Ухвала від 17.06.2025 по справі 918/209/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

"17" червня 2025 р. Справа №918/209/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Гудак А.В.

суддя Олексюк Г.Є.

секретар судового засідання Переходько К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні спільну заяву Дубенської міської ради та Приватного акціонерного товариства "Дубенський завод гумово-технічних виробів" про затвердження мирової угоди у справі №918/209/24

за позовом Дубенської міської ради

до Приватного акціонерного товариства "Дубенський завод гумово-технічних виробів"

про зобов`язання вчинити певні дії

за участю представників:

позивача - Міщанюк О.А.,

відповідача - Мазур О.Г.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 31.03.2025 позов задоволено. Зобов`язано Приватне акціонерне товариство "Дубенський завод гумово-технічних виробів" надати Дубенській міській раді нотаріально посвідчену згоду на поділ земельної ділянки площею 7,6824 га з кадастровим номером 5610300000:01:001:0720. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Дубенський завод гумово-технічних виробів" на користь Дубенської міської ради 3028 грн витрат по оплаті судового збору.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.05.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Дубенський завод гумово-технічних виробів" на рішення Господарського суду Рівненської області від 31.03.2025.

17.06.2025 року до суду надійшла спільна заява сторін про затвердження мирової угоди у справі №918/209/24, укладеної між Дубенською міською радою та Приватним акціонерним товариством "Дубенський завод гумово-технічних виробів".

У судовому засіданні, яке відбулось 17.06.2025 року, представники сторін підтримали заяву про затвердження мирової угоди та просили затвердити мирову угоду в справі №918/209/24.

Розглянувши спільну заяву сторін про затвердження мирової угоди та дослідивши її зміст, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення вказаної заяви, з огляду на наступне.

За змістом ч.7 ст.46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) сторони можуть примиритися шляхом укладення мирової угоди, на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ст.274 ГПК України, у суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.

Положеннями ч.1, 2 ст.192 ГПК України унормовано, що мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

Мирова угода - це договір, який укладається сторонами з метою припинення спору та на умовах, погоджених сторонами. Тобто, відмовившись від судового захисту, сторони ліквідують наявний правовий конфлікт через самостійне врегулювання розбіжностей на погоджених умовах.

Мирова угода є вираженням взаємного волевиявлення сторін, що спрямоване на вирішення спору між ними на основі компромісу та припинення його подальшого судового розгляду. У ній можуть вирішуватися питання, що стосуються виключно прав і обов`язків сторін.

Таким чином, сторонам надано можливість комплексно врегулювати відносини між собою в тому числі не обмежуючись обсягом вимог, що були заявлені у позові.

Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією самою ухвалою одночасно закриває провадження у справі (ч.4 ст.192 ГПК України).

Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: 1) умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або 2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє (ч.5 ст.192 ГПК України).

Апеляційним судом встановлено, що проект мирової угоди, крім надання нотаріально посвідченої згоди на поділ земельної ділянки площею 7,6824 га, що і є предметом спору у даній справі, містить умови щодо поділу земельної ділянки шляхом виділу з вказаної земельної ділянки, окремої земельної ділянки.

Таким чином, згідно зі змістом п.1-3 мирової угоди, сторони в такий спосіб намагаються здійснити поділ земельної ділянки в чітко визначених площах, конфігураціях та географічних координатах.

У відповідності до ч.1, 2, 6, 7 ст.79-1 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок.

Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Поділ, об`єднання земельної ділянки, що перебуває у заставі, здійснюється за згодою землекористувача, заставодержателя. Поділ, об`єднання земельної ділянки, що перебуває у користуванні, здійснюється за згодою землекористувача, заставодержателя. Справжність підпису на такій згоді засвідчується нотаріально.

Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

З огляду на положення ст.79-1 ЗК України, колегія суддів вважає, що внаслідок укладення мирової угоди сторони намагаються уникнути розробки технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, що віднесено до компетенції органу місцевого самоврядування як власника землі.

Окрім того, суд позбавлений можливості дійти висновку, що затвердження мирової угоди не призведе до порушення прав третіх осіб, зокрема, переможця аукціону ТОВ "Галант ЛТД", з урахуванням площі та місцерозташування об`єкта нерухомого майна на спірній земельній ділянці.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що подана на затвердження мирова угода не відповідає вимогам ст.192 ГПК України, а тому у задоволенні спільної заяви сторін про затвердження мирової угоди у справі №918/209/24 слід відмовити.

Керуючись ст.192, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні спільної заяви Дубенської міської ради та Приватного акціонерного товариства "Дубенський завод гумово-технічних виробів" про затвердження мирової угоди у справі №918/209/24 - відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Олексюк Г.Є.