34/105-10-3203
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" грудня 2010 р. Справа № 34/105-10-3203
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду складі:
Головуючого судді Лавренюк О.Т.
суддів Савицького Я.Ф., Гладишевої Т.Я.
при секретарі судового засідання Бахчеван Х.М.
за участю представників сторін:
від позивача: Пижов В.В.. дов. № 117-Д від 23.11.2010 р.
від відповідача: Фролова Р.В., дов. б/н від 21.10.2010 р.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ВІВ”
на рішення господарського суду Одеської області від 10.09.2010 р.
по справі № 34/105-10-3203
за позовом Закритого акціонерного товариства „АПК-ІНВЕСТ” (далі по тексту –ЗАТ „АПК-ІНВЕСТ”)
до Товариства з обмеженою відповідальністю „ВІВ” (далі по тексту –ТОВ „ВІВ”)
про стягнення 634 538,53 грн.
Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального Кодексу.
В судовому засіданні 09.12.2010 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
В С Т А Н О В И Л А:
19.07.2010 р. до господарського суду Одеської області надійшла позовна заява ЗАТ „АПК-ІНВЕСТ” до ТОВ „ВІВ” про стягнення 634538,53 грн. заборгованості за поставлений товар згідно договору поставки № 102/ДМП-10 від 06.02.2010 р. (далі по тексту –Договір), яка складається із суми заборгованості –553 569,62 грн., штрафних санкцій за несвоєчасну оплату поставленого товару в розмірі 76 740,82 грн., 3% річних у розмірі 4228,09 грн., державного мита за подачу апеляційної скарги в розмірі 6345,39 грн. та витрат на ІТЗ судового процесу в розмірі 236,00 грн.
Рішенням господарського суду Одеської області від 10.09.2010 р. (суддя Фаєр Ю.Г.) по справі № 34/105-10-3203 позов ЗАТ „АПК-ІНВЕСТ” до ТОВ „ВІВ” задоволений в повному обсязі.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ТОВ „ ВІВ” звернулося з апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду, в якій просить оскаржене рішення скасувати в частині стягнення з відповідача 28 278,73 грн. пені, 48 462,09 грн. штрафу, 3% річних у розмірі 4228,09 грн. та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 28 278,73 грн. пені, 48 462,09 грн. штрафу, 3% річних у розмірі 4228,09 грн. відмовити.
В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення господарським судом першої інстанції норм процесуального права, а саме судом не було повідомлено належним чином ТОВ „ВІВ” про час та місце розгляду справи, у зв'язку з чим товариство не змогло взяти участь у розгляді справи і надати свої заперечення проти позову.
30.11.2010 р. до Одеського апеляційного господарського суду надійшов відзив ЗАТ „АПК-ІНВЕСТ” на апеляційну скаргу ТОВ „ВІВ”, в якому ЗАТ „АПК-ІНВЕСТ” просить господарський суд апеляційної інстанції залишити оскаржене рішення без змін, а апеляційну скаргу ТОВ „ВІВ” без задоволення.
В судові засідання представники сторін з'являлися, надавали суду усні пояснення.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги ТОВ „ВІВ”, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Одеської області слід залишити без змін, з огляду на наступне.
Як встановлено матеріалами справи, 06.02.2010 р. між ЗАТ „АПК-ІНВЕСТ” (постачальник) та ТОВ „ВІВ” (покупець) було укладено Договір, відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язався поставляти (передавати у власність) покупцеві окремими партіями м'ясо свиней (свинини) відчизняного походження у тушах та півтушах відповідної категорії та визначеного ступеню термічної обробки, блоки із м'яса, субпродукти м'ясні оброблені, напівфабрикати м'ясні (товар) за найменуванням товару(у разі поставки м'яса свиней з визначенням відповідної категорії та ступеню термічної обробки), асортиментом та цінами, узгодженими сторонами у специфікації, яка є відповідним додатком до договору і є його невід'ємною частиною, а покупець, в свою чергу –прийняти товар та своєчасно сплатити його вартість(п. 1.1 Договору).
Згідно п. 1.2 Договору конкретна кількість, асортимент, ціни товару відповідно до узгодженої специфікації, а також строки поставки відповідної партії товару визначаються сторонами шляхом надання покупцем та прийняття постачальником відповідних заявок на товар, оформлених за формою, визначеною в додатку № 1 до Договору, який є його невід'ємною частиною.
Відповідно до п. 2.9 Договору моментом передачі товару є момент оформлення відповідних супровідних документів на товар, з зазначенням в цих документах дати фактичного отримання товару.
Відповідно до п. 3.1 Договору приймання товару за кількістю та якістю провадиться згідно з Інструкцією щодо порядку приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 р. № П-6, та Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 р. № П-7, діючими стандартами, технічними умовами, та цім договором.
Відповідно до п.п. 3.2, пп. 3.2.1 п. 3.2 даного розділу приймання-передача товару за кількістю та якістю проводиться в момент передачі товару покупцю в місці поставки, у присутності уповноважених представників сторін. Приймання товару здійснюється покупцем за кількістю місць чи по вазі-брутто (вагою-брутто вага товару з упаковкою).
Згідно п. 3.4 Договору у разі виявлення невідповідності якості, кількості, маркування товару, тари або упаковки вимогам стандартів, технічним умовам, даному договору або даним, зазначеним у документах, що засвідчують кількість та якість товару, в момент передачі товару, приймання товару призупиняється (якщо товар ще не прийнятий), після чого відповідні уповноважені представники сторін складають Акт про виявлення невідповідності якості та кількості товару, за відповідною формою, визначеною у додатку № 3 до Договору. Будь-які рішення, що приймаються спільною комісією покупця та постачальника, під час складання акту про виявлення невідповідності якості та кількості товару є обов'язковими до виконання для сторін Договору.
У відповідності до вимог п.п. 5.1-5.5 Договору ціна за одиницю товару, що поставляється за цим договором визначається відповідною специфікацією та враховує податок на додану вартість у розмірі 20 відсотків. Загальна вартість цього договору складається з загальної вартості всіх поставок товару за цим договором, зазначених у заявках покупця та закріплених в рахунках і видаткових накладних та враховує податок на додану вартість у розмірі 20 відсотків. Покупець здійснює оплату товару постачальнику у розмірі 100% вартості товару за видатковими накладними та у відповідності до узгоджених сторонами цін у відповідній специфікації, на протязі 7 банківських днів з дня отримання товару. Днем здійснення платежу вважається день в який сума, що підлягає сплаті, зарахована на рахунок постачальника. Платежі за цим договором здійснюються покупцем на рахунок постачальника, зазначений у розділі 12 цього договору, в безготівковій формі виключно на підставі видаткових накладних. Платежі, здійснені покупцем не на підставі видаткової накладної постачальника не вважаються належним виконанням покупцем своїх зобов'язань з оплати товару за цим договором.
Згідно п. 5.8 Договору покупець зобов'язаний проводити звірення розрахунків з постачальником за поставлений товар до 10 числа кожного місяця, який іде за звітним періодом, яким є один календарний місяць, шляхом підписання акту звірки взаєморозрахунків оформленого належним чином, постачальник має право призупинити поставки товару за цим договором (виконання заявок покупця). При наявності розбіжностей, останні оформляються протоколом розбіжностей сторони, яка виявила розбіжності.
Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін і діє по 31.12.2011 р. включно, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за ним.
На виконання умов Договору, згідно товарних накладних від 28.01.2010 р. № 2059МК на суму 70176,04 грн., від 19.02.2010 р. № 4265МК на суму 137938,88 грн., від 01.03.2010 р. № 5130МК на суму 153584,87 грн., від 10.03.2010 р. № 6054МК на суму 4827,60 грн., № 6055МК на суму 66251,95 грн., від 13.03.2010 р. № 6417МК на суму 153934,61 грн., від 17.03.2010 р. № 6804МК на суму 66368,53 грн., від 22.03.2010 р. № 7328МК на суму 153844,43 грн., від 29.03.2010 р. № 8153МК на суму 427414,50 грн., від 08.04.2010 р. № 9230МК на суму 263016,24 грн. та, з врахуванням коректировки до товарної накладної № 9230МК від 08.04.2010 р., на суму 931,67 грн., від 14.04.2010 р. № 9971МК на суму 770,16 грн., № 9972 на суму 207231,54 грн., від 22.04.2010 р. № 10860МК на суму 211182,05 грн., від 28.04.2010 р. № 11460МК на суму 352820,64 грн., від 05.05.2010 р. № 12141МК на суму 270276,84 грн. позивач поставив товар на суму 2540570,55 грн., одержаний уповноваженими представниками відповідача.
В порушення умов Договору поставки відповідач не розрахувався з позивачем у встановлений договором строк, у зв'язку з чим останнім на адресу ТОВ „ВІВ” направлено претензію вих. № 438/1 від 31.05.2010 р. з вимогою оплатити заборгованість за отриманий товар у розмірі 573569,62 грн., штрафні санкції на загальну суму 40467,58 грн., впродовж 2 банківських днів з дня розгляду цієї претензії.
Зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Згідно п. 7.6. зазначеного розділу за несвоєчасну оплату поставленого товару, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення. Крім того, за порушення строків оплати, покупець сплачує постачальнику штраф в наступному розмірі: за прострочення платежу від одного до десяти календарних днів –0,5% від вартості поставленого та неоплаченого товару, від десяти до тридцяти календарних днів –1% від вартості поставленого та неоплаченого товару, понад тридцять календарних днів –5% від вартості поставленого та неоплаченого товару.
Вищенаведені обставини зумовили ЗАТ „АПК-ІНВЕСТ” звернутися до господарського суду з відповідною позовною заявою.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у томі числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За приписами ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не впливає із договору або актів цивільного законодавства, тобто право на примусове стягнення коштів з відповідача на користь позивача виникає у позивача лише після того, як відповідач не виконає свої зобов'язання у встановленому законом порядку.
Згідно ст. 625 зазначеного кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки –грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Аналізуючи надані докази та наведені правові норми, господарський суд першої інстанції правомірно визнав їх належними доказами для задоволення позовної заяви в повному обсязі.
Судова колегія погоджується з такою думкою місцевого суду, оскільки оскаржене рішення обґрунтовано та винесено із дотриманням норм чинного законодавства України.
Посилання скаржника на те, що місцевий господарський суд прийняв оскаржене рішення з порушенням норм процесуального права в частині не надання можливості позивачу захищати свої права належним чином шляхом неналежного повідомлення останнього про час та місце розгляду справи, спростовуються наявними матеріалами справи, з яких вбачається, що при укладанні Договору відповідача зазначив адресу, саме за якою і звертався позивач з претензією та господарський суд посилав процесуальні документи також за зазначеною адресою, при чому відповідачем не було надано позивачу будь-яку інформацію про зміну своєї адреси.
За таких обставин судова колегія вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення, суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права, дав належну оцінку наданим доказам, висновки, викладені у рішенні суду, відповідають обставинам справи і тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування обґрунтованого та законного рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального Кодексу України, колегія суддів -
П О С Т А Н О В И Л А:
Рішення господарського суду Одеської області від 10.09.2010 р. по справі № 34/105-10-3203 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ВІВ” –без задоволення.
Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.
Головуючий суддя О.Т. Лавренюк
Суддя Я.Ф. Савицький
Суддя Т.Я. Гладишева
Суд | Одеський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 09.12.2010 |
Оприлюднено | 16.12.2010 |
Номер документу | 12835686 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Одеський апеляційний господарський суд
Лавренюк О.Т.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні