час, протягом якого поступово буде відбуватися налагодження спілкування та формування емоційної прив`язаності дочки до матері.

При таких обставинах, суд дійшов до висновку про те, що графік участі у вихованні дитини, запропонований ОСОБА_2 є прийнятним та враховує найвищі інтереси дитини.

Разом із цим, графік, встановлений рішенням Органом опіки та піклування від 26 липня 2023 року є недостатньо обґрунтованим та не відповідає найвищим інтересам дитини, що дає суду підстави не погодитися з ним, так як не містить достатнього обґрунтування щодо обставин достатності участі матері у вихованні дитини протягом всього двох субот на місяць без визначення конкретного часу дотриманню найвищих інтересів дитини.

Згідно ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 141, 142, 151, 153, 155, 157, 158, 159, 164 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи: Органу опіки та піклування Ясківської сільської ради Одеського району Одеської області про позбавлення батьківських прав - залишити без задоволення.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участі третьої особи: Органу опіки та піклування Ясківської сільської ради Одеського району Одеської області про визначення способу участі у вихованні дитини та усуненні перешкод у спілкуванні з нею - задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_1 не чинити перешкод ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визначити способи участі ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом зобов`язання ОСОБА_1 забезпечити можливість безперешкодного спілкування ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ОСОБА_2 в телефонному режимі у вечірній час (у період після 17 год. 00 хв. та до 21 год. 00 хв.), а також встановлення систематичних побачень за наступним графіком: першу та четверту суботу місяця за місцем проживання дитини - АДРЕСА_1 у вільний від додаткових занять дитини час в присутності батька ОСОБА_1 до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 дванадцятирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 , а в подальшому кожний тиждень з 17 години 00 хв. п`ятниці до 17 години 00 хв. неділі за місцем проживання ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2 без присутності батька ОСОБА_1 із покладенням на ОСОБА_2 обов`язку забезпечити пересування дитини з місця проживання батька до місця проживання матері та назад.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.

Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Ю.В. Тополева