Постанова від 11.06.2025 по справі 914/1196/20

Волинський апеляційний суд

Новинка

ШІ-аналіз судового документа

Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.

Реєстрація

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2025 р. Справа №914/1196/20

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого суддіЖеліка М.Б.

суддівОрищин Г.В.

Галушко Н.А.

за участю секретаря судового засідання Гуньки О.П.

розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 б/н від 30.07.2024 (вх. №01-05/2181/24 від 30.07.2024)

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 09.07.2024 (повний текст ухвали складено 10.07.2024)

у справі № 914/1196/20 (суддя Цікало А.І.)

за заявою: ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Укр-Газ-Транс арбітражного керуючого Худоногової Людмили Юріївни, м. Львів

до відповідача: ОСОБА_1 , м. Львів

про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю Укр-Газ-Транс на керівника та засновника підприємства у зв`язку із доведенням до банкрутства

в межах провадження у справі №914/1196/20

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю Львівгаз збут

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Укр-Газ-Транс

за участі представників сторін:

від скаржника Браташ П.Р. (в залі суду)

від кредитора ТОВ Львівгаз збут: Стернюк В.А. (поза межами приміщення суду)

Учасникам процесу роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 09.07.2024 у справі №914/1196/20 задоволено заяву ліквідатора ТОВ Укр-Газ-Транс арбітражного керуючого Худоногової Людмили Юріївни про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю Укр-Газ-Транс на його засновника (учасника) та керівника. Присуджено до стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ Укр-Газ-Транс 13 773 788, 19 грн. в якості субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ Укр-Газ-Транс у зв`язку з доведенням до банкрутства.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, скаржник звернувся до Західного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить поновити строки на апеляційне оскарження та прийняти апеляційну скаргу до розгляду; скасувати несправедливу ухвалу Господарського суду Львівської області від 09.07.2024 у справі №914//1196/20 про покладення субсидіарної відповідальності на директора ОСОБА_1 ; призначити судове засідання в період 15-20.10.2024.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 22.10.2024 задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 б/н від 30.07.2024 (вх. №01-05/2181/24 від 30.07.2024), скасовано ухвалу Господарського суду Львівської області від 09.07.2024 у справі №914/1196/20 та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволені заяви ліквідатора ТзОВ Укр-Газ-Транс арбітражного керуючого Худоногової Людмили Юріївни про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю Укр-Газ-Транс на його засновника та керівника ОСОБА_1 у зв`язку із доведенням до банкрутства.

Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 05.02.2025 касаційні скарги ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Укр-Газ-Транс арбітражного керуючого Худоногової Людмили Юріївни та Товариства з обмеженою відповідальністю Львівгаз збут задоволено частково, постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.10.2024 у справі №914/1196/20 скасовано, справу №914/1196/20 у скасованій частині направлено на новий розгляд до Західного апеляційного господарського суду.

Скасовуючи рішення суду апеляційної інстанції та направляючи справу на новий розгляд до Західного апеляційного господарського суду Верховний Суд в порядку положень ст. 316 ГПК України надав наступні вказівки.

Взявши за основу відомості висновку спеціаліста ФОП Шахно Л. І. від 21.11.2022, суд першої інстанції, в порушення вимог процесуального закону, взагалі не надав правової оцінки відповідності такого доказу зазначеним вище критеріям.

Крім того, беручи до уваги викладені спеціалістом у зазначеному документі відповідні висновки про наявність ознак доведення ТОВ Укр-Газ-Транс до банкрутства (зокрема через продаж товарів (робіт, послуг) за ціною, нижчою за собівартість, без належних економічних підстав; через продаж готової продукції за готівку без подальшого відображення такого отриманого доходу в обліку та без оприбуткування таких коштів по касі тощо) місцевий господарський суд не перевірив та в судовому рішенні не відобразив підтвердження цих тверджень спеціаліста відповідними доказами та їх наявності у матеріалах справи.

Колегія суддів також враховує, що, з огляду на встановлені судами обох інстанцій обставини цієї справи, беззаперечним фактом є те, що:

1) ОСОБА_1 як керівник боржника не передав ліквідатору документи, що стосуються господарської та фінансової діяльності боржника, матеріальні на інші цінності, що обліковувались на балансі Товариства станом на 31.12.2020;

2) відсутні докази щодо вжиття керівником боржника Браташ П.Р. заходів для своєчасного погашення дебіторської заборгованості.

Однак, у цій конкретній справі, зазначені обставини можуть свідчити про неналежне виконання керівним органом боржника своїх обов`язків та вчинення дій/бездіяльності, які спричинили банкрутство боржника, лише в тому випадку, коли судами буде попередньо здійснено належну правову оцінку та з`ясування причин не передання керівником боржника відповідних документів та цінностей, а також невжиття останнім заходів задля повернення дебіторської заборгованості.

Наведене пояснюється тим, що під час розгляду справи керівник боржника Браташ П.Р., серед іншого, доводив, що практично вся документація була вилучена за результатом комплексних перевірок, а протоколи вилучення документації були втрачені, окрім двох, які є у справі.

На переконання судової колегії, зазначені доводи керівника боржника не є очевидно необґрунтованими, що вимагало від місцевого господарського суду їх дослідження та надання їм належної правової оцінки і відображення у судовому рішенні, чого зроблено не було.

Скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду та приймаючи нове рішення про відмову в задоволенні заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на засновника та керівника боржника, суд апеляційної інстанції зазначених процесуальних порушень не усунув, відповідних обставин (щодо документального підтвердження причин не передання керівником боржника документів, цінностей та невжиття заходів задля повернення дебіторської заборгованості) належним чином не дослідив.

Стверджуючи, що аналіз і висновки спеціаліста ФОП Шахно Л.І. про доведення до банкрутства ТОВ Укр-Газ-Транс не можуть розглядатись як належний і допустимий доказ, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою вимоги пункту 4 частини першої статті 12 КУзПБ, за змістом яких арбітражний керуючий має право залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їхньої діяльності за рахунок боржника, якщо інше не встановлено цим Кодексом чи угодою з кредиторами.

З іншого боку, апеляційному суду також належало перевірити, чи викладені спеціалістом у зазначеному документі висновки про наявність ознак доведення ТОВ Укр-Газ-Транс до банкрутства підтверджуються відповідними доказами.

Отже, не з`ясувавши зазначених вище обставин та не надавши належної оцінки поданих учасниками справи доказів, апеляційний суд передчасно виснував про не доведення ліквідатором факту наявності ознак доведення боржника до банкрутства.

Для правильного вирішення спору у цій справі (розгляду заяви про покладення субсидіарної відповідальності) ключове значення має встановлення судом факту підтвердження наданими учасниками справи доказами наявності об`єктивної сторони правопорушення, а саме вчинення засновником та керівником боржника ОСОБА_1 дій чи бездіяльності, які мали наслідком доведення боржника до банкрутства.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2025 вказану справу розподілено до розгляду колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Желіка М.Б., суддів Орищин Г.В., Галушко Н.А.

25.02.2025 ухвалою Західного апеляційного господарського суду призначено розгляд справи на 09.04.2025.

Скаржник ОСОБА_1 подав до суду пояснення (вх. №01-04/2448/25 від 31.03.2025), в яких просить залишити без змін постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.10.2024 і не покладати субсидіарну відповідальність на директора ОСОБА_1

Адвокат Бідула Г.Д. представник ліквідатора ТОВ Укр-Газ-Транс Худоногової Л.Ю. подала до суду заяву про вступ у справу представника (вх.№01-04/2498/25 від 01.04.2025).

Скаржник Браташ П.Р. подав до суду клопотання (вх. №01-04/2412/25 від 03.04.2025) про відкладення розгляду справи.

04.04.2025 представник Товариства з обмеженою відповідальністю Львівгаз збут Стернюк В.А. подав до суду клопотання про участь в судовому засіданні 09.04.2025 в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів, яке ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 07.04.2025 задоволено.

08.04.2025 представник Товариства з обмеженою відповідальністю Львівгаз збут Стернюк В.А. подав до суду клопотання (вх. №01-04/2759/25 від 08.04.2025) про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника в судове засідання.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 09.04.2025 розгляд апеляційної скарги відкладено з підстав зазначених у ній.

22.04.2025 ОСОБА_1 подав до суду клопотання (вх. №01-05/1231/25 від 22.04.2025) про залучення ОСОБА_2 у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача і оголошення перерви у зв`язку з необхідністю його залучення та виклику, з огляду на його перебування на військовій службі.

ОСОБА_2 подав до суду апеляційної інстанції заяву (вх. №01-04/3167/25 від 22.04.2025) про фактичне здійснення господарської діяльності підприємства ТОВ Укр-Газ-Транс заступником директора ОСОБА_2 та клопотання про перенесення розгляду справи.

Арбітражний керуючий Худоногова Л.Ю. подала до суду письмові пояснення (вх.№ 01-04/3166/25 від 22.04.2025), які за своїм змістовим наповненням є клопотанням про долучення до матеріалів справи доказів - документів, які стали підставою для проведення спеціалістом ФОП Шахно Л.І. поглибленого аналізу фінансово-господарської діяльності боржника з метою встановлення ознак наявності чи відсутності доведення його до банкрутства.

23.04.2025 ухвалою Західного апеляційного господарського суду в задоволенні клопотання ОСОБА_1 (вх. №01-05/1231/25 від 22.04.2025) про залучення ОСОБА_2 у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача відмовлено; у задоволенні клопотання арбітражної керуючої Худоногової Л.Ю. (вх.№01-04/3166/25 від 22.04.2025) про долучення доказів відмовлено; витребувано матеріали справи №914/1196/20 з Господарського суду Львівської області, розгляд апеляційної скарги відкладено.

08.05.2025 ОСОБА_1 подав до суду клопотання (вх. №01-05/3617/25) про долучення до апеляційної скарги письмових пояснень, в яких зазначив про можливість розглянути справу за його письмовими поясненнями та поданими документами без обов`язкової особистої присутності у судових засіданнях. А також подав повторне клопотання (вх. №01-05/1409/25) про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2

13.05.2025 ОСОБА_1 подав клопотання (вх. №01-04/3758/25) в яких просить підтримати постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.10.2024 та (вх. №01-04/3759/25) про витребування у АТ Оператор газорозподільної системи Львівгаз та ТзОВ Львівгаз Збут перелічених доказів з метою долучити їх до матеріалів справи.

Також 19.05.2025 ОСОБА_1 подав до суду клопотання (вх. №01-04/3919/25), в якому просив підтримати рішення Західного апеляційного суду у даній справі.

26.05.2025 представник АТ Оператор газорозподільної системи Львівгаз подав клопотання (вх. №01-04/4115/25) про розгляд справи без участі уповноваженого представника.

28.05.2025 ухвалою Західного апеляційного господарського суду в задоволенні повторного клопотання ОСОБА_1 (вх. №01-05/1409/25 від 08.05.2025) про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача відмовлено; у задоволенні клопотання ОСОБА_1 (вх. №01-04/3758/25 від 13.05.2025) про витребування доказів відмовлено; відкладено розгляд справи.

Арбітражний керуючий Худногова Л.Ю. подала заяву (вх. № 01-04/4530/25 від 10.06.2025) про проведення судового засідання призначеного на 11.062025 без її участі та без участі її представника.

11.06.2025 скаржник ОСОБА_1 подав до суду заяву (вх.№ 01-04/4555/25 від 11.06.2025) про скасування рішення Господарського суду Львівської області про покладення субсидіарної відповідальності на скаржника та підтримання скасованого рішення суду апеляційної інстанції .

11.06.2025 представник АТ Оператор газорозподільної системи Львівгаз подав клопотання (вх. №01-04/4578/25 від 11.06.2025) про розгляд справи без участі уповноваженого представника.

В судове засідання 11.06.2025 скаржник та кредитор ТОВ Львівгаз збут участь уповноважених представників забезпечили, які надали пояснення щодо вимог апеляційної скарги та просили врахувати їх при прийнятті постанови.

Інші учасники участі уповноважених представників не забезпечили, причин не явки суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не подавали. Докази, що містяться в матеріалах справи свідчать про їх поінформованість про розгляд апеляційної скарги у межах даної справи в суді апеляційної інстанції.

За приписами пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом. Статтею 43 ГПК України встановлений обов`язок добросовісного користування учасниками судового процесу процесуальними правами.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України).

Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи те, що явка представників сторін в судове засідання не визнавалась судом обов`язковою, учасники були належним чином та завчасно повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, достатність матеріалів справи для їх розгляду по суті, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників інших учасників провадження за наявними матеріалами.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, враховуючи обов`язкові вказівки Верховного Суду та наведені представниками сторін доводи, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають до задоволення, натомість мотивувальну частину оскарженої ухвали слід змінити виклавши її у редакції цієї постанови, з огляду на наступне.

Розгляд справи в суді першої інстанції. Короткий зміст вимог та рішення суду першої інстанції.

17.07.2023 до господарського суду львівської області за вх. № 2777/23 від ліквідатора ТОВ Укр-Газ-Транс арбітражного керуючого Худоногової Людмили Юріївни надійшла заява до відповідача ОСОБА_1 , в якій вона просить покласти субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями ТОВ Укр-Газ-Транс в розмірі 13773788,19 грн. на засновника (учасника) та колишнього директора ТОВ Укр-Газ-Транс ОСОБА_1 та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ Укр-Газ-Транс грошові кошти в розмірі 13773788,19 грн. в якості субсидіарної відповідальності боржника, у зв`язку з доведенням до банкрутства.

Задовольняючи подану заяву місцевий господарський суд виснував наступне:

-субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, який за заявою ліквідатора покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності. Для застосування такої відповідальності необхідним є встановлення судом складових елементів господарського правопорушення як об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона правопорушення.

-кредиторські вимоги у справі № 914/1196/20 про банкрутство ТОВ Укр-Газ-Транс становлять 13782663,93 грн., а ліквідаційна маса - 8875,74 грн. Різниця між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою у справі № 914/1196/20 становить 13773788,19 грн., відтак ліквідатором вірно визначено розмір субсидіарної відповідальності

-станом як на дату відкриття провадження у справі, так і на дату введення ліквідаційної процедури у справі № 914/1196/20 про банкрутство у ТОВ Укр-Газ-Транс відсутні майнові та немайнові активи, які підлягають включенню до ліквідаційної маси та, відповідно, за рахунок яких можна задоволити вимоги кредиторів на суму 13773788 грн. 19 коп.

-таким чином, у діях єдиного засновника та колишнього директора ТОВ Укр-Газ-Транс ОСОБА_1 наявні всі складові господарського правопорушення, за вчинення якого засновники (учасники, акціонери) та керівник боржника можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності поряд з боржником у процедурі банкрутства.

- ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували обставини про які він зазначає у відзиві та інших заявах.

-заборгованість ТОВ Укр-Газ-Транс перед АТ Львівгаз та ТОВ Львівгаз збут підтверджується судовими рішеннями у справах № 914/1071/18 та № 914/2471/17, які набрали законної сили, та визнана судом у справі № 914/1196/20 про банкрутство ТОВ Укр-Газ-Транс.

- ОСОБА_1 не надано доказів наявності інвестора/санатора, у якого були б наявні достатні активи для участі в санації, а також не надано плану санації ТОВ Укр-Газ-Транс, розробленого за участі інвестора/санатора.

-з огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ Укр-Газ-Транс на керівника та засновника підприємства у зв`язку із доведенням до банкрутства, а тому така заява підлягає задоволенню.

Узагальнені доводи апелянта, заперечення інших учасників.

ОСОБА_1 не погоджуючись із ухвалою місцевого господарського суду, зазначає, що така прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, є незаконною та необґрунтованою, на підтвердження чого зазначає наступне:

-фактичні обставини справи свідчать про сфабрикованість провадження у справі про банкрутство ТОВ Укр-Газ-Транс, яке носить замовний характер, що призвело до ухвалення місцевим господарським судом неправосудного рішення.

-висновки щодо аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства надані ФОП Шахно Л.І. різняться між собою, оскільки першочергово містили твердження про відсутність обстави, які свідчать про фіктивне банкрутство, а згодом були зміненими шляхом подання додаткових пояснень, що свідчить про відображення у них неправдивої та необґрунтованої інформації;

-АТ Львівгаз незаконно нараховано боржнику штраф у розмірі 5 млн. грн., підтвердженням чого є фактичні обставини встановленні у рішенні Господарського суду Львівської області по справі № 914/2471/17.

-АТ Львівгаз нарахувало боржнику 1 300 000,00 грн. заборгованості за спожитий газ, в той час, коли підприємство не працювало та не здійснювало жодної підприємницької діяльності.

-свідченням успішного здійснення підприємницької діяльності за керівництва ОСОБА_3 є докази сплати контрагентами 13 млн. гривень за наданні підприємством послуги; збільшення обороту підприємства з 13 до 20 млн. грн.; відновлення понад 100 робочих місяць; укладення понад 100 контрактів на збут продукції та сплата податків. До моменту призначення ОСОБА_1 керівником боржника завод перебував у критичному фінансовому стані, та не був діючим протягом 5 років.

-намагання керівника відновити діяльність підприємства шляхом застосування процедури санації не знайшла підтримки ні у арбітражного керуючого, ні у ініціюючого кредитора.

-ініціювання провадження у справі про банкрутство зіпсувало імідж керівника у зв`язку з чим повернення коштів кредиторам шляхом ініціювання провадження щодо покладення на нього субсидіарної відповідальності в даній перспективі часу є неможливим.

Арбітражний керуючий Худоногова Л.Ю. не погоджуючись із доводами апеляційної скарги у відзиві наводить доводи на їх спростування:

-відповідач здійснюючи одноособове управління товариством, та одноособове прийняття усіх рішень, що стосуються фінансово-господарської діяльності вів неналежним чином податкову та статистичну звітність, не вжив своєчасних заходів щодо повернення дебіторської заборгованості; свідомо закуповував енергоносії для виробництва товару без сплати відповідних послуг; допускав продаж виробленого товару поза межами бухгалтерського обліку; не забезпечив збереження майна та майнових активів, розмір яких відображено у фінансовій звітності з 2020 року та приховував фактичне місцезнаходження банкрута, а також документи, створені у процесі його діяльності, що призвело до його критичної неплатоспроможності.

-розмір вимог до відповідача визначено ліквідатором як різниця між сумою вимог кредиторів та ліквідаційною масою боржника та становить 13 773 788,19 грн.

-Браташем П.Р. не надано доказів наявності інвестора/санатора у справі № 914/1196/20, у якого були б достатні активи для участі у процедурі санації боржника, а також не надано самого плану санації розробленого за його участю.

-не визнання скаржником розміру заборгованості підприємства перед кредиторами АТ Оператор розподільчої системи Львівгаз та ТОВ Львівгаз збут , які підтвердженні рішеннями судів, що набрали законної сили у справах № 914/1071/18 та №914/2471/17 та визнанні у межах справи про банкрутство ТОВ Укр-Газ-Транс не робить її сумнівною в сил закону.

-за період діяльності банкрута, а саме з 2016 по 2019 у нього не обліковувалися власні активи, які могли б використовуватися для здійснення господарської діяльності, зокрема, товариство ніколи не мало у власності об`єктів виробничої та іншої нерухомості, земельних ділянок, дозволів на розробку корисних копалин чи інших ресурсів, автотранспорту чи спеціалізованого транспорту, за рахунок якого на даний час була б можливість перепрофілювати товариство чи відновити його діяльність.

-окрім того, підприємство за період діяльності ніколи не декларувало наявних у нього прибутків, так за результатами фінансово-господарської діяльності за 2017 рік чистий збиток 1 757 000,00 грн., за 2018 чистий збиток 679 500,00грн. за 2019 чистий збиток 811 100,00 грн.

-не відповідає дійсності і твердження про зазначення різних за своїм змістом висновків наданих ФОП Шахно Л.І. за результатами здійснення аналізу фінансово-господарської діяльності товариства, так в обох висновках зазначено, що фінансовий стан товариства характеризується ознаками надкритичної неплатоспроможності; ознаки фіктивного банкрутства відсутні, однак присутні ознаки дій з доведення до банкрутства; про наявність ознак приховування банкрутства не можливо стверджувати з огляду на ненадання керівником документів фінансово-господарської діяльності товариства та інформації про майновий стан останнього.

-спеціаліст Шахно Л.І., з якою ліквідатором на підставі рішення комітету кредиторів від 04.08.2022 укладено договір на проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану боржника має вищу економічну освіту, є міжнародним сертифікованим бухгалтером-практиком САР, СІРА (СІРА № 0000734 від 15.08.2014), у 2014-2017 була судовим експертом у сфері обліку.

Кредитор ТОВ Львівгаз збут не погоджуючись із доводами апеляційної скарги у відзиві наводить доводи на їх спростування:

- ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували обставини,про які скаржник зазначає у апеляційній скарзі. Усі доводи апеляційної скарги ґрунтуються на особистих домислах та припущеннях, що суперечить правовій позиції Верховного Суду викладеній, зокрема, у постанові від 14.04.2021 у справі № 520/17947/18.

-заборгованість перед кредитором підтверджується судовим рішенням справі 914/1071/18, яке набрало законної сили, окрім цього кредиторські вимоги визнані ухвалою господарського суду львівської області в межах провадження у справі про банкрутство, яка є чинною, та не скасована.

-у матеріалах справи відсутні докази наявності інвестора чи санатора, у якого достатні майнові активи для участі у справі про банкрутство, окрім того не надано самого плану санації товариства, розробленого за його 3участі, що виключає можливість розглядати питання про введення іншої процедури, аніж як ліквідація з метою погашення вимог кредиторів.

-з моменту долучення до матеріалів справи висновку ФОП Шахно Л.І. за результатами здійсненого аналізу фінансово-господарської діяльності товариства, а саме у 2022 році, Браташ П.Р. не звертався до суду з клопотанням про проведення повторної експертизи, і не надав суду іншого висновку, відтак вчинення відповідних дій на стадії апеляційного провадження у сукупності із встановленням факту не передання ліквідатору фінансових документів підприємства свідчить про зловживання ним своїми процесуальними правами з метою затягування розгляду справи.

Інші учасники провадження у справі про банкрутство не скористалися правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Фактичні обставини справи, правильно встановлені судом першої інстанції за результатами оцінки доказів.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 09.02.2021 визнано вимоги кредиторів ТОВ Укр-Газ-Транс на загальну суму 12 689 146,42 грн., з яких: 5 234 074,11 грн. вимоги АТ Львівгаз; 2 428 056,84 грн. вимоги ТОВ Фінансова компанія Астек-Інвест; 2 153 745,50 грн. вимоги Головного управління ДПС у Львівській області; 2 873 269,97 грн. вимоги ТОВ Львівгаз збут.

Постановою від 02.09.2021 Господарський суд Львівської області визнав ТОВ Укр-Газ-Транс банкрутом і відкрив ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначив арбітражного керуючого Худоногову Л. Ю.

Ухвалами Господарського суду Львівської області від 27.01.2022 та від 06.12.2022 визнано вимоги Головного управління ДПС у Львівській області до ТОВ Укр-Газ-Транс на суму 657 515,51 грн. та покладено на боржника витрати податкового органу зі сплати судового збору у розмірі 9 080,00 грн. за подання заяв з кредиторськими вимогами.

Відповідно до вимог абзацу другого частини восьмої статті 45 та абзацу вісімнадцятого частини першої статті 61 КУзПБ, ліквідатором повідомлено господарський суд, що згідно документів бухгалтерського обліку боржника, які вдалось одержати ліквідатором, до реєстру вимог кредиторів ТОВ Укр-Газ-Транс включено вимоги щодо виплати заробітної плати працівникам банкрута на суму 413 259,50 грн., а також податки із нарахованої заробітної плати (податок на доходи фізичних осіб та військовий збір) на суму 186 744,24 грн.

Згідно реєстру вимог кредиторів ТОВ Укр-Газ-Транс станом на 30.06.2023, загальна сума вимог кредиторів до боржника становить 13 782 663,93 грн.

Станом на 31.12.2020 згідно даних фінансової звітності малого підприємства (баланс на 31.12.2020), поданого ТОВ Укр-Газ-Транс за підписом керівника Браташа П.Р. та наданого Головному управлінню статистики у Львівської області на запит ліквідатора, серед активів товариства обліковувались майнові активи на загальну суму 11 441 000,00 грн., в тому числі: незавершені капітальні інвестиції 715 300,00 грн., основні засоби 78 300,00 грн., запаси 191 100,00 грн., у тому числі готова продукція 3 100,00 грн., інші оборотні активи 104 600,00 грн., дебіторська заборгованість 10175900,00 грн., грошові кошти 175 800,00 грн.

Керівником ТОВ Укр-Газ-Транс у межах справи № 914/1196/20 не передано ліквідатору документів що стосуються його господарської та фінансової діяльності, матеріальних на інших цінностей, що обліковувались на балансі товариства станом на 31.12.2020 згідно даних фінансової звітності.

Ліквідатором ТОВ Укр-Газ-Транс арбітражним керуючим Худоновою Л. Ю. встановлено, що банкрут не є власником нерухомого та рухомого майна, яке підлягає державній реєстрації та обліку, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 337341338 від 28.06.2023 та витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № Р174962 від 13.09.2021.

Відповідно до інформаційної довідки з ДРРПНМ №337341338 від 28.06.2023 та витягу з ДРОРМ № Р174962 від 13.09.2021 встановлено застосування до майна банкрута наступних обмежень: 17.01.2017 та 08.05.2019 накладено арешт на все нерухоме (номери записів про обтяження: 18591048, 31465220) та рухоме майно (номер обтяження: 16121888).

Ліквідатором на підставі зібраних документів, з урахуванням проведення обстеження приміщень, у яких зареєстрований банкрут (м. Львів, пр-т Чорновола, буд. 67, офіс 311) та у яких ним здійснювалась виробнича діяльність (Львівська обл., Яворівський р-н, смт. Шкло, вул. Промислова, буд. 2), проведено інвентаризацію майна та майнових активів ТОВ Укр-Газ-Транс, результати якої затверджено розпорядженням ліквідатора № 3/л-2022 від 03.10.2022

Результати інвентаризації оформлено такими документами:

- актом № 1 про результати інвентаризації грошових коштів від 21.02.2022, відповідно до якого на дату відкриття ліквідаційної процедури на рахунках банкрута перебували грошові кошти у сумі 8 875,74 грн, в тому числі в АТ АКБ Львів (рахунок НОМЕР_1 ) 5 225,74 грн, в АКБ Індустріалбанк (рахунок НОМЕР_2 ) 3 650,00 грн;

- інвентаризаційним описом № 2 необоротних активів (основні засоби, нематеріальні активи, інші необоротні матеріальні активи, капітальні інвестиції) від 01.10.2022, відповідно до якого необоротні активи, які обліковувались станом на 31.12.2020 згідно поданого ТОВ Укр-Газ-Транс фінансового звіту малого підприємства (балансу на 31.12.2020), а саме: незавершені капітальні інвестиції (рядок балансу 1005) 715,3 тис. грн.; основні засоби (рядок балансу 1010) 78,3 тис. грн., на загальну суму 793 600,00 грн., не виявлені, у зв`язку з не встановленням їх фактичного місцезнаходження, та їх відсутністю за юридичною адресою;

- інвентаризаційним описом № 3 оборотних активів від 01.10.2022, відповідно до якого оборотні активи які обліковувались станом на 31.12.2020 згідно поданого ТОВ Укр-Газ-Транс фінансового звіту малого підприємства (балансу на 31.12.2020), а саме: запаси (рядок балансу 1100) - 191.1 тис. грн., в тому числі готова продукція (рядок балансу 1103) - 3,1 тис. грн.; інші оборотні активи - 104,6 тис. грн., на загальну суму 295 700,00 грн., не виявлені, у зв`язку з не встановленням їх фактичного місцезнаходження та їх відсутністю за юридичною адресою;

- актом № 4 інвентаризації розрахунків з дебіторами і кредиторами від 01.10.2022 з додатком, відповідно до якого: 1) станом на 31.12.2020 згідно даних фінансової звітності малого підприємства (баланс на 31.12.2020), поданого ТОВ Укр-Газ-Транс та наданого ГУ статистики у Львівської області на запит ліквідатора, серед оборотних активів Товариства обліковувалась дебіторська заборгованість за товари роботи послуги (рядок балансу 1125) у розмірі 10175,9 тис. грн.; 2) станом на 01.02.2022 жодних документів від керівника Товариства ОСОБА_1 про структуру дебіторської заборгованості та у підтвердження наявності чи відсутності вказаної дебіторської заборгованості не надано, в тому числі щодо її списання як безнадійної; 3) згідно довідки до акту інвентаризації розрахунків від 01.10.2022 про дебіторську і кредиторську заборгованості, щодо яких строк позовної давності минув.

За результатами проведеної інвентаризації ліквідатором встановлено наявність грошових коштів у розмірі 8 875,74 грн. та дебіторську заборгованість у розмірі 10 175 900,00 грн., що обліковувалась згідно даних балансу станом на 31.12.2020, яка є безнадійною; всі інші майнові активи, які обліковувались на балансі Товариства станом на 31.12.2020 та вартість яких згідно даних бухгалтерського обліку становила 1 089 300,00 грн., а також грошові кошти у розмірі 166 924,26 грн. - не виявлено.

Розпорядженням № 4/л-2022 від 21.11.2022 на підставі проведеної інвентаризації ліквідатором сформовано ліквідаційну масу до якої включено наступні майнові активи банкрута: грошові кошти у сумі 8 875,74 грн. на ліквідаційному рахунку ТОВ Укр-Газ-Транс НОМЕР_3 (980, гривня) в АТ АКБ Львів, дебіторську заборгованість боржника, яка обліковувалась на балансі Товариства станом на 31.12.2020 у розмірі 10 175 900,00 грн.

Ліквідатором проведено аналіз дебіторської заборгованості ТОВ Укр-Газ-Транс за період 2017-2020 р.р. на підставі отриманої інформації та документів від ГУ ДПС у Львівській області, а саме: податкової звітності з ПДВ і додатку № 5 до неї, та скеровано особам (ймовірним дебіторам), з якими у банкрута були господарські операції, вимоги про погашення дебіторської заборгованості чи надання документів про її відсутність.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 23.06.2022 у даній справі витребувано документи від ТОВ ФК Астек-Інвест, ТОВ Велес-ЛТД-1, ТОВ Ліас-Україна, ТОВ Яворівське заводоуправління будівельних матеріалів та ТОВ Буковинська будівельна компанія щодо здійснення у 2017-2019 господарських операцій з ТОВ Укр-Газ-Транс, щодо яких відсутня інформація про погашення вказаними товариствами заборгованості перед банкрутом за отриманий товар, яка виконана ТОВ ФК Астек-Інвест та ТОВ Буковинська будівельна компанія, про що надано підтверджуючі документи, за якими заборгованість є погашеною.

ТОВ Велес-ЛТД-1, ТОВ Ліас-Україна, ТОВ Яворівське заводоуправління будівельних матеріалів вимоги ухвали суду від 23.06.2022 про витребування документів не виконано.

З інформації, яка міститься у загальному доступі у мережі Інтернет, вбачається, що у підприємствах, які не надали інформації щодо існування/відсутності у них заборгованості перед ТОВ Укр-Газ-Транс, склад органів управління є наступним: керівником ТОВ Ліас-Україна є ОСОБА_2 ; керівником, власником та кінцевим бенефіціаром ТОВ Яворівське заводоуправління будівельних матеріалів є також ОСОБА_2 , також кінцевими бенефіціарами ТОВ Яворівське заводоуправління будівельних матеріалів є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , керівником ТОВ Велес-Лтд-1 є ОСОБА_4 .

Докази щодо вжиття керівником ОСОБА_1 заходів для своєчасного погашення дебіторської заборгованості, розмір якої станом на 31.12.2020 складав 10 175 900,00 грн., в тому числі від ТОВ Ліас-Україна, ТОВ Яворівське заводоуправління будівельних матеріалів та ТОВ Велес-ЛТД-1, зокрема, шляхом звернення з відповідними позовами до суду, відсутні.

12.06.2023 комітетом кредиторів ТОВ Укр-Газ-Транс (протокол № 6) прийнято такі рішення:

- затверджено ліквідаційну масу ТОВ Укр-Газ-Транс у справі № 914/1196/20, сформовану ліквідатором згідно розпорядження № 4/л-2022 від 21.11.2022, до складу якої включено усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності, з врахуванням результатів проведеної інвентаризації, затвердженої розпорядженням ліквідатора № 3/л-2022 від 03.10.2022, а саме: грошові кошти у сумі 8 875,74 грн. на ліквідаційному рахунку та дебіторську заборгованість, яка обліковувалась на балансі Товариства станом на 31.12.2020 у розмірі 10 175 900,00 грн;

- у зв`язку з ненаданням керівником ТОВ Укр-Газ-Транс ОСОБА_1 первинних документів та інформації щодо деталізації дебіторської заборгованості (із зазначенням назви дебітора, коду ЄДРПОУ чи РНОКПП, суми заборгованості та підстав її виникнення), що унеможливлює вжиття будь-яких заходів щодо погашення дебіторської заборгованості, та з врахуванням останніх облікованих звітних періодів реалізації продукції ТОВ Укр-Газ-Транс, якими є січень та лютий 2019 року, списано дебіторську заборгованість боржника, включену до складу ліквідаційної маси у справі №914/1196/20, у розмірі 10 175 900,00 грн. як безнадійну та таку, щодо якої минув строк позовної давності.

Розпорядженням ліквідатора банкрута № 5/л-2023 від 12.06.2023 Про внесення змін до розпорядження ліквідатора № 4/л від 21.11.2022 зі складу ліквідаційної маси ТОВ Укр-Газ-Транс виключено дебіторську заборгованість у розмірі 10 175 900,00 грн., яка списана як безнадійна, та затверджено склад ліквідаційної маси у розмірі 8 875,74 грн., який складають грошові кошти на ліквідаційному рахунку банкрута НОМЕР_4 (980, гривня) в АТ АКБ Львів.

З урахуванням кредиторських вимог, включених до реєстру вимог кредиторів ТОВ Укр-Газ-Транс станом на 31.11.2022, ухвали Господарського суду Львівської області від 06.12.2022 у справі № 914/1196/20, протоколу комітету кредиторів ТОВ Укр-Газ-Транс № 6 від 12.06.2023, розпорядження ліквідатора банкрута № 5л-2023 від 12.06.2023, кредиторські вимоги у справі № 914/1196/20 становлять 13 782663,93 грн, а ліквідаційна маса 8875,74 грн.

Різниця між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою у справі № 914/1196/20 становить 13 773 788,19 грн.

21.11.2022 ФОП Шахно Л. І. за результатами поглибленого аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ Укр-Газ-Транс за період 2017-2021 р.р., проведеного відповідно до Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства та доведення до банкрутства, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 р. № 14, складено висновок, в тому числі щодо виявлення ознак доведення до банкрутства та наявності підстав для застосування субсидіарної відповідальності до керівника та засновників банкрута.

За результатами проведеного аналізу фінансово-господарського стану ТОВ Укр-Газ-Транс спеціалістом визначено ознаки його стійкої неплатоспроможності. Для проведення оцінки змін фінансового стану товариства було розраховано показники стійкості, ліквідності, рентабельності та інші, які свідчать про негативні тенденції у діяльності Товариства протягом періоду, що аналізувався, тобто з 2017 року.

Спеціалістом зроблено наступні висновки щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неплатоспроможності, незаконних дій у разі банкрутства:

1) фінансовий стан товариства характеризується ознаками надкритичної неплатоспроможності;

2) ознаки фіктивного банкрутства у товариства відсутні;

3) за результатами поглибленого аналізу визначено, що присутні ознаки дій з доведення товариства до банкрутства;

4) про наявність ознак приховуваного банкрутства не можливо стверджувати. За наявності додаткового дослідження можуть бути встановлені ознаки приховування банкрутства. Однак, через ненадання керівником товариства ОСОБА_1 документів Товариства та інформації про майновий стан Товариства, провести додаткове дослідження на даний час не видається за можливе.

При проведенні поглибленого аналізу фінансово-господарської діяльності банкрута в частині доведення Товариства до банкрутства, спеціалістом встановлено таке:

- з даних таблиці Показники аналізу для виявлення ознак доведення до банкрутства вбачається, що на кінець досліджуваного періоду (2019 рік) зобов`язання Товариства не забезпечені ні оборотними, ні всіма наявними активами. Динаміка змін показника забезпечення вказує на зменшення цього показника, що може означати і навмисне погіршення фінансового стану, що призвело до неможливості погашати свої зобов`язання. Усі активи не покривали зобов`язань і на початок періоду що аналізується (2017 рік) і протягом трьох років та на кінець періоду картина не змінилась. Розмір чистих активів протягом трьох років мав від`ємне значення і з кожним роком тільки збільшувався. Тобто, за даними фінансової звітності прослідковується погіршення фінансового становища, про яке не могли не знати відповідальні особи;

- аналізуючи дані фінансової звітності, чітко прослідковується причина збитковості. Як зазначалось при аналізі фінансового результату (збитку), в першу чергу збиток виникає уже одразу при реалізації, оскільки за даними звітності видно що собівартість проданої продукції була вищою аніж дохід від її реалізації, а крім витрат собівартості у Товариства ще є інші операційні витрати. Отже, з цього можна зробити висновок, що має місце одна із ознак навмисного погіршення фінансово-господарського стану - це продаж товарів (робіт, послуг), які виготовляє підприємство, за ціною, нижчою за собівартість, без належних економічних підстав (продукція не підлягає державному регулюванню цін, не зниження ціни у зв`язку з рекламою і т.д.). Також не можна сказати, що продавалась продукція морально застаріла чи з недостатнім попитом. Як видно із Звіту про виробництво та реалізацію промислової продукції за 2018 рік Товариством було вироблено та реалізовано 6,6 тис. тон продукції за кодом 23.99.19.20 вермікуліт відшарований, глини спучені, шлак спінений і подібні спучені мінеральні продукти та їх суміші;

- у Акті планової виїзної перевірки № 1039/13-01-14-12/38665861 від 26.04.2018 зазначена інформація про продаж готової продукції за готівку без подальшого відображення такого отриманого доходу в обліку, і, відповідно, без оприбуткування таких коштів по касі Товариства та з подальшим здаванням виручки в банк. Цитата сторінки 12 Акту планової виїзної перевірки № 1039/13-01-14-12/38665861 від 26.04.2018: Якщо у видатковій накладній нумерація складалася з цифр після яких стояла велика літера Н, це означало, що реалізація проводиться без відображення по податковому обліку підприємства, і відповідно, примірник таких видаткових накладних мною* в бухгалтерію не здавались (*примітка: мною - це особою, яка надавала пояснення як колишній працівник товариства);

- відсутність належного бухгалтерського обліку, ненадання первинних документів щодо підтвердження даних фінансової звітності, неспівпадіння даних одних звітів з іншими вказує на ще одну ознаку - заплутування звітності, знищення документів або інформації, унаслідок чого неможлива ефективна робота підприємства;

- ще однією ознакою, що може вказувати на доведення товариства до стану банкрутства є висвітлені у п. 1.3. Аналіз оборотних активів - дебіторська заборгованість висновку дані, що свідчать про невжиття керівником Товариства заходів для своєчасного погашення дебіторської заборгованості, розмір якої станом на 31.12.2020 складав 10 175 900,00 грн, в тому числі шляхом звернення з відповідними позовами до суду, а враховуючи той факт, що частину дебіторської заборгованості не можливо підтвердити - може мати місце її штучне збільшення;

- крім цього, розуміючи, що фінансовий стан товариства негативний, що фінансової можливості для розрахунків з постачальниками немає (або ж така неможливість свідомо створювалась) керівництвом продовжувались укладатись договори та здійснюватися закупівля сировини (зокрема газу), що призвело до накопичення критичної маси кредиторської заборгованості;

- зважаючи на дані показників у таблиці та іншу наявну інформацію щодо занижених цін при продажу продукції або не відображення реального доходу від реалізації, знищення документів, заплутування фінансової звітності, невідповідність відображених активів фактичній їх наявності, штучне збільшення дебіторської заборгованості та накопичення кредиторської заборгованості можна вважати, що у Товариства присутні ознаки доведення товариства до банкрутства.

Також при проведенні поглибленого аналізу фінансово-господарської діяльності банкрута за період 2017-2019 р. р. та 2020 р. спеціалістом встановлено:

- ТОВ Укр-Газ-Транс, яке здійснювало основну підприємницьку діяльність виробництво вогнетривких виробів, неметалевих мінеральних виробів не здійснювались інвестиції у засоби виробництва, оскільки у товариства три роки поспіль обліковуються незавершені капітальні інвестиції в сумі 715,3 тис. грн., первісна вартість основних засобів протягом трьох років не змінювалась та становить всього лише 174,9 тис. грн., знос нараховувався кожного року в результаті чого залишкова вартість станом на кінець 2019 року становила лише 78,3 тис. грн., остання зміна (збільшення) первісної вартості необоротних активів відбулась у 2017 році на суму 17,3 тис. грн. Разом з тим, галузеві особливості такого роду підприємств передбачають наявність більшої маси основних засобів, оскільки вони становлять основу матеріально-технічної бази для забезпечення виробничого процесу;

- станом як на 31.12.2019 так і на 31.12.2020 відповідно до поданих ТОВ Укр-Газ-Транс фінансових звітів малого підприємства обліковувались необоротні та оборотні активи на загальну суму 984,7 тис. грн., для підтвердження фактичної наявності яких ліквідатором вчинено ряд дій, за висновками яких встановлено, що такі дані не відповідають дійсності. Зокрема, за результатами отриманої інформації на запити ліквідатора до компетентних органів, які здійснюють облік майнових активів та видів діяльності, до реєстру ДРРПНМ та ДРРМ - майнові активи не виявлено. Оскільки відсутні дані аналітичного обліку необоротних та оборотних активів (номенклатура та кількість), у зв`язку з ненаданням інформації керівником товариства, встановити їхню фактичну наявність не видається можливим;

- зменшення вдвічі залишків запасів ТОВ Укр-Газ-Транс, в тому числі готової продукції, станом на кінець 2019 р. у порівнянні з 2018 р.;

- станом на 31.12.2020 згідно даних фінансової звітності малого підприємства (баланс на 31.12.2020), поданого ТОВ Укр-Газ-Транс, та наданого ГУ статистики у Львівської області, серед оборотних активів Товариства обліковувались гроші або їх еквіваленти у розмірі 175.8 тис. грн.; за період діяльності Товариства ним було відкрито 40 рахунків у банківських установах в грн., євро та дол. США, в т.ч. в Казначействі України (ел. адмін. подат.); на дату відкриття ліквідаційної процедури ліквідатором встановлено наявність у Товариства 11 рахунків в банківських установах; залишки коштів були на двох рахунках - на рахунку в АТ АКБ Львів: НОМЕР_4 (грн. укр.) у сумі 5225,74 грн. та на рахунку в АКБ Індустріалбанк НОМЕР_2 у сумі 3650,00 грн.;

- найбільша сума зобов`язань припадає на кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги та станом на 31.12.2019 становить 14 372 900 грн., станом на 31.12.2022 сума такої кредиторської заборгованості згідно даних фінансової звітності становить 14 396 000 грн., тобто протягом 2020 р. зросла ще на 23 100 грн.; зростання та накопичення кредиторської заборгованості характеризується стійкою несплатою постачальникам за сировину та матеріали, що використовуються у виробництві, та зміною постачальників;

- з врахуванням того, що основною діяльністю товариства було виробництво та продаж гравію керамзитового різних фракцій та іншої супутньої продукції і товарів, тому для забезпечення виробничого процесу товариством на безперервній основі здійснювалась закупівля сировини для виробництва гравію керамзитового, в тому числі природного газу, без якого виробництво не могло здійснюватися; для отримання природного газу товариство укладало договори на поставку природного газу з багатьма постачальниками (операторами) - ТОВ Карпатигаз, ТОВ Стандарт Газ, ТОВ Львівгаз збут, ТОВ ФК Астек-Інвест, перед кожним з яких у банкрута є заборгованість за спожитий природний газ, яка почала виникати з 2016 року;

- аналіз вказаної кредиторської заборгованості дає підстави додатково вважати, що у банкрута починаючи з 2016 року були відсутні достатні обігові кошти, що призвело до неможливості проводити своєчасні розрахунки за енергоносії - природний газ, який використовувався для виробництва гравію керамзитового, неможливості проводити своєчасну сплату податків, зборів та інших обов`язкових платежів; проте, протягом 2017-2018 р. р. товариство і надалі проводить закупівлю газу не враховуючи при цьому, що його фінансовий стан не покращувався та характеризувався постійним збільшенням кредиторської заборгованості за рахунок такої закупівлі;

- за даними фінансової звітності показники рентабельності впродовж трьох років були від`ємними; негативним є факт, що нерентабельність продукції лише збільшувалась. Такий стан товариства вказував на економічну неефективність його діяльності;

- найбільшу питому вагу у активах товариства становить дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги; дебіторська заборгованість товариства станом на 31.12.2019 суттєво збільшилась як в порівнянні з 2017 р. так і в порівнянні з 2018 р., зростання дебіторської заборгованості - це негативна тенденція, оскільки збільшення цього показника впливає на платоспроможність товариства. Відповідно до даних балансу ТОВ Укр-Газ-Транс станом на 31.12.2019 у товариства обліковувалась дебіторська заборгованість на загальну суму 10 175 900,00 грн. За 2019 рік розмір дебіторської заборгованості збільшився у порівнянні з 31.12.2018 на 6 070 600,00 грн., а станом на 31.12.2020 розмір дебіторської заборгованості залишився без змін; докази щодо вжиття керівником Товариства заходів для своєчасного погашення дебіторської заборгованості, розмір якої станом на 31.12.2020 складав 10 175 900,00 грн, в тому числі від ТОВ Ліас-Україна, ТОВ Яворівське заводоуправління будівельних матеріалів та ТОВ Велес-ЛТД-1, зокрема, шляхом звернення з відповідними позовами до суду, відсутні.

На дату відкриття провадження у справі № 914/1196/20 керівником та єдиним засновником (учасником) ТОВ Укр-Газ-Транс був ОСОБА_1 , що підтверджується рішенням засновника (власника) товариства № 1 від 18.03.2012, наказом товариства № 1 від 22.03.2013, випискою з ЄДРЮО, ФОН та ГФ станом на 27.06.2017 та на 28.06.2023.

З врахування структури власності ТОВ Укр-Газ-Транс ОСОБА_1 є єдиним кінцевим бенефіціаром банкрута.

Свою діяльність ТОВ Укр-Газ-Транс здійснювало на підставі статуту в редакції, затвердженій загальними зборами учасників Товариства 21.06.2017 (протокол № 3).

Місцем реєстрації Товариства згідно пункту 2.1. Статуту є: м. Львів, проспект Чорновола, буд. 67, офіс 311. Вказане приміщення перебувало в користуванні ТОВ Укр-Газ-Транс на підставі договору оренди № 123-р від 01.04.2014 з ТОВ Облагробуд-Львів, який у зв`язку з систематичним порушенням умов договору розірвано у вересні 2015 року та приміщення повернуті орендодавцю, що підтверджується відповіддю ТОВ Облагробуд-Львів на запит ліквідатора від 26.05.2022 № 06/01. Місцем здійснення виробничої діяльності банкрута були виробничі приміщення за адресою: Львівська обл., Яворівський р-н, смт. Шкло, вул. Промислова, 2, які належать ТОВ Ліас-Україна, що підтверджується інформаційною довідкою з ДРРПНМ №5003865973601 від 30.06.2023, відповіддю МКП Яворіввода за запит ліквідатора від 25.07.2022 № 140, типовим договором № 10 від 04.01.2016 між ТОВ Укр-Газ-Транс та МКП Яворіввода про надання послуг з централізованого постачання холодної води до нежитлових приміщень, листом ТОВ Енергія-Консалт № 39 від 12.10.2022 про розірвання договору на постачання електричної енергії, укладеного між ТОВ Укр-Газ-Транс та ТОВ Енергія-Консалт.

На час здійснення ліквідаційної процедури, докази перебування товариства як за місцем його реєстрації, так і за місцем здійснення його виробничої діяльності відсутні, що підтверджується складеними ліквідатором актом перевірки місцезнаходження банкрута від 20.09.2021 та актом перевірки перебування банкрута за місцем здійснення виробничої діяльності від 30.09.2022.

Згідно пунктів 1.2, 4.2 Статуту ТОВ Укр-Газ-Транс засновником (учасником) товариства є громадянин України ОСОБА_6 , ІПН НОМЕР_5 , з вкладом у статутний капітал у розмірі 300 000 грн 00 коп. Вищим органом товариства є загальні збори учасників, які скликаються не рідше двох разів на рік (пункти 6.1, 6.10 Статуту).

До виключної компетенції загальних зборів часників віднесено, зокрема, визначення форми контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень ревізійної комісії (пункт 6.2.4 Статуту); затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів, розподіл прибутку та визначення порядку покриття збитків товариства, визначення строку та порядку виплати учасникам частки прибутку (дивідендів) (пункт 6.2.5 Статуту). Якщо у товаристві є лише один учасник, усі повноваження загальних зборів учасників передбачені у цьому розділі статусу, має цей учасник, загальні збори учасників не скликаються, а рішення учасника оформляються одноосібним розпорядчим документом (пункт 6.17 Статуту).

Відповідно до пунктів 7.1, 7.2, 7.3, 7.4, 7.6, 7.7 Статуту, виконавчим органом товариства є директор, який обирається загальними зборами учасників. Директор самостійно вирішує питання діяльності, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборах учасників і якщо інше не передбачено законодавством України, є підзвітним загальним зборам учасників і організовує виконання їх рішень. До компетенції директора, зокрема, віднесено: здійснення поточного керівництва діяльністю товариства; здійснення без довіреності всіх дій від імені товариства в межах, встановлених законодавством та статутом; відкриття в установах банків рахунків, укладення договорів та видача довіреностей, розпорядження майном та коштами товариства, підписання платіжних, фінансових, касових, звітно-облікових та інших документів товариства, вирішення інших питань діяльності товариства. При здійсненні своїх повноважень директор зобов`язаний діяти в інтересах товариства, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень, дотримуватись положень статуту, рішень загальних зборів учасників та вимог чинного законодавства.

Ухвалою від 14.12.2021 у справі № 914/1196/20 Господарський суд Львівської області зобов`язав керівника ТОВ Укр-Газ-Транс ОСОБА_1 протягом десяти днів передати ліквідатору банкрута арбітражному керуючому Худоноговій Л. Ю. всю бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штамп, матеріальні та інші цінності ТОВ Укр-Газ-Транс.

Постановою від 31.12.2021 Шевченківський ВДВС у м. Львові ЗМУ Міністерства юстиції (м. Львів) відкрив виконавче провадження № 68017293 з примусового виконання зазначеної ухвали Господарського суду Львівської області від 14.12.2021 у справі № 914/1196/20.

У межах виконавчого провадження № 68017293 керівником ТОВ Укр-Газ-Транс Браташем П. Р. не виконано ухвалу суду від 14.12.2021 у справі №914/1196/20 та не передано ліквідатору всю бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штамп, матеріальні та інші цінності ТОВ Укр-Газ-Транс.

23.12.2022 за поданням (повідомленням) державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Львові ЗМУ МЮ (м. Львів) Кінах Л. Б., у провадженні якого перебуває АСВП № 68017293, відділом поліції № 1 Львівського районного управління поліції № 1 ГУ НП у Львівській області в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано кримінальне провадження № 12022141380001550 стосовно боржника - ОСОБА_1 , за ознаками складу злочину, передбаченого статтею 382 Кримінального кодексу України (невиконання судового рішення).

Постановою Шевченківського ВДВС у м. Львові ЗМУ Міністерства юстиції (м.Львів) від 12.05.2023 закінчено виконавче провадження ВП № 68017293 з примусового виконання ухвали Господарського суду Львівської області від 14.12.2021 у справі № 914/1196/20 у зв`язку із скеруванням подання до органів розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення в порядку статті 382 Кримінального кодексу України.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.

Частиною 1 статті 3 ГПК України визначено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України Про міжнародне приватне право, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.

Згідно ч.1 ст. 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Нормами ЦК України визначено правове регулювання підстав, умов та порядку застосування/притягнення до субсидіарної відповідальності юридичних осіб, яке водночас перебуває у взаємозв`язку з нормами КУзПБ, які встановлюють порядок провадження у справі про банкрутство на стадії кожної судової процедури.

Згідно із ч. 1 ст. 215 ГК України у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва - боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства. Частиною 3 цієї статті ГК України унормовано, що умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом.

Щодо субсидіарної відповідальності за правилами КУзПБ, то за змістом преамбули цього Кодексу одним з основних завдань провадження у справі про банкрутство є задоволення вимог кредиторів неплатоспроможного боржника.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 61 КУзПБ під час здійснення своїх повноважень ліквідатор (а згідно зі змінами, внесеними Законом від 20.03.2023 №2971-IX, також і кредитор) має право заявити вимоги до третіх осіб, які за законодавством несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

Абзацом 2 ч. 2 ст. 61 КУзПБ передбачено, що в разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.

Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Отже, у справі про банкрутство субсидіарна відповідальність має деліктну природу та узгоджується із ч. 1 ст. 1166 ЦК України, якою встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У цьому висновку колегія суддів зазначає про правову позицію Великої Палати Верховного Суду, сформульовану в постанові від 28.09.2021 у справі №761/45721/16-ц, відповідно до якої за правовою природою відповідальність третіх осіб, передбачена ч. 2 ст. 61 КУзПБ, є відповідальністю порушника за збитки, завдані банкруту (ст. 22 ЦК України).

Тобто недостатність майна юридичної особи, яка перебуває в судовій процедурі ліквідації, за умови доведення боржника до банкрутства, поповнюється за рахунок задоволення права вимоги про відшкодування шкоди до осіб, дії/бездіяльність яких кваліфікуються судом як доведення до банкрутства.

Потерпілою особою в такому випадку є банкрут, щодо якого відкрито ліквідаційну процедуру.

Субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, який покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, за наявності підтвердження вини зазначених осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності.

У разі коли після визнання боржника банкрутом, за наявності ознак доведення до банкрутства юридичної особи - боржника, погашення заборгованості банкрута є неможливим внаслідок дій та (або) бездіяльності засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, такі особи можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності за заборгованістю боржника, якщо такі особи не доведуть протилежного.

Визначене нормами ч. 2 ст. 61 КУзПБ правопорушення, за вчинення якого покладається такий вид цивільної відповідальності як субсидіарна, має співвідноситися із наявністю відповідно до закону необхідних умов (елементів), які є підставою для застосування цього виду відповідальності.

Такими елементами є об`єкт та суб`єкт правопорушення, а також об`єктивна та суб`єктивна сторони правопорушення.

Об`єктом правопорушення є суспільні відносини у певній сфері, у цьому випадку - права кредитора (-ів) на задоволення його (їх) вимог до боржника у справі про банкрутство за рахунок активів боржника, що не можуть бути задоволені внаслідок відсутності майна у боржника.

Об`єктивну сторону такого правопорушення складають дії або бездіяльність певних фізичних осіб та/або юридичних осіб, пов`язаних з боржником, що призвели до відсутності у нього майнових активів для задоволення вимог кредиторів.

Законодавцем не конкретизовано, які саме дії чи бездіяльність складають об`єктивну сторону відповідного правопорушення. Тому при вирішенні питання щодо кола обставин, які мають бути доведені суб`єктом звернення (кредитором, ліквідатором) та, відповідно, підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, мають прийматися до уваги також положення ч. 1 ст. 215 ГК України та підстави для порушення справи про банкрутство, з огляду на які такими діями можуть бути, зокрема: 1) вчинення суб`єктами відповідальності будь-яких дій, направлених на набуття майна, за відсутності активів для розрахунку за набуте майно чи збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення; 2) прийняття суб`єктами відповідальності рішення про виведення активів боржника, внаслідок чого настала неплатоспроможність боржника по його інших зобов`язаннях; 3) прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівок на вчинення майнових дій чи бездіяльності боржника щодо захисту власних майнових інтересів юридичної особи боржника на користь інших юридичних осіб, що мало наслідком настання неплатоспроможності боржника тощо.

Наведений перелік обставин, які мають братися до уваги під час розгляду питання застосування субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, не є вичерпним.

Необхідно зауважити, що однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Будь-яка господарська операція, дія суб`єкта господарювання повинна мати розумне пояснення мети та мотивів її здійснення, які мають відповідати інтересам цієї юридичної особи.

Водночас визначальним для застосування субсидіарної відповідальності є доведення відповідно до ч. 2 ст. 61 КУзПБ та з урахуванням положень ст. 74, 76, 77 ГПК України причинно-наслідкового зв`язку між винними діями/бездіяльністю суб`єкта відповідальності та настанням негативних для боржника наслідків (неплатоспроможності боржника та відсутності у боржника активів для задоволення вимог, визнаних у процедурі банкрутства вимог кредиторів), обов`язок чого покладається на кредитора/ліквідатора. Встановлення такого причинно-наслідкового зв`язку також належить до об`єктивної сторони цього правопорушення (висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №910/21232/16, від 14.07.2020 у справі №904/6379/16, від 10.12.2020 у справі №922/1067/17).

Суб`єктами правопорушення є особи визначені ч. 2 ст. 61 КУзПБ, до яких віднесені: 1) засновники (учасники, акціонери); 2) керівники боржника; 3) інші особи, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії.

Притягнення до субсидіарної відповідальності винних у доведенні до банкрутства осіб є не лише механізмом відновлення порушених прав кредиторів, а також стимулюванням добросовісної поведінки засновників, керівників та інших осіб пов`язаних з боржником і як наслідок недопущення здійснення права власності на шкоду інших осіб.

Статтею 61 КУзПБ закріплено правову презумпцію субсидіарної відповідальності осіб, що притягуються до неї, складовими якої є недостатність майна ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів та наявність ознак доведення боржника до банкрутства.

Однак, зазначена презумпція є спростовною, оскільки передбачає можливість відповідних осіб довести відсутність своєї вини у банкрутстві боржника та уникнути відповідальності. Спростовуючи названу презумпцію, особа, яка притягується до відповідальності має право довести свою добросовісність, підтвердивши, зокрема, оплатне придбання активу боржника на умовах, на яких за порівняних обставин зазвичай укладаються аналогічні правочини та довівши, що вчинені за її участі (впливу) операції приносять дохід, відображені у відповідності з їх дійсним економічним змістом, а отримана боржником вигода обумовлена розумними економічними чинниками.

Якщо дії особи, які мали вплив на економічну (юридичну) долю боржника викликають об`єктивні сумніви в тому, що вона керувалася інтересами боржника, на неї переходить тягар доведення того, що результати зазначених дій стали наслідком звичайного господарського обороту, а не викликані використанням нею своїх можливостей, що стосуються визначення дій боржника, як таких, що вчиненні на шкоду інтересам боржника та його кредиторів.

У такому разі небажання особи, яка притягується до субсидіарної відповідальності, надати суду докази має кваліфікуватися згідно із ч. 2 ст. 74 ГПК України виключно як відмова від спростування фактів, на наявність яких аргументовано з посиланням на конкретні документи вказує процесуальний опонент. У силу ст. 13 ГПК України особа, що бере участь у справі, яка не вчинила відповідних процесуальних дій, несе ризик настання наслідків такої своєї поведінки.

Відсутність в осіб, які притягуються до субсидіарної відповідальності зацікавленості в наданні документів, що відображають реальний стан справ і дійсний господарський оборот, не повинна знижувати правову захищеність кредиторів під час необґрунтованого порушення їх прав. Тому, якщо ліквідатор/кредитор із посиланням на ті чи інші докази належно обґрунтував наявність підстав для притягнення особи до субсидіарної відповідальності та неможливість погашення вимог кредиторів внаслідок її дій (бездіяльності), на неї переходить тягар спростування цих тверджень, з урахуванням чого вона має довести, чому письмові документи та інші докази ліквідатора/кредитора не можуть бути прийняті на підтвердження його доводів, надавши свої докази і пояснення щодо того, як насправді здійснювалася господарська діяльність.

Для визначення статусу особи як відповідача у разі субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника суд під час розгляду заяви про притягнення до субсидіарної відповідальності та з`ясування наявності підстав для покладення на цю особу субсидіарної відповідальності має дослідити, в тому числі бездіяльність, що сприяла виникненню кризової ситуації, її розвитку і переходу в стадію банкрутства боржника.

Аналогічна за змістом правова позиція Верховного Суду викладена у постанові Верховного Суду від 09.12.2021 у справі №916/313/20, від 21.11.2024 у справі № 910/18250/16 (910/17658/23)).

Щодо розміру субсидіарної відповідальності колегія суддів зазначає наступне.

За змістом частини другої статті 61 КУзПБ законодавець визначив розмір субсидіарної відповідальності як різницю між двома показниками (сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою), яка свідчить про недостатність майна боржника для задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство.

Щодо суми вимог кредиторів, то на стадії ліквідації цей показник, як правило, є остаточним та визначається на підставі ухвали, постановленої за результатами попереднього засідання, в якій, зокрема, зазначаються розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів (частина друга статті 47 КУзПБ).

Водночас допускається корегування зазначеного показника в процедурі ліквідації за рахунок визнаних судом вимог поточного кредитора (частини третя, п`ята статті 59 та частина четверта статті 60 КУзПБ), а також вимог кредиторів, які заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, та були розглянуті судом в процедурі ліквідації (частина четверта статті 45 цього Кодексу).

Що ж до вартості ліквідаційної маси з метою визначення розміру субсидіарної відповідальності, то, враховуючи правову природу цієї відповідальності, її розмір має визначатися за правилами встановлення розміру шкоди, заподіяної майну потерпілого незаконними діями, у деліктних правовідносинах: як різниця між сумою вимог до боржника згідно з реєстром вимог кредиторів та сумою коштів, отриманою за фактом продажу майна в процедурі ліквідації.

У цьому висновку колегія суддів звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, сформульованої в постанові від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20), відповідно до якої за правовою природою відповідальність третіх осіб, передбачена частиною другою статті 61 КУзПБ, є відповідальністю порушника за збитки, завдані банкруту (стаття 22 ЦК України, пункт 80).

Отже, буквальне прочитання абзаців першого та другого частини другої статті 61 КУзПБ (розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою, у разі недостатності майна боржника) є підставою для висновку, що розмір субсидіарної відповідальності, який дає право ініціювати спір про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство та підлягає стягненню із суб`єктів такої відповідальності, визначається в той момент, коли ліквідатор за результатами здійснення судових проваджень у процедурі банкрутства боржника остаточно визначив вартість ліквідаційної маси в грошовому еквіваленті за фактом продажу в процедурі ліквідації включених до її складу активів та здійснив за рахунок отриманих від продажу коштів розрахунок із визнаними у справі кредиторами.

Тож сума вимог кредиторів, яка підлягає погашенню за правилами статті 64 КУзПБ, однак залишилась непогашеною в процедурі банкрутства за правилами цієї статті через недостатність майна банкрута, і є розміром субсидіарної відповідальності.

Таким чином, право ліквідатора подати заяву про покладення субсидіарної відповідальності виникає не раніше ніж після завершення реалізації об`єктів, включених до ліквідаційної маси банкрута, та розрахунків з кредиторами на підставі проведення такої реалізації у ліквідаційній процедурі (п. 9.34. постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 19.06.2024 у справі №906/1155/20(906/1113/21)).

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, заслухавши представників сторін, які з`явились в судове засідання, враховуючи обов`язкові вказівки Верховного Суду, об`єктивно оцінивши відповідно до приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України в сукупності всі докази, які мають значення для вирішення спору по суті, з дотриманням принципів господарського судочинства, а також виходячи з критеріїв оцінки доказів, наданих суду учасниками справи, з огляду на їх вірогідність, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, судова колегія виснує про наявність правових підстав для покладення на ОСОБА_1 субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ Укр-Транс-Газ, оскільки:

а) він є належним належний суб`єктом відповідальності: ОСОБА_1 був керівником та єдиним засновником (учасником) ТОВ Укр-Газ-Транс, що підтверджується рішенням засновника (власника) товариства № 1 від 18.03.2012, наказом товариства № 1 від 22.03.2013, випискою з ЄДРЮО, ФОН та ГФ станом на 27.06.2017 та на 28.06.2023.

Як керівник товариства ОСОБА_1 діяв без довіреності від імені ТОВ Укр-Газ-Трансв тому числі розпоряджався її грошовими коштами.

З врахування структури власності ТОВ Укр-Газ-Транс ОСОБА_1 є єдиним кінцевим бенефіціаром банкрута.

б) існує належний об`єкт правопорушення: права кредиторів на задоволення їх вимог до боржника у справі про банкрутство за рахунок активів боржника, що не можуть бути задоволені внаслідок відсутності майна у боржника.

Різниця між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою у справі № 914/1196/20 становить 13 773 788,19 грн.

в) об`єктивна сторона правопорушення полягає у наступних діях та бездіяльності ОСОБА_1 як керівника та засновника товариства.

Відповідно до ч. 3 ст. 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Принципи корпоративного управління Організації економічного співробітництва та розвитку закріплюють такі основні фідуціарні обов`язки директорів підприємства: 1) обов`язок дбайливого ставлення (duty of care), що передбачає обов`язок діяти добросовісно на користь розвитку підприємства, приділяючи достатньо часу, зусиль і професійних навичок управлінню ним; 2) обов`язок лояльності (duty of loyalty), що націлений на уникнення конфлікту інтересів і дії директора під час ухвалення рішень щодо діяльності підприємства лише в інтересах останнього.

Особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов`язані діяти не лише в межах своїх повноважень, але й добросовісно і розумно. Між господарським товариством та його посадовою особою (зокрема директором чи генеральним директором) у процесі діяльності складаються відносини довірчого характеру, у зв`язку з чим протиправна поведінка зазначеної особи може виражатись не лише у невиконанні нею обов`язків, прямо встановлених установчими документами товариства, чи перевищенні повноважень при вчиненні певних дій від імені товариства, а й у неналежному чи недобросовісному виконанні таких дій без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм розсудом, прийнятті очевидно необачних чи марнотратних рішень

Схожа за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.07.2022 у справі №916/1272/18.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Будь-яка господарська операція, дія (бездіяльність) суб`єкта господарювання повинна мати розумне пояснення мети та мотивів її здійснення, які мають відповідати інтересам цієї юридичної особи.

Недодержання принципу добросовісності перетворюється на винну поведінку, оскільки протиправне порушення суб`єктивних цивільних прав особи є прямим наслідком дій зобов`язаної особи, яка, зважаючи на конкретні обставини, могла усвідомлювати характер своїх дій як таких, що можуть завдати шкоди.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Львівській області здійснено документальну виїзну перевірку податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи ТОВ Укр-Газ-Транс за результатами якої винесено акт від 26.04.2018 № 1039/13-01-14-12/38665861 з якого вбачається виявлення наступних порушень.

Аналізом співставлення реквізитів та показників дат виписки, кількості, ціни одиниці продукції та загальної вартості реалізованої продукції, зазначених у наданих видаткових накиданих та аналогічних реквізитів податкових накладних, виписаних ТОВ Укр-Газ-Транс фізичних особам, не платникам ПДВ та зареєстрованих у Єдиному реєстрі, встановлено, що по операціях з відвантаження продукції згідно видаткових накладних ТОВ Укр-Газ-Транс не виписано та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з листопада 2015 по квітень 2016 на загальну суму 2816182 грн. (з ПДВ).

Податкові операції з відвантаження продукції згідно вищезазначених видаткових накладних у податкових деклараціях з ПДВ ТОВ Укр-Газ-Транс не відображено, що підтверджується даними архіву електронної звітності Центру обробки електронної звітності ДФС України, Єдиного реєстру податкових накладних, податкових декларацій з податку на додану вартість.

Фактичне отримання товару керамзитного гравію від ТОВ Укр-Газ-Трансконтрагентами підтверджено протоколами допитів наданих працівниками оперативного управління ГУ ДФС у Львівській області, які підтверджують що придбавали гравій та розраховувалися за нього у готівковій формі в приміщенні бухгалтерії товариства та не отримували жодних квитанцій, що підтверджували оплату ТМЦ.

Під час проведення перевірки керівнику підприємства ОСОБА_1 надано письмову вимогу про надання підтверджуючих документів та пояснень щодо реалізації керамзиту фізичним особам, однак жодних документів чи пояснень не надано, що підтверджується Актом від 19.04.2018 №446/13-01-01-14-12/38665861.

За результатами проведеної перевірки Головним управлінням ДФС у Львівській області винесено податкове повідомлення рішення № 000892 1601 від 30.05.2018, яким застосовано до боржника штрафні санкції на підставі положень п. 123.1 ст. 123 ПК України у сумі 93 419,25 грн. Матеріали справи не місять оскарження ТОВ Укр-Газ-Транс результатів перевірки чи скасування податкового повідомлення-рішення.

Зазначене свідчить про неналежне виконання ОСОБА_1 своїх обов`язків щодо подання правильних і достовірних відомостей податковим органам, а також про здійснення діяльності щодо продажу продукції контрагентам за готівкові кошти без подальшого їх відображення у бухгалтерському обліку.

По-друге, судом встановлено факт відсутності доказів щодо вжиття керівником боржника ОСОБА_1 заходів для своєчасного погашення дебіторської заборгованості.

Відповідач не надав належних та допустимих доказів, обґрунтованих пояснень щодо підстав, розміру та часу виникнення дебіторської заборгованості ТОВ ФК Астек-Інвест, ТОВ Велес-ЛТД-1, ТОВ Ліас-Україна, ТОВ Яворівське заводоуправління будівельних матеріалів та ТОВ Буковинська будівельна компанія щодо здійснення у 2017-2019 господарських операцій з ТОВ Укр-Газ-Транс, натомість ОСОБА_1 подав фінансову звітность малого підприємства за 2019-2020 роки в якій відображено розмір такої заборгованості в сумі 10 175 900,00 грн.

Колегія суддів також зазначає, що відповідач лише обмежився твердженнями, що зафіксовані у протоколі судового засідання від 11.06.2025 про неможливість звернення до суду з позовами щодо стягнення дебіторської заборгованості з огляду на наявність понад ста контрагентів.

Враховуючи загальний розмір кредиторської заборгованості 13 782 663,93 грн., та розмір ліквідаційної маси 8875,74 грн., не вжиття жодних дій щодо повернення дебіторської заборгованості в сумі 10 175 900,00 грн., зокрема шляхом звернення з відповідними позовами до суду, свідчить про бездіяльність керівника ОСОБА_1 щодо захисту майнових інтересів юридичної особи боржника на користь інших юридичних осіб що мало наслідком настання неплатоспроможності.

При цьому, судом враховано, що із відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних особі, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, вбачається, що у підприємствах, які не надали інформації щодо існування/відсутності у них заборгованості перед ТОВ Укр-Газ-Транс, склад органів управління є наступним: керівником ТОВ Ліас-Україна є ОСОБА_2 ; керівником, власником та кінцевим бенефіціаром ТОВ Яворівське заводоуправління будівельних матеріалів є також ОСОБА_2 , також кінцевими бенефіціарами ТОВ Яворівське заводоуправління будівельних матеріалів є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , керівником ТОВ Велес-Лтд-1 є ОСОБА_4 .

Окрім того, судом встановлено факт використання ТОВ Укр-Газ-Транс офісних та виробничих приміщень за адресою Львівська область, Яворівський район, смт.Шкло, вул. Промислова, 2, які належали на праві спільної часткової власності ТОВ НВП Енергія Новояворівськ, ТОВ Яворівське заводоуправління будівельних матеріалів та ТОВ Ліас Україна, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав власності на нерухоме майно №111973039 від 29.01.2018, що встановлено в межах досудового розслідування кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32018140000000005.

З огляду на зазначене, вбачається, що бездіяльність відповідача щодо стягнення дебіторської заборгованості мала місце щодо зацікавлених осіб. При цьому, колегія суддів зазначає, що під час апеляційного провадження відповідач двічі заявляв клопотання про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 , який працював на посаді заступника керівника ТОВ Укр-Газ-Транс, та який, за твердженням скаржника, фактично здійснював господарську діяльність товариства.

На виконання обов`язкових вказівок Верховного Суду колегія суддів зазначає, що матеріали справи містять повідомлення надане до суду ОСОБА_1 (вх.№25796/23 від 24.10.2023), до якого долучено ухвалу Сихівського районного суду м.Львова у справі № 464/530/18 від 01.02.2018 та протоколи обшуку від 20.02.2018 в межах досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32018140000000005, з яких вбачається, що на пропозицію слідчого Браташ П.Р. відповів,що у приміщенні за адресою АДРЕСА_1 відсутні документи фінансово-господарської діяльності ТОВ Укр-Газ-Транс, в тому числі документи, які зазначені в ухвалі Сихівського районного суду м.Львова у справі № 464/530/18 від 01.02.2018.

Колегія суддів зазначає, що інших доказів на підтвердження тверджень скаржника про вилучення фінансового-бухгалтерської документації, зокрема податковими органами ОСОБА_1 не надано, з врахуванням чого виснує про те, що небажання особи, яка притягується до субсидіарної відповідальності, надати суду докази має кваліфікуватися згідно із ч. 2 ст. 74 ГПК України виключно як відмова від спростування фактів, на наявність яких аргументовано з посиланням на конкретні документи вказує процесуальний опонент. У силу ст. 13 ГПК України особа, що бере участь у справі, яка не вчинила відповідних процесуальних дій, несе ризик настання наслідків такої своєї поведінки.

При цьому, відсутність в осіб, які притягуються до субсидіарної відповідальності зацікавленості в наданні документів, що відображають реальний стан справ і дійсний господарський оборот, не повинна знижувати правову захищеність кредиторів під час необґрунтованого порушення їх прав.

По-третє, ОСОБА_1 , як керівник боржника не передав ліквідатору документи, що стосуються господарської та фінансової діяльності боржника, матеріальні та інші цінності, що обліковувалися станом на 31.12.2020.

Так, станом на 31.12.2020 згідно даних фінансової звітності малого підприємства (баланс на 31.12.2020), поданого ТОВ Укр-Газ-Транс за підписом керівника ОСОБА_1 та наданого Головному управлінню статистики у Львівської області на запит ліквідатора, серед активів товариства обліковувались майнові активи на загальну суму 11 441 000,00 грн., в тому числі: незавершені капітальні інвестиції 715 300,00 грн., основні засоби 78 300,00 грн., запаси 191 100,00 грн., у тому числі готова продукція 3 100,00 грн., інші оборотні активи 104 600,00 грн., дебіторська заборгованість 10175900,00 грн., грошові кошти 175 800,00 грн.

Вжиті ліквідатором заходи щодо отримання фінансово-господарської звітності товариства від керівника ОСОБА_1 не дали результату. Про дослідження причин не передання відповідних документів та цінностей колегією суддів зазначено вище, однак у підсумку вказані обставини свідчать про суб`єктивну процесуальну поведінку сторони, а не про об`єктивну неможливість подання доказів чи клопотань з метою належного захисту своїх інтересів у суді першої інстанції.

Така бездіяльність керівника ТОВ Укр-Газ-Транс, перебуває в безпосередньому причинновому зв`язку з його наступною неплатоспроможністю, оскільки залишило боржника без будь-яких активів, за рахунок яких можливо погасити вимоги кредиторів.

г) суб`єктивна сторона, яка полягає у тому, що наявність вини особи, яка заподіяла шкоду презюмується, і при цьому ОСОБА_1 не доведено, що ним було вчинено всі належні дії для не вчинення правопорушення і запобігання заподіянню шкоди.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що ліквідатором доведено наявність передбачених законом підстав для покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ Укр-Газ-Транс, на ОСОБА_1 а отже підлягають задоволенню вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ Укр-Газ-Транс 13 773 788,19 грн. різниці між сумою кредиторських вимог та розміром ліквідаційної маси банкрута.

При вирішенні даного спору, судова колегія також враховує практику Верховного Суду, зокрема викладену у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.06.2024 у справі № 906/1155/20 (906/1113/21), де зазначено, що висновок щодо передумов для субсидіарної відповідальності формується у звіті ліквідатора за результатами здійснення ним аналізу фінансового стану банкрута, а згідно зі змінами, внесеними Законом від 13.07.2023 №3249-IX, у складеному відповідно до Методичних рекомендацій висновку за результатами здійснення аналізу фінансового стану банкрута (про наявність чи відсутність ознак доведення до банкрутства; абзац п`ятий частини першої статті 61 КУзПБ).

В той же час, відповідно до усталеної правової позиції Верховного Суду (зокрема викладеної в постановах від 12.11.2020 у справі №916/1105/16, від 10.12.2020 у справі №922/1067/17, від 10.08.2023 у справі №904/8850/14, від 19.09.2024 у справі №904/9411/21), відсутність у матеріалах справи висновку про доведення до банкрутства боржника не може бути беззаперечною підставою для звільнення винних осіб від субсидіарної відповідальності. Господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази (близький за змістом висновок щодо можливості суду самостійно встановлювати наявність складу правопорушення сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.03.2019 у справі №920/715/17).

Вказане спростовує доводи скаржника що до того, що лише висновок ліквідатора про наявність ознак доведення до банкрутства боржника його керівником виконаний за Методичними рекомендаціями, можуть бути належними та допустимими доказами наявності ознак доведення до банкрутства.

Натомість, матеріали справи містять висновок від 21.11.2022 ФОП Шахно Л.І. здійснений за результатами проведеного аналізу фінансово-господарського стану ТОВ Укр-Газ-Транс. Для проведення оцінки змін фінансового стану товариства було розраховано показники стійкості, ліквідності, рентабельності та інші, які свідчать про негативні тенденції у діяльності Товариства протягом періоду, що аналізувався, тобто з 2017 року. За результатами поглибленого аналізу визначено, що присутні ознаки дій з доведення товариства до банкрутства.

Підсумовуючи зазначене, колегія суддів зазначає, що не зважаючи на наявність підстав для задоволення заяви ліквідатора про покладення на ОСОБА_1 субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника, судом першої інстанції в мотивувальній частині оскарженої ухвали в порушення норм процесуального закону, а саме положень ст. ст. 76-79 ГПК України, не надано правової оцінки доказам, що на його думку свідчать про наявність ознак доведення до банкрутства, з врахуванням їх відповідності засадам належності, допустимості, достовірності та вірогідності. З огляду на що, судова колегія в порядку положень ч.4 ст. 277 ГПК України виснує про необхідність зміни мотивувальної частини ухвали Господарського суду Львівської області від 09.07.2024 у редакції цієї постанови.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції керується висновками, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у цьому рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження доказами, які містяться в матеріалах справи, беручи до уваги межі перегляду оскаржуваної ухвали, обов`язкові вказівки Верховного Суду, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають до задоволення, однак, в порядку положень ч.4 ст. 277 ГПК України мотивувальну частину оскаржуваної ухвали слід змінити в редакції викладеній у мотивувальній частині цієї постанови.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції слід залишити за скаржником.

Керуючись ст.ст.86, 129, 269, 270, 275, 277, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1 В задоволенні вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 б/н від 30.07.2024 (вх. №01-05/2181/24 від 30.07.2024) відмовити.

2. Мотивувальну частину ухвали Господарського суду Львівської області від 09.07.2024 у справі № 914/1196/20 змінити виклавши її у редакції цієї постанови.

3. В решті ухвалу Господарського суду Львівської області від 09.07.2024 у справі № 914/1196/20 залишити без змін.

4. Судові витрати покласти на скаржника.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст. 287, 288 ГПК України.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 23.06.2025.

Головуючий суддяЖелік М.Б.

суддя Галушко Н.А.

суддя Орищин Г.В.


Суд	Волинський апеляційний суд
Дата ухвалення рішення	11.06.2025
Оприлюднено	25.06.2025
Номер документу	128344184
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи про банкрутство, з них: банкрутство юридичної особи

Огороднік К.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні