Рішення від 24.06.2025 по справі 914/644/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2025 Справа № 914/644/25

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., за участю секретаря Федак В. В., розглянувши матеріали заяви: Приватного акціонерного товариства «Львівський завод комунального устаткування», м. Львів;

про стягнення витрат на професійну правничу допомогу

у справі №914/644/25

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Львівський завод комунального устаткування», м. Львів;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Простір сталевих рішень», м. Львів;

про стягнення заборгованості. Ціна позову 1 731 791,40грн.

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

Відводів складу суду та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Господарського суду Львівської області перебувала справа № 914/644/25 за позовом Приватного акціонерного товариства «Львівський завод комунального устаткування» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Простір сталевих рішень» про стягнення заборгованості в сумі 1 731 791,40грн., з яких 1 446 465,82грн. основного боргу, 143 685,97грн. пені, 27 158,64грн. 3% річних та 114 480,97грн. інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 27.05.2025р. у справі №914/644/25 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Простір сталевих рішень» на користь Приватного акціонерного товариства «Львівський завод комунального устаткування» основний борг в сумі 1 395 801,82грн., пеню в сумі 132 876,33 грн., 3% річних в сумі 26542,91 грн., інфляційні втрати в розмірі 113 654,06 грн. та 20 026,50 грн. судового збору.

На розгляд Господарського суду Львівської області поступила заява Приватного акціонерного товариства «Львівський завод комунального устаткування» за вх. № 2371/25 від 30.05.2025р. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №914/644/25, у якій заявник просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00грн.

Ухвалою суду від 02.06.2025р. прийнято заяву Приватного акціонерного товариства «Львівський завод комунального устаткування» за вх. № 2371/25 від 30.05.2025р. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №914/644/25 до розгляду в судовому засіданні на 24.06.2025р.

Представник позивача в судове засідання 24.06.2025р. не з`явився. Через систему «Електронний суд» позивач 23.06.2025р. подав заяву за вх. № 16731/25 від 24.06.2025р. про проведення засідання без участі представника.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання 24.06.2025р. не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, хоча судом належно виконано обов`язок, щодо повідомлення усіх учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, зокрема відповідача, шляхом надіслання ухвал суду в електронній формі до Електронного кабінету відповідача, та оприлюднення в електронній формі в Державному реєстрі судових рішень.

Згідно з частиною 5 та 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Ухвала суду від 02.06.2025р. була внесена до АСДС та автоматично направлена в електронний кабінет відповідача 02.06.2025р., та доставлена до електронного кабінету 02.06.2025р. о 18:04 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Абзацом 2 зазначеної норми врегульовано, що якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Ухвалу від 02.06.2025р. доставлено до електронного кабінету відповідача 02.06.2025р. о 18:04 год., таким чином відповідачу вручено ухвалу в електронному кабінеті підсистеми «Електронний суд» - 03.06.2025р.

Станом на 24.06.2025р. жодних заяв та/або клопотань від відповідача щодо поданої заяви позивача про стягнення судових витрат не подано.

Згідно із ч. 4 ст.244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Статтею 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У заяві за вх. № 2371/25 від 30.05.2025р. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №914/644/25 позивач зазначив, що перелік правової допомоги адвоката у справі №914/644/25 та її вартість визначені предметом договору про надання правничої (правової) допомоги № 28-02/25 від 28.02.2025 року, укладеного між Адвокатським бюро «Миколи Підбірного» та ПрАТ «Львівський завод комунального устаткування», та додатковою угодою до вказаного договору, в яких зазначено фіксовану суму (розмір) гонорару адвоката за виконання доручення клієнта, а саме додаткова угода № 1 від 28.02.2025 року на суму 20 000,00 грн., відповідно до якої сторони погодили фіксований розмір гонорару за надання правничої допомоги.

Позивач вказує, що 07.03.2025 року Адвокатським бюро «Миколи Підбірного» видано рахунок №1/25 на суму 20 000,00 грн. для оплати ПрАТ «Львівський завод комунального устаткування» гонорару за надання правничої (правової) допомоги за договором №28-02/25 від 28.02.2025 року в частині виконання доручення клієнта згідно додаткової угоди №1 від 28.02.2025 року та 11.03.2025 року згідно платіжної інструкції №89 ПрАТ «Львівський завод комунального устаткування» було сплачено на банківський рахунок Адвокатського бюро «Миколи Підбірного» грошові кошти в сумі 20 000,00 грн. із призначенням: «Оплата гонорару за надання правничої (правової) допомоги за договором №28-02/25 від 28.02.2025 року в частині виконання доручення клієнта згідно додаткової угоди №1 від 28.02.2025, згідно рахунку №1/25 від 07.03.2025 року, без ПДВ».

Позивач стверджує, що 28.05.2025 року між Адвокатським бюро «Миколи Підбірного» та ПрАТ «Львівський завод комунального устаткування» було складено та підписано і скріплено печатками акт приймання-передачі наданої правничої (правової) допомоги за договором №28-02/25 від 28.02.2025р. про надання правничої (правової) допомоги та додаткової угоди № 1 від 28.02.2025р., яким засвідчено, що бюро було надано, а клієнтом прийнято надану професійну правничу (правову) допомогу, що передбачена укладеним між сторонами договором №28-02/25 від 28.02.2025 року.

Клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу не поступало.

Відповідно до ч.ч. 5-8 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку. Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч.1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

На виконання даної процесуальної норми позивачем у позовній заяві визначено орієнтовний розмір витрат на правову допомогу в сумі 20000,00 грн. та в судовому засіданні 27.05.2025р. представник позивача зазначив, що докази на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу будуть подані до суду протягом п`яти днів з моменту прийняття судом рішення.

29.05.2025р. позивачем через систему «Електронний суд» подано заяву за вх. № 2371/25 від 30.05.2025р. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №914/644/25 у розмірі 20 000,00грн.

На підтвердження вартості послуг адвоката у сумі 20 000,00грн. позивачем до матеріалів справи долучено копії договору про надання правової допомоги № 28-02/25 від 28.02.2025 року, додаткової угоди № 1 від 28.02.2025р. до договору про надання правової допомоги № 28-02/25 від 28.02.2025р., рахунку на оплату № 1/25 від 07.03.2025р. на суму 20 000,00грн., платіжної інструкції № 89 від 11.03.2025р. на суму 20 000,00грн., акту № 1 приймання-передачі наданої правничої (правової) допомоги за договором №28-02/25 від 28.02.2025р. про надання правничої (правової) допомоги та додатковою угодою № 1 від 28.02.2025р., ордера на надання правничої допомоги ВС №1352417 від 06.03.2025р. та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 1514 від 13.05.2009 року.

Як вбачається із матеріалів справи у рішенні не вирішено питання щодо розподілу судових витрат на правову допомогу.

Договором про надання правової допомоги № 28-02/25 від 28.02.2025 року, укладеним Адвокатським бюро «Миколи Підбірного» (Бюро) та Приватним акціонерним товариством «Львівський завод комунального устаткування» (Клієнт) передбачено, що бюро приймає доручення клієнта та бере на себе зобов`язання надати клієнту професійну правничу (правову) допомогу по захисту прав та інтересів клієнта, що погоджується між сторонами додатками (додатковими угодами) до цього договору (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору бюро зобов`язується надавати клієнту професійну правничу (правову) допомогу з метою захисту прав та інтересів клієнта та виконувати окремі доручення клієнта правового характеру, що випливають із предмету цього договору, а клієнт зобов`язується прийняти надані послуги та оплатити їх вартість відповідно до умов цього договору.

Згідно із п. 1.3 договору надання професійної правничої допомоги за цим договором включає (в тому числі але не виключно) підготовку та надання консультацій, порад, висновків, необхідних па розсуд бюро в інтересах клієнта, визначення правої позиції у справі, підготовку необхідних документів, в тому числі документів процесуального характеру (заяв, клопотань, пояснень, відзивів, заперечень, скарг, позовів та/або зустрічних позовів та ін.), ознайомлення із матеріалами справи, представництво інтересів клієнта в суді та вчинення інших дій, які на думку бюро є необхідними для захисту прав та інтересів клієнта виходячи із предмету цього договору.

За приписами п. 2.1 договору клієнт надає бюро наступні повноваження: бути представником клієнта у судових органах України будь-якої ланки з усіма необхідними для того повноваженнями, які надано законом позивачеві, відповідачу, третій особі, заявнику, зацікавленій особі з питань пов`язаних із захистом прав клієнта, у тому числі право: підписувати та пред`явити від імені клієнта та у його інтересах відповідний позов (позови), а також зустрічний позов (позови), відзив, пояснення, заперечення та інші процесуальні заяви учасника судового процесу; брати участь у судових засіданнях; заявляти клопотання та відводи; давати усні та письмові пояснення у судах, які розглядають справу клієнта; повністю або частково відмовлятися від позовних вимог (за погодженням з клієнтом); змінювати підстави або предмет позовів; зменшувати або збільшувати предмет та/або вартість позовних вимог: укладати мирові угоди (за погодженням з клієнтом); оскаржувати рішення, ухвали, постанови суду в апеляційному та касаційному порядку та користуватись іншими процесуальними правами, що передбачені законом; отримувати рішення, ухвали, постанови суду (їх завірені у встановленому порядку копії); подавати виконавчі документи до стягнення, а також отримувати, підписувати та подавати від імені клієнта та у його інтересах усі необхідні документи (серед іншого, але не виключно, заяви, заперечення, замовлення, клопотання, скарги, у тому числі, апеляційну та касаційну, доповнення до них, додаткові документи тощо; представляти інтереси клієнта усіма законними способами у судових органах та перед іншими органами, діяльність яких пов`язана із вирішенням питань, передбачених договором; ознайомлюватися з матеріалами справи та з матеріалами виконавчого провадження - при звернення виконавчого документа до виконання; робити виписки та копії з документів, що є в матеріалах справи та порушувати питання про їх засвідчення у встановленому для того порядку; заявляти відводи у випадках, передбачених чинним законодавством України; брати участь у судових засіданнях та у дослідженні доказів; замовляти проведення експертизи; наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникнуть у ході судового процесу, якщо це дозволяється процесуальним законодавством, та при здійсненні виконавчого провадження; заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників процесу та/або виконавчого провадження; оскаржувати рішення суду до касаційної інстанції; апелювати до вищої судової інстанції; оскаржувати дії чи бездіяльність посадових осіб (у тому числі виконавчих органів) у встановленому законодавством позасудовому порядку та користуватися при цьому усіма правами, передбаченими чинним законодавством, сплачувати державне мито, обов`язкові збори та інші необхідні платежі; представляти інтереси клієнта як сторони у виконавчому провадженні із наданням усіх прав наданих боржнику та/або стягувачу у виконавчому провадженні; вчиняти всі інші дії, передбачені чинним законодавством України для такого роду уповноважень та які, на думку бюро, будуть доцільними для правильного і ефективного виконання зобов`язань, передбачених цим договором.

За умовами п. 2.3 договору безпосереднє представництво інтересів клієнта від імені бюро за цим договором здійснює адвокат Підбірний Микола Ярославович (Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №1514, видане 13.05.2009 року Львівською обласною КДКА). Бюро може залучати до виконання укладених ним договорів про падання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах. При цьому зобов`язане забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності.

Відповідно до п. 3.1 договору розмір гонорару, який клієнт сплачує бюро за надану в межах цього договору професійну правничу (правову) допомогу, визначається сторонами окремою додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього договору. Така додаткова угода може бути викладена у формі додатку до договору, який набуває чинності з дня його підписання сторонами.

Згідно із пунктами 4.1 та 4.2 договору цей договір діє з моменту погодження сторонами усіх істотних умов та підписання сторонами тексту договору та додатків (додаткових угод) до нього. Цей договір діє до повного виконання доручення визначеного предметом цього договору.

28.02.2025р. Адвокатським бюро «Миколи Підбірного» (Бюро) та Приватним акціонерним товариством «Львівський завод комунального устаткування» (Клієнт) укладено додаткову угоду № 1 до договору про надання правової допомоги № 28-02/25 від 28.02.2025р., відповідно до п. 1 якої сторони погодили, що розмір (сума) гонорару за надання правничої (правової) допомоги за договором №28-02/25 від 28.02.2025 року в частині виконання доручення Клієнта щодо захисту інтересів клієнта з питань стягнення заборгованості по орендній платі з ТОВ «Простір сталевих рішень» в користь ПрАТ «Львівський завод комунального устаткування», а саме: підготовку позовної заяви та здійснення представництва інтересів клієнта в суді першої інстанції (Господарському суді Львівської області), буде становити 20 000,00 (двадцять тисяч) грн.

Згідно із п. 2 додаткової угоди № 1 розмір (сума) гонорару, що визначена п. 1 цієї додаткової угоди №1 є фіксованою (незмінною) та узгодженою (договірною) ціною договору про надання правової допомоги №28-02/25 від 28.02.2025 року за виконання бюро визначеного п.1 цієї додаткової угоди №1 доручення клієнта на стадії розгляду справи в суді першої інстанції (Господарському суді Львівської області), та яка підлягає оплаті клієнтом на рахунок бюро за виконання зобов`язань (надання послуг) визначених вказаним договором у порядку та строки визначені договором та цією додатковою угодою № 1.

Пунктом 3 додаткової угоди № 1 визначено порядок оплати гонорару: оплата послуг здійснюється на підставі рахунку у термін визначений в рахунку (пп. 3.1); клієнт вправі оплачувати послуги шляхом внесення авансового платежу в узгодженому сторонами розмірі або частинами (пп. 3.2); клієнт бере на себе зобов`язання по оплаті судових витрат (в тому числі, але не виключно, судового збору, витрат на проведення судових експертиз тощо) (пп. 3.3); сплата узгодженої сторонами суми гонорару (послуг) здійснюється клієнтом в безготівковому порядку шляхом перерахування відповідної суми коштів на розрахунковий рахунок бюро, реквізити якого зазначаються у відповідному рахунку на оплату гонорару (пп. 3.4).

Приписами пункту 6 додаткової угоди встановлено порядок приймання-передачі наданої правової допомоги: правова допомога вважаються наданою після підписання акту приймання-передачі наданої правової допомоги, який підписується сторонами та скріплюється печатками (за наявності) (пп. 6.1); бюро надає клієнту акт приймання-передачі наданої правової допомоги, в якому зазначається зміст наданої правової допомоги, розмір гонорару, який підлягає сплаті відповідно до умов договору, додаткові витрати, які були понесені бюро понад узгоджену суму гонорару (якщо такі мали місце) (пп. 6.2); клієнт зобов`язаний на протязі 5 (п`яти) днів з моменту отримання акту приймання-передачі наданої правової допомоги підписати його або протягом вказаного строку надати письмове заперечення, в якому обґрунтувати причину відмови від приймання наданої правової допомоги та підписання відповідного акту (пп. 6.3); якщо протягом строку, вказаного в пункті 6.3 цієї додаткової угоди клієнт не підписав акт приймання- передачі наданої правової допомоги і не надав письмове заперечення, правова допомога вважається наданою та прийнятою клієнтом і підлягає оплаті протягом 10 (десяти) днів після надання (надсилання) клієнту відповідного рахунку на оплату (пп. 6.4).

Договір про надання правової допомоги № 28-02/25 від 28.02.2025р. та додаткову угоду № 1 до договору підписано сторонами, скріплено їх печатками та копію договору і додаткової угоди долучено до матеріалів справи.

07.03.2025 року Адвокатське бюро «Миколи Підбірного» виставило позивачу рахунок на оплату №1/25 на суму 20 000,00 грн. для оплати ПрАТ «Львівський завод комунального устаткування» гонорару за надання правничої (правової) допомоги за договором №28-02/25 від 28.02.2025 року та 11.03.2025 року позивачем сплачено 20 000,00грн. з призначенням платежу «Оплата гонорару за надання правничої (правової) допомоги за Договором №28-02/25 від 28.02.2025 в частині виконання доручення Клієнта, згідно Додаткової угоди №1 від 28.02.2025р., згідно Рах.№ 1/25 від 07.03.2025р. Без ПДВ», що підтверджується платіжною інструкцією № 89 від 11.03.2025 року на суму 20 000,00 грн.

Відповідно до акту № 1 приймання-передачі наданої правничої (правової) допомоги за договором №28-02/25 від 28.02.2025р. про надання правничої (правової) допомоги та додатковою угодою № 1 від 28.02.2025р. бюро було надано, а клієнтом прийнято надану професійну правничу (правову) допомогу (надалі - «Правова допомога»), що передбачена укладеним між сторонами договором, а саме: захист інтересів клієнта з питань стягнення заборгованості по орендній платі з ТОВ «Простір сталевих рішень» в користь ПрАТ «Львівський завод комунального устаткування», а саме: підготовка позовної заяви ПрАТ «Львівський завод комунального устаткування» про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю «Простір сталевих рішень» яка виникла за договорами оренди устаткування, механізмів та приладів №01 мех24 від 04.12.2023 року; устаткування, механізмів та приладів №02мех24 від 04.12.2023 року; устаткування, механізмів та приладів №03мех24 від 04.12.2023 року; договорами на оренду приміщень №ДГ- 15-ор24 від 04.12.2023 року; №ДГ-19-ор24 від 04.12.2023 року; договором №ДГ- 15-24-К від 04.12.2023 року про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна і надання комунальних послуг орендарю та договором на оренду приміщень №ДГ-27-ор24 від 01.07.2024 року; здійснення представництва інтересів ПрАТ «Львівський завод комунального устаткування» у господарському суді Львівської області у справі № 914/644/25 в судових засіданнях 08.04.2025, 13.05.2025 та 27.05.2025 року; 27.05.2025 господарським судом Львівської області постановлено рішення у справі № 914/644/25, яким позов ПрАТ «Львівський завод комунального устаткування» задоволено частково.

Згідно з п. 2 акту приймання-передачі загальна вартість наданих послуг (правової допомоги) становить 20 000,00 грн. (двадцять тисяч гривень 00 коп.) без ПДВ.

За приписами п. 4 акту приймання-передачі сторони засвідчують, а клієнт підтверджує, що послуги надані в повному та належному обсязі, якісно та вчасно. Клієнт засвідчує, що не має жодних претензій або зауважень щодо отриманих послуг за договором, які відображені в цьому акті.

Із матеріалів справи вбачається, що адвокат Підбірний Микола Ярославович взяв участь в судових засіданнях 08.04.2025р., 13.05.2025р. та 27.05.2025р. Представник позивача адвокат Підбірний Микола Ярославович підписав та подав позовну заяву, заяву за вх. № 7020/25 від 19.03.2025р. про усунення недоліків позовної заяви, клопотання за вх. № 12242/25 від 09.05.2025р. про ознайомлення з матеріалами справи та заяву за вх. № 2371/25 від 30.05.2025р. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

За змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Враховуючи вищевикладене, подані докази в їх сукупності, керуючись приписами ст.ст. 126, 129, 244 ГПК України, оцінивши відповідність обсягу роботи адвоката з представництва інтересів позивача розміру гонорару, з огляду на розумну необхідність відповідних судових витрат для даної справи, а також враховуючи заявлену до стягнення позивачем суму витрат на правову допомогу, господарський суд дійшов висновку про обґрунтування заявленого позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню пропорційно до задоволених позовних вимог.

Згідно із ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.126, ст.129, 241, ст.244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву Приватного акціонерного товариства «Львівський завод комунального устаткування» про ухвалення додаткового рішення задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Простір сталевих рішень» (79017, Львівська обл., місто Львів, вул. Левицького К., будинок 93А, квартира 8, ідентифікаційний код 43760102) на користь Приватного акціонерного товариства «Львівський завод комунального устаткування» (79035, Львівська обл., місто Львів, вул. Зелена, будинок 145, ідентифікаційний код 05394110) 19 273,40грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Додаткове рішення складено 24.06.2025р.

Суддя Іванчук С.В.