Ухвала від 18.06.2025 по справі 906/751/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

"18" червня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/751/25

Господарський суд Житомирської області у складі судді Соловей Л.А.,

за участі секретаря судового засідання Васильєвої Т.О.,

за участі представників сторін:

від заявника: Заєць В.В., довіреність у порядку передоручення від 09.06.2025 (в режимі

відеоконференції (власними засобами));

від ТОВ "Горбулів-Агро": Назарренко Д.Л., ордер серія АА №1591937 від 17.06.2025;

від ФГ "Юлісоф": не з`явився;

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МГМ-АГРО" про забезпечення позову до подачі позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "МГМ-АГРО" (м.Київ)

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОРБУЛІВ-АГРО" (с.Горбулів Житомирського району Житомирської області)

2. Фермерського господарства "ЮЛІСОФ" (с.Горбулів Житомирського району Житомирської області)

про визнання недійсними договорів суборенди,

ВСТАНОВИВ:

09.06.2025 до Господарського суду Житомирської області надійшла заява від 09.06.2025 Товариства з обмеженою відповідальністю "МГМ-АГРО" про вжиття заходів забезпечення позову до подання позову, у якій означене Товариство заявило про свій намір звернутися до Господарського суду Житомирської області із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОРБУЛІВ-АГРО" та до Фермерського господарства "ЮЛІСОФ" про визнання недійсними договорів суборенди земельних ділянок.

У вказаній заяві ТОВ "МГМ-АГРО" просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на право оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОРБУЛІВ-АГРО" на 204 земельні ділянки сільськогосподарського призначення, згідно з прохальною частиною заяви;

- заборони органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, в тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора речових прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії (або проводити зміни в будь який інший спосіб), в тому числі, але не обмежуючись, щодо припинення прав оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОРБУЛІВ-АГРО" та права суборенди Фермерського господарства "ЮЛІСОФ" на земельні ділянки сільськогосподарського призначення за укладеними з фізичними особами (орендодавцями) договорами оренди землі.

10.06.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОРБУЛІВ-АГРО" надійшло заперечення на повторну заяву ТОВ "МГМ-АГРО" про забезпечення позову до подачі позовної заяви (а.с.115-118).

Ухвалою суду від 12.06.2025 заяву ТОВ "МГМ-АГРО" від 09.06.2025 про забезпечення позову до подачі позовної заяви призначено до розгляду у судовому засіданні з викликом сторін на 18.06.2025.

В судовому засіданні 18.06.2025 представник заявника заяву про забезпечення позову підтримав.

Представник ТОВ "ГОРБУЛІВ-АГРО" заперечив щодо задоволення заяви про забезпечення позову за безпідставністю.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, заслухавши учасників процесу, господарський суд вважає що заява не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

В обґрунтування вищезазначеної заяви ТОВ "МГМ-АГРО" зазначає про такі обставини.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 23.07.2024 у справі №906/356/24 у задоволенні первісного позову ТОВ "МГМ-АГРО" до ТОВ "ГОРБУЛІВ-АГРО" про стягнення неповернутої поворотної фінансової допомоги за договором безвідсоткової цільової позики - відмовлено. Відмовлено у задоволенні зустрічного позову ТОВ "ГОРБУЛІВ-АГРО" до ТОВ "МГМ-АГРО" про визнання недійсним договору безвідсоткової цільової позики.

Не погоджуючись з рішенням суду ТОВ "МГМ-АГРО" подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні первісного позову.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.10.2024 по справі №906/356/24 первісний позов ТОВ "МГМ-АГРО" задоволено частково: стягнуто з ТОВ "ГОРБУЛІВ-АГРО" заборгованість в сумі 2 464 052,00грн та судові витрати по справі. В задоволені зустрічного позову відмовлено.

12.12.2024 позивач подав заяву про примусове виконання наказу Господарського суду Житомирської області № 906/356/24 від 10.12.2024 виданого на виконання постанови апеляційного суду від 29.10.2024.

16.12.2024 постановою в.о. начальника відділу Житомирського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ковалевської М.В. відкрито виконавчі провадження на підставі виданих судових наказів, зокрема, виконавче провадження № 76783876.

З листа відділу виконавчої служби №23.2/2/2025/60425 від 30.05.2025 вбачається, що в рамках виконавчих проваджень державним виконавцем проведено перевірку майнового стану боржника ТОВ "ГОРБУЛІВ-АГРО", в результаті якої встановлено відсутність у боржника грошових коштів на відкритих банківських рахунках чи електронних гаманцях, чи іншого нерухомого майна, та будь-якого рухомого майна, в тому числі транспортних засобів, сільськогосподарської техніки чи іншої спеціальної техніки, на яке можна б було звернути стягнення в межах виконавчого провадження.

Станом на 20.05.2025 наказ Господарського суду Житомирської області №906/356/24 від 10.12.2024 ТОВ "ГОРБУЛІВ-АГРО" не виконано, кошти на користь ТОВ "МГМ-АГРО" не перераховані.

На підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна боржника - ТОВ "ГОРБУЛІВ-АГРО", отриманої на запит державного виконавця (інформаційна довідка №408451862 від 17.12.2024), вбачається, що станом на 17.12.2024 товариству на праві оренди належать земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, значна кількість яких розташована на території: Горбулівської с/рада, Черняхівської ТГ, Житомирської області та надана у користування орендодавцями: фізичними особами (204 земельні ділянки), а також Черняхівською селищною радою (4 земельні ділянки комунальної власності) та невитребувані земельні частки (паї) (53 земельні ділянки).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна ТОВ "ГОРБУЛІВ-АГРО", отриманої на запит державного виконавця (інформаційна довідка № 413155963 від 13.02.2025) з якої вбачається, що після відкриття виконавчих, на значну кількість земельних ділянок, землекористувачем яких є ТОВ "ГОРБУЛІВ-АГРО" на праві оренди, проведено державну реєстрацію іншого речового права: права суборенди земельних ділянок за ФГ "ЮЛІСОФ".

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо ТОВ "ГОРБУЛІВ-АГРО" (інформаційна довідка №422716924 від 15.04.2025) вбачається, що у періоди: 15-16.12.2024 та 02-08.02.2025 державним реєстратором Старосілецької сільської ради Житомирської області Пашинською Д.В. на підставі договору суборенди земельної ділянки, серія та номер: б/н, виданий 01.01.2024, внесено відомості про право суборенди ФГ "ЮЛІСОФ" на 204 земельні ділянки приватної власності та 4 земельні ділянки комунальної власності, користувачем яких є ТОВ "ГОРБУЛІВ-АГРО" на праві оренди.

На думку заявника, вказані договори суборенди земельних ділянок (на 204 земельні ділянки приватної власності) укладені ТОВ "ГОРБУЛІВ-АГРО" з метою ухилення від виконання судового рішення у справі №906/356/24.

Заявник є заінтересованою особою в оспорюваному правочині, так як саме ТОВ "МГМ-АГРО" є позикодавцем (кредитором) ТОВ "ГОРБУЛІВ-АГРО" за договором безвідсоткової цільової позики, що підтверджено рішенням суду у справі №906/356/24.

Наявні обґрунтовані підстави вважати, що ТОВ "ГОРБУЛІВ-АГРО" діяв не добросовісно та зловживав правами, оскільки уклав оспорювані договори суборенди, що порушують майнові інтереси ТОВ "МГМ-АГРО". Такі дї направлені на недопущення звернення стягнення на майно боржника, який відчужив єдине наявне майнове право оренди на користь пов`язаної особи.

Існування договору/договорів суборенди земельних ділянок не дозволяє заявнику захистити своє право та майновий інтерес, оскільки на відкритих банківських рахунках ТОВ "ГОРБУЛІВ-АГРО" відсутні кошти, що дає підстави вважати, що суборендна плата за таким договором не сплачується ФГ"ЮЛСОФТ".

Оскільки ТОВ "ГОРБУЛІВ-АГРО" має право відчужувати, передавати в заставу право оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення без погодження з власником такої земельної ділянки, то на таке майнове право підлягає зверненню стягнення шляхом примусової реалізації, відповідно до вимог порядку визначеного Законом України "Про виконавче провадження.

Окрім того, на початку 2025 року ТОВ "ГРОРБУЛІВ-АГРО" самостійно подав клопотання про припинення (розірвання) договорів оренди земельних ділянок (невитребуваних земельних часток (паїв) укладених з Черняхівською селищною радою.

З огляду на викладене у заявника виникає обґрунтована підозра, що до ухвалення рішення по даній справі ТОВ "ГОРБУЛІВ-АГРО" або ФГ "ЮЛІСОФ" можуть вчиняти будь-які дії спрямовані на припинення права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення за укладеними з орендодавцями договорами оренди землі.

Заявник вважає, що у разі задоволення позову шляхом визнання договору суборенди недійсним та повернення сторін у стан, що існував до укладення такого правочину, надасть можливість реалізувати право оренди земельних ділянок ТОВ "ГОРБУЛІВ-АГРО" на аукціоні в рамках виконавчого провадження та спрямувати кошти від такого продажу на виконання обов`язку останнього перед ТОВ "МГМ-АГРО", як позикодавцем, що захистить право та інтерес такого.

Існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на право оренди та заборони сторонам договору чи іншим особам здійснення перереєстрації права оренди земельних ділянок може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав ТОВ МГМ-АГРО (у разі задоволення позову), за захистом яких останній має намір звертатися до суду. У разі, якщо до закінчення розгляду даної справи ТОВ "ГОРБУЛІВ-АГРО" та ФГ "ЮЛІСОФ" буде перереєстроване право оренди чи суборенди, то позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника.

Відповідно до ст.140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Близькі за змістом висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/19256/16, від 14.05.2018 у справі №910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі №916/2026/17, від 16.08.2018 у справі №910/5916/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19 тощо.

Метою заходу забезпечення є підтримання "status quo", поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Кюблер проти Німеччини").

Правові висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України у контексті мети та сутності забезпечення позову є послідовними і сталими, викладені, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі №754/5683/22, у постановах Верховного Суду від 08.07.2024 у справі №910/1686/24, від 26.08.2024 у справі №922/1454/24 тощо.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 ГПК України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.1 ст.137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) виключено; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення ефективного судового захисту порушених чи оспорюваних прав позивача та у подальшому виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення ефективного судового захисту та гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Співмірність передбачає співвіднесення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків від заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів наявні підстави вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

За змістом статті 136 ГПК України обґрунтування щодо необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Близькі за змістом висновки, викладені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.01.2019 у справі №902/483/18, від 28.08.2019 у справі №910/4491/19, від 12.05.2020 у справі №910/14149/19, від 13.01.2020 у справі №922/2163/17.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Тим часом, обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Суд виходить з того, що заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, на забезпечення якого подана відповідна заява, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов`язана довести зв`язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового акта постановленого саме у цій справі. Оскільки метою вжиття заходів до забезпечення позову є запобігання утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи у якій було подано позов, в разі його задоволення, а не будь-якого рішення, ухваленого судом у іншій справі.

З наведеного слідує, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову за заявами у справах, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у логічно-послідовній залежності від предмета та підстав позову, правового обґрунтування вимог кожного конкретного господарського спору, видам забезпечення, доводам і аргументам сторін.

Судом встановлено, що предметом майбутнього позову є матеріально-правова вимога про визнання недійсними договорів суборенди земельних ділянок

Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу (така правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 12.04.2018 у справі №922/2928/17 та від 05.08.2019 у справі №922/599/19).

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі №914/970/18 та від 10.11.2020 у справі №910/1200/20).

Вище вказано, що звертаючись із заявою про забезпечення позову, заявник посилався на те, що ТОВ "ГОРБУЛІВ-АГРО" після видачі судового наказу №906/356/24 від 10.12.2024 на виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.10.2024 передав на користь ФГ "ЮЛІСОФ" свій основний актив - право оренди на 204 окремі земельні ділянки, на які можна було б звернути стягнення в рамках відкритого виконавчого провадження №76783876, відтак на думку заявника, ТОВ "ГОРБУЛІВ-АГРО" вчиняються дії щодо припинення права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, направлені на уникнення виконання зобов`язань за рішенням суду у справі №906/356/24.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд враховує сталу та актуальну практику Верховного Суду, відповідно до якої законодавством на заявника покладено обов`язок обґрунтування підстав, які можуть утруднити чи унеможливити виконання судового рішення у разі задоволення позову. Близька за змістом правова позиція визначена у постановах Верховного Суду від 08.07.2024 у справі № 916/143/24, від 04.10.2024 у справі № 913/289/24.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову, зокрема, щодо заявлених в цій справі вимог, вчинення дій направлених на відчуження спірної земельної ділянки або її поділу.

В той же час, зі змісту заяви ТОВ "МГМ-АГРО" про забезпечення позову, господарський суд встановив, що в ній відсутні посилання на конкретні обставини із посиланням на докази, яким чином невжиття запропонованих заявником заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або його інтересів у разі задоволення позову про визнання недійсними договорів суборенди.

З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що в межах виконавчого провадження №76783876 по виконанню наказу №906/356/24 від 10.12.2024, постановою в.о. начальника відділу Житомирського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 14.02.2025 накладено арешт на право оренди земельних ділянок, на які заявник просить накласти арешт та заборонити вчиняти відносно них будь-які реєстраційні дії.

Враховуючи, що в межах виконавчого провадження №76783876 по виконанню наказу №906/356/24 від 10.12.2024 діє арешт майнового права оренди на земельні ділянки, на які заявник просить повторно накласти арешт, тому відсутні будь-які ризики, спрямовані на перереєстрацію права оренди земельних ділянок.

Також слід відзначити, що фактично метою заяви про забезпечення позову до подачі позовної заяви є забезпечення виконання судового рішенні і іншій справі №906/356/24 про стягнення коштів з ТОВ "ГОРБУЛІВ-АГРО" на користь ТОВ "МГМ-АГРО", за яким виданий наказ та відкрито виконавче провадження.

Тобто забезпечення позову, яке просить вжити заявник не спрямоване на його захист у позові, який він має намір подати.

При цьому, враховуючи презумпцію правомірності правочину, закріплену у ст. 204 ЦК України, укладені між ТОВ "ГОРБУЛІВ-АГРО" та ФГ "ЮЛІСОФТ" вважаються правомірними до моменту їх визнання судом недійсними.

Таким чином, суд констатує, що заявляючи про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, заявник не навів обставин та не подав належних доказів, із якими законодавство пов`язує необхідність їх застосування.

З огляду на викладене, оцінивши обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, наявності зв`язку між заявленими заходами забезпечення позову і предметом позовних вимог, суд дійшов висновку, що заявник не подав доказів наявності фактичних обставин, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду за позовом з яким ТОВ "МГМ-АГРО" має намір звернутися. Відтак, суд вбачає відсутність достатніх підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 77, 79, 123, 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "МГМ-АГРО" від 09.06.2025 про забезпечення позову до подачі позовної заяви відмовити повністю.

Ухвала суду підписана 23.06.2025 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Соловей Л.А.

Друк:

1 - у справу;

2-4 - сторонам через "Електронний суд".