Постанова від 25.06.2025 по справі 295/3231/25

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 295/3231/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Полонець С.М.

Суддя-доповідач - Залімський І. Г.

25 червня 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Сушка О.О. Мацького Є.М. ,

секретар судового засідання: Гавриленко І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 09 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд:

- визнати протиправними дії державного інспектора з нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки у Житомирській області майора служби цивільного захисту Семеннікова Івана Павловича;

- постанову серії ЖИ №000865 від 28.02.2025 державного інспектора з нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки у Житомирській області майора служби цивільного захисту Семеннікова Івана Павловича про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 175-3 КУпАП та накладення 2550 грн штрафу скасувати, а провадження у цій справі закрити.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 09.04.2025 позов задоволено частково, ухвалено:

Постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЖИ № 000865, винесену 28 лютого 2025 року державним інспектором з нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки у Житомирській області майором служби цивільного захисту Семенніковим Іваном Павловичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 175-3 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу на суму 2550 грн, скасувати, а справу надіслати на новий розгляд до Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області.

У решті вимог відмовити.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням у частині відмови у задоволенні позову, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати таке рішення, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції встановив порушення інспектором порядку винесення постанови, але залишив поза увагою доводи позивача про інші порушення вимог закону. Зокрема, суд не врахував, що позивача притягнуто до відповідальності як фізичну особу, однак позивач ні як фізична особа, ні як генеральний директор ТДВ "Житомирський завод скловиробів" не має жодного відношення до утримання та експлуатації об?єкта фонду захисних споруд цивільного захисту, у тому числі сховища №20119.

Позивач зауважив, що сховище №20119 є об`єктом права державної власності, повноваження з управлінням зазначеним об`єктом здійснює Управління забезпечення реалізації повноважень у Житомирській області Регіонального відділення державного майна України по Рівненській та Житомирській областях. При цьому, жодних договорів щодо такого об`єкту позивач та ТДВ "Житомирський завод скловиробів" не укладали.

Відповідач не подав відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу.

Позивач в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив вимоги, що в ній викладені, задовольнити.

Відповідач в судове засідання повноважного представника не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Відповідно до частини 3 статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Керуючись положеннями даної норми та враховуючи відсутність заперечень позивача, колегія суддів вирішила провести розгляд справи за даної явки сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Встановлено, що відповідно до акту обстеження об`єкта фонду захисних споруд цивільного захисту від 28.02.2025 № 281, складеного за результатами проведення комплексного обстеження об`єкта фонду захисних споруд цивільного захисту (далі об`єкт фонду) сховища № 20119, розташованого за адресою: м. Житомир, вул. Транспортна, 3, форма власності якого державна, балансоутримувачем якого є ТДВ «Житомирський завод скловиробів», код ЄДРПОУ 00293203, директор Костюк Петро Іванович, відноситься до сфери управління Регіонального відділення фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях, код ЄДРПОУ 42956062, було виявлено ряд порушень вимог законодавства, а саме наступні: сховище (ПРУ, споруди подвійного призначення захисними властивості протирадіаційного укриття) не приведено у готовність до використання за призначенням; відсутній паспорт захисної споруди цивільного захисту; не проведено обслуговування захисних пристроїв (захисно-герметичні або герметичні двері, ворота віконниці, противибухові пристрої); відсутні інженерні мережі, передбачені проектом (електро- і водопостачання, опалення, каналізації, зв`язку та оповіщення); відсутні розвантажувальні підставки захисно-герметичних дверей та стрілки показники напрямку закривання та відкривання дверей; відсутня ущільнювальна гума на захисних герметичних пристроях (повністю або частково); несправні противибухові пристрої і розширювальні камери на повітрозаборах; несправні (відсутні) герметичні клапани, передбачені проектною документацією; відсутня запірна арматура на мережах водопроводу, каналізації, теплопостачання, сальникових та інших пристроїв у місцях прокладання кабелів і трубопроводів; повітропроводи системи вентиляції мають наскрізне іржавіння; відсутні двигуни на 2-х ЕРВ-49, обладнання системи вентиляції не обслужене; відсутня довідка про перевірку герметичності сховища; відсутні формування (відповідальна особа) з обслуговування захисної споруди; знаходження захисної споруди у незадовільному санітарному стані.

Особами, які брали участь у проведенні обстеження об`єкта фонду, були провідний фахівець ВЦЗ ЖРУ ГУ ДСНС України у Житомирській області майор служби цивільного захисту Іван Семенніков, директор ТДВ «Житомирський завод скловиробів» Петро Костюк та завідувач сектору захисту населення управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Житомирської міської ради Сергій Будішевський.

За результатами об`єкта фонду прийнято рішення про те, що зазначені порушення необхідно усунути до 28.04.2025. Вказаний об`єкт фонду визнано не готовим до використання за призначенням.

У відповідній графі вказаного вище Акту «Відмітка про відмову в отриманні балансоутримувачем об`єкта фонду або уповноваженою ним особою примірника цього акта» Костюком П.І., серед іншого, було зазначено, що з актом він не згоден.

28.02.2025 державним інспектором з нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки у Житомирській області майором служби цивільного захисту Семенніковим Іваном Павловичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЖИ № 000865 відносно громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місцем роботи якого зазначено ТДВ «Житомирський завод скловиробів» м. Житомир, вул. Транспортна, 3, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 175-3 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 2550 грн.

Відповідно до вказаної постанови 28.02.2025 о 13:00 гр-н Костюк П.І. за адресою: Житомирський район, м. Житомир, вул. Транспортна, 3, порушив встановлені законодавством вимоги щодо утримання та експлуатації об`єкта фонду захисних споруд цивільного захисту, що призвело до неготовності їх (її) використання за призначенням, виявлені під час проведення комплексного обстеження сховища № 20119.

У відповідній графі вказаної постанови «розглянувши протокол(и) про адміністративне правопорушення» зазначено, що державний інспектор протокол не складав.

Позивач не погодився із вказаною постановою та звернувся до суду.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, державним інспектором було порушено вимоги ч. 7 ст. 258 КУпАП, і, відповідно, постанову про накладення адміністративного стягнення було винесено з порушенням діючих норм законодавства. Доказів, які би це спростували, представником відповідача надано не було. З огляду на те, що відповідачем було порушено встановлений законом порядок винесення оскаржуваної постанови, а саме уповноваженою посадовою особою не складено протокол про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, є підстави для скасування рішення суб`єкта владних повноважень і надіслання справи на новий розгляд до компетентного органу, тобто відповідача.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно із ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно із ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно із ч. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Частиною 2 статті 175-3 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за порушення встановлених законодавством вимог щодо утримання та експлуатації об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, що призвело до неготовності їх використання за призначенням відповідно до законодавства, що тягне за собою накладення штрафу від ста п`ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по-батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

Згідно із ч. 3 ст. 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, передбачених статтями 77-1, 120, 175, 175-2, 175-3, 188-8 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Отже, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення. Постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Встановлено, що державним інспектором було порушено вимоги ч. 7 ст. 258 КУпАП, оскільки, всупереч тому, що ОСОБА_1 , під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення, оспорив допущене порушення і адміністративне стягнення, що на нього накладається, про що свідчить відповідний напис на постанові, вчинений ОСОБА_1 , про те, що він з постановою не згоден і що її буде оскаржено, а також напис у відповідній графі Акту «Відмітка про відмову в отриманні балансоутримувачем об`єкта фонду або уповноваженою ним особою примірника цього акта», де ОСОБА_1 , серед іншого, було зазначено, що з актом він не згоден.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву зазначає про те, що провідний фахівець відділу цивільного захисту Житомирського РУ ГУ ДСНС України у Житомирській області майор служби цивільного захисту Семенніков Іван Павлович зауважив позивачу на тому, що у випадку його незгоди з постановою та наміру її оскаржити, керуючись частиною 7 статті 258 КУпАП, він зобов?язаний скласти протокол про адміністративне правопорушення.

Однак, державним інспектором не було дотримано вказаних вимог, що підтверджує напис у відповідній графі оскаржуваної постанови «розглянувши протокол(и) про адміністративне правопорушення», де ним власноручно було зазначено: «протокол не складав», що, у свою чергу, свідчить про порушення законного права позивача на складання протоколу про адміністративне правопорушення, який, у вказаному випадку, був би додатком до оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Згідно із пунктом 2 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).

Оскільки відповідачем було порушено встановлений законом порядок притягнення позивача до відповідальності, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність скасування оскаржуваної постанови і надіслання справи на новий розгляд до відповідача.

Апеляційний суд погоджується із доводами апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не надав оцінки доводам позивача щодо належного суб`єкта вказаного правопорушення.

Разом з цим, при апеляційному розгляді даної справи суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України», «Проніна проти України» та «Серявін та інші проти України»: принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії».

З огляду на наведене суд надав правову оцінку визначальним доводам сторін.

Відсутність у оскаржуваному судовому рішенні правової оцінки доводів позивача щодо належного суб`єкта вказаного правопорушення, жодним чином не вплинуло на результат розгляду даної справи, адже підставою для ухвалення судового рішення про скасування оскаржуваної постанови та надіслання справи на новий розгляд до відповідача слугувало порушення відповідачем порядку притягнення позивача до адміністративної відповідальності, яке нівелює правове значення проведеного відповідачем розгляду справи, у тому числі й у частині встановленого відповідачем належного суб`єкта вказаного правопорушення. У свою чергу, під час нового розгляду справи відповідач може дійти іншого висновку щодо належного суб`єкта вказаного правопорушення.

Таким чином, відсутність у оскаржуваному судовому рішенні правової оцінки доводів позивача щодо належного суб`єкта правопорушення не свідчить про незаконність чи необґрунтованість такого судового рішення.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Богунського районного суду м. Житомира від 09 квітня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Залімський І. Г. Судді Сушко О.О. Мацький Є.М.