Постанова від 03.04.2025 по справі 904/6344/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2025 року м.Дніпро Справа № 904/6344/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Кощеєва І.М., Чус О.В.,

при секретарі судового засідання: Логвиненко І.Г.

представники учасників провадження:

від Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України": Фрейдун О.М. (власні засоби);

від боржника: Юрін І.О. (в залі суду);

від скаржника: Якименко М.М. (власні засоби);

інші учасники не з`явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль - Південь" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2023 (прийняту суддею Камша Н.М., повне судове рішення складено 08.12.2023) у справі № 904/6344/20

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль - Південь"

до боржника Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

про визнання грошових вимог на суму 7 863 256, 83 грн та судового збору у розмірі 5 368, 00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою від 06.12.2023 у цій справі № 904/6344/20 Господарський суд Дніпропетровської області визнав грошові вимоги ТОВ "Автомагістраль - Південь" до Боржника на суму 5 368, 00 грн - перша черга задоволення вимог кредиторів, на суму 6 793 414, 29 грн - шоста черга задоволення вимог кредиторів (без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів); решту грошових вимог - відхилив.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції в частині відхилення грошових вимог та в частині включення визнаних вимог на суму 6 793 414, 29 грн до шостої черги задоволення, Кредитор оскаржив вказану ухвалу у відповідних частинах в апеляційному порядку.

Просить постановити в цій частині нове судове рішення, яким: визнати вимоги кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль - Південь" до боржника Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в сумі 7 863 256,83 грн завданих збитків; включити вимоги кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль - Південь" в реєстр вимог кредиторів Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до 4-ї черги задоволення вимог кредиторів в порядку визначеному Кодексом України з процедур банкрутства.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою в частині не визнання грошових вимог на різницю в сумі 1 069 842,54 грн та стосовно включення визнаних грошових вимог до 6-ї черги на відміну від правильної - 4-ї черги задоволення вимог.

Апелянт вказує, що представником кредитора до суду першої інстанції подано клопотання від 23.10.2023 з долученням до справи, окрім копії платіжних документів також належні копії Актів звірки розрахунків і в такому клопотанні представник кредитора пояснив, що окрім сум, які сплачені безпосередньо і така оплата підтверджується доданими платіжними документами, також мало місце взаємозарахування коштів, які відображені сторонами в Актах звірки з формулюванням "Коригування...".

Проте, судом першої інстанції не було враховано надані Кредитором акти звірок взаємних розрахунків між ТОВ "Автомагістраль-Південь" та Дочірнім підприємством "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", що підтверджують сплату ПДВ кредитором щодо решти заявлених грошових вимог у розмірі 1 069 842, 57 грн.

Що стосується черговості заявлених грошових вимог, апелянт вказує, що суд першої інстанції помилково ототожнив відшкодування збитків із застосуванням штрафних санкцій та/або оперативно-господарських санкцій, оскільки перші мають іншу правову природу, відмінну від останніх, а відповідно постановлено в цій частині незаконну оскаржувану ухвалу, якою незаконно включено визнані грошові вимоги до 6-ї черги на відміну від правильної - 4-ї черги задоволення вимог кредиторів.

Учасники справи своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались, про відкриття апеляційного провадження повідомлені належним чином, про що свідчать матеріали справи.

Постановою від 14.03.2024 Центральний апеляційний господарський суд залишив апеляційну скаргу ТОВ "Автомагістраль - Південь" без задоволення, а ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2023 у справі №904/6344/20 - без змін.

За результатом апеляційного перегляду справи суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість та документальне підтвердження грошових вимог Кредитора на суму 6 793 414, 29 грн, а також з віднесенням таких вимог до шостої черги задоволення вимог кредиторів.

Щодо решти вимог апеляційний суд констатував правомірність відхилення судом першої інстанції грошових вимог Кредитора на суму 1 069 842, 54 грн як таких, що не підтверджені відповідними доказами.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.08.2024 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль - Південь" задоволено частково. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.03.2024 у справі № 904/6344/20 скасовано. Справу № 904/6344/20 передано на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.

З урахуванням наведеного та відповідно до частини четвертої статті 310 ГПК України постанова апеляційної інстанції скасована з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2024 для розгляду справи №904/6344/20 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), суддів: Кощеєв І.М., Чус О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.03.2024 (колегія суддів у складі: головуючий, доповідач Іванов О.Г., судді Кощеєв І.М., Чус О.В.) прийнято справу №904/6344/20 до свого провадження; розгляд справи призначено у судовому засіданні на 10.12.2024.

В судовому засіданні 10.12.2024 оголошено перерву до 03.04.2025.

В судовому засіданні 03.04.2025 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2021 відкрито провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 170 календарних днів та призначено розпорядником боржника арбітражного керуючого Проскуріна Дмитра Олександровича, визнано грошові вимоги Дочірнього підприємства "Луганський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до боржника на суму 268 309, 08 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 66 020, 00 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів.

14.01.2021 на офіційному веб - порталі судової влади України оприлюднено повідомлення №65743 про відкриття провадження у справі про банкрутство для заявлення кредиторами грошових вимог до боржника.

17.04.2023 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль - Південь" про визнання грошових вимог до боржника на суму 7 863 256,83 грн. та судового збору у розмірі 5 368, 00 грн.

26.07.2023 до господарського суду надійшов відзив №01-14/403 від 25.07.2023 Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на заяву ТОВ "Автомагістраль - Південь" про визнання грошових вимог, в якому боржник зазначив, що вимоги ТОВ "Автомагістраль - Південь" до боржника визнані частково, а саме на суму 2 932 762, 62 грн., решту вимог відхилено.

29.08.2023 до Господарського суду Дніпропетровської області електронною поштою надійшов звіт №02-01/904/6344/20/297 від 29.08.2023 розпорядника майна про результати розгляду грошових вимог кредитора, в якому арбітражний керуючий повідомив, що грошові вимоги ТОВ "Автомагістраль - Південь" на суму 5 368,00 грн. визнані та включені до 1-ї черги задоволення, на суму 2 932 762, 62 грн. - до 4-ї черги задоволення вимог кредиторів. Решта вимог розпорядником майна не визнана у зв`язку з тим, що не підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Ухвалою господарського суду від 01.09.2023:

- припинено процедуру розпорядження майном Дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»;

- припинено повноваження розпорядника майна Дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»;

- затверджено план санації Дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», погоджений 07.07.2023 Державним агентством відновлення та розвитку інфраструктури України та схвалений зборами кредиторів 01.08.2023;

- введено процедуру санації боржника Дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» строком на 5 років, до 01.09.2028;

- призначено керуючим санацією Дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» арбітражного керуючого Мельника Миколу Анатолійовича.

02.10.2023 до господарського суду надійшла заява від 02.10.2023 ТОВ "Автомагістраль- Південь", в якій представник просив долучити до матеріалів справи платіжні документи щодо здійсненої оплати за послуги.

13.11.2023 господарським судом, зокрема, витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль - Південь" докази із банківської установи, що підтверджують перерахування коштів кредитором на користь боржника за наступними платіжними дорученнями:

- №619 від 13.03.2020;

- №615 від 13.03.2020;

- №618від 13.03.2020;

- №620 від 13.03.2020;

- №613 від 13.03.2020;

- №614 від 13.03.2020;

- №617 від 13.03.2020;

- №616 від 13.03.2020.

06.12.2023 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява від 06.12.2023 представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль - Південь" з додатками, а саме:

- копія виписки за рахунком у банківській установі АТ "Райффайзен Банк";

- оригінали двох описів вкладення в цінний лист, поштових квитанцій (накладних) як доказ надсилання копій клопотання з додатками боржникові та розпоряднику.

Матеріалами справи підтверджується, що між ТОВ "Автомагістраль - Південь" та ДП "Дніпропетровський облавтодор", в тому числі в особі відповідного структурного підрозділу (філії), склалися господарські правовідносини згідно договірних зобов`язань, по яким нараховано податковий кредит з податку на додану вартість в таких розмірах, а саме:

1. 01.06.2020 між ДП "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та ТОВ "Автомагістраль - Південь" укладено договір оренди нерухомого майна №0106/20-Ор-ДФ на загальну суму 342 445,57 грн. (ПДВ - 57 074,26 грн.);

2. 01.06.2020 між ДП "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та ТОВ "Автомагістраль - Південь" укладено договір оренди нерухомого майна №0106/20-Ор-ДФ-3 на загальну суму 6 720,63 грн. (ПДВ - 1 120,10 грн.);

3. 16.04.2020 між ДП "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та ТОВ "Автомагістраль - Південь" укладено договір оренди нерухомого майна №1604/200р-ДФ на загальну суму 136 367,50 грн. (ПДВ - 22 727,93 грн.);

4. 01.11.2019 між ДП "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та ТОВ "Автомагістраль - Південь" укладено договір оренди нерухомого майна №01/11-16 на загальну суму 65 547,83 грн. (ПДВ - 10 924,65 грн.);

5. 01.11.2019 між ДП "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та ТОВ "Автомагістраль - Південь" укладено договір оренди нерухомого майна №01/11-19 на загальну суму 154 954,66 грн. (ПДВ - 25 825,78 грн.);

6. 01.11.2019 між ДП "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та ТОВ "Автомагістраль - Південь" укладено договір оренди нерухомого майна №01/11-2 на загальну суму 98 118,73 грн. (ПДВ - 16 353,12 грн.);

7. 01.11.2019 між ДП "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та ТОВ "Автомагістраль - Південь" укладено договір оренди нерухомого майна №01/11-22 на загальну суму 43 701,72 грн. (ПДВ - 7 283,65 грн.);

8. 01.11.2019 між ДП "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та ТОВ "Автомагістраль - Південь" укладено договір оренди нерухомого майна №01/11-24 на загальну суму 99 640,78 грн. (ПДВ - 16 606,80 грн.);

9. 01.11.2019 між ДП "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та ТОВ "Автомагістраль - Південь" укладено договір оренди нерухомого майна №01/11-3 на загальну суму 76 447,93 грн. (ПДВ - 12 741,31 грн.);

10. 01.11.2019 між ДП "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та ТОВ "Автомагістраль - Південь" укладено договір оренди нерухомого майна №01/11-5 на загальну суму 27 272,55 грн. (ПДВ - 4 545,44 грн.);

11. 01.11.2019 між ДП "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та ТОВ "Автомагістраль - Південь" укладено договір оренди нерухомого майна №01/11-7 на загальну суму 86 490,74 грн. (ПДВ - 14 415,12 грн.);

12. 22.04.2019 між ТОВ "Автомагістраль - Південь" та ДП "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" укладено договір про надання послуг з обслуговування експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення №2204/19-С на загальну суму 17 476 397,76 грн. (ПДВ - 2 898 785,28 грн.);

13. компенсація електропостачання та водовідведення - 114 103,01 грн. (ПДВ - 19 017,16 грн.);

14. 17.10.2019 між Філією "Васильківський райавтодор" ДП "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та ТОВ "Автомагістраль - Південь" укладено договір про надання послуг з обслуговування експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення №17/10-1 на загальну суму 1 573 074,68 грн. (ПДВ - 262 179,11 грн.);

15. 18.10.2019 між Філією "Криворізька дорожньо-експлуатаційна дільниця" ДП "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та ТОВ "Автомагістраль - Південь" укладено договір про надання послуг з обслуговування експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення №18/10-4 на загальну суму 2 330 380,80 грн. (ПДВ - 388 396,80 грн.);

16. 18.10.2019 між Філією "Новомосковська дорожньо-експлуатаційна дільниця" ДП "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та ТОВ "Автомагістраль - Південь" укладено договір про надання послуг з обслуговування експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення №18/10-3 на загальну суму 2 743 076,40 грн. (ПДВ - 457 179,40 грн.);

17. 18.10.2019 між Філією "П`ятихатський райавтодор " ДП "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та ТОВ "Автомагістраль - Південь" укладено договір про надання послуг з обслуговування експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення №18/10-6 на загальну суму 2 470 667,81 грн. (ПДВ - 411 77,96 грн.);

18. послуги перевезення - 203 864,02 грн. (ПДВ - 33 977,34 грн.)

19. 18.10.2019 між Філією "Петриківський райавтодор " ДП "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та ТОВ "Автомагістраль - Південь" укладено договір про надання послуг з обслуговування експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення №18/10-5 на загальну суму 6 795 872,51 грн. (ПДВ - 1 132 645,42 грн.);

20. видаткова накладна №1 від 09.01.2020 на загальну суму 33 465,60 грн. (ПДВ - 5 577,60 грн.);

21. 18.10.2019 між Філією "Покровський райавтодор " ДП "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та ТОВ "Автомагістраль - Південь" укладено договір про надання послуг з обслуговування експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення №18/10-2 на загальну суму 6 517 414,80 грн. (ПДВ - 1 086 235,80 грн.);

22. 20.03.2020 між Філією "Покровський райавтодор " ДП "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та ТОВ "Автомагістраль - Південь" укладено договір надання послуг техніки №2020/20-М на загальну суму 14 438,16 грн. (ПДВ - 2 406,36 грн.);

23. 18.10.2019 між Філією "Томаківський райавтодор " ДП "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та ТОВ "Автомагістраль - Південь" укладено договір про надання послуг з обслуговування експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення №18/10-8 на загальну суму 3 197 743,18 грн. (ПДВ - 532 957,19 грн.);

24. 18.10.2019 між Філією "Царичанський райавтодор " ДП "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та ТОВ "Автомагістраль - Південь" укладено договір про надання послуг з обслуговування експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення №18/10-7 на загальну суму 2 645 019,63 грн. (ПДВ - 442 503,27 грн.).

Кредитор подав до суду копії платіжних доручень, якими підтверджується виконання його зобов`язань перед боржником за вищеозначеними договорами (а.с. 161-204, том 4). У зазначених платіжних дорученнях вказана сума податку на додану вартість. Загальна сума сплаченого ПДВ кредитором згідно первинних платіжних документів становить 6 793 414,29 грн. Доказів, які б підтверджували сплату ПДВ кредитором щодо решти заявлених грошових вимог, кредитором не подано.

Кредитором долучено до справи Акти звірки розрахунків, які підтверджували взаємозарахування коштів, які відображені сторонами в Актах звірки з формулюванням "Коригування... ".

Боржник встановленого Податковим кодексом України обов`язку щодо реєстрації податкових накладних не виконав. Доказів на підтвердження складення та реєстрації боржником податкових накладних в ЄРПН щодо оплати боржником не подано.

На думку кредитора, такі порушення боржника позбавили кредитора права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 7 863 256,83 грн, тобто кредитор поніс збитки.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції від 06.12.2023 мотивована частковою обґрунтованістю та доведеністю грошових вимог Кредитора на загальну суму 6 793 414, 29 грн, оскільки на цю суму підтверджується сплачений Кредитором податок на додану вартість (далі ПДВ) згідно первинних платіжних документів. Натомість, у частині відхилення заявлених грошових вимог суд виснував про те, що доказів сплати ПДВ Кредитором щодо решти таких вимог, не подано.

Вирішуючи питання визначення черговості визнаних грошових вимог, місцевий господарський суд керувався тим, що системний аналіз норм статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства (далі КУзПБ), статей 173, 174, 216-218, 224, 225 Господарського кодексу України (далі ГК України), статей 14, 44, 198, 199, 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) дає підстави для висновку, що заявлені Кредитором грошові вимоги до Боржника, які виникли через несвоєчасне подання на реєстрацію Боржником податкових накладних за визначеними у заяві Кредитора договорами, у своїй сукупності є невід`ємною господарською санкцією до Боржника за вчинення ним господарського правопорушення, тому ці вимоги необхідно віднести до шостої черги задоволення вимог кредиторів.

Колегія суддів лише частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Як вже зазначалося, постановою від 14.03.2024 Центральний апеляційний господарський суд залишив апеляційну скаргу ТОВ "Автомагістраль - Південь" без задоволення, а ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2023 у справі №904/6344/20 - без змін.

За результатом апеляційного перегляду справи суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість та документальне підтвердження грошових вимог Кредитора на суму 6 793 414,29 грн, а також з віднесенням таких вимог до шостої черги задоволення вимог кредиторів.

Щодо решти вимог апеляційний суд констатував правомірність відхилення судом першої інстанції грошових вимог Кредитора на суму 1 069 842, 54 грн як таких, що не підтверджені відповідними доказами.

У цьому зв`язку суд апеляційної інстанції з посиланням на практику Верховного Суду зазначив, що акт звірки може вважатися доказом у справі, зокрема в підтвердження наявності заборгованості, однак за умови, що відображена в акті інформація підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Втім, за висновком апеляційного суду, інших доказів, окрім Акту звірки розрахунків, на підтвердження наявності кредиторських вимог на суму 1 069 842, 54 грн, у тому числі договору про здійснення зустрічного зарахування коштів, Кредитором не надано.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.08.2024 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль - Південь" задоволено частково. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.03.2024 у справі № 904/6344/20 скасовано. Справу № 904/6344/20 передано на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.

При цьому суд касаційної інстанції зазначив, що:

"... суд апеляційної інстанції не з`ясував можливість віднесення грошових вимог за зобов`язаннями з відшкодування збитків (зумовлених несвоєчасною реєстрацією податкових накладних боржником) до грошових зобов`язань у розумінні статті 1 КУзПБ (що зумовлює віднесення таких вимог до четвертої черги задоволення), як і не навів мотивів належності таких зобов`язань до "інших фінансових санкцій" згідно встановленого тією ж нормою статті 1 цього Кодексу винятку (що передбачає віднесення таких вимог до шостої черги задоволення).

Вагомість цього процесуального порушення полягає у тому, що саме від встановлення та правової оцінки зазначених обставин залежить правомірність визначення черговості заявлених Кредитором вимог та правильне застосування норм матеріального права статті 64 КУзПБ...

Крім того, колегія суддів враховує, що аналогічні порушення (щодо неповноти дослідження доказів та встановлення обставин) суд апеляційної інстанції допустив при перегляді ухвали місцевого господарського суду в частині відмови у визнанні грошових вимог Кредитора на суму 1 069 842, 54 грн.

Так, підставою для висновку апеляційного сулу про правомірність відхилення грошових вимог у зазначеній частині слугувало те, що: "інших доказів, окрім Акту звірки розрахунків, на підтвердження наявності кредиторських вимог на суму 1 069 842, 54 грн, у тому числі, договору про здійснення зустрічного зарахування коштів, кредитором не надано".

Тобто, обмежившись посиланням на не надання Кредитором інших доказів на підтвердження заявлених вимог у сумі 1 069 842, 54 грн, суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки доводам апеляційної скарги про те, що: "окрім сум, які сплачені безпосередньо і така оплата підтверджується доданими платіжними документами, також мало місце взаємозарахування коштів, які відображені сторонами в Актах звірки з формулюванням "Коригування... ", в підтвердження чого надаються копії згаданих актів". "

Таким чином, з аналізу доводів апеляційної скарги (з урахуванням постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.08.2024) вбачається, що ухвала суду першої інстанції оскаржуються тільки в частині відхилення грошових вимог на суму 1 069 842, 54 грн та в частині віднесення визнаних таких вимог у розмірі 6 793 414, 29 грн до шостої черги задоволення вимог кредиторів.

У частині ж визнання грошових вимог Кредитора до Боржника у сумі 6 793 414, 29 грн судове рішення не оскаржуються, а тому, з урахуванням принципу диспозитивності, не є предметом перегляду апеляційного суду.

Отже, предметом апеляційного дослідження є правомірність відхилення грошових вимог Кредитора до Боржника у виді збитків, заподіяних несвоєчасною реєстрацією податкових накладних, та встановлення черговості визнаних господарськими судами вимог.

Щодо відхилення грошових вимог на суму 1 069 842, 54 грн.

На підтвердження своїх доводів кредитором долучено до матеріалів справи копії Актів звірки розрахунків з формулюванням "Коригування...".

За доводами апелянта, судом першої інстанції не було враховано надані Кредитором акти звірок взаємних розрахунків між ТОВ "Автомагістраль-Південь" та Дочірнім підприємством "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", що підтверджують сплату ПДВ кредитором щодо решти заявлених грошових вимог у розмірі 1 069 842, 57 грн.

Відповідно до ст. 601 ЦК України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Отже, згідно з Цивільним кодексом вимоги повинні бути однорідними та зустрічними, тобто обидві сторони беруть участь в обох зобов`язаннях, які підлягають зарахуванню, при цьому боржник за одним зобов`язанням є кредитором за другим. Однорідність вимог характеризується тим, що кожне зобов`язання мусить мати як предмет майно, в тому числі кошти.

Також необхідно, щоб на момент зарахування зустрічних вимог настав строк виконання за обома зобов`язаннями. Цей строк визначається або в договорі, або за законом, або не встановлений чи визначений моментом пред`явлення вимоги.

Звичайно, така господарська операція має бути оформлена документально. Основним документом є акт про зарахування зустрічних однорідних вимог, з моменту підписання якого зобов`язання сторін припиняються.

Визначеної законодавством форми такого акта немає. Проте, такий документ для обліку є первинним, тому він повинен мати обов`язкові реквізиті відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996 та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.

Таким чином, взаємозалік вимог свідчить про те, що сторони виконали свої зобов`язання. У бухгалтерському обліку на підставі акта про зарахування зустрічних однорідних вимог будуть зменшені зобов`язання перед кредитором і списана дебіторська заборгованість на відповідну суму.

Щодо коригування податкового зобов`язання та податкового кредиту при зарахуванні зустрічних однорідних грошових вимог.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПКУ датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПКУ визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

- ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Виходячи із зазначеного, обома контрагентами при постачанні товарів/послуг повинні бути визначені податкові зобов`язання, а при отриманні товарів/послуг податковий кредит.

Припинення зобов`язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог не змінює визначені податкові зобов`язання/податковий кредит таких контрагентів.

Згідно із п.п. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 ПКУ касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V ПКУ метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов`язань визначається як:

- дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг, на електронний гаманець у емітента електронних грошей та/або на рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків;

- або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг),

а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як:

- дата списання коштів з рахунків платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг, з електронних гаманців у емітента електронних грошей та/або з рахунків в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків;

-або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Таким чином, якщо платником податку, який застосовує касовий метод податкового обліку, проведено зарахування зустрічних однорідних вимог за договорами поставки товарів/послуг, то таке зарахування є отриманням інших видів компенсацій вартості поставлених товарів/послуг.

З огляду на що сторони, які здійснили зарахування зустрічних однорідних грошових вимог, мають право на віднесення сум податку до податкового кредиту.

Як вже зазначалося вище, основним первинним документом, який підтверджує факт зарахування зустрічних однорідних грошових вимог є - акт про зарахування зустрічних однорідних вимог, який повинен мати обов`язкові реквізиті відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996 та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.

В той же час, Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль - Південь" на підтвердження наявності кредиторських вимог на суму 1 069 842, 54 грн, окрім Акту звірки розрахунків, будь-яких доказів, зокрема, актів про зарахування зустрічних однорідних вимог, актів наданих послуг, видаткових накладних, не надано.

У постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №910/1389/18, на яку посилається скаржник, зазначено: "…відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг, тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

…акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості, тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату".

Таким чином, з огляду на те, що:

- інформація, відображена в Акті звірки, не підтверджена первинними документами;

- при зарахуванні зустрічних однорідних грошових вимог коригування податкового зобов`язання з ПДВ у деяких випадках не відбувається;

- в Акті звірки розрахунків відсутня інформація про розмір та вид податкових зобов`язань;

- з графи «Коригування» Акту звірки неможливо визначити, за рахунок чого сформовано податковий кредит, та чи сформовано його взагалі;

- за відсутності первинних документів колегія суддів позбавлена можливості визначити дату надання компенсації вартості поставлених товарів/ наданих послуг;

- а також підтвердити факт, визначити обсяг та дату віднесення сум податку до податкового кредиту,

колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про відхилення частини заявлених грошових вимог у розмірі 1 069 842, 54 грн.

Щодо черговості заявлених грошових вимог.

Відповідно до частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Згідно зі статтею 1 КУзПБ для цілей цього Кодексу терміни вживаються в такому значенні:

боржник - серед іншого, юридична особа, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав;

грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України;

кредитор - серед іншого, юридична особа, яка має вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника;

конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство юридичних осіб та порядок розгляду судом відповідних заяв регламентовані, зокрема, статтями 45, 46, 47 КУзПБ.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до абзаців першого, другого частини четвертої статті 45 КУзПБ для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.

Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів (абзаци другий-п`ятий частини шостої статті 45 КУзПБ).

Частиною другою статті 47 КУзПБ, серед іншого, визначено, що розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.

Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов`язань у шосту чергу (абзац десятий частини другої статті 47 КУзПБ).

Черговість задоволення вимог кредиторів встановлена статтею 64 КУзПБ, згідно частини першої якої кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом.

При цьому, у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, а у шосту чергу задовольняються інші вимоги (пункти 4 та 6 частини першої статті 64 КУзПБ відповідно).

Як зазначено вище, спірним у справі є визначення черговості грошових вимог, які за своєю правовою природою є збитками, понесеними Кредитором внаслідок несвоєчасної реєстрації податкових накладних Боржником.

Так, скаржник (Кредитор) не погоджується з віднесенням таких вимог до шостої, а не четвертої черги задоволення вимог кредиторів.

Аналіз положень КУзПБ свідчить про відсутність у цьому Кодексі як спеціальному нормативно-правовому акті норм, які регулюють порядок визначення черговості грошових вимог у виді понесених кредитором збитків, зумовлених несвоєчасною реєстрацією боржником податкових накладних.

Водночас суд враховує, що неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції не відносяться до грошових зобов`язань боржника у справі про банкрутство в силу наведених вище вимог статті 1 КУзПБ. При цьому, нормою абзацу десятого частини другої статті 47 КУзПБ передбачено віднесення неустойки (штрафу, пені) до шостої черги задоволення, виокремивши такі вимоги від основних зобов`язань.

Отже, з аналізу норм статті 1, абзацу десятого частини другої статті 47, пунктів 4, 6 частини першої статті 64 КУзПБ очевидним є розмежування законодавцем грошових вимог кредитора за основним грошовим зобов`язанням боржника, яке не будучи забезпеченим заставою належить до четвертої черги, від інших грошових вимог (зокрема неустойки (штрафу, пені) та інших фінансових санкцій),які не належать до грошових зобов`язань у розумінні статті 1 Кодексу та відносяться до шостої черги задоволення.

У постанові від 21.08.2024 у цій справі Верховний Суд акцентував увагу на том, що нормами статті 1 КУзПБ визначено грошове зобов`язання (борг) як зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. Водночас до складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.

Таким чином, необхідним у спірних правовідносинах є правова оцінка належності грошових вимог у виді збитків, зумовлених несвоєчасною реєстрацією податкових накладних, до грошових зобов`язань у розумінні статті 1 КУзПБ (шляхом тлумачення їх як зобов`язань боржника сплатити кредитору певну грошову суму на інших (окрім договірних) підставах, передбачених законодавством України), що зумовлює віднесення таких вимог до четвертої черги задоволення, чи до інших зобов`язань (як то "інші фінансові санкції"), які до означених вище не належать, однак, є грошовими вимогами та підлягають включенню до шостої черги.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали у цій справі, розглянувши грошові вимоги Кредитора, місцевий господарський суд встановив, що порушення Боржником обов`язку щодо складення податкових накладних та їх реєстрації в ЄРПН у відповідний строк, встановленого (обов`язку) нормами пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 ПК України, позбавили Кредитора права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 6 793 414,29 грн, тобто кредитор поніс збитки.

Водночас вирішуючи питання визначення черговості таких вимог, суд першої інстанції керувався тим, що системний аналіз норм статті 64 КУзПБ, статей 173, 174, 216-218, 224, 225 ГК України, статей 14, 44, 198, 199, 201 ПК України дає підстави для висновку, що заявлені Кредитором грошові вимоги до Боржника у своїй сукупності є невід`ємною господарською санкцією до Боржника за вчинення ним господарського правопорушення, тому ці вимоги необхідно віднести до шостої черги задоволення вимог кредиторів.

У цьому зв`язку місцевий господарський суд вважав, що законодавець ототожнює відшкодування збитків із застосуванням штрафних санкцій та/або оперативно-господарських санкцій, ставить їх на одному рівні. Таке ототожнення законодавця обумовлене насамперед тим, що підставою для господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є саме вчинення ним правопорушення у сфері господарювання.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Положеннями ст. 173 ГК України унормовано, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно зі ст. 174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання, придбання або збереження майна суб`єкта або суб`єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об`єктів інтелектуальної власності та інших дій суб`єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Статтею 224 ГК України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з п. 1 ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Підставою для відшкодування збитків, відповідно до п. 1 ст. 611 ЦК та ст. 224 ГК України, є порушення зобов`язання.

З огляду на що, господарський суд помилково ототожнив відшкодування збитків із застосуванням штрафних санкцій та/або оперативно-господарських санкцій, оскільки перші мають іншу правову природу (об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони), відмінну від останніх (один із видів забезпечення виконання зобов`язання), а відповідно оскаржувана ухвала в цій частині постановлена з порушенням норм матеріального права, оскільки судом неправильно включено визнані грошові вимоги до 6-ї черги на відміну від правильної - 4-ї черги задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є нез`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

На підставі викладеного апеляційну Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль - Південь" слід задовольнити частково; ухвалу господарського суду від 06.12.2023 у цій справі слід скасувати в частині віднесення визнаних грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль - Південь" до Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на суму 6 793 414,29 грн. до 6 черги задоволення вимог кредиторів; ці грошові вимоги слід віднести до 4 черги задоволення вимог кредиторів (без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів).

В решті ухвалу господарського суду слід залишити без змін.

Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати Кредитора щодо сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покладаються на Боржника.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 282-284 ГПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль - Південь" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2023 у справі №904/6344/20 задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2023 у справі №904/6344/20 скасувати в частині віднесення визнаних грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль - Південь" до Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на суму 6 793 414,29 грн. до 6 черги задоволення вимог кредиторів.

В цій частині ухвалити нове рішення, яким визнані грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль - Південь" до Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на суму 6 793 414,29 грн. віднести до 4 черги задоволення вимог кредиторів (без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів).

В решті ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2023 у справі №904/6344/20 залишити без змін.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль - Південь" 8052,00 грн витрат по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги.

Видачу відповідного наказу, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 23.06.2025.

Головуючий суддяО.Г. Іванов

СуддяО.В. Чус

Суддя І.М. Кощеєв