Ухвала від 29.09.2025 по справі 420/4577/25

УХВАЛА

29 вересня 2025 року

м. Київ

справа №420/4577/25

адміністративне провадження №К/990/35196/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Кашпур О.В.,

суддів - Білак М.В., Уханенка С.А.,

перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2025 року у справі №420/4577/25 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань цивільного захисту, оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Одеської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Департаменту з питань цивільного захисту, оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Одеської обласної державної адміністрації, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати наказ тимчасово виконуючого обов`язки директора Департаменту з питань цивільного захисту, оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Одеської обласної державної адміністрації від 08 січня 2025 року №2о/с «Про звільнення ОСОБА_2 »;

- поновити ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста-юрисконсульта Департаменту з питань цивільного захисту, оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Одеської обласної державної адміністрації;

- стягнути з Департаменту з питань цивільного захисту, оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Одеської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ тимчасово виконуючого обов`язки директора Департаменту з питань цивільного захисту, оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Одеської обласної державної адміністрації від 08 січня 2025 року №2о/с «Про звільнення ОСОБА_2 ».

Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста-юрисконсульта Департаменту з питань цивільного захисту, оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Одеської обласної державної адміністрації.

Стягнуто з Департаменту з питань цивільного захисту, оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Одеської обласної державної адміністрації на користь на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 10 січня 2025 року по 18 квітня 2025 року у сумі 106318,95 грн, з відрахуванням обов`язкових платежів до бюджету та спеціальних фондів.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2025 року апеляційну скаргу Департаменту з питань цивільного захисту, оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Одеської обласної державної адміністрації на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року - задоволено.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань цивільного захисту, оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Одеської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - скасовано та прийнято нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі.

Ухвалами Верховного Суду від 07 серпня 2025 року та від 20 серпня 2025 року касаційні скарги ОСОБА_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2025 року у справі №420/4577/25 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань цивільного захисту, оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Одеської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - повернуті особі, яка їх подала.

22 серпня 2025 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» втретє звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2025 року у справі №420/4577/25. Скаржник просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У зв`язку із перебуванням суддів Кашпур О.В. з 01 вересня 2025 року по 26 вересня 2025 року (Наказ від 01 серпня 2025 року №2538/0/6-25) та ОСОБА_3 з 25 серпня 2025 року по 12 вересня 2025 року (Наказ від 01 серпня 2025 року №2536/0/6-25) у відпустці, питання щодо відкриття провадження у справі вирішується колегією суддів після усунення всіх обставин, які перешкоджали вирішенню цього питання.

Касаційну скаргу подано з пропуском строку на касаційне оскарження.

Відповідно до частин першої, другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Згідно з приписами частини третьої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

Одночасно із касаційною скаргою скаржник заявляє клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження в обґрунтування якого вказує, що вперше касаційну скаргу було подано до суду касаційної інстанції з дотриманням встановленого законом строку на касаційне оскарження після отримання оскаржуваного рішення суду. Проте, ухвалами Верховного Суду від 07 серпня 2025 року та 20 серпня 2025 року подані касаційні скарги були повернуті скаржнику.

Оскільки вперше касаційну скаргу скаржником подано протягом тридцяти днів із дня отримання оскаржуваного судового рішення, а повторно із касаційними скаргами звертався до Суду без суттєвих затримок та зайвих зволікань після отримання копії ухвал про повернення касаційних скарг, Суд уважає, що клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження підлягає задоволенню.

За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Перевіркою змісту касаційної скарги встановлено, що скаржник на виконання вимог статті 330 КАС України, як на підстави звернення до Суду, посилається на пункти 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

У касаційній скарзі скаржник, посилаючись на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України, вказує про необхідність відступлення від висновку Верховного Суду, викладених у постановах від 16 квітня 2025 року у справі №640/22081/22 та від 23 квітня 2025 року у справі №320/2821/23 та застосованих судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові.

Суд зазначає, що у разі оскарження рішень судів попередніх інстанцій з підстав, передбачених пунктом 2 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник у касаційній скарзі повинен навести обґрунтовані та переконливі аргументи, які слугували б підставою для висновків про необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

Необхідно зауважити, що з метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Суд повинен мати ґрунтовні підстави: його попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання.

Обґрунтованими підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду можуть бути, зокрема, зміна законодавства; ухвалення рішення Конституційним Судом України або ж винесення рішення Європейського суду з прав людини, висновки якого мають бути враховані національними судами; зміни у правозастосуванні, зумовлені розширенням сфери застосування певного принципу права або ж зміною доктринальних підходів до вирішення питань, необхідність забезпечити єдність судової практики у застосуванні норм права тощо.

Необхідність відступу від висновку, викладеного в раніше ухвалених постановах Верховного Суду, має виникати з певних визначених об`єктивних причин і такі причини повинні бути чітко визначені та аргументовані скаржником при посиланні на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України.

Втім, скаржником не зазначено належного нормативно-правового обґрунтування необхідності відступлення від правового висновку, застосованого до спірних правовідносин, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

З огляду на викладене, Суд відхиляє посилання скаржника на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Разом з тим, у касаційній скарзі скаржник посилаючись на підпункт «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України зазначає, що справа має значний суспільний інтерес для невизначеного кола державних службовців, оскільки між нормами законодавства, які застосовували суди двох інстанцій, існують прогалини, які можуть бути усунуті шляхом застосування аналогії закону та/або права. Також вказує, що ця справа має виняткове значення для неї, у зв`язку з тим, що розгляд цієї касаційної скарги спростує її сумнів щодо справедливості та неупередженості судового рішення, який виник у неї за відсутності можливості однозначного та розумного розуміння підстав для припинення державної служби при звільненні та застосуванні законодавства при вирішенні справи, яке не набрало чинності.

Проаналізувавши доводи касаційної скарги щодо підстав касаційного оскарження, визначених статтею 328 КАС України, Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі, оскільки вказані скаржником доводи є достатньо обґрунтованими та потребують перевірки.

Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі на підставі пунктів 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а також підпункту «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 328 - 330, 334, 335, 338 КАС України,

У Х В А Л И В :

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2025 року у справі №420/4577/25.

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2025 року у справі №420/4577/25 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань цивільного захисту, оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Одеської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Витребувати справу №420/4577/25 із Одеського окружного адміністративного суду.

Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В. Кашпур

Судді: М.В. Білак

С.А. Уханенко