Постанова від 17.06.2025 по справі 522/2602/22

Номер провадження: 22-ц/813/2812/25

Справа № 522/2602/22

Головуючий у першій інстанції Федчишена Т. Ю.

Доповідач Кострицький В. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2025 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Кострицького В.В.,

суддів: Коновалової В.А., Лозко Ю.П.,

за участю секретаря Губар Д.В.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

представник позивача Носкіна Ірина Миколаївна

відповідачі Одеська міська рада, Департамент благоустрою міста Одеської міської ради, Департамент міського господарства Одеської міської ради, Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Сервіс Плюс», Комунальне підприємство «Житлово-комунальний сервіс «Фонтанський», Комунальне підприємство «Міськзелентрест», Виконавчого комітету Одеської міської ради,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Виконавчого комітету Одеської міської ради на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 29 серпня 2024 року, ухвалене у складі судді Федчишеної Т.Ю., у приміщенні того ж суду,

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, Департаменту благоустрою міста Одеської міської ради, Департаменту міського господарства Одеської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Сервіс Плюс», Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Фонтанський», Комунального підприємства «Міськзелентрест», Виконавчого комітету Одеської міської ради про відшкодування шкоди,-

встановив:

Короткий зміст позовних вимог.

У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Одеської міської ради про відшкодування матеріальної шкоди.

На обґрунтування позовних вимог указує, що він є власником автомобіля Renault Sandero, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

29 вересня 2021 року близько 23 год. 55 хв. за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 69-А відбулося падіння дерева, унаслідок чого пошкоджено належний йому вищевказаний транспортний засіб.

Факт падіння дерева та завдання механічних пошкоджень автомобілю позивача було зафіксовано співробітниками органів Національної поліції, що підтверджується висновком відділу поліції № 5 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП №60.5-23564 від 19.10.2021 та довідкою відділу поліції № 5 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП України від 19.10.2021 про результати розгляду звернення ОСОБА_1 ЄО №23564 від 30.09.2021 та фотофіксацією.

За висновком експертного автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу Renault Sandero, реєстраційний номер НОМЕР_1 від 28.10.2021 №229-21, вартість матеріального збитку автомобіля, пошкодженого внаслідок події, яка відбулася 29.09.2021, склала 124 021,40 грн. Вартість експертного дослідження становить 3 000, 00 грн.

З метою визначення балансоутримувача зелених насаджень за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 69-А, 15.12.2021 надіслано адвокатські запити до Одеської міської ради, КП «Міськзелентрест» та КП «ЖКС «Фонтанський».

З відповіді Департаменту міського господарства №01-69/1960 від 31.12.2021 слідує, що відомості про балансоутримувача вищевказаних зелених насаджень відсутні.

Згідно з відповіддю КП «Міськзелентрест» від 13.01.2022, зелені насадження, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 69-А, не знаходяться на балансі та не утримуються КП «Міськзелентрест», іншою інформацією щодо балансоутримувача зелених насаджень за даною адресою КП «Міськзелентрест» не володіє.

Відповідно до інформації з КП «ЖКС «Фонтанський» від 24.01.2022 №01-08/57 дерево, яке пошкодило автомобіль позивача, на його балансі КП «ЖКС «Фонтанський» не перебуває.

Посилаючись на те, що дерево, яке пошкодило транспортний засіб позивача, розташоване на землі комунальної власності, зважаючи на відсутність відомостей, що воно перебувало на балансовому обліку місцевої ради, її виконавчих органів чи будь-якої іншої організації, та ураховуючи, що організація роботи з цього питання проводиться органами місцевого самоврядування, вважає відповідальною за завдану шкоду Одеську міську раду.

На підставі наведеного, позивач просив стягнути з відповідача на його користь 127 021,40 грн матеріальної шкоди, з яких: матеріальні збитки - 124 021, 40 грн та 3 000 грн - вартість експертного дослідження. Також позивач просив за результатами вирішення спору стягнути з відповідача на його користь судові витрати.

У листопаді 2022 року позивачем подано до суду позов у новій редакції, з урахуванням залучених співвідповідачів та із зазначенням підстав звернення до суду з позовом до них, в якому позивач просив стягнути солідарно з Одеської міської ради, Департаменту з благоустрою міста Одеської міської ради, Департаменту міського господарства Одеської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Сервіс Плюс», Комунального підприємства Житлово-комунальний сервіс «Фонтанський», Комунального підприємства «Міськзелентрест», Виконавчого комітету Одеської міської ради матеріальну шкоду у сумі 124 021 ,40 грн та вартість експертного дослідження у розмірі 3 000 грн. Також просив стягнути з відповідачів судові витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу (т. 2, а. с. 206-216).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 29 серпня 2024 року позов ОСОБА_1 до Одеської міської ради, Департаменту благоустрою міста Одеської міської ради, Департаменту міського господарства Одеської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Сервіс Плюс», Комунального підприємства «Житлово - Комунальний сервіс «Фонтанський», Комунального підприємства «Міськзелентрест», Виконавчого комітету Одеської міської ради про відшкодування шкоди задоволено частково.

Суд першої інстанції в обґрунтування свого рішення зазначає, що факт падіння дерева на належний позивачу автомобіль та завдання у зв`язку з цим транспортному засобу механічних пошкоджень, а також місце та розмір заподіяної шкоди, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, які не спростовано.

Отже дерево, яке впало на належний позивачу автомобіль, було розташоване на землі комунальної власності, враховуючи відсутність даних, що останнє у відповідності до положень Закону України "Про благоустрій населених пунктів" перебуває на балансі будь-якої організації, відсутність даних щодо визначення виконавчим органом міської ради балансоутримувача зелених насаджень, тому обов`язок з відшкодування заподіяної позивачу шкоди слід покласти саме на Виконавчий комітет Одеської міської ради, до відання якого в силу підпункту 7 пункту "а" статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" належать організація благоустрою населених пунктів; здійснення контролю за станом благоустрою виробничих територій; організація озеленення.

При цьому, Виконавчим комітетом Одеської міської ради не спростовано, що він є належним відповідачем у даній справі.

За таких обставин, стягненню з Виконавчого комітету Одеської міської ради на користь позивача підлягає матеріальна шкода, завдана внаслідок пошкодження транспортного засобу у розмірі 124 021, 40 грн, що підтверджується висновком експерта від 15.06.2022 № 47-22, складеним ФОП ОСОБА_2 на замовлення представника позивача - адвоката Носкіної І. М., а також висновком експерта № 229-21 експертного автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу Renault Sandero, реєстраційний номер НОМЕР_1 від 28.10.2021, складеного судовим експертом Крутих Є. О., відповідно до якого вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Renault Sandero, реєстраційний номер НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок події, яка відбулася 29.09.2021, визначається рівною 124 024,40 грн, який ураховується судом як письмовий доказ та оцінюється відповідно до положень ст. ст. 76, 77, 95, 106 ЦПК України.

Виконавчим комітетом Одеської міської ради не надано належних та допустимих доказів на спростування розміру завданих збитків.

Доводи апеляційної скарги.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник Виконавчого комітету Одеської міської ради звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 29.08.2024 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Керуючої компанії «Сервіс Плюс» про відшкодування матеріальної шкоди та в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради про відшкодування матеріальної шкоди та задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Керуюча компанія «Сервіс Плюс».

В іншій частині рішення Приморського районного суду м. Одеси від 29.08.2024 року - залишити без змін.

В обґрунтуваннясвоїх вимогзазначає, що оскаржуванерішення є незаконним та необґрунтованим, винесеним у результаті неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, та таким, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Вказує, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють та розмежовують компетенцію органів місцевого самоврядування у сфері благоустрою населених пунктів, а також відносини, що пов`язані із визначенням балансоутримувачів об`єктів благоустрою у порядку, встановленому Законом України «Про благоустрій населених пунктів».

Частина 1 статті 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об`єктів благоустрою державної та комунальної власності. У разі відсутності таких підприємств органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів таких об`єктів.

Втім, у спірних правовідносинах вирішальним є правильне застосування судами ч. 1 ст. 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» та визначення особи, що здійснює функції балансоутримувача конкретної території, на якій розташовані зелені насадження, а не одного конкретно визначеного зеленого насадження.

Посилається на висновки Верховного Суду у справі №521/11727/18, які не було застосовано судом першої інстанції.

Вказує, що Верховний Суд зробив висновок, що рішення про визначення балансоутримувача об`єкта благоустрою не є необхідною умовою для визначення особи, відповідальної за завдану шкоду, достатнім є рішення органу місцевого самоврядування про створення відповідного комунального підприємства, надання йому повноважень у сфері благоустрою та затвердження його положень.

Безпосередньо ТОВ «КК «Сервіс Плюс» є управителем багатоквартирного житлового будинку та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 , яким надаються послуги із управління багатоквартирним будинком, включаючи послуги із утримання та прибирання прибудинкової території, санітарно-технічної очистки відповідної території, утримання в належному стані зелених насаджень, їх санітарної обрізки, видалення аварійних дерев, тобто здійснюється діяльність, за якої саме воно є відповідальним за стан дерева, що впало на автомобіль позивача.

Таким чином, належним та єдиним відповідачем у вказаній справі є ТОВ «КК «Сервіс Плюс», яке не виконало свої зобов`язання за договором із належного утримання прибудинкової території будинку за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 69-А, та зелених насаджень, розташованих на них, за виконання яких співвласниками багатоквартирного будинку щомісячно сплачуються цьому товариству відповідні грошові кошти.

Зазначає про не співмірність розміру витрат на професійну правничу допомогу та не врахування позицій Верховного суду.

Отже, суд першої інстанції неправильно визначився із характером спірних правовідносин, не врахував положення Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Правил благоустрою території міста Одеси, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про житлово- комунальні послуги», які стосуються статусу прибудинкової території, діяльності органів місцевого самоврядування та обов`язків приватних керуючих компаній, неповно дослідив докази, які були надані на підтвердження відсутності бездіяльності та вини Виконавчого комітету Одеської міської ради щодо неналежного утримання прибудинкової території за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 69- А.

Позиція учасників справи.

Не погоджуючись з доводами апеляційної скарги, представник позивача та відповідача КП «ЖКС «Фонтанський» надали відзиви, в яких просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Приморського районного суду міста Одеси від 29 серпня 2024 року залишити без змін.

Вказують, що оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим, постановленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Щодо явки сторін.

Сторони повідомлялись про час та місце судового розгляду в судове засідання з`явились представники сторін, клопотань про відкладення не надходило.

Позиція апеляційного суду.

Заслухавши суддю-доповідача, представників позивача , ВК ОМР та ТОВ КК, оцінивши доводи апеляційної скарги та відзивів на них, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить наступного.

Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України, - суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Отже, предметом апеляційного перегляду, з огляду на вимоги ч.1 ст. 367 ЦПК України, є рішення Приморського районного суду міста Одеси від 29 серпня 2024 року у частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Керуючої компанії «Сервіс Плюс» про відшкодування матеріальної шкоди та в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ст. 2 ЦПК України).

Колегією суддів встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є власником автомобіля марки Renault Sandero, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 .

29.09.2021 за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 69-А, унаслідок падіння дерева автомобіль позивача зазнав механічних пошкоджень.

Згідно з висновком експерта № 229-21 експертного автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу Renault Sandero, реєстраційний номер НОМЕР_1 від 28.10.2021, складеного судовим експертом Крутих Є. О., вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Renault Sandero, реєстраційний номер НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок події, яка відбулася 29.09.2021, визначається рівною 124 024,40 грн.

Також 15 червня 2022 року на замовлення представника позивача - адвоката Носкіної І. М., в порядку ст.106 ЦПК України, ФОП ОСОБА_2 складено висновок, з якого слідує, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Renault Sandero, реєстраційний номер НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок події, яка відбулася 29.09.2021, визначається рівною 124 021,40 грн.

Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою та пунктом 1 частини другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Пунктом 7 частини першої статті 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» від 06 вересня 2005 року № 2807-IV (далі Закон № 2807-IV) визначено, що громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою.

Згідно зі статтею 25 Закону № 2807-IV утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території.

Відповідно до частини 5 статті 24 Закону № 2807-IV посадові особи підприємств, установ, організацій несуть відповідальність за невиконання заходів з благоустрою, а також за дії чи бездіяльність, що призвели до завдання шкоди майну та/або здоров`ю громадян, на власних та закріплених за підприємствами, установами, організаціями територіях відповідно до закону.

Частиною четвертою статті 28 Закону № 2807-IV визначено, що негайне видалення пошкоджених дерев або кущів (їх частин) може здійснюватися підприємствами, установами, організаціями або громадянами в разі, якщо стан таких пошкоджених зелених насаджень загрожує життю, здоров`ю громадян, а також майну громадян та/або юридичних осіб.

Цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини; якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Аналіз наведених норм, з урахуванням визначених цивільно-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, дає підстави для висновку, що законодавством не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди, натомість обов`язок доведення відсутності його вини у завданні шкоди позивачеві, покладається саме на відповідача. Разом з тим потерпілий має довести належними та допустимими доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою.

Факт падіння дерева на належний позивачу автомобіль та завдання у зв`язку з цим транспортному засобу механічних пошкоджень, підтверджуються наданими позивачем доказами та не спростовано відповідачами.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

За приписами частини першої та другої статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Пунктом 5 частини другої статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо.

Згідно з частиною сьомою статті 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» правила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади.

Пунктом 3.2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105 (далі - Правила), передбачено, що елементами благоустрою є: покриття доріжок відповідно до норм стандартів; зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; комплекси та об`єкти монументального мистецтва; обладнання дитячих, спортивних та інших майданчиків; малі архітектурні форми; інші елементи благоустрою.

Відповідно до пункту 5.5. Правил відповідальними за збереження зелених насаджень, належний догляд за ними є: на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об`єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі.

Отже, балансоутримувачем зелених насаджень є уповноважене органами місцевого самоврядування підприємство, яке відповідає за утримання та збереження зелених насаджень.

Підпунктом 7 пункту «а» частини першої статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

Тобто до відання виконавчого органу міської ради належить організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень, а обов`язок з відшкодування заподіяної позивачу майнової шкоди внаслідок падіння дерева покладається саме на балансоутримувача, визначеного органом місцевого самоврядування, як відповідальну особу за стан відповідних зелених насаджень.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 04.09.2019 у справі № 200/22129/16-ц.

При цьому, багаторічні насадження не можуть розглядатись як окремий об`єкт права власності без земельної ділянки, на якій вони знаходяться, оскільки є складовою частиною земельної ділянки.

Власником (особою, яка зобов`язана утримувати майно, що їй належить) зелених насаджень є власник земельної ділянки, на якій вони розташовані.

Підпунктами 1, 2 пункту 4.14. Правил благоустрою території міста Одеси, затверджених рішенням Одеської міської ради від 23.12.2011 № 1631-VI, передбачено, що відповідальність за збереження зелених насаджень, догляд за ними, видалення сухостійних, пошкоджених хворобами та шкідниками зелених насаджень на вулицях перед будівлями до проїжджої частини, всередині квартальних насаджень та насаджень районів міста покладається на балансоутримувачів, власників, користувачів жилих, громадських, промислових будівель та споруд, а також на балансоутримувачів, власників, користувачів будівель підприємств побуту, торгівлі, закладів освіти, охорони здоров`я, розташованих на території житлової забудови, а на територіях підприємств, а також прилеглих до них ділянках і санітарно-захисних зонах на дані підприємства.

Згідно з п.п.10,11 п.7.2 Правил благоустрою території міста Одеси на територіях, які належить прибирати, необхідно проводити весь комплекс робіт, спрямований на наведення та постійне підтримання чистоти і порядку, збереження зелених насаджень, а саме: регулярно знищувати бур`яни, скошувати траву заввишки більше 10 см, видаляти сухостійні дерева та чагарники, видаляти сухе та поламане гілля та забезпечувати їх вивезення. Видалення сухостійних дерев та чагарників провадиться на підставі рішення Компетентного органу; проводити заходи, що забезпечують збереження насаджень, квітників, газонів, а також заходи по боротьбі зі шкідниками та хворобами зелених насаджень шляхом укладання відповідних договорів із спеціалізованими підприємствами.

У відповідності до частин першої-третьої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частини перша, друга статті 76 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).

Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З відповіді КП «ЖКС «Фонтанський» від 24.01.2022 № 01-08/57 слідує, що згідно з рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради № 1381 від 11.12.2008 вирішено КП «Міськзелентрест» взяти на обслуговування зелені насадження загального користування (листяні та хвойні дерева), що розташовані на міжквартальних територіях жилих будинків, Департаменту фінансів Одеської міської ради здійснювати фінансування управління житлового-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради у межах затверджених бюджетних призначень на відповідний рік. Також, було зазначено, що дерево, яке пошкодило автомобіль, не перебуває на балансі КП «ЖКС «Фонтанський».

КП «ЖКС «Фонтанський» відповідно до розпорядження міського голови від 28.01.2003 «Про передачу майна у повне господарське відання комунальним підприємствам «Дирекція єдиного замовника» було балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1 , і до 01.09.2021 надавало послуги із управління будинком.

Згідно з актом про списання багатоквартирного будинку з балансу від 20.08.2021, будинок за адресою: АДРЕСА_1 , списано з балансу КП «ЖКС «Фонтанський».

Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради №102 від 14.02.2008 «Про утримання зелених насаджень у місті Одесі», КП «Міськзелентрест» доручено здійснювати утримання міських зелених насаджень загального користування згідно переліку, зазначеного у додатках до рішення. Між тим, зелені насадження за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, буд. 69-А, не входять до вищевказаного переліку, не знаходяться на балансі та не утримуються КП «Міськзелентрест».

Згідно з листом Департаменту міського господарства від 31.12.2021 № 01-69/1960 відповідно до інформації, наданої КП «Міськзелентрест», зелені насадження, які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 69-А не знаходяться на його балансі та не утримуються ним. Одночасно повідомлено, що у Департаменті відсутні відомості про балансоутримувача вищевказаних зелених насаджень.

Відповідно до листа КП «ЖКС «Фонтанський» від 23.06.2022 №01-08/504, будинок за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська, 69-А знаходиться в управлінні ТОВ КК «Сервіс Плюс».

При цьому, ТОВ «Керуюча компанія «Сервіс Плюс» з 01.09.2021 надає послуги з управління будинком АДРЕСА_1 на підставі договору №01/41 та загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 .

Між тим, згідно з листом ТОВ «КК «Сервіс Плюс» від 01.07.2022, послуга з утримання в належному стані зелених насаджень згідно кошторису витрат на утримання будинку та прибудинкової території не передбачена; відповідний договір із догляду за зеленими насадженнями не укладався.

Відтак, із відповідей Департаменту міського господарства Одеської міської ради, Департаменту з благоустрою Одеської міської ради, КП «Міськзелентрест», ТОВ «КП «ЖКС «Фонтанський», ТОВ «КК «Сервіс Плюс» слідує, що дерево, яке впало на автомобіль позивача за адресою м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 69-а, на баланс будь-якому підприємству передано не було. Також не підтверджено, що за його утримання відповідало підприємство, з яким укладено договір про утримання та догляд за зеленими насадженнями.

Факт падіння дерева на належний позивачу автомобіль та завдання у зв`язку з цим транспортному засобу механічних пошкоджень, а також місце та розмір заподіяної шкоди, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, які не спростовано.

Отже дерево, яке впало на належний позивачу автомобіль, було розташоване на землі комунальної власності, враховуючи відсутність даних, що останнє у відповідності до положень Закону України "Про благоустрій населених пунктів" перебуває на балансі будь-якої організації, відсутність даних щодо визначення виконавчим органом міської ради балансоутримувача зелених насаджень, тому обов`язок з відшкодування заподіяної позивачу шкоди слід покласти саме на Виконавчий комітет Одеської міської ради, до відання якого в силу підпункту 7 пункту "а" статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" належать організація благоустрою населених пунктів; здійснення контролю за станом благоустрою виробничих територій; організація озеленення.

При цьому, Виконавчим комітетом Одеської міської ради не спростовано, що він є належним відповідачем у даній справі.

Також посилання Виконавчого комітету Одеської міської ради на те, що особами, які мають відповідати за даним позовом є інші виконавчі органи Одеської міської ради, а також інші організації й особи не спростовує обґрунтованих доводів позивача щодо пред`явлених вимог до Виконавчого комітету Одеської міської ради з урахуванням вищенаведеного.

Отже, підстав для покладення обов`язку з відшкодування шкоди на Одеську міську раду, Департамент з благоустрою міста Одеської міської ради, Департамент міського господарства Одеської міської ради, Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Сервіс Плюс», Комунальне підприємство Житлово-комунальний сервіс «Фонтанський», Комунальне підприємство «Міськзелентрест» немає.

За таких обставин, стягненню з Виконавчого комітету Одеської міської ради на користь позивача підлягає матеріальна шкода, завдана внаслідок пошкодження транспортного засобу у розмірі 124 021, 40 грн, що підтверджується висновком експерта від 15.06.2022 № 47-22, складеним ФОП ОСОБА_2 на замовлення представника позивача - адвоката Носкіної І. М., а також висновком експерта № 229-21 експертного автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу Renault Sandero, реєстраційний номер НОМЕР_1 від 28.10.2021, складеного судовим експертом Крутих Є. О., відповідно до якого вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Renault Sandero, реєстраційний номер НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок події, яка відбулася 29.09.2021, визначається рівною 124 024,40 грн, який ураховується судом як письмовий доказ та оцінюється відповідно до положень ст. ст. 76, 77, 95, 106 ЦПК України.

Виконавчим комітетом Одеської міської ради не надано належних та допустимих доказів на спростування розміру завданих збитків.

Інші доводи Виконавчого комітету Одеської міської ради не спростовують обґрунтованості позову, пред`явленого позивачем до нього.

Також посилання представника Виконавчого комітету Одеської міської ради на судову практику, а саме постанову Верховного Суду у справі № 521/11727/18 від 13.03.2024 не свідчить про відсутність підстав для задоволення позову до Виконавчого комітету Одеської міської ради, а указана постанова не є релевантною до даних правовідносин, оскільки як вбачається з мотивувальної частини постанови, що там Соборна площа, на якій знаходилось дерево, входить до переліку територій які знаходяться на утриманні КП «Міськзелентрест», проте в справі яка переглядається такі балансоутримувачі відсутні.

При ухваленні рішення суд вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, судові витрати, понесені ОСОБА_1 по сплаті судового збору, слід стягнути з Виконавчого комітету Одеської міської ради.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Склад та розмір судових витрат, зокрема, пов`язаних із проведенням експертизи, входить до предмета доказування у справі. Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).

Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Положення статті 139 ЦПК України передбачають, що судом встановлюється розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Як слідує з матеріалів справи, за проведення експертного дослідження для встановлення розміру заподіяних збитків позивачем сплачено 3 000 грн.

Велика Палата Верховного Суду у постанові 22 листопада 2023 року у справі № 712/4126/22 відступити від висновку, висловленого в постановах Верховного Суду: у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року у справі № 824/647/19-а (провадження N К/9901/31359/20) та від 13 липня 2021 року у справі № 640/19089/20 (провадження N К/9901/22986/21), у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 липня 2022 року у справі № 524/710/21 (провадження № 61-1693св22), у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31 травня 2023 року у справі № 914/3881/21.

Такий відступ полягає в тому, що відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі. Відтак сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов`язані з розглядом справи, зокрема якщо судом враховано відповідний висновок експерта як доказ.

Відмова у відшкодуванні судових витрат за проведення експертизи стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (особливо, якщо суд врахував відповідний висновок експерта як доказ), не узгоджується із засадами розумності, добросовісності, справедливості та правової визначеності, а також не забезпечує передбачуваності застосування процесуальних норм, отже, не є такою, що відповідає принципу верховенства права.

Отже, ураховуючи постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 листопада 2023 року у справі № 712/4126/22, зважаючи на те, що висновок експерта експертного автотоварознавчого дослідження від був врахований судом як доказ на підтвердження розміру завданих позивачу збитків, стягненню з Виконавчого комітету Одеської міської ради на користь позивача підлягає 3 000 грн у відшкодування витрат на проведення указаного експертного дослідження.

Щодо витрат на правничу допомогу суд виходить з такого.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України)

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно із статтею 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 3 статті 141 ЦПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до правової позиції Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, викладеної в постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України).

07 грудня 2021 року між ОСОБА_1 та АО «Адвокатська фірма «Собраніє» укладено договір про надання правничої допомоги № 65/2 від 07.12.2021 з метою надання юридичних консультацій, правничої допомоги та представлення і захисту інтересів ОСОБА_1 з приводу відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок падіння в ніч з 29.09.2021 на 30.09.2021 дерева на автомобіль Renault Sandero, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходився за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, буд. 69-А.

Згідно з додатком № 1 до Договору про надання правничої допомоги № 65/2 від 07.12.2021 розмір гонорару був визначений сторонами у сумі 20 000 грн.

10 грудня 2021 року ОСОБА_1 на розрахунковий рахунок АО «Адвокатська фірма «Собраніє» сплатив 20 000 грн згідно з договором про надання правничої допомоги № 65/2 від 07.12.2021, що підтверджується квитанцією № 6933 від 10.12.2021 та копією виписки з рахунку АО «Адвокатська фірма «Собраніє» від 10.12.2021.

З акта виконаних робіт від 26.05.2023 слідує, що АО «АФ «Собраніє» надало, а ОСОБА_1 прийняв наступні роботи (послуги): попередня правова консультація клієнта щодо характеру спірних правовідносин, аналіз документів наданих клієнтом (кількість годин - 2 год); аналіз судової практики з метою врахування висновків щодо застосування норм права у правовідносинах, подібних правовідносинам при формуванні правової позиції у позовній заяві (кількість годин - 4 год); складення і направлення адвокатських до подання позову до суду (кількість годин - 1 год); складення листів-вимог до Одеської міської ради, КП «Міськзелентрест» (кількість годин 1 год); складення позовної заяви (кількість годин 3 год);

формування і оформлення додатків до позовної заяви відповідно до кількості учасників справи з урахуванням вимог Інструкції з діловодства (кількість годин 1 год); подання позовної заяви з додатками до Приморського районного суду м. Одеси (кількість годин 1 год); складення заяви про проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи колісного транспортного засобу марки Renault «Sandero» реєстраційний номер НОМЕР_1 в порядку ст. 106 ЦПК України з формуванням і оформленням додатків з урахуванням вимог Інструкції з діловодства (кількість годин 1 год); складення 17.06.2022 заяви про долучення доказів - висновку експерта № 47-22 від 15 червня 2022 року судової транспортно-товарознавчої експертизи колісного транспортного засобу марки Renault «Sandero» реєстраційний номер НОМЕР_1 , проведеної в порядку ст.106 ЦПК України на замовлення представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Носкіної І.М.; формування і оформлення додатків до даної заяви відповідно до кількості учасників справи з урахуванням вимог Інструкції з діловодства. Направлення заяви з додатками відповідачу і суду (кількість годин 2 год); ознайомлення з відзивом Одеської міської ради, складення відповіді на відзив, направлення відповіді на відзив Одеській міській раді і суду (кількість годин 3 год); складання і направлення до Одеської міської ради, Департаменту благоустрою міста Одеської міської ради, Департаменту міського господарства Одеської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Сервіс Плюс», Комунального підприємства Житлово- Комунальний Сервіс «Фонтанський», Комунального підприємства «Міськзелентрест» адвокатських запитів у кількості 8 шт. (кількість годин 3 год); складення і направлення відповідачу і суду заяви про долучення доказів від 15.08.2022 з формуванням і оформлення додатків до даної заяви з урахуванням вимог Інструкції з діловодства /8 адвокатських запитів і 12 відповідей на адвокатські запити/ (кількість годин 2 год); складення і направлення відповідачу і суду заяви про витребування доказів від 15.08.2022 (кількість годин 40 хв.); складення і направлення відповідачу і суду заяви про залучення співвідповідачів (кількість годин 1 год 30 хв.); участь у попередньому судовому засідання 17.08.2022 з урахуванням прибуття до суду/(кількість годин 1 год. 50 хв.); складення позовної заяви із залученням співвідповідачів, формування і оформлення додатків до даної позовної заяви відповідно до кількості учасників справи з урахуванням вимог Інструкції з діловодства. Направлення позовної заяви х додатками відповідачам. Подання позовної заяви з додатками до суду. (кількість годин 6 год); ознайомлення з відзивами на позов відповідачів, процесуальний аналіз відзивів (кількість годин 1 год. 30 хв.); складення адвокатських запитів від 29 вересня 2022 року до Одеської міської ради, Департаменту з благоустрою міста Одеської міської ради, Департаменту міського господарства Одеської міської ради, Комунального підприємства «Міськзелентрест», Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради, які складені після отримання відзивів на позов від відповідачів, направлення цих адвокатських запитів (кількість годин 1 год. 30 хв.); складання і направлення відповідачам і суду заяви про долучення доказів від 10.11.2022 з додатками: адвокатських запитів адвоката Носкіної І.М. від 29 вересня 2022 року до Одеської міської ради, Департаменту з благоустрою міста Одеської міської ради, Департаменту міського господарства Одеської міської ради, Комунального підприємства «Міськзелентрест», Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради, які були складені після отримання відзивів на позов від відповідачів; складення позовної заяви із залученням співвідповідача виконавчого комітету Одеської міської ради, формування і оформлення додатків до даної позовної заяви відповідно до кількості учасників справи з урахуванням вимог Інструкції з діловодства. Подання позовної заяви з додатками до суду. (кількість годин 3 год); складення і направлення відповідачам і суду заяви про залучення співвідповідача виконавчого комітету Одеської міської ради (кількість годин 1 год. 30 хв.); участь у попередньому судовому засідання 09.03.2022 з урахуванням прибуття до суду і очікування/ (кількість годин 2 год. 30 хв.); підготовка до судових засідань 2 год.

Договором встановлено фіксований розмір гонорару, що не суперечить вимогам частини першої статті 30 Закону № 5076-V «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як форма винагороди адвоката та в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Отже, ураховуючи обсяг виконаної адвокатом роботи, розмір витрат на оплату послуг адвоката, на думку суду, є співмірним із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Виконавчим комітетом Одеської міської ради не спростовано співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката.

На підставі наведеного, стягненню з Виконавчого комітету Одеської міської рад на користь позивача у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу підлягає 20 000 грн.

Судова колегія погоджується з проаналізованими судом першої інстанції в сукупності дослідженими доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що апелянтом не доведено тих обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, а тому заявлені вимоги задоволенню не підлягають.

Фактично доводи апеляційної скарги зводяться до того, що апелянт не має нести відповідальність за падіння дерева на транспортний засіб та посилається на низку законодавчих актів, та вказує про те, що єдиним хто має нести відповідальність є ТОВ «КК «Сервіс Плюс».

Проте, колегія суддів звертає увагу, що у матеріалах цієї справи відсутні докази на підтвердження перебування на балансі будь якої організації дерев, що ростуть біля місця події, поблизу будинку № 69-А по вулиці Фонтанська дорога в м. Одеса.

Також у матеріалах справи відсутні і докази, які б свідчили про те, що Виконавчий комітет Одеської міської ради визначав балансоутримувача дерев, що ростуть за вказаною вище адресою.

Поняття благоустрою населених пунктів визначене ч. 1 ст. 1 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", відповідно до положень якого це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

За положеннями ч. 1, 2 ст. 20 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов`язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста).

Статтею 21 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" визначено, що зокрема елементами (частинами) об`єктів благоустрою є зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою.

Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджені наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року N 105, визначають правові та організаційні засади озеленення населених пунктів, спрямовані на забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини.

Правилами визначено, що балансоутримувач - спеціально вповноважені на конкурсних засадах державними чи місцевими органами влади підприємства, організації, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень на підпорядкованих територіях зеленого господарства.

Відповідно до п. 3.1. Правил до об`єктів благоустрою у сфері зеленого господарства населених пунктів, зокрема, належать зелені насадження прибудинкової території.

Згідно з п. 5.2. Правил балансоутримувач забезпечує належне утримання та своєчасний ремонт об`єкта благоустрою власними силами або може на конкурсних засадах залучати інші підприємства, установи, організації, використовуючи для цього кошти, передбачені власником об`єкта.

Підпунктом 7 пункту "а" частини першої статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

Тобто, до відання виконавчого органу міської ради належить організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень, а обов`язок з відшкодування заподіяної позивачу майнової шкоди внаслідок падіння дерева покладається саме на балансоутримувача, визначеного органом місцевого самоврядування, як відповідальну особу за стан зелених насаджень за адресою: АДРЕСА_2 .

Водночас, Виконавчим комітетом Одеської міської ради не доведено, що ним визначено такого балансоутримувача за вказаною вище адресою.

Тобто, виконавчий комітет Одеської міської ради не надав доказів того, що на конкурсних засадах визначено балансоутримувача зелених насаджень, які розміщені за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 69-А, або що за їх утримання відповідає підприємство, з яким укладено договір про утримання та догляд за зеленими насадженнями.

При цьому, багаторічні насадження не можуть розглядатись як окремий об`єкт права власності без земельної ділянки, на якій вони знаходяться, оскільки є складовою частиною земельної ділянки.

За таких умов, оскільки частина дерева, яка впала на належний позивачу автомобіль, було розташовано на землі комунальної власності, його власником є територіальна громада міста та відсутні дані про те, що дерево яке впало на автомобіль позивача відповідно до ст.28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» перебувало на балансовому обліку будь-якої іншої організації, в той час як організація роботи з цього питання проводиться виключно органами місцевого самоврядування, тому суд дійшов висновку що обов`язок по відшкодуванню заподіяної позивачу майнової шкоди має бути покладений на Виконавчий комітет Одеської міської ради.

Причинно-наслідковий зв`язок між пошкодженням належного позивачу автомобіля та бездіяльністю виконавчого комітету Одеської міської ради, до обов`язків якої входить організації та забезпечення догляду та санітарного стану зелених насаджень встановлено матеріалами справи на підставі належної оцінки зібраних у справі доказів та не спростовано відповідачем під час розгляду справи.

Висновку про те, що у випадку заподіяння майну особи шкоди внаслідок бездіяльності балансоутримувача, яка проявляється у незабезпеченні належного стану та догляду за утриманням об`єктів благоустрою, до яких відносяться зелені насадження, балансоутримувач зобов`язується відшкодувати таку шкоду, дійшов і Верховний Суд у постанові від 17 липня 2019 року у справі № 372/1891/17.

Єдиною та достатньою обставиною у цій справі, яка б свідчила про відсутність вини відповідача у заподіянні шкоди позивачу, і як наслідок - і відсутність правових підстав для покладення на відповідача виконавчий комітет Одеської міської ради обов`язку її відшкодувати, було б заподіяння такої шкоди у зв`язку із дією об`єктивних обставин, зокрема те, що падіння дерева на автомобіль відбулося внаслідок злив, ураганів, сильних вітрів тощо.

Однак, будь-яких відомостей щодо таких обставин відповідачем не надано, свої заперечення проти вимог позивача виконавчий комітет Одеської міської ради не підтверджує будь-якими належними та допустимими доказами, що є їх процесуальним обов`язком як учасника справи.

Є помилковим доводом апеляційної скарги власне трактування заявником приписів п. 4.4. Правил благоустрою території міста Одеси, затверджених рішенням Одеської міської ради від 23.12.2011 № 1531-У1 (з наступними змінами та доповненнями) щодо покладення відповідальності за збереження зелених насаджень, догляд за ними, видалення сухостійних, пошкоджених хворобами та шкідниками зелених насаджень, знищення бур`янів на вулицях перед будівлями до проїжджої частини, всередині квартальних насаджень та насаджень районів міста на балансоутримувачів, власників, користувачів жилих, громадських, промислових будівель, оскільки відсутні докази, що саме ТОВ «КК «Сервіс Плюс» у передбачений законом спосіб визначена балансоутримувачем зелених насаджень перед будівлею по АДРЕСА_1 .

Саме зазначене є визначальним для правильного вирішення спору.

У випадку заподіяння майну особи шкоди внаслідок бездіяльності балансоутримувача, яка проявляється у незабезпеченні належного стану та догляду за утриманням об`єктів благоустрою, до яких відносяться зелені насадження, балансоутримувач зобов`язується відшкодувати таку шкоду.

Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 17 липня 2019 року у справі № 372/1891/17.

А тому, зважаючи на викладене вище, колегія суддів відхиляє аргументи скаржника щодо відсутності причинно-наслідкового зв`язку між бездіяльністю відповідача та наслідками, що настали у вигляді заподіяння позивачу майнової шкоди.

Також, колегія суддів зазначає, що обставини розгляду даної справи є відмінними від обставин встановлених Верховним Судом у справі № 521/11727/18, на яку посилається апелянт, і правові висновки суду в якій нібито безпідставно не застосовані судом першої інстанції.

Так у справі № 521/11727/18 предметом розгляду були позовні вимоги про солідарне стягнення з Одеської міської ради, КП «Міськзелентрест» шкоди завданої здоров`ю особи внаслідок падіння дерева, розташованого на території скверу на Соборній площі. При цьому згідно з рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 14 лютого 2008 року № 102(зі змінами) площа Соборна знаходиться на утриманні КП «Міськзелентрест».

Тобто, у цій справі, вимоги до виконавчого комітету Одеської міської ради не заявлялися, а тобто і не були предметом розгляду. Крім того, територія, на якій було розташовано дерево знаходилося на утриманні КП «Міськзелентрест».

Щодо посилань апелянта на те, що ТОВ «КК «Сервіс Плюс», не виконало свої зобов`язання за договором із належного утримання зелених насаджень на прибудинковій теритopiї будинку за адресою: АДРЕСА_1 що призвело до падіння дерева слід зазначити, що прибудинкова територія будинку АДРЕСА_1 не визначена у встановлений Законом спосіб, в матеріалах справа відсутні належні і допустимі докази які б підтверджували конфігурацію, межі і площу прибудинкової території, відсутні відповідні документи щодо права власності або права користування прибудинковою територією.

Посилання апелянта на рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 29.07.2008 року № 924 «Про визначення площ прибудинкових територій багатоквартирних житлових будинків, прибирання яких здійснюється двірниками комунальних підприємств житлово-комунальних сервісів м. Одеси» та рішення від 21.10.2008 року № 1212 «Про внесення змін до рішень Виконавчого комітету Одеської міської ради від 29.07.2008 року № 924 як на документ яким нібито встановлена площа прибудинкової території будинку АДРЕСА_1 є помилковим, оскільки в наведених рішеннях виконкому визначені тільки загальна площа прибудинкових територій багатоквартирних житлових будинків, прибирання яких здійснюється двірниками комунальних підприємств житлово-комунальних сервісів м. Одеси, без визначення конфігурації і встановлення меж.

Тобто даними рішення виконкому встановлені загальні площі «прибиральної території» виключно для двірників, які здійснюють прибирання. При цьому не зрозуміло які конкретно площі земельних ділянок навколо відповідного будинку є нібито прибудинковими територіями, які необхідно прибирати.

Безпідставним є посилання апелянта на абз. г) п. 2.3 Статуту КП ЖКС «Фонтанський», згідно якого Підприємство надає послуги з утримання та управління багатоквартирними житловими будинками та відповідними прибудинковими територіями, виконує функцію балансоутримання, оскільки Статут Комунального підприємства не є документом у розумінні діючого законодавства України в тому числі вищенаведених норм права, яким встановлюється прибудинкова територія багатоквартирного будинку і визначається її балансоутримувач.

Водночас, КП «ЖКС «Фонтанськиії» відповідно до розпорядження міськогоголови від 28.01.2002 року «Про передачу майна у повне господарське відання комунальним підприємствам «Дирекція єдиного замовника» було балансоутримувачем будинку за адресою: АДРЕСА_1 , до 20.08.2021 року та надавало послуги з управління та балансоутримання вказаного будинку.

Між тим, згідно матеріалів справи прибудинкова територія будинку АДРЕСА_1 не перебуває у будь-чий власності або користуванні, на баланс будь-кому не передавалася, як і зелені насадження розташовані ні ній. Балансоутримувач прибудинкової території будинку АДРЕСА_1 , а тобто і зелених насаджень на ній не визначений.

Тобто, земельна ділянка навколо будинку АДРЕСА_1 є комунальною власністю і належить територіальній громаді.

Щодо посилань апелянта на те, що Виконавчим комітетом Одеської міської ради долучено до матеріалів справи скріншотів офіційної сторінки ТОВ «КК «Сервіс Плюс» в соціальній мережі «Instagram» з яких вбачається, що компанією проводиться роботи із прибирання прибудинкових території, включно із дитячими майданчиками слід зазначити, що ці скріншоти не спростовують факту відсутності доказів щодо визначення і встановлення у законний спосіб прибудинкової території будинку АДРЕСА_1 , а також балансоутримувача даної прибудинкової території.

Щодо тверджень апелянта про завищення правничої допомоги, апеляційний суд вважає їх необґрунтованими, оскільки в матеріалах справи наявні докази, які підтверджують понесені позивачем витрати: позовна заява складені і підписана адвокатом, належним чином засвідчені додатки, додані до позовної заяви, адвокатські запити, заява про проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи колісного транспортного засобу в порядку ст.106 ЦПК України, отримання цієї експертизи адвокатом, витяги з інформаційних ресурсів, посилання на практику Верховного Суду, складення відповіді на відзив, участь у судових засіданнях.

Щодо посилань апелянта на те, що в деяких випадках розписані в акті виконаних робіт дії адвоката є фактично складовою однієї процесуальної дії - формування і підготовки позовної заяв, підготовка і оформленням відповіді на відзив слід зазначити, що від цього витрачений час адвоката на проведення цієї роботи не зменшується та в договорі визначена фіксована сума гонорару.

Враховуючи що позов було задоволено, обсяг виконаної адвокатом роботи великий, розмір витрат на оплату послуг адвоката і тривалий час розгляду справи більше двох років у суді першої інстанції, велику кількість судових засідань та активність роботи представника позивача, колегія суддів вважає, що гонорар у розмірі 20000 грн. відповідає критеріям розумності і реальності.

Інші доводи апеляційної скарги Виконавчого комітету Одеської міської ради апеляційний суд відхиляє з урахуванням їх необґрунтованості.

Суд першої інстанції забезпечив повний та всебічний розгляд справи на основі наданих сторонами доказів, оскаржуване рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції по суті вирішення указаного позову та не дають підстав вважати, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, про що зазначає у апеляційній скарзі скаржник.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Докази та обставини на які посилається скаржник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідження та встановленні судом дотримані норми матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, висновки суду першої інстанції є обґрунтованими та узгоджуються з матеріалами справи, при встановленні зазначених фактів судом не було порушено норм цивільного процесуального законодавства й правильно застосовано норми матеріального права.

Доводи апеляційної скарги, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення скаржником норм матеріального та процесуального закону.

З огляду на наведене вбачається, що судом з дотриманням вимог ст. ст. 89,263 ЦПК України дана належна оцінка доказам по справі, вірно встановлений характер спірних правовідносин і обґрунтовано зроблено висновок про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі вищенаведеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається.

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст.375ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вищезазначеного колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Одеської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Приморського районного суду міста Одеси від 29 серпня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 17 червня 2025 року.

Головуючий суддя В.В. Кострицький

Судді В.А. Коновалова

Ю.П. Лозко