Ухвала від 12.06.2025 по справі 904/6344/20

УХВАЛА

12 червня 2025 року

м. Київ

cправа № 904/6344/20 (904/4409/24)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Пєскова В. Г. - головуючого, Картере В. І., Огородніка К. М.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА ІНДУСТРІЯ ГРАНДСТРОЙ" (вх. № 3956/2025)

на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 19.05.2025

у складі колегії суддів: Іванова О. Г. - головуючого, Верхогляд Т. А., Паруснікова Ю. Б.

у справі № 904/6344/20(904/4409/24)

за позовом Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА ІНДУСТРІЯ ГРАНДСТРОЙ"

про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна, -

В С Т А Н О В И В:

31.10.2024 рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/6344/20 (904/4409/24) позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ІНДУСТРІЯ ГРАНДСТРОЙ" на користь Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" основний борг у сумі 122 512,78 грн, інфляційні втрати у розмірі 25 853,68 грн, 3% річних - 8 079,96 грн., пеню - 29 212,39 грн та витрати по сплаті судового збору 2 422,40 грн.

16.04.2025 ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ІНДУСТРІЯ ГРАНДСТРОЙ" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2024 у справі № 904/6344/20 (904/4409/24). Також скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.

24.04.2025 ухвалою Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ІНДУСТРІЯ ГРАНДСТРОЙ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2024 у справі №904/6344/20 (904/4409/24) залишено без руху та надано скаржнику строк на усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: надати заяву/клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги з відповідними доказами та обґрунтуванням інших причин такого пропуску.

19.05.2025 ухвалою Центрального апеляційного господарського суду відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ІНДУСТРІЯ ГРАНДСТРОЙ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2024 у справі № 904/6344/20 (904/4409/24).

23.05.2025 (через підсистему "Електроннний суд") ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ІНДУСТРІЯ ГРАНДСТРОЙ" подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 19.05.2025 у справі № 904/6344/20 (904/4409/24).

23.05.2025 зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В. Г. (суддя-доповідач), суддів: Огородніка К. М., Картере В. І.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

При цьому реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судових рішень ставиться в залежність від положень процесуального закону - ГПК України, який регламентує порядок здійснення господарського судочинства.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

За змістом частини першої статті 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що повний текст рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2024 у справі № 904/6344/20 (904/4409/24) складено 31.10.2024, отже, визначений наведеною нормою строк на апеляційне оскарження цього рішення закінчився 20.11.2024.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, апеляційна скарга ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ІНДУСТРІЯ ГРАНДСТРОЙ" була подана через підсистему ЄСІКС "Електронний суд" 16.04.2025, тобто з пропуском встановленого ГПК України строку.

Згідно з частинами другою і третьою статті 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали (рішення) суду якщо апеляційна скарга подана протягом десяти (двадцяти, відповідно) днів з дня вручення йому відповідного ухвали (рішення) суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 2 статті 261 цього Кодексу.

За загальним правилом статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Обов`язок з доведення поважності причин пропуску процесуального строку покладається на заявника в порядку статей 73, 76-79 ГПК України.

В обґрунтування поважності причин пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2024 у справі № 904/6344/20 (904/4409/24) ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ІНДУСТРІЯ ГРАНДСТРОЙ" зазначило, що вказане рішення доставлено в Електронний кабінет товариства 31.10.2024 о 18:07, втім, з урахуванням складного становища в країні, спричиненого збройною агресією рф проти України та складнощами в енергетичній системі, ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ІНДУСТРІЯ ГРАНДСТРОЙ" лише в березні 2025 року фактично дізналось про обставини цієї справи.

Скаржник наголошував, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ІНДУСТРІЯ ГРАНДСТРОЙ" було позбавлено можливості вчасно реагувати на листи, запити, рішення судів тощо; у зв`язку із побоюванням за власне життя та здоров`я частина співробітників, що забезпечують оперативність в судових процесах, була змушена покинути країну або змінити місце проживання; розпорядженням ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ІНДУСТРІЯ ГРАНДСТРОЙ" від 24.02.2022 на підприємстві встановлено простій у роботі, що виник не з вини працівників.

Крім цього відповідач в апеляційній скарзі зазначав, що загальновідомим є факт тривалого та систематичного обмеження енергопостачання внаслідок ракетних атак з боку рф, що фактично унеможливлювало організацію роботи з Електронним кабінетом у підсистемі "Електронний суд"; внаслідок відсутності електропостачання підсистема "Електронний суд" у вказаний період характеризувалась незадовільною роботою.

Отже, на думку ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ІНДУСТРІЯ ГРАНДСТРОЙ", за умови неотримання ним судового рішення в паперовій формі та неможливості доступу до електронного примірника рішення з об`єктивних та незалежних від апелянта причин, останній не зміг вчасно опрацювати зміст ухваленого рішення та вжити заходи для підготовки тексту апеляційної скарги.

Розглянувши зазначене клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, Центральний апеляційний господарський суд визнав неповажними наведені ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ІНДУСТРІЯ ГРАНДСТРОЙ" підстави та постановив ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, надавши скаржнику строк на усунення недоліків апеляційної скарги.

При цьому судом апеляційної інстанції було встановлено, що у ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ІНДУСТРІЯ ГРАНДСТРОЙ" наявний зареєстрований електронний кабінет у підсистемі ЄСІКС "Електронний суд". Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2024 у справі № 904/6344/20 (904/4409/24) було доставлене до електронного кабінету товариства 31.10.2024 о 23:24.

Виходячи з приписів норм частин першої, п`ятої, шостої та сьомої статті 6, частин п`ятої та одинадцятої статті 242 ГПК України апеляційний суд відхилив доводи ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ІНДУСТРІЯ ГРАНДСТРОЙ" щодо неотримання вказаного рішення суду першої інстанції у паперовому вигляді, оскільки суд направляє учасникам справи документи виключно в електронному вигляді і отримання копії процесуального документа у паперовому вигляді за окремою заявою не впливає на перебіг процесуального строку, що обчислюється з дати отримання документа в електронному кабінеті.

Суд апеляційної інстанції також спростував доводи відповідача про те, що лише в березні 2025 року він фактично дізнався про обставини справи № 904/6344/20 (904/4409/24), оскільки встановив, що позовну заяву у цій справі було подано через підсистему ЄСІКС "Електронний суд" 07.10.2024 і до позову надана сформована системою ЄСІКС квитанція № 1817944 від 07.10.2024 про його направлення ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ІНДУСТРІЯ ГРАНДСТРОЙ". Ухвалу суду від 09.10.2024 про відкриття провадження у справі № 904/6344/20 (904/4409/24) отримано відповідачем 09.10.2024 о 17:02, що підтверджується довідкою про вручення електронного листа.

Щодо посилань ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ІНДУСТРІЯ ГРАНДСТРОЙ" на запровадження воєнного стану та введення у зв`язку з цим простою на підприємстві, апеляційний суд зазначив, що сам по собі факт запровадження на території України воєнного стану не зупиняє перебіг процесуальних строків звернення до суду. При цьому суд виходив з того, що згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань адресою місцезнаходження ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ІНДУСТРІЯ ГРАНДСТРОЙ" є: Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр.Мануйлівський, буд.73, тобто, відповідач не перебуває і не перебував на території активних бойових дій або можливих бойових дій, а в умовах воєнного стану робота судів не була припинена. Разом з суд апеляційної інстанції зазначив, що простій підприємства не є тотожним припиненню діяльності юридичної особи (припиненню юридичної особи); запровадження простою не звільняє юридичну особу від ведення її поточної діяльності та необхідністю стежити за електронним кабінетом (на предмет пред`явлення позовів). Суд наголосив, що запровадження системи Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи відбувалось в тому числі з метою оптимізації правосуддя (створенні єдиної платформи, яка забезпечить автоматизацію ключових судових процесів, прозорість та доступність для фізичних та юридичних осіб), а отже, оптимізувало доступ учасників процесу до суду з будь-якої точки місцезнаходження.

Посилання ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ІНДУСТРІЯ ГРАНДСТРОЙ" на тривале та систематичне обмеження електропостачання саме у строк оскарження рішення суду також були відхилені судом апеляційної інстанції, оскільки встановлено, що відключення електроенергії у місті Дніпрі у листопаді 2024 року відбувалось за графіком, тобто було прогнозованим і очікуваним, в той час, як з січня 2025 року масового відключення світла у місті Дніпрі не було взагалі.

Зважаючи на викладене, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ІНДУСТРІЯ ГРАНДСТРОЙ" не було обґрунтовано причини тривалого пропуску строку на апеляційне оскарження та не доведено належними і допустимими доказами наявність об`єктивних і непереборних обставин, що завадили вчасно звернутись до суду, не надано відповідачем і доказів некоректної роботи електронного кабінету, зокрема неотримання процесуальних документів у цій справі. За висновком апеляційного суду, наведені ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ІНДУСТРІЯ ГРАНДСТРОЙ" підстави пропуску строку носять суб`єктивний характер (неналежне здійснення управління Товариством, невизначення відповідальних за судові процеси осіб), що за будь-яких обставин не можуть бути підставою для відновлення процесуального строку.

Установивши, що апеляційна скарга ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ІНДУСТРІЯ ГРАНДСТРОЙ" подана з пропуском строку на апеляційне оскарження, а наведені відповідачем підстави для поновлення цього строку є неповажними, суд апеляційної інстанції залишив її без руху відповідно до норм частини третьої статті 260 ГПК України.

ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ІНДУСТРІЯ ГРАНДСТРОЙ" через підсистему "Електронний суд" звернулось до суду апеляційної інстанції з заявою про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій наведене нове клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.

В якості поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2024 у справі №904/6344/20 (904/4409/24) ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ІНДУСТРІЯ ГРАНДСТРОЙ" послалося на суттєве зменшення кількісного штату товариства, як по причині мобілізації співробітників, так і через побоювання працівників, що товариство на вимогу органів ТЦК та СП подаватиме списки військовозобов`язаних співробітників; зазначило, що з цієї причини з 2022 року і по сьогодні в штаті ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ІНДУСТРІЯ ГРАНДСТРОЙ" рахується вакантна посада юрисконсульта, а відсутність фахівця на даній посаді унеможливила вчасне виявлення надходження ухвали Господарського суду Дніпропетровської області про відкриття провадження у цій справі в Електронний кабінет Товариства; наголосило, що єдиною особою, яка мала доступ до Електронного кабінету, був директор ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ІНДУСТРІЯ ГРАНДСТРОЙ", який більшу частину свого робочого часу знаходиться на об`єктах будівництва та об`єктивно позбавлений можливості перевіряти Електронний кабінет.

Крім цього, заявник апеляційної скарги послався на простій в роботі ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ІНДУСТРІЯ ГРАНДСТРОЙ" та на відключення електричної енергії, що унеможливило роботу з електронним кабінетом в підсистемі ЄСІКС "Електронний суд".

Надавши оцінку зазначеним доводам та визнавши неповажними наведені ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ІНДУСТРІЯ ГРАНДСТРОЙ" на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ІНДУСТРІЯ ГРАНДСТРОЙ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2024 у справі № 904/6344/20 (904/4409/24) на підставі пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України.

Звертаючись з касаційною скаргою, ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ІНДУСТРІЯ ГРАНДСТРОЙ" посилається на те, що Центральний апеляційний господарський суд не дослідив усі наведені скаржником обставини та докази щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, не надав їм належної оцінки, а постановляючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження порушив норми статей 254, 256 та 261 ГПК України.

Скаржник зазначає, що з урахуванням складного становища в країні, спричиненого збройною агресією РФ та складнощами в енергетичній системі України, ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ІНДУСТРІЯ ГРАНДСТРОЙ" лише в березні 2025 року фактично дізналась про обставини, зазначені в справі № 904/6344/20 (904/4409/24). При цьому ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ІНДУСТРІЯ ГРАНДСТРОЙ" наголошує, що за умови неотримання рішення в паперовій формі та неможливості доступу до електронного примірника рішення з об`єктивних та незалежних від відповідача причин (відключення електроенергії, простій у роботі товариства), останній не зміг вчасно опрацювати зміст такого рішення та вжити заходів для підготовки тексту апеляційної скарги.

Проте, за оцінкою Верховного Суду, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, а правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування з огляду на таке.

Відповідно до частин першої, п`ятої та сьомої статті 6 ГПК України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.

Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно з абзацом першим частини шостої статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Частиною п`ятою статті 242 ГПК України унормовано, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина одинадцята статті 242 ГПК України).

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Згідно з абзацом 2 частини шостої статті 242 ГПК України, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Як було встановлено судом апеляційної інстанції, у ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ІНДУСТРІЯ ГРАНДСТРОЙ" наявний зареєстрований електронний кабінет у підсистемі ЄСІКС "Електронний суд". Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2024 у справі № 904/6344/20 (904/4409/24) було доставлене до електронного кабінету товариства 31.10.2024 о 23:24.

Таким чином, датою вручення ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ІНДУСТРІЯ ГРАНДСТРОЙ" рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2024 у справі № 904/6344/20 (904/4409/24) є 01.11.2024, а відтак, передбачений частиною другою статті 256 ГПК України строк, який обчислюється з дня вручення скаржнику повного тексту оскаржуваного судового рішення, закінчився 21.11.2024, натомість, касаційну скаргу було подано лише 16.04.2025.

Відповідно до частини третьої статті 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані неповажними.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом не поважними.

Верховний Суд виходить з того, що питання про поважність причин пропуску процесуального строку, в розумінні статті 86 ГПК України, вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Відтак, незалежно від того, що статтею 119 ГПК України не передбачено конкретного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку, суд, здійснюючи правосуддя, наділений повноваженнями, керуючись верховенством права та основними засадами судочинства, надати оцінку наведеним стороною обставинам на предмет поважності причин пропуску строку, оцінити чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності, та враховуючи баланс суспільного та приватного інтересу, дійти висновку про можливість (неможливість) поновлення пропущеного процесуального строку.

Зважаючи на викладене, вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, а заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Звернення з апеляційною скаргою є суб`єктивною дією скаржника, який зацікавлений в апеляційному перегляді судового рішення та залежить від його волевиявлення.

Частиною четвертою статті 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка застосовується як джерело права при розгляді справ судами згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. Водночас такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (рішення у справах "Мушта проти України", "Мельник проти України").

Складовою частиною принципу верховенства права є застосування принципу правової визначеності res judicata, який в контексті права на оскарження судового рішення визначає, що у кожній справі національні суди мають перевіряти чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності) (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", пункт 41).

З аналізу практики Європейського суду з прав людини також вбачається, що поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, у випадках, якщо: 1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції, зокрема, особі не надіслано протягом строку на оскарження судового рішення копію повного тексту рішення суду попередньої інстанції (справа "Мушта проти України"); 2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру (справи "Рябих проти Росії", "Устименко проти України"); 3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок) (справи "Безруков проти Росії", "Брумареску проти Румунії").

Надавши належну оцінку доводам ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ІНДУСТРІЯ ГРАНДСТРОЙ", наведеним в обґрунтування наявності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2024 у справі № 904/6344/20 (904/4409/24), Центральний апеляційний господарський суд не встановив наявності об`єктивно непереборних та пов`язаних з дійсними істотними труднощами обставин, що перешкоджали ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ІНДУСТРІЯ ГРАНДСТРОЙ" своєчасно реалізувати своє право на апеляційне оскарження рішення суду у встановлений процесуальним законом строк.

Вказані ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ІНДУСТРІЯ ГРАНДСТРОЙ" обставини (відключення електроенергії, простій у роботі товариства) свідчать, що можливість подання апеляційної скарги у встановлений строк залежала виключно від волевиявлення та дій самого Товариства, а пропуск строку на апеляційне оскарження залежав не від об`єктивних причин, а від суб`єктивних чинників, які відповідач міг і повинен був уникнути.

Водночас, Верховний Суд зазначає, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку (висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 990/115/22).

У цій справі введення в Україні воєнного стану, у сукупності з іншими обставинами, наведеними ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ІНДУСТРІЯ ГРАНДСТРОЙ" в обґрунтування наявності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2024 у справі № 904/6344/20 (904/4409/24), не є обставиною, що об`єктивно унеможливлювала подати апеляційну скаргу у встановлений ГПК України строк, зважаючи на те, що вказане рішення суду було доставлене до електронного кабінету товариства 31.10.2024 о 23:24.

Посилання скаржника на рекомендації Ради суддів України від 02.03.2022 щодо роботи судів в умовах воєнного стану та продовження, по можливості, процесуальних строків, також відхиляються колегією суддів, оскільки скаржником не обґрунтовано та не надало доказів на підтвердження того, що саме запровадження воєнного стану в Україні стало причиною пропуску строку на апеляційне оскарження у цій справі.

За наведених обставин Верховний Суд зазначає про обґрунтованість висновку суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України, оскільки ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ІНДУСТРІЯ ГРАНДСТРОЙ" не довело існування поважних причин, що зумовили пропуск процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та об`єктивно свідчили б про неможливість своєчасного звернення з апеляційною скаргою, оскільки звернення скаржника з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції з пропуском встановлених процесуальних строків на апеляційне оскарження стосується виключно внутрішньої організації роботи цього підприємства та не змінює перебігу процесуальних строків встановлених законом.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги, згідно норм законодавства, можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23.10.1996; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 05.04.2018 справа "ZUBAC v. CROATIA" (№ 40160/12, ЄСПЛ, § 83) вказано що застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris для подання скарг до верховного суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою, враховуючи саму суть повноважень верховного суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості.

Згідно з частиною другою статті 293 ГПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Отже, закон надає Верховному Суду право використовувати процесуальні фільтри, закріплені в частині другій статті 293 ГПК України, що повністю узгоджується з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, положеннями статті 129 Конституції України, завданнями і принципами господарського судочинства.

Для Верховного Суду правильне застосовування Центральним апеляційним господарським судом норм права при постановленні оскаржуваної ухвали від 19.05.2025 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ІНДУСТРІЯ ГРАНДСТРОЙ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2024 у справі №904/6344/20 (904/4409/24) є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість касаційної скарги ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ІНДУСТРІЯ ГРАНДСТРОЙ" та про відмову у відкритті касаційного провадження на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 19.05.2025 у справі № 904/6344/20 (904/4409/24) на підставі частини другої статті 293 ГПК України.

Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА ІНДУСТРІЯ ГРАНДСТРОЙ" на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 19.05.2025 у справі № 904/6344/20 (904/4409/24).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді В. Картере

К. Огороднік