Постанова від 24.06.2025 по справі 400/11498/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/11498/24

Категорія:106020000Головуючий в 1 інстанції: Устинова І.А.

Місце ухвалення: м. Миколаїв

Дата складання повного тексту: 10.04.2025 р.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Бітова А.І.

суддів Лук`янчук О.В.

Ступакової І.Г.

у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута за правилами п.3 ч.1 ст. 311 КАС України,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ІНФОРМАЦІЯ_2 ), військової частини (далі в/ч) НОМЕР_1 про:

-визнання протиправним та скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 19 листопада 2024 року №586 (з основної діяльності) в частині призову та направлення солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , для проходження військової служби за мобілізацією до в/ч НОМЕР_1 ;

-зобов`язання в/ч НОМЕР_1 виключити солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зі списків особового складу в/ч НОМЕР_1 .

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що він, на підставі наказу №145/к-тр від 05 грудня 2022 року прийнятий на посаду тракториста ТОВ "АГРО-ТОРГІВЕЛЬНА ФІРМА "АГРО-ДІЛО" (код ЄДРПОУ 36384300) з посадовим окладом згідно штатного розпису.

Згідно наказу Мінагрополітики від 27 травня 2024 року №1643 "Про визначення ТОВ "АТФ "АГРО-ДІЛО" критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період" визначено ТОВ "АГРО-ТОРГІВЕЛЬНА ФІРМА "АГРО-ДІЛО" (код ЄДРПОУ 36384300) критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

04 червня 2024 року за вих. №040624-1 ТОВ "АГРО-ТОРГІВЕЛЬНА ФІРМА "АГРО-ДІЛО" звернулось на адресу Мінагрополітики з пропозицією щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та на період дії воєнного стану військовозобов`язаним працівникам згідно списку.

До вказаного списку військовозобов`язаних, які пропонуються на бронювання на період мобілізації та на воєнний стан було включено військовозобов`язаного працівника товариства ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який значиться під порядковим №14. Листом Міністерства оборони України №220/6945/6 від 15 липня 2024 року повідомлено, що за результатами розгляду надісланого списку військовозобов`язаних працівників ТОВ "АГРО-ТОРГІВЕЛЬНА ФІРМА "АГРО-ДІЛО" щодо повноти його заповнення та наявності обґрунтувань, згаданий список військовозобов`язаних працівників погоджується.

Наказом Мінекономіки від 23 липня 2024 року №18029 "Про бронювання військовозобов`язаних за ТОВ "АТФ "АГРО-ДІЛО" заброньовано за ТОВ "АТФ "АГРО- ДІЛО" на період мобілізації та на воєнний час військовозобов`язаних, які працюють у зазначеному товаристві, за списком, погодженим Міністерством оборони України. Відповідно до результату бронювання за заявою ТОВ "АТФ "АГРО-ДІЛО", сформованого засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, військовозобов`язаного працівника ОСОБА_1 , було заброньовано до 27 травня 2025 року.

13 листопада 2024 на адресу ТОВ "АТФ "АГРО-ДІЛО" надійшло розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 07 листопада 2024 №4163 щодо оповіщення військовозобов`язаних працівників про їх виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Після прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , було направлено для проходження медичного огляду ВЛК, за результатами якого його визнано придатним до військової служби в особливий період. Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 19 листопада 2024 року №586 (з основної діяльності) солдата ОСОБА_1 , призвано та направлено для проходження військової служби за мобілізацією до військової частини НОМЕР_1 з 19 листопада 2024 року.

Таким чином, ОСОБА_1 , який на момент видання начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 наказу від 19 листопада 2024 №586 (з основної діяльності), мав діючу відстрочку до 27 травня 2025 року та бронювання за адресу ТОВ "АТФ "АГРО-ДІЛО" на період мобілізації та на воєнний стан, був незаконно, протиправно, без наявності для цього будь-яких передбачених законодавством підстав, призваний та направлений для проходження військової служби за мобілізацією до в/ч НОМЕР_1 .

Позивач вважав, що оскаржуваний наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 про призов на військову службу під час мобілізації особи, яка має дійсну відстрочку та бронювання, є явно протиправним та незаконним, порушує права позивача, що і стало підставою для звернення до суду із даною позовною заявою.

Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_2 , позов не визнав, вказуючи, що спірний наказ про зарахування до військової частини, як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням. Вказував, що на виконання розпорядження голови Миколаївської районної військової адміністрації від 05 листопада 2024 року №М-30-р-дск, №М-31-р-дск, №М-32-р-дск, голови Первомайської військової адміністрації від 06 листопада 2024 року №М-1-дск, №М-2-р-дск визначено перелік підприємств, установ, організацій, яким скасовано мобілізаційні завдання з виробництва та розподілу сільськогосподарської продукції та продовольства для забезпечення потреб національної економіки України в особливий період території Миколаївського району.

Відповідач в/ч НОМЕР_1 , позов не визнав, вказуючи, що станом на дату прийняття наказу командиром в/ч НОМЕР_1 в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини, командир в/ч НОМЕР_1 діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, на підставі чинного на той момент наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 19 листопада 2024 №58 та жодним чином не порушив права позивач.

Наказ про зарахування до списків особового складу військової частини, який також є актом індивідуальної дії, реалізовано його застосуванням. Вказував, що позивач із рапортом до командира військової частини про його звільнення із зазначенням підстав, визначених п.2 ч.4 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" №2232-ХІІ (далі Закон №2232-ХІІ), за наслідками розгляду якого мало бути прийняте відповідне рішення, не звертався. Також, відповідач зазначив, що солдат за призовом по мобілізації ОСОБА_1 15 грудня 2024 року самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 та на даний час його місце знаходження невідоме. Згідно наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 15 грудня 2024 №385 солдат ОСОБА_1 виключений з усіх видів забезпечення.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_5 , в/ч НОМЕР_1 задоволено.

Визнано протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) від 19 листопада 2024 року №586 (з основної діяльності) в частині призову та направлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ), для проходження військової служби за мобілізацією до військової частини НОМЕР_1 .

Зобов`язано в/ч НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення від проходження військової служби ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу в/ч НОМЕР_1 .

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу в розмірі 2 000 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що відповідно до ч.7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Аналіз положень процесуального законодавства, якими врегульовано питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу, дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. Водночас, незважаючи на те, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, такий, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч.5 ст. 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Заявлений представником позивача у заяві про розподіл витрат на правничу розмір витрат на професійну правничу допомогу 10 000 грн. ґрунтується на тому, що за виконання обов`язків представника клієнт сплачує адвокату гонорар, розмір якого встановлюється відповідно до додаткової угоди, обсяг виконаної роботи зазначається в акті виконаних робіт.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року іншими учасниками справи не оскаржено.

Таким чином, відповідно до правил ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, тобто, в частині вимог залишених без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини.

ОСОБА_1 на підставі наказу №145/к-тр від 05 грудня 2022 року прийнятий на посаду тракториста ТОВ "АГРО-ТОРГІВЕЛЬНА ФІРМА "АГРО-ДІЛО" (код ЄДРПОУ 36384300) з посадовим окладом згідно штатного розпису.

Наказом Мінагрополітики від 27 травня 2024 року №1643 "Про визначення ТОВ "АТФ "АГРО-ДІЛО" критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період" визначено ТОВ "АГРО-ТОРГІВЕЛЬНА ФІРМА "АГРО-ДІЛО" (код ЄДРПОУ 36384300) критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

04 червня 2024 року за вих. №040624-1 ТОВ "АГРО-ТОРГІВЕЛЬНА ФІРМА "АГРО-ДІЛО" звернулось на адресу Мінагрополітики з пропозицією щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та на період дії воєнного стану військовозобов`язаним працівникам згідно Списку військовозобов`язаних, які пропонуються на бронювання на період мобілізації та на воєнний стан за ТОВ "АГРО-ТОРГІВЕЛЬНА ФІРМА "АГРО-ДІЛО".

До вказаного Списку військовозобов`язаних, які пропонуються на бронювання на період мобілізації та на воєнний стан було включено військовозобов`язаного працівника товариства позивача, який значиться під порядковим №14.

Листом Міністерства оборони України №220/6945/6 від 15.07.2024 року повідомлено, що за результатами розгляду надісланого списку військовозобов`язаних працівників ТОВ "АГРО-ТОРГІВЕЛЬНА ФІРМА "АГРО-ДІЛО" щодо повноти його заповнення та наявності обґрунтувань, згаданий список військовозобов`язаних працівників погоджується.

Наказом Мінекономіки від 23 липня 2024 року №18029 "Про бронювання військовозобов`язаних за ТОВ "АТФ "АГРО-ДІЛО" заброньовано за ТОВ "АТФ "АГРО- ДІЛО" на період мобілізації та на воєнний час військовозобов`язаних, які працюють у зазначеному товаристві, за списком, погодженим Міністерством оборони України.

Відповідно до результату бронювання за заявою ТОВ "АТФ "АГРО-ДІЛО" №20240722-31425 від 22 липня 2024 року, сформованого засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, військовозобов`язаного працівника ОСОБА_1 було заброньовано до 22 липня 2025 року.

ТОВ "АТФ "АГРО-ДІЛО" надіслало до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де позивач перебуває на військовому обліку, повідомлення про бронювання позивача. за формою згідно з додатком 5 для зарахування його на спеціальний військовий облік.

Вказане повідомлення було направлено на адресу МРТЦК та СП рекомендованим поштовим відправленням, яке згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення було вручено 27 серпня 2024 року.

19 листопада 2024 року позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення військово-облікових даних.

В цей же день позивача було направлено для проходження ВЛК, за результатами якої позивача було визнано придатним до військової служби.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 19 листопада 2024 року №586, зокрема позивача призвано на військову службу під час мобілізації, в особливий період та направлено для проходження служби до в/ч НОМЕР_1 з 19 листопада 2024року.

Вважаючи наказ про призов на військову службу під час загальної мобілізації протиправним, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Вирішуючи справу (в частині оскаржуваних позовних вимог), суд першої інстанції виходив з того, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірними зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг) та ціною позову. На підставі вище викладеного, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача про розподіл судових витрат шляхом компенсації останньому витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням принципів обґрунтованості, співмірності та пропорційності у розмірі 2 000 грн. Відтак, сума судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 грн. підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 , яким було прийнято протиправним наказ.

Колегія суддів не погоджується з цими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно ч.ч.1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно ч.7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За змістом п.1 ч.3 ст. 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

За правилами ч. 5 ст. 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З урахуванням вищенаведених правових норм, колегія суддів зазначає, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі №816/2096/17 та у постанові від 16 травня 2019 року у справі №823/2638/18.

Дослідивши вищезазначену заяву, колегія суддів зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі №520/7431/19.

Представник позивача на підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу відповідно до ч.7 ст.139 КАС України, надав до суду:

Договір про надання професійної правничої допомоги №29/11/2024-П від 29 листопада 2024 року,

Додаткову угоду №1 від 29 листопада 2024 року до Договору про надання професійної правничої допомоги № 29/11/2024-П від 29 листопада 2024 року;

Акт здачі-приймання-передачі наданих послуг від 18 лютого 2025 року.

Відповідно до п. 4.1- 4.2 Договору сума гонорару за надання правової допомоги Клієнту узгоджується Сторонами у Додаткових угодах, які є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно п.2 Додаткової угоди №1 до Договору оплата послуг з представництва інтересів Клієнта оплата послуг з представництва інтересів Клієнта в суді першої інстанції здійснюється протягом 30 (тридцяти) днів з дня набрання рішенням суду законної сили..

У пп.7.1. п.7 Додаткової угоди №1 до Договору встановлено, що правнича допомога вважається наданою після підписання Акту здачі-приймання робіт (надання послуг), який підписується Сторонами та скріплюється печатками (за наявності).

На виконання умов Договору та Додаткової угоди №1 до Договору між сторонами підписано Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 18 лютого 2025 року, яким визначено перелік послуг (професійну правничу допомогу), які Виконавець надав Клієнту та узгоджено вартість наданих Виконавцем послуг.

Відповідно п.2 Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) загальна вартість наданих Виконавцем послуг становить 10 000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 коп.), без ПДВ.

Згідно з Актом здачі приймання робіт (надання послуг), загальна вартість виконаних послуг складає 10 000 грн, з них:

Ознайомлення з наданими Клієнтом документами щодо призову та направлення ОСОБА_1 , для проходження військової служби за мобілізацією до військової частини в особливий період, пошук та аналіз судової практики в аналогічній категорії справ для обрання ефективного та належного способу судового захисту 500 грн.;

Підготовка та подання до Миколаївського окружного адміністративного суду заяви про забезпечення позову до подання адміністративного позову 1 000 грн.;

Підготовка та подання Миколаївського окружного адміністративного суду адміністративного позову про визнання протиправним та скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 19 листопада 2024 року №586 (з основної діяльності) в частині призову та направлення ОСОБА_1 , для проходження військової служби за мобілізацією до в/ч НОМЕР_1 ; зобов`язання в/ч НОМЕР_1 виключити солдата ОСОБА_1 , зі списків особового складу в/ч НОМЕР_1 3 000 грн.

Підготовка та подання до суду заяв по суті (відповідей на відзиви), додаткових пояснень (доказів), клопотань під час розгляду адміністративної справи №400/11498/24 в Миколаївському окружному адміністративному суді 3 000 грн;

Підготовка та направлення адвокатського запиту до в/ч НОМЕР_1 з метою отримання копії наказу про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу в/ч НОМЕР_1 500 грн.;

Представництво інтересів ОСОБА_1 в Миколаївському окружному адміністративному суді в судових засіданнях по справі №400/11498/24 в режимі відеоконференції 2 000 грн.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в постанові від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

У справі № 640/18402/19 (постанова від 28 грудня 2020 року) Верховний Суд дійшов висновку, що розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.

При цьому, сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання критеріїв визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу (ст.ст. 134, 139 КАС України), дає підстави дійти висновку, що вирішення питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу по суті (розміру суми витрат, які підлягають відшкодуванню) є обов`язком суду, зокрема, шляхом надання оцінки доказам поданим стороною із застосуванням критеріїв визначених у ст.ст. 134,139 КАС України.

Так відповідно до усталеної практики Верховного Суду суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, повинен враховувати, що:

-не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18 та від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21);

-при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 грудня 2021 року у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №775/9215/15ц);

-суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №775/9215/15ц).

Колегія суддів дослідивши зміст наданих послуг з урахуванням складності справи та виконаної адвокатом роботи, приходить до висновку, що правнича допомога, яка складається із усного та письмового консультування клієнта, збирання доказів для підготовки позовної заяви за своєю природою входить до послуг зі складання позовної заяви, що передбачає вивчення та опрацювання необхідної кількості документів, аналіз законодавства та судової практики, підготовку правової позиції та узгодження її з Клієнтом.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням проведеної роботи, об`ємом наданих послуг адвокатом, під час надання позивачу правничої допомоги, кількістю та необхідністю складених процесуальних документів, співмірністю наданих послуг та витрат на правову допомогу, колегія суддів приходить до висновку, що стягненню на користь позивача підлягають витрати у розмірі 8 000 грн., що за даних обставин є співмірним.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги позивача шляхом компенсації позивачу витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням принципів обґрунтованості, співмірності та пропорційності у розмірі 8 000 грн.

Згідно положень ст. 317 КАС України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

За таких обставин, оскільки суд першої інстанції дійшов правильних висновків щодо наявності правових підстав для задоволення заяви позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, проте судом першої інстанції не було враховано принципи обґрунтованості, співмірності та пропорційності, колегія суддів вважає, що судове рішення, відповідно до вимог ст.ст. 317 КАС України, підлягає зміні в частині суми, яка підлягає стягненню з МРТЦК та СП

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.2 ч.1 ст. 315, п.3, 4 ст. 317, ст.ст. 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року змінити, виклавши абзац четвертий резолютивної частини судового рішення у наступній редакції:

"Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_3 ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу в розмірі 8 000 грн (вісім тисяч гривень).".

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 24 червня 2025 року.

Головуючий: Бітов А.І.

Суддя: Лук`янчук О.В.

Суддя: Ступакова І.Г.