Ухвала від 24.06.2025 по справі 240/12125/24

УХВАЛА

24 червня 2025 року

м. Київ

справа №240/12125/24

адміністративне провадження №К/990/26279/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стеценка С.Г.,

суддів: Гриціва М.І., Тацій Л.В.,

перевіривши касаційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Шанс" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06.11.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2025 у справі №240/12125/24 за позовом Селянського (фермерського) господарства "Шанс" до Державного реєстратора Червоненської селищної ради Андрушівського району Попіля Володимира Вікторовича, Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Регіон Любар", третьої особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

Селянське (фермерське) господарство "Шанс" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державного реєстратора Червоненської селищної ради Андрушівського району Житомирської області Попіля Володимира Вікторовича, Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Регіон Любар", третьої особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Червоненської селищної ради Андрушівського району Житомирської області Попіль Володимира Вікторовича від 05 серпня 2021 року, про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень товариства з обмеженою відповідальністю «Агро - Регіон Любар» на ідеальні частки земельних ділянок площею 50,4218 га кадастровий номер 1821481000:13:000:0002 та площею 16,3051 га кадастровий номер 1821481000:15:000:0125, згідно якого зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно інше речове право ТОВ «Агро-Регіон Любар» на вказані земельні ділянки, на підставі договорів оренди від 26.06.2021 року укладених між третіми особами у справі:

- ОСОБА_1 та ТОВ «Агро - Регіон Любар», номер записів про інше речове право: 43338750,43338477;

- ОСОБА_2 та ТОВ «Агро - Регіон Любар», номер записів про інше речове право: 43341232,43341020;

- ОСОБА_3 та ТОВ «Агро - Регіон Любар», номер записів про інше речове право: 43339862, 43339599;

- ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ТОВ «Агро - Регіон Любар», номера записів про інше речове право: 43337823, 43337520, 43337157, 43336889.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 06.11.2024 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_7 , особою, яка не приймала участь у справі, однак вважає, що суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, подано апеляційну скаргу.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2025, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06.11.2024 залишено без змін.

19.06.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна Селянського (фермерського) господарства "Шанс", в якій скаржник просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06.11.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2025, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає таке.

Відповідно до частин першої та другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Як вбачається з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2025 ухвалено в порядку письмового провадження.

Касаційна скарга подана до Верховного Суду за допомогою засобів поштового зв`язку 13.06.2025, тобто в межах строку на касаційне оскарження судових рішень.

Судом перевірено зарахування коштів на рахунок Державної казначейської служби України.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Втім, перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху з огляду на таке.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів доходить висновку про те, що касаційна скарга подана без дотримання процесуальних положень про її форму та зміст, у зв`язку з чим її слід залишити без руху і надати строк для усунення недоліків з огляду на таке.

Пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України визначено, що у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 КАС України підстави (підстав).

Щодо підстав касаційного оскарження слід зазначити таке.

Справу в суді першої інстанції розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Згідно із частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення у яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом.

Водночас, пунктом 2 частини п`ятої цієї статті передбачено, що судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Отже, судові рішення, які прийняті в порядку спрощеного позовного провадження, можуть бути оскаржені у виняткових випадках, доведення яких покладається на скаржника.

Разом з тим, імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Отже, системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланнями на відповідну норму права, яку було застосовано неправильно, з обґрунтуванням наявності виняткових обставин справи, вичерпний перелік яких містить пункт 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

При цьому, варто зауважити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Суд звертає увагу скаржника, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

Некоректне (помилкове) зазначення підстав касаційного оскарження або їх зазначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, та некоректне зазначення судових рішень, що оскаржуються, може унеможливити в подальшому її розгляд.

Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Таким чином, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Підставою касаційного оскарження скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Водночас, аргументи скаржника зводяться лише до зазначення незгоди із оскаржуваним рішенням, проте не зазначено неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, сутність такого неправильного застосування та суперечливість такого застосування позиції Верховного Суду.

З урахуванням вищевикладеного, скаржнику слід зазначити інші підстави касаційного оскарження, з урахуванням предмету спору, зазначивши більш детальні обґрунтування підстав касаційного оскарження, передбачених частинами четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів зазначає, що оскарження судових рішень в справах незначної складності, має відбуватися із наведенням підстав, передбачених частиною п`ятою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України у системному взаємозв`язку із частиною четвертою цієї статті.

Обґрунтовуючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, скаржник не зазначив про наявність передбачених частиною четвертою та п`ятою статті 328 КАС України виключних підстав, за яких допускається касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності.

Враховуючи, що розгляд справи в суді першої інстанції здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, скаржнику слід уточнити підстави касаційного оскарження, з урахуванням предмету спору, зазначивши більш детальні обґрунтування підстав касаційного оскарження, передбачених частиною четвертою та п`ятою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, касаційна скарга за формою та змістом не відповідає положенню пунктам 3, 4 частини другої статті 330 КАС України, позаяк в ній некоректно визначено підстави, передбачені статтею 328 КАС України та не конкретизовано рішення, що оскаржуються.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15.01.2020 №460-IX, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 КАС України.

Відповідно до положень статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання передбачених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Таким чином, скаржнику необхідно усунути зазначені недоліки шляхом подання до Верховного Суду уточненої касаційної скарги, в якій необхідно конкретизувати підстави оскарження судового рішення в цій справі (з урахуванням мотивів, викладених в даній ухвалі) у відповідності до вимог частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України у системному взаємозв`язку із частиною четвертою цієї статті.

На підставі вищенаведеного та керуючись статями 169, 328, 329, 330, 332 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну Селянського (фермерського) господарства "Шанс" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06.11.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2025 у справі №240/12125/24 за позовом Селянського (фермерського) господарства "Шанс" до Державного реєстратора Червоненської селищної ради Андрушівського району Попіля Володимира Вікторовича, Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Регіон Любар", третьої особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали шляхом подання:

- уточненої касаційної скарги у відповідності до вимог статті 328 КАС України з доданими копіями.

Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.

Надіслати копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

Судді С.Г. Стеценко

М.І. Гриців

Л.В. Тацій