Ухвала від 23.06.2025 по справі 761/16692/23

Справа № 761/16692/23

Провадження № 2/761/1200/2025

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Матвєєвої Ю.О.

за участю секретаря Каніковського Б.А.

за участю:

представника позивача Глущенка А.В.

представника відповідача ОСОБА_1.

представник третьої особи Костинчука П.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Київської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу м. Києва Горбунова Л.В., Автокооператив по будівництву та експлуатації особистих гаражів «Киянівський», Голова Правління Автокооперативу по будівництву та експлуатації особистих гаражів «Киянівський» ОСОБА_2 про усунення перешкод у володінні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування рішення про державну реєстрацію права приватної власності, припинення права власності, знесення об`єкта нерухомого майна та приведення земельної ділянки у придатний для використання стан, -

ВИРІШИВ:

У провадженні судді Шевченківського районного суду м. Києва Матвєєвої Ю.О. перебуває вищевказаний позов, в якому позивач Київська міська рада просить :

1) усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію права власності від 26.01.2022 року № 63069378 та здійснення на його підставі у Реєстрі прав власності на нерухоме майно державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2566389180000) з одночасним припиненням права власності ОСОБА_1 на нього.

2) усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом зобов`язання ОСОБА_1 знести об`єкт самочинного будівництва : гараж № НОМЕР_1 , загальною площею 20 кв.м. та повернути Київській міській ради земельну ділянку площею 0,003 га (33,3 кв.м) та повернути Київській міській раді земельну ділянку під зазначеним об`єктом нерухомого майна, орієнтовною площею 33,3 кв.м, що розташована за адресою : АДРЕСА_1 у межах земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:91:157:0005 з приведенням її у придатний для використання стан.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 18.05.2023 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено її розгляд у порядку загального позовного провадження.

Судом в судовому засіданні було поставлено на обговорення питання щодо залишення позову без руху з огляду на вимоги Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача».

Представник позивача заперечував проти залишення позову без руху, оскільки позивачем заявляється негаторний, а не віндикаційний позов.

Представник відповідача просив залишити позов без руху з метою дотримання вимог Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача».

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали позовної заяви, суд звертає увагу на те, що Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» було внесено зміни, зокрема, до ст. ст. 261, 388, 390 і 391 ЦК України.

09 квітня 2025 року набрав чинності Закон України №4292-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» від 12 березня 2025 року, згідно якого відповідні норми ЦК та ЦПК України викладено в новій редакції.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 391 ЦК України, якщо органом державної влади або органом місцевого самоврядування, незалежно від того, чи мав такий орган відповідні повноваження, вчинялися будь-які дії, спрямовані на відчуження майна, в результаті яких набувачем такого майна став суб`єкт права приватної власності, спори щодо володіння та/або розпоряджання, та/або користування таким майном відповідним органом державної влади або органом місцевого самоврядування вирішуються на підставі статей 387 і 388 цього Кодексу.

Згідно ч. 5 ст. 390 ЦК України суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві.

Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред`явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.

Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об`єктів приватизації, визначених Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду".

Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.

Згідно п. 2 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №4292-ІХ, положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права щодо:

- нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим Законом;

- нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим Законом.

Відповідно до чинної ч. 4 ст. 177 ЦПК України, у разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.

Оскільки вказаний закон має зворотну силу, а провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (ч. 3 ст. 3 ЦПК України), коли судом може бути застосована лише та процесуальна норма, яка є чинною на момент проведення тієї чи іншої процесуальної дії та/або прийняття процесуального рішення, а відтак, вирішуючи питання про відповідність позовної заяви вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, судом встановлено, що позовна заява вимогам ч. 4 ст. 177 ЦПК України не відповідає.

Згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок позивача внести відповідну грошову суму.

Отже, позивачу слід усунути вказані недоліки позовної заяви шляхом внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми в розмірі оцінки (експертно-грошова оцінка земельних ділянок) здійсненої в порядку, визначеному законом «Про оцінку земель», чинної на дату подання позовної заяви, і додати до позову вказані документи та в розмірі оцінки нерухомого майна, розташованого на цій земельній ділянці, а саме гаражу № НОМЕР_1 , загальною площею 33,3 кв. м., що розташований на спірній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява, серед іншого, повинна містити: зазначення ціни позову, яка визначається вартістю майна.

Згідно положення ч. 5 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Разом з тим, ураховуючи майновий характер спірних правовідносин, а саме в частині зобов`язання відповідача - усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом зобов`язання ОСОБА_1 знести об`єкт самочинного будівництва : гараж № НОМЕР_1 , загальною площею 20 кв.м. та повернути Київській міській ради земельну ділянку площею 0,003 га (33,3 кв.м) та повернути Київській міській раді земельну ділянку під зазначеним об`єктом нерухомого майна, орієнтовною площею 33,3 кв.м, що розташована за адресою : АДРЕСА_1 у межах земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:91:157:0005 з приведенням її у придатний для використання стан, зміст позовної заяви має містити ціну позову, яка має бути визначена позивачем вартістю заявленого позивачем нерухомого майна та земельної ділянки, зокрема:

1) вартість земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , на якій розташовано гараж № НОМЕР_1 , та яку позивач просить повернути Київській міській раді з приведенням її у придатний для використання стан;

2) вартість гаражу № НОМЕР_1 , загальною площею 33,3 кв.м., що розташований на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1

Вказані обставини мають бути підтверджені Звітом про оцінку земельної ділянки та нерухомого майна, чинним станом на день звернення позивача з позовом до суду, тобто не більше шести місяців з дня проведення оцінки такого майна, - що є вимогою п. 3 ч. 3 ст. 175 та п. 2 ч. 1 ст. 176 Цивільного процесуального кодексу України.

При цьому позивачем не долучено до матеріалів позовної заяви доказів вчинення позивачем дій щодо оцінки спірної земельної ділянки та нерухомого майна або доказів відмови експертної установи в наданні висновку щодо цієї оцінки станом на день звернення позивача з даним позовом до суду, за відсутності в чинному законодавстві норм-виключення обов`язку визначення позивачем ціни позову у встановленому законом порядку.

Таким чином, позивачем має бути зазначено ціну позову за звітом про оцінку спірної земельної ділянки та спірного нерухомого майна, строк якого не перевищує шести місяців з дня такої оцінки.

Крім того, за ч. 1 статті 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Тобто, у разі відсутності документів, які є підставою для звільнення позивача від сплати судового збору, позивачем має бути сплачено судовий збір відповідно до вимог та в порядку, встановленому Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2023 року становить 2684,00 грн.

Разом з тим, позивач до суду звернувся з двома вимогами немайнового характеру та з однією вимогою майнового характеру.

Таким чином, ураховуючи, що позивач звернувся з досліджуваним позовом до суду 15.05.2023 року, позивач зобов`язаний був сплатити судовий збір за одну вимогу немайнового характеру у розмірі 2684,00 грн. та за одну вимогу майнового характеру у розмірі 1,5 відсотка ціни позову (але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб). Однак, позивачем ціну позовну не визначено.

При цьому позивачем в якості доказу сплати судового збору долучено до позовної заяви платіжну інструкцію № 509 від 08.05.2023 року про сплату судового збору у розмірі 5368,00 грн.

Таким чином, позивачем на виконання приписів даної ухвали суду має бути визначено ціну позову, яка визначається вартістю спірної земельної ділянки та вартістю спірного нерухомого майна, та має бути доплачено судовий збір у розмірі 1,5 відсотка від ціни позову.

Враховуючи вищевикладене, позивачу необхідно у строк, визначений судом, усунути недоліки позовної заяви, які викладені вище в цій ухвалі, шляхом подання доказів внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірної земельної ділянки та вартості спірного нерухомого майна згідно експертно-грошової оцінки станом на день звернення із вказаним позовом до суду, також надати до суду квитанцію про сплату судового збору у відповідному розмірі або поданні доказів звільнення позивача від сплати судового збору.

Суд зазначає, що залишення позовної заяви без руху можливе не виключно на стадії до відкриття провадження у справі, але й після цього (постанова Верховного Суду від 14.12.2022 року у справі 760/27582/17), а тому, згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175і177цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175,177,185,258-261,353 ЦПК України, суддя -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Київської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу м. Києва Горбунова Л.В., Автокооператив по будівництву та експлуатації особистих гаражів «Киянівський», Голова Правління Автокооперативу по будівництву та експлуатації особистих гаражів «Киянівський» ОСОБА_2 про усунення перешкод у володінні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування рішення про державну реєстрацію права приватної власності, припинення права власності, знесення об`єкта нерухомого майна та приведення земельної ділянки у придатний для використання стан- залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 25.06.2025 року.

Суддя Ю.О. Матвєєва

23 червня 2025 року