Ухвала від 23.06.2025 по справі 400/11739/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

23 червня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/11739/24

Перша інстанція: суддя Величко А.В.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Шляхтицького О.І.,

суддів Семенюка Г.В., Федусика А.Г.,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 р. у справі № 400/11739/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військова частина НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 28.02.2025 позов задовольнив .

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Військова частина НОМЕР_1 через підсистему ЄСІТС Електронний суд 10.04.2025 вперше подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 15.04.2025 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишив без руху у зв`язку з тим, що по справі не сплачено судовий збір (державне мито) за подачу апеляційної скарги, та надав строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

25.04.2025 до суду надійшло клопотання Військової частини НОМЕР_1 про продовження строку для усунення недоліків, обгрунтоване тимчасовою відсутністтю коштів для сплати судового збору.

П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29.04.2025 клопотання Військової частини НОМЕР_1 про продовження строку для усунення недоліків - задовольнив.

Продовжив Військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

Проте в зазначений термін від апелянта до суду не надійшло жодного листа, заяви про продовження строку, заперечення або документу про сплату судового збору, у зв`язку із чим суд 20.05.2025 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 повернув скаржнику.

29.05.2025 Військова частина НОМЕР_1 звернула до суду із новою апеляційною скаргою.

Також апелянт просив поновити строк на апеляційне оскарження та відстрочити сплату судового збору.

П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 05.06.2025 визнав неповажними причини пропуску Військовою частиною НОМЕР_1 строку на апеляційне оскарження рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 у справі № 400/11739/24.

Відмовив у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 у справі № 400/11739/24.

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без руху.

Надав апелянту строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснив Військовій частині НОМЕР_1 , що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до ст.169 КАС України апеляційна скарга буде повернута скаржнику.

Роз`яснив Військовій частині НОМЕР_1 , що у разі не виконання вимог зазначеної ухвали в частині підтвердження поважності причин пропуску строку, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України.

Так, відповідно до довідки про доставку електронного листа від 17.06.2025, копія ухвали апеляційного суду від 05.06.2025 була доставлена до електронного кабінету Військової частини НОМЕР_1 в підсистемі ЄСІТС Електронний суд 05.06.2025 о 17:34 год.

Таким чином, документ вважається доставленим апелянту 06.06.2025, а тому недоліки апеляційної скарги мали бути усунені у строк до 16.06.2025 включно.

16.06.2025 до П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Військовій частині НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження та відстрочення сплати судового збору за подачу апеляційної скарги.

Розглянувши клопотання Військовій частині НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд дійшов висновку, що зазначені в обґрунтування пропуску апелянтом строку апеляційного оскарження причини не є поважними з огляду на таке.

Як зазначено у п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України, учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Згідно висновків Верховного Суду у справах № 826/9136/17, № 806/2321/16 у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Таким чином, довготривала процедура погодження та сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.

Крім того, у пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини Лелас проти Хорватії суд звернув увагу на те, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною причиною при вирішенні питання про поновлення чи продовження строку, встановленого законом або судом.

Аналогічні висновки викладені зокрема у судових рішеннях Верховного Суду від 23 грудня 2019 року (справа №2040/6272/18), від 23 грудня 2019 року (справа №160/815/19) від 12 грудня 2019 року (справа №160/8755/18), від 14 листопада 2019 року (справа №826/13980/18).

Колегія суддів звертає увагу апелянта на висновки, викладені у рішенні ЄСПЛ від 20 вересня 2022 року у справі ЗАВАЛІЙ ТА ІНШІ ПРОТИ УКРАЇНИ (Заява № 23342/14). Фактичні обставини даної справи зводяться до того, що суб`єктом владних повноважень подавалась апеляційна скарга, яка поверталась судом у зв`язку із несплатою судового збору. В подальшому, поза межами встановленого законодавством строку апеляційного оскарження, суб`єктом владних повноважень повторно подавалась апеляційна скарга разом із клопотанням про поновлення строку, яке задовольнялось судами. За висновками ЄСПЛ, у цій справі суди, порушуючи принцип юридичної визначеності, приймали до розгляду за відсутності достатніх підстав і задовольняли скарги, подані поза межами встановленого законодавством строку для апеляційного оскарження. У зв`язку з цим Європейський суд дійшов висновку, що у цій справі було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.

Поряд з цим, колегія суддів наголошує, що факт попереднього звернення відповідача до суду з апеляційною скаргою у встановлений законом строк не є безумовною підставою для поновлення строку звернення до суду з повторно поданою апеляційною скаргою (до того ж, за умови не сплати судового збору), оскільки надання особі, яка бере участь у справі права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою, не звільняє таку особу від дотримання встановленого законом строку на подання апеляційної скарги та не передбачає можливості у зв`язку з цим свавільно розпоряджатися часом на апеляційне оскарження.

Ці ж правові висновки знайшли своє підтвердження в ухвалі Верховного Суду від 23 березня 2023 року у справі № 280/9676/21(К/990/9325/23).

Також, суд звертає увагу, що при вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження суд надає оцінку обставинам які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.

Апеляційний суд враховує також, що вдруге апеляційну скаргу було подано через три місяці після закінчення встановленого КАС України строку на апеляційне оскарження.

Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на те, що він одразу після отримання ухвали про повернення апеляційної скарги негайно, без невиправданого зволікання звертався до суду із новою апеляційною скаргою, оскільки у повторно поданій апеляційній скарзі не було усунуто недоліки попередньої, зокрема не сплачено судовий збір.

Окремо суд звертає увагу, що невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку звернення до суду реалізовувати право на апеляційне оскарження.

При цьому у випадку незгоди із ухвалами суду про повернення скарги, апелянт наділений процесуальним правом оскаржувати відповідні ухвали в касаційному порядку, водночас подання повторних апеляційних скарг не свідчить про наявність поважних причин для поновлення строку звернення до суду.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що лише посилання на направлення клопотання про продовження строку без усунення недоліків апеляційної скарги не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади.

У справі № 820/1212/17 Верховний Суд вказав, що за загальним правилом відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів на сплату судового збору не може вважатись поважною причиною для поновлення пропущеного процесуального строку. Разом з тим, у деяких випадках розмір належного до сплати судового збору у сукупності з іншими суттєвими обставинами може бути розцінений судами, як об`єктивна обставина, що значно ускладнила можливість вчинення процесуальної дії у визначений законом або судом строк. Саме такі випадки були конкретизовані у наведеній постанові Верховного Суду, проте, у межах цієї справи відсутні підстави вважати, що розмір належного до сплати судового збору може об`єктивно ускладнити своєчасне виконання відповідної процесуальної дії.

При цьому, організація роботи діловодства Військової частини НОМЕР_1 , є суб`єктивним чинником, за відсутності об`єктивних підстав, що підтверджені належними та допустимими доказами, не є поважною підставою для поновлення пропущеного строку, оскільки тривалість процедури оформлення документів безпосередньо залежить від ефективної роботи працівників і не свідчить про наявність особливих і непереборних обставин, які є поважними причинами для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Додатково колегія суддів зауважує, що запровадження воєнного стану в якості підстави для поновлення строку, відповідно до ч.1 ст.121 КАС України може враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, лише у тому випадку, коли пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такими обставинами.

Виходячи з нормативно-правового регулювання запровадження воєнного стану в Державі, сам лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 26 вересня 2022 року у справі № 560/403/22.

Між тим, в даному випадку на думку колегії суддів, посилаючись як на підставу поновлення строку на апеляційне оскарження на введення воєнного стану, Військова частина НОМЕР_1 не довела, що саме обставини, пов`язані із введенням воєнного стану унеможливили звернутись із цією апеляційною скаргою у встановлений процесуальним законом строк.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.

Колегія суддів звертає увагу на Практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини є джерелом права, відповідно до якої право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс та інш. Проти Великобританії рішення від 22.10.1996 , Девеер проти Бельгії рішення від 27.02.1980 р.).

Колегія суддів зазначає, що невмотивоване задоволення клопотання апелянта про поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою до суду суб`єкта владних повноважень, утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб`єктів звернення до судового захисту в тому числі фізичних та юридичних осіб, порушить принцип рівності сторін у адміністративному судочинстві (у даному випадку - за рахунок позивача у зв`язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на його користь).

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, наведені скаржником доводи не можуть бути свідченням поважності причин пропущення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

При розгляді клопотання про відстрочення строку для сплати судового збору колегія суддів враховує, що апелянту неодноразово продовжувався строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зокрема і для сплати судового збору.

З урахуванням наведеного клопотання про відстрочення строку для сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Також, апеляційний суд враховує, що згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, що викладена у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19, до поданої з пропуском строку апеляційної скарги (без клопотання про його поновлення чи з визнанням судом вказаних у ньому підстав неповажними), яка, крім цього, має й інші недоліки, і ці недоліки апеляційної скарги не усунуто, зокрема й не подано клопотання із зазначенням інших причин для поновлення пропущеного строку, слід застосовувати наслідки, передбачені п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України.

Відповідно пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 298, 299, 325, 328 КАС України, суд КАС України, -

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 у справі № 400/11739/24.

Відмовити у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 у справі № 400/11739/24.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 р.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Суддя-доповідач О.І. ШляхтицькийСудді Г.В. Семенюк А.Г. Федусик