Постанова від 25.06.2025 по справі 393/224/24

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 червня 2025 року м. Кропивницький

справа № 393/224/24

провадження № 22-ц/4809/178/25

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Мурашка С. І. (головуючий, суддя-доповідач), Карпенка О. Л., Чельник О. І.,

за участі секретаря - Бойко В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Кам`янецька селищна рада Кропивницького району Кіровоградської області,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Попович Світлани Михайлівни, яка представляє інтереси ОСОБА_1 , на рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської областівід 17 вересня 2024 року у складі судді Рачкелюка Ю. В. і

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст вимог позовної заяви

В травні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Кам`янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області та просила визначити їй додатковий строк в один місяць з дня набрання рішенням законної сили, для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за законом, що відкрилась після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 .

За життя померлій належало право на спадкове майно у вигляді сертифікату № 165 на земельну частку (пай), що розташована на території Новгородківської громади.

ОСОБА_1 є племінницею ОСОБА_2 та не може вважатися такою, що прийняла спадщину після смерті тітки, оскільки на час смерті останньої постійно не проживала разом з нею за місцем її реєстрації, та у строк визначений статтею 1270 ЦК України (протягом шести місяців) не подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Після того, як позивач в 2023 році дізналась про наявність вказаного сертифікату, вона звернулась до державної нотаріальної контори задля перевірки документів, проте, отримала від нотаріуса постанову № 15/02/2023 про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки в неї відсутній факт прийняття спадщини та не була подана заява про прийняття спадщини після смерті спадкодавця.

ОСОБА_1 має проблеми зі здоров`ям, у неї загострились хронічні захворювання та вона була вимушена звертатись до лікарів та лікуватися.

Оскільки спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилась, спадщина ніким не прийнята, інших спадкоємців, які претендують на спадщину, немає, заяви про відмову від спадщини позивач не подавала, спадщина не визнана судом відумерлою, ОСОБА_1 звернулась до суду з відповідним позовом.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 17 вересня 2024 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Новгородківської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що будь-яких належних доказів, на підтвердження того, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 стороною позивача не надано та матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, суд першої інстнації не перевіряв поважності причин пропуску позивачем строку звернення із заявою про прийняття спадщини та вважав, що підстави для задоволення позову відсутні.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі адвокат Попович С. М., яка представляє інтереси ОСОБА_1 , просить рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 17 вересня 2024 року скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 в позовній заяві зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка є її тіткою.

Суд першої інстанції помилково зазначив, що будь-яких належних доказів, на підтвердження того, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 стороною позивача не надано та матеріали справи не містять.

Ухвалою Новогородківського районного суду Кіровоградської області від 31 липня 2024 року у приватного нотаріуса витребувано копію спадкової справи, заведену після смерті, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 або інформаційні довідки зі Спадкових реєстрів щодо складених заповітів/спадкових договорів, спадкових справ і виданих на їх підставі свідоцтв про право на спадщину щодо спадкодавця ОСОБА_2 .

Таким чином, позивач реалізувала своє право щодо надання додаткових відомостей щодо спадкодавця.

Короткий зміст вимог відзиву на апеляційну скаргу

Від Кам`янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 17 вересня 2024 року без змін.

Розгляд справи у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції

В судовому засіданні апеляційного суду, призначеному на 11 лютого 2025 року представник позивача адвокат Попович С. М. підтримала доводи апеляційної скарги.

В судове засідання апеляційного суду, призначене на 19 червня 2025 року учасники справи в судове засідання апеляційного суду не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронних документів.

У відзиві на апеляційну скаргу представник Кам`янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області просив здійснювати розгляд справи без участі відповідача.

Відповідно до положень частини першої статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи вразі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Оскільки учасники справи про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, суд вирішив розглядати справу без їх участі, що відповідає положенням ст. 372 ЦПК України.

За змістом ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошеноповне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи, що учасники справи в судове засідання, призначене на 11 годину 00 хвилин 19 червня 2025 року, не з`явились, датою ухвалення рішення є дата складення повного тексту.

Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановлених статтею 367 ЦПК України межах, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції в частині мотивування відмови в задоволенні позовних вимог не відповідає.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

Судом першої інстанції встановлено, що позивач в позовній заяві зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_2 , яка є її тіткою. Померла за життя мала право на спадкове майно, сертифікат № 165 на земельну частку (пай) розташована на території Новгородківської громади. Підставами пропущення строку для подання заяви про прийняття спадщини зазначила, що лише в 2023 році вона дізналася про наявність спадкового майна, а також вона має проблеми зі здоров`ям, та у цей час у неї загострились хронічні захворювання, тому була вимушена звертатись до лікарів та лікуватися.

Будь-яких належних доказів, на підтвердження того, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: свідоцтво про смерть, витяг про смерть останньої і т.д., стороною позивача не надано та матеріали справи не містять.

Копія постанови № 15/02/2023 про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 14.02.2023, видана державним нотаріусом Голобородьком О. В., якою було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , не є тим документом, який підтверджує смерть особи відповідно до чинного законодавства.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

У пункті 1 постанови Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7 визначено, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК України 2003 року, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР 1963 року, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина відкрилася до набрання чинності ЦК України 2003 року і строк на її прийняття не закінчився до 01 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються ЦК України 2003 року.

При вирішенні спорів про спадкування, спадщина по яких відкрилася до 01 січня 2004 року, не допускається застосування судами норм ЦК України, а застосуванню підлягають норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, зокрема, ЦК УРСР.

Оскільки спадщина після смерті ОСОБА_2 відкрилася до ІНФОРМАЦІЯ_4 , то до спірних правовідносин належить застосовувати норми ЦК УРСР в редакції 1963 року.

Відповідно до статті 525 ЦК Української РСР визначають, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Спадкові відносини виникають з моменту відкриття спадщини.

Згідно зі статтею 550 ЦК УРСР строк для прийняття спадщини, встановлений статтею 549 цього Кодексу, може бути продовжений судом, якщо він визнає причини пропуску строку поважними. Спадщина може бути прийнята після закінчення зазначеного строку і без звернення до суду при наявності згоди на це всіх інших спадкоємців, які прийняли спадщину. У цих випадках, якщо спадкове майно було прийняте іншими спадкоємцями або перейшло до держави, спадкоємцеві, що пропустив зазначений строк, передається лише те з належного йому майна, яке збереглося в натурі, а також кошти, виручені від реалізації решти належного йому майна.

У листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» також вказано, що при вирішенні спорів про спадкування, спадщина по яких відкрилась і була прийнята до 01 січня 2004 року, не допускається застосування судами норм ЦК України, а застосуванню підлягають норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, зокрема ЦК УРСР.

Зазначене положення підтверджується висновками, викладеними Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06 лютого 2019 року № 14-608цс18 (справа № 145/797/15-ц) та Верховним Судом у постанові від 15 травня2019 року № 61-39068св18 (справа № 391/769/17).

У постанові Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі№ 494/498/16-ц (провадження № 61-5303св18) вказано, що «вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд зобов`язаний дослідити поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій».

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Судом не можуть про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Позов про визначення додаткового строку на прийняття спадщини підлягає задоволенню у разі пропуску такого строку та доведення поважності причин пропуску строку.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Матеріалами справи підтверджується, що постановою державного нотаріуса Новгородківської державної нотаріальної контори Кіровоградської області від 14 лютого 2023 року ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, видачі свідотцва про рпаво на спадщину за законом на нерухоме майно після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з тим, що остання пропустила встановлений ст. 1270 ЦК України шестимісячний строк прийняття спадщини (а. с. 7).

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00035155326 від 20 лютого 2022 року ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 128-129).

Відповідно до відповіді Кам`янецької державної нотаріальної контори від 02 травня 2025 року № 45/01-16 після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкова справа не заводилася, спадкоємці із заявами про прийняття спадщини та відмовою від прийняття спадщини до нотаріальної контори не зверталися, відповідно, свідоцтва про право на спадщину після її смерті не надавались (а. с. 158).

Відповідно до ст. 529 ЦК Української РСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.

За змістом ст. 530 ЦК Української РСР при відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга).

Аналіз вказаних норм свідчить про те що законодавство, яке було чинним на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 , передбачало дві черги спадкоємців за законом.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 посилалась на те, що вона є племінницею померлої ОСОБА_2 , а тому є спадкоємцем останньої та має право на отримання спадщини за законом.

Разом з тим, норми цивільного законодавства, які були чинними на момент смерті спадкодавця, не передбачали, що племінники входять до кола спадкоємців будь-якої із черг.

При цьому, позивачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт спорідненості ОСОБА_1 із померлою ОСОБА_2 .

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивач не є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 , а тому не наділена правом на спадування у відповідності до законодавства, чинного на момент відкриття спадщини.

Враховуючи викладене, у позивача відсутнє право на подання заяви про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, а тому в задоволенні позову необхідно було відмовити з вказаних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову з тих підстав, що позивачем не надано будь-яких належних доказів, на підтвердження того, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд першої інстанції не врахував наведені вище обставини, як наслідок, дійшов помилкового висновку в частині мотивів відмови в задоволенні вказаних вимог.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права згідно пунктів 3 та 4 частини першої статті 376 ЦПК України є підставами для зміни рішення.

З огляду на те, що суд першої інстанції дійшов правильного по суті висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Кам`янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, проте, помиликовими є мотиви відмови в задоволенні позову, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції зміні з викладенням його мотивувальної частини в редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає залишенню без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні в частині мотивів відмови в задоволенні позовних вимог, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу адвоката Попович Світлани Михайлівни, яка представляє інтереси ОСОБА_1 , задовольнити частково.

Рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 17 вересня 2024 року змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий суддя С. І. Мурашко

Судді О. Л. Карпенко

О. І. Чельник