Ухвала від 23.06.2025 по справі 260/6699/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про задоволення заяви про відвід судді

23 червня 2025 рокум. Ужгород№ 260/6699/24

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Калинич Я.М., розглянувши заяви ОСОБА_1 про відвід судді Калинич Я.М. в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, Ради адвокатів Закарпатської області, Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України про встановлення відсутності повноважень, -

ВСТАНОВИВ:

23 жовтня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області (КДКА Закарпатської області), Ради адвокатів Закарпатської області (РАЗО), якою просить: 1) відповідно до п.5 ч.2 ст.245 КАС України встановити відсутність повноважень у Ради адвокатів України в особі адвокатів: Ізовітова Лідія Павлівна (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю №3 від 15.01.2003); Гвоздій Валентин Анатолійович (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю №207 від 21.10.2002); Кухар Олексій Іванович (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю №304 від 19.12.2003); Колесников Ігор Валерійович (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю №833 від 21.12.2006); Лазарчук Ганна Валеріївна (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю №4385 від 04.07.2012); Тельман Анатолій Григорович (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю №227 від 23.06.2003); Кривошапка Антон Анатолійович (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю №1444 від 17.10.2005); Гордєєв Юрій Володимирович (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю №543 від 24.04.2009); Величко Лариса Юріївна (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю №779 від 14.01.2008); Головченко Ольга Олександрівна (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю №614 від 05.12.2002); Горощенко Любов Володимирівна (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю №55 від 15.09.2003); Гринь Людмила Василівна (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю №37 від 08.09.2017); Гришин Ярослав Володимирович (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю №388 від 27.04.2011); ОСОБА_2 (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю №290 від 19.12.2003); Каденко Оксана Олегівна (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю №360 від 04.08.2005); Калюжна Барбара Володимирівна (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю №750 від 06.04.1998); Комарницька Оксана Омелянівна (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю №21 від 29.06.1993); Кошеля Василь Васильович (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю №21/76 від 16.12.2002); ОСОБА_3 (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю №116 від 15.04.1994); Осика Сергій Валентинович (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю №1113 від 29.10.1998); ОСОБА_4 (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю №315 від 07.03.2000); ОСОБА_5 (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю №231 від 09.10.2020); ОСОБА_6 (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю №220 від 29.09.1994); ОСОБА_7 (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю №9/221 від 30.12.1993); ОСОБА_8 (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю № 451 від 23.01.2012); 2) відповідно до п.5 ч.2 ст.245 КАС України встановити відсутність у «адвоката» ОСОБА_9 (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю №21/575 від 21.12.2006) повноважень голови Ради адвокатів Закарпатської області; 3) відповідно до п.5 ч.2 ст.245 КАС України встановити відсутність у адвоката ОСОБА_10 (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю №21/8 від 11.11.2002) повноважень голови Кваліфікаційно дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області; у адвокатів Гончарова Валентина Вікторовича (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю №21/212 від 11.11.2002), Бухтоярова Оксана Василівна (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю №816 від 26.07.2019), ОСОБА_11 (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю №21/463 від 18.07.2005), ОСОБА_12 (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю №21/367 від 11.11.2002), Марина Віктор Георгійович (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю №21/536 від 12.07.2006), Зеленяк Сергій Петрович (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю №21/400 від 04.10.2004) повноважень членів дисциплінарної палати Кваліфікаційно дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2024 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2024 року про відмову у відкритті провадження у справі №260/6699/24 без змін.

Постановою Верховного Суду від 13 травня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2025 року у справі №260/6699/24 скасовано. Справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Адміністративна справа №260/6699/24 повернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду 26 травня 2025 року.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 травня 2025 року суддя Скраль Т.В. задовольнила самовідвід, та передала справу для повторного автоматизованого розподілу.

27 травня 2025 року згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Плехановій З.Б.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження. Задоволено клопотання позивача про її участь та участь її представника Карповича А.А. в судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів.

Ухвалою від 02 червня 2025 року суддя Плеханова З.Б. задовольнила заяву ОСОБА_1 про відвід судді Плеханової Зої Борисівни, відвела від розгляду справи №260/6699/24 суддю Плеханову Зою Борисівну та передала адміністративну справу №260/6699/24 для повторного автоматизованого розподілу справ у порядку ст.31 КАС України.

Згідно з Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 червня 2025 року справу передано на розгляд судді Луцовичу М.М.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року заяву головуючого судді Луцовича Михайла Михайловича про самовідвід задоволено, адміністративну справу №260/6699/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, Ради адвокатів Закарпатської області, Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України про встановлення відсутності повноважень передано на повторний автоматизований розподіл для визначення складу суду.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 червня 2025 року справу №260/6699/24 передано для подальшого розгляду головуючій судді Калинич Я.М.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 червня 2025 року адміністративну справу №260/6699/24 прийнято до провадження суддею Калинич Я.М.

Ухвалою суду від 16 червня 2025 року задоволено спільну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_13 та допущено участь позивача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та її представника Карповича Андрія Петровича (РНОКПП НОМЕР_2 ) у всіх судових засіданнях у справі №260/6699/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів через зареєстровані Криворучко Л.С. та Карповича А.П. Електронні кабінети в ЕСІТС у підсистемі «Відеоконференцзв`язок» (ВКЗ).

Ухвалою суду від 19 червня 2025 року задоволено клопотання представника Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції та допущено участь представника Національної асоціації адвокатів України - адвоката Козачук Наталії Юріївни, у підготовчому засіданні у справі №260/6699/24, призначеному на 09 липня 2025 року о 10:00 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

23 червня 2025 року до суду від Криворучко Л.С. надійшла заява про відвід, в якій вимагає відвести суддю Закарпатського окружного адміністративного суду Калинич Я.М. від розгляду справи №260/6699/24.

Заява обґрунтована тим, що позивач висловлює недовіру судді Калинич Я.М. у зв`язку з тим, що, на переконання позивача, суддя Калинич Я.М. свідомо порушила норми матеріального і процесуального права; не врахувала норми права викладені у зазначених вище постановах Великої Палати Верховного Суду; дозволила своїми діями порушувати представнику НААУ (РАУ) закон; заохочує та сприяє порушенням НААУ (РАУ) закону; суддя Калинич Я.М. фактично до вирішення судового спору - визнала законність здійснення адвокатом Ізовітовою Л.П. повноважень в порушення ч.3 ст.55 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», шляхом прийняття заяви про ВКЗ її додатку до неї, а саме довіреності до розгляду виданою особою без законних повноважень; що, на думку позивача, має явно виражену прихильність до відповідача НААУ (РАУ); є упередженою до позивача Криворучко Л.С.

Розглянувши подану позивачем заяву про відвід головуючої судді Калинич Я.М., суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно з ч.3 ст.39 КАС України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Як передбачено ч.3 ст.40 КАС України, питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Зі змісту закону вбачається, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості. При цьому, для того, щоб ці обставини лягли в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.

З`ясувавши мотиви, зазначені заявником у заяві про відвід, суд вважає, що останнім не доведено підстав, які б свідчили про пряму чи опосередковану заінтересованість судді в результаті розгляду справи. Також і відсутні інші обставини, які б могли викликати сумнів у неупередженості або необ`єктивності судді.

Частиною 4 ст.36 КАС України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Доказів, які б вказували на пряму чи опосередковану заінтересованість складу суду в результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновку про необґрунтованість обставин та мотивів, за якими заявником заявлено відвід головуючій у справі судді - Калинич Я.М.

Однак, суд зазначає, що згідно з ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини безсторонність (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися згідно з (i) суб`єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (i) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та серед інших аспектів його склад достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).

Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а також може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).

У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»). У цьому сенсі навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється».

У справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

Європейський суд з прав людини диференціює чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги: чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах Piersack проти Бельгії, 8692/79, Grieves проти Сполученого Королівства, 57067/00). Об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (Розділ ІІ показник: Об`єктивність. Бангалорські принципи поведінки суддів).

Поняття незалежності та об`єктивної безсторонності пов`язані. З суб`єктивної точки зору, суд не повинен виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання. Об`єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.

У Рішеннях Європейського Суду з прав людини від 09.11.2006 року у справі «Білуха проти України» та Рішенні від 28.10.1998 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії» зазначається, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 26.10.1984 року у справі De Cubber проти Бельгії зазначив, що судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведеним (рішення).

Суд звертає увагу на те, що у п.30 Рішення Європейського суду з прав людини від 01.10.1982 року у справі «П`єрсак проти Бельгії» вказано: «Не дивлячись на те, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність, чи навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до п.1 ст.6 Конвенції. У даному контексті можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу тому будь-який суддя, щодо якого є обґрунтовані підстави побоюватися браку безсторонності, має бути відведений».

Суд вважає, що інститут відводу судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес. У даному випадку, підставою для відводу не обов`язково має бути доведений факт необ`єктивності чи заінтересованості судді.

Враховуючи встановлене у позивача враження щодо упередженості та необ`єктивності головуючої судді Калинич Я.М. при розгляді даної адміністративної справи, та для того, щоб за суб`єктивним критерієм з боку стороннього спостерігача не виникали сумніви у неупередженості головуючої судді під час вирішення даної справи суд приходить висновку, що заява представника позивача про відвід судді Калинич Я.М. є обґрунтованою лише за суб`єктивним критерієм, а тому підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ч.12 ст.40 КАС України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

У відповідності до ч.1 ст.41 КАС України у разі задоволення відводу (самовідводу) судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 36, 40, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Калинич Я.М. - задовольнити частково.

Відвести суддю Калинич Я.М. від розгляду справи №260/6699/24.

Адміністративну справу №260/6699/24 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, Ради адвокатів Закарпатської області, Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України про встановлення відсутності повноважень - передати до відділу документального забезпечення Закарпатського окружного адміністративно суду для здійснення подальшого повторного автоматизованого розподілу справи.

У задоволенні решти вимог заяви - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, зазначеному в статті 256 КАС України.

Суддя Я. М. Калинич