Постанова від 17.06.2025 по справі 910/6623/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2025 р. Справа№ 910/6623/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Шапрана В.В.

Андрієнка В.В.

секретар

судового засідання Рибчич А.В.

за участю

представників:

від позивача - Павлов Р.В.

від відповідача-1 - не з`явився

від відповідача-2 - Дейнеко П.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Укрінвест"

на рішення Господарського суду м. Києва від 26.09.2024 р. (повний текст складено 09.10.2024 р.)

у справі № 910/6623/24 (суддя Турчин С.О.)

за позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Основа-С"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Укрінвест"

про стягнення 20816821,83 грн,

В С Т А Н О В И В :

У травні 2024 року Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Основа-С", Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Укрінвест" про солідарне стягнення 21151695,29 грн пайового внеску.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідачі в порушення вимог чинного законодавства не виконали свого обов`язку зі сплати пайового внеску та не сплатили паи?ову участь до прийняття об`єкта в експлуатацію.

У серпні 2024 року від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій останній просив суд стягнути солідарно з відповідачів 20816821,83 грн безпідставно збереженого пайового внеску на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва на бюджетний рахунок бюджету розвитку спеціального фонду міського бюджету.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.09.2024 р. у справі № 910/6623/24 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "МБС-Укрінвест" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2024 р. у справі № 910/6623/24 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Також в апеляційній скарзі скаржником заявлені клопотання про витребування доказів судом та про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права.

Так, в апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що з виключенням із Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» статті 40, з 01.01.2020 р. пайова участь не передбачена законодавством України, а норми пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» розповсюджують свою дію лише на об`єкти, будівництво яких розпочато до 01.01.2020 р. Також скаржник вказує, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2024 р. у справі № 320/44099/23 скасовано рішення Київського окружного адміністративного суду від 30.05.2024 р., прийнято нове судове рішення, яким визнано протиправним та нечинним рішення Київської міської ради від 19.12.2019 р. № 460/8033 «Про внесення змін до Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва»; визнано протиправним та нечинним рішення Київської міської ради від 26.03.2020 р. № 908/9078 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 19.12.2019 р. № 460/8033 «Про внесення змін до Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва». Тобто скасовано методику, на підставі якої здійснювався розрахунок розміру пайового внеску.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 29.10.2024 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Укрінвест" у справі № 910/6623/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: ОСОБА_1. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Скрипка І.М., Коробенко Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.10.2024 р. витребувано у Господарського суду м. Києва матеріали справи № 910/6623/24 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи № 910/6623/24.

До суду 07.11.2024 р. надійшли матеріали справи № 910/6623/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2024 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Укрінвест" на рішення Господарського суду м. Києва від 26.09.2024 р. у справі № 910/6623/24 залишено без руху.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2024 р. відкрито апеляційне провадження у справі № 910/6623/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Укрінвест" та призначено до розгляду на 24.12.2024 р.

На підставі службової записки та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/92/25 від 14.01.2025 р. у зв`язку з перебуванням суддів Коробенка Г.П. та Скрипки І.М. у відпустках призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/6623/24.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2025 р. апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Укрінвест" та Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Укрінвест" у справі № 910/6623/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: ОСОБА_1. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Іоннікова М.Л., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2025 р. апеляційну скаргу "МБС-Укрінвест" на рішення Господарського суду м. Києва від 26.09.2024 р. у справі № 910/6623/24 прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду та призначено до розгляду на 04.02.2025 р.

На підставі службової записки секретаря судової палати та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-07/171/25 від 20.03.2025 р. у зв`язку з звільненням судді ОСОБА_1 з посади судді Північного апеляційного господарського суду у відставку призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/6623/24.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2025 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Укрінвест" у справі № 910/6623/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Шапран В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2025 р. справу № 910/6623/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Укрінвест" на рішення Господарського суду м. Києва від 26.09.2024 р. прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду та призначено до розгляду на 29.04.2025 р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2025 р. відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "МБС-Укрінвест" у задоволенні клопотання про витребування доказів, клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи залишено без задоволення з мотивів, викладених в ухвалі та оголошено перерву до 27.05.2025 р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2025 р. відкладено розгляд справи до 17.06.2025 р. після надання представниками позивача та відповідача-2 усних пояснень по суті апеляційної скарги.

У судовому засіданні 17.06.2025 р. представники позивача та відповідача-2 у судових дебатах підтримали свої пояснення по суті апеляційної скарги, представник відповідача-1 не з`явився, хоча повідомлявся належним чином про час і місце розгляду скарги шляхом направлення до його електронного кабінету процесуальних документів у справі.

Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно з ч. 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

За ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Копію ухвали про відкриття провадження від 25.03.2025 р. у справі № 910/6623/24 відповідачу-1 доставлено до електронного кабінету 26.03.2025 р., доказом чого є довідка про доставку електронного документу від 31.03.2025 р., що міститься в матеріалах справи.

Також згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала від 25.03.2025 р. у справі № 910/6623/24 оприлюднена у реєстрі 26.03.2025 р.

Колегія суддів зазначає, що неявка у судове засідання представника відповідача-1 не перешкоджає розгляду апеляційної скарги. Подальше відкладення призведе до безпідставного затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об`єктивного розгляду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-2, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

19.04.2011 р. Департаментом Державної інспекції архітектури та містобудування України видано дозвіл на виконання будівельних робіт № КВ 11411030201 за проектом "Будівництво житлового комплексу з об`єктами соціальної інфраструктури вздовж Лисогірського узвозу, навпроти групи будівель № 26-А у Голосіївському районі м. Києва (І черга - будівництво житлового будинку № 1)".

03.10.2016 р. Державною архітектурно-будівельною інспекцією України зареєстровано повідомлення про зміну даних № ІУ123210507654 в дозволі на виконання будівельних робіт № КВ 11411030201. Замовниками будівництва вказано Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Основа-С" та Товариство з обмеженою відповідальністю "МБС-Укрінвест".

14.11.2018 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Основа-С" та Товариство з обмеженою відповідальністю "МБС-Укрінвест" направили на адресу Департаменту Державної інспекції архітектури та містобудування України лист з проханням надати висновок щодо необхідності вирішення питання пайової участі за вищезазначеним об`єктом будівництва та в разі необхідності сплати пайових внесків просили надати проект відповідного договору з розрахунком.

Департамент Державної інспекції архітектури та містобудування України листом № 050/08-8103 від 27.11.2018 р. повідомив відповідачів, що останні не надали повний пакет документів, як того вимагає пункт 5.1 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів паи?овоі? участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва та після отримання запитуваних документів, позивач розгляне питання щодо пайової участі.

17.07.2020 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "МБС-Укрінвест" направило на адресу Департамента Державної інспекції архітектури та містобудування України лист № 15/07, в якому останній просив здійснити розрахунок обсягу пайової участі на підставі нового експертного звіту від 10.12.2018 р. та укласти договір пайової участі.

У відповідь, листом № 050/08-4779 від 28.07.2020 р., позивач повідомив відповідачів, що останні не надали документів, передбачених п. 5.1 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів паи?овоі? участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва.

28.05.2021 р. Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано сертифікат № ІУ123210909163 про готовність до експлуатації закінченого будівництва об`єкта за проектом "Будівництво житлового комплексу з об`єктами соціальної інфраструктури вздовж Лисогірського узвозу, навпроти групи будівель № 26-А у Голосіївському районі м. Києва (І черга - будівництво житлового будинку № 1)".

22.09.2023 р. Департамент економіки та інвестицій направив Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Основа-С" та Товариству з обмеженою відповідальністю "МБС-Укрінвест" лист № 050/18-3657 з вимогою підписати розрахунки і повернути Департаменту економіки та інвестицій для реєстрації з відповідним зверненням в термін не більше 5 робочих днів з дня ознайомлення, але не пізніше 13.10.2023 р.

На думку позивача, спір у справі виник у зв`язку з тим, що відповідачі, в порушення пп. 3, 4 п. 2 розділу ІІ "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", п. 3.1, абз. 1,2 п. 4.1 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів паи?овоі? участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Киі?вськоі? міської ради від 15.11.2016 р. № 411/1415 (у редакції рішення Київської міської ради 19.12.2019 р. № 460/8033), протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта не звернулись до позивача із заявою про визначення розміру паи?овоі? участі щодо об`єкта будівництва, а також не сплатили паи?ову участь до прийняття об`єкта в експлуатацію.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як передбачено п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

За ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовником будівництва визначається фізична або юридична особа, яка має намір забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Згідно із ч. 1 ст. 2 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" плануванням і забудовою територій є діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об`єктів; реконструкцію існуючої забудови та територій; створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури.

Статтею 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" було визначено обов`язок у передбачених цим Законом випадках щодо перерахування замовником об`єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту до прийняття такого об`єкта в експлуатацію, а також обов`язок щодо укладення відповідного договору про пайову участь, положеннями якого мала бути визначеною належна до перерахування сума (розмір пайової участі).

З 01.01.2020 р. набули чинності норми Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" № 132-IX від 20.09.2019 р., якими виключено ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Отже, починаючи з 01.01.2020 р. передбачений до цього статтею 40 Закону "Про регулювання містобудівної діяльності" обов`язок замовників забудови земельної ділянки у населеному пункті щодо необхідності укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту перестав існувати.

Стаття 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", в редакції, що діяла до 01.01.2020 р., визначала зобов`язання замовника будівництва, який має намір забудови земельної ділянки, шляхом перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту, де здійснюється будівництво, у строк до прийняття об`єкта в експлуатацію.

За змістом Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" № 132-IX від 20.09.2019 р. та Прикінцевих та Перехідних положень до нього, з 01.01.2020 р. у замовників будівництва відсутній обов`язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту. Дійсними та такими, що продовжують свою дію до моменту їх виконання, є лише договори про пайову участь, укладені до 01.01.2020 р.

Відповідно до абз. 2 п. 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у такому розмірі та порядку:

1) розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом):

для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта;

для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування;

2) пайова участь не сплачується у разі будівництва: об`єктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів; будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення; будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла; індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках; об`єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів; об`єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об`єктів соціальної інфраструктури; об`єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру; об`єктів, передбачених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, за рахунок коштів інвесторів; об`єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об`єктів енергетики, зв`язку та дорожнього господарства (крім об`єктів дорожнього сервісу); об`єктів у межах індустріальних парків на замовлення ініціаторів створення індустріальних парків, керуючих компаній індустріальних парків, учасників індустріальних парків; об`єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства; об`єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель промислових; об`єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до силосів для зерна та складських майданчиків (для зберігання сільськогосподарської продукції);

3) замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва;

4) пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію;

5) кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту;

6) інформація щодо сплати пайової участі зазначається у декларації про готовність об`єкта до експлуатації або в акті готовності об`єкта до експлуатації.

Як передбачено пп. 5 п. "а" ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать залучення на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, розташованих на відповідній території, та коштів населення, а також бюджетних коштів на будівництво, розширення, ремонт і утримання на паи?ових засадах об`єктів соціальної і виробничої інфраструктури та на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища.

Рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 р. № 411/1415 (у редакції рішення Київської міської ради 19.12.2019 р. № 460/8033) затверджено Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів паи?овоі? участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва (далі - Порядок).

Згідно з п. 3.1 розділу ІІІ Порядку паи?ова участь є обов`язковим внеском, який замовник має сплатити до бюджету міста Києва, крім випадків, передбачених законами України та цим Порядком.

Відповідно до п. 3.4 розділу ІІІ Порядку Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є єдиним органом, уповноваженим здійснювати розрахунок пайової участі та укладання, зміну та розірвання договорів про пайову участь.

Згідно з п. 6 рішення Київської міської ради № 411/1415 від 15.11.2016 р. у разі встановлення факту прийняття об`єкта будівництва, або реконструкції в експлуатацію, або присвоєння адреси новозбудованим, реконструйованим об`єктам без наявності довідки про виконання умов пайової участі Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зобов`язаний звернутися до особи, що порушила умови порядку, з вимогою про укладення договору про пайову участь та, за наявності обґрунтованих підстав, звернутися до правоохоронних органів або до суду.

За п. 4.1 розділу ІV Порядку, замовник, який здійснює або має намір здійснити нове будівництво або реконструкцію об`єктів (у разі збільшення загальної площі об`єкта), зобов`язаний до прийняття об`єкта в експлуатацію взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Києва, крім випадків, передбачених законодавством та цим Порядком.

Замовник зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва/реконструкції об`єкта звернутися до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із заявою про визначення розміру паи?овоі? участі щодо об`єкта будівництва/реконструкції. Департамент протягом 15 робочих днів з дня отримання документів надає замовнику будівництва розрахунок паи?овоі? участі щодо об`єкта будівництва.

У відповідності до пп. 5.1.1 п. 5.1 розділу V Порядку, підставою для розрахунку розміру паи?овоі? участі у розвитку інфраструктури населеного пункту є звернення замовника до Департаменту про укладення договору про паи?ову участь. Таке звернення подається щодо кожного об`єкта будівництва окремо.

Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів паи?овоі? участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва розповсюджується на всю територію міста Києва та підлягає обов`язковому виконанню замовниками будівництва/реконструкції об`єктів, розташованих на його території, тобто є муніципальним нормативно-правовим актом, який має обов`язкову юридичну силу на відповідній території.

Таким чином, обов`язок відповідачів, як замовників будівництва, здійснити оплату пайового внеску визначений безпосередньо приписами пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", а також положеннями приведеного у відповідність до цього Закону Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, який в свою чергу передбачає залучення замовників до пайової участі на підставі укладеного з ним договору.

Враховуючи вимоги пп. 3, 4 абз. 2 п. 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об`єкта в експлуатацію.

Оскільки будівництво розпочато у 2011 році та введено в експлуатацію у 2021 році, тому застосуванню підлягає абз. 2 п. 2 розд. ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", яким визначено обов`язок (за винятком передбачених підпунктом 2 цього абзацу випадків) щодо перерахування замовниками об`єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету пайової участі (коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту) до прийняття такого об`єкта в експлуатацію.

Як було встановлено вище, 14.11.2018 р. позивач отримав лист від відповідачів, в якому останні просили надати висновок щодо необхідності вирішення питання пайової участі за вищезазначеним об`єктом будівництва та, в разі необхідності сплати пайових внесків, просили надати проект відповідного договору з розрахунком.

17.07.2020 р. позивач отримав лист № 15/07 від відповідача-2, в якому останній просив здійснити розрахунок обсягу пайової участі на підставі нового експертного звіту від 10.12.2018 р. та укласти договір пайової участі.

Однак листами № 050/08-8103 від 27.11.2018 р. та № 050/08-4779 від 28.07.2020 р. позивач повідомив відповідачів, що останні не надали документів, передбачених пунктом 5.1 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів паи?овоі? участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва.

Тому відповідачі у встановлений п. 4 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" строк - протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта належним чином не виконали свого обов`язку щодо звернення до позивача із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва та пайового внеску до прийняття цього об`єкта в експлуатацію не сплатили.

22.09.2023 р. Департамент економіки та інвестицій направив Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Основа-С" та Товариству з обмеженою відповідальністю "МБС-Укрінвест" лист № 050/18-3657 з вимогою підписати розрахунки і повернути Департаменту економіки та інвестицій для реєстрації з відповідним зверненням в термін не більше 5 робочих днів з дня ознайомлення, але не пізніше 13.10.2023 р.

Відповідно до п.п. 6.4.2 п. 6.4 розд. VI Порядку розмір належної до сплати пайової участі визначається за такою формулою:

РПУ = S об`єкта х Nжитл х 2 %, де:

РПУ - розмір пайової участі об`єкта (грн);

S об`єкта - загальна площа (крім загальної площі приміщень, визначених в п. 4.2 цього Порядку) об`єкта будівництва або додатково створені площі в результаті реконструкції (кв. м);

Nжитл - норматив одиниці створеної потужності для житлових будинків, який дорівнює опосередкованій вартості спорудження 1 кв. м житлових будинків для міста Києва, яка затверджена наказом Міністерства розвитку громад та територій України і діє на дату здійснення розрахунку (грн/кв.м).

Згідно з п. 5.2.8 Порядку розмір пайової участі, визначений договором про пайову участь, підлягає коригуванню після надання замовником документів про визначення у встановленому порядку загальної кошторисної вартості об`єкта та даних технічної інвентаризації завершеного будівництвом/реконструкцією об`єкта, що приймається в експлуатацію. Замовник зобов`язаний надати відповідні документи для проведення остаточних розрахунків та сплати замовником пайової участі в повному обсязі згідно з даними, зазначеними у цих документах, не пізніше ніж за 15 (п`ятнадцять) робочих днів до дати введення в експлуатацію.

Вбачається, що розрахунок здійснений позивачем згідно з даними сертифікату про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, виданого Державною архітектурно-будівельною інспекцією України № ІУ 121210526724 від 28.05.2021 р. та довідки Фізичної особи-підприємця Марченко Р.Г. № 126 від 01.10.2020 р. щодо показників на житловий, громадський чи виробний будинок, господарські будівлі, захисні споруди, згідно із якою загальна площа житлового будинку становить 42176,20 кв. м; загальна площа технічних приміщень (площа, що не підлягає сплаті) 845,10 кв. м.

Відповідно до наказу Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 23.04.2024 р. № 351 "Про затвердження показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України" (розрахованих станом на 01 квітня 2024 року) вартість 1 кв. м загальної площі квартир будинку (з урахуванням ПДВ) у м. Києві становить 25183,00 грн.

Як передбачено п. 4.2 Порядку, до пайової участі у розвитку інфраструктури не залучаються замовники у разі нового будівництва та/або реконструкції на території міста Києва, зокрема: об`єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об`єктів енергетики, зв`язку та дорожнього господарства (крім об`єктів дорожнього сервісу), технічних приміщень.

Здійснюючи розрахунок, позивачем враховано, що до категорії площ, за які пайова участь не сплачується, віднесено технічні приміщення загальною площею 845,10 кв. м.

Так, за формулою, передбаченою п. 6.4.2 VI Порядку, розмір пайової участі для житлових будинків (крім індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків з господарськими будівлями) та квартир РПУ = S об`єкта х N житл х 2 %, де РПУ - розмір пайової участі об`єкта (грн), S об`єкта - 41331,10 кв. м. (42176,20 - 845,10), N житл - 25183,00 грн, позивачем проведено розрахунок залишку пайової участі: за будівництво об`єкту: 41331,10 х 25183,00 х 2% = 20816821,83 грн.

Таким чином, при розрахунках пайової участі позивачем було враховано положення п. 4.2 Порядку, а норматив одиниці створеної потужності для житлових будинків визначений позивачем на дату здійснення розрахунку, що відповідає п. 6.4.2 Порядку, з урахуванням несплати нарахованої пайової участі.

Отже розрахунок пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва за будівництво житлового будинку № 1 у складі І черги проекту будівництва житлового комплексу з об`єктами соціальної інфраструктури вздовж Лисогірського узвозу, навпроти групи будівель № 26-А у Голосіївському районі м. Києва, що складає 20816821,83 грн, відповідає вимогам Порядку та є обґрунтованим.

У зв`язку з відмовою забудовників від укладання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту права органу місцевого самоврядування на отримання коштів на розвиток інфраструктури населеного пункту є порушеними і в органу місцевого самоврядування виникає право вимагати стягнення коштів, обов`язок сплати яких був встановлений законом.

У такому разі суд має виходити з того, що замовник будівництва без достатньої правової підстави за рахунок органу місцевого самоврядування зберіг у себе кошти, які мав заплатити як пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту, а отже, зобов`язаний повернути ці кошти на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Тому відповідачі як замовники будівництва зобов`язані перерахувати органу місцевого самоврядування безпідставно збережені грошові кошти пайової участі на підставі ст. 1212 ЦК України.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 р. у справі № 643/21744/19 та у постановах Верховного Суду від 20.07.2022 р. у справі № 910/9548/21, від 13.12.2022 р. у справі № 910/21307/21.

Належним та ефективним способом захисту є звернення в подальшому органів місцевого самоврядування з позовом до замовників будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі на підставі ст. 1212 ЦК України.

Щодо доводів скаржника про скасування судом рішення Київської міської ради від 19.12.2019 р. № 460/8033, судова колегія зазначає таке.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2024 р. у справі № 320/44099/23 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Київський дослідно-експериментальний завод «Вугілля» задоволено частково, рішення Київського окружного адміністративного суду від 30.05.2024 р. скасовано та прийнято нове судове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними та нечинними рішення Київської міської ради від 19.12.2019 р. № 460/8033, від 26.03.2020 р. № 908/9078. Відмовлено в іншій частині адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Київський дослідно-експериментальний завод «Вугілля».

Постановою Верховного Суду від 14.05.2025 р. було залишено без змін постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2024 р. у справі № 320/44099/23.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2021 р. у справі № 910/10374/17).

Суд не наділений повноваженнями визнання нормативно-правового акту нечинним з моменту його прийняття, зокрема, й з огляду на те, що останнє може порушувати принцип правової визначеності. Нормативно-правовий акт є чинним до набрання законної сили рішенням суду про визнання його протиправним та нечинним чи окремих його положень (постанова Верховного Суду від 23.03.2023 р. у справі № 640/6699/20).

У постанові Верховного Суду від 16.11.2022 р. у справі № 904/2258/20 зроблений правовий висновок про те, що скасовуючи рішення господарських судів попередніх інстанцій, Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що питання нарахування та сплати пайового внеску мали вирішуватися відповідно до положень нормативно-правових актів, які були чинними на момент виникнення у відповідача такого обов`язку, тобто з моменту прийняття об`єктів містобудування в експлуатацію.

Таким чином, станом на момент порушення прав територіальної громади міста Києва, що є датою введення об`єктів будівництва в експлуатацію - 28.05.2021 р. рішення Київської міської ради від 19.12.2019 р. № 460/8033 було чинним, обов`язковим та таким, що підлягало застосуванню.

Крім цього, на період будівництва житлового будинку № 1 у складі І черги проекту будівництва житлового комплексу з об`єктами соціальної інфраструктури вздовж Лисогірського узвозу, навпроти групи будівель № 26-А у Голосіївському районі м. Києва, та станом на дату введення об`єкта будівництва в експлуатацію, функції замовників будівництва належали обом відповідачам.

Відповідно до ст. 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про солідарне стягнення з відповідачів 20816821,83 грн безпідставно збереженого пайового внеску на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва є обґрунтованою, доведеною та підлягає задоволенню.

Стосовно заяви відповідача-2 про застосування строку позовної давності, судова колегія зазначає наступне.

Відповідач-2 посилається на те, що обов`язок по зверненню забудовника до позивача за отриманням розрахунку мав бути здійснений протягом 10 робочих днів від дати вступу в силу Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні". Таким чином, з 17.01.2020 р. позивач мав знати про невиконання відповідачами обов`язку щодо звернення за розрахунком розміру пайового внеску і подальшої його несплати.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно зі ст. 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Вбачається, що перебіг строку позовної давності для звернення з цим позовом почався з моменту закінчення будівництва об`єкта та введення його в експлуатацію - 28.05.2021 р., що підтверджується сертифікатом № ІУ123210909163 про готовність до експлуатації закінченого будівництва об`єкта, виданого Державною архітектурно-будівельною інспекцією України.

Крім цього, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID- 19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) введено з 12.03.2020 р. на всій території України карантин. Було запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, було введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина. Строк карантину неодноразово продовжувався.

Відповідно до ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин.

Відповідно до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

У пункті 12 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", перелічені всі статті цього ЦК України, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Такий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 19.04.2023 р. у справі № 199/782/21, від 07.09.2023 р. у справі № 679/1136/21.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 р. № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", з 30.06.2023 р. карантин відмінено на всій території України.

Крім того, 24.02.2022 р. відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено режим воєнного стану, який діє, як на час звернення позивача з даним позовом до суду, так і на цей час.

Положеннями пункту 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" встановлено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 р. № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 р. № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Таким чином позивачем не пропущено строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом.

Інші доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77, 78 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 276 ГПК передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, здійснивши перевірку та оцінку всіх належних доказів, наявних у матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 26.09.2024 р. у справі № 910/6623/24 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Укрінвест задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Укрінвест" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 26.09.2024 р. у справі № 910/6623/24 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "МБС-Укрінвест".

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 24.06.2025 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Шапран

В.В. Андрієнко