Ухвала від 29.05.2025 по справі 911/1603/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"29" травня 2025 р. м. Київ Справа № 911/1603/24 (911/133/25)

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Янюк О.С. за участю секретаря судового засідання Батуріної Я.Я. розглянувши у судовому засіданні заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Еконафтосервіс» Демчана Олександра Івановича

до 1) ОСОБА_1

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Кластер Трейд»

3) ОСОБА_2

4) Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріальний парк «Біла Церква 1»

5) ОСОБА_3

6) ОСОБА_4

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Санрайс Логистикс»

про покладення субсидіарної відповідальності

у межах справи № 911/1603/24

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Еконафтосервіс» (09100, Київська обл., Білоцерківський р-н, м. Біла Церква, пр. Незалежності, 150; код ЄДРПОУ 45001905)

За участю представників учасників справи відповідно до протоколу судового засідання від 29.05.2025.

1. Стислий виклад позицій учасників справи

1.1. 09.01.2025 через канцелярію Господарського суду Київської області (далі суд) звернувся ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю «Еконафтосервіс» (далі ТОВ «Еконафтосервіс», боржник) Демчан Олександр Іванович (свідоцтво № 1732 від 11.11.2015, далі ліквідатор) із заявою № 02-134/69 від 06.01.2025 (вх. № 65/25) про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ «Еконафтосервіс» у зв`язку із доведенням до банкрутства на ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , відповідач-1), Товариство з обмеженою відповідальністю «Кластер Трейд» (далі ТОВ «Кластер Трейд», відповідач-2), ОСОБА_2 (далі ОСОБА_2 , відповідач-3), Товариство з обмеженою відповідальністю «Індустріальний парк «Біла Церква 1» (далі ТОВ «ІП «Біла Церква 1», відповідач-4), ОСОБА_3 (далі ОСОБА_3 , відповідач-5) та ОСОБА_4 (далі ОСОБА_4 , відповідач-6). В обґрунтування зазначає, зокрема, що:

ТОВ «Еконафтосервіс», після утворення заборгованості перед кредитором Товариством з обмеженою відповідальністю «Санрайс Логистикс» (далі ТОВ «Санрайс Логистикс», кредитор) на підставі якої відкрито провадження у даній справі про банкрутство, вчинені дії з виведення основних засобів боржника на користь третіх осіб та вчинялися перерахування значних сум на користь третіх осіб за наступними договорами та рахунками: з ТОВ «ІП «Біла Церква 1» за договором оренди №01-06/23 від 01.06.2023 та за договором купівлі-продажу №937 від 01.08.2023;

керівником ТОВ «Еконафтосервіс» Місеврою С.С. не вчинялися дії щодо повернення дебіторської заборгованості від ТОВ «Кластер Трейд», відсутні відомості про вчинення ОСОБА_2 (керівник та учасник ТОВ «Кластер Трейд») дій для погашення вказаної заборгованості перед ТОВ «Еконафтосервіс». Крім того, ОСОБА_1 вчинені дії по приховуванню активів товариства, документації, матеріальних цінностей;

ТОВ «ІП «Біла Церква 1» є особою, на користь якої на підставі штучно створеного правочину було виведено 1 259 923,50 грн. У свою чергу, ОСОБА_4 як кінцевий бенефіціар ТОВ «ІП «Біла Церква 1» та ОСОБА_3 як керівник ТОВ «ІП «Біла Церква 1» як органи правління ТОВ «ІП «Біла Церква 1», сприяли у виведенні на користь останнього 940 227,24 грн, і не вчиняли жодних дій щодо подальшого передання у власність нерухомого майна чи повернення перерахованих коштів, що явно свідчить про відсутність ознак добросовісності ведення господарської діяльності.

1.2. 13.03.2025 через електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» від представниці ТОВ «ІП «Біла Церква 1», ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надійшов відзив на заяву ліквідатора від 12.03.2025 (вх. № 3392/25), в якому зазначає, зокрема, що:

доказів визнання укладених між боржником та ТОВ «ІП «Біла Церква 1» договорів недійсним матеріали справи не містять;

ліквідатором боржника не надано суду звіту за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності неплатоспроможного підприємства (висновки про наявність ознак з дій приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, та рекомендації щодо подальшого розвитку підприємства) за три роки до дати порушення провадження у справі про банкрутство;

усі правовідносини між боржником та ТОВ «ІП «Біла Церква 1» мають реальний характер, а ліквідатором не доведено, яким чином вчинені ТОВ «ІП «Біла Церква 1», ОСОБА_3 та ОСОБА_4 дії вплинули та пов`язані з виникненням обставин неплатоспроможності боржника, доведення його до банкрутства.

1.3. 03.04.2025 через електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» від кредитора до суду надійшла відповідь на відзив ТОВ «ІП «Біла Церква 1» від 02.04.2025 (вх. № 4490/25), яка за своїм змістом є аналогічною змісту позовної заяви ліквідатора. Додатково зазначає, що:

оскільки договір-купівлі продажу між боржником та відповідачем-4 укладено не було, а вони лише домовилися укласти такий догові у майбутньому, то перерахована боржником на користь відповідача-4 грошова сума за попереднім договором купівлі-продажу нежитлової будівлі від 01.08.2023 у загальному розмірі 400 000,00 грн є авансом, який підлягає поверненню, а не завдатком;

боржник був зареєстрований 16.05.2023 за однією адресою з ТОВ «ІП «Біла Церква 1» та здійснював свою господарську діяльність менше 6 місяців, єдиним постачальником нафтопродуктів був ТОВ «Санрайс Логистикс»;

єдиним працівником боржника був його засновник та керівник ОСОБА_1 , наймані працівники були відсутні, отже жодної економічної доцільності укладати договір оренди офісного приміщення площею 279,3 кв.м (із червня по липень 2023) та 1308,7 кв.м. (із серпня 2023 по березень 2024) не було, крім того, прибуток від суборенди боржник також не отримував, що свідчить про те, що єдиною метою його укладення було виведення грошових коштів;

відповідно до наданих ТОВ «ІП «Біла Церква 1» актів виконаних робіт ОСОБА_1 за місяці коли вже не здійснювалася жодна господарська діяльність використав 28 427 кВт електроенергії в орендованому приміщенні, а саме: грудень 2023 14014 кВт (акт № 203 від 31.12.2023); січень 2024 11 293 кВт (акт № 17 від 31.01.2024); лютий 2024 3120 кВт (акт № 24 від 29.02.2024), тобто в середньому 312,38 кВт в день (28427/91) та 13,02 кВт на годину при цілодобову використанні (312,38/24), що свідчить про те, що фактично 1 людина не могла використовувати наведене офісне приміщення;

відповідач-4 не заявляв до боржника вимог у розмірі 584 961,00 грн, що свідчить про його заінтересованість;

ТОВ «ІП «Біла Церква 1» не заявлені в рамках справи про банкрутство №911/1603/24 грошові вимоги до боржника щодо заборгованості за договором оренди в розмірі 84 335,32 грн, незважаючи на те, що прострочення наступило з 01.07.2024, та ТОВ «ІП «Біла Церква 1» було обізнане про відкриття провадження у справі про банкрутство, що свідчить про його заінтересованість відносно боржника.

1.4. 24.03.2025 до суду надійшов лист Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 18.03.2025 № 4516/10.1-25/вх.1382/10-25 (вх. № 2184) в якому зазначено про неможливість підготувати на надати висновок про наявність/відсутність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неплатоспроможності, незаконних дій у разі банкрутства щодо ТОВ «Еконафтосервіс» у зв`язку з відсутністю необхідних документів.

1.5. Інших пояснень/заперечень щодо заяви ліквідатора від інших учасників справи до суду не надходило.

2. Процесуальні дії суду, результати розгляду заяв/клопотань учасників справи

2.1. На виконання ч. 6 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) суд, ухвалами від 21.01.2025 витребував від відповідних державних органів інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

2.2. Ухвалою суду від 06.02.2025, після отримання судом відповідних відомостей щодо місця проживання/перебування зазначених фізичних осіб, заяву ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності залишено без руху та запропоновано останньому протягом десяти днів з дня отримання ним ухвали усунути недоліки своєї заяви, а саме, надати докази направлення такої заяви із додатками до неї на встановлену судом адресу ОСОБА_4 .

2.3. Ухвалою суду від 20.02.2025, після усунення ліквідатором зазначених недоліків, зокрема: вказану заяву прийнято до розгляду у межах провадження у справі № 911/1603/24 про банкрутство ТОВ «Еконафтосервіс»; призначено судове засідання на 27.03.2025; зобов`язано Департамент з питань банкрутства Міністерства юстиції України скласти та надати суду, у строк протягом одного місяця з дати отримання даної ухвали, висновок про наявність/відсутність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неплатоспроможності щодо ТОВ «Еконафтосервіс».

2.4. Ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання від 27.03.2025, на підставі ст. 216 ГПК України у судовому засіданні оголошена перерва до 28.04.2025 та на підставі ст. 50 ГПК України залучено до участі у справі кредитора - ТОВ «Санрайс Логистикс».

2.5. Ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання від 28.04.2025, на підставі ст. 216 ГПК України у судовому засіданні оголошена перерва до 29.05.2025.

2.7. У судове засідання ОСОБА_1 , ТОВ «Кластер Трейд», ОСОБА_2 та/або їх представники не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце засідання інформувалися належним чином та своєчасно (рекомендоване повідомлення АТ «Укрпошта» про вручення поштового відправлення від 29.04.2025 та поштове повернення з відміткою АТ «Укрпошта» - «адресат відсутній за вказаною адресою»). Водночас явка вказаних осіб обов`язковою судом не визнавалася, а тому ураховуючи положення ст. 42 ГПК України суд визнав за можливе провести судове засідання без їх участі.

Так, 07.05.2025 через електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» від ТОВ «Санрайс Логистикс» надійшло клопотання про витребування доказів (вх. № 6153/25) у задоволенні якого, на підставі ст.ст. 76, 81 ГПК України було відмовлено (технічний запис судового засідання від 29.05.2025).

Також, у заяві про покладення субсидіарної відповідальності ліквідатором заявлене клопотання про витребування доказів, а саме: від Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради копію реєстраційної справи ТОВ «Кластер Трейд»; від Білоцерківської районної державної адміністрації копію реєстраційної справи ТОВ «ІП «Біла Церква 1» (п.п. 2-3 резолютивної частини заяви).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено, зокрема, обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання (ч. 2 ст. 81 ГПК України).

Оскільки ліквідатором не зазначено обставини, які можуть підтвердити ці докази, заходи, які вживалися для отримання цих доказів самостійно, не надано доказів вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання відповідних документів, вищевикладене клопотання залишається судом без задоволення.

2.8. На підставі ст. 233 ГПК України в судовому засіданні 29.05.2025 проголошено скорочену (вступну та резолютивну частини) ухвалу.

3. Фактичні обставини, встановлені судом, із посиланням на докази

3.1. Ухвалою суду від 11.07.2024, зокрема: відкрито провадження у справі про ТОВ «Еконафтосервіс»; визнані вимоги ТОВ «Санрайс Логистикс» у розмірі 925 420,00 грн - основне зобов`язання, 65 099,83 грн пеня, 102 280,00 грн витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном; вирішено інші процесуальні питання у справі.

За результатами попереднього засідання суд постановив ухвалу від 22.08.2024 в якій зазначив, що загальний розмір кредиторських вимог, пред`явлених до боржника становить 1 092 799,83 грн та складається з вимог ТОВ «Санрайс Логистикс» у розмірі 925 420,00 грн (основне зобов`язання), 65 099,83грн (штрафні санкції), 102 280,00 грн (витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство), які визнані ухвалою суду від 11.07.2024 у справі 911/1603/24.

Постановою суду від 21.10.2024, зокрема: визнано ТОВ «Еконафтосервіс» банкрутом та відкрито його ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців; призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Демчана О.І.

3.2. Відповідно до інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі ЄДР), починаючи з 16.05.2023 (дата реєстрації ТОВ «Еконафтосервіс») та до відкриття провадження у справі про банкрутство, засновником та керівником боржника був Місевра С.С.

Види діяльності товариства оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (основний, 46.71); надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (68.20).

3.3. Як установлено судом:

3.3.1. 01.06.2023 між ТОВ «ІП «Біла Церква 1» (далі орендодавець) та ТОВ «Еконафтосервіс» (далі орендар) укладений договір оренди нерухомого майна №01-06/23 (далі Договір оренди) відповідно до якого орендодавець зобов`язується передати орендарю в строкове платне користування, а орендар зобов`язується прийняти у порядку, на строк та на умовах, передбачених цим договором частину нежитлової будівлі літ. «А-4», що знаходиться за адресою: Київська область, Білоцерківський район, м. Біла Церква, пр. Незалежності (колишня вулиця Леваневського), 150, площею 279,3 кв.м.

01.08.2023 орендодавцем та орендарем підписана додаткова угода №1 до Договору оренди відповідно до якої збільшена площа орендованого майна до 1308,7 кв.м.

01.08.2023 між ТОВ «ІП «Біла Церква 1» (далі продавець) та ТОВ «Еконафтосервіс» (далі покупець) підписаний попередній договір купівлі-продажу нежитлової будівлі (далі Попередній договір) згідно з п. 1. якого продавець зобов`язується у майбутньому продати покупцю нежитлову будівлю літера «А-4» площею 1403,0 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, Білоцерківський район, м. Біла Церква, пр. Незалежності (до перейменування вул. Леваневського), 150.

На виконання зазначених договорів у період з червня по грудень 2023 року боржником перераховані грошові кошти ТОВ «ІП «Біла Церква 1» у загальному розмірі 1 259 923,50грн. Як зазначає ТОВ «ІП «Біла Церква 1» у своєму відзиві, Договір оренди з 01.04.2024 та Попередній договір є розірваним у зв`язку з наявною заборгованістю у боржника по орендним та комунальним платежам, а також заборгованість по платежам за Попереднім договором.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі ЄДР) від 18.12.2024 № 110456626217 станом на 25.10.2023 убачається, що кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «ІП «Біла Церква 1» є ОСОБА_4 , а директором Ропіцький А.С.

3.3.2. 26.09.2023 між ТОВ «Санрайс Логистикс» (постачальник) та ТОВ «Еконафтосервіс» (покупець) укладений договір поставки нафтопродуктів № 26-09/2023 відповідно до якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця (поставити), а покупець зобов`язується прийняти у свою власність та оплатити нафтопродукти на умовах, визначених даним договором. На виконання зазначеного договору протягом жовтня-листопада 2023 року покупцем перераховано продавцю 3 919 600,67 грн. Неоплаченим є товар у розмірі 900 400,30 грн (зазначене підтверджується рішенням суду від 08.05.2024 справа № 911/8/24).

3.3.3. Як зазначено у звіті за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища та становища на ринках, складеного арбітражним керуючим Демчаном О.І. 16.12.2024 (далі - Звіт), ТОВ «Еконафтосервіс» поставили на користь ТОВ «Кластер Трейд» паливний мазут на загальну суму 1 106 914,00 грн.

Із виписки по рахунку боржника в АБ «Укргазбанк» вбачається, що ТОВ «Кластер Трейд» перерахувало на користь ТОВ «Еконафтосервіс» 550 000,00 грн із зазначенням призначенням платежу «Оплата за мазут паливний згідно рахунку № 16 від 10.11.2023».

Відповідно до витягу з ЄДР від 18.12.2024 № 4938007355276 убачається, що станом на 13.11.2023 єдиним засновником, бенефіціарним власником та керівником ТОВ «Кластер Трейд» був Мельничук М.М.

3.3.4. 24.10.2024 ліквідатором направлено на адресу ТОВ «ІП «Біла Церква 1», зазначену в ЄДР, вимогу про повернення безпідставно набутих коштів від 23.10.2024 № 02-134/56 в якій вказує, що з огляду на відсутність первинної документації, яка підтверджує реальність укладення між боржником та ТОВ «ІП «Біла Церква 1» договору оренди нежитлової будівлі від 01.06.2023№ 01-06/23 та договору купівлі-продажу від 01.08.2023 № 937, перераховані боржником на виконання таких договорів кошти у загальному розмірі 350 274,00 грн є безпідставно набутими. За таких обставин просить протягом 7 днів з дня направлення вимоги перерахувати вказані грошові кошти на ліквідаційний рахунок ТОВ «Еконафтосервіс».

01.11.2024 ліквідатором направлено на адресу ТОВ «Кластер Трейд», зазначену в ЄДР, вимогу про сплату боргу від 31.10.2024 № 02-134/62, в якій просив протягом 7 днів з дня її направлення перерахувати на ліквідаційний рахунок ТОВ «Еконафтосервіс» 556 914,00 грн боргу за поставлений 17.11.2023 товар.

Доказів повернення зазначених у вимогах грошових коштів учасниками справи суду надано не було.

3.3.5. Як зазначено у Звіті ліквідатора внаслідок виведення 1 259 923,50 грн на користь ТОВ «ІП «Біла Церква 1» було завдано збитків реальному кредитору боржника ТОВ «Санрайс Логистикс», адже перерахування зазначених коштів кредитору, замість їх спрямування на досягнення незрозумілих, окрім як виведення активу на третіх осіб, економічних цілей для боржника, призвело б до продовження ведення ТОВ «Еконафтосервіс» господарської діяльності та, як наслідок, не призвело б до відкриття провадження у даній справі про банкрутство. Задоволення визнаних судом вимог кредиторів можливе шляхом застосування ліквідаційної процедури до боржника та покладенням субсидіарної відповідальності згідно КУзПБ.

4. Висновки суду із посиланням на норми права, які застосовано

4.1. Відповідно до ч. 2 ст. 61 КУзПБ під час здійснення своїх повноважень ліквідатор, кредитор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

У даному випадку судом береться до уваги правові висновки Верховного Суду від 13.03.2025 у справі № 909/386/21, а саме те, що розмір (вартість) ліквідаційної маси в ході процедури ліквідації боржника зазнає змін, ураховуючи, що:

балансова вартість ліквідаційної маси, що визначається за результатами інвентаризації (п. 5 ч. 2 ст. 12, ч. 1 ст. 61 КУзПБ), оціночна вартість (ч. 1 ст. 63 КУзПБ) та вартість її реалізації/продажу (розділ V КУзПБ) можуть (як правило) відрізняються;

склад ліквідаційної маси (відповідно, і її розмір) під час здійснення ліквідатором відповідних повноважень і обов`язків у ліквідаційній процедурі може змінюватись за рахунок включення до нього: грошових сум (майна), повернених третіми особами на вимогу ліквідатора щодо сум дебіторської заборгованості, за наслідками визнання недійсними правочинів (договорів) боржника та вжиття заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що перебуває у третіх осіб (ч. 2 ст. 42, ч. 1 ст. 61 КУзПБ); сум, стягнених ліквідатором із суб`єктів субсидіарної відповідальності (абз. 3 ч. 2 ст. 61 КУзПБ).

Отже, буквальне прочитання абз. 1 та 2 ч. 2 ст.61 КУзПБ («розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою», «у разі недостатності майна боржника») є підставою для висновку, що розмір субсидіарної відповідальності, який дає право ініціювати спір про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство та підлягає стягненню із суб`єктів такої відповідальності, визначається в той момент, коли ліквідатор за результатами здійснення судових проваджень у процедурі банкрутства боржника остаточно визначив вартість ліквідаційної маси в грошовому еквіваленті за фактом продажу в процедурі ліквідації включених до її складу активів та здійснив за рахунок отриманих від продажу коштів розрахунок із визнаними у справі кредиторами.

Тож сума вимог кредиторів, яка підлягає погашенню за правилами ст. 64 КУзПБ, однак залишилася непогашеною в процедурі банкрутства за правилами цієї статті через недостатність майна банкрута, і є розміром субсидіарної відповідальності.

Таким чином, право ліквідатора подати заяву про покладення субсидіарної відповідальності виникає не раніше ніж після завершення реалізації об`єктів, включених до ліквідаційної маси банкрута, та розрахунків з кредиторами на підставі проведення такої реалізації у ліквідаційній процедурі (постанова Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 19.06.2024 у справі № 906/1155/20(906/1113/21)).

Разом із тим, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 62 КУзПБ усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси.

Положення ч. 1 ст. 61 КУзПБ визначають, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; формує ліквідаційну масу. Норми КузПБ також надають широке коло повноважень комітету кредиторів у ході здійснення провадження про банкрутство боржника, у тому числі щодо надання згоди на продаж майна боржника.

Відтак, суд звертає увагу, що ліквідатор не позбавлений права ініціювати перед комітетом кредиторів питання щодо виключення із ліквідаційної маси банкрута певного майна, у випадку недоцільності чи неперспективності пошуку цього майна або його неліквідності.

4.1.1. Як зазначає ліквідатор у своєму Звіті, у ТОВ «Еконафтосервіс» наявне право вимоги на отримання грошових коштів за поставлений товар ТОВ «Кластер Трейд» у розмірі 556 914,00 грн. З метою отримання відповідних коштів, ліквідатором 01.11.2024 направлено на адресу ТОВ «Кластер Трейд» вимогу про сплату боргу, в якій просив протягом 7 днів з дня її направлення перерахувати на ліквідаційний рахунок ТОВ «Еконафтосервіс» 556 914,00 грн боргу за поставлений 17.11.2023 товар. Інших заходів, зокрема, стягнення відповідної заборгованості у судовому порядку або виключення її із ліквідаційної маси банкрута (у випадку недоцільності чи неперспективності цього майна або його неліквідності) ліквідатором вжито не було.

Крім того, у Звіті зроблені висновки про те, що перерахування боржником коштів ТОВ «ІП «Біла Церква 1» у розмірі 1 259 923,50 грн за Договором оренди та Попереднім договором вчинені з порушенням принципів введення господарської діяльності, у тому числі принципу добросовісності, принципу досягнення економічної мети ведення діяльності та вичинені «про людське око», єдиною метою цих правовідносин були спрямовані на виведення активів банкрута внаслідок чого завдано збитків реальному кредитору, проте відповідних дії щодо визнання відповідних договорів недійсними/або спростування майнових дій боржника та повернення грошових коштів до ліквідаційної маси ліквідатором здійснено не було. Надсилання вимоги ліквідатора про повернення безпідставно набутих коштів від 23.10.2024 № 02-134/56 у розмірі 350 274,00 грн, не може розцінюватися судом як належне виконання ліквідаторам своїх повноважень в частині повернення грошових коштів у ліквідаційну масу, зокрема, у розмірі 1 259 923,50грн.

4.1.2. Додатково суд зазначає, що інститут субсидіарної відповідальності осіб винних у доведенні до банкрутства боржника є додатковою гарантією захисту прав та законних інтересів кредиторів від недобросовісних дій боржника, та як наслідок останнім способом погашення цих вимог.

Зазначений висновок судом зроблений з урахування правової позиці Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.11.2024 у справі № 903/86/23, який полягає у тому, що навіть за виявлених арбітражним керуючим фактів доведення боржника до банкрутства достатність майна боржника, що включається до складу ліквідаційної маси і спрямовується на задоволення вимог кредиторів боржника, виключає застосування субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство за правилами ч. 2 ст. 61 КУзПБ ).

Отже, звернення із заявою про покладення субсидіарної відповідальності не може собою підмінювати інші дії ліквідатора, які повинні бути вчинені ним у ліквідаційній процедурі з метою наповнення ліквідаційної маси та погашення вимог кредиторів.

4.2. Крім того суд зазначає, що субсидіарна відповідальність - це додаткова відповідальність осіб, які разом з боржником відповідають за його зобов`язаннями у випадках, передбачених, зокрема, КУзПБ.

У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями (ч. 2 ст. 61 КУзПБ).

Визначене нормами КУзПБ правопорушення, за вчинення якого покладається такий вид цивільної відповідальності, як субсидіарна, має співвідноситися із наявністю, відповідно до закону, необхідних умов (елементів), які є підставою для застосування цього виду відповідальності.

Об`єктом вказаного правопорушення та захисту при покладенні субсидіарної відповідальності є права кредиторів на задоволення вимог до боржника, що лишились не задоволеними у справі про банкрутство.

Суб`єктами правопорушення (субсидіарної відповідальності), що може бути покладена у справі про банкрутство за заявою ліквідатора, є засновники (учасники, акціонери) або інші особи, у тому числі керівник боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, за умови існування вини цих осіб у банкрутстві боржника, тобто вчиненні суб`єктом (суб`єктами) субсидіарної відповідальності винних дій, що призвели до банкрутства боржника.

Тобто, до суб`єктів субсидіарної відповідальності слід віднести осіб, які отримали істотний актив боржника на підставі актів, рішень, правочинів тощо прийнятих засновниками чи керівником боржника на шкоду інтересам останнього та його кредиторів, які можуть виражатися, зокрема у:

прийнятті ключових ділових рішень з порушенням принципів добросовісності та розумності, в тому числі узгодження, укладення або схвалення правочинів на завідомо невигідних умовах або з особами завідомо нездатними виконати свої зобов`язання («фірмами одноденками» тощо);

наданні вказівок з приводу вчинення явно збиткових операцій;

призначенні на керівні посади осіб, результат діяльності яких явно не відповідає інтересам юридичної особи;

створенні і підтриманні такої системи управління боржником, яка націлена на систематичне отримання вигоди третьою особою на шкоду боржнику і його кредиторам;

використанні документообігу, який не відображає реальних господарських операцій;

отриманні такими особами істотних переваг з такої системи організації підприємницької діяльності, яка спрямована на перерозподіл (в тому числі за допомогою недостовірного документообігу), сукупного доходу, отримуваного від здійснення даної діяльності особами, об`єднаними спільним інтересом (наприклад, єдиним виробничим циклом), на користь ряду цих осіб з одночасним акумулюванням на стороні боржника основного боргового навантаження; використанні і розпорядженні майном боржника, як своїм особистим, нехтуючи інтересами кредиторів;

вчинення інших юридичних дій, що не відповідають принципу добросовісності в комерційній (діловій) практиці тощо.

Дослідження обставин поведінки (дій чи бездіяльності), яка повинна знаходитися в необхідному (безпосередньому) причинно-наслідковому зв`язку відносно порушення, передбаченого ч. 2 ст.61 КУзПБ, а також встановлення вини суб`єктів субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство здійснюється судом, що вирішує спір про субсидіарну відповідальність у справі про банкрутство.

Водночас при вирішенні питання щодо вини (виду вини) суб`єкта субсидіарної відповідальності, слід виходити з обов`язків та повноважень суб`єктів відповідальності стосовно боржника, покладених на них законом та/або статутом, враховуючи при цьому положення ч.ч. 1 і 3 ст. 4 КУзПБ.

Щодо об`єктивної сторони правопорушення для покладення на суб`єктів субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство слід зазначити, що хоча приписи ч. 2 ст. 61 КУзПБ і містять диспозицію (зміст) правопорушення «доведення до банкрутства», за яке передбачена «санкція» у вигляді субсидіарної відповідальності, однак не конкретизують дії/бездіяльність суб`єктів цієї відповідальності, які вказують/доводять на його існування.

Суб`єктивною стороною правопорушення для застосування субсидіарної відповідальності є ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (мотиву, мети, умислу чи необережності суб`єкта правопорушення).

Тобто зміст відповідного делікту становлять умисні і цілеспрямовані дії/бездіяльність, результатом яких є банкрутство юридичної особи та шкода, завдана приватним і суспільним інтересам.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово зазначав, що для вирішення питання щодо кола необхідних і достатніх обставин, які мають бути доведені суб`єктом звернення (ліквідатором) та, відповідно, підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, виходячи з диспозиції ч. 2 ст. 61 КУзПБ та з урахуванням підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство (ст. ст. 1, 39 КУзПБ) є необхідність конкретизації об`єктивної сторони правопорушення з доведення до банкрутства/банкрутства з вини відповідальних суб`єктів, за які покладається субсидіарна відповідальність, виходячи, зокрема, із сукупності таких обставин щодо боржника та дій (бездіяльності) відповідальних суб`єктів:

1) вчинення суб`єктами відповідальності, за відсутності у боржника будь-яких активів, будь-яких дій/бездіяльності, направлених на набуття/збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення (вказівка на вчинення/вчинення правочину без наміру його реального виконання боржником через відсутність матеріальних, фінансових, інформаційних, технічних, кадрових ресурсів; невиконання податкових зобов`язань, бездіяльність щодо стягнення дебіторської заборгованості тощо); при цьому не забезпечені реальними активами внески до статутного фонду боржника, активами не вважаються;

2) прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівка на вчинення/вчинення майнових дій з виведення активів боржника за наявності у боржника заборгованості та за відсутності будь-яких інших ресурсів (та перспектив їх отримання боржником) для погашення заборгованості боржника (що вказує на мету - ухилення від погашення боржником заборгованості та її збільшення);

3) прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівка на вчинення дій/бездіяльності з набуття/збільшення кредиторської заборгованості боржника в один і той же період часу (податковий період тощо) або з незначним проміжком часу з прийняттям рішення, вказівкою на вчинення/вчиненням майнових дій з виведення активів боржника за відсутності будь-яких інших ресурсів (та перспектив їх отримання боржником) для погашення заборгованості боржником.

Оцінюючи будь-які дії/бездіяльність суб`єктів відповідальності на предмет покладення на них субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, слід відмежовувати дії та обставини, які належать до ризиків підприємницької/господарської діяльності (ст. 42 ГК України).

Спеціальними умовами для субсидіарної відповідальності за дії/бездіяльність суб`єктів відповідальності, окрім вини, є наслідки у вигляді недостатності виявленого у процедурі банкрутства майна боржника, що підлягає включенню до ліквідаційної маси, для задоволення вимог кредиторів, різниця між вартісними показниками яких і є мірою субсидіарної відповідальності.

Господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази (близький за змістом висновок щодо можливості суду самостійно встановлювати наявність складу правопорушення сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.03.2019 у справі № 920/715/17).

При цьому, виходячи з положень ст. 73 та ч.1 ст. 74 ГПК України (щодо покладеного на сторону/учасника у справі про банкрутство тягаря доведення обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень), суд наголошує, що обставини існування або відсутності будь-якого із елементів/складових об`єктивної сторони цивільного правопорушення (стверджуваних або заперечуваних: вчинення дії, бездіяльність, існування боргу в період вчинення боржником майнової дії тощо), мають бути доведені у встановленому законом порядку належними та допустимими доказами. Відтак, особи яким ст. 61 КУзПБ надано право звертатися до суду із заявою про притягнення винних осіб до субсидіарної відповідальності, мають в обґрунтування своїх вимог надати суду належні докази які підтверджують склад правопорушення.

Відсутність (ненадання) належних доказів на підтвердження елементів/складових об`єктивної сторони порушення, тобто дій/бездіяльності конкретної особи (суб`єкта) відповідальності, що вказують на доведення до банкрутства або банкрутства, спростовує існування об`єктивної сторони порушення з доведення до банкрутства (банкрутства), та відповідно не надає можливості визначити суб`єктів відповідальності, встановити вину у діях/бездіяльності цих осіб та покласти субсидіарну відповідальність на таких суб`єктів (зазначена правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 15.02.2022 у справі № 927/219/20, від 16.06.2020 у справі № 910/21323/16).

При цьому, на ліквідатора відповідно до ч. 5 ст. 61 КУзПБ покладається обов`язок доведення причинно-наслідкового зв`язку між діями (бездіяльністю) суб`єкта відповідальності та негативними наслідками (неплатоспроможністю боржника та відсутністю майна для задоволення вимог його кредиторів у процедурі банкрутства).

Водночас притаманною ознакою цивільно-правової відповідальності є те, що особа, яка є відповідачем, повинна доказати відсутність своєї вини.

Ліквідатор як особа, до повноважень якого входить аналіз фінансового стану банкрута згідно з ст. 61 КУзПБ, має довести в даному випадку наявність усіх складових господарського правопорушення, зокрема, яке б свідчило про наявність необхідного (безпосереднього), а не опосередкованого причинно-наслідкового зв`язку між діями керівників та засновників боржника та наявністю негативних наслідків для кредиторів.

Водночас, слід наголосити, що сама по собі неплатоспроможність боржника не може однозначно свідчити про наявність необхідного (безпосереднього) причинно-наслідкового зв`язку із діями керівника/засновника (учасника) боржника (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.04.2025 справа № 910/6232/16).

Ознаками з доведення до банкрутства є наявність дій відповідних осіб боржника, які призвели до погіршення платоспроможності підприємства, у зв`язку з чим боржник був не в змозі задовольнити в повному обсязі вимоги кредиторів або сплатити обов`язкові платежі.

КУзПБ не встановлює заборони для покладення субсидіарної відповідальності на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі на керівника боржника, повноваження яких до та на час порушення/здійснення провадження у справі про банкрутство припинились, оскільки визначальним для цієї відповідальності є необхідний (безпосередній) причинно-наслідковий зв`язок між діями/бездіяльністю цих осіб та наслідками у вигляді доведення боржника до банкрутства та банкрутства, за умови винних дій цих осіб (суб`єктивна сторона).

Отже, виходячи зі змісту ч. 2 ст. 61 КУзПБ, суд оцінює істотність впливу дій (бездіяльності) третіх осіб на становище боржника, перевіряючи наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями (бездіяльністю) цих осіб та фактичною неплатоспроможністю боржника (доведенням його до банкрутства).

Так, із змісту Звіту вбачається, що ліквідатором лише констатовано наявність заборгованості, яка виникла у певний період часу до порушення справи про банкрутство боржника, керівником та контрагентами якого були певні особи, та те, що відповідний розмір грошових коштів було перераховано протягом певного періоду одному з контрагентів боржника. Однак, ліквідатором не зазначено, ким конкретно та якими саме діями здійснювалось умисне погіршення фінансово-господарського стану боржника, чи була необґрунтована виплата коштів або необґрунтована та безоплатна передача майна третім особам, чиї та які дії призвели до доведення до банкрутства, чи вчинялися особами, на яких пропонується покласти субсидіарну відповідальність, інші незаконні дії, що сприяли банкрутству, ким та коли приймалися нераціональні управлінські рішення, що спричинили фінансові збитки та втрати, і в чому полягає вина керівника та контрагентів, а також причинно-наслідковий зв`язок між діями/бездіяльністю вказаних вище осіб.

4.3. Додатково суд зазначає, що із змісту виписки з особового рахунку боржника, яка долучена ліквідатором до матеріалів заяви, вбачається, що:

Договір оренди з додатковою угодою та Попередній договір були укладенні до підписання договору із ТОВ «Санрайс Логистикс», якими за період із червня по грудень 2023 року перераховано біля 1 300 000,00 грн;

на виконання договору поставки нафтопродуктів ТОВ «Санрайс Логистикс» за жовтеньлистопад 2023 року перераховано майже 4 000 000,00 грн;

перерахування коштів за Договором оренди здійснювалось одночасно з перерахуванням коштів за договором поставки нафтопродуктів;

за поставку мазуту паливного ТОВ «Кластер Трейд» у листопаді 2023 року частково перерахувало на користь боржника 550 000,00 грн;

у спірний період у боржника наявні інші платежі (як отримання так і оплата) за іншими правочинами, у тому числі за договорами оренди, надання фінансової допомоги, поворотної фінансової допомоги, яким ліквідатором не надана оцінка у своєму Звіті.

Ураховуючи те, що зазначені обставини у своїй сукупності не були взяті ліквідатором до уваги, то відповідні висновки, які містяться у Звіті, суд вважає передчасними.

4.4. Доводи про не передання відповідачами ліквідатору первинних фінансових документів боржника, судом відхиляють, оскільки такі аргументи не спростовують встановлених обставин та висновків щодо передчасності подання такої заяви у цій справі.

4.5. Підсумовуючи викладене суд зазначає, що на час розгляду відповідної заяви ліквідатором не вжито усіх заходів спрямованих на повернення майна боржника для задоволення вимог кредиторів, а також не досліджено/доведено у встановленому ст. 74, 76, 77 ГПК України порядку причинно-наслідкового зв`язку між їх діями чи бездіяльністю осіб, які підлягають притягненню до субсидіарної відповідальності, та неплатоспроможністю боржника, а тому у суду відсутність підстави для її задоволення.

4.6. Інші обставини про які зазначають учасники справи, судом до уваги не приймаються, оскільки не мають суттєвого значення для розгляду заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 12, 59-62 КУзПБ, ст.ст. 3, 12, 14, 74, 76-77, 232-235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Еконафтосервіс» Демчана Олександра Івановича від № 02-134/69 06.01.2025 (вх. № 65/25 від 09.01.2025) про покладення субсидіарної відповідальності залишити без задоволення.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 КУзПБ, ухвала набрала законної сили 29.05.2025 та згідно ст. 255 ГПК України може бути оскаржена протягом 10 днів до Північного апеляційного господарського суду у порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Суддя О.С. Янюк

Ухвалу підписано 25.06.2025.