Рішення

від 06.12.2010 по справі 56/347

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  56/347

06.12.10

Господарський суд міста Києва, у складі судді Джарти В.В., при секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом

Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1  

до

Приватного підприємства «Сі Рейл Експрес»

про

стягнення 20 721,87 грн.

Представники сторін:

від позивача  

 не з'явились

від відповідача

 не з‘явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення з Приватного підприємства «Сі Рейл Експрес»заборгованості за договором № 029/10 на перевезення експортно-імпортних і транзитних вантажів автомобільним транспортом від 25.03.2010 р. у розмірі 20 608,38 грн. основної заборгованості, та 3 % річних у розмірі 113,49 грн., що разом становить 20 721,87 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконані зобов’язання щодо оплати наданих позивачем послуг з перевезення. У зв’язку з наявною заборгованістю відповідача з посиланням на положення Цивільного кодексу України позивач просить стягнути вказану суму боргу в судовому порядку.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.1997 р. № 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

25.03.2010 р. між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (позивач, експедитор 2) та приватним підприємством «Сі Рейл Експрес»(відповідач, експедитор 1) укладено договір № 029/10 на перевезення вантажів автомобільним транспортом (надалі - договір) який регулює та визначає порядок взаємовідносин експедитора 1 та експедитора 2, які пов’язані із здійсненням перевезень експортно-імпортних і транзитних вантажів експедитора 1 автомобільним транспортом на території України та за її межами, а також з надання експедитору 1 інших послуг, узгоджених в заявках до даного договору, які є його невід’ємною частиною (п. 1.1. договору).

Виконання кожного перевезення, що здійснюється в рамках даного договору, здійснюється на підставі окремих заявок експедитора 1 на конкретні перевезення, узгоджених експедитором 2 (п. 2.2. договору).

Відповідно до п. 2.3. договору факт виконання кожного автомобільного перевезення підтверджується шляхом підписання сторонами відповідних актів виконаних робіт, на підставі яких здійснюються розрахунки між сторонами.

Розділом 5 договору визначається порядок здійснення платежів за договором та порядок розрахунків, відповідно до якого вартість перевезення та інших послуг визначається на підставі заявок експедитора 1, узгоджених експедитором 2 які є невід’ємною частиною даного договору, та вказується у виставлених експедитором 2 рахунках. Розрахунки за виконанні послуги проводяться по факту розвантаження автомобіля на протязі 10-ти днів з моменту підписання акту виконаних робіт та надання документів, вказаних у п. 5.2. даного договору, згідно рахунку експедитора 2 (п. 5.1. договору).

Для проведення експедитором 1 оплати послуг по виконаній заявці експедитор 2 протягом 5-ти календарних днів з моменту розвантаження автомобіля покинення надати експедитору 1 оригінали наступних документів: акт виконаних робіт, рахунок за надані послуги, податкова накладна (п. 5.3. договору).

Відповідно до п. 5.3. договору оплата вартості кожного автомобільного перевезення проводиться експедитором в національній грошовій одиниці України, у безготівковій формі, в банк і на поточний рахунок експедитора 2.

Відповідно до заявки від 24.03.2010 р. вартість перевезення становить 2 600,00 доларів США в гривні по курсу НБУ на день розвантаження або надання рахунку; умови оплати: 50 % по факту розвантаження автомобіля та 50 % - по факту отримання оригіналів рахунку, акта виконаних робіт, податкової накладної та оригіналів СМR з відміткою про отримання вантажу протягом 3-х днів.

25.03.2010 р. між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (позивач, експедитор 2, замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Скайспед Україна»(виконавець) укладено договір № 25.03.10 про надання транспортно-експедиційних послуг та організації перевезення вантажів автомобільним транспортом.

Відповідно до п. 2.1. договору № 25.03.10 від 25.03.2010 р. про надання транспортно-експедиційних послуг та організації перевезення вантажів автомобільним транспортом виконавець зобов’язувався надавати транспорт під завантаження, а також здійснювати транспортування вантажу до місця призначення в строк вказаний в заявці.

Відповідно до акту № 14/04/10-1 здачі - прийняття робіт (послуг) підписаного між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Сі Рейл Експрес»було проведено роботи (послуги) організації перевезення вантажу, загальна вартість робіт складає 20 608,00 грн., сторони претензій одна до одної не мають.

22.06.2010 р. позивачем направлено на адресу відповідача претензію № 14/04/10-1, та просить сплатити суму заборгованості.

Відповідач відповіді на претензію не надав, суму основної заборгованості не сплатив.

Відповідач свої зобов‘язання щодо оплати вартості робіт по перевезенню не виконав, вартість робіт у розмірі 20 608,38 грн. не оплатив.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Стаття 628 Цивільного кодексу України визначає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Виходячи зі змісту укладеного між сторонами договору, останній за своєю правовою природою є договором про перевезення вантажу.

Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно з ст. 916 Цивільного кодексу України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини першої статті  612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті  610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач доказів оплати вартості послуг перевізника на загальну суму 20 608,38 грн. не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.

За таких обставин та з урахуванням строку оплати, передбаченого п. 5.1. Договору (протягом 10-ти днів з моменту підписання акту виконаних робіт, та надання документів вказаних у  п. 5.2. договору, тобто до 25.04.2009р., оскільки, зазначене обумовлено положеннями ст. 253 Цивільного кодексу України, згідно з якими перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.) позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 20 608,38 грн. підлягають задоволенню повністю.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 113,49 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних позивача, суд визнає його вірним, а тому позовні вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 113,49 грн. підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

У судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Сі Рейл Експрес»(02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-а, ідентифікаційний код 33993952) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження, на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (61001, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму основної заборгованості у розмірі 20 608,38 грн., 3% річних у розмірі 113,49 грн., витрати по сплаті державного мита у розмірі 207,22 (двісті сім) грн. 22 коп. та 236,00 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної вили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його  складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та  у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                               В.В. Джарти

Дата складання повного рішення 13.12.10