Рішення від 24.06.2025 по справі 307/4402/24

Справа № 307/4402/24

Провадження № 2/307/1074/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2025 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Стецюк М.Д., секретар судового засідання ЦехГ.М.,за участю представника позивачки ОСОБА_1 , представника відповідача Панфілова П.Г., розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судум.Тячів впорядку спрощеногопозовного провадженняв режимівідеоконференції цивільнусправу запозовом ОСОБА_2 до Бедевлянськоголіцею Бедевлянської сільської радиТячівського районуЗакарпатської області, третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору настороні відповідача Бедевлянська сільська рада Тячівського району Закарпатської областіпро стягненнясереднього заробіткуза час вимушеного прогулута стягненнясереднього заробіткуза часзатримки розрахункупри звільненні,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_2 ,в інтересахякої дієпредставник адвокат ЖупанА.Ю.звернулася досуду зпозовом довідповідача Бедевлянськоголіцею Бедевлянськоїсільської радиТячівського районуЗакарпатської області, третяособа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору настороні відповідача Бедевлянськасільська радаТячівського районуЗакарпатської області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. В обґрунтування позовних вимог з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог зазначає, що на виконання рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 21 лютого 2024 року по справі №307/2545/23 ОСОБА_2 наказом Бедевлянського ліцею Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області від 01 травня 2024 р.№95-К «Про поновлення ОСОБА_2 », поновлено на посаді вчителя фізики та інформатики в Бедевлянському ліцеї Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, днем 22 травня 2023 року. При цьому, жодних виплат позивачці за період перебування останньої у вимушеному прогулі з 22 травня 2023 року по 30 квітня 2024 року, відповідачем проведено не було. В подальшому, наказом відповідача від 04 червня 2024 року №125-К «Про звільнення ОСОБА_2 », ОСОБА_2 звільнено з посади вчителя фізики та інформатики за власним бажанням днем 12 липня 2024 року. Згідно пункту 2 наказу відповідача від 04 червня 2024 року №125-К, наказано бухгалтеру Бедевлянського ліцею ОСОБА_3 зробити повний розрахунок. 17 липня 2024 року на адресу позивачки надійшло повідомлення відповідача про нараховані та виплачені суми при звільненні від 12 липня №248 та відповідно до якого ОСОБА_2 стало відомо, що ліцеєм не здійснено з нею повний розрахунок, оскільки відповідачем не проведено виплату всіх належних їй на дату звільнення сум заробітної плати, зокрема, суми заробітної плати за період перебування ОСОБА_2 у вимушеному прогулі з 22 травня 2023 року по 30 квітня 2024 року. У зв`язку з цим, він як представник позивачки, звернувся до відповідача із адвокатським запитом від 12 серпня 2024 року №01/08, яким просив, зокрема надати інформацію чи здійснено ОСОБА_2 нарахування та виплату заробітної плати, як вчителю фізики та інформатики в Бедевлянському ліцеї Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, за період з 22 травня 2023 року по 30 квітня 2024 року та надати інформацію щодо розміру сум заробітної плати ОСОБА_2 , які підлягали їй нарахуванню та виплаті, як вчителю фізики та інформатики в Бедевлянському ліцеї Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, за період з 22 травня 2023 року по 30 квітня 2024 року, та у випадку не проведення нарахування та виплати ОСОБА_2 належних їй сум заробітної плати за період з 22 травня 2023 року по 30 квітня 2024 року та які підлягали виплаті останній на дату її звільнення (12 липня 2024 року) повідомити про причини таких дій з посиланням на відповідні норми законодавства. 14 вересня 2024 року представником позивачки отримано лист відповідача від 21 серпня 2024 року №266, яким відмовлено у наданні інформації та матеріалів за запитом №01/08 від 12 серпня 2024 року, посилаючись на те, що такі є конфіденційною інформацією та можуть бути надані відповідачем виключно за згодою ОСОБА_2 18 вересня 2024 року він як представник позивачки повторно звернувся до відповідача із адвокатським запитом №01/09, зміст якого аналогічний змісту запиту від 12 серпня 2024 року №01/08, долучивши додатково Договір про надання правової допомоги №б/н від 08 червня 2023 року для підтвердження повноважень адвоката на отримання відносно ОСОБА_2 конфіденційної інформації. 09 жовтня 2024 року ним отримано лист відповідача №328 від 02 жовтня 2024 року, яким не надано жодної інформацію, що стосувалось питань нарахування та виплати ОСОБА_2 заробітної плати, як вчителю фізики та інформатики в Бедевлянському ліцеї Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, за період з 22 травня 2023 року по 30 квітня 2024 року. Повідомляємо, що з моменту поновлення ОСОБА_2 , на підставі рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 21 лютого 2024 року по справі №307/2545/23, на посаді вчителя фізики та інформатики, відповідачем не здійснено позивачці виплату належних їй, за період з 22 травня 2023 року по 30 квітня 2024 року сум заробітної плати, як впродовж перебування сторін у трудових правовідносинах, так і по дату звернення позивачкою з даним позовом до суду. Такі дії відповідача порушують конституційні права позивачки на своєчасне одержання винагороди за працю, у зв`язку з цим вона змушена звернутися до суду із даним позовом про стягнення невиплачених їй при звільнення належних сум заробітної плати за період з 22 травня 2023 року по 30 квітня 2024 року, а також стягнення середнього заробітку за весь час затримки відповідачем розрахунку по день вирішення судом справи по суті.

Щодо розміру не виплачених позивачці сум середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 22 травня 2023 року по 30 квітня 2024 року, слід зазначити, що звільнення позивачки з 22 травня 2023 року визнано судом незаконним та з огляду на те, що ОСОБА_2 з 23 листопада 2022 року по 20 травня 2023 року включно перебувала у відпустці без збереження заробітної плати, що встановлено судом у рішенні Тячівського районного суду Закарпатської області від 21 лютого 2024 р по справі №307/2545/23, а тому враховуючи положення пункту 2 Порядку № 100, розрахунок суми середнього заробітку позивачки за час її вимушеного прогулу з 22 травня 2023 року по 30 квітня 2024 року має обчислюватися з виплат, отриманих ним за попередні два місяці роботи, а саме за жовтень-листопад 2022 р. адвокатськими запитами від 12 серпня 2024 р. №01/08 та від 18 вересня 2024 №01/09 він звертався до відповідача щодо надання довідки про нараховані та виплачені ОСОБА_2 суми заробітної плати за вересень-жовтень 2022 року, однак така надана відповідачем не була.

Як вбачається із відомостей, зазначених в довідці про доходи №250 від 03 червня 2025 року, яка долучена відповідачем до відзиву, за період з жовтня 2022 по листопад 2022 року, позивачці нарахована заробітна плата у такому розмірі: жовтень 2022 року 13874,35 грн. листопад 2022 року (по 23 листопада 2022 включно) 16797,45 грн.

Таким чином середній заробіток позивачки за час вимушеного прогулу за період з 23 травня 2023 року по 30 квітня 2024 року становить 199 366,05 грн. (807,15 грн/ р.день х 247 роб. дн. = 199366,05 грн) та який підлягає стягненню з відповідача.

Щодо нарахування та сплати середнього заробітку за весь час прострочення розрахунку при звільненні.

Як вже зазначалось, наказом відповідача від 04 червня 2024 року №125-К «Про звільнення ОСОБА_2 », ОСОБА_2 звільнено з посади вчителя фізики та інформатики за власним бажанням днем 12 липня 2024 року. У зв`язку з цим, для розрахунку суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, який підлягає стягненню з відповідача, потрібно брати нараховані суми заробітної плати впродовж останніх двох календарних місяців, що передували місяцю звільнення позивачки, а саме за травень-червень 2024 року. Відповідно до наданої відповідачем довідки про доходи №329 від 02 жовтня 2024 року, позивачці за період травень-червень 2024 р. нарахована заробітна плата, без урахування сум виплаченої в червні 2024 року матеріальної допомоги в розмірі 7732,00 грн., на загальну суму 24035,58 грн., а саме: у травні 2024 року 12628,94 грн.; у червні 2024 року 11406,64 грн. (19138,64 грн. (всього нараховано) 7732,00 грн. (матеріальна допомога)=11406,64 грн.). Враховуючи наведене, у зв`язку із невиплатою відповідачем належних позивачці при звільненні грошових сум, вважає за необхідне стягнути з відповідача вищенаведений середній заробіток за весь період затримки розрахунку при звільненні, тобто з моменту звільнення ОСОБА_2 (з 12 липня 2024 року) та по дату розгляду справи по суті, виходячи з розрахунку 558,97 грн. за один робочий день.

Враховуючи наведене, просить стягнути з Бедевлянського ліцею Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за фактичний час її перебування у вимушеному прогулі в період з 22 травня 2023 року по 30 квітня 2024 року та який не був виплачений при звільненні в розмірі 199366,05 грн. Стягнути з Бедевлянського ліцею Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області на користь ОСОБА_2 середній заробіток в розмірі 558,97 грн. на день за весь час затримки розрахунку при звільненні, тобто з моменту звільнення ОСОБА_2 (з 12 липня 2024 року) та по дату розгляду справи, а також судові витрати.

18 жовтня 2024 року ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області позовну заяву залишено без руху та повідомлено позивачку про необхідність виправлення недоліків позовної заяви.

22 жовтня 2024 року ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області дану заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд призначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалами Тячівського районного суду Закарпатської області від 19 лютого 2025 року клопотання представника позивачки ОСОБА_2 адвоката Жупана А.Ю. про залишення відзиву на позовну заяву без розгляду задоволено, а відзив представника відповідача Бедевлянського ліцею Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області адвоката Полгара М.З. на позовну заяву залишено без розгляду. Відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача Бедевлянського ліцею Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області - адвоката Полгара М.З. про витребування доказів.

26 лютого 2025 року від представника відповідача Полгара М.З надійшли письмові пояснення, згідно яких зазначив, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог з огляду на наступне. Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 21 лютого 2024 року по справі №307/2545/23, яке відповідач отримав засобами поштового зв`язку 06 березня 2024 року, визнано протиправним та скасовано наказ комісії з припинення шляхом приєднання Біловарського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області до Бедевлянського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області від 22 травня 2023 року №27 «Про звільнення ОСОБА_2 » та поновлено ОСОБА_2 на посаді вчителя фізики та інформатики Бедевлянського ліцею Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області днем 22 травня 2023 року.

Як вбачається з рішення суду позивач при зверненні до суду з позовом та при ухваленні рішення, суд виходили з того, що відповідно до рішення п`ятнадцятої сесії VIII скликання Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області «Про припинення Біловарського закладу загальної середньої освіти І - ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області шляхом приєднання №474 від 16 лютого 2023 року, припинено Біловарський ЗЗСО І - ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, ідентифікаційний код 25452536, як юридичну особу шляхом приєднання до Бедевлянського опорного ЗЗСО І - ІІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області (пункт 1 рішення).

Саме тому, в порядку правонаступництва 06 грудня 2023 року до участі в справі залучено Бедевлянський ліцей, в якому в подальшому поновлено позивача на відповідній посаді. Таким чином, у даному випадку, відсутні будь-які протиправні дії чи бездіяльність Бедевлянського ліцею, унаслідок яких працівник ОСОБА_2 була позбавлена права виконувати трудові обов`язки в Біловарському ЗЗСО й отримувати за це заробітну плату. Натомість відповідальною особою, за вимушений прогул, являється навчальний заклад (роботодавець) з якого позивача було звільнено, однак через його припинення, позивачем заявлено позов до Бедевлянського ліцею. Проте, в ході моніторингу судових рішень на сайті судової влади, 04 лютого 2025 року, було з`ясовано, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2023 року, яке набрало законної сили 25 січня 2024 року, у справі №260/1301/23 копію якого навчальним закладом не отримано і по сьогоднішній день, визнано протиправним та скасовано рішення 15 сесії VIII скликання Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області від 16 лютого 2023 року №474 «Про припинення Біловарського закладу загальної середньої освіти І - ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області шляхом приєднання.

Оскільки саме прийняття, зазначеного рішення №474 було підставою правонаступництва прав та обов`язків, на той час припиненого Біловарського ЗЗСО Бедевлянським ЗЗСО, тому з визнанням протиправним та скасуванням даного рішення відпали і правові підстави правонаступництва, що в свою чергу вказує на безпідставність пред`явлення позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу до Бедевлянського ліцею.

Бедевлянський ліцей категорично заперечує обставини вимушеного прогулу позивача у період з 21 лютого 2024 року по 30 квітня 2024 року, а також розрахунок сум середнього заробітку за час вимушеного прогулу наведений у позові та взагалі наявність підстав для стягнення з ліцею на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Окрім цього, починаючи з 21 лютого 2024 року і по 06 березня 2024 року (дата отримання Бедевлянським ліцеєм рішення) позивачка не з`являлась ні в Біловарську гімназію (де фактично працювала до звільнення), а ні до Бедевлянського ліцею Бедевлянської сільської ради (куди поновлена на роботі), що фактично унеможливлювало виконання судового рішення, в частині поновлення на посаді вчителя фізики та інформатики Бедевлянського ліцею Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, яке підлягало до негайного виконання.

Одночасно, з метою реального виконання рішення про поновлення позивача на роботі, адміністрацією навчального закладу, засобами поштового зв`язку, ОСОБА_2 направлялось повідомлення №60 від 07 березня 2024 року, про необхідність термінової явки до Бедевлянського ліцею для забезпечення виконання судового рішення про поновлення на роботі. Однак поштове відправлення з відміткою направлення адресату 07 березня 2024 року, 30 березня 2024 року повернуто відправнику із відміткою про закінчення терміну зберігання. Аналогічного змісту повідомлення під №117 від 26 березня 2024 року, направлено ОСОБА_2 , повторно, що підтверджується поштовим відправленням з відміткою направлення адресату 28 березня 2024 року та повернення відправнику 08 травня 2024 року, із відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою. Незважаючи на це ОСОБА_2 своєчасно не з`явилась на роботу, а коли 01 травня 2024 року прибула в ліцей та висловила свою думку щодо її одночасного навантаження як у Бедевлянському ліцеї так і в Біловарській гімназії Бедевлянського ліцею, то дирекцією навчального закладу негайно було видано наказ про поновлення її на відповідній посаді, ознайомлено з таким та остання була допущена до роботи.

Таким чином, період у часі з 21 лютого 2024 року по 30 квітня 2024 року, з урахуванням ознак «вимушеного прогулу» визначених у Постанові ВС від 17 січня 2024 року у справі № 708/447/23 (протиправність дій чи бездіяльність роботодавця, унаслідок яких працівник позбавляється права виконувати трудові обов`язки й отримувати за це заробітну плату ), не може вважатися часом вимушеного прогулу ОСОБА_2 , оскільки не навчальним закладом, а саме позивачем, яка знаходилась за кордоном, було допущено свідоме нехтування правами та обов`язками як поновленого працівника, внаслідок чого її реально поновлено на посаді, з затримкою, не 21 лютого 2024 року, а 01 травня 2024 року.

Стосовно наведеного у позовній заяві, розрахунку сум середнього заробітку за час вимушеного прогулу згідно якого середньоденний заробіток ОСОБА_2 склав 1230,37 грн., а середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 23.05.2023 року по 30.04.2024 року становить 303901,39 грн. (з розрахунку 247 робочих днів ), то такий виконано позивачем помилково, виходячи з недостовірних відомостей про заробітну плату позивача та періоду вимушеного прогулу.

26 лютого 2025 року ухвалами Тячівського районного суду Закарпатської області клопотання представника відповідача Бедевлянського ліцею Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області - адвоката Полгара М.З. про виклик та допит свідка керівника Бедевлянського ліцею Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області ОСОБА_4 залишено без розгляду. Відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача Бедевлянського ліцею Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області - адвоката Полгара М.З. про залучення третьої сторони, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Бедевлянську сільську раду Тячівського району Закарпатської області.

04 червня 2025 року ухвалами Тячівського районного суду Закарпатської області поновлено представнику відповідача ОСОБА_5 пропущений процесуальний строк для звернення до суду з клопотанням про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача та залучено доучасті всправі в якостітретьої особи,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору настороні відповідача Бедевлянську сільську раду Тячівського району Закарпатської області. Прийнято заяву представника позивачки ОСОБА_2 адвоката Жупана А.Ю. про зменшення розміру позовних вимог у цивільній справі. В подальшому розглядати справу з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

19 червня 2025 року від представника відповідача Панфілова П.Г. надійшов відзив на позовну заяву з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, де зазначає наступне.

Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 21 лютого 2024 року по справі №307/2545/23 визнано протиправним та скасовано наказ комісії з припинення шляхом приєднання Біловарського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області до Бедевлянського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області від 22 травня 2023 року №27 «Про звільнення ОСОБА_2 » та поновлено ОСОБА_2 на посаді вчителя фізики та інформатики Бедевлянського ліцею Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області днем 22 травня 2023 року. Стягнуто з Бедевлянського ліцею Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області на користь держави судовий збір у розмірі 2684 грн. 00 коп. Рішення суду про поновлення ОСОБА_2 на посаді вчителя фізики та інформатики Бедевлянського ліцею Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області днем 22 травня 2023 року підлягає до негайного виконання. В решті позовних вимог відмовлено.

Як вбачається з рішення суду позивач при зверненні в суд з позовом та суд при ухваленні рішення суд виходили з того, що відповідно до рішення п`ятнадцятої сесії VIII скликання Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області « Про припинення Біловарського закладу загальної середньої освіти І - ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області шляхом приєднання №474 від 16 лютого 2023 року, припинено Біловарський ЗЗСО І - ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, ідентифікаційний код 25452536, як юридичну особу шляхом приєднання до Бедевлянського опорного ЗЗСО І - ІІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області (пункт 1 рішення).

Саме тому, в порядку правонаступництва 06 грудня 2023 року до участі в справі залучено Бедевлянський ліцей, в якому в подальшому поновлено позивача на відповідній посаді. Таким чином, у даному випадку, відсутні будь-які протиправні дії чи бездіяльність Бедевлянського ліцею, унаслідок яких працівник ОСОБА_2 була позбавлена права виконувати трудові обов`язки в Біловарському ЗЗСО й отримувати за це заробітну плату. Натомість відповідальною особою, за вимушений прогул, являється навчальний заклад (роботодавець) з якого позивача було звільнено, однак через його припинення, позивачем заявлено позов до Бедевлянського ліцею. Проте, в ході моніторингу судових рішень на сайті судової влади 24 лютого 2025 року, було з`ясовано, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2023 року , яке набрало законної сили 25 січня 2024 року, у справі №260/1301/23 копію якого навчальним закладом не отримано і по сьогоднішній день, визнано протиправним та скасовано рішення 15 сесії VIII скликання Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області від 16 лютого 2023 року №474 «Про припинення Біловарського закладу загальної середньої освіти І - ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області шляхом приєднання.

Оскільки саме прийняття, зазначеного рішення №474 було підставою правонаступництва прав та обов`язків, на той час припиненого Біловарського ЗЗСО Бедевлянським ЗЗСО, тому з визнанням протиправним та скасуванням даного рішення відпали і правові підстави правонаступництва, що в свою чергу вказує на безпідставність пред`явлення позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу до Бедевлянського ліцею.

Бедевлянський ліцей категорично заперечує обставини вимушеного прогулу позивача у період з 21 лютого 2024 року по 30 квітня 2024 року, а також розрахунок сум середнього заробітку за час вимушеного прогулу наведений у позові та взагалі наявність підстав для стягнення з ліцею на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Окрім цього, починаючи з 21 лютого 2024 року і по 06 березня 2024 року (дата отримання Бедевлянським ліцеєм рішення) позивачка не з`являлась ні в Біловарську гімназію ( де фактично працювала до звільнення), а ні до Бедевлянського ліцею Бедевлянської сільської ради (куди поновлена на роботі), що фактично унеможливлювало виконання судового рішення, в частині поновлення на посаді вчителя фізики та інформатики Бедевлянського ліцею Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, яке підлягало до негайного виконання.

Одночасно, з метою реального виконання рішення про поновлення позивача на роботі, адміністрацією навчального закладу, засобами поштового зв`язку, ОСОБА_2 направлялось повідомлення №60 від 07 березня 2024 року, про необхідність термінової явки до Бедевлянського ліцею для забезпечення виконання судового рішення про поновлення на роботі. Однак поштове відправлення з відміткою направлення адресату 07 березня 2024 року, 30 березня 2024 року повернуто відправнику із відміткою про закінчення терміну зберігання. Аналогічного змісту повідомлення під №117 від 26 березня 2024 року, направлено ОСОБА_2 , повторно, що підтверджується поштовим відправленням з відміткою направлення адресату 28 березня 2024 року та повернення відправнику 08 травня 2024 року, із відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою. Незважаючи на це ОСОБА_2 своєчасно не з`явилась на роботу, а коли 01 травня 2024 року прибула в ліцей та висловила свою думку щодо її одночасного навантаження як у Бедевлянському ліцеї так і в Біловарській гімназії Бедевлянського ліцею, то дирекцією навчального закладу негайно було видано наказ про поновлення її на відповідній посаді, ознайомлено з таким та остання була допущена до роботи.

Таким чином, період у часі з 21 лютого 2024 року по 30 квітня 2024 року, з урахуванням ознак «вимушеного прогулу» визначених у Постанові ВС від 17 січня 2024 року у справі № 708/447/23 (протиправність дій чи бездіяльність роботодавця, унаслідок яких працівник позбавляється права виконувати трудові обов`язки й отримувати за це заробітну плату ), не може вважатися часом вимушеного прогулу ОСОБА_2 , оскільки не навчальним закладом, а саме позивачем, яка знаходилась за кордоном, було допущено свідоме нехтування правами та обов`язками як поновленого працівника, внаслідок чого її реально поновлено на посаді, з затримкою, не 21 лютого 2024 року, а 01 травня 2024 року.

Стосовно наведеного у заяві про зменшення розміру позовних вимог, розрахунку сум середнього заробітку за час вимушеного прогулу згідно якого середньоденний заробіток ОСОБА_2 склав 807,15 грн., то такий відповідачем не оспорюється, однак середній заробіток за час вимушеного прогулу становить 199366,05 грн. є помилковим. Так, кількість робочих днів за період з 23 травня 2023 року по 21 лютого 2024 року становить 197 робочих днів. Тому середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу становить 159008,55 грн.

Водночас, позивачкою пропущено строк звернення до суду за вирішенням трудового спору, в частині заявлення позовної вимоги про стягнення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, виходячи з наступного. Згідно зі статтею 233 КЗпП України, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Відтак, ОСОБА_2 з прийняттям 21 лютого 2024 року судового рішення про поновлення її на роботі, була обізнана з підставами відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а тому з цього часу їй безумовно було відомо про можливість та спосіб стягнення відповідних сум. Однак, будучи фактично поновленою на роботі 01 травня 2024 року, на протязі всього періоду роботи до 12 липня 2024 року, отримуючи систематично заробітну плату, не ставила питання про виплату їй середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, який за своєю правовою природою є різновидом матеріальної відповідальності колишнього роботодавця (Біловарського ЗЗСО) перед працівником і не входить до структури заробітної плати, натомість порушила питання про її стягнення через три місяці, після її звільнення, шляхом ініціювання даного позову. За таких обставин доводи позову про те, що позивач дізналася про невиплату їй заробітної плати за період її перебування у вимушеному прогулі, з повідомлення Бедевлянського ліцею - 17 липня 2024 року є безпідставними, а поведінка позивача не може бути визнана добросовісною та залишена поза увагою суду при вирішенні питання щодо дотримання строку передбаченого статтею 233 КЗпП України. Відтак, оскільки ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом 14 жовтня 2024 року, тобто 3 пропуском тримісячного строку, встановленого ст . 233 КЗпП України, це є окремою підставою для відмови у позові, в частині позовної вимоги про виплату їй середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Крім того, ліцей не погоджується з наведеними доводами позовної заяви, оскільки за обставин встановлених судом під час розгляду справи №307/2545/23, ОСОБА_2 заявляла свої вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не до навчального закладу, в якому працювала, а до Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, вважаючи що саме вона повинна нести матеріальну відповідальність за вимушений прогул. Враховуючи наведене, просить у задоволенні позову відмовити.

Представник позивачки ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини і просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_6 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 21 лютого 2024 року визнано протиправним та скасовано наказ комісії з припинення шляхом приєднання Біловарського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області до Бедевлянського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області від 22 травня 2023 року №27 «Про звільнення ОСОБА_2 ». Також поновлено ОСОБА_2 на посаді вчителя фізики та інформатики Бедевлянського ліцею Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області днем 22 травня 2023 року.

Згідно довідки про доходи №329 від 02 жовтня 2024 року, виданої Бедевлянським ліцеєм Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, вбачається загальна сума доходу за період з травня 2024 по липень 2024 року становить 43174,22грн. (том1 а.с.39).

Наказом «Про поновлення ОСОБА_2 » №95-К від 01 травня 2024 року Бедевлянським ліцеєм Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області поновлено ОСОБА_2 на посаді вчителя фізики та інформатики днем 22 травня 2023 року, на виконання рішення суду від 21 лютого 2024 року (том 1 а.с.40).

Наказом «Про звільнення ОСОБА_2 » №125-К від 04 червня 2024 року Бедевлянським ліцеєм Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області звільнено ОСОБА_2 з посади вчителя фізики та інформатики за власним бажання днем 12 липня 2024 року у зв`язку із сімейними обставинами. Бухгалтеру Бедевлянського ліцею ОСОБА_3 зробити повний розрахунок (том 1 а.с.41).

Згідно повідомлення про нараховані та виплачені суми при звільненні від 12 липня №248 відпускні за червень 2024 року 11406,64 грн., відпускні за липень 2024 р.- 4888,56 грн. матеріальна допомога за 2024 р.- 7732,00 грн., розрахунок за невикористану відпустку 6518,08 грн., що разом становить 30545,28 грн. та після всіх утримань виплачена сума складає 24283,48 грн. ( том 1 а.с.47).

12 серпня 2024 року адвокат Жупан А.Ю. звернувся із адвокатським запитом № 01/08 до Бедевлянського ліцею Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області з метою надання наступної інформації. Чи здійснено ОСОБА_2 нарахування та виплату заробітної плати, як вчителю фізики та інформатики в Бедевлянському ліцеї Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області за період з 22 травня 2023 року по 30 квітня 2024 року.Розмір сум заробітної плати ОСОБА_2 , які підлягали їй нарахуванню та виплаті за період з 22 травня 2023 року по 30 квітня 2024 року. У випадку не проведення нарахування та виплати ОСОБА_2 належних їй сум заробітної плати та які підлягали виплаті останній на дату її звільнення (12 липня 2024 року) повідомити про причини таких дій з посиланням на відповідні норми законодавства. Також надати довідку про нараховані та виплачені ОСОБА_2 суми заробітної плати за вересень - листопад 2022 року. Надати довідку про нараховані та виплачені ОСОБА_2 суми заробітної плати за травень - червень 2024 року. Надати завірені копії: наказів Бедевлянського ліцею Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області від 01 травня 2024 р.№95 - К « Про поновления ОСОБА_2 » та №125 - К «Про звільнення ОСОБА_2 » від 04 червня 2024 року (том 1 а.с.22-23).

У відповідь на запит Бедевлянським ліцеєм Бедевлянської сільськоїради Тячівськогорайону Закарпатськоїобласті за№266від 21серпня 2024року булонаправлено листадвокатові ЖупануА.Ю.згідно якоговбачається,що оскільки ОСОБА_2 не с суб`єктом владних повноважень, інформації про неї, в тому числі про нараховану їй заробітну плату, може бути поширена виключно за її згодою. ОСОБА_2 не надала згоду адміністрації Бедевлянського ліцею надати відомості про виплати заробітної плати за відповідні періоди. Також долучили завірені копії наказів (том 1 а.с.32-33).

18 вересня 2024 року адвокат ЖупанА.Ю.повторно звернувсяіз адвокатськимзапитом №01/09до Бедевлянськоголіцею Бедевлянськоїсільської радиТячівського районуЗакарпатської областіз метоюнадання ранішезазначеної інформації.Також вказав,що долиста Бедевлянськоголіцею Бедевлянськоїсільської радиТячівського районуЗакарпатської областіне булодолучено завіренихкопій наказів (том 1 а.с.26-28).

У відповідь на запит Бедевлянським ліцеєм Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області за №328 від 02 жовтня 2024 року було направлено лист адвокатові Жупану А.Ю. згідно якого дирекція Бедевлянського ліцею інформує та надає інформацію про здійснення ОСОБА_2 нарахування та виплату розміру сум заробітної плати, як вчителю фізики та інформатики в Бедевлянському ліцеї надано повідомленням 17 липня 2024 року на адресу ОСОБА_2 . Також повідомляють про те, що інформацією про нараховані та виплачені ОСОБА_2 суми заробітної плати за вересень - листопад 2022 року не володіють. Рішенням двадцять четвертої сесії УІІІ скликання ( перше пленарне засідання ) Бедевлянської сільської Тячівського району Закарпатської області від 22 вересня 2023 року № 568 «Про завершення процедури реорганізації навчальних закладів, перейменування Бедевлянського опорного закладу загальної середньої освіти І - ІІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області та затвердження Статуту Бедевлянського ліцею Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, внесення змін до Договору закріплення майна за закладом на праві оперативного управління» здійснено процедуру припинення Біловарського закладу загальної середньої освіти 1-11 ступенів Тячівського району Закарпатської області. Таким чином, передано не всі документи (том 1 а.с.37-38).

Згідно довідки про доходи №250 від 03 червня 2025 року, виданої Бедевлянським ліцеєм Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, вбачається що загальна сума доходу за період з жовтня 2022 року по листопад 202 року становить 30671,80 грн. (том 2 а.с.33).

З повідомлення Бедевлянського ліцею Бедевлянської сільської ради Тячівського районного суду Закарпатської області №60 від 07 березня 2024 року адресованого ОСОБА_2 відомо, що дирекція Бедевлянського ліцею повідомляє про необхідність терміново з`явитися до Бедевлянського ліцею для забезпечення виконання рішення Тячівського районного суду від 21 лютого 2024 року, в частині поновлення на роботі, яке підлягає негайному виконанню (том 2 а.с.67).

Відповідно до повідомлення Бедевлянського ліцею Бедевлянської сільської ради Тячівського районного суду Закарпатської області №117 від 26 березня 2024 року адресованого ОСОБА_2 відомо, що дирекція Бедевлянського ліцею повідомляє про необхідність терміново з`явитися до Бедевлянського ліцею для забезпечення виконання рішення Тячівського районного суду від 21 лютого 2024 року, в частині поновлення на роботі, яке підлягає негайному виконанню (том 2 а.с.68).

Згідно зі статтею 2ЦПК України завданнями цивільного судочинства є, зокрема, справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

Устатті 43 Конституції Українивизначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Вимушений прогул - це час, упродовж якого працівник з вини роботодавця не мав змоги виконувати трудові функції.

Вимушеності прогулу надають протиправні дії чи бездіяльність роботодавця, унаслідок яких працівник позбавляється права виконувати трудові обов`язки й отримувати за це заробітну плату. Тобто працівник не може вийти на роботу та реалізовувати належне йому право на працю й оплату праці через винні дії (бездіяльність) роботодавця.

Виплата середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу законодавцем пов`язується з певним діянням роботодавця, наслідком яких стала неможливість працівника належним чином реалізовувати своє право на працю.

У постанові Верховного Суду від 17 січня 2024 року у справі № 708/447/23 вказано, що вичерпний перелік підстав виплати працівникові середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу визначено статтями 235, 236 КЗпП Україниі вони не підлягають розширеному тлумаченню.

Отже, оплата вимушеного прогулу у встановлених вказаними статтями КЗпП України випадках є мірою матеріальної відповідальності роботодавця за порушення права працівника на працю. Підставою матеріальної відповідальності роботодавця є трудове майнове правопорушення, тобто винне протиправне порушення роботодавцем своїх трудових обов`язків, внаслідок чого заподіюється майнова шкода працівникові.

Таким чином, виплата працівникові середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу можлива лише з підстав визначених статтями235, 236 КЗпП України.

Статтею 235КЗпП передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до частини 2статті 129 Конституції Україниобов`язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства.

Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Конституції України).

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню (стаття 235 КЗпП України,стаття 430 ЦПК України).

Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей здійснення і підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, що передбачено для переважної більшості судових рішень, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєво важливих прав та інтересів громадян і держави.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 711/8446/16-ц (провадження № 14-37цс19), у постановах Верховного Суду України від 31 жовтня 2012 року у справі № 6-76цс12, від 01 липня 2015 року у справі № 6-435цс15 зроблено висновки про те, що затримкою виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі за змістомстатті 236 КЗпП Українипотрібно вважати невидання власником (уповноваженим органом) наказу про поновлення працівника на роботі без поважних причин негайно після проголошення судового рішення.

Згідностатті 236 КЗпП України у разі затримки роботодавцем виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18 серпня 2022 року у справі № 560/7496/20 зазначено, що: «до вимушеного прогулу прирівнюється затримка роботодавцем виконання рішення про поновлення на роботі (стаття 236 КЗпП України). Середній заробіток за своїм змістом також є державною гарантією, право на отримання якої виникає у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою роботу з незалежних від нього причин».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 червня 2023 року у справі № 461/7423/21 (провадження № 61-872св23) зазначено, що: «належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі необхідно вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків (аналогічний висновок зазначений у постанові Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 501/4019/21-ц, провадження № 61-9103св22).

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що законодавець передбачає обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення на роботі працівника в разі його незаконного звільнення. Цей обов`язок полягає у тому, що роботодавець зобов`язаний видати наказ про поновлення працівника на роботі відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде це рішення суду оскаржуватися.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 червня 2023 року в справі № 461/7423/21 (провадження № 61-872св23) зазначено, що: «для вирішення питання про наявність підстав для стягнення середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі на підставі статті 236КЗпП України суду належить встановити: чи мала місце затримка виконання такого рішення, у разі наявності затримки виконання рішення - встановити період затримки, який необхідно рахувати від наступного для після постановлення рішення про поновлення на роботі до дати видання роботодавцем наказу про поновлення на роботі, та, відповідно, провести розрахунок належних до стягнення сум за встановлений період».

Зважаючи на те, що рішення Тячівського районного суду Закарпатської області про поновлення позивачки ОСОБА_2 на посаді вчителя фізики та інформатики Бедевлянського ліцею Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області днем 22 травня 2023 року постановлено 21 лютого 2024 року, а тому з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 22 травня 2023 року по 21 лютого 2024 року.

Крім того, враховуючи що позивачку ОСОБА_2 фактично поновлено на роботі наказом «Про поновлення ОСОБА_2 » №95-К від 01 травня 2024 року, а тому з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за період з 22 лютого 2024 року по 30 квітня 2024 року.

Відповідно до абзацу третього пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100(далі - Порядок) середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.

Згідно з пунктом 5 розділу IV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на кількість відпрацьованих робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством - календарних днів за цей період.

Відповідно до абзацу другого пункту 8 Порядку після визначення середньоденної заробітної плати, як розрахункової величини для нарахування виплат працівникові здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячну кількість робочих днів у розрахунковому періоді.

Згідно розрахунку позивачки середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 22 травня 2023 року по 30 квітня 2024 року становить 199366,05 грн. (807,15 грн. *247 робочих днів).

Таким чином, суд погоджується з розрахунком позивачки та вважає, що слід стягнути із Бедевлянськоголіцею Бедевлянської сільської радиТячівського районуЗакарпатської області на користь позивачки ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 22 травня 2023 року по 21 лютого 2024 року та з 22 лютого 2024 року по 30 квітня 2024 року в розмірі 199366,05 грн.

Щодо пропуску тримісячного строку позовної давності звернення до суду із вказаним позовом є необгрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно по ч.1, 2 ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбаченихчастиною другоюцієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116). Домашній працівник має право звернутися до суду із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення в місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Відповідно до ч.1ст. 261 ЦК Українивстановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як встановлено судом, позивачка ОСОБА_2 про порушення свого права довідалася отримавши 17 липня 2024 року повідомлення про нараховані та виплачені суми при звільненні від 12 липня №248.

До суду позивачка звернулася 12 жовтня 2024 року, таким чином в межах тримісячного строку встановленого ст. 233 КЗпП України.

Щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні суд вважає зазначити наступне.

Статтею 117 КЗпП Українипередбачено, у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначеністаттею 116цього Кодексу,при відсутностіспору проїх розмірпідприємство,установа,організація повиннівиплатити працівниковійого середнійзаробіток завесь часзатримки подень фактичногорозрахунку,але небільш якза шістьмісяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановленийчастиною першоюцієї статті.

Метою такого законодавчого регулювання є захист майнових прав працівника у зв`язку з його звільненням з роботи, зокрема захист права працівника на своєчасне одержання заробітної плати за виконану роботу, яка є основним засобом до існування працівника, необхідним для забезпечення його життя.

Однак, встановлений ст. 117КЗпП Українимеханізм компенсації роботодавцем працівнику середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не передбачає чітких критеріїв оцінки пропорційності щодо врахування справедливого та розумного балансу між інтересами працівника і роботодавця.

Відповідно до ч. 1ст. 27 ЗУ «Про оплату праці», порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що позивачка була звільнена з 12 липня 2024 року з посади вчителя фізики та інформатики за власним бажання, у зв`язку з чим, відповідно дост. 117 Кодексу законів про працю України, відповідачем повинно бути виплачено ОСОБА_2 за весь час затримки, тобто з 12 липня 2024 року - день звільнення по 12 січня 2025 року - 6-ти місячна межа виплати середнього заробітку за весь час затримки.

Середньоденна заробітна плата складає 558,97 грн. (у травні 2024 року 12628,94 грн.; у червні 2024 року 11406,64 грн. / 43 робочі дні), таким чином середній заробіток за весь час затримки розрахунку з дня звільнення по 12 січня 2025 року складає 73225,07 грн. (з 12 липня 2025 року по 12 січня 2025 року 131 робочий день, 558,97 грн * 131 дні = 73225,07 грн.).

Таким чином, суд дійшов до висновку, що сума середнього заробітку за час затримки розрахунку в розмірі 73225,07 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки, а позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи викладене вище, оцінивши сукупність наданих сторонами доказів в їх взаємозв`язку і достатності, їх належність та допустимість, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивачки 199366,05 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 73225,07 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Суд звертає увагу, що при виплаті стягнутої судом суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу відповідач до проведення фактичної виплати зобов`язаний нарахувати й утримати з цієї суми прибутковий податок та інші обов`язкові платежі, оскільки такий обов`язок по їх нарахуванню покладений на підприємство, а не на суд, який під час ухвалення рішення не може вираховувати та утримувати ці платежі.

Відповідно до ч. 1ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Крім того, згідно з п. 1 ч. 3ст.133ЦПКУкраїни до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійнуправничу допомогу.

Згідно ч. ч. 1, 1ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, згідно ч. 8ст.141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Враховуючи, що представник позивача зробив відповідну заяву щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд може вирішити дане питання вже після ухвалення рішення по суті позовних вимог відповідно до приписівст. 270 ЦПК України.

Керуючись ст.258,259,263-265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Бедевлянськоголіцею Бедевлянської сільської радиТячівського району Закарпатської області на користь ОСОБА_2 199366 (сто дев`яносто дев`ять тисяч триста шістдесят шість) грн. 05 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Стягнути із Бедевлянськоголіцею Бедевлянської сільської радиТячівського району Закарпатської області на користь ОСОБА_2 73225 (сімдесят три тисячі двісті двадцять п`ять) грн. 07 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Бедевлянськоголіцею Бедевлянської сільської радиТячівського району Закарпатської області на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 968,96 грн.

Стягнути з Бедевлянськоголіцею Бедевлянської сільської радиТячівського району Закарпатської області на користь держави на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України 3028 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення (складання).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відомості про учасників справи:

Позивачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 .

Відповідач: Бедевлянський ліцей Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, адреса місцезнаходження: 90561, с. Бедевля, вул. Волошина, 49, Тячівського району, Закарпатської області, код ЄДРПОУ - 25452430.

Третя особа: Бедевлянська сільська рада Тячівського району Закарпатської області, адреса місцезнаходження: 90561, с. Бедевля, вул. Волошина, 18, Тячівського району, Закарпатської області, код ЄДРПОУ 04351601.

Повний текст рішення суду складено 24 червня 2025 року.

Суддя М.Д.Стецюк