Постанова від 24.06.2025 по справі 420/26243/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/26243/24

Категорія:106000000Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К.С.

Місце ухвалення: м. Одеса

Дата складання повного тексту: 24.10.2024 р.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Бітова А.І.

суддів Лук`янчук О.В.

Ступакової І.Г.

у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута згідно п.3 ч.1 ст. 311 КАС України,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до державної установи "Одеський слідчий ізолятор" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до державної установи (далі ДУ) "Одеський слідчий ізолятор" про:

-визнання неправомірною відмову ДУ "Одеській слідчий ізолятор" щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі Постанова №168);

-визнання протиправною бездіяльність ДУ "Одеській слідчий ізолятор" щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168 у період з 24 лютого 2022 року по 01 вересня 2022 року в повному обсязі;

-зобов`язання ДУ "Одеській слідчий ізолятор" нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою №168 у період з 24 лютого 2022 року по 01 вересня 2022 року, з урахуванням сплачених сум.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказувала, що вона з 24 грудня 2015 року проходила службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України та наказом ДУ "Одеський слідчий ізолятор" від 24 січня 2024 року позивача було звільнено. Посилаючись на Постанову №168 представник позивача вказує, що позивачу за період з 24 лютого 2022 року не виплачувалась додаткова винагорода, яка передбачена Постановою №168 в повному обсязі, за лютий, березень, квітень, травень 2022 року, сплачено всього 30 230,36 грн., замість 30 000 грн. пропорційно щомісяця, а в період з 01 червня 2022 року додаткова винагорода не нараховувалась та не сплачувалась взагалі, у зв`язку з чим позивач звернулась до відповідача із заявою, на яку отримала відмову, щодо виплати додаткової винагороди. Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернулась з даним позовом до суду.

Відповідач не скористався правом подання відзиву на позов.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року позов ОСОБА_1 до ДУ "Одеській слідчий ізолятор" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано неправомірною відмову ДУ "Одеській слідчий ізолятор" додаткової винагороди, згідно Постанови №168.

Визнано протиправною бездіяльність ДУ "Одеській слідчий ізолятор" додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168 у період з 24 лютого 2022 року по 31 травня 2022 року в повному обсязі.

Зобов`язано ДУ "Одеській слідчий ізолятор" нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою №168 у період з 24 лютого 2022 року по 31 травня 2022 року, з урахуванням сплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ДУ "Одеській слідчий ізолятор" за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 211,20 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено, з неправильним застосуванням норм матеріального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також що у зв`язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги:

-апелент вказує, що суд першої інстанції залишив поза увагою, що з 01 червня 2022 року по 01 жовтня 2022 року вся Одеська область була визначена, як район бойових дій;

-апелянт переконана, що з 24 лютого 2022 року по 31 травня 2022 року мала отримувати додаткову винагороду в розмірі 30 000 гривень на підставі Постанови №168 в редакції згідно внесених змін Постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2022 року №350 (це встановлено і задоволено судом першої інстанції), та з 01 червня 2024 року по 01 вересня 2022 року додаткову винагороду в розмірі 30 000 гривень на підставі Постанови №168 в редакції згідно внесених змін Постановою №754 (це встановлено судом першої інстанції але не задоволено).

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року іншими учасниками справи не оскаржено.

Таким чином, відповідно до правил ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, тобто, в частині позовних вимог у задоволенні яких було відмовлено позивачу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини.

Позивач ОСОБА_1 в період з 24 грудня 2015 року по 24 січня 2024 року проходила службу в ДУ "Одеський слідчий ізолятор", що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1 .

Наказом начальника ДУ "Одеський слідчий ізолятор" №17/ОС-24 від 24 січня 2024 року ОСОБА_1 звільнена зі служби за п.7 ч.1 ст. 77 Закону України "Про національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі Закон №580-VIII).

Після звільнення, позивач звернулась до відповідача, щодо отримання інформації про розмір нарахованої та сплаченої додаткової винагороди, яка передбачена Постановою №168 за період проходження служби, починаючи з 24 лютого 2022 року.

Згідно наданої відповідачем довідки б/н, яка була надана позивачу на її звернення, ОСОБА_1 нараховано та сплачено винагороди, відповідно до Постанови №168 за період лютий, березень, квітень, травень 2022 року, всього 30 230,36 грн.

Після цього, ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою з проханням сплатити їй додаткову винагороду, яка передбачена Постановою №168 від 28 лютого 2022 року в повному обсязі з урахуванням сплачених сум.

Відповідач листом за №5/11-32-24/Ч-41 від 04 липня 2024 року повідомив позивача, що їй було нараховано та виплачено винагороду за фактично відпрацьований час, згідно Постанови №168 від 28 лютого 2022 року в сумі 30 690,72 грн.

Таким чином, вважаючи бездіяльність ДУ "Одеський слідчий ізолятор" щодо не проведення нарахування та виплати додаткової винагороди у повному розмірі, згідно із Постановою №168 протиправною, позивач звернулась до суду з даним позовом за захистом своїх прав.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що у лютому травні 2022 року позивач мав право на отримання додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн. щомісячно.

Разом з тим, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову в іншій частині вказавши, що з 01 червня 2022 року право на отримання щомісячної додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн. залишене лише за тими співробітниками, які несуть службу в межах територіальних громад, що розташовані в районах проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Отже, суд першої інстанції вважав, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині нарахування та виплати додаткової винагороди за період з 01 червня 2022 року по 01 вересня 2022 року є безпідставними та до задоволення не підлягають.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 , виходячи з наступного.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2022 року №350 (далі Постанова №350) внесено зміни до п.1 Постанови №168, доповнено абзац 1 після слів "та поліцейським" словами "а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка".

Згідно п.2 Постанови №350 вказана постанова набрала чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року №204-р затверджено перелік адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми "єПідтримка" згідно з додатком, до якого входить Одеська область.

Отже, з викладеного вбачається, що Кабінет Міністрів України встановив додаткову винагороду в розмірі 30 000 грн. щомісячно, зокрема, особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка".

Таким чином, позивач, як особа яка несла службу в органі пробації, має право на отримання додаткової винагороди передбаченої Постановою №168.

Постановою Кабінету Міністрів України №754 від 01 липня 2022 року, яка набрала чинності 08 липня 2022 року та застосовується з 01 червня 2022 року, внесено зміни до п.1 Постанови №168 в абзаці першому: слова "які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка" замінено словами "які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)"; після слова "щомісячно" доповнено словами "(крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць)".

З огляду на викладене, з урахуванням наведених правових норм та встановлених обставин справи, позивачка під час проходження служби у ДУ "Одеський слідчий ізолятор" мала право на отримання додаткової винагороди відповідно до Постанови №168 у період з 06 березня 2022 року, оскільки 06 березня 2022 року розпорядженням Кабінету Міністрів України №204-р від 06 березня 2022 року, Одеську область внесено до Переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми "єПідтримка".

Разом з тим, п.2 зазначеної Постанови №754 встановлено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 01 червня 2022 року.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з апелянтом, що вона під час проходження служби у ДУ "Одеський слідчий ізолятор" набула право на отримання додаткової винагороди відповідно до Постанови №168 з 01 червня 2022 року по 01 вересня 2022 року (дата заявлена у позові) пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідним зауважити, що у цьому випадку поняття "несення служби", яке зазначено у п.1 Постанови №168, тотожні поняттю "проходження служби". Оскільки, законодавством визначено, що особи рядового і начальницького складу, які мають спеціальні звання проходять службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України, немає ніяких підстав вважати, що вони службу не несуть.

Окрім того, положення п.1 Постанови №168 не містять застережень щодо призначення додаткової допомоги виключно особам, які беруть участь в оперативних заходах, несуть варту, в тому числі в нічний час, несуть службу у наряді, тощо.

Тобто, Постанова №168 в редакції від 22 березня 2022 року не ставить в залежність отримання додаткової винагороди від залучення осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби від виконання завдань та заходів, спрямованих на забезпечення безпеки в умовах воєнного стану, як про це вказує відповідач.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 02 листопада 2023 року у справі №160/11851/22.

Окрім того, Верховний Суд у вказаній справі №160/11851/22 також наголосив, що посилання відповідача на відсутність наказів командирів (начальників) щодо виплати цієї винагороди свідчить лише про допущення протиправної бездіяльності, а не про відсутність права у позивача на таку винагороду.

Вказані обставини залишені поза увагою судом першої інстанції, що є недопустимим.

Враховуючи, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також, що висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія суддів, керуючись п.п.3, 4 ч.1 ст. 317 КАС України вважає необхідним, скасовуючи рішення суду першої інстанції у вказаній частині, та ухвалити нове рішення, яким частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 шляхом визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання ДУ "Одеський слідчий ізолятор" нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою №168 у період з 01 червня 2022 року по 01 вересня 2022 року (дата заявлена у позові) пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць, та з урахуванням виплачених сум.

Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.2 ч.1 ст. 315, ст.ст. 317, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року скасувати в частині позовних вимог щодо яких було відмовлено ОСОБА_1 .

Ухвалити у вказаній частині нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність державної установи "Одеський слідчий ізолятор" щодо не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" у період з 01 червня 2022 року по 01 вересня 2022 року (дата заявлена у позові) пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць, та з урахуванням виплачених сум.

Зобов`язати державну установу "Одеський слідчий ізолятор" нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" у період з 01 червня 2022 року по 01 вересня 2022 року (дата заявлена у позові) пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць, та з урахуванням виплачених сум.

В частині позовних вимог, якими задоволено позов ОСОБА_1 , рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 24 червня 2025 року.

Головуючий: Бітов А.І.

Суддя: Лук`янчук О.В.

Суддя: Ступакова І.Г.