Постанова від 25.06.2025 по справі 447/2195/19

Справа № 447/2195/19 Головуючий у 1 інстанції: Карбовнік І.М.

Провадження № 22-ц/811/3458/24 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П. Провадження № 22-ц/811/3490/24

Провадження № 22-ц/811/3491/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Цяцяк Р.П.,

судді Ванівський О.М. та Шеремета Н.О.,

за участю: секретаря Підлужного В.І.;

адвоката Манукян М.А. представника позивачки ОСОБА_1 ;

адвоката Шимчишина І.С. представника МВКП «Верховина»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Манукян Марти Андріївни, представника ОСОБА_1 , на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 09 жовтня 2020 року та додаткові рішення цього ж суду від 21 жовтня 2020 року у справі за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_2 , державного реєстратора Миколаївської районної державної адміністрації Львівської області Шимбри Мар`яни Ярославівни, Малого виробничо-комерційного підприємства «Верховина» та Роздільської селищної ради Миколаївського (на даний час Стрийського) району Львівської області, з участю третьої особи - Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції України у Львівській області, про усунення перешкод у здійсненні права власності, користуванні та розпорядженні нерухомим майном, визнання протиправним та скасування рішень, визнання недійсним договору купівлі-продажу,

В С Т А Н О В И В:

У вересні2019року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , Відділу державної реєстрації Миколаївської районної державної адміністрації Львівської області, Малого виробничо-комерційного підприємства «Верховина» (далі МВКП «Верховина») та Роздільської селищної ради Миколаївського району Львівської області,про усунення перешкод у здійсненні права власності, користуванні та розпорядженні нерухомим майном, визнання протиправним та скасування рішень.

Позов мотивованотим,що улютому 2008року позивачканабула правовласності наоб`єктнерухомого майна,площею 57,2кв.м,розташований заадресою: АДРЕСА_1 ,на підставідоговору купівлі-продажу,укладеного ізРоздільською седищноюрадою.В їїкористуванні знаходитьсяпідвальне приміщенняплощею 42,3кв.м,вхід доякого зглухої стінибудинку.Станом на09вересня 2019року вхіддопідвального приміщеннязамуровано самовільноюдобудовою,тому вонапозбавлена правана користуванняданим приміщенням.Крім цього,у зв`язкуз поганоюциркуляцією повітряу підвальномуприміщенні весьперший поверхбудинку почав покриватися грибком. Будівництво здійснюється ОСОБА_2 та МВКП «Верховина» за адресою: АДРЕСА_2 . Дії останніх проводяться без дозвільних документів.

Земельна ділянка з кадастровим номером 4623055400:01:004:0185, площею 0,0067 га, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , надана МВКП «Верховина» в користування на підставі договору оренди землі від 17 липня 2013 року з Роздільською селищноюрадою Миколаївського району Львівської області. Фактично самочинне будівництво частково ведеться на земельній ділянці, наданій позивачці на підставі рішення Роздільської селищної ради Миколаївського району Львівської області від 02 липня 2013 року № 353.

Стверджувалося, що ОСОБА_2 та МВКП «Верховина»,заблокувавши вхід до належного їй підвального приміщення, порушують її право власності щодо користування та розпорядження майном на власний розсуд.

Уточнивши в подальшому позовні вимоги, ОСОБА_1 просила суд:

- зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у здійсненні права власності щодо нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом демонтажу самочинного об`єкта незавершеного будівництва розташованого за адресою: АДРЕСА_2 ;

- усунути перешкоди у здійсненні користування та розпорядження ОСОБА_1 земельною ділянкою, прилеглою до будинку АДРЕСА_1 , шляхом припинення права власності на земельну ділянку кадастровий номер 4623055400:01:004:0185, зареєстровану за ОСОБА_2 ;

- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: від 02липня2019рокуіндексний номер 47576282 на земельну ділянку кадастровий номер 4623055400:01:004:0185 та від 02липня2019рокуіндексний номер 47573318 на об`єкт незавершеного будівництва, прийняті державним реєстратором Миколаївської районної державної адміністрації Львівської області;

- визнати незаконним та скасувати рішення 15 сесії 6 скликання Роздільської селищної ради №351 від 02липня2013року;

- визнати незаконним та скасувати рішення 26сесії 7 скликання Роздільської селищної ради Миколаївського району Львівської області від № 488 від 05березня2019року «Про продаж МВКП«Верховина»земельної ділянки у власність»;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 19 березня 2019 року, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського районного нотаріального округу Львівської області Алексєєвим В.А., зареєстрованим в реєстрі за № 366 (том 1, а.с. 1-6, 78, 129-136, 174-180).

УхвалоюМиколаївського районного суду Львівської області від19 листопада 2019 року замінено відповідача - Відділ державної реєстрації Миколаївської районної державної адміністрації Львівської області на відповідача - державного реєстратора Миколаївської районної державної адміністрації Львівської області Шимбра М. Я.

РішеннямМиколаївського районного суду Львівської області від09жовтня 2020 року узадоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із його недоведеності та необґрунтованості (том 1, а.с. 246-247).

Додатковим рішеннямМиколаївськогорайонного судуЛьвівської областівід21жовтня 2020року заяву Радецького І. М. про ухвалення додаткового рішення задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12400,00 грн.

Іншим додатковимрішеннямМиколаївського районногосуду Львівськоїобластівід 21жовтня 2020року стягнуто з ОСОБА_1 на користь МВКП «Верховина» витрати на правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

Не погодившись із вказаними судовими рішеннями суду першої інстанції, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник - адвокат Манукян М. А.,оскаржила їх до суду апеляційної інстанції, покликаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, та на порушення норм процесуального і неправильне застосування норм матеріального права.

Апелянт просить оскаржувані рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Вважає, що оскаржуване рішення не містить доводів відхилення аргументів сторони позивача щодо підстав задоволення позовних вимог.

Зазначаючи про те, що позивачка набула 12.02.2008 право власності на об`єкт нерухомого майна на АДРЕСА_1 , вважає, що вона також має право на відповідну частину земельної ділянки під згаданою будівлею та частину земельної ділянки, яка є необхідною для її обслуговування.

Звертає увагу на те, що рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 06.09.2012 року у справі № 1313/2564/2012 встановлено, що права позивачки порушені переданням в оренду земельної ділянки на АДРЕСА_3 , яка є прилеглою до приміщень, власником яких є позивачка.

Також звертає увагу на те, що через прилеглу земельну ділянку, якій на даний час присвоєно адресу АДРЕСА_3 , проходять водопровідні мережі та мережі водовідведення, однак спірне будівництво ОСОБА_2 ведеться саме на водопровідній мережі та мережі водовідведення, що позбавляє доступу до такої позивачки.

Вважає, що після розгляду судом вищезгаданої справи № 1313/2564/12 Роздільська селищна рада та МВКП «Верховина» навмисне змінили адресу з АДРЕСА_3 на АДРЕСА_3 : для того, щоб рішенням Роздільської селищної ради від 02.07.2013 року № 351 надати земельну ділянку на АДРЕСА_3 в оренду МВКП «Верховина», а у подальшому і продати цю земельну ділянку МВКП «Верховина» на підставі рішення Роздільської селищної ради від 05.03.2019 року № 488, що і було зроблено шляхом укладення 19.03.2019 року договору купівлі-продажу зазначеної земельної ділянки, в результаті чого позивачку було позбавлено прав на прилеглу земельну ділянку необхідну для обслуговування належних їй на праві власності приміщень.

Звертає увагу на те, що будівництво відповідачем ведеться впритул до стіни приміщення позивачки і, як наслідок, стіна приміщення позивачки почала руйнуватися, а також новозбудований об`єкт закрив доступ до підвальних приміщень у будівлі, чим унеможливив доступ до таких.

Що стосується оскарження додаткових рішень, то апелянт вважає, що суд не врахував додаткові пояснення позивачки від 07.09.2020 року щодо витрат на правову допомогу, оскільки вважає, що докази, долучені адвокатом Шимчишин І.С., є недопустимими та не є належним підтвердженням понесених витрат на правову допомогу.

Вважає, що адвокат не надав підтвердження виконання того, що перелічено у звіті, а затрачений ним час на судові засідання є значно меншим, ніж про це ним зазначається у заяві, оскільки розрахунки витраченого часу є неспівмірними із обсягом робіт, складністю справи і свідчать про свідоме завищення сум за відповідну допомогу.

Щодо стягнення з позивачки витрат на правничу допомогу на користь ОСОБА_2 , то зазначає, що останній таких витрат ще не поніс, а адвокат Ратич Т.М. подав попередній розрахунок лише 21.01.2020 року, що виключає стягнення із позивачки витрат на правову допомогу.

Вважає незрозумілим те, чому адвокат просить про стягнення 12 400 грн, оскільки гонорар за надання правової допомоги становить 3 000 грн. (том 2, а.с. 1-11, 51-53).

Справа судами розглядалася неодноразово.

Постановою Верховного Суду від 23 жовтня 2024 року було скасовано постанову Львівського апеляційного суду від 10 жовтня 2023 року (якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено) і справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (том 3, а.с. 100-108).

Відповідач ОСОБА_2 та його представник, адвокат Ратич Т.М., будучи своєчасно належним чином повідомленими про час та місце апеляційного розгляду справи (том 4, а.с. 11, 12, 23, 24, 35, 36, 42, 56-59, 61, 88-91, 169), в судові засідання по справі не з`являлися і про причини такої неявки суд не повідомляли, що (у відповідності до частини 2 статті 372 ЦПК України) не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта на підтримання доводів апеляційної скарги та заперечення цих доводів зі сторони представника МВКП «Верховина», перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість оскаржуваних судових рішень в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судами встановлено та стверджується матеріалами справи наступне.

20лютого 2008року ОСОБА_1 уклала із Роздільською селищною радою нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу нерухомого майна, згідно із пунктом 1 якого Роздільська селищна рада (Продавець) продала, а ОСОБА_1 (Покупець) купила нерухоме майно, а саме 67/100 ідеальних частин від цілого цегляного магазину площею 99,5 кв.м, зазначеному в поповерховому плані підлітерою А-1,що складаютьприміщення № 1, 2, 3, загальною площею 57,2 кв.м, розташованого на території Роздільської селищної ради, що знаходиться в АДРЕСА_1 (том 1, а.с. 11).

02липня 2013року рішенням Роздільської селищної ради № 349 «Прозатвердження акта земельної комісії», затверджено акт земельноїкомісії від02липня 2013року «Провстановлення межземельної ділянки»по АДРЕСА_1 ,арішенням № 353 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 70 кв.м за вищезгаданою адресою (том 1, а.с. 112-115).

У матеріалах справи наявні заяви (повідомлення) чоловіка позивачки ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_2 (відповідач) проводить незаконне будівництво за адресою: АДРЕСА_2 на земельній ділянці, яка в притул знаходиться до будинку, що належить йому на праві власності та знаходиться на АДРЕСА_1 , а саме: встановлено тимчасову споруду.

Відділ Держгеокадастру у Миколаївському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області повідомив, що земельна ділянка з кадастровим номером 46223055400:01:004:0185, розташована за адресою АДРЕСА_2 , площею 0,0067 га, перебуває в оренді МВКП «Верховина» на підставі договору оренди від 31 липня 2012 року терміном на 45 років.

13лютого 2019року Роздільська селищна рада Миколаївського району Львівської області листом повідомила ОСОБА_1 про те, що на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_2 , площею 0,0067, що знаходиться у користуванні МВКП «Верховина», розташований об`єкт незавершеного будівництва та недіючий кіоск, що був придбаний МВКП «Верховина» у попереднього власника. При цьому рішення щодо надання дозволу на встановлення торгового кіоску за цією адресою ні виконавчим комітетом, ні сесією селищної ради не приймалося.

Разом з цим, відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 19березня 2019року Роздільська селищна рада продала, а МВКП«Верховина» придбало земельну ділянку за адресою АДРЕСА_2 (том 1, а.с. 88-89).

В той же час, встановлено, що рішеннямМиколаївського районного суду Львівської області від 06вересня 2012року у справі № 1313/2564/2012 позов ОСОБА_1 до Роздільської селищної ради Миколаївського району, третя особа МВКП «Верховина», про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування та визнання права власності на земельну ділянку було задоволено.

Визнано незаконним та скасовано рішення Роздільської селищної ради Миколаївського району Львівської області № 461 від 18 вересня 2009 року «Про затвердження проекту відведення земельної ділянки для будівництва магазину ритуальних послуг».

Визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, що знаходиться під нежитловою будівлею по АДРЕСА_1 та на земельну ділянку, необхідну для обслуговування нежитлової будівлі, що знаходиться по АДРЕСА_1 в розмірі 84,24 кв.м (том 1, а.с. 33).

Натомість, рішенням Апеляційного суду Львівської області від 28 лютого 2013 року апеляційні скарги МВКП «Верховина» та Роздільської селищної ради Миколаївського району Львівської області задоволено частково.

Рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 06 вересня 2012 року в частині визнання за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку, що знаходиться під нежитловою будівлею по АДРЕСА_1 , та на земельну ділянку, необхідну для обслуговування нежитлової будівлі, що знаходиться по АДРЕСА_1 , у розмірі 84,24 кв.м скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовлено.

В решті рішення суду залишено без змін.

Зокрема, скасовуючи рішення у відповідній частині, апеляційний суд зазначив, що позивачкою ОСОБА_1 належно не обґрунтовані розміри земельної ділянки, яка потрібна для обслуговування магазину, крім цього, не враховані права МВКП «Верховина» на ділянку, на якій розташований магазин ритуальних послуг, та не узгоджено межі землекористування з МВКП «Верховина», відтак Роздільською селищною радою не встановлено межі земельних ділянок між відповідними магазинами.

Також встановлено, що27 грудня 2011 року Інспекцією ДАБК у Львівській області видано Декларацію про початок виконання будівельних робіт на будівництво магазину ритуальних товарів на АДРЕСА_2 (том 1, а.с. 34-37).

У відповідності до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною першою статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

За змістом статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.

Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Позивачка у своєму позові просила суд:зобов`язати відповідачів усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_1 права власності щодо нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом демонтажу самочинного об`єкта незавершеного будівництва розташованого за адресою: АДРЕСА_2 ; усунути перешкоди у здійсненні користування та розпорядження ОСОБА_1 земельною ділянкою прилеглою до буд. АДРЕСА_1 , шляхом припинення права власності на земельну ділянку кадастровий номер 4623055400:01:004:0185 зареєстрованого за ОСОБА_2 ;визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: від 02липня2019рокуіндексний номер 47576282 на земельну ділянку кадастровий номер 4623055400:01:004:0185 та від 02липня2019рокуіндексний номер 47573318 на об`єкт незавершеного будівництва, прийняті державним реєстратором Миколаївської районної державної адміністрації Львівської області;визнати незаконним та скасувати рішення Роздільської селищної ради №351 від 02липня2013року; визнати незаконним та скасувати рішення Роздільської селищної ради Миколаївського району Львівської області від № 488 від 05березня2019року «Про продаж МВКП«Верховина»земельної ділянки у власність»; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 19 березня 2019 року, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського районного нотаріального округу Львівської області Алексєєвим В.А., зареєстрованим в реєстрі за № 366.

За частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (пункт 4 частини п`ятої цієї самої статті).

Вимоги до законності й обґрунтованості судового рішення передбачені частиною першою статті 263 ЦПК України, відповідно до якої судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (частина п`ята статті 263 ЦПК України).

Відповідно до пунктів 1-4 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Згідно із пунктами 1-3 частини четвертої статті 265 ЦПК України у мотивувальній частині рішення зазначаються фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини; докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення; мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Таким чином, вмотивованість судового рішення є свідченням того, що: доводи та міркування сторін (учасників) судового процесу були належним чином оцінені та враховані або відхилені судом на підставі конкретно визначених мотивів; усім зібраним у справі доказам (зібраним судом або поданим учасникам справи) було надано належну правову оцінку; надано обґрунтування прийняття (врахування) та відхилення кожного доказу; наведені норми права, якими урегульовані спірні правовідносини, з наданням обґрунтування того, чому ті чи інші правові норми мають бути застосовані у конкретній спірній ситуації, враховуючи попередні два пункти.

Не повинно викликати сумнівів чи заперечень відносно того, що всі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

До таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 грудня 2021 року у справі № 11-164сап21.

У пунктах 11, 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» передбачено, що в мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог; встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; у мотивувальній частині кожного рішення має бути наведено також посилання на закон та інші нормативно-правові акти матеріального права (назва, стаття, її частина, абзац, пункт, підпункт закону), у відповідних випадках на норми Конституції України, на підставі яких визначено права та обов`язки сторін у спірних правовідносинах, посилання на Конвенцію та рішення ЄСПЛ.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, відмова у задоволенні позовних вимог у повному обсязі судом першої інстанції жодним чином не мотивована.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 20 липня 2021 року по справі було призначено судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої було поставлено наступні питання:

1.Чи відповідають виконані будівельні роботи щодо будівництва об`єкта незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_2 вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва?Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?

2.Чи існують перешкоди в експлуатації власних приміщень ОСОБА_1 , яка є власницею 67/100 ідеальної частки нерухомого майнарозташованого за адресою: АДРЕСА_1 площею 57,2 кв.м. в результаті проведення будівельних робіт щодо будівництва об`єкта незавершеного будівництва за адресою АДРЕСА_2 ?

3.Чи технічно можливий демонтаж об`єкта незавершеного будівництва за адресою АДРЕСА_2 ?

4.Чи зведений об`єкт незавершеного будівництва за адресою АДРЕСА_2 чинить перешкоди у доступі до підвальних приміщень, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 ?

5.Чи є об`єкт незавершеного будівництва за адресою АДРЕСА_2 збудований на мережі водопостачання, водовідведення та каналізування чи/або на інших комунальних мережах?

Як вбачається з Висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 17 лютого 2023 року № 3620, проведеної судовим експертом Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз (ЛНДІСЕ) на виконання ухвали Львівського апеляційного суду від 20 липня 2021 року, вулиці Галицька та Шевченка у смт Розділ є перпендикулярними. Згідно проведених обмірів на місці знаходження об`єктів дослідження, встановлено, що відстань від зведеного об`єкту незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_2 до існуючої сусідньої будівлі за адресою: АДРЕСА_1 становить 0,08 м (з передньої сторони фасаду) та 0,0 м (з задньої сторони фасаду), що не відповідає, п. 1*, додатку 3.1 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» (том 2, а.с. 175-183).

Згідно цього ж Висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 3620 від 17 лютого 2023 року:

1. Виконані будівельніроботи щодо будівництва об?єкта незавершеного будівництва за адресою АДРЕСА_2 не відповідаютьвимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва, а саме не відповідають вимогам пункту 1* додатку 3.1 та пункту 3.25* ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» (діючі на час зведення об?єкту).

2. В результаті проведення будівельних робіт щодо будівництва об?єкта незавершеного будівництва за адресою АДРЕСА_2 , існують перешкодив експлуатаціївласних приміщень ОСОБА_1 , яка є власницею 67/100 ідеальної частки нерухомого майна розташованого за адресою: АДРЕСА_1 площею 57,2 кв.м, а саме в догляді, поточному ремонті, дотриманні протипожежних вимог. Проведення будівельних робіт по АДРЕСА_2 могло призвести до появи тріщин в несучих стінах будівлі АДРЕСА_1 .

3. Здійснити демонтаж об?єкта незавершеного будівництва за адресою АДРЕСА_2 технічно можливо руйнівним методом шляхом демонтажу будівлі з дотриманням вимог державних будівельних норм.

4. Зведений об?єкт незавершеного будівництва за адресою АДРЕСА_2 чинить перешкоди у доступі до підвальних приміщень, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 власнику підвальних приміщень - Роздільській селищній раді, оскільки такі не мають доступу до своїх підвальних приміщень через вхід який існував з вулиці та можуть здійснити доступ до своїх підвальних приміщень виключно через приміщення першого поверху, що належать на праві приватної власності ОСОБА_1 .

5. Об?єкт незавершеного будівництва за адресою АДРЕСА_2 збудований намережі водовостачаннята водовідведення (том 2, а.с. 175-183).

У матеріалах справи також міститься Висновок експерта по результатах проведення будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи за зверненнямМВКП «Верховина» № 14/23 від 10 квітня 2023 року, проведеної Судовим експертно-розрахунковим бюро ТзОВ «СЕРБ».

Згідно вказаного висновку:

-об`єкт незавершеного будівництва, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , розміщений в межах земельної ділянки з кадастровим номером 4623055400:01:004:0185;

-виконані будівельні роботи щодо будівництва об`єкта незавершеного будівництва розташованого на АДРЕСА_2 відповідають проектній документації та вимогам нормативно-правових актів в галузі будівництва;

-розроблена проектна документація на будівництво магазину ритуальних товарів на АДРЕСА_2 , ПП Маркет в 2011 році відповідає вимогам ДБН та нормативно-правовим актам в галузі будівництва;

-наявність об`єкту незавершеного будівництва, магазину ритуальних товарів на АДРЕСА_2 не чинить перешкод в користуванні та експлуатації мереж водопостачання та водовідведення належних Новороздільській міській раді Львівської області;

-об`єкт незавершеного будівництва, магазин ритуальних товарів, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 не чинить перешкод у доступі користуванні чи розпорядженні підвальними приміщеннями, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

В той же час, Висновок експерта № 14/23 від 10 квітня 2023 року Судового експертно-розрахункового бюро ТзОВ «СЕРБ» не спростовує наведеного у Висновку експерта від 17 лютого 2023 року № 3620 ЛНДІСЕ.

Відповідачами не було подано до суду належних та допустимих доказів, які б спростовували наведене у Висновку експерта від 17 лютого 2023 року № 3620 ЛНДІСЕ, і матеріали таких доказів не містять.

Відтак, колегія суддів Висновок експерта від 17 лютого 2023 року № 3620 ЛНДІСЕ визнає належним та допустимим доказом того, що права та інтереси позивачки, як власниці нерухомого майна на АДРЕСА_1 , були порушеними, як продажею МВКП «Верховина» земельної ділянки площею 0,0067 га, прилеглої до будинку АДРЕСА_1 , так і будівництвом на цій земельній ділянці, а відтак ці права та інтереси підлягають захисту (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Фактично до аналогічних висновків прийшли суди і за результатами розгляду іншої цивільної справи: № 1313/2564/12 також за позовом ОСОБА_1 до Роздільської селищної ради, третя особа МВКП «Верховина», про визнання незаконними та скасування рішення селищної ради № 461 від 18.09.2009 року, яким цю ж спірну земельну ділянку площею 0,0067 га було передано в оренду МВКП «Верховина» строком на 10 років (том 1, а.с. 33-37). Судові рішення у згаданій справі від 06.09.2012 року та від 28.02.2013 року набрали законної сили, а відтак встановлені цими рішеннями обставини підлягають врахуванню і при розгяді даної справи (частина 4 статті 82 ЦПК України).

Однак,незважаючи нанаявність взаконній силівищезгаданих судовихрішень від 06.09.2012 року та від 28.02.2013 року, Роздільська селищна рада вже 02.07.2013року своїм рішенням № 351 фактично повторно надає МВКП «Верховина» цю ж спірну земельну ділянку площею 0,0067 га в оренду, але вжестроком на45років (том 1, а.с. 151).

За наведених вище обставин в їх сукупності колегія суддів доводи позивачки про незаконність згаданого рішення Роздільської селищної ради від 02.07.2013 року № 351 визнає обгрунтованими і підставними, а тому приходить до висновку про задоволення позовної вимоги про визнання незаконним та скасування цього рішення.

Відповідно, підлягають до задоволення і позовні вимоги про визнати незаконним та скасування рішення Роздільської селищної ради № 488 від 05березня2019року «Про продаж МВКП«Верховина»земельної ділянки у власність» та визнання недійсним договору купівлі-продажу цієї земельної від 19 березня 2019 року, згідно якого Роздільська селищна рада на підставі згаданого рішення № 488 від 05 березня 2019 року продала цю земельну ділянку МВКП «Верховина».

Як також стверджується матеріалами справи, МВКП «Верховина» після купівлі ним спірної земельної ділянки площею 0,0067 га шляхом укладення 19березня 2019року Договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення (том 1, а.с. 88-89) рішенням загальних зборів засновників МВКП «Верховина» від 25червня 2019року передало цю земельну ділянку разом зі збудованим на ній незавершеним будівництвом (магазином ритуальних послуг готовністю 28 %) у власність ОСОБА_2 (співвідповідачу по даній справі): в якості належної останньому частки у Статутному фонді МВКП «Верховина» у зв`язку з його виходом зі складу засновників МВКП «Верховина» (том 4, а.с. 66-71), що також стверджується Відомостями з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06.09.2019 року та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 02.07.2019 року (том 1, а.с. 21-22).

З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку про те, що і позовні вимоги про визнання протиправними та скасування вищезгаданих рішень про державну реєстрацію від 02липня2019року на земельну ділянку кадастровий номер 4623055400:01:004:0185 та на об`єкт незавершеного будівництва на цій земельній ділянці за ОСОБА_2 , прийняті державним реєстратором Миколаївської районної державної адміністрації Львівської області, також підлягають до задоволення з припиненням права власності на земельну ділянку кадастровий номер 4623055400:01:004:0185, зареєстровану за ОСОБА_2 , та зобов`язанням останнього демонтувати об`єкт незавершеного будівництва, який розташований за цій земельній ділянці.

Відтак, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення позовних вимог.

Відповідно, підлягають до скасування і додаткові рішення суду від 21 жовтня 2020 року, якими було стягнуто з позивачки на користь відповідачів понесені останніми витрати на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.2, 376 ч.1 п.п. 1-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 , представника ОСОБА_1 , задовольнити.

Рішення Миколаївськогорайонного судуЛьвівської областівід 09жовтня 2020року тадодаткові рішенняцього жсуду від21жовтня 2020рокускасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати рішення Роздільської селищної ради Миколаївського району Львівської області від 02 липня 2013 року № 351 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки МВКП «Верховина».

Визнати протиправним і скасувати рішення Роздільської селищної ради Миколаївського району Львівської області від 05 березня 2019 року № 488 «Про продаж МВКП «Верховина» земельної ділянки у власність».

Визнати недійсним Договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського районного нотаріального округу Львівської області Алексєєвим В.А. 19 березня 2019 року та зареєстрований в реєстрі за № 366.

Припинити право власності на земельну ділянку кадастровий номер 4623055400:01:004:0185, зареєстроване за ОСОБА_2 .

Визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняті державним реєстратором Миколаївської районної державної адміністрації Львівської області:

-від 02липня2019року,індексний номер 47576282, на земельну ділянку кадастровий номер 4623055400:01:004:0185;

-від 02липня2019року,індексний номер 47573318, на об`єкт незавершеного будівництва: магазин ритуальних послуг за адресою: АДРЕСА_2 .

Зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у здійсненні права власності щодо нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом демонтажу об`єкта незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_2 .

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повну постанову складено 25 червня 2025 року.

Головуючий: Цяцяк Р.П.

Судді: Ванівський О.М.

Шеремета Н.О.