Постанова від 25.06.2025 по справі 360/749/24

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2025 року справа №360/749/24

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Гаврищук Т.Г., Сіваченка І.В.,

секретар судового засідання - Кобець К.В.,

за участю: представника позивача Вєдєрнікової О.С.

представника відповідача Макаренка С.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛУГАНСЬКГАЗ ЗБУТ» на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року у справі № 360/749/24 (головуючий І інстанції Кисельова Є.О.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛУГАНСЬКГАЗ ЗБУТ» до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛУГАНСЬКГАЗ ЗБУТ» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Луганській області (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 541/12-32-04-06 та № 543/12-32-04-06, винесені 04.06.2024 року Головним управлінням ДПС у Луганській області.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивачем подано апеляційну скаргу на рішення суду, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення про задоволення позову через неправильне застосуванням норм матеріального, процесуального права, неповне з`ясовання обставин.

Апелянт зазначив, що з системного аналізу норм податкового законодавства та фактичних обставин справи вбачається, що:

- сума заявленого бюджетного відшкодування 12 833 324,00 грн. як на дату подання Позивачем заяви про відшкодування (07.04.2023 р.), так і на дату узгодження цієї суми (24.08.2023 р.) фактично знаходилась у державному бюджеті і ТОВ «ЛУГАНСЬКГАЗ ЗБУТ» не мав до неї доступу;

- ТОВ «ЛУГАНСЬКГАЗ ЗБУТ» виконав всі залежні від нього дії, передбачені податковим законодавствам, подав всі необхідні документи для отримання бюджетного відшкодування в рахунок погашення зобов`язань за іншими податками, а саме в рахунок погашення податку на прибуток підприємств за 2021 рік;

- обов`язок перерахування узгодженої суми бюджетного відшкодування ПДВ на бюджетні рахунки у рахунок сплати грошових зобов`язань платника податків покладений законодавством на орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Враховуючи викладене, ТОВ «ЛУГАНСЬКГАЗ ЗБУТ» не є відповідальним за несвоєчасне фактичне перерахування узгодженої суми бюджетного відшкодування на відповідний бюджетний рахунок, а отже дії відповідача щодо нарахування позивачу штрафу в розмірі 10 % в сумі 1 371468,50 грн., як і винесе ним рішення у формі ППР № 543/12-32-04-06, за несвоєчасне перерахування органом Казначейства суми узгодженого бюджетного відшкодування в рахунок сплати податку на прибуток є протиправними.

Товариство акцентувало увагу на специфіку діяльності з постачання природного газу та правила визначення дати податкових зобов`язань з податку на додану вартість, яка залежить не тільки від дати обсягів реалізації, але й від дати зарахування коштів на банківський рахунок, або отримання інших видів компенсації:

1) враховуючи специфіку діяльності з постачання природного газу Товариство наголошує, що податкові накладні, складені в період з 24.02.2022 по 28.02.2022, не можуть братись до уваги при визначені обсягів постачання, з огляду на те що віддзеркалюють обсяги реалізації природного газу за повний розрахунковий період, а саме з 01.02.2022 та до 28.02.2022.

Зауважив, що розрахунковим періодом, відповідно до укладених договорів із споживачами та норм п.12 р.ІІ та п.24 Р.ІІІ Правил постачання природного газу, затверджених Постановою НКРЕКП №2496 від 30.09.2015, є календарний місяць, крім випадку зміни постачальника. Це означає, що незалежно від газових діб, в яких здійснювалось постачання природного газу, відповідний акт приймання-передачі природного газу для споживачів, що не є побутовими, або розрахунок для побутових споживачів (населення), складається в останній календарний день відповідного розрахункового періоду на підставі даних Операторів ГРМ/ГТС, та включає в себе загальний обсяг спожитого природного газу за газові доби відповідного розрахункового періоду;

2) дати виникнення податкових зобов`язань, та особливості визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість, та як наслідок складання податкових накладних передбачені ст.187 та ст. 188 ПКУ:

- дата формування податкових зобов`язань для категорії споживачів «Інші контрагенти (постачання)» регулюється п.187.1 ст.187 ПКУ, яким визначено правило «перша подія», тоб-то подія що відбулась раніше або «зарахування грошових коштів на банківський рахунок» або «дата відвантаження товару». Поряд з цим Товариством було долучено копії актів врегулювання щодобових небалансів №02-2022-1910000181 від 28.02.2022 та №03-2022-1910000181 від 31.03.2022 (додатки №15, №16 до Відповіді на відзив) отриманих від ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», якими підтверджено відсутність обсягів подач газу на точках виходу 26.02.2022, 27.02.2022 та у березні 2022 року;

- дата формування податкових зобов`язань для категорії споживачів «Населення (постачання)» регулюється п.187.10 ст.187 ПКУ, яким визначено правило «касовий метод» - це виключно дата «зарахування грошових коштів на банківський рахунок» або дата отримання інших видів компенсації. Поряд з цим Товариством було долучено копії актів врегулювання добових небалансів від 28.02.2022 від 31.03.2022 (додатки №13, №14 до Відповіді на відзив) складених в межах балансуючої групи та отриманих від ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз трейдинг», якими підтверджено відсутність обсягів виходу кінцевим споживачам, що є побутовими: 26.02.2022, 27.02.2022 та у березні 2022. З огляду на наведене, та з урахуванням норм п.8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1307 від 31.12.2015, Товариством по зазначеній категорії споживачів було складено податкові накладні виключно на дату зарахування грошових коштів на поточний рахунок.

На підтвердження зазначених обставин позивачем, як він вважає, надані достатні докази, які містяться в матеріалах справи. Наведені фактичні обставини та матеріали справи спростовують висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні, про встановлення факту реалізації (продажу) газу населенню на загальну суму 13 340 910,25 грн., у т.ч. ПДВ 2 223 484,86 грн. та іншим контрагентам на загальну суму 8 764 511,78 грн., у т.ч. ПДВ 1 460 752,10 грн. та підтверджує доводи Товариства про припинення діяльності з постачання природного газу.

Судом першої інстанції не застосовано до спірних правовідносин норми статті 112 Податкового кодексу України.

З 24.02.2022 року на території України введено воєнний стан (на підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022 та у зв`язку з військовою агресією рф проти України), який в подальшому неодноразово продовжувався та триває на даний час.

Виключно в якості ознаки «загальновизнаності» зазначеної обставини позивачем було наведено в позовній заяві посилання на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 року №2024/02.0-7.1, який, безумовно, не є сертифікатом ТПП, але для всієї країни зазначив про визначення військової агресії рф як форс-мажорних обставин.

Віднесення Сєвєродонецької міської територіальної громади з 24.02.2022 року по 25.06.2022 року до територій активних бойових дій, а згодом з 25.06.2022 по теперішній час до тимчасово окупованих територій, є загальновідомою обставиною, оскільки зазначені накази своєчасно оприлюднені на сайті Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

Факт окупації Сєвєродонецької територіальної громади достеменно відомий самому Луганському окружному адміністративному суду, оскільки його офіційним місцезнаходженням є місто Сєвєродонецьк, проте на даний час суд розташований у місті Дніпро. Позивач з наведеного вбачає порушення принципу рівності учасників процесу перед законом і судом.

Стосовно виплати у травні 2022 року дивідендів, то виплата дивідендів є окремою господарською операцією і не спростовує наявність обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Періодом нарахування дивідендів у сумі 16 666 000,00 грн. є лютий 2022 року це таке ж грошове зобов`язання Товариства як і інші платежі, що тягне за собою притягнення до відповідальності.

Крім того, з вказаної суми ТОВ «ЛУГАНСЬКГАЗ ЗБУТ», як податковий агент, утримало та перерахувало 23.05.2022 до бюджету податок з доходів фізичних осіб у сумі 833 300,00 грн. та військовий збір у сумі 249990,00 грн.

Вказані виплати дивідендів відбулись до настання граничного терміну сплати податку на прибуток - 01.08.2022, визначеного ГУ ДПС в Луганській області в Акті камеральної перевірки.

Станом на дату здійснення вищевказаних розрахунків з учасником Товариства, існували роз`яснення ДПС України щодо зупинення строків, зокрема сплати податків та зборів, подання звітності на період дії воєнного стану та зроблено висновок податківцями, що починаючи з 24.02.2022 року і до припинення/скасування правового режиму воєнного стану підстави для виникнення у платника податків податкового боргу в розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України відсутні, а такі грошові зобов`язання вважаються не сплаченими (лист ДПС України від 05.05.2022 р. № 4064/6/99-00-13-01-06: такі висновки були здійснені за нормами підпункту 69.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України в редакції до 27.05.2022).

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити у її задоволені.

Позивачем подано заперечення проти доводів та міркувань ГУ ДПС у Луганській області від 08.04.2025 року, в яких просив скасувати рішення Луганського окружного адміністративного суду від 13.11.2024 року у справі № 360/749/24 в повному обсязі; ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Апеляційним судом витребувано у Луганського окружного адміністративного суду справу, який надіслав матеріали справи, які сформовані в електронній формі та частково в паперовій формі.

За ч.ч. 1, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

За пп. 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3).

Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).

Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 10 ст. 18 КАС України).

За пп. 5.2 п.5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію.

Апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі «Електронний суд».

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи своєї апеляційної скарги.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги позивача.

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, вивчив доводи апеляційної скарги, відзиву, заперечень на відзив, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

ГУ ДПС у Луганській області на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі ПК України), в порядку визначеному пунктом 76.2 статті 76 ПК України проведено камеральну перевірку щодо порушення ТОВ «ЛУГАНСЬКГАЗ ЗБУТ» термінів сплати (перерахування) узгодженої суми податкових зобов`язань з податку на прибуток за звітний (податковий) період 2021 рік.

Перевіркою встановлено, що 28.02.2022 ТОВ «ЛУГАНСЬКГАЗ ЗБУТ» подало декларацію з податку на прибуток підприємств за 2021 рік (№ 9432566653), в якій самостійно задекларовано до сплати 14 326 805 грн. податку на прибуток, нарахованого за результатами звітного (податкового) періоду.

Позивачем порушено терміни сплати узгодженої суми податкових зобов`язань у розмірі 13 726 685,00 грн., а саме: 24.08.2022 погашено податковий борг у сумі 12 000,00 грн; 16.10.2023 погашено податковий борг у сумі 12 883 324,00 грн; 20.10.2023 погашено податковий борг у сумі 831 361,00 грн.

За результатами камеральної перевірки ГУ ДПС у Луганській області складено акт про результати камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкових зобов`язань з податку на прибуток від 06.05.2024 № 346/12-32-04-06- 01/40268230, висновками якого встановлено порушення позивачем термінів сплати узгодженої суми грошових зобов`язань з податку на прибуток за звітний (податковий) період 2021 рік, визначених відповідно до пункту 57.1 статті 57, підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України:

- із затримкою до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати грошового зобов`язання у сумі 12 000,00 грн.;

- із затримкою більше 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати грошового зобов`язання у сумі 13 714 685,00 грн.

На підставі висновків акту відповідачем прийнято податкові повідомлення рішення від 04.06.2024 № 541/12-32-04-06 про зобов`язання сплатити штраф у розмірі 5 % у сумі 600,00 грн. та № 543/12-32-04-06 про зобов`язання сплатити штраф у розмірі 10 % у сумі 1 371 468,50 грн.

Не погодившись з висновками акту перевірки ТОВ «ЛУГАНСЬКГАЗ ЗБУТ» на адресу ГУ ДПС у Луганській області листом від 17.05.2024 №34 в терміни та в порядку визначені пунктом 86.7 статті 86 Податкового кодексу України подано заперечення із зазначенням обставин, що, на їх думку, звільняють від фінансової відповідальності відповідно до положень підпунктів 112.8.5, 112.8.9 та 112.8.12 пункту 112.8 статті 112 Податкового кодексу України.

Згідно листа-відповіді відповідача від 29.05.2024 року у задоволенні заперечень позивача відмовлено та ППР залишено без змін.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, апеляційний суд враховує наступне.

Згідно п.п. 75.1, 75.1.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

За п. 76.3 статті 76 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання, крім камеральної перевірки податкової декларації або уточнюючого розрахунку (у разі подання), у складі яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, строк проведення якої визначений статтею 200 цього Кодексу.

Згідно п. 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПК України, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених ПК України, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2 ПК України), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПК України, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов`язаних з декларуванням податкових зобов`язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.

Отже, у разі виявлення порушень тих положень податкового законодавства, які безпосередньо не пов`язані з декларуванням платником податків податкових зобов`язань та впливає виключно на повноваження контролюючого органу з визначення тільки штрафних санкцій, на відміну від положень абзацу 1 цієї норми ПК України.

Під декларуванням ПК України розуміє виконання платником податків обов`язку, передбаченого п.п. 16.1.3. п. 16.1 ст. 16 цього Кодексу, а саме - подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Сплата податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених ПК України та законами з питань митної справи складає окремий обов`язок платника податків, що передбачається п.п.16.1.4. п. 16.1 ст. 16 цього Кодексу.

Порушення строків сплати податків безпосередньо не пов`язано з декларуванням податкових зобов`язань, оскільки декларування, як процес, закінчується подачею декларації.

Абзаци 1 та 3 пункту 102.1 статті 102 ПК України містять два темпоральних обмеження повноважень контролюючого органу - 1095 днів від граничного строку подання податкової декларації та 1095 днів від вчинення правопорушення, не пов`язаного з декларуванням.

Перше з них встановлене абзацом 1 та стосується права контролюючого органу визначити суму грошових зобов`язань платника податків та містить конкретне формулювання щодо граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом. Друге встановлене абзацом 3 та обмежує право контролюючого органу визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків.

З вищевикладеного можна зробити висновок, що за даних конкретних обставин, нормою права, якою обмежуються у часі повноваження контролюючого органу з накладення на платника податків штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань є абзац 3 пункту 102.1 статті 102 ПК України.

Згідно п. 124.1 статті 124 ПК Украни у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Враховуючи, що обов`язковою умовою для застосування до платника податку штрафної (фінансової) санкції на підставі ст. 124 ПКУ є сплата грошового зобов`язання або факт погашення податкового боргу, то відлік строку давності для застосування штрафної (фінансової) санкції за порушення правил сплати (перерахування) узгодженої суми грошового зобов`язання починається з дня, наступного за днем фактичної сплати такого грошового зобов`язання.

Тому є хибними доводи позивача щодо порушення відповідачем строків проведення камеральної перевірки, оскільки факти несвоєчасної сплати позивачем податкових зобов`язань мали місце в межах 1095 днів до прийняття відповідачем оспорюваного рішення.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позиціює Верховного Суду в постановах від 19.06.2024 у справі № 826/6809/18, від 18.07.2024 у справі № 120/13533/23.

За п.п. 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п. 36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов`язку, як передбачено пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

За п. 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п. 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, сплачуючи податкові зобов`язання за межами вказаного строку платник податків неналежно виконує вимоги ПК України, що становить закінчене податкове правопорушення.

Несплачене у встановлений законом строк узгоджене грошове зобов`язання визнається сумою податкового боргу платника податків. За несплату або несвоєчасну сплату платником податків узгодженої суми податкового зобов`язання, такий притягується до відповідальності у вигляді штрафу на умовах визначених податковим законодавством. Передумовою нарахування штрафних санкцій з підстав, визначених пунктом 124.1 статті 124 Податкового кодексу України, є несплата платником податків суми узгодженого податкового зобов`язання у встановлені законом строки.

Судом враховано правові висновки Верховного Суду в постановах від 22.08.2023 у справі № 520/18519/21, від 18.07.2024 у справі № 120/13533/23.

За матеріалами справи податковий обов`язок щодо сплати, самостійно визначених у податковій декларації за 2021 рік, податкових зобов`язань з податку на прибуток зі строком сплати 01.08.2022 року ТОВ «Луганскьгаз збут» виконано не було.

Щодо доводів позивача про те, що відтермінування перерахування бюджетного відшкодування з ПДВ у сумі 12 883 324 грн. до Державного бюджету України в рахунок сплати податку на прибуток сталось виключно через протиправні дії ГУ ДПС у Івано-Франківській області суд зазначає, що заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника, поданої до Декларації з податку на додану вартість за березень 2023 року, в якій позивач просив перерахувати суму 12 883 324 грн., що підлягала бюджетному відшкодуванню, на бюджетний рахунок з кодом бюджетної класифікації 1021000 податок на прибуток приватних підприємств було подано ТОВ «Луганськгаз збут» тільки 07.04.2023 року (майже через півроку після спливу строку).

Факт подачі вказаної вище декларації 07.04.2023 позивачем не заперечувалося, а навпаки, самостійно зазначено про це у позові.

Отже, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачем вжито заходи щодо виконання податкового обов`язку лише 07.04.2023.

Крім того, дії щодо узгодження заявленої до відшкодування суми не спростовує бездіяльність позивача зі сплати податку на прибуток у встановлений законодавством строк до 01.08.2022.

Граничний строк сплати позивачем податкового зобов`язання з податку на прибуток припав на період, коли в Україні було введено воєнний стан Указом Президен та України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року і який триває на час розгляду справи.

Згідно п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України передбачено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Законом України від 12.04.2022 № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі - Закон № 2260), який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті. Згідно з абзацом дев`ятим підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року (для сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору - не пізніше 31 грудня 2022 року).

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії або акцизного складу, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії або акцизні склади, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України (абзац другий підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України).

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац двадцять третій підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України).

Наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2022 року за № 967/38303, було затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - Порядок № 225).

Отже, під час дії в Україні воєнного стану, з набранням чинності Законом № 2260-IX, визначене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, передбачає звільнення від відповідальності щодо виконання податкового обов`язку, яке поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків податкового обов`язку.

Платник податків, у якого відсутня можливість своєчасно виконати податковий обов`язок із сплати податків і зборів, з 27 травня 2022 року зобов`язаний довести обставини неможливості виконання податкового обов`язку шляхом подання відповідної заяви та документів до контролюючого органу відповідно до вимог Порядку № 225.

За умови отримання відповідного рішення контролюючого органу щодо неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку відповідальність, передбачена статтею 124 ПК України, до цього платника податків не застосовується.

Крім того, та обставина, що Порядок № 225 набрав чинності лише 6 вересня 2022 року, у будь-якому випадку не позбавляє платників податків права довести у визначений спосіб факту неможливості своєчасно виконати свій обов`язок і після указаної дати, вказавши у заяві про відповідний період, що прямо передбачено указаним Порядком.

Аналогічна позиція щодо порядку реалізації платником податків права на підтвердження неможливості виконання ним податкового обов`язку викладена Верховним Судом в постанові від 2 квітня 2024 року у справі № 520/18349/23).

Позивачем надано до ГУ ДПС у Луганській області заяву від 29.12.2023 № 194 про неможливість виконання податкового обов`язку в частині сплати податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств з базовим звітним періодом квартал (4 квартал 2021 року), граничний термін сплати якого припав на період після 24.02.2022 року та тривав до 23.10.2023 року (включно).

За результатами розгляду вказаної заяви ГУ ДПС у Луганській області прийняте рішення від 23.01.2024 № 12/12-32-04-00-25-40268230 про можливість своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку та визнано позивача таким, що має можливість своєчасно виконати податкові обов`язки у терміни, визначені ПК України.

Посилання позивача на наявність обставин, які, на його думку, є підставою для звільнення від відповідальності на підставі підпункту 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПК України (вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору) судом визнаються необґрунтованими, оскільки лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 не є сертифікатом Торгово-промислової палати України, яким засвідчено форс-мажорні обставини. Доводи про здійснення на території Сєвєродонецької територіальної громади військових дій, окупацію, припинення постачання та приймання газу, припинення трудових договорів, як підставу для звільнення від відповідальності за податкове правопорушення, передбачене п. 124.1 ст. 124 ПК України, не підтверджені належними доказами.

Крім того, Верховний Суд в постановах від 19.08.2022 у справі № 818/2429/18, від 17.06.2020 у справі № 812/677/17 зазначав, що має встановлюватися (доводитися) вплив обставин непереборної сили, засвідчених відповідними сертифікатами Торгово-промислової палати України, на неможливість платника податку належним чином виконувати свої зобов`язання і на зміну його економічного стану цими форс-мажорними обставинами. Ці фактори мають перебувати у причинно-наслідковому зв`язку.

Також, апеляційний суд, у відповідності до ч. 5 ст. 243 КАС України, враховує правові висновки Верховного Суду в постанові від 03.04.2025 року у справі № 320/27109/23, згідно з якими ТПП України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила, що воєнний стан є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили). Указаний лист адресований «Всім, кого це стосується», тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що має встановлюватися (доводитися) вплив обставин непереборної сили, засвідчених відповідними сертифікатами ТПП України, на неможливість платника податку належним чином виконувати свої зобов`язання і на зміну його економічного стану цими форс-мажорними обставинами (постанови від 19 серпня 2022 року у справі № 818/2429/18, від 17 червня 2020 року у справі №812/677/17, від 03 вересня 2019 року у справі №805/1087/16). Ці фактори мають перебувати у причинно-наслідковому зв`язку.

Також суд не бере до уваги доводи позивача про те, що ним було прийняте рішення про декларування 12 725 671 грн. (декларація за лютий 2022 року, реєстраційний номер 9079502906 від 14.06.2022 та уточнюючого розрахунку за лютий 2022 року, реєстраційний номер 9105279818 від 30.06.2022) до відшкодування від`ємного значення на поточний рахунок у банку, з метою подальшого спрямування отриманих коштів на погашення грошових зобов`язань з податку на прибуток за 2021 рік, оскільки декларування до відшкодування від`ємного значення на поточний рахунок у банку не є доказом спрямування відповідних коштів на погашення грошових зобов`язань з податку на прибуток за 2021 рік.

Посилання ТОВ «Луганськгаз збут» на наявність обставин, які, на його думку, є підставою для звільнення від відповідальності на підставі підпункту 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПК України (вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору)) є необґрунтованими, оскільки ці обставини не впливали на можливість своєчасно сплати узгоджену суму податкових зобов`язань з податку на прибуток за 2021 рік.

З доказів, долучених до матеріалів справи встановлено, що згідно балансу (звіту про фінансовий стан) за 2021 рік на початок 2022 року на рахунках у банках ТОВ «Луганськгаз збут» перебувало 76 444 000,00 грн. Про наявність коштів достатніх для своєчасної сплати податкового зобов`язання з податку на прибуток за 2021 рік також свідчить те, що згідно податкового розрахунку за 2 квартал 2022 року реєстр. № 9152100325 від 09.08.2022 у травні 2022 року ТОВ «Луганськгаз збут» виплачено дивіденди в загальній сумі 16 666 000,00 грн.

Посилання позивача на припинення постачання та приймання газу є необґрунтованими. Як вбачається з додатку на підтвердження припинення постачання та приймання газу позивачем за період з 24.02.2022 по 01.08.2022 було продано газ населенню на загальну суму 13 340 910,25 грн., у т.ч. ПДВ 2 223 484,86 грн. та іншим контрагентам на загальну суму 8 764 511,78 грн., у т.ч. ПДВ 1 460 752,10 грн., що у свою чергу спростовує доводи про припинення постачання та приймання газу.

Отже, матеріалами справи встановлено, що позивачем не виконано обов`язку щодо сплати податку на прибуток за 2021 рік у встановлений законодавством строк до 01.08.2022.

Таким чином, відповідач, приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції, з урахуванням ч. 2 ст. 9 КАС України, дійшов вірного висновку про відмову в задоволені позову.

Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.

Керуючись ст.ст. 195, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛУГАНСЬКГАЗ ЗБУТ» - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року у справі № 360/749/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛУГАНСЬКГАЗ ЗБУТ» до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішення - залишити без змін.

Повний текст постанови складений 25 червня 2025 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.В. Геращенко

Судді: Т.Г. Гаврищук

І.В. Сіваченко