Ухвала від 23.06.2025 по справі 620/12852/24

УХВАЛА

23 червня 2025 року

м. Київ

справа №620/12852/24

адміністративне провадження №К/990/22573/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Єресько Л.О.,

суддів: Загороднюка А.Г., Білак М.В.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Богданова Ірина Дмитрівна, на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач), в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) - січень 2008 року;

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови позивачу у нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) - січень 2008 року;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) - січень 2008 року;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати позивачу індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 у відповідності до положень абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 з обов`язковим застосуванням буквального способу тлумачення указаних положень, закріпленого висновками Верховного Суду у постановах від 23.03.2023 у справі №400/3826/21 та від 10.07.2024 у справі №360/727/23;

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови позивачу у нарахуванні та виплаті індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 у відповідності до положень абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу індексацію-різницю за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 з розрахунку 4072 грн. 11 коп. щомісячно, у відповідності до положень абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 з обов`язковим застосуванням буквального способу тлумачення указаних положень, закріпленого пунктами 105 - 109 постанови Верховного Суду від 23.03.2023 у справі №400/3826/21 та пунктами 36 - 42.1 постанови Верховного Суду від 10.07.2024 у справі №360/727/23.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.10.2024 позовну заяву в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії за період з липня 2022 року по грудень 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 повернуто.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.05.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.10.2024 в частині повернення позовних вимог ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії за період з 01.07.2022 по 19.07.2022 - скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду в цій частині. В іншій частині ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.10.2024 залишено без змін.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Богданова І.Д.., подала до Верховного Суду касаційну скаргу.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.05.2025 визначено склад колегії суддів: Єресько Л.О. (суддя-доповідач), Загороднюк А.Г., Желєзний І.В..

Враховуючи, що суддя Желєзного І.В. з 04.06.2025 тривалий час перебуває на лікарняному. З 06.06.2025 по 13.06.2025 стався технічний збій в локальній мережі Верховного Суду, тимчасово не функціонувала автоматизована система діловодства Верховного Суду на базі Комп`ютерної програми «ДСС» у Касаційному адміністративному суді, крім того, суддя Загороднюка А.Г. з 16.06.2025 по 20.06.2025 перебував у відпустці, тому питання щодо відкриття провадження у справі вирішується колегією суддів після усунення всіх обставин, які перешкоджали вирішенню цього питання.

Враховую, що суддя Желєзний І.В. триваючий час перебуває на лікарняний, то розпорядженням виконуючого обов`язки заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 23.06.2025 № 588/0/78-25 через лікарняний судді Желєзного І.В., для дотримання строків розгляду справи, за допомогою автоматизованої системи документообігу суду замінено суддю Желєзного І.В. у цій справі.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2025 визначено склад колегії суддів: Єресько Л.О. (суддя-доповідач), Білак М.В., Загороднюк А.Г..

Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам статті 330 КАС України, суд дійшов висновку, що вказана скарга підлягає залишенню без руху, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України передбачено, що у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною другою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові)), 4 (відмови у відкритті провадження у справі), 2 (залишення позову (заяви) без розгляду), 13 (закриття провадження у справі), 17 (відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами), 20 (заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження) частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виходить з наступного.

Частиною четвертою статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Як установив суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, суди виходили з того, що предметом спору в цій справі є перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із 01.07.2022 по 31.12.2022. Отже, спірні правовідносини охоплювали часові проміжки як до, так і після внесення змін до ст. 233 КЗпП України. Разом з цим, колегія суддів апеляційної інстанції спірний період умовно поділила на дві частини: до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (19 липня 2022 року) та після цього.

Відтак, період з 01.07.2022 по 19.07.2022 регулюється положеннями статті 233 КЗпП України, у редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», яка визначає право особи на звернення до суду із позовом про стягнення належної їй заробітної плати (грошового забезпечення) без обмеження будь-яким строком.

Разом з цим, період з 19.07.2022 по 31.12.2022 регулюється вже нині чинною редакцією статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Системно проаналізувавши вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції вказала, що з урахуванням пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України, відлік строку звернення до суду з цим позовом за період з 19.07.2022 по 31.12.2022 розпочався 01.07.2023 та сплинув 30.09.2023.

Відтак, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції та зазначив, що не вбачає обставин і фактів, які об`єктивно перешкодили позивачу своєчасно звернутися до суду щодо перерахунку та виплати йому грошового забезпечення за спірний період з 19.07.2022 по 31.12.2022 протягом розумного строку.

При цьому, судами встановлено, що адміністративний позов поданий до суду першої інстанції 23.09.2024. З огляду на наведені обставини, зазначили таке.

Верховний Суд у постанові від 21.03.2025 року у справі № 460/21394/23 при вирішенні питання щодо застосування статті 233 КЗпП України в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати (грошового забезпечення) дійшла таких висновків:

- якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії ст. 233 КЗпП України в редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії ст. 233 КЗпП України в редакції Закону України від 1 липня 2022 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце в період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням ст. 233 КЗпП України в попередній редакції; у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми ст. 233 КЗпП України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»;

- з урахуванням пункту 1 глави «Прикінцеві положення» КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними ст. 233 КЗпП України, почався 01.07.2023.

За викладених обставин суд апеляційної інстанції зазначив, що судом першої інстанції прийняте рішення з частковим порушенням норм матеріального та процесуального права та в частині повернення позовних вимог ОСОБА_1 за період з 01.07.2022 по 19.07.2022 скасував та направив справу до суду першої інстанції для продовження розгляду в цій частині

Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом, зокрема у постановах 29.05.2025 у справі №640/12053/21, 19.06.2025 у справі № 400/5155/24 та інших.

Враховуючи те, що скаржник оскаржує постанову суду апеляційної інстанції після перегляду ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у справі, зазначеної у частині другій статті 328 КАС України, підставами касаційного оскарження можуть бути неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

На обґрунтування скарги позивач вказує про те, що звернулась до суду в межах тримісячного строку з дня, коли дізналась про порушення її прав та законних інтересів та в межах тримісячного строку з дня одержання письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені їй при звільненні. Та вказує, що суди неправильно визначили день, коли позивачка дізналась про порушення її прав та законних інтересів. Позивачка вказує, що набула повної, детальної інформації про обсяг і характер виплачених сум за увесь спірний період, що у цій справі відбулося 13.08.2024 шляхом одержання інформації у відповідь на адвокатський запит 10.06.2024 № 74/гз.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що період з 19.07.2022 по 31.12.2022 регулюється вже нині чинною редакцією статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні. Грошове забезпечення позивача виплачене щомісячно, про всі складові він міг/мав дізнатися кожного наступного місяця відпрацьованої служби. Про складові грошового забезпечення, які підлягають виплати під час звільнення - з дати ознайомлення з наказом про звільнення та/або отримання цих коштів.

Разом з цим, колегія суддів погодилася з висновком суду першої інстанції, що отримання листа від військової частини у відповідь на заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду.

Таким чином, саме з дати виплати позивачу належного грошового забезпечення позивач був обізнаний про порушення свого права і саме із цією датою пов`язано перебіг строку звернення до суду з позовом про виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Водночас скаржник належно не обґрунтовує помилковість висновків судів попередніх інстанцій щодо порушення норм процесуального права при закритті провадження у справі.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

За таких обставин, відповідно до правил статті 169 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції уточненої касаційної скарги із обґрунтовуванням в чому полягає порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні оскаржуваного судового рішення та зазначити судові рішення, що оскаржуються, відповідно до пункту 3 частини 2 статті 330 КАС України із зазначенням вимог особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 328, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Богданова Ірина Дмитрівна, на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Недоліки необхідно усунути шляхом подання до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:

1) уточненої касаційної скарги із обґрунтовуванням в чому полягає порушення судами попередніх інстанції норм процесуального права при постановленні оскаржуваних судових рішень.

Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в частині невиконання вимог статті 330 КАС України касаційна скарга буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.О. Єресько

А.Г. Загороднюк

М.В. Білак ,

Судді Верховного Суду