Постанова від 18.06.2025 по справі 927/959/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2025 р. Справа№ 927/959/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

за участю секретаря судового засідання Кузьменко А.М.

представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача-1: Бойко Т.М., в режимі відеоконференції

від відповідача-2: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства "САМ"

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.02.2025 (повне судове рішення складено 14.02.2025)

у справі № 927/959/22 (суддя Сидоренко А.С.)

за позовом Фермерського господарства "САМ"

до 1. Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області

2. Березнянської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області

про визнання незаконним і скасування наказу, припинення права власності,

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "САМ" (позивач) звернулось до Господарського суду Чернігівської області з уточненим позовом до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області (відповідача-1) та до Березнянської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області (відповідача-2) про визнання незаконним та скасування наказу, припинення права власності (з урахуванням заяви від 14.11.2022 про зміну назви позовної заяви), в якій позивач просив суд:

- визнати незаконним та скасувати наказ відповідача-1 № 25-8511/14-19-сг від 05.11.2019 про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки з кадастровим номером 7423086300:11:000:0423 площею 31,6808 га у комунальну власність Локнистенської сільської ради Менського району, код ЄДРПОУ 04414193, правонаступником якої є відповідач-2, код ЄДРПОУ 04412366;

- припинити право власності Локнистенської сільської ради Менського району, код ЄДРПОУ 04414193, правонаступником якої є відповідач-2, код ЄДРПОУ 04412366, на земельну ділянку з кадастровим номером 7423086300:11:000:0423 площею 31,6808 га.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилався на те, що Фермерське господарство "САМ" було створено ОСОБА_1 26.04.1996. Вказане фермерське господарство є постійним користувачем земельної ділянки площею 38,2 га на території Локнистенської сільської ради Менського району Чернігівської області, яка була надана позивачу для ведення селянського (фермерського) господарства, що посвідчується державним актом на право постійного користування землею серії ЧН № 00111, про що в книзі записів державних актів на право постійного користування землею зроблено запис за № 111.

В подальшому, позивачем було встановлено, що за чинного, не скасованого, не припиненого його права (права постійного користування землею), без його згоди та відома, за рахунок земель, що перебували у такому постійному користуванні, відповідачем-1 було сформовано ряд земельних ділянок, які були передані у приватну власність та комунальну власність, що має наслідком вибуття такої землі із державної власності та вибуття її з користування законного користувача ОСОБА_1 в особі Фермерського господарства "САМ". Зокрема, частково за рахунок земель, що перебувають у постійному користуванні Фермерського господарства "САМ", було сформовано земельну ділянку з кадастровим номером 7423086300:11:000:0423 площею 31,6808 га.

На думку позивача, затверджуючи документацію із землеустрою та передаючи у комунальну власність вказану вище земельну ділянку, за чинного права постійного користування позивача на ці землі, відповідачем-1 було грубо порушено порядок відведення земельних ділянок та видано наказ всупереч ст.ст. 116, 141 Земельного кодексу України, а тому наказ відповідача-1 № 25-8511/14-19-сг від 05.11.2019 підлягає визнанню незаконним та скасуванню.

При цьому, в силу приписів ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, відповідні права чи обтяження припиняються. За таких обставин, на переконання позивача право власності Локнистенської сільської ради Менського району, правонаступником якої є відповідач-2 на земельну ділянку з кадастровим номером 7423086300:11:000:0423 площею 31,6808 га підлягає припиненню.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 10.02.2025 у справі № 927/959/22 позов залишено без задоволення.

Приймаючи рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку про неефективність зазначеного позивачем у позові способу захисту.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Фермерське господарство "САМ" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.02.2025 у справі № 927/959/22 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

В обґрунтування наведеної позиції, викладеної у апеляційній скарзі позивач зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення неправильно застосовано норми матеріального права та не враховано висновків Верховного Суду викладених у постановах від 21.01.2025 у справі № 904/6886/23, від 20.03.2024 у справі № 731/264/23 в частині заявленого способу захисту.

Короткий зміст відзиву відповідача-1 на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, відповідач-1 ставить під сумнів правильність обрання позивачем способу захисту його прав, адже останнім не було враховано вимог ч. 10 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" в яких чітко визначено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі ухвалення судового рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Короткий зміст відзиву відповідача-2 на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів

Відповідач-2 у своєму відзиві наголошує на тому, що відведення земельної ділянки з кадастровим номером 7423086300:11:000:0423 у комунальну власність Локнистенської сільської ради Менського району правонаступником якої є відповідач-2 було здійснено відповідно до вимог ст.ст. 13, 34, 83, 116, 117, 122, 125, 126, 151, 186 Земельного кодексу України в редакції, яка діяла на той час, право власності на яку було зареєстровано згідно Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Окрім цього, на думку відповідача-2 обраний позивачем спосіб захисту є неефективним, оскільки задоволення вимоги про визнання незаконним і скасування наказу не може призвести до захисту або відновлення порушеного права позивача.

Короткий зміст відповіді позивача на відзив відповідача-2 та узагальнення її доводів

Підтримуючи апеляційні вимоги, позивач стверджує, що оспорюваний наказ про затвердження проекту землеустрою та передання відповідачу-2 у комунальну власність земельну ділянку з кадастровим номером 7423086300:11:000:0423 був прийнятий з грубим порушенням порядку відведення таких земельних ділянок з підстав наведених позивачем у позові.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2025, апеляційну скаргу Фермерського господарства "САМ" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.02.2025 у справі № 927/959/22 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Іоннікова І.А., судді: Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2025 витребувано з Господарського суду Чернігівської області матеріали справи № 927/959/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства "САМ" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.02.2025 у справі № 927/959/22; розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 30.04.2025.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2025 задоволено заяву представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 927/959/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2025 задоволено заяву представника відповідача-1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 927/959/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2025 розгляд справи № 927/959/22 відкладено на 18.06.2025.

В судове засідання, яке відбулося 18.06.2025, представник відповідача-1 брав участь в режимі відеоконференції, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Представники позивача та відповідача-2 у судове засідання не з`явилися, до суду апеляційної інстанції надіслали клопотання про розгляд апеляційної скарги без їх участі.

Враховуючи, що явка представників позивача та відповідача-2 у судове засідання судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами та за відсутності представників позивача та відповідача-2.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача-1, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, які містяться у матеріалах справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Наказом Головного управління Держгеокадастру в Чернігівській області (відповідачем-1) № 25-8511/14-19-сг від 05.11.2019 "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у комунальну власність" було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у комунальну власність для громадських пасовищ Локнистенській сільській раді, розташованої на території Локнистенської сільської ради Менського району Чернігівської області; передано у комунальну власність Локнистенській сільській раді земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 31,6808 га, у тому числі пасовищ 31,6808 га (кадастровий номер 7423086300:11:000:0423) для громадських пасовищ, розташовану на території Локнистенської сільської ради Менського району Чернігівської області, за актом приймання - передачі.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 26.10.2022, 27.11.2019 державним реєстратором Менської районної державної адміністрації Лісеною Л.Ю. була проведена державна реєстрація права комунальної власності Локнистенської сільської ради Менського району Чернігівської області на земельну ділянку площею 31,6808 га, кадастровий номер 7423086300:11:000:0423, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1975003674230.

Як встановлено судом першої інстанції Березнянська селищна рада Чернігівського району Чернігівської області (відповідач-2) є правонаступником Локнистенської сільської ради Менського району Чернігівської області, що повністю визнається сторонами.

Предметом спору по даній справі є законність наказу відповідача-1 № 25-8511/14-19-сг від 05.11.2019 "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у комунальну власність", на підставі якого затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у комунальну власність для громадських пасовищ Локнистенській сільській раді Менського району, розташованої на території Локнистенської сільської ради Менського району Чернігівської області; передано у комунальну власність Локнистенській сільській раді Менського району земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 31,6808 га, у тому числі пасовищ - 31,6808 га (кадастровий номер 7423086300:11:000:0423) для громадських пасовищ, розташовану на території Локнистенської сільської ради Менського району Чернігівської області, за актом приймання-передачі.

Тобто, позивач ставив під сумнів законність позбавлення його права користування земельною ділянкою площею 38,2 га на території Локнистенської сільської ради Менського району Чернігівської області шляхом формування за її рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 7423086300:11:000:0423 площею 31,6808 га та передачі її у комунальну власність відповідачу-2, який є правонаступником Локнистенської сільської ради Менського району Чернігівської області. Як наслідок на думку позивача, зареєстроване за органом місцевого самоврядування право комунальної власності на спірну земельну ділянку підлягає припиненню.

Також, на переконання позивача, обраний ним спосіб захисту порушеного права є ефективним, оскільки рішення суду про припинення права власності відповідача-2 на спірну земельну ділянку стане підставою для виключення запису про реєстрацію цієї земельної ділянки з Державного земельного кадастру, поверне земельну ділянку у запас та надасть позивачеві можливість завершити процес формування земельної ділянки, переданої йому у постійне користування ще в 1997 році.

В свою чергу, на думку відповідачів оспорюваний наказ, а отже і передача спірної земельної ділянки у комунальну власність є такими, що узгоджуються з діючими у відповідний проміжок часу нормами законодавства України.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 10.02.2025 у справі № 927/959/22 позов залишено без задоволення.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

В силу вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, відзивів, відповіді на відзив, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами існує спір щодо наявності підстав для визнання незаконним та скасування наказу відповідача-1, на підставі якого у комунальну власність відповідача-2 передана земельна ділянка площею 31,6808 га (кадастровий номер 7423086300:11:000:0423). Також спірним є питання чи сформована земельна ділянка площею 31,6808 га (кадастровий номер 7423086300:11:000:0423) за рахунок належної позивачеві на праві постійного користування земельної ділянки площею 38,2 га (координати та поворотні точки яких можуть співпадати).

Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду.

При цьому застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством). Відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово послідовно звертала увагу, що спосіб захисту прав та інтересів має бути належним, зокрема, ефективним, тобто призводити у конкретному спорі до того результату, на який спрямована мета позивача, - до захисту порушеного чи оспорюваного права або інтересу. Застосування способу захисту має бути об`єктивно виправданим і обґрунтованим, тобто залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання, оспорення та спричинених відповідними діяннями наслідків. Такі правові висновки містяться у численних постановах Великої Палати Верховного Суду, зокрема від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18, від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17, від 29.06.2021 у справі № 916/964/19, від 21.09.2022 у справі № 908/976/19.

Крім того, згідно з принципом процесуальної економії штучне подвоєння судового процесу є неприпустимим; вирішення справи у суді в одному судовому процесі має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Аналогічні правові висновки Великої Палати Верховного Суду викладено у постановах, зокрема, але не виключно, від 12.07.2023 у справі № 757/31372/18, від 29.11.2023 у справі № 513/879/19.

Враховуючи, що в межах земельної ділянки площею 38,2 га, яка згідно Державного акту на право постійного користування землею серії ЧН № 00111 від 15.05.1997, виданого Менською районною державною адміністрацією на підставі розпорядження № 149 від 21.04.1997, передана у постійне користування позивачеві, знаходиться частина земельної ділянки з кадастровим номером 7423086300:11:000:0423, переданої в комунальну власність Локнистенській сільській раді Менського району Чернігівської області згідно наказу Головного управління Держгеокадастру в Чернігівській області № 25-8511/14-19-сг від 05.11.2019 (що підтверджується висновком комісійної судової земельно - технічної експертизи від 19.11.2024 № СЕ-19/125-24/6462-ЗТ), суд першої інстанції обґрунтовано виснував, що позивач не зможе зареєструвати свою земельну ділянку в Державному земельному кадастрі.

Зважаючи на викладене колегія суддів погоджується з викладеними в оскаржуваному судовому рішенні висновком про те, що позовна вимога про визнання незаконним та скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області від 05.11.2019 № 25-8511/14-19-сг, не забезпечує поновлення порушених прав позивача, тому є неефективним способом захисту прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах.

Колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд вірно оцінив наведені обставини справи у їх сукупності та дійшов до обґрунтованих висновків про відсутність правових підстав для задоволення позову, оскільки обрання позивачем неналежного або неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові незалежно від інших встановлених судом обставин (близький за змістом правових висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19), що в свою чергу виключає як необхідність надання апеляційним судом оцінки будь-яким іншим аргументам скаржника, так і необхідність подальшого дослідження підстав для визнання незаконним та скасування оспорюваного наказу відповідача-1.

Разом з цим, враховуючи, що позовні вимоги про припинення права власності відповідача-2 на спірну земельну ділянку є похідними від основної вимоги про визнання незаконним та скасування оспорюваного наказу відповідача-1 на відповідній правовій підставі, також задоволенню не підлягають.

Звертаючись із апеляційною скаргою, позивач не спростував наведених висновків місцевого господарського суду та не довів неправильного застосування ними норм матеріального як необхідної передумови для скасування прийнятого у справі судового рішення суду першої інстанції.

Щодо посилання скаржника в апеляційній скарзі на практику Верховного Суду, колегія суддів вважає таку судову практику не ревалентною до даних обставин справи.

Інші наведені у апеляційній скарзі та відповіді на відзив аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги позивача.

В свою чергу, викладені відповідачами-1,-2 у відзивах на апеляційну скаргу твердження є документально обґрунтованими та такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді даної справи.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що обраний позивачем спосіб захисту прав не призводить до настання тих наслідків, які можуть бути розцінені як ефективне відновлення можливого порушеного права позивача, тому суд першої інстанції правомірно відмовив у позові.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки за результатами апеляційної скарги

За таких обставин, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи, підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "САМ" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.02.2025 у справі № 927/959/22 - без змін.

Матеріали справи № 927/959/22 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повна постанова складена 23.06.2025.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко