Постанова від 23.06.2025 по справі 918/713/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2025 року Справа № 918/713/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Тимошенко О.М., суддя Крейбух О.Г. , суддя Миханюк М.В.

секретар судового засідання Юзефович Д.О.

представники учасників провадження в судове засідання 12.06.2025 не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на ухвалу Господарського суду Рівненської області, постановлену 25.03.2025 суддею Бережнюк В.В. у м. Рівне (повний текст ухвали складено 25.03.2025) у справі № 918/713/23

за заявою Головного управління ДПС у Рівненській області

до Дочірнього підприємства "Оптіма-770-Р" Товариства з обмеженою відповідальністю "Севен Севенті Петроліум"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 25.03.2025 у даній справі частково визнано вимоги ГУ ДПС у Рівненській області до боржника в сумі: 1056 грн заборгованість з основного платежу по ЄСВ - друга черга; 920920, 60 грн заборгованість зі сплати податку з орендної плати за землю - третя черга; відмовлено у задоволенні решти вимог управління в частині штрафних санкцій 423521, 02 грн.

До Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ГУ ДПС у Рівненській області, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Господарського суду Рівненської області від 25.03.2025 у даній справі в частині відмови управлінню у визнанні вимог щодо нарахування штрафних санкцій в розмірі 423521, 02 грн та ухвалити нове рішення про задоволення вимог у відповідній частині.

Управління вказує на постановлення ухвали суду першої інстанції з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, не відповідністю обставинам справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права. Місцевий господарський суд, на думку скаржника, неповно дослідив докази, обставини справи та постановив ухвалу всупереч нормам чинного законодавства.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.05.2025, серед іншого, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Рівненській області на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 25.03.2025 у справі № 918/713/23; призначено скаргу до розгляду в судовому засіданні.

Від арбітражного керуючого Чепелюка О.О. до суду апеляційної інстанції надійшов відзив із викладенням правової позиції останнього з приводу поданої ГУ ДПС у Рівненській області апеляційної скарги. Окрім того, арбітражний керуючий просив суд здійснити розгляд справи за його відсутності та на підставі документів, що містяться в матеріалах справи.

Від скаржника на адресу суду надійшло клопотання, відповідно до якого управління просило суд розгляд апеляційної скарги здійснити без участі його представника та зазначило, що правову позицію кредитора повністю викладено у апеляційній скарзі, доповнення чи зміни відсутні.

Інші учасники провадження явку уповноважених представників не забезпечили, про час та дату засідання були належним чином повідомленні.

В силу ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених у ній, відзив на останню, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 25.06.2024, серед іншого, відкрито провадження у справі № 918/713/23 про банкрутство ДП "Оптіма-770-Р" ТзОВ "Севен Севенті Петроліум"; визнано вимоги ініціюючого кредитора - ГУ ДПС у Рівненській області в розмірі 8866447, 34 грн; включено до витрат, пов`язаних з провадженням у справі про банкрутство, витрати ГУ ДПС у Рівненській області по сплаті судового збору за подання даної заяви у розмірі 26840 грн та витрати на авансування винагороди арбітражному керуючому кредитора у розмірі 60300 грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 170 календарних днів, до 11.12.2024; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Чепелюка О.О. Також здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ДП "Оптіма-770-Р" ТзОВ "Севен Севенті Петроліум" на офіційному веб-порталі Судової влади України за № 73501.

Постановою суду першої інстанції від 21.11.2024 припинено процедуру розпорядження майном боржника; припинено повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Чепелюка О.О.; визнано боржника банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 12 місяців, до 21.11.2025; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Чепелюка О.О.; здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-порталі судової влади України від 21.11.2024 за № 74674.

14.02.2025 до місцевого господарського суду від ініціюючого кредитора надійшла заява про визнання поточних кредиторських вимог, відповідно до якої управління просило суд визнати поточні грошові вимоги до банкрута в розмірі 1345497, 62 грн та включити до третьої черги витрат - 921976, 60 грн основний платіж та до шостої черги 423521, 02 грн штрафні санкції.

Як зазначено вище, оскаржуваною ухвалою від 25.03.2025 місцевий господарський суд постановив частково визнати вимоги ГУ ДПС у Рівненській області до боржника в сумі: 1056 грн заборгованість з основного платежу по ЄСВ - друга черга; 920920, 60 грн заборгованість зі сплати податку з орендної плати за землю - третя черга; відмовити у задоволенні решти вимог управління в частині штрафних санкцій 423521, 02 грн.

В силу ст. 1 КУзПБ, грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України, зокрема до грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів). Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Визначення статусу вимог кредитора (конкурсні чи поточні) пов`язується безпосередньо з моментом виникнення цих вимог. При цьому набуття статусу кредитора у справі про банкрутство законодавець пов`язує з наявністю у особи (як фізичної, так і юридичної) грошових вимог до боржника, поданих у встановленому законом порядку, та прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове визнання її вимог.

Порядок виникнення грошових зобов`язань щодо сплати податків та зборів визначений Податковим кодексом України, положеннями пунктів 1.1. та 1.3 ст. 1 якого унормовано, що цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства, з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", проведення комплексних перевірок з метою виявлення фінансових рахунків та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (крім особливостей функціонування єдиного рахунку, подання звітності щодо суми нарахованого єдиного внеску), зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

З огляду на положення ст. ст. 45 - 47 КУзПБ, податковий орган, так само як і інші конкурсні кредитори, повинен подати до господарського суду вимоги до боржника щодо його грошових зобов`язань по сплаті податків і зборів, що виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство разом з документами, що ці зобов`язання підтверджують, а господарський суд зобов`язаний розглянути всі вимоги та заперечення проти них на підставі поданих кредитором і боржником документів, оцінити правомірність цих вимог незалежно від наявності в адміністративному суді спору щодо неузгодженого податкового зобов`язання, з якого сформована кредиторська вимога податкового органу.

Норми КУзПБ не містять заборони кредитору заявляти конкурсні вимоги до боржника у ліквідаційній процедурі.

Згідно п. 14.1.156. Податкового кодексу України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Аналіз приписів податкового законодавства, в тому числі положень підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14, пункту 56.18 статті 56, пункту 57.3 статті 57 та інших положень ПК України, дає змогу дійти висновку про те, що грошове зобов`язання платника податків для цілей здійснення адміністрування податків та зборів може існувати як узгоджене зобов`язання, набувши статусу податкового боргу після настання моменту його сплати, що надає податковому органу можливість здійснення заходів щодо стягнення суми такого зобов`язання, а також як неузгоджене зобов`язання, коли грошове зобов`язання існує, але заходи щодо адміністрування податків та зборів податковими органами не вживаються. Однак неузгодженість суми грошового зобов`язання не означає, що зобов`язання не існує або може не враховуватися при зверненні із заявою про визнання кредиторських вимог відповідно до приписів законодавства про банкрутство.

В податковому законодавстві податковий обов`язок включає в себе обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1. ст. 36 Податкового кодексу України).

Податковий обов`язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов`язує сплату ним податку (п. 37.2. ст. 37 Податкового кодексу України).

Згідно пп. 16.1.3, 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податкова декларація, розрахунок, звіт - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску (п. 46.1. ст. 46 Кодексу).

Відповідно до п. п. 49.1., 49.2. ст. 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Разом з тим, пунктом. 54.1. Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України).

Водночас, у випадку, коли платник податку в установлені строки не подає декларації або дані перевірок свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань та надіслати платнику податків податкове повідомлення-рішення про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання.

В силу п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України, контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу.

Відповідна стаття встановлює загальні підстави і порядок надсилання податкового повідомлення-рішення і не пов`язує із цією дією виникнення податкового зобов`язання у платника податку.

Положеннями податкового законодавства визначено обов`язок платника податків подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, за кожний встановлений Податковим кодексом України звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню та обов`язок самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПК України для подання податкової декларації. Отже, для цілей розгляду грошових вимог податкового органу до боржника у справі про банкрутство та кваліфікації їх як конкурсних чи поточних, моментом виникнення грошових вимог податкового органу в розумінні Кодексу України з процедур банкрутства слід вважати перший день несплати боржником податку, що настає за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації за відповідним податком. Відтак, існування та момент виникнення грошового зобов`язання боржника перед податковим органом не ставиться з залежність від податкового повідомлення-рішення та його узгодженості/неузгодженості.

Як зазначено вище, ініціюючим кредитором заявлено у даному випадку штрафні санкції у загальному розмірі 423521, 02 грн, що утворились внаслідок контрольно-перевірочних заходів та внесення податкових повідомлень-рішень, а саме: - № 10122/17000406 від 11.07.2024 на суму 19550, 58 грн; - № 11471/17-00-04-05-20 від 05.08.2024 на суму 368073, 64 грн; - № 10123/17000406 від 11.07.2024 на суму 35896, 80 грн.

Разом з тим, ухвалою суду першої інстанції від 25.06.2024 відкрито провадження у справі № 918/713/23 про банкрутство ДП "Оптіма-770-Р" ТзОВ "Севен Севенті Петроліум", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення № 10122/17000406 від 11.07.2024, боржнику накладено штраф в розмірі 19550, 58 грн за результатом проведення перевірки згідно акту № 9036/Ж5/17-00-04-06/30460899 від 14.06.2024. Вказаним актом встановлено, що період, протягом якого боржником вчинено порушення, за яке накладено цей штраф, є період з 01.08.2021 по 01.06.2022. Відтак, обов`язок сплати штрафу в розмірі 19550, 58 грн виник у боржника у зв`язку із несплатою податкових зобов`язань за період з 01.08.2021 по 01.06.2022, тобто основні податкові зобов`язання являються конкурсними вимогами, які виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство ДП "Оптіма-770-Р" - до 25.06.2024.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення № 10123/17000406 від 11.07.2024, боржнику накладено штраф в розмірі 35896, 80 грн за результатом проведення перевірки згідно акту № 9036/Ж5/17-00-04-06/30460899 від 14.06.2024. Вказаним актом встановлено, що період, протягом якого боржником вчинено порушення, за яке накладено цей штраф, є період з 01.08.2021 по 01.04.2023. Відповідно обов`язок сплати штрафу в розмірі 35896, 80 грн виник у боржника у зв`язку із несплатою податкових зобов`язань з орендної плати за землю за період з 01.08.2021 по 01.04.2023, тобто основні податкові зобов`язання являються конкурсними вимогами, які виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення № 11471/17-00-04-05-20 від 05.08.2024, боржнику накладено штраф в розмірі 368073, 64 грн за результатом проведення перевірки згідно акту № 10653/ж5/17-00-04-05-16/30460899 від 08.07.2024. Вказаним актом встановлено, що боржником не дотримано терміни сплати узгодженого податкового зобов`язання по орендній платі за землю з юридичних осіб за 2018-2020 роки. Тож, обов`язок сплати штрафу в розмірі 368073, 64 грн виник у боржника у зв`язку із несплатою податкових зобов`язань з орендної плати за землю за період з 2018-2020 років, тобто основні податкові зобов`язання являються конкурсними вимогами, які виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство № 918/713/23.

Згідно ст. 41 КУзПБ, мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Відповідно до п. 31.1 ст. 31 Податкового кодексу України, строком сплати податку та збору є період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

В силу п. 20.1.19. Податкового кодексу України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 цього Кодексу, мають право, зокрема, застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Передумовою нарахування пені з підстав, передбачених п. п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України, є несплата платником податків у встановлені законом строки суми узгодженого податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки.

Разом з тим, приписи ст. 129 ПК України встановлюють порядок як початку нарахування пені, так і порядок закінчення нарахування пені. Зокрема, відповідно до п. п. 129.3.3 п. 129.3 ст. 129 Податкового кодексу України, нарахування пені закінчується у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України).

Відтак, апеляційний господарський суд констатує, що розрахунок штрафних санкцій має здійснюватися податковим органом виключно до моменту введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, тобто до дати винесення судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Згідно приписів ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) не з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що доводи апеляційної скарги ГУ ДПС у Рівненській області не знайшли свого підтвердження, а відтак в її задоволенні слід відмовити. Ухвала Господарського суду Рівненської області від 25.03.2025 у даній справі в оскарженій частині відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

В силу ст. 129 ГПК України понесені управлінням судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на останнє.

В силу ч. ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення його повного тексту.

З огляду на те, що в судове засідання 12.06.2025 представники учасників провадження не з`явились, датою ухвалення постанови у даній справі є дата складення її повного тексту.

Керуючись ст. ст. 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Рівненської області від 25 березня 2025 року у справі № 918/713/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу № 918/713/23 повернути Господарському суду Рівненської області.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Миханюк М.В.