Постанова від 24.06.2025 по справі 420/4577/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/4577/25

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваля М.П.,

суддів Осіпова Ю.В.,

Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу Департаменту з питань цивільного захисту, оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Одеської обласної державної адміністрації на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року, прийняте у складі суду судді Потоцької Н.В. в місті Одеса, по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань цивільного захисту, оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Одеської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Департаменту з питань цивільного захисту, оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Одеської обласної державної адміністрації, в якому позивач просила суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ тимчасово виконуючого обов`язки директора Департаменту з питань цивільного захисту, оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Одеської обласної державної адміністрації від 08.01.2025 року №2о/с «Про звільнення ОСОБА_2 »;

- поновити ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста-юрисконсульта Департаменту з питань цивільного захисту, оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Одеської обласної державної адміністрації;

- стягнути з Департаменту з питань цивільного захисту, оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Одеської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ тимчасово виконуючого обов`язки директора Департаменту з питань цивільного захисту, оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Одеської обласної державної адміністрації від 08.01.2025 року №2о/с «Про звільнення ОСОБА_2 ». Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста-юрисконсульта Департаменту з питань цивільного захисту, оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Одеської обласної державної адміністрації. Стягнуто з Департаменту з питань цивільного захисту, оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Одеської обласної державної адміністрації на користь на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 10.01.2025 по 18.04.2025 у сумі 106318,95 грн., з відрахуванням обов`язкових платежів до бюджету та спеціальних фондів.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Департамент з питань цивільного захисту, оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Одеської обласної державної адміністрації звернувся до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а також неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, тому просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що Закон України «Про правовий режим воєнного стану» містить чітку заборону переведення працівників, призначених без конкурсного відбору на інші посади державної служби, що не було враховано судом першої інстанції. Апелянт вказує, що разом з попередженням про наступне звільнення позивачу було надано перелік зі всіма наявними вакантними посадами державної служби в Департаменті та запропоновано розглянути можливість призначення, у порядку встановленому чинним законодавством на одну із цих посад. Щодо заяви позивача про призначення на посаду головного спеціаліста з питань режимно-секретної роботи Департаменту апелянт вказує, що призначення на посаду головного спеціаліста з питань режимно-секретної роботи Департаменту можливе тільки після погодження РСО вищого рівня та Управління Служби безпеки України в Одеській області, а також за наявності стажу у сфері охорони державної таємниці не менше 1 року.

Позивачем надано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу тимчасово виконуючого обов`язки директора Департаменту з питань цивільного захисту, оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Одеської обласної державної адміністрації Шевченко М.П. від 13 листопада 2023 року №60о/с ОСОБА_1 було призначено на посаду головного спеціаліста-юрисконсульта Департаменту з питань цивільного захисту, оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Одеської обласної державної адміністрації з 15 листопада 2023 року, до призначення на цю посаду переможця конкурсу, але на строк не більше 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану.

Відповідно до розпорядження виконуючого обов`язки голови (начальника) Одеської обласної державної (військової) адміністрації від 20.08.2024 №796/А-2024 «Про внесення змін до структури та штатної чисельності Департаменту з питань цивільного захисту, оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Одеської обласної державної адміністрації» було вирішено змінити структуру та штатний розпис Департаменту з питань цивільного захисту, оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Одеської обласної державної адміністрації без скорочення чисельності або штату державних службовців.

Наказом тимчасово виконуючого обов`язки директора Департаменту з питань цивільного захисту, оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Одеської обласної державної адміністрації Шевченко М.П. від 02.12.2024 №77 о/с «Про введення в дію штатного розпису Департаменту з питань цивільного захисту, оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Одеської обласної державної адміністрації» було введено в дію штатний розпис нової структури Департаменту.

Листом Департаменту від 03.12.2024 №2162/09/03-14/2-24, який отримано ОСОБА_1 09.12.2024, позивача було попереджено про наступне звільнення з посади головного спеціаліста-юрисконсульта Департаменту, яку вона обіймаю на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу», у зв`язку із внесенням змін до структури Департаменту та скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури та штатного розпису без скорочення чисельності або штату державних службовців.

Разом із попередженням позивачу надано Перелік вакантних посад державної служби в Департаменті з питань цивільного захисту, оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Одеської обласної державної адміністрації, позивачу запропоновано наступні посади:

Категорії В1 (головний спеціаліст)

1. Головний спеціаліст з питань режимно-секретної роботи (критерії призначення відповідно до пункту 40 постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року №939, а саме: після погодження з РСО вищого рівня та Управління Служби безпеки України в Одеській області);

2. Головний спеціаліст відділу оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами управління оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами;

3. Головний спеціаліст відділу оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами управління оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами;

4. Головний спеціаліст відділу фінансового та ресурсного забезпечення управління оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами.

Категорії В2 (провідний спеціаліст)

1. Провідний спеціаліст відділу цивільного захисту управління цивільного захисту;

2. Провідний спеціаліст відділу оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами управління оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами.

категорії В3 (спеціаліст)

1. Спеціаліст відділу цивільного захисту управління цивільного захисту.

02.01.2025 ОСОБА_1 подано заяву про призначення на посаду головного спеціаліста з питань режимно-секретної роботи.

Наказом №2 о/с від 08.01.2025 ОСОБА_1 звільнено з 09.01.2025 у зв`язку зі скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури та штатного розпису без скорочення чисельності або штату державних службовців відповідно до пункту 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу».

Листом №65/09/03-14/2-25 від 14.01.2025 ОСОБА_1 повідомлено, що її заява від 02.01.2025 щодо призначення на посаду головного спеціаліста з питань режимно-секретної роботи Департаменту з питань цивільного захисту, оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Одеської обласної державної адміністрації розглянуто та не задоволено.

Вважаючи протиправними наказ про своє звільнення, позивач звернулась до суду з адміністративним позовом.

Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що до спірних правовідносин, які пов`язані саме з припиненням державної служби, підлягають застосуванню норми спеціального законодавства, а саме ч. 3 ст. 87 Закону України «Про державну службу», при цьому встановлені судом порушення вказаної норми, є істотними порушеннями процедури припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення (відповідача), які впливають на остаточний її результат. Одночасно суд визнав необґрунтованими посилання відповідача на приписи Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», оскільки за висновками суду вони не регулюють питання припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення у зв`язку з скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців.

Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі Закон № 889-VIII).

Згідно з частинами другою, третьою статті 5 Закону № 889-VIII Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.

Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

В силу пункту 4 частини першої статті 83 Закону № 889-VIII державна служба припиняється за ініціативою суб`єкта призначення (стаття 87 цього Закону).

Приписами частини першої статті 87 Закону № 889-VIII визначено, що підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є:

1) скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу;

1-1) ліквідація державного органу;

2) встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування;

3) отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності;

4) вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.

Відповідно до частини третьої статті 87 Закону № 889-VIII суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів.

Одночасно з попередженням про звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті суб`єкт призначення або керівник державної служби пропонує державному службовцю іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей. При цьому враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством про працю.

Державний службовець звільняється на підставі пункту 1 частини першої цієї статті у разі, коли відсутня можливість запропонувати відповідні посади, а також у разі його відмови від переведення на запропоновану посаду.

Водночас, згідно з частиною п`ятою статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VIII (далі Закон № 389-VIII), у період дії воєнного стану особи призначаються на посади державної служби, посади в органах місцевого самоврядування, посади керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки, комунальних підприємств, установ, організацій керівником державної служби або суб`єктом призначення, сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради, начальником відповідної військової адміністрації без конкурсного відбору, обов`язковість якого передбачена законом, на підставі поданої заяви, заповненої особової картки встановленого зразка та документів, що підтверджують наявність у таких осіб громадянства України, освіти та досвіду роботи згідно з вимогами законодавства, встановленими щодо відповідних посад.

Державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування, призначені відповідно до абзацу першого цієї частини, не можуть бути переведені на інші посади державної служби або посади в органах місцевого самоврядування.

Дія цієї частини не застосовується при призначенні на посади державної служби, за якими спеціальним законом встановлено порядок виконання обов`язків у разі відсутності керівника державного органу (у тому числі у разі припинення його повноважень чи звільнення з посади), крім випадків, якщо встановлений спеціальним законом порядок неможливо застосувати через відсутність осіб, на яких може бути покладено виконання обов`язків керівника державного органу.

За приписами статті 20 Закону № 389-VIII правовий статус та обмеження прав і свобод громадян та прав і законних інтересів юридичних осіб в умовах воєнного стану визначаються відповідно до Конституції України та цього Закону. В умовах воєнного стану не можуть бути обмежені права і свободи людини і громадянина, передбачені частиною другою статті 64 Конституції України.

Спірним у цій справі є питання правомірності звільнення позивача, якого призначено на посаду державної служби у період дії воєнного стану без конкурсного відбору, обов`язковість якого передбачена законом, та звільнено без пропонування іншої рівнозначної посади державної служби.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2136-IX (далі - Закон № 2136-IX) цей Закон визначає особливості проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, представництв іноземних суб`єктів господарської діяльності в Україні, а також осіб, які працюють за трудовим договором, укладеним з фізичними особами (далі - працівники), у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

На період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина передбачених статтями 43, 44 Конституції України.

У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю, законів України "Про державну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", інших законодавчих актів, що регулюють діяльність державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування у частині відносин, врегульованих цим Законом.

З аналізу наведеної правової норми висновується, що у період дії воєнного стану стаття 43 Конституції України, в якій передбачено гарантування громадянам захист від незаконного звільнення, обмежено Законом № 2136-IX. Разом з цим не застосовуються, зокрема, норми законодавства про працю, законів України "Про державну службу", що регулюють діяльність державних службовців у частині відносин, врегульованих цим Законом.

Отже, колегія суддів зазначає, що у зв`язку із військовою агресією російської федерації на території України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан, в період дії якого законодавчо встановлена можливість призначення на посади державної служби без конкурсного відбору в період дії воєнного стану, а також обмежується можливість переведення державних службовців на інші посади державної служби, якщо такі службовці були призначені без конкурсного відбору в період дії воєнного стану.

З урахуванням наведеного, Законом № 2259-IX встановлено заборону щодо переведення посадових осіб місцевого самоврядування, які були призначені без конкурсів в період дії воєнного стану, на іншу посаду в органі місцевого самоврядування і під час дії воєнного стану і після його завершення чи скасування.

Фактичні обставини даної справи свідчать, що позивача відповідно до наказу тимчасово виконуючого обов`язки директора Департаменту з питань цивільного захисту, оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Одеської обласної державної адміністрації Шевченко М.П. від 13 листопада 2023 року №60о/с призначено на посаду державної служби відповідно до приписів частини п`ятої статті 10 Закону № 389-VIII, тобто у період дії воєнного стану без конкурсного відбору.

У зв`язку з тим, що наказ тимчасово виконуючого обов`язки директора Департаменту від 13.11.2023 № 60 о/с «Про призначення ОСОБА_2 » містив посилання на норми Закону України «Про правовий режим воєнного стану», позивач, станом на момент призначення її на посаду, була обізнана з особливостями проходження державної служби особами, які призначені на посаду без конкурсного відбору під час дії правового режиму воєнного стану.

З аналізу наведених правових норм висновується, що державні службовці, які призначені на посаду у період дії воєнного стану без конкурсного відбору, обов`язковість якого передбачена законом, не можуть бути переведені на інші посади державної служби або посади в органах місцевого самоврядування.

Так, державний службовець звільняється на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII у разі, коли відсутня можливість запропонувати відповідні посади, а також у разі його відмови від переведення на запропоновану посаду.

За приписами частини третьої статті 87 Закону № 889-VIII одночасно з попередженням про звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті суб`єкт призначення або керівник державної служби пропонує державному службовцю іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей. При цьому враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством про працю.

Державний службовець звільняється на підставі пункту 1 частини першої цієї статті у разі, коли відсутня можливість запропонувати відповідні посади, а також у разі його відмови від переведення на запропоновану посаду.

Варто зазначити, що в умовах дії воєнного стану ця процедура не змінилася, принаймні в тому, що звільнення з названої підстави передбачає пропонування посад (якщо є посади, які можна пропонувати під час дії попередження про наступне звільнення). Тут варто нагадати також про положення частини першої статті 41 Закону № 889-VIII, за змістом якої державний службовець з урахуванням його професійної підготовки та професійних компетентностей може бути переведений на іншу рівнозначну або нижчу вакантну посаду в тому самому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті) без обов`язкового проведення конкурсу за рішенням керівника державної служби або суб`єкта призначення.

Подібний висновок Верховний Суд уже викладав у постановах від 13 березня 2025 року у справі № 320/13326/23, від 27 березня 2025 року у справі № 440/12540/23, де попри нетотожний суб`єктний склад, водночас підставою звільнення в обох випадках є пункт 1 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII.

Варто зазначити, що нормами Законів № 2136-IX та № 389-VIII визначено особливості організації трудових відносин в умовах воєнного стану і їхні норми є спеціальними у цей період. У Прикінцевих положеннях Закону № 389-VIII (статті 28) передбачено, що нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону. Отже, у разі виникнення суперечностей норм цього Закону нормам іншого, застосуванню підлягають норми саме Закону № 389-VIII.

Аналогічні висновки були викладені Верховним Судом у постановах від 16.04.2025 року по справі № 640/22081/22 та від 23.04.2025 року по справі № 320/12821/23.

При цьому, приписами ч.3 ст. 66 Закону України «Про правотворчу діяльність» передбачено, що разі виявлення колізії між нормативно-правовими актами рівної юридичної сили пріоритет у застосуванні мають норми, що містяться в нормативно-правових актах спеціального законодавства України (крім випадку, визначеного частиною другою цієї статті); норми, що містяться у нормативно-правових актах, що вступили в дію пізніше.

Враховуючи викладене, оскільки спірні правовідносини щодо проходження позивачем публічної служби виникли під час дії на території України правового режиму воєнного стану, апеляційний суд вважає, що саме норми Закону № 389-VIII у межах спірних правовідносин є спеціальними та підлягають застосуванню.

Досліджуючи дотримання процедури звільнення позивача з посади, колегія суддів звертає увагу, що листом Департаменту від 03.12.2024 №2162/09/03-14/2-24, який отримано ОСОБА_1 09.12.2024, позивача було попереджено про наступне звільнення з посади головного спеціаліста-юрисконсульта Департаменту, яку вона обіймає на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу», у зв`язку із внесенням змін до структури Департаменту та скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури та штатного розпису без скорочення чисельності або штату державних службовців.

Таким чином, відповідачем було дотримано тридцятиденний строк попередження позивача державного службовця про наступне звільнення, що сторонами по справі не заперечується.

Колегія суддів звертає увагу, що позивача було звільнено у зв`язку із скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, у зв`язку із чим посилання суду першої інстанції на чисельність штату відповідача є помилковими.

Апеляційний суд також зазначає, що як свідчать матеріали справи, враховуючи встановлені Законом № 389-VIII обмеження можливості переведення державних службовців на інші посади державної служби, якщо такі службовці були призначені без конкурсного відбору в період дії воєнного стану, відповідачем було надано позивачу Перелік вакантних посад державної служби в Департаменті з питань цивільного захисту, оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Одеської обласної державної адміністрації.

02.01.2025 ОСОБА_1 подано заяву про призначення на посаду головного спеціаліста з питань режимно-секретної роботи.

Водночас, колегія суддів враховує доводи апелянта, що призначення на посаду головного спеціаліста з питань режимно-секретної роботи Департаменту можливе тільки після погодження РСО вищого рівня та Управління Служби безпеки України в Одеській області, а також за наявності стажу у сфері охорони державної таємниці не менше 1 року.

Таким чином, колегія суддів не вбачає у межах фактичних обставин даної справи таких істотних порушень порядку звільнення позивача, які б давали підстави стверджувати про протиправність такого звільнення.

З урахуванням викладеного, та з огляду на невідповідність позивача зазначеним вище критеріям призначення на посаду спеціаліста з питань режимно-секретної роботи, колегія суддів вважає, що наказ тимчасово виконуючого обов`язки директора Департаменту з питань цивільного захисту, оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Одеської обласної державної адміністрації від 08.01.2025 року №2о/с про звільнення позивача є законним, обґрунтованим та скасуванню не підлягає.

В свою чергу, враховуючи правомірність зазначеного наказу про звільнення, позовні вимоги ОСОБА_1 про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, як похідні, задоволенню також не підлягають.

Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст, 292, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Департаменту з питань цивільного захисту, оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Одеської обласної державної адміністрації на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань цивільного захисту, оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Одеської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий суддя: М. П. Коваль

Суддя: Ю.В. Осіпов

Суддя: В.О. Скрипченко